CC BY
93
елементiв засвоена ними на рiвнi, що вiдповiдаe поставленiй меп. Лекцiю i практичне заняття можна вважати ефективними й завершеними тод^ коли студенти засвоши бiльше 70% навчальних елеменпв;
• принцип значущостi i застосування результатiв навчання. Педагопчною теорiею i практикою встановлено, що студенти краще засвоюють той навчальний матерiал, який вважають найбiльш значущим для 1х життедiяльностi в майбутньому. Якщо вони усвiдомлюють можливiсть застосування отриманих знань, умiнь i навичок для свого теперiшнього i майбутнього життя, визнають 1х цiннiсть у побутовш i професiйнiй дiяльностi, то виникае позитивна тзнавальна мотивацiя, тдвищуеться ефективнiсть навчально! дiяльностi, отриманi знания актуалiзуються практичною дiяльнiстю, доповнюються i поглиблюються. Особливого змiсту цей принцип набувае у контекст зусиль, ям застосовують у неперервнiй освiтi i вихованнi особистостi. На кожному часовому етат цiе! освiти мають бути поставлен 11 цiлi, що ввдповвдають вимогам соцiального замовлення, враховують потреби суб'екпв навчання, посильнi й точно ввдображають майбутню дiяльнiсть;
• принцип опори на створення iндивiдуальних умов для саморегуляцИ тзнавально'1 дiяльностi тих, хто навчасться. Шд досягненням розумшть позитивний, iндивiдуально значимий для особистосп результат. Потреба людини в шдив^альних досягненнях е смислоутворюючою життевою потребою, а здобуття досягнень - реалiзацiею природно! потреби особистостi в устхах, самоактуалiзацi! i самоствердженнi. Тому орiентацiя викладача на особистiснi досягнення студента мае сощальну природу, е умовою гумашзацп освiтнього процесу. Опора на там досягнення необхвдна, але не менш важливим е закрiпления устху, створення умов для його розвитку, що теж можна розглядати як споиб стимулювання майбутнiх фахiвцiв до самооргашзацп, саморозвитку, саморе^зацп.
Отже, оргашзащя навчально! дiяльностi, що побудована з урахуванням iдей праксюлоги, дае можливють бiльш ефективно викладати навчальний предмет, пов'язуючи його зi спецiальнiстю майбутшх фахiвцiв, а розгляиутi праксеологiчнi принципи навчання - з бiльшою результатившстю органiзувати методичну пiдготовку майбутнiх вчителiв освиньо! галузi «Технолопя».
Л1ТЕРАТУРА
1. Колесникова И. А. Педагогическая праксеология / И. А. Колесникова, Е. В. Титова. - М.: Академия, 2005. - 256 с.
2. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе / Т. Котарбинский. - М.: Экономика, 1975. - 271 с.
3. Самойленко П. И. Повышение эффективности учебного процесса по физике на основе праксеологического подхода / П. И. Самойленко, С. В. Семёнова // Збiрник наукових праць Кам'янець-Под^ського державного ушверситету. - 2003. - Вип. IX. - С. 65-68.
4. Словник шшомовних сл1в / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наукова думка, 2000. - 680 с.
5. Федотова В.С. Модели организации исследовательской деятельности студентов на основе праксиологического похода / В. С. Федотова // Человек и образование. - 2010. - № 4. - С. 102-106.
УДК 371.311+371.381
А. В. УРУСЬКИЙ
ВНУТР1ШНЯ ДИФЕРЕНЩАЩЯ ЯК ЗАС1Б РЕАЛ1ЗАЩ1 1НДИВ1ДУАЛЬНОГО П1ДХОДУ ДО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ЗА
ТЕХНОЛОГ1ЧНИМ ПРОФ1ЛЕМ
Розглянуто суттсть зовтшньоI та внутршньоI диференщаци навчання як засобу iндивiдуального тдходу до учтв, врахування Чхтх iндивiдуальних особливостей. Розкрито переваги профтьног диферен^ацп у процеЫ навчання старшокласниюв. Проаналiзовано специфк предмета «Технологи», навчальноI дiяльностi та вжових особливостей старшокласниюв. Розглянуто iндивiдуальнi вiдмiнностi учтв, як проявляються у процеЫ вивчення предмета «Технологи». Обгрунтовано необхiднiсть системного здшснення iндивiдуального тдходу до навчання старшокласниюв за технологiчним профтем.
Ключовi слова: iндивiдуальний nidxid, зовтшня i внутршня диференщащя, старшокласники, профтьне навчання, технологи.
А. В. УРУССКИЙ
ВНУТРЕННЯЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ КАК СРЕДСТВО РЕАЛИЗАЦИИ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ПОДХОДА К ОБУЧЕНИЮ СТАРШЕКЛАССНИКОВ ЗА ТЕХНОЛОГИЧЕСКИМ ПРОФИЛЕМ
Рассмотрены сущность внешней и внутренней дифференциации обучения как средства индивидуального подхода к учащимся, учет их индивидуальных особенностей. Раскрыты преимущества профильной дифференциации в процессе обучения старшеклассников. Проведен анализ специфики предмета «Технологии», учебной деятельности и возрастных особенностей старшеклассников. Рассмотрены индивидуальные отличия учащихся, которые проявляются в процессе изучения предмета «Технологии». Обоснована необходимость осуществления индивидуального подхода к обучению старшеклассников технологического профиля.
Ключевые слова: индивидуальный подход, внешняя и внутренняя дифференциация, старшеклассники, профильное обучение, технологии.
A. V. URUSKYY
INTERNAL DIFFERENTIATION AS A MEANS OF IMPLEMENTATION OF INDIVIDUAL APPROACH TO TEACHING HIGH SCHOOL STUDENTS ON A
TECHNOLOGICAL PROFILE
The essence of the external and internal differentiation as means of individual approach to studentsand their individual characteristics have been considered. Benefits of specialized differentiation in high school students teaching have been revealed. Peculiarities of subject «Technologies», training activities and age features have been analyzed. Individual students' differences, which reveal during studying the subject «Technologies» have been reviewed. The necessity of an individual approach to high school students teaching of the technological specialty has been founded.
Keywords: individual approach, external and internal differentiation, high school students, specialized education, technology.
CTpiMKrn розвиток науки, техшки, технологш та постшне зростання обсягу шформаци зумовлюють необхвдшсть тдвищення якосп системи освии та забезпечення И конкурентоспроможносп в нових соцiально-економiчних умовах. Як зазначено у Нащональнш стратеги розвитку освии в Укрш'ш на перюд до 2021 року, законах Украши «Про осв^» i «Про загальну середню осв^», сучасна школа повинна забезпечити формування особистосп учтв, розвиток 1хнього свтогляду, здiбностей та обдарувань, виховання моральних якостей, ввдповвдтсть освгтшх послуг вимогам суспшьства, запитам особистосп, потребам ринку пращ та тдготовку до подальшо! освгти i трудово! дiяльностi. Виршення поставлених завдань потребуе комплексного ршення, у т. ч. застосування iндивiдуального тдходу в навчант, що сприятиме розвитку учтв ввдповвдно до 1хшх шдив^альних особливостей.
Пiдготовка учнiв за технолопчним профiлем сприяе поглибленню i розширенню спещальних знань i вмшь вiдповiдно до обрано! спещатзаци. У процес навчання створюються передумови для реалiзацil 1хшх здiбностей та штереив у сферi технолопчно1 дiяльностi, а також можливост для самореалiзацil та професшного самовизначення.
Питання iндивiдуального тдходу на уроках трудового навчання (технологи) до^джують Г. Терещук (методика iндивiдуалiзацil трудово1 пiдготовки учнiв), О. Обух (шдивщуальний пiдхiд до учнiв 5-6 клаав на уроках обслуговуючо1 пращ), I. Щдило (iндивiдуалiзацiя трудового навчання засобами шформацшних технологiй) та ш. Однак особливостi iндивiдуального пiдходу у формi внутршньо1 диференщаци пiд час навчально1 дiяльностi старшокласник1в за технолопчним профшем не знайшли належного ввдображення у працях науковщв.
Мета CTaTTi: висвiтлити особливосп застосування внутрiшньоï диференцiацiï як засобу реалiзацiï iндивiдуального пiдходу до навчання старшокласнишв за технологiчним профiлем.
Врахування iндивiдуальних особливостей учнiв у процес навчання е необхiдною передумовою розвитку 1'хшх iнтересiв, нахилiв та здiбностей. Оптимальнi умови для розвитку особистосп i найбiльш повного врахування шдив^альних вiдмiнностей учнiв забезпечуе диференцiацiя навчання.
Розрiзняють зовнiшню та внутрiшню диференщащю. Зовнiшня передбачае формування вiдносно стабшьних груп на основi iнтересiв, нахилiв, здабностей, специфiки майбутньо1' професiï, в яких змют освiти та висунуп вимоги до учнiв е рiзними. Як зазначають В. Монахов, В. Орлов та В. Фiрсов, така форма диференщаци може ре^зовуватися або в рамках стабшьно1' (селективно].') системи, суть яко1' полягае у виборi профiльного класу чи класiв з поглибленими вивчення циклу предметiв, або в рамках гнучко1' (елективно1) системи (вшьний вибiр навчальних предметiв для вивчення на базi iнварiантного ядра освии) [3, с. 43].
Можна зазначити, що зовнiшня диференцiацiя об'еднуе учнiв у класи на основi спiльних iнтересiв, нахилiв та здiбностей. Навчання у таких класах здшснюеться за рiзними планами, програмами та навчальними вимогами до учнiв. Це сприяе подальшому повноцiнному розвитку особистосп школяра з урахуванням його шдив^альних особливостей.
Одним з видав зовтшньо1' диференцiацiï е профiльна диференцiацiя, що передбачае навчання рiзних груп старшокласнишв за програмами, як рiзняться за глибиною викладу матерiалу, обсягом ведомостей, а також професшно орiентованим змютом [1, с. 17].
Профiльна диференщащя створюе сприятливi умови для врахування iндивiдуальних особливостей, iнтересiв i потреб учшв, формування в них орiентацiï на той чи iнший вид майбутньо1' професiйноï даяльност!
Науковцi висувають там вимоги до профшьно1' диференщаци [1, с. 87]:
• наявнють у бшьшосп старшокласник1в стiйкого штересу до певних видiв дiяльностi;
• необхiднiсть використання стшких iнтересiв учшв для щлей навчання i виховання;
• органiзацiя навчально-виховного процесу на основi врахування iндивiдуальних особливостей i навчальних можливостей кожного учня;
• необхiднiсть створити сприятливi умови для максимального розвитку задатков i здiбностей обдарованих учшв;
• прагнення лiквiдувати перевантаження учнiв;
• потреба у професшнш орiентацiï старшокласник1в.
Об'еднуючи учнiв за стльними iнтересами та з урахуванням шдив^альних особливостей, у процесi профшьного навчання створюються передумови для щлеспрямованого навчання старшокласник1в, розкриття школярами свого потенщалу та подальшого розвитку здiбностей, отримання необхiдних та важливих знань, формування вмшь i навичок у тих сферах, до яких в них найбшьша защкавлешсть. Таким чином, профшьна диференцiацiя в старших класах е важливою та необхiдною складовою навчального процесу, що не тшьки дозволяе повноцiнно розкрити i розвинути iндивiдуальнi особливоси старшокласника, й максимально сприяе його допрофесшнш пiдготовцi.
Необхiднiсть профiльноï диференцiацiï в навчаннi старшокласнишв зумовлюеться 1'хшми психологiчними особливостями. Недарма психологи зазначають, що у старшому шшльному вщ починають проявлятися стшш iнтереси до певних наук, галузей знань i дiяльностi. Така защкавлешсть сприяе формуванню пiзнавально-професiйноï спрямованостi особистосп, вибору майбутньо1' сфери дiяльностi та прагненню до постiйного розширення i поглиблення знань. Пiзнавальний iнтерес i професшна спрямованiсть учня е причиною його вибiркового ставлення до навчальних предмепв [2, с. 137-139].
Дощльшсть профiльного навчання як виду диференщаци спричинена також iндивiдуальними особливостями учшв, що властивi цьому школьному вшу та впливають на вибiр майбутньо1' професiйноï дiяльностi. За таких обставин профшьне навчання вiдповiдае як вшовим, так i iндивiдуально-психологiчним запитам старшокласнишв.
Найбшьш повне врахування iндивiдуальних та групових особливостей учшв у клаи без визначення стабiльних груп дозволяе внутршня диференцiацiя. Вона передбачае варiативнiсть темпу вивчення матерiалу, диференцiацiю навчальних завдань, вибiр рiзноманiтних видiв
дiяльностi, визначення характеру та шлькосп допомоги з боку вчителя. За внутршньо! диференцiацiï можливий розподш y4HiB на групи всерединi класу для здiйснення навчально1 роботи на рiзних рiвнях i рiзноманiтними методами. Там групи, як правило, мобшьш, гнучш, рyхливi. Внyтрiшня диференцiацiя повинна бути спрямована як на учтв, котрi вiдчyвають трyднощi у навчант, так i на обдарованих [3, с. 42-43].
Зазначимо, що внутршня диференщащя використовуе такi форми та методи навчання, як сприяють розвитку особистостi школяра, формуванню та розвитку активносп, креативностi, логiчного мислення на основi врахування iндивiдyальних особливостей, а в шнцевому пiдсyмкy - тдвищують рiвень його навчальних досягнень.
На уроках трудового навчання та технологш застосування внyтрiшньоï диференщацп сприяе реалiзацiï таких цiлей: пiдготовки до життeдiяльностi та працi в умовах становлення ринкових вiдносин у сyспiльствi, до розумшня необхiдностi поповнення знань та самоосвии упродовж життя, до професшного навчання i надбання гнучких мобшьних трудових yмiнь з метою устшного застосування в умовах конкyренцiï на ринку пращ; виховання трудового способу життя в поеднанш з реалiзацieю власних потреб та iнтересiв, готовносп до iнтенсивноï i творчо1' пращ у сферi виробництва та обслуговування; цiлеспрямованого розвитку iнтересiв i навчальних можливостей yсiх yчнiв на основi бiльш повного врахування ïx iндивiдyальних особливостей та побажань; розвитку творчих здiбностей, готовност до yчастi як у виконавчш, так i в пошуковш, прогностичнiй дiяльностi та ш. [8, с. 48-49].
Застосування внутршньо1' диференцiацiï на уроках технологiй загалом сприяе розвитку здiбностей учня, його задатков, нахилiв, уподобань, можливосл самовираження тощо. Формування та розвиток шдивщуальних особливостей школярiв дозволяе пiдготyвати ix до реальних умов професiйноï дiяльностi, коли вiд працiвникiв вимагаеться повнощнна самовiддача, яшсне виконання сво^'х обов'язшв, виявлення творчостi, креативностi та самоосвии протягом життя.
Можна констатувати, що внутршня диференцiацiя, пiд якою в науковш та педагогiчнiй лiтератyрi розумшть iндивiдyалiзацiю, е бiльш поширеною, шж диференцiацiя зовнiшня. Це зумовлено тим, що звичайш школи складаються в бшьшосп з гетерогенних класiв, тобто рiзниx за складом, тодi як профшьш класи е гомогенними (об'еднаш за спiльними ознаками), сформованими у формi зовнiшньоï диференцiацiï.
У школi спостерiгаеться чiтке розмежування зовнiшньоï та внyтрiшньоï диференцiацiï. Перший вид диференщацп, як правило, використовуеться у старших класах у формi профiльниx клаав, тод як другий - у звичайних гетерогенних класах. Водночас внyтрiшня диференцiацiя необxiдна у гомогенних класах. Так, дослвджуючи питання диференцiацiï П. Сшорський зазначае, що, формуючи класи за наперед визначеними критерiями (гомогенн класи), у юнцевому резyльтатi отримаемо вiдносно гомогеннi колективи. Це пов'язано з розмаггтям природи людськоï сутносп i наявнiстю у кожного учня своервдних пiзнавальниx та емоцiйно-вольовиx процеив, якi впливають на його навчальн досягнення [6, с. 119-120].
Схожа ситуащя спостерiгаеться в елiтниx навчальних закладах (дще^ гiмназiï, коледжi та ш.). Наyковцi вiдзначають, що в класах, сформованих з найбшьш тдготовлених i розвинутих yчнiв середнix загальноосвишх шк1л, з часом все-таки виникае подш на «сильних», «середнix» i «слабких» школярiв. Це вiдбyваеться за умови, коли належно не забезпечуеться iндивiдyальний розвиток yчнiв [1, с. 54].
Таким чином, гомогенна група, сформована за певними критерiями, е водночас гетерогенною. Це зумовлюеться ушкальшстю та неповторшстю кожного учня, який е особливим, мае певнi здiбностi, iнтереси, нахили, вiдрiзняеться внyтрiшнiм свиом, тобто iндивiдyальними особливостями, що потребують подальшого розкриття та розвитку.
На нашу думку, особливосп iндивiдyального тдходу в процеи навчання старшокласникiв за технолопчним профiлем зумовлюеться к1лькома факторами.
По-перше, як зазначають психологи [2, с. 136], старшокласники можуть вiдчyвати трyднощi в навчаннi через невмшня працювати в нових умовах. Дослвдники вказують, що навчальна дiяльнiсть старших школярiв вiдрiзняеться за своïм характером i змютом вiд аналогiчноï дiяльностi у пiдлiтковомy вiцi. Для устшного оволодiння школьною програмою старшокласникам необхвдно проявити максимальну активнiсть та самостшшсть у навчальнiй
дiяльностi. Крiм того, im також потрiбно мати розвинуте теоретичне мислення, що сприятиме глибокому засвоенню навчального матерiалу.
В умовах профшьного навчання вимоги до ршня знань, умшь i навичок старшокласник1в е значно вищими, н1ж у звичайних класах, оск1льки вони повиннi отримати не тiльки загальноосвiтню пiдготовку, й допрофесшну. Тому не всi учш будуть готовi до оволодшня на належному рiвнi новим навчальним матерiалом, який е складнiшим за змютом, та одночасно проявляти активнiсть i самостшшсть у навчальнiй дiяльностi.
По-друге, треба врахувати особливостi предмета «Технологи», що передбачае оволодшня навчальним матерiалом не лише на теоретичному рiвнi, й формування в учнiв практичних умiнь i навичок виконувати технолопчш операцiï, проектувати та виготовляти вироби вiдповiдно до програми. За таких обставин у школярiв повиннi бути сформоваш здiбностi та iндивiдуально-психологiчнi якосп, як1 сприятимуть ïm в оволодшш предметом. Так, Г. Терещук зазначае, що шдив^альш вiдмiнностi учнiв проявляються дуже широко, зокрема: ршнем та динамшою розвитку теоретичного мислення, сенсомоторних (чуттево-рухових) якостей, координацiею рухiв, точшстю рухових i м'язових зусиль, окомiром, творчою кмiтливiстю, здатнiстю до нестандартних дш i пошуку оригiнальних техшчних рiшень тощо [6, с. 29].
Враховуючи широке коло iндивiдуальних вiдмiнностей учнiв, як1 проявляються у процес вивчення предмета «Технологiï», а також його специф^ (теоретична та практична складова), можна зазначити, що не в уах школярiв, як1 навчаються у профшьних класах, будуть сформоваш та розвинул здiбностi на однаковому рiвнi.
По-трете, необхiдно взяти до уваги, що профшьш класи формуються з кшькох паралельних класiв, у т. ч. з шших шил. Можемо стверджувати, що рiвень сформованих знань, умж i навичок учшв у попередшх класах не буде однаковим.
Ведмшними у старшокласник1в будуть i здатшсть до навчання (швидшсть i легкiсть оволодiння знаннями, умшнями i навичками) та сенсомоторнi властивосп, як1 проявляються в практичних видах дiяльностi.
По-четверте, у процесi навчання старшокласнишв необхiдно брати до уваги особливосп, як1 характернi для цього вшового перiоду. Дослiдники зазначають, що в старшому шкшьному вiцi ввдбуваеться подальший розвиток п1знавальних процесiв ^дчуття, уява, пам'ять, мислення) i зростае сввдоме ставлення до навчання [2, с. 136-144]. Спостереження стае бшьш цiлеспрямованим та систематичним. Рiвень мислення набувае бшьш активного, самостшного та творчого характеру. Створюються передумови для оволодшня старшокласниками методикою i техшкою самостiйноï розумово1' працi та самостшного здобуття знань. Саме тому, на думку психолопв, необхвдно формувати в них умшня здобувати знання самостшно. Для старшокласникiв також важливо, наскшьки вчитель у викладаннi навчального матерiалу орiентуеться на 1'х iндивiдуальнi особливосп. Так, зацiкавленiсть до навчання знижуеться, якщо вчитель орiентуеться на можливосп «середнього» учня.
По-п'яте, G. Рабунський [5] зазначае, що враховувати щдиввдуальш вiдмiнностi учнiв необхiдно на будь-якому етат, у т. ч. й тод^ коли вони навчаються у старших класах. Вш вказуе, що у школах поширена думка, що чим старшим стае учень, тим вш е бшьше самостiйний тож шдив^альна допомога йому в навчанш повинна зменшуватись. Адже «у школярш з вiком все бiльше виокремлюються щдивщуальш вiдмiнностi (iнтереси, здiбностi, професшш намiри тощо), ïm необхiдно вирiшувати бiльш складнi (логiчнi) i важи (психологiчнi) завдання у пiзнаннi, спшкуванш i працi. Мова повинна йти не про зменшення уваги до окремих учшв шд час переходу 1'х з класу в клас, а про змiну форм шдив^ально1' роботи з ними» [5, с. 23].
Потреба враховувати шдив^альш особливосп учнiв у процесi навчання юнуе на всiх етапах шкiльноï освии. Змiнюватися можуть лише форми шдивщуального пiдходу (диференцiацiя навчання, самостiйна та групова робота), оскшьки кожен шкшьний вiковий перiод характеризуеться своïми особливостями, ям необхiдно враховувати для забезпечення належного навчального процесу.
За таких обставин практично не можна вважати учшв профшьних клаив, яш об'еднанi вiдповiдно до ïхнiх iндивiдуальних особливостей, абсолютно «однаковими» i такими, що не потребують подальшого iндивiдуального пiдходу в навчаннi.
Таким чином, iснyе безпосередня необxiднiсть у враxyваннi iндивiдyальниx особливостей школярш та застосyваннi iндивiдyального тдходу до навчання старшокласниюв за технолопчним профшем. Це сприятиме подальшому розвитку здiбностей, активностi, цiлеспрямованостi yчнiв та створить можливють проявити свою творчу кмiтливiсть.
Застосування iндивiдyального пiдxодy на засадах внyтрiшньоï диференцiацiï до навчання старшокласниюв за технолопчним профшем доцшьне, оскшьки: профiльнi класи е умовно гомогенними; юнують вiдмiнностi у швидкосп адаптаци до умов профiльного навчання (засвоення складного за змiстом матерiалy, готовн1сть проявити активнiсть i самостшшсть у навчальнiй дiяльностi), у рiвняx сформованостi та розвитку здiбностей i навченосп (знання, вмiння i навички сформованi у попереднix класах), у здатносп до навчання (швидк1сть i легкость оволодiння знаннями, вмiннями i навичками) та сенсомоторних властивостях учтв; штерес до обраного напряму необxiдно постiйно пiдтримyвати з урахуванням психолопчних особливостей старшого школьного вiкy; на вих етапах шкiльноï освiти потрiбно враховувати iндивiдyальнi особливоси yчнiв, змшюватися можуть лише форми шдив^ального тдходу (диференщащя навчання, самостшна та групова робота).
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьев А. Е. Профильная дифференциация в сельской школе / А. Е. Афанасьев, Д. А. Данилов.
- Новосибирск: Наука, 2004. - 238 с.
2. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников: книга для учителей и классных руководителей / В. А. Крутецкий. - М.: Просвещение, 1976. - 303 с.
3. Монахов В. М. Дифференциация обучения в средней школе / В. М. Монахов, В. А. Орлов, В. В. Фирсов // Советская педагогика. - 1990. - № 8 - С. 42-47.
4. Обух О. Можливост iндивiдyалiзацiï у змкт трудового навчання / О. Обух // Наyковi записки Тернопшьського нацюнального педагопчного ушверситету ii^m Володимира Гнатюка. Серiя: Педагопка. - 2007. - № 8. - С. 195-198.
5. Рабунский Е. С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников (на основе анализа их самостоятельной учебной деятельности) / Е. С. Рабунский. - М.: Педагогика, 1975. - 184 с.
6. Сжорський П. I. Теоретико-методолопчш основи диференщйованого навчання / П. I. Сжорський.
- Льв1в: Каменяр, 1998. - 196 с.
7. Терещук Г. Загальт дидактичн основи шдивщуального тдходу до учив / Г. Терещук // Трудова подготовка в закладах освгти. - 1997. - № 4. - С. 28-33.
8. Терещук Г. В. Индивидуализация трудового обучения: дидактический аспект / Г. В. Терещук; под ред. В. А. Полякова. - М. : Ин-т ПСМ РАО, 1993. - 200 с.
9. Щдило I. М. Дидактичш умови iндивiдyалiзацiï трудового навчання учтв 8-9 класв засобами шформацшних технологш: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / I. М. Щдило. - К., 2006. - 20 с.
