CC BY
20
УДК 636.2.084:591.433:577.1
Гордшчук Л.М., асшрант © 1нститут бюлогп тварин НААН, м. Львгв
ВМ1СТ ЖИРНИХ КИСЛОТ В Р1ДИН1 РУБЦЯ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КОР1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ С1ЧКИ С1НА В ЛГГНШ ПЕР1ОД
Встановлено, що ктьтсть полтенасичених жирних кислот загальних лгтЫв у ргдит рубця коргв, ят споживали зелену масу с1яних трав, комбжорм та сгчку ста з величиною частинок 0,2-2,0 I 3,0-5,0 см, до ранковог годгвлг була вгроггдно бтьшою, тж у рубцевт ргдит тварин контрольног групи. У результатI згодовування пасовищног трави, комбжорму та сгчки ста тдвищувало середньодобовI надог молока, та вм1ст жиру.
Ключо^^ слова: зелена маса с1яних бобово-злакових трав, сгчка ста гз злакових трав, ргдинарубця,жирт кислоти, продуктившсть, корови.
Вступ. Ефектившсть використання проте!ну, незамшних амшокислот та жирних кислот в органiзмi лактуючих корiв при випасанш на пасовищi або при згодовуванш зелено! маси аяних трав у певнш мiрi залежить вщ вмюту в ращош клiтковини [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом кл^ковини на ферментативнi процеси в рубщ та концентрацiю водневих iонiв у його вмштимому при високому рiвнi в рацiонi тварин легкорозщеплюваного проте!ну, цукру та крохмалю [2]. Дефщит клiтковини в рацiонi корiв при випасанш на культурних пасовищах або при згодовуванш !м зелено! маси сiяних трав призводить до зниження !х продуктивностi внаслiдок зменшення трансформаци проте!ну в мiкробiальний бiлок [3]. Цим пояснюеться пiдвищення ефективностi використання проте!ну великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси трави грубих кормiв (сiна, сiнажу, соломи), яю характеризуються високим вмiстом кл^ковини. Проте бiохiмiчнi механiзми впливу наявних у рацiонi лактуючих корiв в л^нш перiод клiтковини до юнця не з'ясованi. Також не з'ясованим залишаеться питання щодо впливу Ычки сiна, яка мiстить велику кшьюсть клiтковини, на вмiст жирних кислот у рщиш рубця та продуктившсть корiв.
Метою нашо! роботи було вивчити вплив згодовувано! в л^нш перiод сiчки сiна з рiзною величиною частинок на динамiку вмюту жирних кислот загальних лiпiдiв у рщиш рубця, продуктившсть та склад молока корiв у л^нш перюд.
Матер1али 1 методика досл1джень. Дослщ проведено в ТзОВ мЛiтинськем Дрогобицького району Львiвсько! областi на повновжових коровах симентальсько! породи. Було сформовано три групи корiв (по 4 тварини у кожнш), аналогiв за походженням, вжом i мiсяцем лактаци. Корiв контрольно! та I i II дослiдних груп протягом травня-липня (90 днiв) утримували на пасовищi з молодою злаково-бобовою травою. Крiм того, пiддослiднi корови отримували комбiкорм (4,0 кг на голову i по 100 г на кожен кшограм молока). У склад останнього були включеш наступнi мшеральш елементи: магнiй, кобальт, цинк i мiдь. Пiдвищений рiвень
© Науковий кер1вник -Гордшчук Л.М., 2011
доктор сшьськогосподарських наук Й.Ф.Р1вю 82
кл1тковини в рацюн1 кор1в дослщних груп створювали шляхом введення до нього 1,5 кг с1чки сша !з злакових трав. Причому коровам I { II дослщних груп додатково разом з комбжормом згодовували Ычку сша з величиною частинок вщповщно 0,22,0 1 3,0-5,0 см.
У кшщ досл1ду в умовах кор1вника за згодовування св1жоскошено! молодо! злаково-бобово! трави та Ычки сша з р1зною величиною частинок за допомогою зонду провели вщб1р зразюв рщкого вмютимого рубця кор1в до ранково!' год1вл1 та на 2-й \ 7-й годиш вщ И початку. Зразки вмютимого рубця вщбирали у трьох кор1в !з кожно! групи.
У вщ1браних зразках рщкого вмютимого рубця визначали вмют жирних кислот загальних лшщ1в [4]. За перюд досл1ду контролювали молочну продуктившсть та вмют бшка, жиру { лактози в молощ пщдослщних кор1в.
Результати дослщжень. Встановлено, що в рубцевш рщиш кор1в I \ II дослщних груп, ращон яких м1стив молоду траву, комбжорм { Ычку сша р1зною величиною частинок, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю споживали тшьки молоду траву та комбжорм, до ранково! год1вл1 зростае вмют жирних кислот загальних лшщ1в (табл. 1).
Таблиця 1
Коцентращя жирних кислот загальних лiпiдiв у рщкш фракщ!* вмктимого рубця корiв до ранково1 годiвлi, г~3/л (М±т, п=3)
Жирш кислоти та !х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослвдна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослщна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,89±0,003 1,34±0,005*** 1,61±0,005***
Лауринова,12:0 1,75±0,005 2,10±0,009*** 2,47±0,058***
М1ристинова, 14:0 10,18±0,564 15,91±0,630** 18,15±0,390***
Пантадеканова, 15:0 2,89±0,006 3,34±0,005*** 3,50±0,523
Пальмггинова, 16:0 219,10±5,290 248,35±3,671** 263,38±2,116**
Пальмгголешова, 16:1 12,25±0,545 9,37±0,445* 9,07±0,347*
Стеаринова, 18:0 726,40±6,581 767,48±6,892* 773,79±5,732**
Олешова, 18:1 213,95±4,774 276,16±3,975** 306,73±5,815**
Лшолева, 18:2 36,10±0,790 44,11±1,115** 58,30±1,092**
Лшоленова, 18:3 17,39±0,590 19,09±0,607 20,72±0,727**
Арахшова, 20:0 4,06±0,133 5,82±1,070 5,45±0,116**
Ейкозаенова, 20:1 3,30±0,163 4,02±0,008** 4,61±0,109**
Ейкозадиенова, 20:2 2,93±0,113 3,43±0,009** 3,82±0,007**
Ейкозатриенова, 20:3 3,44±0,009 3,88±0,007*** 4,12±0,005**
Арахвдонова, 20:4 2,60±0,124 3,02±0,009** 3,32±0,004**
Ейкозапентаенова, 20:5 2,38±0,121 2,77±0,005** 2,99±0,005**
Докозадиенова, 22:2 2,75±0,684 2,44±0,009 2,69±0,007
Докозатриенова, 22:3 2,00±0,007 2,29±0,004*** 2,55±0,078**
Докозатетраенова, 22:4 3,24±0,135 3,71±0,007** 4,08±0,009**
Докозапентаенова, 22:5 4,44±0,924 4,87±0,005 5,21±0,131
Докозагексаенова, 22:6 5,43±0,116 5,85±0,007** 6,15±0,121**
Загальна концентращя жирних кислот 1277,47 1429,35 1502,71
у т. ч. насичеш 965,27 1044,34 1068,35
мононенасичен1 229,50 289,55 320,41
полшенасичеш 82,70 95,46 113,95
п-3/п-6 0,73 0,68 0,58
Вш зростае в основному за рахунок ненасичених жирних кислот. На це вказуе iндекс насиченост лшвдв, який у корiв I i II дослщних груп становить вiдповiдно 2,71 i 2,46 проти 3,09 у контроле При цьому рiвень насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот у рщкому вмiстимому рубця корiв дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, пщвищуеться (табл. 1).
Рiвень насичених жирних кислот загальних лiпiдiв у рубцевш рiдинi корiв I i II дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, пщвищуеться за рахунок жирних кислот з парною (тсля ачки ста з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 1041,00 i 1064,85 проти 962,38 г-3/л) i непарною (3,34 i 3,50 проти 2,89) кшьюстю вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених -жирних кислот родини п-9 (280,18 i 310,89 проти 217,25), а полшенасичених -жирних кислот родин п-3 (38,58 i 41,70 проти 34,88) i п-6 (тсля ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 56,88 i 72,25 проти 47,82 г-3/л). Одночасно в !х рiдкому вмiстимому рубця зменшуеться вiдношення полiненасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1).
У рщкш фракци вмiстимого рубця корiв I i II дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годиш вщ початку ранково! годiвлi е тенденщя до зменшення концентрацi! жирних кислот загальних лшвдв (табл. 2). Вона зменшуеться за рахунок насичених жирних кислот. На це вказуе шдекс насиченост лшвдв, який у корiв I i II дослiдних груп становить вщповщно 4,15 i 4,08 проти 4,59 у контроле При цьому вмшт насичених жирних кислот загальних лшвдв у рiдкому вмютимому рубця корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, мае тенденщю до зменшення, а мононенасичених - зростання (табл. 2). З наведено! вище таблицi видно, що при цьому в рiдкому вмютимому рубця I i II дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, не змшюеться концентрацiя полшенасичених жирних кислот загальних лшвдв i вiдношення полiненасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6.
Рiвень насичених жирних кислот загальних лшвдв у рубцевш рщиш корiв I i II дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годиш вщ початку ранково! годiвлi знижуеться за рахунок жирних кислот з парною (тсля Ычки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вiдповiдно до 891,76 i 885,96 проти 922,90 г-3/л) i непарною (2,12 i 1,98 проти 2,45) кшькктю вуглецевих атомiв у ланцюгу. Вмiст мононенасичених жирних кислот зростае за рахунок жирних кислот родини п-9 (тсля ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 117,79 i 120,56 проти 105,09).
Taблuця 2
Bmíct ж1фни\ кислот загальних лшщ1в у pyбцевiй piдинi коpiв
на 2-й годинi вiд початку paHKQBQÏ годiвлi, г-3/л (M±m, n=3)
Жиpиl кислoти тa ïx koa Гpyпи твapин
Кoитpoльиa (OP) I Ao^iAra (OP+чaстинки 0,2-2,0 см) II Ao^i^a (OP+чaстинки 3,0-5,0 см)
Кaпpииoвa, 10:0 1,04±0,005 0,89±0,003*** 0,83±0,003***
Лaypииoвa,12:0 1,57±0,005 1,36±0,003*** 1,29±0,003***
Мipистинoвa, 14:0 9,46±0,117 9,04±0,007* 8,85±0,009*
Пaитaдекaиoвa, 15:0 2,45±0,009 2,12±0,007*** 1,98±0,005***
Пaльмlтииoвa, 16:0 195,97±3,257 182,70±2,974* 172,72±2,893**
Пaльмlтoлеïиoвa, 16:1 3,00±0,008 2,87±0,004*** 2,79±0,005***
Стеapииoвa, 18:0 712,42±4,855 695,43±3,309* 699,73±2,785
Oлеïиoвa, 18:1 102,63±2,710 115,67±2,816* 118,51±2,194**
Лlиoлевa, 18:2 50,93±1,406 53,16±1,250 51,75±1,397
Лlиoлеиoвa, 18:3 22,17±1,173 23,32±1,227 24,38±1,009
Аpaxlиoвa, 20:0 2,44±0,009 2,34±0,008** 2,54±0,009**
Ейкoзaеиoвa, 20:1 2,46±0,009 2,12±0,005*** 2,05±0,006***
Ейкoзaдиеиoвa, 20:2 1,60±0,006 1,39±0,004*** 1,34±0,003***
Ейкoзaтpиеиoвa, 20:3 2,87±0,004 2,59±0,009*** 2,53±0,090*
Аpaxlдoиoвa, 20:4 1,78±0,005 1,60±0,004*** 1,55±0,004***
Ейкoзaпентaенoвa, 20:5 1,39±0,004 1,26±0,002*** 1,18±0,006***
Дoкoзaдиеиoвa, 22:2 1,55±0,004 1,41±0,003*** 1,34±0,029**
Дoкoзaтpиенoвa, 22:3 1,49±0,006 1,32±0,003*** 1,27±0,003***
Дoкoзaтетpaеиoвa, 22:4 2,07±0,007 1,90±0,003*** 1,84±0,004***
Дoкoзaпеитaеиoвa, 22:5 3,25±0,009 2,98±0,046** 2,90±0,003***
Дoкoзaгексaенoвa, 22:6 4,29±0,006 3,97±0,101* 3,85±0,665
Зaгaльиий вм1ст жиpниx кислoт 1126,83 1109,44 1105,22
у т. ч. тасичеш 925,35 893,88 887,94
мoиoиеиaсичеиl 108,09 120,66 123,35
пoлlиеиaсичеиl 93,39 94,90 93,93
n-3/n-6 0,59 0,58 0,60
У piдкoмy вмiстимoмy pyбця кopiв I i II дoслiдниx гpyп, пopiвнянo з
кopoвaми кoитpoльиoï гpyпи, Ha 7-й годит в1д пoчaткy paнкoвoï гoдiвлi не змшюеться piвеиь ж^нж кислoт зaгaльииx лшщ1в (тaбл. 3). ^и цьoмy, в ïx piдкoмy вмiстимoмy pyбця piзкo змеишyeться вщшшення иaсичеииx жиpииx кислoт зaгaльииx лшвдв дo иеиaсичеииx. Ha це вгазуе iидекс иaсичеиoстi лшщ1в, який y кopiв I i II дoслiдниx гpyп стaиoвить вiдпoвiдиo 3,08 i 3,09 ^o™ 3,50 y кoитpoлi. Пpи цьoмy вм1ст мoиoиеиaсичеииx i пoлiненaсичениx жиpииx кислoт зaгaльииx лшвдв y piдкoмy вмiстимoмy pyбця кopiв I i II дoслiдииx груп, пopiвияиo з кopoвaми кoитpoльиoï ^упи, зpoстae (тaбл. 3).
ïx вм1ст зpoстae зa paxyиoк жиpииx кислoт вiдпoвiдиo poдии n-9 (тсля с1чки сiиa з величииoю чaстииoк 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вадговадш дo 199,04 i 203,35 пpoти 176,32 г-3/л) i n-6 (тсля с1чки сiиa з величииoю чaстииoк 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщговщш дo 66,13 i 67,74 пpoти 57,34 г-3/л). Oдиoчaсиo в piдкoмy вмiстимoмy pyбця I i II дoслiдниx гpyп, пopiвияиo з кopoвaми кoитpoльиoï гpyпи, зменшуеться вiдиoшеиия пoлiиеиaсичеииx ж^нж кислoт poдиии n-3 дo пoлiненaсичениx жиpииx кислoт poдиии n-6 ^бл. 3).
Таблиця 3
Концентращя жирних кислот загальних лшщ1в у рубцевш р1дин1 кор1в _на 7-й годит вщ початку год1вл1, г-3/л (М±т, п=3)_
Жирш кислоти та !х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослвдна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,87±0,004 1,00±0,035* 1,01±0,004***
Лауринова,12:0 1,52±0,004 1,70±0,005*** 1,71±0,005***
М1ристинова, 14:0 9,39±0,006 9,72±0,161 9,75±0,163
Пантадеканова, 15:0 2,80±0,005 2,85±0,005*** 2,87±0,006***
Пальмггинова, 16:0 215,59±2,859 213,92±3,068 212,71±2,850
Пальмгголешова, 16:1 8,06±0,007 7,44±0,257*** 7,32±0,248*
Стеаринова, 18:0 730,55±5,426 710,90±3,562* 733,49±5,790
Оле!нова, 18:1 173,49±3,700 196,55±4,246** 200,94±3,859*
Лшолева, 18:2 48,20±1,732 57,76±2,219* 59,64±1,925*
Лшоленова, 18:3 19,39±0,602 20,16±0,604 21,05±0,563
Арахшова, 20:0 5,30±0,215 4,49±0,173* 5,33±0,229
Ейкозаенова, 20:1 2,83±0,006 2,49±0,106* 2,41±0,009***
Ейкозадиенова, 20:2 1,84±0,004 1,64±0,005*** 1,58±0,005***
Ейкозатриенова, 20:3 3,30±0,006 3,10±0,004*** 2,98±0,004***
Арахвдонова, 20:4 2,16±0,005 1,97±0,004*** 1,92±0,004***
Ейкозапентаенова, 20:5 1,96±0,005 1,76±0,003*** 1,71±0,003***
Докозадиенова, 22:2 1,84±0,004 1,66±0,003*** 1,62±0,003***
Докозатриенова, 22:3 1,78±0,005 1,61±0,003*** 1,57±0,003***
Докозатетраенова, 22:4 2,71±0,006 2,50±0,004*** 2,45±0,003***
Докозапентаенова, 22:5 3,67±0,006 3,46±0,004*** 3,41±0,003***
Докозагексаенова, 22:6 4,86±0,005 4,64±0,004*** 4,57±0,004***
Загальна концентращя жирних кислот 12,42,11 1251,32 1280,04
у т. ч. насичеш 966,02 944,58 966,87
мононенасичеш 184,38 206,48 210,67
пол1ненасичен1 91,71 100,26 102,50
п-3/п-6 0,60 0,52 0,51
Рiвень насичених жирних кислот загальних лiпiдiв у рiдкому вмiстимому рубця корiв I дослiдно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, мае тенденцш до зниження за рахунок жирних кислот з парною кшькютю вуглецевих атомiв у ланцюгу (941,73 проти 963,22 г-3/л) (табл. 3).
Наведене вище вказуе не тшьки на iнтенсивнiсть синтезу насичених i мононенасичених жирних кислот загальних лшадв у рубцi жуйних тварин. Воно вказуе також на штенсившсть включення полiненасичених жирних кислот загальних лшадв у мiкроорганiзми, насамперед у найпростш^ якi населяють рубець жуйних тварин. Воно вказуе також на деяю вщмшносп впливу сiчки сiна з рiзною величиною частинок на обмшш процеси жирних кислот у рубщ жуйних тварин.
У результатi згодовування пасовищно! трави, комбiкорму та ачки сiна у корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримують тiльки молоду траву та комбшорм, вiрогiдно (р<0,01) зростають середньодобовi
надо! молока (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 20,7±0,29 i 20,0±0,29 проти 18,1±0,28 кг/голову). Одночасно в !х молоцi вiрогiдно (p<0,01) зростае вмiст жиру ( 37,2±0,27 i 36,9±0,24 проти 35,1±0,27 г/кг), бшка (34,1±0,31 i 33,8±0,31 проти 32,1±0,3l) i лактози ( 49,2±0,40 i 48,8±0,37 проти 45,7±0,32 г/кг).
Висновки
1. Кiлькiсть полiненасичених жирних кислот загальних лiпiдiв, у рщиш рубця корiв, якi споживали зелену масу сiяних трав, комбiкорм та Ычку сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см, до годiвлi була вiрогiдно бiльшою (p<0,01-0,001), що е ознакою iнгiбування !х пдрогешзацп.
2. Згодовування коровам зелено! маси сiяних бобово-злакових трав з добавкою ачки сiна, як джерела кл^ковини, призводить до iнтенсифiкацi! обмшних процесiв жирних кислот у рубщ, з метаболiчною дiею яких пов'язане тдвищення продуктивностi та вмiсту жиру в молощ корiв.
3. У результат згодовування пасовищно! трави, комбжорму та сiчки сiна з рiзною величиною частинок у корiв вiрогiдно зростають середньодобовi надо! молока. Одночасно в !х молоцi вiрогiдно тдвищуеться рiвень жиру, бiлка та лактози.
Л1тература
1. Довiдник: Фiзiолого-Бiохiмiчнi методи дослщжень у бiологi!, тваринництвi та ветеринарнш медицинi / Влiзло В.В., Федорук Р.С., Макар 1.А. та ш. — Львiв, 2004. — 399с.
2. Chandra S. A study of various chemical treatments to remove lignin from coarse roughages and increase their digestibility / Chandra S., Jackson M. // J. Agric. Sci. — 1989. — Vol. 77. — P. 11-17.
3. Hart F. Effect of type of carbohydrate on the production of microbial nitrogen in the rumen / Hart F., Orskov E. // Proceedings of the Nutrition Society. — 1980. — Vol. 38. — P. 130.
4. Методичний поабник: Кшьюсш хроматографiчнi методи визначення окремих лшвдв i жирних кислот у бюлопчному матерiалi / Рiвiс Й.Ф., Федорук Р.С. — Львiв, 2010. — 109с.
Summary L.M. Gordiychuk
FATTY ACIDS CONTENT IN THE LIQUID SCARS AND PRODUCTIVITY OF COWS FOR FEEDING SOSERA OF HAY IN THE SUMMER
Found that the number ofpolyunsaturated fatty acids of total lipids in the rumen fluid of cows that eat a lot of green grass sowing, fodder and hay chaff from particles the size of 0,2-2,0 and 3,0-5,0 cm, to the morning feeding was probably greater than the scar liquid animal control group. As a result of feeding pasture grass, feed hay and broken rice increased the average daily milk yield and fat content.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
