CC BY
10
УДК 616.311-003.2: [616.31-089.843:616-089.168.1] - 053.2
ВПЛИВ ДЕНТАЛЬНО1 1МПЛАНТАЦН НА ЯК1СН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ В РАНН1 ТЕРМ1НИ П1СЛЯОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ
В po6oTÍ наведенi результати вивчення загально! секреторно! активностi слинних залоз, фiзико-хiмiчних i бiохiмiчних показниюв ротово! рiдини у 36 пащен™ вiком вiд 50 до 65 роюв з повною адентieю нижньо! щелепи, яких було роздiлено на 2 групи. Ствставлення результатiв, отриманих тсля встановлення 4 iмплантатiв кожному хворому в 84iагностика84я8484 промiжку, на 3 та 7-8 добу тсля оперативного втручання дозволили виявити у них певш вщмтносп. Зокрема, в грут пащен™, яким, окрiм загальноприйнятого обсягу лiкувальних заходiв, додатково було рекомендовано ротовi ванночки з «Л1зомуко!дом», прослiдковувалось бiльш динамiчне вiдновлення швидкост салiвацii' i покращення якiсних властивостей ротово! рщини, що дозволило зменшити кiлькiсть небажаних наслiдкiв в тсляоперацшному перiодi у 1,7 рази. Однак деяю показники так й не досягали значень висхщних величин та контрольно! групи, що потребуе наукового патогенетичного обгрунтування застосування у них певного обсягу реабштацшних заходiв.
Kjik)40bí слова: дентальна ¡мплантащя, ротова рщина, корекщя.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та л1кування основних стоматолог1чних захворювань у дтей 1з факторамиризику» (шифр АМН 079.10, державнийреестрацшний № 0111U006760).
Не дивлячись на значш й вагом1 досягнення ¡мплантацшно! дентально! х1рургп стосовно запобпання i лшування ускладнень, що можуть виникати як шд час оперативного втручання, так i в р1зш термши шсляоперацшного перюду, останш продовжують поповнювати невтшну статистику, адже передбачити !х неможливо [2, 6, 11, 17, 18].
Травмуючим агентом послаблюються захисш бар'ерш мехашзми слизово! оболонки, збшьшуеться !! проникливють для м1крооргашзм1в, що тдвищуе стушнь контамшацп ними структур, залучених до оперативного поля, та обумовлюе активне розповсюдження бактер1ального чинника i токсичних продукпв розпаду пошкоджених тканинних компоненпв. Переважна бшьшють м1крооргашзм1в представлена штамами, як вегетують в порожниш рота та можуть шактивуватися неспециф1чними i специф1чними факторами захисту оргашзму, однак шш1 активно розмножуються, впливаючи на окрем1 складов! гомеостазу порожнини рота [7, 8, 20].
Запалення в тканинах альвеолярного вщростка та юстщ щелеп розвиваеться також за безпосередньо! учасп макрофагальних кттин, продукщя яких потенщюеться частинами 841агности бактерш i фрагментами тканин, зад1яних при оперативному втручанш. Вони викликають функцюнальш порушення ендотел1ально! 841агнос мшроциркуляторного русла, що тдвищуе його прониктсть та призводить до активного викиду в ротову рщину низькомолекулярних мед1атор1в запалення [1, 4, 5, 15].
На даний час д1агностична значимють оцшки кшьюсних i окремих яюсних характеристик ротово! рщини полягае не тшьки в констатацп самого факту змш р1вня !! складових, а слугуе об'ективним критер1ем для встановлення тяжкост ктшчного перебпу патолопчних процес1в щелепно-лицево! локатзацп та !х прогнозування. Зокрема, виразшсть реактивних прояв1в i мехатзм загоення ран тсля травмування м'яких та юсткових тканин, защяних при проведенн дентально! !мплантацп, в значнш м1р1 може залежати вщ загально! функцюнально! активносп вс1х великих та малих слинних залоз i яюсних властивостей ротово! рщини [9, 12], що й обумовлюе актуальшсть наукових дослщжень в цьому напрямку.
Метою роботи було вивчення впливу дентально! ¡мплантацп на швидюсть сатвацп, ф1зико-х!м1чш та бюх!м1чш властивосп ротово! рщини в ранньому тсляоперацшному перюду
Матерiал та методи дослщження. Нами було обстежено та прооперовано 36 пащенпв вшом вщ 50 до 65 роюв, яким встановлено 144 ¡мплантати системи K3 Pro (ARGON DENTAL) в 841агностика84я8484 пром1жку для фшсацп за них в подальшому зшмних часткових протез1в. Вс хвор1 обстежен вщповщно до загальноприйнято! схеми i вщнесеш до групи А за класифшащею по MISCH та JUDI для беззубих щелеп. Постановку по чотири !мплантати кожному пащенту проводили субкрестально на 1 мм за двухетапним протоколом, а шсляоперацшне спостереження проводилось за класичним вар1антом [11].
Виконання роботи було роздшено на 2 етапи. Для реатзацп першого ¡з них було сформовано групу ¡з 17 пащенпв, яким вщповщно до протоколу надання медично! допомоги
призначали антибютики, знеболююч^ гiпосенсебiлiзуючi препарати, ополiскування порожнини рота водним розчином хлоргексидину бмюконату.
Враховуючи деяку незадовiльнiсть результатiв, отриманих нами пiсля проведения вказаного обсягу лшувальних заходiв стосовно покращення яюсних змiн показникiв ротово1 рiдини, ми врахували сучаснi науковi напрацювання щодо фармакологiчноï ефективностi «Лiзомукоïду» [14, 16] i в другiй групi Î3 19 пацieнтiв додатково призначали саме його. Протягом всього перюду спостереження вони застосовували ротовi ванночки з ним по 3-5 хвилин ^mi за добу тсля прийому 1жи.
Забiр ротовоï рiдини проводили зранку натщесерце протягом 15 хвилин перед оперативним втручанням (первинне обстеження), на 3 та 7-8 добу тсля проведення хiрургiчноï манiпуляцiï, визначаючи при цьому швидкiсть салiвацiï. Концентрацiю юшв водню в ротовiй рiдинi встановлювали вiдразу пiсля ïï забору за допомогою цифрового рН-метра, а вмют загального бiлка - за методом Лоурi [19]. Рiвень молекул середньо1' маси визначати при ^=254 нм оптично1' щiльностi [3], кiлькiсть оксипролшу як специфiчноï мiтки колагену проводили за модифшованою методикою С.С. Тетянець [13], а в'язюсть встановлювали за допомогою катлярного 85iагностика85я8585ми ВК-4 в сантипуазах.
Контрольну групу склало 20 ошб iз санованою порожниною рота того ж вшу й стать
Статистичну обробку отриманих цифрових даних виконували iз застосуванням програмного забезпечення Microsoft Office Excel i Statistica 6.0. Для порiвняння використовувався U-критерш Уiлкоксона-Манна-Уiтнi [10].
Результати дослiдження та ïx обговорення. Узагальнення абсолютних цифрових величин стосовно показниюв ротово1' рщини, якi вивчалися перед хiрургiчною маншулящею в першiй групi спостереження, дозволило встановити незначне зниження швидкостi салiвацiï, проте iншi складовi компоненти ротово1' рiдини суттево не вiдрiзнялися вщ контрольних величин (таблиця).
Таблиця
Якiснi властивост ротово'1 рiдин (М±т)
Контрольна Ведення за протоколом Ведення з доповиеииями
я н за и о П група (n=20) При первинному обстежеииi (n=17) На 3 добу (n=17) На 7-8 добу (n=16) При первинному обстежеииi (n=19) На 3 добу (n=18) На 7-8 добу (n=18)
ть ,ïi ■ 2 а « и Зх ив лм а * 0,53±0,07 0,51±0,04 р1>0,05 0,48±0,05 р2>0,05 0,49±0,04 р3>0,05 р4>0,05 0,50±0,06 р1>0,05 0,47±0,08 р2>0,05 0,49±0,06 р3>0,05 р4>0,05 р5>0,05
рН, вiди.од. 7,21±0,12 7,08±0,11 р1>0,05 6,14±0,15 р2<0,05 6,68±0,09 р3>0,05 р4>0,05 7,11±0,13 р1>0,05 6,53±0,11 р2>0,05 7,04±0,08 р3>0,05 р4>0,05 р5>0,05
Загальний бiлок г/л 0,98±0,06 0,96±0,04 р1>0,5 1,35±0,07 р2<0,05 1,19±0,05 р3<0,05 р4>0,05 0,95±0,06 р1>0,05 1,17±0,04 р2<0,05 1,01±0,05 р3>0,05 р4<0,05 р5<0,05
МСМ, у.о 0,237±0,05 0,229± 0,04 р1>0,05 0,458±06 р2<0,05 0,387±0,09 р3<0,05 р4<0,05 0,235±0,04 р1>0,05 0,356±0,05 р2<0,05 0,305±0,06 р3<0,05 р4<0,05 р5<0,05
Оксипро лiи у.о. 71,32±2,58 72,13±1,93 р1>0,05 132,54±3,27 р2<0,05 114,31± 2,78 р3<0,05 р4<0,05 71,98±2,05 р1>0,05 108,78± 3,04 р2<0,05 74,76± 2,41 р3>0,05 р4>0,05 р5<0,05
В'язгаст ь, СП 1,98±0,09 2,04±0,08 р1>0,05 3,27±0,12 р2<0,05 2,35±0,11 р3<0,05 р4<0,05 1,99±0,07 р1>0,5 2,68±0,09 р2<0,05 2,11±0,13 р3>0,05 р4>0,05 р5>0,05
Примiтки: р1 - вiрогiдиiсть рiзиицi мiж показниками коитрольиоï групи i при первинному обстежеииi. Р2 - вiрогiдиiсть рiзницi мiж показииками коитрольиоï групи i на третю добу пiсля iмплантацiï. Р3 - вiрогiдиiсть рiзиицi ]шж показниками контрольно!' групи i на 78 добу пiсля iмплантацiï. Р4 - вiрогiдиiсть рiзиицi мшж показниками в групi порiвияиия на 3 i 7-8 добу шсля iмплантацiï. Р5 -вiрогiдиiсть рiзницi мiж показниками груп порiвияиия на 7-8 добу шсля iмплантацiï.
Обстеження, проведене на третю добу пiсля оперативного втручання, виявило тенденцiю до незначного зниження продукцн ротово! рiдини, а концентращя iонiв водню падала в 1,2 рази. При цьому прослщковувалося пщвищення вмюту в нiй загального бiлка в 1,4 рази, молекул середньо! маси та оксипролiну в 1,9 рази i в'язкостi в 1,7 рази.
Повтори дослiдження, проведет на час зняття швiв (7-8 доба), дали змогу встановити, що на цей перюд швидкiсть салiващ! i рiвень рН майже не вiдрiзнялися вiд показникiв, отриманих при первинному обстеженш та у ошб контрольно! групи. Зате кiлькiсть загального бшка i в'язкiсть ротово! рщини зменшувалися лише в 1,2 рази у порiвняннi iз попереднiми величинами, а рiвень молекул середньо! маси та оксипролшу залишалися пiдвищеними при сшвставленш з первинним обстеженням в 1,4 i 1,6 рази, вщповщно.
Кiлькiсть хворих з ускладненим перебпом ранового процесу в раннiй перюд шсля оперативного втручання в цш групi склала 3 особи iз 17 (17,6%), що проявлялось набрякам та riперемieю слизово! оболонки впродовж ранового ходу i наявнiстю iнфiльтративних змш в слизово-окiстних клаптях. Мiж 3 та 8 добою пiсля постановки iмплантiв, у 2 iз них (11,8%) спостерпалось часткове розходження швiв, переважно навколо мюця !х 86iагностик, що впливало на тривалiсть i яюсть загоення рани.
В другiй груш пащенпв при обстеженнi до оперативного втручання встановлено, що висхщш величини всiх показникiв, що вивчалися, значно не вiдрiзнялися вiд попередньо! групи.
На третю добу шсля проведення iмплантацi! швидкiсть салiвацi! та концентращя юшв водню покращувалися. Прослiдковувалася також бшьш вiдчутна тенденцiя, в порiвняннi iз попередньою групою, у зниженш в ротовiй рiдинi вмiсту загального бшка в 1,2, молекул середньо! маси в 1,5, оксипролiну в 1,5 i в'язкост в 1,4 рази, вщповщно.
При вивченнi швидкост салiвацi! та якiсних показникiв ротово! рщини на 7-8 добу спостереження встановлено, що !! кiлькiсть вщповщала висхiдним величинам, як i рiвень рН ротово! рiдини, оксипролiну та в'язкосп. Проте насичешсть загальним бшком i концентрацiя молекул середньо! маси так i залишалися вищими в 1,2 рази порiвняно iз 3 добою.
Ствставленням результатiв, отриманих в групах порiвняння на 7-8 добу шсля оперативного втручання, вдалося встановити !х переважаючу позитивну динамiку в другш групi спостереження. Додаткове введення до складу лiкувального комплексу «Лiзомуко!ду» дало змогу вiдновити продукцiю ротово! рщини, нормалiзувати рН, кiлькiсть загального бшка оксипролшу та в'язюсть. Однак рiвень молекул середньо! маси залишався пiдвищеним в 1,3 рази, що вказувало на пролонгащю процеса загоювання рани i лише часткове вщновлення гомеостазу порожнини рота пiсля дентально! iмплантацi! навiть на цей перюд спостереження.
На наш погляд, ця категорiя пацiентiв потребуе подальшого продовження певного обсягу реабiлiтацiйних заходiв з науковим патогенетичним обгрунтуванням та апробащею !х ефективностi.
Слiд зауважити, що проведеш нами мiроприемства дозволили зменшити частоту небажаних наслiдкiв в шсляоперацшному перiодi в 1,7 рази, адже лише у 1 особи iз 19 (5,3%) виникли ктшчш прояви запалення в раш
В групi пацiентiв, яким була проведена дентальна iмплантацiя в 86iагностика86я8686 промiжку, в ранньому шсляоперацшному перiодi прослiдковувалося незначне зменшення швидкост салiвацi!, зниження концентрацi! iонiв водню в ротовш рiдинi, пiдвищення вмюту загального бiлка, молекул середньо! маси, оксипролшу i в'язкостi. Спiвставлення результапв в групах порiвняння дозволило виявити певш переваги в нормалiзацi! рiвня фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних компонентiв змшано! слини за умов додаткового включення до складу лiкувальних заходiв в шсляоперацшному перiодi ротових ванночок з «Лiзомуко!дом». Це дозволило зменшити кшькють небажаних наслiдкiв в найближчi термши спостереження в 1,7 рази.
Перспективи подальших розробок в даному напрямку. Результати дотджень вказують на те, що пащенти тсля дентально! тплантаци потребують не тшьки коротко тривалого курсу медикаментозноХ терапн, але виникае необхiднiсть i в подальшому проведент реабштацшних заходiв, перелж яких до тепершнього часу не прописано.
1. АЬаШгоу А. Е. уозраШЫш^о рп^езза рг1 у^шпуШ \ Ъак1ег1а1пу1Ь 7аЬо1еуашуаИ, У(жт1жкпозй \ регерекйуу!
те^катеп1(жп1^0 иргау1еп1уа / А. Е. АЬаШгоу, А. Р. Уо1о8оуе18, Е. I. УиНзИ // - Нагкоу, - 2011. - 391 8.
2. Babov E.D. Sovremennyie metodyi preduprezhdeniya oslozhneniy implantatsii na etape planirovaniya operativnogo vmeshatelstva / E.D. Babov, V.A. Obuhovskiy, E.V. Goncharenko // II z'yizd Ukrayinskoyi Asotsiatsiyi cherepno-schelepno-litsevih hirurglv. - Kyiv, - 2011. - S. 407-408.
3. Gabrielyan N. I. Opyit ispolzovaniya pokazatelya srednih molekul v krovi dlya diagnostiki nefrologicheskih zabolevaniy u detey / N.I. Gabrielyan, V.I. Lipatova // Lab.delo. - 1983. - No. 3. - S.138-140.
4. Dobroskok V. O. Gostriy gniyniy limfadenit schelepno-litsevoyi dilyanki u ditey: stomatologichniy status, fiziko-himichni ta biohimichni vlastivosti rotovoyi ridini / V.O. Dobroskok // Aktualni problemi suchasnoyi meditsini. - 2013. - Vip.1.- S. 339341.
5. Ignatov M. Yu. Aktivnost neytrofilov, inkubirovannyih s rotovoy i desnevoy gidkostey, pri vospalitelnyih zabolevaniyah chelyustno-litsevoy oblasti / M.Yu. Ignatov, N.N. Tsibyikov, E.T. Domanova [i dr.] // Zabaykalskiy meditsinskiy vesnik. - 2010.
- No.1. - S. 14-17.
6. Kovalenko V. V. Analiz rozvitku prichin uskladnen pri dentalniy implantatsiyi / V.V. Kovalenko, O.V. Gorobets // II z'yizd Ukrayinskoyi AsotsIatsiyi cherepno-schelepno-litsevih hirurgiv. - Kyiv, - 2011. - S. 409-410.
7. Maev I. V. Mikroflora polosti rta s razlichnoy rN smeshanoy slyunyi u bolnyih s kislotozavisimyimi zabolevaniyami / I.V. Maev // Meditsina kriticheskih sostoyaniy. - 2008. - No.3. - S. 31-34.
8. Martynova E. V. Polost rta kak lokalnaya ekologicheskaya sistema / E. A. Martyinova // Stomatologiya. - 2008. - No.3. - S. 68-75.
9. Pozharitskaya M. M. Rol slyunyi v razvitii morfofunktsionalnyih narusheniy organov i tkaney polosti rta / M. M. Pozharitskaya, T. G. Simakova, L. K. Staroseltseva [i dr.] // - M., - 2009. - S. 59-61.
10. Rebrova O. Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Primenenie paketa prikladnyih programm STATISTICA / O.Yu.Rebrova // - M.: Media Sfera, - 2002. - 312 s.
11. Robustova T.G. Implantologiya zubov / T. G. Robustova // - M.: Meditsina, - 2003. - 557s.
12. Stepanenko R. S. Rol slyunnyih zhelez v gomeostaze organizma / R.S. Stepanenko, V.V. Afanasev, M.A. Polyakova // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. - 2010. - No.5. - S.26-27.
13. Tetyanets S. S. Metod opredeleniya svobodnogo oksiprolina v syivorotke krovi / S.S. Tetyanets // Lab.delo. - 1985. - No.1.
- S. 61-62.
14. Tkachenko P. I. Vpliv lizomukoyidu na kilkisni ta yakisni harakteristiki tsitogram iz poverhni pislyaekstraktsiynogo zgustku lunki / P.I. Tkachenko, M.P. Mitchenok // Svit meditsini ta biologiyi. - 2009. - No.3. - S. 156-160.
15. Tkachenko P. I. Tsitokinoviy profil rotovoyi ridini pri gostromu gniynomu limfadeniti i gostromu odontogennomu osteomieliti nizhnoyi schelepi u ditey / P. I. Tkachenko, L.E. Vesnina, V.O.Dobroskok [ta in.] // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2013. - Vip.1. - S. 245-247.
16. Tkachenko P. I. Efektivnist lizomukoyidu v kompleksnomu likuvanni zagostrennya hronichnogo parenhimatoznogo parotitu u ditey, aktivniy perebig / P.I. Tkachenko, I.I. Starchenko, O.V. GurzhIy [ta in.] // Svit meditsini ta biologiyi. - 2013. - No. 2. -S. 178-180.
17. Shevela T.L. Vzaimosvyaz razvitiya periimplantita i tipov slizistoy obolochki alveolyarnogo otrostka / T.L. Shevela, I.O. Pohodenko-Chudakova // Suchasna stomatologiya ta schelepno-litseva hirurgiya: tez.dop. - Kyiv, - 2015. - S. 139-141.
18. Scherbakov M.V. Sravnitelnaya otsenka izmeneniy metabolizma pri implantantnom mukozite i dentalnom periimplantite po pokazatelyam rotovoy zhidkosti / M.V. Scherbakov, T.I. Starostina, V.S. Plustenko // - Moskva, - 2007. - S.172-174.
19. Lowry O.M. Protein measurement with the Folin reagent / O.M. Lowry, W.G. Rosenbrough, A.L. farr [et al.] // - J. Biol. Chem. - 1951. - №3. - 265 p.
20. Severe odontogenic infections: epidemiological, microbiologital and therapeutic factors / R.Sanches, E.Mirada, j.Arias [et al.] // Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal. - 2011. - Vol. 16, №5. - P. 670-676.
ВЛИЯНИЕ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ НА КАЧЕСТВЕННЫЕ СВОЙСТВА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ В РАННИЕ СРОКИ ПОСЛЕ ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВА Ткаченко П.И., Гуржий А. В., Панькевич А. И.,
Белоконь С.А. В работе представлены результаты изучения общей секреторной активности слюнных желез, 87iагно-химических и биохимических показателей ротовой жидкости у 36 пациентов возрастом от 50 до 65 лет с 87iагно адентией 87iагно челюсти, которые были разделены на 2 группы. Сопоставление полученных результатов после установления 4 имплантатов каждому больному в межментальный участок на 3 и 7-8 сутки после оперативного вмешательства позволило выявить у них некоторые различия. В частности, в группе пациентов, которым кроме общепринятого курса лечебных мероприятий дополнительно было рекомендовано 87iагно ванночки с «Лизомукоидом» отслеживалось 87iагн динамичное восстановление скорости саливации и улучшение качественных свойств ротовой жидкости, что позволило 87iагност количество нежелательных последствий в послеоперационном периоде в 1,7 раза. Однако, некоторые показатели так и не достигали значений исходных величин и контрольной группы, что требует научного патогенетического обоснования относительно использования
EFFECT OF DENTAL IMPLANTATION ON QUALITATIVE PROPERTIES OF ORAL FLUID AT
EARLY POSTOPERATIVE PERIOD Tkachenko P. I., Gurzhiy O. V., Pankevych A.I., Bilokon S.O.
Comparison of the results, obtained in the comparison groups on day 7-8 after surgical intervention showed its prevailing positive dynamics in group II. Supplementary treatment with "Lizomucoid" contributed to oral fluid reproduction, normalization of the pH, the amount of total oxyproline protein and viscosity. However, the level of intermediate mass molecules was 1.3 times higher, indicating about prolongation of the process of wounds healing, and only partial restoration of oral cavity homeostasis after dental implantation during this period of observation. Comparison of the results, obtained in the comparison groups allow to reveal certain benefits in normalization of the level of physical-chemical and biochemical components of mixed saliva in supplementary treatment with "Lizomucoid" mouth rinse in the postoperative period. It contributed to reduction of the number of undesirable effects in the earliest periods of observation by 1.7 times. Perspectives of further research. Patients after dental implantation require not only a short-term drug therapy but
у них определенного объема реабилитационных мероприятий.
Ключевые слова: дентальная имплантация, ротовая жидкость, коррекция.
Стаття надшшла 14.01.2016 р.
also a follow-up rehabilitation measures, list of which does not detailed to date.
Key words: dental implantation, oral fluid, correction.
Рецензент
УДК 616:311-008.8:[616-006.6:615.322]-053.2
КОРЕКЦ1Я СЕКРЕТОРНО1 АКТИВНОСТ1 СЛИННИХ ЗАЛОЗ ТА ЯК1СНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З1 ЗЛОЯК1СНИМИ ПУХЛИНАМИ ЧЕРЕВНО1 ПОРОЖНИНИ, ЯК1 ОТРИМУЮТЬ ЦИТОСТАТИЧН1 ПРЕПАРАТИ
Отримат результати дослiдження зафiксували певне зниження швидкосп салiвацi! та змiни фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних властивостей ротово! рщини у хворих дiтей ще до початку базового лжування. Аналiз показниюв отриманих в динамiцi спостереження виявив бшьш стiйке зниження функцiонально! активност слинних залоз, поглиблення змiн фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних показникiв ротово! рщини на тлi отримання протипухлинно! терапп, у пацiентiв першо! групи спостереження, що свiдчить про зниження адаптацшно-компенсаторних можливостей великих i малих слинних залоз тд впливом фактору токсичность Мiж тим, у осiб друго! групи, за умов додаткового введення гелю «Золех» до складу комплексу стоматолопчних заходiв, швидкiсть салiвацi!' та яюст характеристики ротово! рiдини мали тенденцiю до покращення i наближалися до фiзiологiчних значень, що тдтверджуе клiнiчну ефективнiсть даних заходiв. Це вагомо обгрунтовуе доцiльнiсть введення препарату «Золех» до складу лжувально-профшактичного комплексу у ще! категорi!' хворих.
Ключов! слова: д1ти, злояюст пухлини, ротова рщина, корекщя.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профшактики та л^вання основних стоматологiчних захворювань у дтей iз факторамиризику» шифр АМН 079.10, державний реестрацшний № 011Ш006760.
Ротова рщина це структурована бюлопчна субстанщя, а змши показниюв !! складових розглядаються як наслщок вщображення функцюнального стану не тшьки оргашв та тканин порожнини рота, але ! вщдзеркалення стану гомеостазу оргашзму в цшому. Тому визначення юльюсних ! яюсних характеристик такого ушверсального середовища можуть бути використаш в якост! дтгностичних ! прогностичних теспв при вивченш взаемозв'язюв м!ж порожниною рота ! встановленням рол! загально соматичних захворювань в порушенш !! гомеостазу [4, 5, 17, 19].
На даний час прослщковуеться значна защкавлешсть до розробки i запровадження в клшину практику нових неiнвазивних методiв дiагностики, що дають змогу отримати необхiдну iнформацiю, не порушуючи природного захисного бар'еру, без шфшування медичного персоналу та значних матерiальних затрат. Враховуючи доступшсть та техшчну простоту отримання ротово! рщини вона може являтися цшним джерелом певно! шформаци про зм!ни в оргашзм! людини на рхзних етапах розвитку патолопчних процесс [3, 5, 15, 16].
Завдяки особливостям анатомино! будови, шнерваци та секреторно! активност! великих ! малих слинних залоз, вони досить чутливо реагують на д!ю зовшшшх ! внутр!шн!х подразниюв, намагаючись контролювати та вщновлювати постшшсть констант 6!олог!чно! н!ш! за законами формування адаптацшно-компенсаторних мехашзмш (8е1уе Н.,1936). Не являеться виключенням ! перебп злояк!сних процесш, зокрема у дгтей [1, 16, 17].
З урахуванням сучасних уявлень про канцерогенез, особливосп пухлинного росту, 6!олог!чну поведшку пухлин, фармакодинамшу ! фармакоюнетику антибластичних препаратш для лшування злояк!сних новоутворень у дитячому в!ц! найчаспше застосовують класичну програмну комбшовану хшютерашю. Кр!м цього, на ви6!р методу лшування впливають таю вагом! фактори як в!к дитини, вид пухлини, наявшсть метастазш та загальний стан [4, 13, 18].
Негативним аспектом використання протипухлинних препаратш е !х висока токсичшсть та низька селектившсть. Поряд з лшувальною дюю вони, в значнш м!р!, викликають в оршн^м! ряд загальних негативних реакцш мехашзм виникнення яких до цього часу вивчено недостатньо. Кр!м того, сам! хшюпрепарати та пох!дн! розпаду пухлини е патогенетичними факторами, що призводять до пригшчення функци к!сткового мозку ! формування шунодепресивного стану. А саме в!д спроможност! регуляторно-захисних мехашзмш, та спрямованосп !х реакцш переважно ! залежить усп!х хшютерапевтичного лшування [2, 9, 10, 12].
