CC BY
13
5. Redaktion LWF (2004): LWF-Merkblatt Nr. 13 - Holzernte in steilen Hanglagen.
6. Schäffer, J. (2002): Befahren von Waldböden - ein Kavaliersdelikt? / J. Schäffer // Der Waldwirt. - Vol. 29 (12). - Pp. 21-23.
7. Wilpert, K.V. (2001): Waldböden - Grundlage für die Multifunktionalität von Wäldern / K.V. Wilpert // Freiburger Forstliche Forschung, Heft 33.
8. Mündliche Informationen Kreisforstamt Freudenstadt.
9. Kaufmann, U. (2010): Im Wald geht der Puls hoch. Schwere Arbeit kann den Bewegungsapparat schädigen / U. Kaufmann // Wald Holz+91. - Vol. 12. - Pp. 33-35.
Башуцкая У.Б. Защита лесных почв при механизированной заготовке древесины в лесной местности Баден-Вюртемберг (Германия)
Проанализированы методы лесозаготовок в лесных экосистемах, развивающихся естественным путем по системе непрерывного лесопользования при отказе от сплошных рубок и без уплотнения почвы. Проведено сравнение затрат при применении каждого метода лесозаготовки. Установлено влияние всех видов лесозаготовки на лесные почвы и эффективность защиты лесных почв на законодательном уровне. Отмечена важность моторно-ручной лесозаготовки в лесах, где доминирует система непрерывного лесопользования; целесообразность комбинированной лесозаготовки в пригодных для вождения древостоев с расстоянием 40 м между трелевочными путями через обоз и подтягивания в пределах досягаемости крановой стрелы в необрабатываемом промежуточном блоке.
Ключевые слова: лесозаготовка, лесная почва, рациональное природопользование.
Bashutska U.B. The Protection of Forest Soil during Mechanical Logging Processes in the Forest Areas of the Baden-Wurttemberg (Germany)
The methods of logging in the forest ecological systems that develop naturally according to the system of uninterrupted forest management with refusal of clear cutting and without soil sealing was analysed. The costs of logging methods are compared. All ways of logging influences on forest soil and efficiency of protection forest soils on the law level are defined. The importance of motor manual logging in forests with dominating of the system of uninterrupted forest management is noticed; the advisability of the combined logging in available for driving wood stands with the distance of 40 m between skidding ways through the cutting-out and hanging up in available limit of crane shaft in uncultivated intermediate block is observed.
Keywords: logging, forest soil, environmental management, ecological system.
УДК 631.559:633.16 Асист. М.Я. 1вантв -
Львiвський тщональний аграрний ушверситет
ВПЛИВ АГРОТЕХНОЛОГ1Й ДЕТОКСИКАЦН ПЕСТИЦИД1В НА ВРОЖАЙШСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Дослщжено штенсившсть нагромадження хлороргашчних пестицид]в i !х похщ-них у рiзних частинах ячменю ярого сорту Целшка та вплив рiзноl кшькост органо-мь неральних добрив у поеднанш з вапнуванням на !х вмiст в агробюгеоценозах та врожайшсть зерна. Показано, що кореш, солома i зерно ячменю ярого iстотно в^^зняють-ся за нагромадженням у них хлороргашчних пестицищв (ДДТ та ГХЦГ). Дослщження-ми на темно-срому ошдзоленому грунт в умовах Захщного Люостепу Украши вста-новлено, що за умови застосування мшеральних добрив на фош оргашчних у поеднанш з вапнуванням (СаСО3 (1,5Нг) + К90Р90К90 +10 т/га гною) знижуеться ршень ДДТ i ГХЦГ у вегетативних частинах ячменю та шдвищуеться врожайшсть зерна.
Ключовi слова: ячмшь ярий, хлороргашчш пестициди, органо-мшеральш добри-ва, вапнування, врожайшсть зерна.
Постановка проблеми. Ярий ячмшь посвдае важливе мкце в зерновому бадана нашо1 краши. Ця рослина володiе щнними бюдопчними та господарсь-
кими особливостями (високий потенцiал урожайностi, скоростиглiсть i засухос-тiйкiсть, високi кормовi переваги, е сировиною для пивоварно!, круп'яно! i кон-дитерсько! промисловостi) [2, 3, 7]. Серед ярих хлiбiв першо! групи вiн забезпе-чуе найвишд та стабiльнi врожа! [8].
Ввдомо, що висока фгготоксичшсть пестицид1в може значно знижувати продуктившсть рослин. Це явище пов'язане насамперед з посиленням стрес-фактор1в, що створюють несприятливi умови для обмшу речовин, спричиняючи зростання активно!' сорбцп у процесi мiнерального живлення рослин [1, 9].
Щд час вирощування ячменю особливо важливо створити оптимальн умови живлення задля формування високого врожаю зерна вiдповiдноí якостi. Приркт урожаю вiд мiнеральних добрив може досягати 15-20 ц/га. Урожай-нкть та якiсть зерна - основш показники, за якими визначають щншсть сортав ярого ячменю [7, 8, 10].
У попередшх роботах [4-6, 11] описано серйозшсть проблеми забруднен-ня грунпв хлорорганiчними пестицидами. Це пов'язано з тим, що зазначеш ток-сиканти в понаднормовш кiлькостi акумулюються в грунп, а особливо у коре-невмiсному шар^ а вiдтак можуть потрапляти у корми для тварин та продукти харчування людей. Тому цi дослвдження е актуальними i становлять значний науковий та практичний iнтерес.
Методика та умови дослщжень. Виходячи iз наведеного вище, метою дослiджень було обгрунтувати вплив застосування рiзних кшькостей органо-мь неральних добрив у поеднанш з вапнуванням на зниження рiвня метаболiтiв ДДТ та iзомерiв ГХЦГ у системi " грунт-рослина" та врожайнкть рослин ячменю ярого. Дослвдження проведено на темно-сiрому опiдзоленому грунп Жов-кiвського р-ну в умовах Захiдного Лiсостепу Украши. Площа облжово! дшянки 20 м2, повторнiсть у дослвд триразова, розмiшення дiлянок систематичне. Тех-нологiя вирощування ярого ячменю загальноприйнята для зони Захiдного Ль состепу Украши.
Об'ектом дослщження була система "грунт-рослина". Як тест-культуру вивчали ячмшь ярий (Hordeum sativum distichum), пивоварний сорт "Целiнка", який внесено у 2001 р. до Реестру сорив рослин Украши. Цей сорт ввдзна-чаеться високими генетично успадкованими пивоварними властивостями, якi зберiгаються i в посушливi роки, та потенщалом врожайностi 60-80 ц/га.
Польовi до^дження проведено за такою схемою: контроль (без добрив); карбонат кальщю (СаС03_1,0 н. за гiдролiтичною кислотнктю (Нг)); Са-СОз (1,0 Нг) + N90P90K90; СаСОз (1,0 Нг) + N60P60K60 + 10 т/га гною; СаСОз (1,5 Нг) + N90P90K90 + 10 т/га гною.
Анатз рослинних зразкiв проведено у Львгвському обласному державному проектно-технолопчному центрi охорони родючостi грунтiв i якостi про-дукцií "Облдержродючiсть" за допомогою газового хроматографа "Кристалл-2000" з детектором iз захоплення електротв. Бiохiмiчнi та фiзичнi показники якосп зерна ячменю визначено за допомогою приладу " Iнфрапiд-61". Для по-рiвняльних даних вмiст загального азоту та бшка в зернi також визначено за К'ельдалем. Математичне оброблення результатiв дослщження виконано методом дисперсiйного аналiзу, на персональному комп'ютерi iз використанням спе-цiального пакету програмного забезпечення Statistika та Agrostat.
Виклад основного матерiалу. Завдяки вапнуванню iстотно зростае ефективнiсть як минерально", так i органо-мiнеральноí систем удобрения [3]. У дослвд використовували амiачиу селiIру iз вмiстом N - 34 % (ДСТУ 2-85), суперфосфат гранульований iз вмiстом Р2О5 - 19,5 % (ДСТУ 5956-78) i 40 %-ву калiйиу сiль (ГОСТ 4568-83). Цей захад передбачае внесения повиого морального добрива, що дасть змогу розширити площi живлення рослинносп. Пiд час вапнування завдання полягае в рiвномiрному розподiлi i ретельному перемiшу-ваииi вапиа з грунтом (з верхшми 20 см грунту). Дуже ефективне внесення вап-на разом iз гноем, але не змтуючи 1х. Спочатку розкидали вапио, потш - шд-стилковий гиш та перекопували землю.
У зв'язку з тим, що иагромаджеиия та подальший розподiл ксеиобiотикiв у рослиш залежить вiд низки умов (грунтових, виду рослии i íх толерантности тобто здатиостi переводити токсичиi речовини у фiзiологiчио иеактивиi форми, особливостей самого забрудиювача, клшатичних умов i т. ш), визиачеио вмiст хлороргашчних пестицидш, а саме персистеитиих ДДТ та ГХЦГ у ячмеш ярому у кореиях, иадземиiй вегетативиiй мас та зериi (табл. 1). Як видно iз цiеí таблицу рiзиi оргаии (кореиi, солома, зерно) ячменю ярого ктотио вiдрiзияються за нагромаджениям у них хлороргаиiчиих пестицидш.
Табл. 1. Концентраця хлороргашчних пестицидiв у рЪних частинах ячменю ярого на забрудненому пестицидами Грунтц мкг/кг абсолютно сухоI речовини
Варiант
Рк
Фаза повно'1 стиглостi
кореш
зерно
Сума метабо-лiтiв ДДТ
2011
147,4±
126,2±
101,40±
2012
122,1±
98,6±
61,25±
2013
106,5±
25,50±
Сума iзоме-рiв ГХЦГ
2011
95,1±
62,4±
46,23±
2012
76,0±
41,5±
2013
59,8±
34,0±
24,75
11,94±0,85
1
Найбiльша частина хлороргаиiчиих пестицидов зосереджена в кореиях (на усiх варiаитах дослiду), найменша - в зериi. Як свдаать результати даних, иайбiльшу штенсивикть иагромаджеиия у рослинах ячменю ярого мають мета-болiти ДДТ, шж ГХЦГ. Результати наведених даних свдаать про те, що вмiст хлороргашчних пестицидiв змеишуеться у рядi: шдземна фракцiя> генеративна фракщя>вегетативиа фракция фiтомаси. Яккть иасiиия - иайважливiший фактор урожайносп, тому що иасiиия е носкм бiологiчиих i господарських власти-востей рослини [7, 10]. Розвиток зерна завершуеться з набуттям фiзiологiчиоí зрiлостi, коли настае повиа стиглкть i зерно здатие виконувати функцц иасiиия, при цьому набувае високих техиологiчиих якостей.
Отримаиi результати (табл. 2) свдаать про позитивний вплив органо-мь неральних систем удобрения у поеднанш з вапнуваниям на продуктивш якостi колосу та масу 1000 зерен ячменю ярого. Найвищу врожайнкть отримали в разi застосувания полуторно!' иорми (N9oP9oK9o) добрив на фош пiсля до гною -10 т/га у поеднанш з вапиуваниям, а найменшу - за внесения лише одинарно" иорми (N60P60K60) цих добрив та лише вапнувания.
Табл. 2. Вплив систем удобрения та вапнування на структуру врожаю ячменю ярого (середне за 2011-2013 рр.)
Довжи- Юльюстъ ко- Щшьтсть Маса
BapiaHT на коло- лоскiв у ко- колосу, 1000 зе-
су, см лой, шт. шт./см рен, г
Контроль (без добрив) 7,26 20,04 2,72 51,3
Карбонат кальщю - СаСО3 (1,0 Нг) 7,50 20,37 2,76 53,5
СаСО3 (1,0 Нг) +N90P90K90 7,61 21,04 2,79 56,0
СаСО3 (1,0 Hr)+N60?60K60 +10 т/га гною 7,66 21,50 2,80 57,8
СаСОз (1,5 Нг) +N90P90K90 +10 т/га гною 7,69 22,10 2,84 61,1
Н1Р 05 - 0,50 - 2,0
На Bapiarní № 3 i 4 спостережено стимулятивну дда обох чинникгв на структуру врожаю ячменю ярого. Маса 1000 зерен на 5 г е бшьшою на згаданих Bapiamax поpiвняно з контролем, де маса доpiвнюе 51,3 г. Тенденцию до позитивного впливу спостережено на вapiaнтi дослiду iз внесениям СаСО3 (1,5 Нг) + N90P90K90 + 10 т/га гною, де маса становить 61,1 г. Наведеш дaнi свiдчaть про те, що зaстосовaнi системи удобрення в поеднанш з вапнуванням темно-сipого опiдзоленого грунту, чинять стимулятивну дда на формування такого показни-ка, як маса 1000 зерен.
Особливосп xiмiчного складу, поряд з aнaтомiею i структурою плодiв та нaсiния piзниx культур, визначають можливiсть i доцiльнiсть í'x використання людиною в певних цiляx. Хiмiчний склад зерна залежить вщ грунтово-клша-тичних та антропогенних умов, технологи вирощування, сортових особливос-тей. Лггературш джерела вказують на те, що середнш xiмiчний склад зерна ячменю у ввдсотках на абсолютно суху речовину становить: бшок - 12,2; жири -2,4; вуглеводи - 77,2; крохмаль 56-66, клггковина - 5,2, зола - 2,9 % [2, 3, 7, 8]. Показник загально! кшькосп азоту в зерш виявився бiльш стшким до внесення piзниx норм органо-мшеральних добрив, поpiвияно з показником вмкту бшка (табл. 3). Зaxiдноевpопейськi пивовари нормальним вважають 9,0-11,5 % вмкту бшка в зеpнi ячменю [3], а ВВ. Лихочвор зазначае, що хороший пивоварний яч-мшь мае мiстити 60-70 % крохмалю, а iдеaльний вмiст бшка у зерш пивоварно-го ячменю - 11 % [7].
Результати щодо впливу органо-мшеральних систем удобрення в поеднанш з вапнуванням грунту на яккть зерна ячменю наведено у табл. 3. Як видно iз даних цiеí таблицу, показник загально!' кшькосп азоту в зеpнi виявився бшьш стiйким до внесення piзниx норм оpгaно-мiнеpaльниx добрив, поpiвияно з показником вмкту бшка. У дослщженнях чггко спостережено зменшення вмiсту бшка вiдповiдно до зменшення кiлькостi азоту. Шдвишуеться цей показник iз роками, проте вiн практично однаковий на всх вapiaнтax piзниx систем удобрення. Зерно у контрольному вapiaнтi характеризуеться таким самим вмк-том азоту, як i зерно, вирощене на грунп iз внесенням карбонату кальщю - Са-СО3 (1,0 Нг), що свщчить про позитивний вплив систем удобрення на цей показник. Найвищим цей показник був на вapiaитi iз внесенням у грунт СаСО3 (1,5 Нг) + N90P90K90 + 10 т/га гною i вмкт загального азоту в зерш ячменю ярого становив 2,03 %.
Табл. 3. Вплив органо-мтеральних систем удобрення в поеднант з вапнуванням Грунту на яКсть зерна ячменю ярого, % на абсолютно суху речовину (середне за 2011-2013 рр.)
Варiант Вмкт загального азоту Вмкт бшка Вмкт крохмалю
Контроль(без добрив) 1,86 11,75 56,43
Карбонат кальцiю - СаСО3 (1,0 Нг) 1,87 11,88 56,92
СаСОз (1,0 Нг) + КдоРдоКдо 1,93 12,08 60,04
СаСОз (1,0 Нг)+К6оРбоКбо +10 т/га гною 1,93 12,01 63,17
СаСОз (1,5 Нг) +Ы9оР9оК9о +10 т/га гною 2,03 12,30 65,05
Вщомо, що в pa3i забруднення грунту оргашчними забруднювачами ввд-буваються негативнi змши у bmîctî елементiв живлення у генеративних органах рослин, а найпомггшше в зернi ячменю знижуеться вмкт азоту, що може спри-чинятися негативною дieю на засвоення рослинами ячменю поживних речовин [9, 10]. Як i в разi дослщження бiлковостi зерна i вмiсту азоту в ньому, показник вмiсту в зерш крохмалю виявився найвищим у 3-му, 4-му i 5-му варiантах.
Висновки. Серед дослiджуваних агротехнiчних заходiв на темно-сiрому опiдзоленому грунта в умовах Захщного Лiсостепу Украши, за використання рiзноï кiлькостi органо-мiнеральних добрив у поеднанш з вапнуванням, найбшьш позитивний вплив на зниження рiвня хлорорганiчних пестицидгв i ïх похвдних у рiзних частинах ячменю та продуктивш якостi колоса i зерна вияви-ла органо-мiнеральна система удобрення iз сумiсним внесенням мiнеральних добрив на фош органiчних (гною) у поеднанш з вапнуванням (СаСО3 (1,5 Нг) + N90P90K90 + 10 т/га гною).
Результати проведених досшджень мають практичне значення та можуть бути використанi шд час вирощування ячменю ярого на забруднених хлорорганч-ними пестицидами грунтах. Впровадження ïх у виробництво сприятиме впршен-ню екологiчних проблем охорони агроландшафтав Захщного Лкостепу Украши.
Лiтература
1. Фурдичко О.1. Агроекологiя : монографiя / О.1. Фурдичко. - К. : Вид-во "Аграр. наука", 2014. - 400 с.
2. Городнш М.М. Науково-методичт рекомендаци з onTMMÎ3au;iï минерального живлення сшьськогосиодарських культур та стратеги удобрення / за заг. ред. М.М. Городнього. - К. : Вид-во ТОВ "Алефа", 2004. - 140 с.
3. Долежал Я. Сучасш иивоварт ячменi та технологи ïx вирощування / Я. Долежал, О. Бовсуновський // Проиозицш : зб. наук. ираць. - 2003. - № 2. - С. 47.
4. 1ванкв М.Я. Особливост мкраци та накоиичення хлороргашчних иестидидiв у rрунтi у зош складiв ïx тривалого зберiгання / М.Я. 1ванюв, С.О. Вовк // Вюник Львiвського нацюнально-го аграрного ушверситету : зб. наук. ираць. - Сер.: Агрономш. - Льв1в : Вид-во Львiвського НАУ. - 2011. - № 15 (1). - С. 91-94.
5. 1ванкв М.Я. Особливост акумуляци иестиидщв та ïx иоxiдниx у рослинному иокривi иоблизу склад1в зберiгання / М.Я. 1ванкв, С.О. Вовк // Вюник Льв1вського нацiонального аграрного ушверситету : зб. наук. ираць. - Сер.: Агрономш. - Льв1в : Вид-во Льв1вського НАУ. - 2012. - № 16. - С. 109-113.
6. 1ванкв М.Я. Агротехнолопчш заходи зниження р1вия хлорорганчних пестиццщв та ïx иоxiдниx у Грунтах / М.Я. 1ванкв, С.О. Вовк // Науково-техшчний бюлетень 1н-ту бiологiï тварин i Державного науково-дослщного контрольного ш-ту ветиреиаратв та кормових добавок. -Льв1в. - 2014. - Вии. 15, № 1. - С. 164-170.
7. Лихочвор В.В. Рослинництво. Cy4acHÍ iнтенсивнi технологи вирощування основних польових культур / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко. - Львш : Вид-во НВФ "Украшсью технологи", 2006. - 730 с.
8. Лихочвор В.В. Ячмшь / В.В. Лихочвор, Р.Р. Проць, Я. Долежал. - Львш : Вид-во НВФ "Украшсью технологи", 2003. - 88 с.
9. Науюта основи сталого розвитку агроекосистем Украши. Екологiчна безпека агропромис-лового виробництва : монографiя / за ред. О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во ДА. - 2012. - Т. 1. - 352 с.
10. Влох В.Г. Рослинництво : шдручник / В.Г. Влох, С.В. Дубковецький, Г.С. Кияк, Д.М. Онищук / за ред. В.Г. Влоха. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2005. - 382 с.
11. Ivankiv М.Уа. Accumulation of organochlorine pesticides in vegetation around of places of their storage / М.Уа. Ivankiv, S.O. Vovk // Folia Pomeranae Universitatis Technologiae Stetinensis, Agricultura, Alimentaria, Piscaria, et Zootechnica. - Szczecin. - 2014. - Vol. 315 (32). - Pp. 15-20.
Иванкив М.Я. Влияние агротехнологий детоксикации пестицидов на урожайность зерна ячменя ярового
Исследована интенсивность накопления хлорорганических пестицидов и их производных в различных частях ячменя ярового сорта Целинка и влияние разного количества органо-минеральных удобрений в сочетании с известкованием на их содержание в агробиогеоценозах и урожайность зерна. Показано, что корни, солома и зерно ячменя ярового существенно отличаются по накоплению в них хлорорганических пестицидов (ДДТ и ГХЦГ). Исследованиями на темно-сером оподзоленном почве в условиях Западной Лесостепи Украины установлено, что при условии применения минеральных удобрений на фоне органических в сочетании с известкованием (СаСО3 (1,5Нг) + N90P90K90 + 10 т/га навоза) снижается уровень ДДТ и ГХЦГ в вегетативных частях ячменя и повышается урожайность зерна.
Ключевые слова: ячмень, хлорорганические пестициды, органо-минеральные удобрения, известкование, урожайность зерна.
Ivankiv M.Ya. Influence Agronomic Measures Detoxification Pesticides the Spring Barley Grain
We studied the intensity of accumulation of organochlorine pesticides and their derivatives in different parts of spring barley cultivar Celinka and influence different amounts of organic fertilizers combined with liming on their content agrobiogeocenosis and grain yield. It is shown that the roots, straw and grains of spring barley differ significantly in their accumulation of organochlorine pesticides (DDT and HCH). Research on dark gray ashed soils in the conditions of the Ukrainian Western Forest-Steppe established that conditions of application of of organic-mineral fertilizers combined with liming decreases the levels of DDT and HCH in the vegetative parts of barley and increased grain yield.
Keywords: spring barley, organochlorine pesticides, organic and mineral fertilizers, liming, grain yield.
УДК 551.131 Доц. С.В. Королько, канд. техн. наук -
Академiя сухопутних вшськ iM. гетьмана Петра Сагайдачного
ТЕХНОЛОГИ ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ КОРИДОР1В ЯВОРШСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Розглянуто теоретико-методолопчш положення комплексного проектування вщнов-люваних територш з наступним ïx залученням до еколоично!' мережi як екологчних кори-дор1в. Науково обгрунтовано застосування фггомелюративних та шформацшних техноло-гш проектування еколопчних коридор]в Яворiвського прничо-промислового району. Внаслщок вщкритого видобутку поклад1в корисних копалин i негативного впливу вшсь-ково'1 дiяльностi на територи Яворiвського полiгону знищуеться рослинний та грунтовий покрив, активiзуються деградацшш процеси в у^банiзованiй екосистемi, проявляеться не-гативний вплив техногенних фактор1в на здоров'я населення. Тому реалiзацiя стратег^!
