CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 322-327.
УДК 81'373.7:811.161.2:811.112.2:811.111
ВНУТР1ШН6 ЧЕРЕЗ ЗОВН1ШН6: СОМАТИЧНА МОТИВАЦ1Я ВНУТР1ШНЬОТ ФОРМИ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ЗВОРОТ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛЮДИНИ (НА МАТЕР1АЛ1 УКРАТНСЬКОТ, Н1МЕЦЬКОТ ТА АНГЛ1ЙСЬКОТ МОВ)
Сошко О. Г.
AKadeMiR мунщипального управлння, м. Кив
Стаття присвячена дослщженню соматично1 мотиваци внутршньо1 форми фразеологiчних одиниць на позначення вольових характеристик в украшськш, шмецькш та англiйськiй мовах.
Ключовi слова: фразеологiчна одиниця, внутрiшня форма, метонiмiя, метафора, структурно-семантичний ан^з.
Постановка проблеми. Структурно-семантичний опис фразеолопчних одиниць (далi - ФО), уточнення ролi компонентiв !х внутршньо1 структури у створеннi образного значення дозволяе глибше зрозумiти сутнiсть фразеолопчно! номшацп. У бага-тьох роботах по фразеологп визнаеться важливiсть ролi внутршньо1 форми у семан-тичнш структурi ФО [2-8 та ш.]. 1з внутрiшньою формою пов'язують фразеолопзащю значення вiльного словосполучення, тобто набуття ним нового значення, абстрагованого вiд семантики мовних елементiв у його склада Розглядаючи внутрiшню форму як смисловий змют, покладений в основу фразеолопчного значення та об'ективований у вщношенш до нього у матерiальнiй формi ФО, А. Мелерович визначае мотивовашсть фразеологiчного значення як спошб вираження внутршньо1 форми ФО [4, с. 16]. В. Жуков теж визначае внутршню форму фразеолопзму через внутршнш образ, який створюеться у семантичнiй структурi ФО внаслщок взаемодп вiльного словосполучення та переосмисленого на його основi фразеолопзму. Загальне значення тако! фраземи не виводиться безпосередньо iз значень деактуалiзованих компонентiв, а мотивуеться внутрiшнiм образом, або внутршньою формою. Внутр> шня форма бере участь у формуванш фразеологiчного значення, яке виникае через метафоричне i метонiмiчне переосмислення того словосполучення, яке формуе внут-ршнш образ фразеологiзма, його внутрiшню форму [1, с. 12].
Метою статт е розгляд механiзмiв творення та структурно-семантичш особли-востi фразем, яю характеризують вольовi властивостi людини та мають соматичнi компоненти у своему склад^ а також виявлення стльних та вiдмiнних рис цих ФО в украшськш, нiмецькiй та англшськш мовах.
Актуальшсть даного дослiдження визначаеться вщсутшстю загальнотеоретич-них робiт, присвячених вивченню закономiрностей будови та функцюнування внут-ршньо1 форми ФО на позначення вольових характеристик людини з точки зору структурно-семантичного, лшгвокультурного i когнiтивно-лiнгвiстичного аналiзу.
ВНУТРШНе ЧЕРЕЗ ЗОВН1ШНС: СОМАТИЧНА МОТИВАЦ1Я ВНУТРШНЬОI ФОРМИ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХЗВОРОТ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХХАРАКТЕРИСТИК...
Образшсть семантики фразеологiзмiв дослщжувано! групи створюеться пере-важно завдяки метонiмiчному переосмисленню. Об'еднуючими компонентами со-матичних фразем можуть виступати такi лексеми-назви частин тша, як голова або обличчя. Така вольова характеристика, як самостшшсть у прийнятп рiшень, вiдповiдальнiсть за сво! вчинки передбачае наявнiсть у людини свое!, власно! голо-ви: укр. своя голова на плечах (на в'язах) [СФУМ, с. 158], шм. розм. seinen eigenen Kopf haben [НУФС: 1, с. 398] (досл. 'мати свою власну голову'). Так само людина, яка дотримуеться власних погщщв, переконань, живе свогм розумом (умом) [СФУМ, с. 236], i навпаки: жити чужим розумом [СФУМ, с. 236] означае дотриму-ватися не власних, а чи!хось поглядiв та переконань. Вперта, твердолоба людина характеризуемся сполученням метошми i метафори: шм. розм. einen harten (dicken, hartholzenen) Schädel haben [НУФС: 2, с. 155] (досл. 'мати власний твердий (тов-стий, твердо! деревини) череп').
Бiбле!зм англ. a single eye [БАРФС, с. 255] (досл. 'едине око') позначае цшеспрямовашсть, чесшсть, прямолшшшсть (звщси походить i прикметник single-eyed). Цей вираз зус^чаеться у двох мiсцях Нового Запов^у, де визначаеться, що око е светильником для тiла: англ. «The light of the body is the eye: if therefore thine eye be single, thy whole body shall be full of light» [Matthew 6: 22]. «The light of the body is the eye: therefore when thine eye is single, thy whole body also is full of light; but when thine eye is evil, thy body also is full of darkness» [Luke 11: 34; King James Bible]; укр. «Око то св1тильник для тыа. Тож як око твое буде здорове, то й усе тыо твое буде св1тле» [вщ Матвiя 6: 22]. «Око твое то св1тильник для тыа; тому, як око твое буде дуже, то й усе тыо твое буде св1тле. А коли б твое око нездатне було, то й усе тыо твое буде темнее» [вщ Луки 11: 34]. У фраземi англ not to bat an eye (eyelid) / without batting an eye (eyelid) «1) не втрачати самовладання; без найменшо-го хвилювання; 2) не закриваючи очей» [БАРФС, с. 67] (досл. 'не моргнувши оком') характеристика вольових якостей передаеться вщсутнютю видимо! фiзично!' реакци на подразник.
У характеристик вольових якостей особи особливе мюце займае метонiмiзацiя такого складника опорно-рухово! системи, як кктка. Основна функщя юстки -опорно-мехашчна, також вона е складовою частиною скелету, який забезпечуе опору живого оргашзму. Вщповщно, з опорно-руховим апаратом пов'язують i таю вольовi якосп, як твердють, непохитнють, цшеспрямовашсть. Шмецький народ, який вщзначаеться високою оргашзованютю та дисциплшою, визначае локащю цих якостей саме у кютках: Disziplin in den Knochen haben 'бути дисциплшованим, оргашзованим' [НУФС: 1, с. 150] (досл. 'мати дисциплшу в кютщ'). Людина iз складним, непоступливим характером позначаеться фраземою шм. розм. ein starker Knorpel [НУФС: 1, с. 392] (досл. 'сильний хрящ'). Якють кюток може характеризу-вати ледачу особу: шм. розм. фам. ein fauler (elender) Knochen 'ледар, лежебока' [НУФС: 1, с. 390] (досл. 'гнила / лшива (жалюпдна) кютка'). Для характеристики вольових ознак важливою може бути не лише твердють кютки, а i глибина локалiза-ци в тш: англ. розм. lazy bones 'ледар, лежебока, нероба' [БАРФС, с. 441].
У мовнш картиш св^у носив дослщжуваних мов спина, хребет, як головна опорна структура тша та його вщдши образно переосмислюються як певний вольо-
323
вий стрижень людини. Шмецька фразеолопя пов'язуе так вольовi якостi, як незлaмнiсть, непохитнiсть i3 твердою, нерухомою потилицею: шм. einen starren (unbeugsamen) Nacken haben 'бути непохитним, незламним' [НУФС: 2, с. 67] (досл. 'мати застиглу / нерухому (непохитну) потилицю'), den Nacken steifhalten 'не схиля-ти голови; не поступатися, бути непохитним' [НУФС: 2, с. 67] (досл. 'потилицю тримати твердо'), j-d hat ein steifes Genick 'хто-н. упертий, непоступливий' [НУФС: 1, с. 256] (досл. 'хтось мае тверду потилицю'). Фразема англ. stiff necked people [MW] (пор.: рос. жестоковыйный народ [НУФС: 1, с. 256] мае бiблiйне походження та означае 'непоступлив^ непоюрлив^ свавшьш люди'). В основi цих визначень ле-жить образ тарини, яка не погоджуеться з^нути шию та не дае надягнути на себе упряж. Визначення stiff necked вживаеться переважно щодо народа 1зра!лю, який вперто протистояв волi Бога, вiдкидaючи його керiвництво: укр. «I промовив Господь доМойсея: Ябачив народ той, i ось народ твердошит eiH!» [Вихщ 32:9]; англ. «And the LORD said unto Moses, I have seen this people, and, behold, it is a stiffnecked people» [Exodus 32:9; King James Bible].
Також твердють характеру залежить вщ хребта: шм. розм. Rückgrat haben (zeigen) 'мати твердий характер, твердо додержувати сво!х принцишв' [НУФС: 2, с. 143] (досл. 'мати (показувати) хребет'), kein Rückgrat haben 'бути безхарактерним' [НУФС: 2, с. 143] (досл. 'не мати хребта') (пор. укр. бути безхребетним). Вщношення до роботи, працелюбшсть або ледачють може виражатися станом або положенням спини. В украшськш фразеологп з^нута спина символiзуе виконання тяжко! роботи: гнути горба (горб) 'працювати тяжко, з великим напруженням' [СФУМ, с. 151], гнути (згинати) / зинути спину (шию, карк, хребет) / згинати хребта «1) тяжко працювати; 2) (перед ким-чим) виявляти поюршсть, запоб^ати, шдлещуватися» [СФУМ, с. 151]. Шмецька фразема передае негативне ставлення до пращ наявшстю 'лшивого пустуна у спиш': розм. заст. einen faulen Schelm im Rücken haben [НУФС: 2, с. 160]. Терплячють, вмшня все витримувати в англшськш фразеологп передаеться через розмiр спини або плечей: have a broad back / one's back is broad 'терпляче зносити, витримувати все' [БАРФС, с. 58] (досл. 'мати ши-року спину / чиясь спина широка') (пор.: укр. при^в. Город горбату бабу любить), have broad shoulders 'вмгги брати на себе неприемш обов'язки; вм^и приймати критику або доюр' [NAID, с. 166] (досл. 'мати широк плечГ).
1ншим органом людського тша, пов'язаним з реaлiзaцiею вольових якостей е рука. Вольова людина iз сильним характером позначаеться фраземою укр. тверда рука / залiзна рука [СФУМ, с. 582]. Сильна воля в англшськш мовi також передаеться через образ твердо! руки: keep a firm (tight) hand on «1) (smb.) тримати когось у покорц 2) (smth.) твердо проводити свою лшю, контролювати щось» [БАРФС, с. 350] (досл. 'тримати тверду руку на комусь / чомусь'). Довп руки пере-осмислюються як впливовють, могутнють: англ. have long hands 'бути впливовою, могутньою людиною' [БАРФС, с. 350]. Фразема англ. an (the) iron fist (hand) in a (the) velvet glove [БАРФС, с. 316] етимолопчно мае французьке походження une main de fer dans un gant de velours, що до^вно означае 'зaлiзний кулак в оксамитовш рукавичщ', тобто непохитшсть, прикрита зовшшньою м'яюстю, прив^шстю.
324
ВНУТРШНе ЧЕРЕЗ ЗОВН1ШНС: СОМАТИЧНА МОТИВАЦ1Я ВНУТРШНЬО)'ФОРМИ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ЗВОРОТ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК...
Рука, як верхня кшщвка людини i знаряддя дiяльностi, пращ переосмислюсться у фразеолопзмах Bcix дослiджуваних мов як символ, знак, пов'язаний i3 реалiзацieю працелюбностi або неробства: укр. не жалти рук (сил) 'працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбшьшою вiддачею' [СФУМ, с. 233], руки не туди стоять 'хто-небудь невправно щось робить, не вмie робити чогось' [СФУМ, с. 623], умШ руки 'працьовитi, вправнi в робот люди, // Ti, що розумдаться на чо-мусь' [СФУМ, с. 624]; шм. розм. заст. eine fertige Hand haben 'бути спритним, умшим' [НУФС: 1, с. 302] (досл. 'мати умш руки'); англ. амер. sit on one's hands '1) не схвалювати; не аплодувати; скупо аплодувати; 2) шчого не робити, бути бездiяльним, сид^и склавши руки (особливо коли необхщно дiяти)' [БАРФС, с. 355] (досл. 'сид^и на сво!х руках'). Фразема англ. work one's fingers to the bone 'тяжко працювати' [БАРФС, с. 97; NAID, с. 394] до^вно означае 'спрацювати (стерти) сво! пальщ до кiстки'. Пальцi як носш хисту у фразеологiï можуть позначати вмшо-го, талановитого садiвника: англ., англо-австрал. have green fingers (досл. 'мати зелеш пальцi') або англо-амер. have a green thumb (досл. 'мати зелений великий па-лець') 'у нього все росте' [FD] (звщси a green-fingered gardener).
Вмшня мщно стояти на ногах переосмислюеться як стiйкiсть характеру людини: англ. розм. stand on one's own two feet 'бути незалежним та самодостатшм' [NAID, с. 336] (досл. 'стояти на своïx власних двох ступнях'), feel one's feet (legs) 'мщно стояти на ногах, бути впевненим у собц вщчувати грунт шд ногами' [БАРФС, с. 269] (досл. 'вщчувати своï стопи (ноги)'); укр. втрачати / втратити хрунт nid ногами 'переставати бути впевненим у соб^ у своïx силах, бути позбавле-ним того, на чому тримаеться суспшьне чи службове становище, св^огляд' [СФУМ, с. 137]. Фразема укр. гнути (згинати) колта означае 'виражати поюршсть; запоб^ати перед ким-небудь, пiдлещуватися до когось' [СФУМ, с. 151].
Вiдсутнiсть мщносп у ногах вiдповiдно веде до вщхилень у вольових якостях особи: англ. have feet of clay [NAID, с. 167], тобто 'мати ступш iз глини' означае мати якусь ваду у людини iз сильним характером. Iдiома з подiбним значенням рос. Колосс на глиняных ногах походить вщ фр. Colosse aux pieds d'argile, крилатого ви-разу, яким характеризуемся щось величне на погляд, але слабке за своею сутшстю. Виникненням завдячуе бiблiйнiй розповщ про тлумачення пророком Данилом сну царя Навуходоносора (Дан. 2:31-35): укр. «Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срiбла, нутро його та стегно його з Midi, го-лтки його з залiза, ноги його частинно з залiза, а частинно з глини» [Даншл 2: 3233]; шм. «Des Bildes Haupt war von feinem Golde, seine Brust und Arme waren von Silber, sein Bauch und seine Lenden waren von Erz, 33seine Schenkel waren Eisen, seine Füße waren eines Teils Eisen und eines Teils Ton» [Daniel 2: 32-33; Luther Bibel (1912)]; англ. «This image's head was of fine gold his breast and his arms of silver his belly and his thighs of brass. His legs of iron his feet part of iron and part of clay» [Daniel 2: 32-33; King James Bible].
1шщатившсть та бездiяльнiсть вимiрюються рухливютю людини: англ. let the grass grow under one's feet [БАРФС, с. 331] (досл. 'дати травi рости тд своïми ногами') означае бути бездiяльним, безшщативним, марно витрачати час, сидгги склавши
325
руки. I навпаки: grass does not grow under one's feet [БАРФС, с. 330] (досл. 'трава не росте шд чшмись ногами') - хтось не витрачае часу даремно, проявляе мщативу.
MipraoM вольових якостей людини можуть виступати кишки. Фразема англ. розм. have (got) guts [БАРФС, с. 340] (досл. 'мати кишки') позначае тверду, ршучу людину Î3 сильним характером i сильною волею. Про людину, у яко! не вистачае сил, здiбностей, умшня, ршучосп для виконання, здшснення чогось говорять, що у не! укр. кишка тонка (коротка, слабка) [СФУМ, с. 295]. Сумлшне вщношення до працi, виконання тяжко!, тривало! роботи характеризуеться фраземами англ. розм. slave (sweat / work) one's guts out 'працювати до знеможення', 'надривати кишки', 'надриватися (на роботу)' [БАРФС, с. 340] (досл. 'випрацювати (до знемоги) / випопти сво! кишки'), bust a gut (to do something) 'тяжко працювати; примушувати себе зробити або заюнчити щось' [NAID, с. 48] (досл. 'розiрвати кишку (роблячи щось)'), при чому bust е неформальною формою дiеслова burst.
Схильнiсть до сидячо! роботи, або, навпаки, до непосидючост у нiмецькiй мовi може мати саме тшо людини: шм. розм. Sitzfleisch haben «1) мати нахил до сидячо! роботи; 2) бути посидючим (у роботi); 3) не вмпи вчасно пiти; засиджуватися в гостях» [НУФС: 2, с. 197] (досл. 'мати сидячу плоть'), kein rechtes (richtiges) Sitzfleisch haben «1) бути непосидою; 2) бути непосидючим» [НУФС: 2, с. 197] (досл. 'не мати правильного/справжнього сидячого тша'). Також осередком лiнощiв може бути живгг: шм. розм. фам. fauler Bauch 'ледар' [НУФС: 1, с. 77] (досл. 'лшивий живгг').
Кров у багатьох культурах вважалася символом життево! сили. За повiр'ями, вона мiстить частину божествено! енергп, або, у бiльш загальному значеннi, дух особистостi [Тр]. Фразема шм. dickes Blut haben [НУФС: 1, с. 112] (досл. 'мати густу кров') характеризуе людину важку на шдйом, нершучу, мляву, iз важким характером. Фразема англ. sweat blood [БАРФС, с. 91] (досл. 'потгги кров'ю') у своему першому значеннi 'мучитися, вiдчувати велик муки' мае бiблiйне походження: англ. «And being in an agony he prayed more earnestly: and his sweat was as it were great drops of blood falling down to the ground» [Luke 22: 44; King James Bible]. Друге значення ще! фраземи "працювати не покладаючи рук" походить вщ гiперболiзацiï фiзiологiчного процесу потшня в умовах надзвичайного фiзичного напруження.
Висновки. Внутршня форма, яка вiдображае образ реального св^у у мовнiй, зокрема, фразеолопчнш картинi свiту, е основою формування значення фразеолоп-змiв. Проведений аналiз процесiв фразеотворення показав, що у вшх дослiджуваних мовах фраземи на позначення вольових властивостей людини, що мютять соматич-ний компонент у своему складi характеризуються чiтко визначеним метонiмiчним або, рiдше, метафоричним переносом. При цьому соматичний код у фразеологп яс-краво демонструе ушверсальнють i своерiднiсть нацiональних традицiй розумшня та осмислення людини та ïï внутрiшнiх характеристик.
Список лiтератури
1. Жуков В. П. Русская фразеология : [учеб. пособие] / В. П. Жуков. - М. : Высшая школа, 1986. -310 с.
2. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка : [учебник] / А. В. Кунин. - М. : Высшая школа, 1986. - 336 с.
326
ВНУТРШНе ЧЕРЕЗ ЗОВНШНе: СОМАТИЧНА МОТИВАЦ1Я ВНУТРШНЬО)'ФОРМИ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ЗВОРОТ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК...
3. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка : [учебник]. - М. : Высшая школа; Дубна : Изд. центр «Феникс», 1996. - 381 с.
4. Мелерович А. М. Семантическая структура фразеологических единиц в современном русском языке как лингвистическая проблема : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «русский язык» / А. М. Мелерович. - Л., 1982. - 40 с.
5. Ройзензон Л. И. Внутренняя форма слова и внутренняя форма фразеологизма / Л. И. Ройзензон // Вопросы фразеологии. - Ташкент, 1965. - С. 63-67.
6. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц : [монография] / Вероника Николаевна Телия. - М. : Наука, 1986. - 141 с.
7. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В. Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М. : Наука, 1988. - С. 173-204.
8. Ужченко В. Д. Фразеологш сучасно! украшсько! мови : [навчальний поабник] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 494 с.
Джерела шюстративного MaTepiany
БАРФС - Большой англо-русский фразеологический словарь: Около 20000 фразеологических единиц / А. В. Кунин. - 6-е изд., исправл. - М. : Живой язык, 2005. - 944 с.
НУФС - Шмецько-украшський фразеолопчний словник : в 2 т. / [уклали В. I. Гаврись, О. П. Пророченко]. - К. : Радянська школа, 1981. - Т. 1. - 416 с.; -Т. 2. - 384 с.
СФУМ - Словник фразеолопзм1в укра1нсько1 мови / [уклад. В. М. Бшоноженко та ш.]. - К. : Наук. думка, 2008. - 1104 с.
FD - The Free Dictionary. - Farlex, Inc., 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thefreedictionary .com.
M-W - Dictionary and Thesaurus - Merriam-Webster Online [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary.
NAID - NTC's American Idioms Dictionary / Richard A. Spears; Linda Schinke-Llano. - USA, Illinois, Lincolnwood: National Textbook Company, 1994. - 532 p.
Тр - Тресиддер Джек. Словарь символов. - М. : ФАИР-ПРЕСС, 1999. - 430 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/JekTresidder/index.php.
Сошко О. Г. Внутреннее через внешнее: соматическая мотивация внутренней формы фразеологических единиц, обозначающих волевые характеристики человека (на материале украинского, немецкого и английского языков) / О. Г. Сошко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 322-327.
Статья посвящена исследованию соматической мотивации внутренней формы фразеологических единиц, обозначающих волевые характеристики в украинском, немецком и английском языках.
Ключевые слова: фразеологическая единица, внутренняя форма, метонимия, метафора, структурно-семантический анализ.
Soshko O. G. Internal through external: somatic motivation of the inner form of phraseological units denoting volitional human characteristics (on the material of the Ukrainian, German and English languages) / O. G. Soshko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 322-327.
The article is devoted to the study of somatic motivation of the inner form of phraseological units denoting emotional characteristics in English, German and Ukrainian.
Key words: phraseological unit/idiom, metonymy, metaphor, inner form, structural-semantic analysis.
Поступила в редакцию 17.10.2012 г.
327
