CC BY
64
УДК 502.3 630 Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук;
студ. Р.М. Чмир - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ АВТОМОБ1ЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПАРКОВ1
Ф1ТОЦЕНОЗИ М. ЛЬВОВА
Вивчено вплив викидiв автотранспорту на природне середовище. Проанал1зо-вано вмiст важких металiв у фiтомасi рослин по вулищ Стрийськiй та у Стрийському парку. Запропоновано сучаснi шляхи оптимiзащi стану довкiлля.
Assist. prof. N.G. Lukyanchuk; studR.M. Chmyr-NUFWTof Ukraine, L'viv Influence of motor transport is on park's phytocenosis of Lvov
Influence of extrass of motor transport is studied on a natural environment. Maintenance of heavy metals is analyses in phytomass of plants on a street Stryjska and in the Stryjsky park. The modern ways of optimization of the state of environment are offered.
Для багатьох краш Свропи забруднення природного середовища автотранспортом е одшею i3 найскладшших i важковиршуваних проблем. Го-ловну небезпеку становлять вщпрацьоваш гази двигушв автомобшв, що мю-тять до 200 рiзних компонентiв, бiльшiсть з яких - токсичш як для людини, так i для рослинних фiтоценозiв. Найбiльшу тривогу викликае забруднення викидами важких меташв в межах щiльноi забудови великих мiст та ix транспортних магiстралей.
Львiв мае багато особливостей фiзико-географiчного та архггектурно-планувального характеру, якi ютотно загострюють проблеми екологiчного стану мюта. Серед головних чинникiв, якi призводять до зниження швидкост та пропускноi здатностi головних магiстралей, видiляють улоговини цен-тральноi частини мiста, шдйоми i спуски великоi крутизни, яких неможливо було уникнути при трасуванш вулично!" мережi внаслiдок пересiчного рельефу мюта, густа мережа вулиць з великою кшьюстю перехресть, вузькi про1'зш частини вулиць з великою кшьюстю перехресть. Основна кiлькiсть автотранспорту на дорогах Львова - це автомобш випуску 70-80 роюв мину-лого столггтя, якi мають низький рiвень екологiчноi безпеки. Тiльки 15 % з них - випуску 90-х роюв, а понад 90 % автомобильного транспорту - продук-щя шдприемств колишнього СРСР, теxнологii яких створювали понад 20 роюв тому. У 2001 р. загальна кiлькiсть транспортних засобiв у Львовi станови-ла 95356 одиниць, у тому чи^ 78381 - легковi автомобiлi, 14243 - вантажiв-ки, 2732 - автобуси. Викиди токсичних газiв автомобшв, яю експлуатують-ся, у 2-4 рази перевищують стандарты екологiчнi вимоги. Точнiсть викидiв вщ автотранспорту зумовлена низькою якiстю пального. Основний вид пали-ва протягом останшх рокiв - етильований бензин, який використовують понад 70 % уЫх транспортних засобiв, на другому мющ - дизельне паливо, який використовують 25,4 % уЫх транспортних засобiв. Стиснений газ, який вважають найприйнятнiшим з екологiчноi точки зору видом палива, використовують лише 3 % транспортних засобiв, причому за останш роки юльюсть автомобiлiв, якi заправляються цим видом палива, зменшилась вдвiчi. У Львовi е лише три автогазозаправнi станцп, на противагу автозаправних - у 20 разiв бiльше. У викидних газах автомобшв чадного газу мютиться до
2-10 %, тому в атмосферi вiд автомобшьних двигунiв частка СО становить 93 %, вщ iнших джерел - 7 %. У мюцях зосередження транспорту, до прикладу, перед св^лофором, спостер^аеться висока концентрацiя чадного газу - 53 3
10 мг/м , причому кшьюсть в 10 мг/м е уже небезпечною для життя людини. Майже 70 % усього бензину мае свинцевi домшки, адже як антидетонатор додаеться тетраетиловий свинець, який разом Ï3 вщпрацьованими газами пот-рапляе в повггря, тому значну негативну роль вщграють емiсiï з'еднань цинку та мщ. З уЫх 200 компонентiв викидiв автотранспорту контролюють лише найбiльш шкiдливi - СО2, СО, S02, N03.
Дослщження вмiсту основних небезпечних шкiдливих речовин у ву-личних насадженнях науковщ проводили в основному у грунл, рiдше в трав'яних зразках, а проте завдяки здатност до нагромадження шюдливих речовин трав'яний покрив заслуговуе поглибленого дослщження.
Метою дослщження було визначення вмiсту важких меташв у трав'яному вкриттi фiтоценозiв, як знаходяться безпосередньо вздовж автот-ранспортноï магiстралi по вулицi Стрийськiй та у Стрийському парку на вщ-станi 2 м, 4 м, 8 м, 16 м та в глибиш парку - 100 м вщ джерела забруднення. Вмют важких меташв (мiдi, свинцю, цинку) в трав'яному матерiалi визначали методом атомноï абсорбцiï з допомогою спектрофотометру фiрми Perkin^El-mer. Дослiдження здшснювались у лабораторiï радiологiчного вiддiлення Са-нiтарно-епiдемiологiчноï станцiï на Львiвськiй зашзнищ. Вiдбiр дослщжува-них зразкiв фггомаси рослин проводилися на закiнчення вегетацшного перь оду (вересень - початок жовтня). Були зiбранi та проанашзоваш проби фгго-маси найбiльш поширених трав'яних рослин - розрив-трави дрiбноквiтковоï Impatiens parviflora DC., фiалки собачо1' Viola canina L. i яглищ звичайно1' Aegopodium podagraria L.
Були побудоваш графiки залежностi, якi засвiдчили, що вмiст важких металiв у рослиннш сировинi тримаеться на одному рiвнi у придорожнiй сму-зi i далi поступово спадае у напрямку до центру Стрийського парку. У глиби-нi Стрийського парку (100 м) вмют важких меташв вагомо зменшуеться (рис. 1-3).
Й 7 и
* 6 РР
•fH _
S 5
f-1 л
a> 4 S H
S 3 i2 i 1 •i 0
А---- — -А.
¿1 ч ъ ♦ «
о- -0-- -о- "•л
и
2м 4m 8m 16 m Вгпибиш
Вщцаль вщ автошляху парку
—«—Impatiens parviflora —□— Viola canina - -A - Aegopodium podagraria
Рис. 1. Oco6nueocmî нагромадження Midi фтомасою рослин залежно eid eidcmaHi
до автошляху
н
(D
S
i M
H О
ffl
50 40 30 20 10 0
А- - - - - - - А-- - - ---А----
" "А
ñ- —ñ— --^_ -=о-
2м 4м 8м 16 м В гаибиш
Вщцаль вщ автошляху парку
]— Viola canina - -А - Aegopodium podagraria
Рис. 2. Oco6nueocmî нагромадження свинцю фтомасою рослин залежно вiд вiдстанi до автошляху
-е— Impatiens parviflora
f-ч
s
s §
Pi
H о
s ffl
В глибиш парку
-s— Impatiens parviflora
8 M 16 M
Вщцаль вщ автошляху
— Viola canina - -A - Aegopodium podagraria
Рис. 3. Особливостi нагромадження цинку фтомасою рослин
З проведених бюшдикацшних дослщжень у фггоценозах Стрийського парку можна зробити таю висновки:
• при величин гранично допустимого вмюту мщ у рослиннш сировит 2,0 мг/кг спостерналось перевищення допустимих норм у Viola canina втри-4Í, причому i в глибит парку вмют був вищий за ГДК;
• при величинi ГДК цинку - 10,0 мг/кг, перевищення вмшту спостерп^аеться у Aegopodium podagraria та Viola canina;
• незначне перевищення вмшту мщ та цинку спостерп^алось у Aegopodium podagraria поблизу автошляху й iстотне зменшення шкщливих речовин у гли-бинi парку;
• катастрофiчною виглядае ситуащя iз свинцем (ГДК - 0,5 мг/кг), значення вмю-ту котрого у Aegopodium podagraria перевищувало допустимi норми у 75 разiв.
Здатшсть рослин акумулювати канцерогенш речовини, зокрема важю метали, мае практичне значення для еколопчних метод1в бюшдикаци, тому трав'яш види надал1 варто широко використовувати як шдикатори еколопч-ного стану довюлля.
Таким чином, вуличш рядов! насадження не повною м1рою сприяють оптим1заци еколопчного стану довюлля, пор1вняно з парковими фггоценоза-ми, адже значне зменшення вмюту канцерогенних речовин спостер1гаеться на вщсташ лише 100 м вщ автошляху в глибину паркового ф1тоценозу. Фор-муючи стшю насадження вулиць та парюв, яю впритул прилягають до транс-
портних мапстралей, насамперед, треба враховувати газостiйкiсть рослин. Порiвняно стiйкi до повiтряних забруднень айлант високий, аморфа кущова, барбарис звичайний i Тунберга, бузина червона, вишня повстяна, гледичiя звичайна, гортензiя волотиста, дейцiя шорстка, дерен криваво-червоний, жимолость звичайна, iрга канадська, калина гордовина, каркас швденний, кизильник блискучий, клен Пнала, польовий, татарський i ясенелистий, лабур-нум золотий дощ, магонiя падуболиста, маклюра жовтогаряча, облiпиха кру-шиновидна, скумшя, смородина золотиста, снiжноягiдник бiлий, софора японська, таволга середня, тамарикс гшлястий, тополя бальзамiчна i чорна, хеномелес японський, черемха шзня, шовковиця бша. Проте чутливiсть од-ше! i т1е1 ж породи до шкiдливих газiв неоднакова i залежить вщ складу газiв, 1х концентраций родючост грунту, iнтенсивностi фотосинтезу i дихання, за-гального вмiсту води в листках, вшу рослин, пори року i загального стану де-ревостану. Пошкодження димовими газами нижча у сприятливих умовах мю-цезростання i у змiшаних насадженнях. Навеснi, в перюд формування захис-них покривних тканин, ураження вище, нiж в шшу пору року. 1з вжом породи набувають iмунiтет, проте до 40-50^чного вiку здатнiсть опиратися ди шкiдливих газiв у них значно понижуеться. У зонах постшно сильного заб-руднення i задимлення повпря можуть зростати лише окремi чагарники - чубушник, роза зморшкувата, дерен бiлий i смородина чорна. У зонах перюдич-но середнього задимлення усшшно зростають тополя бальзамiчна, клен гос-тролистий, акащя жовта, бузок, жимолость татарська, бузина червона, барбарис звичайний. При постшно слабкому задимленш можна висаджувати тополю чорну, вербу бшу, в'яз гладкий, яблуню, малину. Незважаючи на те, що шпильковi породи найменше переносять задимленiсть повiтря, вщносно стiйкою вважаеться модрина дукарська, яка щорiчно скидае запилену i заб-руднену хвою. Багаторiчна практика озеленення довела надзвичайну стшюсть ялини колючо! та 11 голубо! i срiблястоl форм до несприятливих чинникiв забруднення повггря. 1з шпилькових чагарникiв подiбними якостя-ми володiють ялiвець вiргiнський i козацький, частково кипарисовик Лавсо-на. Континуальний перехiд вiд парково! зони до про!зно1 частини автотраси пропонуемо створювати iз трав, як переносять забруднення важкими метала-ми - тонкошг однорiчний, барвiнок малий, веронiка дiбровна.
Рiвень забруднення викидами автотранспорту в Укра1ш е настшьки великий, що його зменшення можливе лише завдяки впровадженню нових норм еколопчного стандарту Свро-3,4,5, якi уже давно дшть в Gвропi. Свро-4 (ЕК-590:2004) - найпередовiший на сьогодш екологiчний стандарт, в кот-рий включенi вимоги Свропейсько! Директиви палива 98/70/ЕС. Стандарт мае декшька версiй, котрi виникли в зв'язку iз ступеневим пiдвищенням ви-мог до викидiв у атмосферу. Свро-1 з'явився в Gвропi ще в 1994 р. одночасно з утворенням Свропейського Союзу, Свро-2 - у 1996 р. З 2000 р. у крашах Свросоюзу впроваджений стандарт Свро-3, який регулював викиди шюдливих речовин у викидах транспортних засобiв i передбачав максимальний ви-кид СО в кiлькостi 0,64 г на кшометр пробiгу для легкових автомобшв. З грудня 2005 р. в силу вступив стандарт Свро-4, що передбачив зниження ви-
кидiв СО ще у 2,3 раза, а вуглеводшв - у 2 рази. Рiзниця вимог до piBM ток-сичностi мiж двигуном Свро-3 та Свро-4 досить значнi. Викиди окиЫв азоту (NOx) повиннi знизитися з 5 до 3,5 г/кВт-год., - 30-% зниження. Забезпечен-ня високих вимог Свропейсько1 Директиви палива 98/70/ЕС досягаеться при виготовленнi та застосуванш палива з вмiстом Ырки менше 50 ppm (EN-590: 2004). Викид токсичних часток потрiбно знизити вщ 0,1 до 0,02 г/кВт-год. (80-% зниження). Рiвень токсичностi викидних газiв вантажних автомобiлiв i важких транспортних засобiв, що мають систему SCR, буде вщповщати з 2009 р. стандартам Свро-5 i з деякими удосконаленнями у наступному поко-лiннi стандартiв. З 2012 р. для автовиробниюв встановлюеться допустимий середнш рiвень викидiв СО2 на рiвнi 130 г/км. Цей показник фiзично не допустимий для потужних двигушв внутрiшнього згорання. Принцип усередне-ного пiдрахунку норм викидiв залишають шанси лише автогiгантам, якi про-дукують не тiльки ммонстрiвм, але й тим виробникам, котрi готовi реально поставити на конвеер автомобш з гiбридними силовими агрегатами. У 2006 р. у Женевi гаслом 77-го Geneva International Motor Show Шведський бренд Saab сконцентрував увагу на розробщ модифжацш, здатних "живити-ся" бiоетанолом. На базi сершного купе-кабрiолету Peugeot 207 СС французи розробили автомобшь з експериментальною силовою установкою на водне-вих паливних елементах i цей концепт-кар отримав назву 207 е Pure. Украша, здавалося б вибрала европейський напрямок, а проте будувати пбридш i вод-невi автомобiлi в УкраАт поки що нiхто не збираеться. У 2006 р. в УкраАт прийнята програма розвитку виробництва бюдизеля iз рапсового масла i програма "Етанол", яка передбачае виробництво добавок до палива на основi етанолу. Спиртовi заводи, виконуючи державну програму, налагодили виробництво добавок, проте для виготовлення сумшевих бензинiв необхщно було змiнити технологiю виробництва нафтопереробних заводiв. Дотепер ще не-мае державного стандарту на паливо подiбного зразка.
Отже, рiвень забруднення викидами автотранспорту е катастрофiчно великий, а його зменшення можливе не лише завдяки використанню нешкщ-ливого палива, рослинних олш чи впровадженню в УкраАт нових найпередо-вiших еколопчних стандарт Свропейсько1 Директиви палива 98/70/ЕС, як уже давно дiють в Сврош, але й спрямованого формування фiтоценозiв, еко-логiчно стiйких до викидiв автотранспорту.
Л1тература
1. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. -
142 с.
2. Анышева Н.А. Гигиенические проблемы охраны окружающей среды от загрязнения канцерогенами. - К.: Здоровье, 1985. - 240 с.
3. Безпамятнов Г.П., Котов Ю.А. Предельно-допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде, справочник. - Л.: Химия, 1985. - 585 с.
4. Верзилов В.Ф., Соколова С.М. Совещание по физиологии приспособления и устойчивости растений к неблагоприятным условиям. - Бюлл. ГБС, 1967, вып. 65. - С. 111-114.
5. Викторов С.В. Индикация природных процессов/ Теоретические вопросы индикации. - М.: Наука, 1971. - С. 145-166.
6. Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. - Л.: Высш. шк., 1964. - 175 с.
7. Грынь А.В., Зырин Н.Г., Обухов А.И., Платанов Г.В. Поступление тяжёлых металлов в растения в зависимости от их содержания в почвах/ Миграция загрязнительных веществ в почвах и сопредельных средах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - С. 198-202.
8. ГДК СН 4617-88 шюдливих речовин повпря робочо! зони.
9. Дончева А.В., Казакова Л.К., Калуцков В.Н. Ландшафтная индикация загрязнения природной среды. - М.: Экология, 1992. - 213 с.
10. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия, физико-химические.
11. 1нформацшний бюлетень управлшня екоресурав по Льв1вськш обласп за 2001 р.
12. Корчагин А.А. Использование растительных сообществ как индикаторов среды// Теоретические вопросы фитоиндикации. - Л.: Наука, 1971. - С. 165-169.
13. Обухов А.И., Поддубная Е.А. Содержание свинца в системе почва - растение/ Труды II Всесоюзного совещания, Обнинск, ноябрь 1978 г. "Миграция загрязнительных веществ в почвах и сопредельных средах". - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - С. 192-197.
14. Сиротюк М.1., Святк1вська С.Б. Забруднення басейну мюта Львова автомобшьним транспортом// Наук. вюник УкрДЛТУ: Сучасна еколопя 1 проблеми сталого розвитку суспшь-ства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.7. - С. 164-168.
15. Тихонов В.1., Петренко В.Ф., Садова В. А. Озеленення мют 1 селищ. - К.: Буд1вель-ник, 1990. - 208 с.
УДК 630*23: 630*181.41 Асист. Г.Б. Лукащук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОПУЛЯЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я ВИД1В ТА ÏÏ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ НА ЗРУБАХ ГОРГАН
Проведено аналiз ценопопуляцшно'1 структури 19 рослинних мшроугруповань, видшених на зрубах. Стратепя поведшки кожного виду мае 4Ïtko виражений шдивь дуальний характер, вона може змшюватись залежно вщ еколопчно'1 або ф^оцено-тично'1 ситуацп. Вiдзначено просторову неоднорщшсть рослинного вкриття зрубiв.
Assist. H.B. Lukashchuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Population strategy of species and its influence on vegetable groupments
forming on Gorgan felling areas
The analysis of cenopopulation structure of 19 vegetable little groupments, selected on felling areas is conducted. Strategy of every species population has the vividly expressed individual character, it can change depending on an ecological or phytocenotic situation. Spatial heterogeneity of the vegetable covering of felling areas is marked.
Популяцшна стратепя або популяцшна поведшка - сукупшсть бюло-пчних властивостей, що проявляються на р1вш множин оргашзм1в одного виду, тобто на популяцшному р1вш. Вона визначае здатшсть групи особин виду панувати або бути в другорядному становишд в угрупованнях рослин в цшому чи в ïx структурно-функцюнальних шдроздшах - синуз1ях, шарах вертикально!" структури, мжроугрупованнях тощо [4, 10]. Отже, насамперед популя-цшш особливост проявляються на р1вш ценопопуляцш, тобто частин популя-цш у межах певних фггоценоз1в. Складов1 ценопопуляцiï рослинних угрупо-вань вiдзначаються рiзними обсягами ф^омаси i проективного покриття. Ti з них, що панують у фггоценозах, називаються домiнантними, а iншi - супутш-ми [8]. Домшанти бувають солдомiнантами, коли лише один вид в угрупован-нi е домшантним, та кондомiнантами, коли декшька видiв е домiнантними.
Екологiчна роль домшантних ценопопуляцiï може бути рiзною за три-валiстю та значимютю. Вона, насамперед, вiдзначаеться конкурентним впли-
