CC BY
38
УДК 636.5.087.7:636.598
Ф1ялович Л. М., acnipaHT, Кирил1в Я. I., д. с.-г. н., професор, чл.-кор. НААНУ® Льв1вський национальный университет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мем С. 3. Гжицького, м. Львгв, Украта
ВПЛИВ СУХИХ ЯБЛУЧНИХ ВИЧАВОК ЗБАГАЧЕНИХ ХЕЛАТНИМИ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ НА ПРОДУКТИВН1СТЬ ПЛЕМ1ННИХ ГУСЕЙ
У cmammi представленi дам, щодо вплыву сухых яблучных вычавок збагаченых бгологгчно актывнымы мжропремжсами на продуктившсть племгнных гусей. В результатi дослоджень встановлено, що додавання до корму гусей 7% сухых яблучных вычавок збагаченых хелатом Midi та Цынку, забезпечуе тдвищення necy40cmi гусей, спрыяе тдвищенню eueoduMOcmi та 36epe:rneHOcmi гусенят. Такым чыном, выкорыстання сухых яблучных вычавок - eidxodie выробныцтва яблучного соку теля додаткового суштня, у невелыкых дозах до 7% е оптимальным для балансу поживных речовын. BidoMO, що рослинт eidxodn у mm або тшт Mipi мicmяmъ значну частыну тых сполук, з якых складаеться enxidna сыровына. KpiM цъого, выкорыстання нетрадыцтного - дешевшого корму, такого як яблучт вычавкы, може icmomno тдвищити рентабельность nmaxiвныцmвa. Також очевидно, що мшроелементы у выглядi xeлamiв маютъ xiMi4HO захыщену форму, вна^док чого тдвыщуеться бioлoгiчнa доступтсть металу, що спрыяе утрыманню мiкpoeлeмeнmiв в органах i тканынах, вна^док чого покращуеться продуктывшстъ птыщ.
Ключовг слова: Midb, цынк, лiзын, хелаты, cyxi яблучт вычавкы, гусы, яечна продуктывтеть, несучость, eneod-UMicmb, збережетсть.
УДК 636.5.087.7:636.598
Фиялович Л. Н., аспирант, Кирилив Я. И., д. с.-х. н., профессор, чл.-корр. НААНУ
Львовский нацыональныйуныверсытет ветерынарной медыцыны и быотехнологый ымены С.З. Гжицкого, г. Львов, Украына
ВЛИЯНИЕ СУХИХ ЯБЛОЧНЫХ ВЫЖИМОК ОБОГАЩЕННЫХ
ХЕЛАТНЫМИ МИКРОЭЛЕМЕНТАМИ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ
ПЛЕМЕННЫХ ГУСЕЙ
В статье представлены данные, относительно влыяныя сухых яблочных выжимок обогащенных быологическы актывнымы мыкропремыксамы на продуктивность племенных гусей. В результате исследований установлено, что добавление в корм гусей 7% сухих яблочных выжимок обогащенных хелатом Меди и Цинка, обеспечивает повышение яйценоскости гусей, способствует повышению выводимости и сохранности гусят. Таким образом, использование сухих яблочных выжимок - отходов производства яблочного сока после дополнительной сушки, в небольших дозах до 7% является оптимальным для баланса питательных веществ. Известно, что растительные отходы в той или иной степени содержат значительную часть тех соединений, из которых состоит исходная сырь. Кроме этого, использование нетрадиционного - дешевого корма, такого как яблочные выжимки, может существенно повысить рентабельность птицеводства. Также очевидно, что микроэлементы в виде хелатов имеют химически защищенную форму, в результате чего повышается биодоступность металла, что
© Ф1ялович Л. М., Кирил1в Я. I., 2015
227
способствует удержанию микроэлементов в органах и тканях, в результате чего улучшается продуктивность птицы.
Ключевые слова: медь, цинк, лизин, хелаты, сухие яблочные выжимки, гуси, яичная продуктивность, яйценоскость, выводимость, сохранность.
UDC 636.5.087.7:636.598
Fiyalovych L. M., Postgraduate student, Kyryliv Ya. I., Dr.of agricultural scienses., Professor Cor. NAASU
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
THE INFLUENCE OF DRY APPLE POMACE ENRICHED WITH CHELATED MICRONUTRIENTS ON PRODUCTIVITY OF BREEDING GEESE
The article presents data on the impact of dry apple pomace enriched withbiologically active Mcroberts on the productivity of breeding geese. As a result of researches it is established that the addition of 7% of dry apple pomace enriched with chelate of Copper and Zinc to the geeses daily nutrition, increases the egg production of geese, improves hatchability and survival of goslings. Thus, the usage of dry apple pomace which is the waste substances of apple juice production after ^ further drying, in small doses up to 7% is the optimal balance of nutrients. It is known that vegetable waste in varying degrees, contain a significant proportion of the compounds that make up the feedstock. In addition, the use of alternative - cheaper stuff, such as apple pomace, could significantly improve the profitability of poultry ^ farming. It is also obvious that the trace elements in the ^ form of chelates have got a chemically protected shape, and in such a way they keep increasing the biological availability of the metal, which contributes to maintaining of the content of trace elements in organs and tissues, thus improving the productivity ofpoultry.
Key words: copper, zinc, lysine, chelates, dried apple pomace, geese, egg breeding sufficiency, egg production, hatchability, livability.
Вступ. Резерви для здешевлення комбшорму i шдвищення його якосп слщ шукати у харчовш промисловосп. Зокрема, йдеться про рослинш вщходи, яю можна використовувати у виробництв1 комб1корм1в для птищ. Тобто створити такий комбшорм, у якому мютитиметься мала кшьюсть зерна, але велика кшьюсть поб1чно1 продукци харчово! промисловосп. Така практика дозволить виробникам продукци птах1вництва досягти зниження соб1вартосп при збереженш високо! яечно! продуктивное^ [4].
У творения яйця стимулюе оргашзм птах1в до посиленого метабол1зму. У зв'язку з цим у перюд несучосп до рацюшв сшьськогосподарсько! птищ ставлять шдвищеш вимоги [3,9]. Проблемою у год1вл1 птах1в у цей перюд е недостатнш склад рацюшв, недостатня перетравнють i засвоюванють окремих бюлопчно активних i важливих елемент1в кормосум1ш1 [5].
В1домо, що використання м1кроелемент1в з корм1в рослинного походження ледь перевищуе 15% в1д потреби, а наявнють антипоживних речовин, таких як ф1тинова кислота, та процесу ¿нг1бування високим bmIctom кальц1ю та фосфору шдштовхують науковц1в до забезпечення новими формами м1кроелемент1в [2]. Так як оргашзм не повшстю засвоюе поживн1 речовини, зокрема м1кроелементи, зрозумша важлив1сть використання в склад1 корму хелатованих м1кроелемент1в, як1 добре засвоюються [8].
У св1т1 все бшьш широке застосування знаходять вщходи переробно! промисловост1 - яблучн1 вичавки, як1 у багатьох випадках е ц1нним кормовим
228
шгред1ентом для год1вл1 сшьськогосподарських тварин i птищ нав1ть без додатково! обробки. Однак, треба зважити на те, що таю вщходи можуть швидко псуватися [13].
Тому, метою наших дослщжень було з'ясування впливу кормових добавок, зокрема сухих яблучних вичавок та змшанолшандних комилекс1в М1д1 та Цинку, на показники яечно! продуктивное^ племшних гусей, шляхом постановки дослав методом груп-аналопв.
Матер1ал i методи. Дослщ проведено на двох групах гусей (контрольнш i дослщнш) по 100 гол1в у кожнш, в умовах ДГ «Миклаш1вське» 1нституту сшьського господарства Карпатського perioHy НААН. Для експерименту вщбрали породний тип оброшинських гусей. У жовтш-листопад! проводили вщб1р племшних гусей i формування батьювського погол1в'я (сп1вв1дношення гусак/гуска 1:4).
Вся птиця одержувала повнорацюнний комбшорм, збалансований за вс1ма поживними та бюлопчно активними речовинами. Проте, у другш дослщнш rpyni, гусям щоденно протягом перюду яйцекладки, згодовували змшаш з комб1кормом у юлькосп 7% вщ загально! маси, cyxi яблучш вичавки збагачеш хелатом Мщ1 (15 мг/1кг корму на добу) та Цинку (30 мг/1 кг корму на добу).
Мщь - незамшний мшроелемент для забезпечення високо! виводимосп яець, входить до складу гемоглобшу кров1, сприяе стшкосп оргашзму проти хвороб [11]. Цинк е невщ'емною структурною одиницею багатьох фермешгв, бере участь у шдтримщ водно-сольового балансу, синтез! амшокислот, лшщ1в та ряду 61ох1м1чних реакцш у оргашзмг Цинк особливо важливий для самщв, зокрема у парувальний перюд [1].
Синтез хелапв проводили в лабораторних умовах Бшоцерювського нацюнального аграрного ушверситету. Для синтезу хелат1в використовували сульфат Mifli (CuSO4 •5H2O) зпдно з ГОСТ 4165 -78, сульфат Цинку (ZnSO4 •7H2O) зпдно з ГОСТ 4174 -77 та L -л1зин гщрохлорид (C6Hi4 N2O2 -HCl).
Таблиця 1
Рецепт повнорацюнного комбжорму для гусей у племшний перюд,%
Компоненты Група
контрольна дослщна
Cyxi яблучш вичавки - 7
Пшениця 15 12,5
Овес 7 5
Ячмшь 25 22,5
Кукурудза 20,5 20,5
Виавки пшеничш 10 10
Макуха соняшникова 6,6 6,6
Др1ждж1 кормов1 2 2
Рибне борошно (60% сирого проте!ну) 1 1
Шрот соевий (42% сирого протешу) 5 5
М'ясо-к1сткове борошно 2 2
К1сткове борошно 0,8 0,8
Крейда, вапняк 2,6 2,6
Трикальцшфосфат знефторений 1 1
Сшь 0,5 0,5
Вггамшно-мшеральний премжс 1 1
Для цього вщважену масу солей м1кроелемент1в розчиняли дистильованою водою. При помшуванш додавали 24%-ний розчин пдроксиду калда. При цьому проводили осадження завислих у рщиш частинок (центрифугування), з метою
229
одержання осаду. У результат!, в емнють для змшування ¿з шдготовленим металом вносили л1зин й штенсивно перем1шували до утворення оргашчно - мшеральних комплекс1в.
Характерною особливютю л1зину е те, що вш повшьно \ не повшстю всмоктуеться з кишечника. За деякими даними, тшьки половина засвоеного л1зину використовуеться на продукщю яець [12].
Яюсть шкубацшних яець визначали зпдно загальноприйнятих методик [6,10]. Забезпечити висою якосп шкубацшних яець, дозволить застосування кращого асортименту корм1в. Схему рацюну, який використовуеться у даному господарств1 наведено у таблиц! 1.
Результата дослщження. Одним з найважливших критерив визначення ефективносп рацюшв гусей батьювського стада звичайно е яюсть шкубацшних яець (табл. 2).
Таблиця 2
Морфометричш показники гусячих яець (M±m, n=5)_
Показники Група
контрольна дослщна
Маса яйця, г 130,40±3,63 141,00±2,30*
Довжина яйця, см 6,60±0,07 6,88±0,10
Ширина яйця, см 3,66±0,08 3,66±0,05
1ндекс форми, % 55,44±0,85 53,24±1,00
Маса жовтка, г % 43,38±1,31 33,3 46,90±1,03 33,3
Маса бшка, г % 70,25±2,24 53,9 76,79±1,62 54,5
Маса шкаралупи, г % 16,77±0,28 12,8 17,31±0,15 12,2
Мщшсть шкаралупи, кг/см2 3,36±0,08 3,86±0,05*
рН б1лка 8,58±0,20 8,03±0,16
жовтка 6,03±0,09 6,15±0,09
Товщина шкаралупи гострий шнець, мм 0,56±0,015 0,59±0,010
Товщина шкаралупи тупий шнець, мм 0,60±0,005 0,61±0,008
Примтка. *-Р<0,05; **-Р<0,01; ***-Р<0,001
Оцшюючи вплив цих добавок, слщ вщм1тити, що суттевих 3míh м1ж показниками яець немае. Проте, у дослщнш rpyni тдвищуеться маса яйця на 10,6 г або 8,1%. KpiM того, слщ зауважити, що маса бшка зростае вщповщно на 6,54 г, пор1вняно Í3 результатами у контрольнш rpyni. Щодо вщсоткового сшввщношення то вщсоток бшка пщвищуеться вщповщно на 0,6%. Бшок е одним Í3 основних джерел живлення ембрюна в перюд шкубацп.
Р1вень рН бшка у дослщнш rpyni знижуеться. Проте цей показних у жовтку несуттево зростае на 1,9 % у дослщнш rpyni пор1вняно з контрольною.
Мщшсть шкаралупи яйця пщвищилася у дослщнш rpyni на 0,5 кг/см2 або 14,9 %. Щодо товщини шкаралупи яйця, то вона несуттево пщвищилася у другш rpyni.
При згодовуванш сухих яблучних вичавок збачених хелатними мшроелементами, bmíct загальних лшщ1в у дослщнш rpyni зростае на 9,3% (табл. 3). Якщо анал1зувати класи лшщв, то несуттеве зниження спостер1гаеться за р1внем moho- i диацилглщерол1в, вшьного холестеролу i еф1р1в холестеролу вщповщно на 4,3 %, 14,2 % i 2,3 %. Несуттево зростае р1вень НЕЖК i
230
триацилглщерол1в. Вмют фосфолшщ1в достов1рно шдвищуеться вщповщно на 7,0 % .
Таблиця 3
Вмкт загальних лшщ1в та розподш Тх за класами у жовтку гусячих _ яець, % (М±ш, п=5)_
Показники Група
контрольна дослщна
Загальш лшщи 27,42±0,72 29,97±0,36
Фосфолшщи 23,70±0,37 25,36±0,76
Моно- 1 диацилглщероли 6,60±0,20 6,32±0,42
Вшьний холестерол 16,31±0,44 13,99±0,31
НЕЖК 6,36±0,14 6,85±0,30
Триацилглщероли 32,00±0,53 32,79±0,99
Естери 15,02±0,28 14,68±0,27
Примтка. *-Р<0,05; **-Р<0,01; ***-Р <0,001
Результата дослщження яечно! продуктивное^ гусей, що представлен! у таблиц! 4, евщчать про зростання несучосп. Встановлено, що використання у год1вл1 племшних гусей сухих яблучних вичавок збагачених хелатом Мщ та Цинку, сприяло збшьшенню кшькосп шкубацшних яець на 18,9 % ( на 7 шт. за пер ¿од дослщу).
Таблиця 4
Показники яечно'1 продуктивное^ гусей за перюд дослщу_
Показники Група
контрольна дослщна
Несуч1сть, шт. 37 44
Кшьюсть яець закладених для шкубацп 1300 1300
Виводим1сть гусенят,% 73 88,9
Збережешеть гусенят,% 85 94,6
Процент виводу гусенят з яець, одержаних вщ гусей дослщно! групи, становив 88,9 %, аз яець, одержаних вщ гусей контрольно! групи - 73 %, тобто кшьюсть виведених гусенят дослщно! групи була вищою на 15,9 %. Це пов'язано з тим, що сух1 яблучш вичавки позитивно вплинули на шдвищення р1вня каротинощ1в у жовтку гусячих яець на 16,8 %. Це в свою чергу шдвищило виводимють гусенят, оскшьки каротинощи мають важливе значения у заплщнюваносп яець.
Показник, який характеризуе життездатнють птищ - це збережешеть погсшв'я [7]. Наведеш даш евщчать про те, що сух1 яблучш вичавки збагачеш хелатами сприяють пщвищенню життездатносп гусенят, оскшьки збережешеть погол1в'я виявилась вищою у дослщнш груш. Збережешеть гусенят за весь перюд вирощування становила 85 % у контрольнш 1 94,6 % у дослщнш групах, тобто р1зниця була на р1вш 9,6 %.
Висновки. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що сух1 яблучш вичаки збагачеш хелатом Мщ1 та Цинку, доцшьно включати до складу корму для племшних гусей. Встановлено, що додавання в рацюн, сухих яблучних вичавок збагачених хелатом Мщ та Цинку, сприяло пщвищенню несучосп гусок на 18,9%, а виводимосп яець - на 15,9% пор1вняно з птицею контрольно! групи. За згодовування ще! кормово! добавки, збережешеть погол1в'я пщвищилася на 9,6 %.
Перспективи подальших дослщжень. Рацюни з1 значно бшьшим вмютом сухих ябличних вичавок поступаються за своею засвоюванютю. Це зумовлюе актуальшеть проведения додаткових дослщжень ефективносп використання
231
ферментних препарата в умовах шдвищення продукпв переробки яблук (вщход1в харчово! промисловосп) у рацюнах племшних гусей.
Лггература
1. Дейнеко Р. П'ятий елемент /Р. Дейнеко, I. Баланчук // Наше птах1вництво.
- 2012.- № 5. - С. 70-72.
2. Шатуллш I. Вимоглив1 качки /I. Шатуллш, Р. Дейнеко // Наше птах1вництво. - 2012. - № 3. - С. 60-61.
3. Шатуллш I. I., Панасенко Ю. О., Кононенко В. К. та шш. Практикум з год1вл1 сшьськогосподарських тварин. - К.: Осв1та, 2000. - 371 с.
4. Колос Н. Оптим1зуйте оптимально / Н. Колос // Наше птах1вництво. - 2010. -№ 6. - С. 40.
5. Кравченко Н. Эффективные ферменты для птицеводства // Сучасне птах1вництво. - ISSN 1185-1186. - 2007. - № 3/4 . - С. 34-36.
6. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, твариннищш та ветеринарнш медицин! [текст] : довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ¿н.; за ред. В. В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
7. Мельник В. В. Вплив препарату «Сел-Плекс» на м'ясну продуктивн1сть перепел1в / В. В. Мельник, С. В. Володкевич // Сучасне птах1вництво. - 2009. -№ 11 - 12(84 - 85). - С. 29-31.
8. Мшдел С. Довщник по впамшам та мшеральним речовинам - Москва.: Видавництво «Медицина та харчування», 2000., 19 с.
9. Основи технологй' виробництва продукц1! тваринництва: Практ. noci6. / М. Ф. Кулик, Т. В. Засуха, В. К. Юрченко та ¿н. - К.: Вид-во «с1льгоспосв1та», 1994.
- 432 с.
10. Оцшка якосп комб1корм1в для птиц1 i продукцп птах1вництва / Я. I. Кирил1в, I. Б. Ратич. Навчальний пос1бник, Льв1в, 2000. - 241 с.
11. Пономаренко Н. П ., Краснощок В. Г . Хвороби перепел1в та i'x проф1лактика / Н. П. Пономаренко, В. Г. Краснощок// Сучасне птах1вництво. -№ 10 - 11 (59-60). - С. 34-40.
12. Сичов М. Амшокислоти i несуч1сть / М. Сичов // Наше птах1вництво. -2014. - № 6(36). - С. 62 - 64.
13. Технологи поводження з технолопчними вщходами харчово! промисловост1: навчальний пос1бник / С. М. Бондар. - Одеса: Астропринт, 2010. -120 с.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015
УДК 636.4.082.43
Халак В. I., завщувач лаборатор1ею тваринництва, к.с.-г.н.
Державна установа 1нститут сшъсъкого господарства степовог зони НААН Украгни Луник Ю. М., доцент, к.с.-г.н., Львгвський нацгональнийунгверситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1ы iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украта
ВИКОРИСТАННЯ КОЕФ1Ц1СНТУIHTEHCHBHOCTI СПАДУ РОСТУ ПРИ ОЦ1НЦ1 СВИНОМАТОК ЗА PIBHEM АДАПТАЦ11 ТА ОЗНАКАМИ В1ДТВ0РЮВАЛЬН01 ЗДАТНОСТ1
Досл1джено особлывост1 росту ремонтных свынок велыког быог породы французъког селекцИ, показныкы в1дтворювальног здатност1 свыноматок pi3uozo
232
