CC BY
67
УДК 316.614.351
В. Л. Погр1бна, доктор сощолопчних наук, професор
ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ЯК ОЗНАКА ЗМ1Н У МЕНТАЛЬНОСТ1 УКРАШЦШ
У статт1 розглядаються причини актив^зацп та перспективирозвитку ¡нсти-туту волонтерства в УкраЫу зв'язку 7з зм1нами, що в1дбуваються в ментальност1 украгнського народу. Доводиться, що волонтерство в Украгнг не е тимчасовим явищем, воно стало наслгдком цттсних змт у свгдомостг украг'нцгв, а якщо в крагн з'явиться пол1тична сила, якарозум1тиме зм1ст волонтерства 7 цтитиме яюсть сощального катталу, сконцентрованогоу волонтерських структурах, то це зможе забезпечити розширення цьогоруху в Украгт та тдвищення якост1 надання волон-терськог допомоги.
Ключовi слова: волонтерський рух, волонтерська д1яльмсть, украгнська мен-тальшсть, ментальт установки, ментальт параметри.
Актуальшсть проблема. Незалежнють украшщв вщ власно'1 волi вщйшла в минуле. Спшьний бшь i спшьш перемоги проявилися в тдвищенш грома-дянсько'1 чутливосп, вщповщальносп людей один за одного, позначилися на розгалуженост сощальних зв'язюв мiж ними, що з'явилися останшм часом i грунтуються на двох щнностях: життя в сувереннш державi та можливiсть самовияву й iнiцiативи кожного громадянина. Переконання й ментальнi установки, яю нещодавно здавалися непорушними, вiдiйшли майже вщразу. Украшщ перебудовують власну ментальшсть, позбавляючись щло! низки комплексiв, серед яких найбшьш значущими е таю.
Комплекс меншовартостг. Багато десятил^ь в Укра'1ш вiд поколiння до поколшня передавалася «психолопя жертви», коли багато сил витрачалося на невдоволення або, навпаки, непомiрнi амбщп замiсть тверезо! оцiнки ситуацп i впевнених дш.
Комплекс без1нщ1ативност11 безв1дпов1дальност1. Небажання проявляти себе й брати вщповщальшсть, «боротися iз млинами» бюрократа, намагання «влаштуватися зручшше», острах пiдтримати одну зi сторiн конфлiкту навiть у випадку, коли порушена справедливють, глибоко закршилися на ментальному рiвнi украшщв.
Комплекс стереотитв. Вiдсутнiсть тривало'1 традицп державотворення призвела до того, що в суспшьнш свiдомостi склалися i набули значного поширення стереотипи украшсько! вiдсталостi i провiнцiйностi.
196
© Погр1бна В. Л., 2016
Революцшш поди укршнсько! зими 2013-2014 рр. були крайньою формою прямо! демократа. У^м будь-яка революцiя минае i починаеться перiод рутинно! повсякденно1 дiяльностi. Держава в постреволюцшну епоху зазвичай е слабкою, неусталеною i багато в чому, як в Укршш, дискредитованою. Саме тодi в суспiльствi починае пробуджуватися громадська шщатива. Сощаль-но-полiтичнi процеси, що вiдбуваються сьогоднi в Укра"1ш, обумовили не тшьки об'ективну потребу змш у свiдомостi украшщв, але й поширення тих видiв сустльно1 дiяльностi, якi ранiше нiколи не асощювалися з !х менталь-нiстю. Мова йде про волонтерство.
Отже, метою статп е визначення причин активiзацii та перспективи розвитку шституту волонтерства в Укршш у зв'язку iз змiнами, що вщбува-ються в ментальносп украшського народу.
Виклад основного Mamepiany. Багато роюв поспiль сощологи ставили в анкетах питання: «Чи пишаетеся ви своею крашою?» I велика частина респондент не приховувала скепсису: чим пишатися — св^оглядною аморфнiстю, звичною «хатою скраю»? Тепер усе змшилося. Зараз спосте-р^аеться зростання гiдностi народу, орiентацii на самореалiзацiю, що додае укра!нцям упевненосп в собi, допомагае знайти опору на традицшш й новi щнносп й внутрiшню еднiсть з шшими людьми. З позитивною самореаль защею, вважае головний науковий спiвробiтник 1нституту сощологп НАН Украши Анатолiй Ручка, пов'язане явище креативного 1ндив1дуал1зму [див. 1]. Креативним iндивiдуалiзмом вш називае вщповщальшсть грома-дянина за себе, свою ам'ю, власну життетворчiсть, усвщомлення цiнностi свое особистостi. Гуртуючись в екстремальних умовах, украшщ демонстру-ють творчу самореалiзацiю через волонтерство, вщстоювання державних iнтересiв кожним на своему мющ, формування громадянського суспiльства з низки громадянських штатив. Вiдповiдно зростае й рiвень солщаризацп суспiльства. Як ознаку часу науковець видшяе ревталгзацт — вщроджен-ня й тдйом певних iсторичних, релiгiйних i народних цшностей, що дають опору й об'еднують народ загальними щеями та почуттями.
«Якщо розглядати цiннiсну ментальшсть украшщв як сплав iнтелекту й почутпв, то це досить близько до духу — а вш "зл^ае", — говорить А. Ручка. — З 2012 року найбшьший стрибок спостер^аеться в оцшках державно'1 незалежностi Украши. У ментальносп населення пiдвищився iндекс участi в пол^ичному життi. Якщо буде розбудовуватися демокра^я, разом з "про-св^лшням" ментальностi зросте участь людей у реальних дiях. Надзвичай-нi подп послужили причиною пiдвищення креативного iндивiдуалiзму» [див. 1].
Вiдомi подп останнiх рокiв, за ощнками фахiвцiв, загострили ряд проблем: пол^ичних, економiчних, фiнансових, оборонних, сощальних ^жен-
щ, переселенщ iз зони военних дш тощо). Якщо в 2012 р., за даними монь торингу 1нституту сощологп, тiльки 17% опитаних громадян вважали пол^ичну ситуацiю в кра'1ш критичною, вибухонебезпечною, то наприкiнцi 2014 р. — 55%. У той же час зазначеш поди послужили причиною мобшь зацп людського потенцiалу краши. Про це свiдчить масова тдтримка гро-мадянами украшського вiйська, дiяльнiсть добровольцiв i волонтерiв. А. Ручка вважае, що у тако'1 мобшзацп е ментальна параметри, тобто щншсш преференцп людей, що формуються в молодому вiцi i впливають протягом життя на прiоритети 1'хньо'1 життедiяльностi, виявляючись i на ментальному рiвнi, i в реальних дiях. Такi цiнностi iнтегрують соцiум, тдтримують його цiлiснiсть i стабiльнiсть, складають смисловий фундамент культури будь-якого сощуму, надiляючи змiстом дп та взаемодп людей, виступаючи стандартами або критерiями вибору за наявними альтернативами. При цьому значення цшностей для людського життя полягае у продукуванш й тдтрим-цi сощальних зв'язюв мiж людьми, у сприянш 1'х щентифшацп, у створеннi атмосфери впевненосп в людських взаеминах. Разом з тим щнносп можуть характеризувати не тшьки згуртованiсть соцiуму, але i його iерархiю, роз-шарування, неоднорiднiсть, здатнi бути джерелом латентних щншсних конфлiктiв.
За 1991-2014 рр. 1нститут сощологп провiв дев'ять репрезентативних загальнонащональних опитувань стосовно цiннiсних прюритет1в населення Укра'1'ни. Респондентам пропонувалося ощнити важливiсть особисто для себе певного списку цшностей за п'ятибальною шкалою, де 1 бал означае «зовам не важливо», 5 балiв — «дуже важливо». Аналiз даних свщчить, що за цей перiод статистично значно не виросла важливють тшьки шести цшностей з двадцяти, пропонованих за списком. Це — здоров'я, родина, д^и, добробут, щкава робота та участь у релшйному житп. Якщо середнш iндекс цього щншсного комплексу в 2012 р. становив 4,32 бала, то в 2014 р. вш вирю тшьки до 4,35. Досить важливим для себе цей щншсний комплекс в 2012 р. вважали близько 58% опитаних, а в 2014 р. — близько 62%. У той же час статистично значуще виросла важливють шших 14 цшностей, пов'я-заних iз державною незалежшстю Украши, демократичним контролем над ршеннями влади, демократичним розвитком краши, свободою слова, тд-приемницькою ш^ативою, шдивщуальною самостшшстю, культурною компетентнiстю, рiвними можливостями для вах, морально-психологiчним станом суспiльства, нащонально-культурним вiдродженням, участю в по-л^ичному життi, соцiальною рiвнiстю, iнтелектуальним розвитком, суспшь-ним визнанням [див. 1]. Це означае, що тд час надзвичайних подш мен-тальнiсть наших громадян тдлягае певнiй цiннiснiй метаморфоз^ пов'язанiй насамперед з помiтним ростом важливосп патрiотизму, демократизму,
креативного iндивiдуалiзму, культурно!' компетентность До ще'1 групи цшностей можна додати також piBrn можливосп для Bcix, морально-психоло-гiчний стан суспшьства й нацiонально-культурне вiдродження. ïx шдекси також зросли, що свiдчить про ревiталiзацiю (пожвавлення) традицiйниx цiнностей (юторичних, релiгiйниx, народних), дiйсно необxiдниx сощуму пiд час бурхливих змiн i надзвичайних подш. А. Ручка згрупував означеш змiни i назвав ïx синдромами цгнмсного самовизначення1. Перший синдром — «Безпека» — включае закрiплення вiтальниx цiнностей (здоров'я, родина, д^и, добробут). Другий — «Сощальний комфорт» — пов'язаний з рiзноманiтними просоцiальними (iнтеракцiйними, егалiтарними, релшй-ними) цiнностями, покликаними забезпечувати комфорт (у широкому розу-мiннi) у взаеминах з людьми з приводу знаходження можливостей для реа-лiзацiï сво!х iнтересiв, прагнень, дотримання традицш, уникання конфлiктiв, пошуку життевих сенав. Третiй синдром — «Самореалiзащя» — передбачае збшьшення значущостi щкаво! роботи, суспшьного визнання, шдивщуаль-но! самостшносп, iнтелектуального розвитку, культурно! компетентностi. Четвертий — «Демократся» — орiентований на пол^ико-громадянсью цш-ностi (державна незалежшсть Украши, демократичний розвиток краши, свобода слова, демократичний контроль ршень влади, тдприемницька iнiцiатива, участь у пол^ичному життi) i забезпечуе розширення участ громадян у полiтико-громадянському життi сощуму. Як засвщчило досль дження 1нституту сощологп НАН Украши, саме останнш синдром у перiод 2013-2014 рр. виявив найбшьший рiвень зростання. Яскравим його проявом, безумовно, можна вважати поширення в Украш волонтерського руху.
Слово «волонтер» походить з французько! мови та дослiвно означае «доброволець». Спочатку так називали виключно людей, яю за власним бажанням виршили вступити на вiйськову службу. У XX ст. сфера вживан-ня цього поняття значно розширилася: воно стало позначати будь-яку доб-ровшьну суспiльно корисну дiяльнiсть.
У 2013 р. крашами-лщерами за кiлькiстю волонтерiв були Iндiя (157 млн оаб), США (115 млн осiб) та Iндонезiя (52 млн). А за поширешстю волон-терства, тобто вщсотком людей, якi займаються добровiльництвом, тршка лiдерiв виглядае таким чином: Туркменистан (57%), Шри-Ланка (46%), США (45%). Украша же у 2014 р. (у той час коли волонтерський рух уже набув досить великого поширення) поста у св^овому рейтингу благодш-ност за показником волонтерсько! активносп лише 26-те мiсце [2]. Це ще раз свiдчить про те, що волонтерство залежить не тшьки й не стшьки вщ
1 Треба зазначити, що щ синдроми напряму перегукуються з вщомою «трамдою потреб» А. Мас-лоу, але в сучасних украшських реалшх вони набувають специф1чного забарвлення i заслуговують на увагу.
pÏBM eK0H0Mi4H0r0 розвитку краши, скшьки вщ ментальносп та системи цшностей, притаманних тш чи шшш культурi.
2011 р. був прийнятий Закон Украши «Про волонтерську дiяльнiсть». У цьому нормативно-правовому акт дано визначення волонтерсько'1 дiяль-ност як «добровшьно'].', безкорисливо'1, соцiально спрямовано'1, неприбутко-во'1 дiяльностi, що здшснюеться волонтерами та волонтерськими оргашза-щями шляхом надання волонтерсь^' допомоги» [3]. Поди наступних роюв привели до того, що 30 березня 2015 р. Президент Украши Петро Порошен-ко завiзував внесення змш до Закону «Про волонтерську дiяльнiсть». У по-вiдомленнi його прес-служби, зокрема, зазначаеться, що «Закон № 246-VIII вiд 5 березня 2015 року врегульовуе суспшьш вiдносини, пов'язанi з про-вадженням волонтерсь^' дiяльностi в Украшу Це мае забезпечити ефектив-не регулювання правовiдносин, що виникають у процесi провадження во-лонтерсь^' дiяльностi в Украшу сприятиме розвитку волонтерського руху в Укра'ш, тдвищенню якостi надання волонтерсь^' допомоги» [4]. Але чи почав дiяти цей мехашзм з прийняттям змiн до Закону? На жаль, тшьки на паперг
Проведений нами аналiз 256 штернет-публшацш щодо дiяльностi укра-шських волонтерiв протягом 2014-2015 рр. засвщчив, що зараз в Украш сформувалися двi умовнi групи ментальних (таких, для яких добровшьна безоплатна допомога е свщомим вибором) волонтерiв1. ïхня дiяльнiсть мае рiзну мотивацiю та перспективи.
До першоï групи можуть бути вщнесеш волонтери, якi виявили бажання йти на конструктивну ствпрацю з владою. Для них украй важливо зберегти свою незалежнiсть i дiяти так, щоб ця ствпраця приносила якнайбiльше користi тим, кому вони допомагають. Цi волонтери волшть зберегти свою репутацiю i не потрапити в нечесш iгри. Основною небезпекою в ïx дiяль-носп е перетворення волонтерства в самоцшь: якщо немае впевненостi, що ти себе не скомпрометуеш, то краще зупинитися.
Другу групу склали волонтери, ям виршили, що будуть перебувати в опозицп до влади, бо не вiрять, що вона здатна подолати корупщю i бюрократизм. Утiм ï^ слiд ураховувати, що е потреби, при виршенш яких доведеться стикатися з державними структурами, тому важливо не стати марiонеткою в руках опозицшних до влади пол^ичних сил, якi можуть прагнути використати волонтерiв задля досягнення власних цшей. Отже,
1 Кр1м ментальних волонтер1в д1е також досить велика кшьюсть ситуативних (таких, що здш-снюють разов1 акти волонтерства, частше за все «за компашю») та псевдоволонтер1в (таких, що ви-користовують волонтерську дшльшсть задля отримання преференцш для себе). Запропонована класи-фжащя е авторською.
небезпека в ïx дiяльностi полягае в такому: якщо немае впевненосп, що ти себе не скомпрометуеш у нiшi опозицiйностi, то краще зупинитися.
Висновки. Сьогоднi основна спрямовашсть волонтерства у нас мшта-ризована. Проте волонтери не тшьки рятують життя i здоров'я бшщв та шших постраждалих у вiйськовиx дiяx на Сxодi, але й допомагають ïm ви-рiшити соцiальнi проблеми, повернутися до мирного життя, переселен-цям — облаштуватися на новому мющ. Якщо в кра'1'ш з'явиться пол^ична сила, яка розумiтиме змют волонтерства i цiнитиме якiсть сощального капiталу, сконцентрованого у волонтерських структурах, то це дшсно змо-же забезпечити розширення цього руху в Укра'1'ш та пiдвищення якостi надання волонтерсько'1' допомоги. Тому можна погодитися з експертом 3i стратегiй, членом Нестерiвськоï групи Свгеном Глiбовицьким, який важае, що волонтерство в Укра'1'ш не е тимчасовим явищем, воно стало наслщком цiннiсниx змiн у свщомосп украшщв, а коли змшюються цiнностi, то це надовго [5].
Л1ТЕРАТУРА
1. Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/socium/triumf-voinov-sveta-povyshenie-gradusa-intellekta-i-chuvstv-_.html.
2. Режим доступу: http://khoyub.com.ua/psiholog/volonteri.html.
3. Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2011. - № 42. - Ст. 435.
4. Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/133123.
5. Режим доступу: http://povin.com.ua/zhiti-ne-tak-yak-ranishe-ukra%D1%97nci-osvoyuyut-volonterstvo-103250/.
ВОЛОНТЕРСКОЕ ДВИЖЕНИЕ КАК ПРИЗНАК ИЗМЕНЕНИЙ В МЕНТАЛЬНОСТИ УКРАИНЦЕВ
Погребная В. Л.
В статье рассматриваются причины активизации и перспективы развития института волонтерства в Украине в связи с изменениями, происходящими в мен-тальностиукраинского народа. Доказывается, что волонтерское движение в Украине не является временным явлением, оно стало следствием ценностных изменений в сознании украинцев, а если в стране появится политическая сила, которая будет понимать содержание волонтерства и ценить качество социального капитала, сконцентрированного в волонтерских структурах, то станет возможным расширение этого движения в Украине и повышение качества предоставления волонтерской помощи.
Ключевые слова: волонтерское движение, волонтерская деятельность, украинская ментальность, ментальные установки, ментальные параметры.
VOLUNTEER MOTION AS SIGN OF CHANGES IS IN MENTALITY OF UKRAINIANS
Pogribna V L.
In the article the phenomenon of volunteering is examined in Ukraine through the prism of changes of mentality of the Ukrainian people after the events of2013-2014. An author proves that Ukrainians reconstruct own mentality, delivered complexes of inferiority, un-initiativeness and to irresponsibility. Public initiative activates in society, a key place among that occupies volunteer motion.
Analysis conducted by an author 256 internet-publications in relation to activity of the Ukrainian volunteers during 2014-2015 witnessed, that all volunteers in Ukraine can be divided into 3 conditional groups: mental, situation, criminal. Basis of volunteer motion is made by mental volunteers for that a voluntarily help is a conscious choice. Their activity has different motivation and prospects.
For volunteers that expressed a desire to go to the structural collaboration with power, it is extremely important to save the independence and operate so that and a collaboration brought most to the benefit that, who they help. These volunteers prefer to save the reputation and not get in foul plays.
Volunteers that decided to be in opposition to power, because disbelieve that she is able to overcome a corruption and bureaucratism, risk to become marionettes in the hands of opposition to power political forces, that can aim to use volunteers for the sake of achievement of own aims.
An author underlines that in present tense the basic orientation of volunteering in Ukraine is militarized. However volunteers not only rescue life and health of fighters and other injured in military operations on East but also help them to work out social problems. The rows of volunteers grow constantly. Thus, volunteering in Ukraine is not the temporal phenomenon, it became the consequence of the valued changes in consciousness of Ukrainians.
Key words: volunteer motion, volunteer activity, Ukrainian mentality, mental options, mental parameters.
