CC BY
127s
2013
0
Вщновлення рухово!' функцй' хворих зрiлого вжу
• • ^ !• к Л* • •••
шсля iнсyльтy засобами фiзичноl реабшггацп
Христова Т.£.
Запор1зький нацiональний утверситет
Анотацп:
Розглянуто результати застосуван-ня комплексно! технологи фiзичноí реабiлiтацií хворих з церебральним iшемiчним iнсультом на стацюнар-ному етапi виновного лiкування. В експеримент брали участь 36 па^ен™ чоловiчоí статi вiком 4550 роив. Програма реаб^тацп включала лкування положенням, фiзичнi вправи у формi комплексу лiкувальноí гiмнастики (заснований на саногенетичному пiдходi до про-блеми вщновлення рухово! функцп вiдповiдно до етатв постнаталь-ного онтогенезу), магытотератю, теплолiкування великих суглобiв уражених кш^вок. Встановлено, що використання цих засобiв у хворих призводить до збтьшення обсягу рухiв в тазостегнових та плечових суглобах: пасивних на 15-20%, ак-тивних на 10-30%; сили м'язiв на 10-30%; покращення показниюв рухово! активностi (за шкалою ВоЬаМ) та якостi життя (за шкалою Ва|1Ью1).
Ключовi слова:
фiзична, реабiлiтацiя, iнсульт, рухова, функц/я.
Христовая Т.Е. Восстановление двигательной функции больных зрелого возраста после инсульта средствами физической реабилитации. Рассмотрены результаты применения комплексной технологии физической реабилитации больных с церебральным ишемическим инсультом на стационарном этапе восстановительного лечения. В эксперименте принимали участие 36 пациентов мужского пола в возрасте 4550 лет. Программа реабилитации включала лечение положением, физические упражнения в форме комплекса лечебной гимнастики (основан на саногенетическом подходе к проблеме восстановления двигательной функции в соответствии с этапами постна-тального онтогенеза), магнитотерапию, теплолечение больших суставов пораженных конечностей. Установлено, что использование этих средств у больных приводит к увеличению объема движений в тазобедренных и плечевых суставах: пассивных на 15-20%, активных на 10-30%; силы мышц на 1030%; улучшению показателей двигательной активности(по шкале ВоЬаМ) и качества жизни (по шкале Ва|1Ью1).
физическая, реабилитация, инсульт, двигательная, функция.
Khristova T.E. Motor function recovery of people of mature years after stroke by means of physical rehabilitation. The results of applying the complex technology of physical rehabilitation are described for patients with cerebral ischemic stroke during the phase of in-patient rehabilitation. The experiment involved 36 male patients aged 45-50 years. The rehabilitation program included treatment by changing position, complex of therapeutic gymnastics (based on sanogenetic approach to the problem of motor function recovery in accordance with the stages of postnatal ontogenesis), magnetic therapy, thermotherapy of large joints of the affected extremities. Findings show that the use of the mentioned methods of treatment leads to increase of the range of motion in the hip and shoulder joints: passive of 15-20%, and active of 10-30%, muscle strength of 10-30%, improvement of motor activity indices (scale of Bobaht) and quality of life (scale of Barthel).
physical, rehabilitation, stroke, motor, function.
Вступ.
Проблема церебрального шсульту надзвичайно актуальна у зв'язку з його широкою розповсюдженю-тю, високими показниками летальносл та швалщиза-ци. 1нсульт е третьою за частотою причиною смерп та провщним чинником швалщносп в бшьшосп розви-нених кра!н £вропи, США, а також в УкраМ [8, 11]. Третину людей що, перенесли шсульт складають особи працездатного вiку; до пращ повертаеться пльки кожний п'ятий хворий. Повна професшна реабштащя досягаеться лише в 8% випадшв [3].
Шсля перенесеного шсульту майже у 85% хворих спостер^аються руховi порушення [10]. Порушення рухово! функцп в гострому перiодi розвиваються у 3/4 хворих. Через 1 мюяць шсля шсульту тшьки 55% пащенпв можуть вшьно пересуватися, а через 2 мь сяця - близько 80%. Через швроку стшкий руховий дефект збертаеться у 53% пащенпв, що перенесли шсульт [1, 4].
Питання вщновлення хворих з порушенням мозко-вого кровооб^ е предметом пильно! уваги багатьох фахiвцiв, що займаються з даною категорiею хворих на рiзних етапах виновного лiкування. Складнi за-вдання психiчно! та фiзично! активiзацu, соцiально-го та трудового пристосування важкого контингенту постшсультних хворих найуспiшнiше вирiшуються в системi комплексно! реабiлiтацi! [2, 6, 12]. Вона пе-редбачае використання рiзних засобiв, спрямованих на вiдновлення рухово! функци (медикаментозна те© Христова Т.е., 2012 doi: 10.6084/т9.^Ь|аге.639250
рапiя, масаж, лiкувальна гiмнастика, фiзiотерапiя, трудотерашя, ортопедiя).
Лiкувальна фiзкультура (ЛФК) ^ зокрема, лшу-вальна гiмнастика (ЛГ), е одним з найважливiших ви-дiв вiдновного лiкування, основою рiзних терапевтич-них комплексiв [5, 7, 9]. Проте, дотепер при всьому рiзноманiттi методик вiдновлення втрачених функцш у хворих з мозковим шсультом немае едино! системи диференцiйованого використання засобiв i методiв ЛФК, яка враховуе не тiльки особливостi розвитку мозкового iнсульту, але й специфшу розвитку рухово! функцi! в нормi в процесi онтогенезу, стадшшсть спонтанного вiдновлення функцiй пiсля мозкового ш-сульту, можливостi рацiонально! комбшацп шнезоте-рапi! при лiкуваннi окремого конкретного хворого.
Таким чином, представляеться доцшьним створен-ня та аиробащя нових диференцiйованих програм фь зично! реабiлiтацi! хворих з церебральним шсультом на основi сучасних знань про полiморфну клiнiчну структуру захворювання, патофiзiологiчнi механiзми !! формування та спонтанно! компенсаций, особливостi становления та регуляци рухових навичок, що може сприяти бiльш ефективному вiдновленню порушених функцш.
Робота виконана згщно плану НДР Запорiзького нацiонального унiверситету.
Мета, завдання роботи, матерiал та методи.
Мета до^дження - перевiрити ефективнiсть технологи комплексного використання засобiв фiзично! реабiлiтацi! хворих з церебральним шсультом на еташ виновного лiкуваиня.
IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Завдання до^дження:
Обгрунтувати основш принципи комплексно! ди-ференцшовано! фiзично! реабштаци хворих iз цере-бральним iнсультом.
Провести порiвняльне вивчення закономiрностей вiдновлення функци руху хворих iз церебральним ш-сультом у процес реабштаци.
Оцiнити ефективнiсть запропоновано! програми комплексно! фiзично! реабiлiтацi! хворих iз церебральним iнсультом на еташ виновного лiкування.
Оргатзащя до^дження. У дослщженш брали участь 36 хворих чоловiчо! статi вiком 45-50 рошв з церебральним полушарним iшемiчним iнсультом у басейнi внутрiшньо! сонно! артери. Було сформовано двi групи: основна (ОГ) - 18 пащенпв, якi виконува-ли запропоновану програму фiзично! реабiлiтацi!, та контрольна (КГ) - 18 хворих, яш проходили реабшта-цш за загальноприйнятою методикою[6].
Комплекс ввдновних заходiв в обох групах включав лiкування положениям, фiзичнi вправи у формi комплексу ЛГ, магнiтотерапiю, теплолiкування великих суглобiв уражених кiнцiвок. В ОГ використовувався комплекс диференцiйовано! ЛГ, заснований на сано-генетичному пiдходi до проблеми ввдновлення рухово! функцi! у хворих мозковим шсультом, ввдповвдно до еташв постнатального онтогенезу. У КГ використовувався комплекс диференцшовано! ЛГ, заснований на аналтгично-патогенетичному пiдходi до проблеми ввд-новлення рухово! функцi!. Ва хворi були роздiленi на клшчт падгрупи: «гемшлепя» (1), «плепя верхньо! кiнцiвки i парез нижньо! шнщвки» (2), «гемшарез» (3).
У вСх хворих щоденно аналiзували: самопочут-тя, частоту та характер больових вщчутпв, перено-симiсть процедур вiдновного л^вання. Визначення обсягу рух1в в суглобах проводили за стандартною методикою комбшованим кутомiром. Для оцiнки сту-пеня порушення сили м'язiв використовували ману-альне м'язове тестування за шкалою Лаветта. Стан м'язового тонусу ощнювали за модифiкованою шкалою спастичносп Ашфорта, дослiдження динамiки рухово! активносп проводили за шкалою Bobaht, активносп в повсякденному життi - за шкалою Ваг-Ше1. Статистична обробка результапв експерименту проведена на 5% рiвнi значущостi.
Результати дослiдження.
Результати дослщження показують, що пропонований комплекс ЛГ дозволяе одержати позитивну динам^ неврологiчно! симптоматики у хворих (рис. 1). В ОГ до шнця реабштацшного перiоду не було ш одного пацiента, у якого збертаеться гемiплегiя, у два разу скоротилася кшьшсть осiб iз плегiею верхньо! шнщвки та парезом нижньо! шнщвки, тому що ва вищевказанi пащенти перейшли в пiдгрупу з гемшарезом.У КГ подiбнi змiни були значно менш вираженi.
Аналiз стану глибоко! чутливостi у хворих мозковим шсультом шсля реабiлiтацi! свiдчить про досто-вiрне полiпшення стану пащенпв обох груп, але в ОГ динамта показника вище майже у три рази.
При вивченш стану поверхнево! чутливостi ввдзна-чаеться збшшення кiлькостi пацiентiв з пiдвищеною чутливютю. В ОГ цей процес виражений рельефшше (р<0,05), у 18,3% хворих шдгрупи 3 чутливiсть норма-лiзувалася. При аналiзi вихiдного стану цих пащенпв вiдзначено, що вони мали найменш вираженi змiни чутливостi на початку дослвдження, але в хворих КГ подiбного явища не спостерйалося.
Порушення координацi! наприкiнцi перiоду реабь лiтацi! проявлялися гiперметрiею, нестiйкiстю в позi Ромберга у 88,3% пащенпв ОГ. 1хня виразнiсть була рiзною, але мала мiсце на обох боках тша. Найкраща динамiка показнишв координацi! була в падгрупах 1, 3 ОГ.У КГ достовiрно! динамши координаторних функ-цiй не спостерйалося.
Вивчення стану довiльно! моторики у хворих з шсультом наиришнщ дослвдження свщчило про наяв-ностi розлащв статично! та динамiчно! рухово! функ-цi! руки, ноги, узгоджено! дп рук i нiг, голови, тулуба, але рiзних за виразнiстю в обох групах.
Дослщження обсягу пасивних рухiв в обох групах виявило позитивну динамiку показника (табл. 1); ви-ражене збiльшення та вирiвнювання обсягу рухiв як на ураженому, так i на здоровому бощ. Найбiльшi за амплiтудою змiни спостер^аються в пiдгрупi 1, але найбшьш скоординована позитивна динамiка показника на обох боках тша ввдзначаеться в тдгрут 3. Найменша динамша обсягу пасивних рухiв в обох групах спостертаеться в пiдгрупi 2. Ампллуда по-зитивних змiн показника в ОГ значно вище. При вивченш динашки обсягу пасивних рухiв вщзначаеться найбiльша змiна показника в тазостегнових i плечо-вих суглобах: в ОГ - в шдгруш 3, в КГ - в пвдгруш 1. У колшних i лiктьових суглобах змiни аналопчщ але меншi за значеннями (р<0,05).
Процес змiни обсягу активних рухiв не однознач-ний (табл. 2). В ОГ на обох боках тша обсяг активних рухiв найбшьше змiнюеться в пiдгрупi 1; у шдгруш
2 змши показника вiрогiдно вiдрiзняються вiд вихщ-них значень, але майже однаковi м1ж собою; в шдгру-пi 3динамiка цього показника майже у 2 рази вище на здоровому бощ. Тенденщя змши обсягу активних рухiв у КГ однакова на обох боках тша, але рiзна за ампллудою. Найбшьша динамта спостерiгаеться на здоровому бощ в шдгруш 1.
Найкращi результати за дослщжуваним параметром досягнуп в ОГ в шдгруш 1 в плечових та тазостегнових суглобах, у падгруш 2 - у плечових, тазостегнових i колшних, у шдгруш 3 - у плечових, тазостегнових, колшних ^ особливо в л^ьових суглобах. У КГ позитивш змши вщбувалися переважно на здоровому бощ, у тазостегновому суглобi (у вах пвдгрупах), а також в незначнш мiрi - у лiктьовому суглобi (у пiдгрупi 3). Це, на нашу думку,пов'язано
3 рiзними завданнями комплекСв фiзичних вправ та фшсащею уваги пацiентiв на нижнiй шнщвщ
При аналiзi змiни сили м'язiв вiдзначено, що най-бiльшi змши досягнуп в м'язах ураженого боку вах пвдгруп ОГ (табл. 3). Найбшьша ампллуда змши по-
32013
и
Гемiплегiя □ Плепя+парез Гемiпарез
Вихiдний стан Основна група Контрольна
Рис. 1. Динамiка кiлькостi хворих в процеа вiдновного лкування
Таблиця 1
Динамка обсягу пасивних рухiв у хворих з мозковим шемiчним тсультом (% вiд надежное величини) (М±т)
Шдгрупа дослщжуваних Вихвдний стан Основна група пiсля реабштаци Контрол! шсля_ре£ >на група 1бштаци
Уражений б1К Здоровий бк Уражений б1К Здоровий бiк Уражений б1К Здоровий бк
Гемшлепя 68,1±5,5 66,8±6,8 85,6±3,2*** 86,4±4,0*** 80,5±6,7* 82,9±7,4***
Парез+плепя 70,8±6,2 75,9±7,0 86,6±4,3*** 89,6±4,4*** 80,5±7,0*** 85,5±7,3**
Гемшарез 71,6±6,1 74,5±5,4 90,2±4,4*** 90,4±4,6*** 82,5±6,6*** 84,7±7,4***
Примпгса. Тут i дат: ***р<0,01, ** р<0,05, * не достовiрно.
Таблиця 2
Динамжа обсягу активних рухiв у хворих мозковим iшемiчним iнсультом (% вiд надежное величини) (М±т)
Пiдгрупа дослвджуваних Вихвдний стан Основна г реябг зупа пiсля птттп Контрольна група шсля реабЫтатл!
Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К
Гемiплегiя 0 52,2±2,3 19,4±1,1*** 82,3±2,4*** 5,4±0,9*** 79,8±6,4***
Парез+плегiя 17,7±0,9 67,4±3,6 34,3±3,0*** 85,1±4,3* 23,4±3,5* 79,7±6,6*
Гемiпарез 38,39±2,7 66,6±3,2 49,3±2,8*** 87,2±4,3*** 45,3±5,5*** 81,3±6,9***
Таблиця 3
Динамiка сили м'язiв у хворих мозковим iшемiчним iнсультом (% вiд надежное величини) (М±т)
Пiдгрупа дослвджуваних Вихiдний стан Основна г реяб1! зупа шсля птаци Контрольна реаби група шсля птаци
Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К
Гемiплегiя 13,9±2,7 73,4±6,2 43,4±3,3*** 78,3±6,8** 30,8±4,0*** 77,7±6,8*
Парез+плегiя 40,2±3,8 79,2±5,4 61,2±4,0*** 84,5±7,3** 56,2±4,8*** 80,7±7,0*
Гемiпарез 58,1±4,4 84,6±5,8 72,3±5,9*** 89,7±7,7*** 64,3±5,8*** 85,1±7,6***
Таблиця 4
Динамiка тонусу м'язiв у хворих мозковим iшемiчним iнсультом (% вiд максимальноI величини) (М±т)
ПоКазниК Вихвдний стан Основна г реаби зупа пiсля птац11 Контрольна група пiсля реабштаттп
Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К Уражений б1К Здоровий б)К
Гемiплегiя 6,1±0,2 32,4±3,6 32,4±5,2*** 35,2±4,5* 34,5±4,0*** 40,7±6,2**
Парез+плегiя 18,6±1,3 36,0±5,5 38,5±7,1*** 43,5±6,8** 44,7±6,3*** 46,3±7,3***
Гемiпарез 44,0±6,1 38,1±8,1 46,3±7,4** 42,2±6,3** 52,3±7,1*** 50,3±6,9***
100 -
Г
90 -80
р
о в х
70 -
60 -
50 -
I
■ё 40 -
$ 30
2010
0
IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
казнишв спостерiгалися в пвдгруш 1. Слiд зазначити, що чим бiльше рухове порушення, тим б№ш вира-жений реабiлiтацiйний вплив фiзичних вправ. Пропо-нована методика виявляе бiльш виражену дш за раху-нок того, що кшщвки в процесi занять ЛГ послвдовно беруть на себе опорну функцш та при цьому збт-шуеться iзометричний компонент м'язово! роботи, що швидше збiльшуе силу м'язiв. Вщбуваеться вирiвню-вання сили м'язiв в ОГ на обох боках тша при рiзному вих1дному тонусi. У КГ найбшьше сила м'язiв змши-лася на ураженому боцi в шдгруш 1. Однак, амплiтуда змши параметра на ураженому боцi в пвдгрупах 1, 3 була значно менше, нiж в ОГ; вiрогiдно менше, нiж в пiдгрупi 2. Привертае на себе увагу збереження най-менших значень сили м^в при високому тонусi.
Аналiз стану м'язового тонусу за шкалою Ашфор-та (табл. 4) показуе, що у вихщному станi пацiенти характеризуються пiдвищениям цього показника. До шнця стацiонарного реабiлiтацiйного перiоду змiна стану м'язового тонусу ураженого боку можна охарак-теризувати в такий спосiб: тенденцiя до нормалiза-цi! м'язового тонусу при збшьшенш показник1в сили м'язiв спостертаеться у пацiентiв з вихiдними серед-нiми або нормальними значеннями, як тонусу, так i сили м^в, а також у пацiентiв з вихщним високим тонусом i малою силою м^в. У хворих з вихвдним низьким тонусом i силою м^в вiдмiчалося поступо-ве наростання сили м'язiв, збiльшения тонусу, однак наростання тонусу було менше за величиною, н1ж у хворих з вихщним високим тонусом. В ОГ була бшьш виражена тенденцiя до зниження тонусу та зростання сили м^в, н1ж у КГ.
Тонус м^в здорового боку характеризувався тими ж тенденщями, що й ураженого - зниження тонусу та шдвищення м'язово! сили. В шдгруш 1 бшьш виражена тенденщя до шдвищення м'язового тонусу на тлi збшьшення м'язово! сили, н1ж в шших пiдгрупах.
Слiд зазначити, що у пащешгв ОГ, особливо пвд-групи 3, вщбулося зменшення пластичного компонента спастичносп, повне зникнення симптому «зубчастого колеса», зменшення юлькосп хворих з вираженим тремором при виконанш рухiв, практично повне зникнення тремору кшщвок у споко!. У КГ прояви статичного тремору практично не змшилися, а динамiчний тремор проявлявся перiодами посилення та загасання.
Порiвняльний аналiз сили i тонусу м'язiв показуе, що в ОГ на ураженому бощ бiльш виражене зб№-шення м'язово! сили при менш значному пiдвищеннi м'язового тонусу; на бощ осередку ураження незна-чне пщвищення сили супроводжуеться зниженням м'язового тонусу. У КГ з ураженого боку спостерта-еться така тенденщя - збшьшення тонусу бшьше, шж сили, а на боцi осередку ураження навпаки - превалюе падвищення сили над тонусом, що менш сприятливо для здшснення координовано! рухово! функцi!.
Аналiз рухово! активностi хворих за шкалою ВоЬаМ наприкiнцi реабштацшного перiоду показуе, що в ОГ збшьшуеться активнiсть у рiзних вихщних положеннях i стабiльна вертикалiзацiя. У КГ набуття активностi в рiзних положеннях вiдбуваеться переважно за рахунок неураженого боку та значно повiльнiше. У положенш стоячи та при самостiйнiй ходьбi в ОГ пацiенти бiльш стшш, нiж в КГ, рухи !х бiльш вiльнi, упевненi.
Оцiнка динамши даних якостi життя пацiентiв за шкалою ВагШе1 свщчить, що показник якостi життя статистично вiрогiдно (р<0,05) вище в ОГ вiдносно КГ, що шдтверджуе бiльш високу ефективнють проведеного виновного лiкуваиия хворих з iшемiчним iнсультом з використанням пропоновано! комплексно! програми фiзично! реабiлiтацi!.
Висновки.
Вiдновления рухово! функцi! у хворих з мозковим шсультом визначаеться рiвнем дисоцiацi! регуляторних процесiв i повинне базуватися на саногенетичних принципах вщповщно до етапiв постнатального онтогенезу рухово! функцп людини. Лiкувальна гiмнастика при мозковому iнсультi повинна вирiшувати завдання моделювання симетричного фiзiологiчного iерархiчного контролю за руховою функщею з боку нервово! системи, а саме: вщновлення статичного, а потiм динамiчного рухових стереотишв послвдовно у всiх вихщних положеннях вщ горизонтального до вертикального на основi використання керуючого впливу на рухову сферу зi структур спинного мозку, довгастого мозку, вестибулярно-мозжечкового комплексу, середнього та шших вщдшв мозку.
Використання комплексно! програми фiзично! реабiлiтацi! у хворих з мозковим шсультом призводить до збшьшення обсягу рух1в в тазостегнових та плечових суглобах: пасивних на 15-20%, активних на 10-30%; сили м'язiв на 10-30%; покращення показнишв рухово! активностi (за шкалою ВоЬаМ) та якостi життя (за шкалою ВагШеГ).
Пропонована комплексна диференцiйоваиа програма використання засобiв i методiв л^вально! фiзкультури у хворих з мозковим шсультом виявляе бшьш виражене терапевтичне дш при найбiльш ранньому застосуванш в гострому та ранньому вщновних перiодах. Це дозволяе ефективно реалiзувати як спецiальне завдання - зменшення ступеня рухового дефiциту, так i загальне завдання -полiпшення функционального стану хворого мозковим iнсультом. Досягнут результати полегшують подготовку до наступного етапу вщновних заходiв за межами медичного закладу.
Перспективи подальших дослiджень.
Передбачаеться розробка та аиробац1я комплексних техиологiй фiзично! реабштаци хворих пiсля мозкового iшемiчного шсульту з урахуванням ступеня важкостi захворювання, вiкового дiаиазону, статевих вiдмiнностей.
32013
ц
References:
Литература:
1. Драганова О. В. Фiзична реабiлiтацiя постшсультних хворих в ni3HbOMy вiдновлювальному nep^i / О. В. Драганова, Т. В. Ба-ришок // Педагопка, психологiя та мeдико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2009. - № 7. - С. 55-58.
2. Кадыков А. С. Как вернуться в строй. Восстановление функций при сосудистых заболеваниях головного мозга /А. С. Кадыков, Л. А. Черникова, Н. В. Шахпаронова.- М.: КДМ, 2011. -182 с.
3. Смертшсть та швалщшсть населення внаслщок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань - проблема сучасност / В. М. Коваленко, А. П. Дорогой, В. М. Корнацький [та ш.] // Укр. кардюл. журн.- 2003. - № 6. - С. 9-12.
4. Комплексное исследование биомеханики движений у пациентов с постинсультными гемипарезами / Д.В. Скворцов, М. А. Булатова, Е. А. Ковражкина [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им.С. С. Корсакова. - 2012.- № 6. - С.45-49.
5. Маркин С. П. Реабилитация больных с острым нарушением мозкового кровообращения/ С.П.Маркин // Consilium medicum. Неврология. Ревматология. - 2010. - № 1. - С. 53-58.
6. Марченко О. К. Фiзична реабшггащя хворих i3 травмами й захво-рюваннями нервово! системи / О.К. Марченко.- К.: Олiмпiйська литература, 2006.- 196 с.
7. Основы ранней реабилитации больных с острым нарушением мозкового кровообращения / под. ред. В.И. Скворцовой. -М.:Литтерра, 2006.-104 с.
8. Ревенько I. Л. Ешдемюлопя шсульту в Укра1ш / I. Л. Ревенько // Запорожский мед. журн.- 2010. - Т. 12, № 3. - С. 42-47.
9. Христова Т. €. Фiзична реабшггащя швалдав, як перенесли шсульт (шзнш перюд) / Т. €. Христова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф!зичного виховання i спорту. -2012. - № 10. - С. 76-79.
10. Чернецький О. Характеристика порушень у шсляшсультних хворих шд час виновного перюду лжування / О. Чернецький // Спортивна наука Укра!ни. - 2012. - №2 (46). - С. 28-32.
11. Edwards S. Neurological Physiotherapy /S. Edwards. - London: Churchill Livingstone, 2002. - 293 p.
12. Leys D. The main components of stroke unit care /D. Leys,E.Rin-gelstein, M. Kaste// Cerebrovasc. Dis. - 2007. - vol. 23. - 465 p.
1. Draganova O. V., Barishok T. V. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol. 7, pp. 55-58.
2. KadikovA. S., Chernikova L.A., Shakhparonova N. V. Kak vernut'cia v stroj. Vosstanovlenie funkcijprisosudistikh sabolevahiiakh golovnogo mosga [How to come back to the ranks. Recovery of functions at the vascular diseases of cerebrum], Moscow, KDM Publ., 2011, 182 p.
3. Kovalenko V. M., Dorogoj A. P., Kornac'kij V. M. Ukrains'kij kardiologichnij zhurnal [Ukrainian cardiologic journal], 2003, vol. 6, pp. 9-12.
4. Skvorcov D. V., Bulatova M. A., Kovrazhkina E. A.. Zhurnal nevrologii i psikhiatriiimeni [Journal of neurology and psychiatry], 2012, vol. 6, pp. 45-49.
5. Markin S. P. Consilium Medicum. Nevrologiia. Revmatalogiia [Consilium Medicum. Neurology. Rheumatology], 2010, vol. 1, pp. 53-58.
6. Marchenko O. K. Fisichna reabilitaciia khvorikh is travmami j sakhvoriuvanniami nervovoyi sistemi [A physical rehabilitation of patients with traumas and nervous diseases], Kiev, Olympic literature, 2006, 196 p.
7. Skvorcova V. I. Osnovi rannej reabilitacii bol'nikh s ostrim narusheniem mosgovogo krovoobrashcheniia [Bases of early rehabilitation of patients with acute violation of cerebral circulation], Moscow, Litterra, 2006, 104 p.
8. Reven'ko I. L. Saporoshskij medizinskij zhurnal [Zaporozhia medical journal], 2010, vol.12(3), pp. 42-47.
9. Khrystova T. E. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2012, vol. 10, pp. 76-79.
10. Chernec'kij O. Sportivna nauka Ukraini [Sports science of Ukraine], 2012, vol.2(46), pp. 28-32.
11. Edwards S. Neurological Physiotherapy, London, Churchill Livingstone, 2002, 293 p.
12. Leys D., Ringelstein E., Kaste M. The main components of stroke unit care. Cerebrovascular Diseases, 2007, vol. 23, 465 p.
f Цитируйте эту статью как: Христова Т.€. Вщновлення Л рухово1 функци хворих зршого BiKy шсля шсульту засобами фiзичноï реабшгтаци // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2013. - № 2. - С. 87-91. Vdoi:10.6084/m9.figshare.639250 /
Cite this article as: Khristova T.E. Motor function recovery of people of mature years after stroke by means of physical rehabilitation.
Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.2, pp. 87-91. doi:10.6084/m9.figshare.639250
Информация об авторе Христовая Татьяна Евгеньевна: д.б.н., доц.; [email protected] Запорожский национальный университет; ул. Жуковского, 66, г. Запорожье, 69000, Украина. Information about the author Khrystova T.E.: [email protected]; ZaporozhiaNational University Zhukovskogo str., 66, Zaporozhia, 69000, Ukraine.
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
Дата поступления в редакцию: 19.01.2013 г. Опубликовано: 28.02.2013 г. Received: 19.01.2013 Published: 28.02.2013
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru). This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
