УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2
Ковал1в Л.М., к.б.н., старший науковий сшвроб^ник © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВПЛИВ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА Ф1З1ОЛОГО-Б1ОХ1М1ЧНИЙ ГОМЕОСТАЗ РЕПРОДУКТИВНО1 СИСТЕМИ ТЕЛИЦЬ
У статт1 показано шляхи регулюеання метабол1зму у репродуктиетй систем1 телиць за допомогою бюлоггчно актиених речоеин.
Вступ. Для оптимiзацil фiзiологiчного процесу вщтворення погол1в'я у молочних комплексах, а також викликання полювуляцп у донорiв при трансплантаци ембрюшв використовують гормональнi препарати, зокрема гонадотропш гормони.
Наявнi, на даний час, методи викликання полiвовуляцil, що вiдрiзняються мiж собою за схемою введення препаратiв i за природою вводимих гонадотрошшв, не завжди дають належний ефект iз-за ендокринного i бiохiмiчного механiзму реалiзацil репродуктивно! функци тварин [1-2, 6-8]. Тому юнуе непередбачливють i невiдомi причини велико! варiабельностi реакци тварин на введення гонадотропних препаратiв згiдно iснуючих схем [3,4,5].
Мета дослвдженя. Для вирiшення дано! проблеми нами були проведет фiзiолого-бiохiмiчнi дослщження на телицях за впливу полiовулюючих доз фолiкотропiну з метою розробки шляхiв корекци обмiнних процеЫв у репродуктивнiй системi тварин.
Матер1али 1 методи досл1джень. Дослiдження виконаш на 3-х групах клiнiчно здорових телиць (по 5 голiв в груш), парувального вiку (18-20 мшящв), чорно-рябо! породи, згiдно наступно! схеми.
Телицям 1-1 групи на 8-й день статевого циклу вводили внутрiм'язово (в/м) 2 мл простагландину Б2а-естрофан i 100 мг прогестерону, 9-13-й дш фолiкотропiн по 40 1О 2 рази в день, 11-й день - простагландин Б2а-естрофан, 2 рази (2+1 мл).
У телиць 2-1 групи викликали полювуляцш згщно схеми для першо! групи з вщмшшстю, що замiсть фолiкотропiну вводили комплексний препарат "полiфол" у виглядi дрiбнодисперсноl емульси, в основi яко! був фолiкотропiн,протягом 3-х днiв один раз в дозi 10 мл.
У телиць 3-1 групи викликали полювуляцш згщно схеми для 2-1 групи i додатково !м протягом 2-х мюящв згодовували з комбжормом премiкс "мiкромаг"(Чехiя) щоденно по 50 г на голову.
Еструс у телиць проявлявся через 48 годин тсля введення простагландину Б2а-естрофан. Вс пщдослщш телицi прийшли в охоту i були штучно осiмiненi 3 рази через кожних 12 годин. На 7-й день тсля оаменшня пщдослщш тварини були забит на Тернопшьському м'ясокомбiнатi i вiд них взято проби бiоматерiалу (кров, яечники, матку, печшку, наднирники i
© Ковал1в Л.М., 2010
79
лiмфовузли) для фiзiолого-бiохiмiчних дослщжень. Безпосередньо при забо! телиць проводили вiзуальну ощнку матки i яeчникiв та одержання ембрiонiв i маточного секрету шляхом вимивання.
Фiзiолого-бiохiмiчнi показники визначали згiдно загальноприйнятих методiв.
Одержанi данi опрацьованi статистично.
Власш дослщження. Шляхом аналiзу одержаних результат встановлено, що введення телицям полювулюючо! дози комплексного препарату "полiфол" ^ зокрема, на фонi згодовування мжромагу призводило до збiльшення у них маси матки. Збшьшення маси вщбувалося за рахунок гщратаци клiтин, оскшьки процент сухо! речовини у матках був вщповщно меншим (табл. 1). Маса яечниюв була дещо меншою у телиць 2-! групи порiвняно до 1-! i 3-! груп. Кшьюсть жовтих тiл в середньому, вiдповiдно по групах, становила: 6,8-5,6-7,8. рН маточного змиву коливалася у межах 7,3-7,5. Кшьюсть вимитих ембрюшв iз маток становила бiля 75% ввд кiлькостi жовтих тiл. Б^ 50% одержаних ембрiонiв були на стади розвитку вiд раньо! морули до шзньо! бластоцисти при ощнках добре i задовiльно. Суттевих рiзниць мiж групами донорiв нами не вщзначено. Вимивання i оцiнку ембрюшв проводили з шслязабшного матерiалу через 6-8 годин. Морфометричш змiни у репродуктивних органах супроводжувалися вiдповiдним рiвнем обмiнних процесiв.
Таблиця 1
Впуальна характеристика матки 1 ясчник1в телиць за впливу б1олог1чно _активних речовин, п = 5_
Показники Групи тварин
1 2 3
M±m M±m M±m
Маса матки, г 273,38+50,67 284,20+39,46 328,70+11,07
Bmíct сухо! речовини,% 23,87+2,91 20,91+2,50 20,17+0,43
Довжина poriB матки, см 34,60±36,20 34,20±35,00 31,60±31,80
Ддаметр ропв матки, см 2,90±0,89 2,30±0,86 2,45-0,86
Маса лiвого яечника, г 9,94+3,51 12,06+0,09 15,80+2,71
Кiлькiсть фолiкулiв
d=см. > 0,8 2,0 3,4 6,0
> 0,3 4,6 5,4 5,4
< 0,3 12,8 10,6 11,8
атрезованих 4,4 1,2 1,4
жовтих тш 2,4 1,8 3,0
Маса правого яечника,г 25,95+5,46 18,50+2,54 19,96+8,39
Кiлькiсть фолiкулiв
d=см. > 0,8 8,0 3,1 3,6
> 0,3 4,8 5,4 2,6
< 0,3 9,0 11,0 8,6
атрезованих 4,0 1.2 3,4
жовтих тш 4,4 3,8 4,8
У таблиц 2 показано тдвищення концентраци РНК у тканинах печшки (3-я група), наднирникiв, лiмфовузлiв i ендометрiю та пониження - в ембрiотрофi (2-а i 3-я групи). Величина ДНК у вах пщдослщних тварин
80
знаходилася майже на однаковому рiвнi. Це значить, що з одного локуса ДНК синтезувалася бшьша кiлькiсть РНК у вищеназваних тканинах.
Таблиця 2
Вмкт рибонукле'шових кислот у сироватщ кровь тканинах репродуктивних 1 вкцеральних оргашв телнць за впливу гормональннх __препарат1в, п = 5_
Тканини Групи тварин
1-а 2-а 3-я
М±т М±т М±т
РНК, мг% Р
Печшка 31,30±2,12 32,14±1,23 39,20±3,09
Наднирники 27,59±1,48 31,80±1,73 35,47±1,63***
Л1мфовузли 33,83±3,94 37,69±3,13 37,76±3,09
Ендометрш 14,51±0,51 18,53±1,23* 19,95±0,71 ***
Яечники 15,11±0,64 15,24±0,93 18,10±2,23
Ембрютроф 1,93±0,18 1,05±0,04** 0,84±0,13**
Примггка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь в1ропдносл. Результати по ембрютрофу приведет у перерахунку на вмют сухо! речовини.
Вмiст розчинних бшюв збiльшувався у тканинах печiнки, лiмфовузлiв i ендометрiю тварин 2-1 i 3-1 групи (табл.3). Таблиця 3
Вмпст розчинних бiлкiв у сироватщ кровь тканинах репродуктивних i вкцеральних оргашв телиць за впливу гормональних препарат1в, п = 5
Тканини Групи тварин
1-а 2-а 3-я
М±т М±т М±т
Розчинт б1лки, г%
Сироватка кров1 6,92±0,52 6,93±0,66 6,81±0,37
в т.ч.(%): альбумши 23,12±0,65 19,86±0,90* 19,57±0,66*
а-глобулши 23,64±0,88 24,92±0,69 24,32±1,34
Р-глобулши 33,05±1,36 32,67±0,60 27,78±2,13
у-глобулши 20,19±1,65 22,55±1,02 28,33±6,56
Печшка 12,22±0,99 14,73±0,61 14,04±0,76
Наднирники 5,64±0,23 6,24±0,27 5,78±0,36
Л1мфовузли 5,38±0,88 8,04±1,47 8,90±0,41**
Ендометрш 4,18±0,51 5,81±0,43* 5,55±0,43
в т.ч.(%): альбумши 21,07±2,94 27,20±4,71 29,12±6,48
а-глобулши 48,04±6,16 41,54±10,01 40,25±3,85
Р-глобулши 24,35±2,29 22,18±4,63 23,00±2,34
у-глобулши 6,54±2,84 9,08±2,14 7,63±1,45
Яечники 4,61±0,29 4,98±0,25 5,11±0,32
в т.ч.(%): альбумши 33,06±3,12 30,62±1,74 32,95±2,48
а-глобулши 37,49±3,12 38,22±2,07 40,79±5,17
Р-глобулши 13,82±1,92 16,42±2,72 14,80±2,64
у-глобулши 15,63±1,49 14,74±1,26 11,46±3,00
Ембрютроф 0,014±0,006 0,016±0,003 0,015±0,002
Примггка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь в1ропдност1. Результати по ембрютрофу
приведет у перерахунку на вмют сухо! речовини.
81
Крiм цього, у сироватщ кров^ ендометри i яечниках встановлено iндекс спiввiдношення альбумiнiв до глобулмв, що вiдповiдно по групах тварин становив: 0,30-0,25-0,24; 0,27-0,37-0,41 i 0,49-0,44-0,49. Концентращя амiнного азоту у межах груп вiрогiдно не змшювалася, за винятком ембрiотрофу, в якому мало мiсце И збiльшення (2-а i 3-я групи). Вiдзначено збшьшення вiтамiну А у сироватцi кров^ тканинах печiнки i жовтих тшах. Рiвень вiтамiну С був вищим у тканинах печiнки i матки та нижчим у яечниках i жовтих тшах (табл.4).
Таблиця 4
Вмпст окремих метаболтв у сироватщ кров^ тканинах репродуктивних 1
вкцеральннх оргашв телиць за впливу гормональних препарат1в, п = 5
Тканини Групи тварин
1-а 2-а 3-я
М±т М±т М±т
Амшний азот, мг%
Сироватка кров1 3,92±0,15 3,94±0,10 3,54±0,14
Печшка 5,30±0,36 5,26±0,35 5,30±0,28
Наднирники 3,10±0,16 3,18±0,08 3,50±0,07
Л1мфовузли 3,88±0,11 3,94±0,11 4,04±0,13
Ендометрш 4,08±0,08 3,94±0,08 3,86±0,10
Яечники 3,74±0,10 3,78±0,20 3,78±0,13
Ембрютроф 0,011±0,001 0,016±0,001** 0,016±0,002*
Вггамш А, мкг%
Сироватка кров1 13,32±0,89 17,57±1,73* 16,10±1,74*
Печшка 67,50±3,95 79,60±14,31 75,20±6,46
Жовт1 тша 32,40±3,06 34,40±7,11 38,57±6,14**
Вггамш С, мкг%
Печшка 47,06±3,20 52,60±5,51 51,24±4,30
Ендометрш 31,28±3,89 32,50±0,85 41,90±2,00*
Яечник 59,33±5,39 49,44±2,50* 47,50±3,42*
Жовт1 тша 141,22±14,79 105,42±10,08* 127,80±40,30
Примггка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь в1ропдност1. Результати по ембрютрофу
приведет у перерахунку на вмют сухо! речовини.
Вмют лiпiдiв у репродуктивних органах (табл.5-8) характеризуеться високою динамiчнiстю i залежнiстю вiд впливу алiментарних i гормональних факторiв.
Таблиця 5
Вмiст лтЫв (г%) i Ух склад (%) у тканинi печшки телиць за впливу
бшлопчно активних речовин, п = 4
Показники Групи тварин
1-а контрольна 2-а - дослвдна 3-я - дослвдна
М±т М±т М±т
Загальт лшвди 2,76±0,01 3,04±0,04*** 3,28±0,20*
Р1 39,04±1,26 40,71±1,98 41,63±2,40
СИ 9,74±1,35 8,96±1,90 7,35±1,46
13,56±1,67 13,57±2,10 13,09±2,73
ББЛ 7,32±1,02 8,29±0,71 9,15±2,51
Тй 17,19±0,78 15,08±1,50 15,34±3,07
ЕсИ 13,15±0,85 13,39±1,11 13,44±0,94
Примггка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь в1ропдносп.
82
Таблиця 6
Вм1ст лшщ1в (г%) 1 1х склад (%) у тканиш ендометр1ю телиць за впливу
бшлоНчно активних речовин, п = 4
Показники Групи тварин
1-а контрольна 2-а - дослвдна 3-я - дослiдна
М±т М±т М±т
Загальш лiпiди 0,98±0,05 1,30±0,11* 1,14±0,01**
Р1 35,19±4,76 37,30±0,31 39,70±2,73
СИ 16,24±0,64 14,47±2,14 13,80±2,60
9,30±0,62 10,46±2,93 9,56±2,66
9,62±1,56 8,00±0,33 7,82±1,27
тй 14,34±1,54 14,57±1,84 14,07±2,23
ЕсИ 15,31±1,00 15,20±1,41 15,05±0,43
Примiтка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь вiроriдносri.
Таблиця 7
Вм1ст л1п1д1в (г%) 1 1х склад (%) у тканиш ясчник1в телиць за впливу
бшлоНчно активних речовин, п = 4
Показники Групи тварин
1-а контрольна 2-а - дослiдна 3-я - дослiдна
М±т М±т М±т
Загальнi лiпiди 1,24±0,10 1,20±0,05 1,20±0,05
Р1 20,49±2,00 25,82±1,99 30,22±2,36*
СИ 12,29±1,36 8,08±1,86 10,02±1,89
15,52±2,58 15,04±1,16 16,36±2,28
ББЛ 13,34±2,78 16,04±4,22 15,59±1,01
тй 22,41±3,22 22,52±7,24 22,52±1,40
ЕсИ 15,95±1,20 12,50±1,21 15,11±1,50
Примггка: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь вiрогiдностi.
Таблиця 8
Вмкт л1п1д1в (г%) 1 1х склад (%) у тканин1 жовтих тш телиць за впливу
бшлоНчно активних речовин, п = 4
Показники Групи тварин
1-а контрольна 2-а - дослiдна 3-я - дослвдна
М±т М±т М±т
Загальнi лiпiди 3,42±0,17 3,22±0,21 2,92±0,10*
Р1 29,21±0,58 34,81±6,40 35,22±2,40*
СИ 12,42±2,04 10,70±0,65 9,43±1,35
16,85±2,71 14,23±2,20 14,43±2,12
ББЛ 9,00±1,41 10,35±0,74 10,10±1,13
тй 19,26±2,14 16,95±0,71 17,30±3,12
ЕсИ 13,26±1,00 12,96±3,30 13,52±1,40
Примата: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь вiрогiдностi.
Вiдзначено, пiдвищення кшькост загальних лiпiдiв у тканинах печшки i ендометрiю та понижения його у жовтих тшах (2-а I 3-я групи). Спектр лшщ1в характеризуемся лабшьшстю окремих клас1в. У тканиш печшки виявлено пщвищення концентраци фосфолшщ1в [ суми жирних кислот та незначне пониження холестерину (2-а I 3-я групи). У тканиш ендометрш вщзначено вищий р1вень фосфолшщ1в та нижчий - холестерину [ жирних кислот (2 [ 3 групи). У тканинах яечниюв [ жовтих тш характерними змшами були
83
пщвищення фосфолшвдв i жирних кислот та пониження холестерину. Як видно, з даних лшщного o6Mi^, OKpeMi класи лiпiдiв знаходяться у Ясному взаемозв'язку з процесами пролiферацil матки i фолiкулогенезу.
Висновки. На основi вищевикладеного, можна сказати, що дiя фолiкотропiну окремо i фолiкотропiну в комплексi з трив^амшами А, Д3, Е та мжромагом при рiзних схемах введення неоднаково впливають на вмiст нуклешових кислот, бшюв i лiпiдiв та ефектившсть полювуляци. Отже, шляхом впливу дотичних бюлопчно активних речовин на репродуктивну систему донорiв можна оптимiзувати мехашзм реалiзацil репродуктивного процесу.
Л1тература
1. Прокофьев М.И. Регуляция размножения с-х животных. Л. "Наука", 1983. - 263 с.
2.Rosbech N.O. Aktuelle Ergebnisse zur Superovulation bim Rind Vet. Ved., 1980. -V.35.-N.13.-P.516.
3. Былицкий Н.М. Влияние различных гонадотропинов на функциональную активность яичников и качество эмбрионов у КРС. // Известия Академии аграрных наук Беларусь, 1996.-№ 4.-С.69-71.
4.Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Давыдович М.В., Зеленко И.А., Лавушев В.И. Эффективность использования различных гонадотропинов для обработки коров-доноров. //Селекционно-генетические и биотехнологические проблемы разведения КРС: Тез. докл. научно-практ. конф. Брест,1995.-С.47-48.
5.Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Курыкин Е.В. Ответная реакция яичников на обработку гонадотропинами и результативность эмбриотрансплантации у телок-реципиентов //Материалы респ. научно-практ. конф. по животноводству и вет. медицине. Витебск, 1994.-С.11.
6. Клинский Ю.Д., Сергеев Н.И. Результаты трансплантации эмбрионов у КРС в СССР. //Arch. Exper. Veter. Med., 1982.-V.36.-N.1.-P.55-60.
7.Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально--в^амшних препараив на окремi показники обмшних процеЫв в органiзмi донорiв при шдукцш! полювуляци. //Науково-техн. бюл., 1997.-В.19/1.-С.62-65.
8. Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально-вiтамiнних препарат1в на ефектившсть трансплантаци ембрiонiв. //Науково-техн. бюл., 1997. -В. 19/1.-С. 67-69.
Summary Kovaliv L.M.
Lviv national university of veterinary medicine and biottechnologies of the name of
S.Z.Gzhickogo, Lviv INFLUENCE BIOLOGICALLY OF ACTIVE MATTERS IS ON
PHYSIOLOGY BIOCHEMICAL HOMOEOSTASIS OF GENESIAL SYSTEM OF HEIFERS
She administration to donors offolicotropin in a complex from vitamin A, D3, and E on the phone micromag increase the level biosynthetical processes in reproductive organs and the effectivity of polyovulation.
Стаття надшшла доредакцИ 9.09.2010
84