CC BY
16
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7903
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.085.24/.55
Вплив pi3H^ джерел мангану на показники забою перепелiв
I.I. Шатуллш, М.1. Голубев [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, вул. ГероХв Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украша
Наведено результати до^джень з встановлення оптимального джерела Мангану, який додатково вводять у комбто-рми для перепелiв, яких вирощують на м 'ясо. Експериментальш до^дження проводились в умовах проблемно! науково-до^дно! лабораторп кормових добавок Нацюнального утверситету бiоресурсiв i природокористування Украши. Було проведено науково-господарський до^д на молодняку перепелiв породи фараон. До^д проводився за методом груп. Птахи були подтет на 3 групи, кожна з яких складалася з 4 тдгруп по 25 добових перепелiв кожна (перепелiв вирощували вiд 1 до 35 дiб). Базовi комбжорми, що складалися з кукурудзи, соево! макухи, пшенищ, соняшникового шроту, рибного борошна, соняшниково! олп, вапняку та премку (28% СП, 2,99 ккал/г у вщ вiд 1 до 21 дiб, 20,5% СП, 3,08 ккал/г у вщ вiд 22 до 35 дiб), мктили вiдповiдно таю джерела Мангану: сульфат, глщинат та цитрат. Комбжорм та воду перепели отримува-ли вволю. Пiсля 5-тижневого вирощування було встановлено змти у показниках забою залежно вiд до^джуваного фактору. Використання оргатчних джерел Мангану сприяло збтьшенню маси тушки та грудних м 'язiв перепелiв (P < 0,05). Було встановлено незначний вплив (Р = 0,053) джерела Мангану у комбiкормi на вих^д патрано! тушки. У комбжормах для пере-пелiв доцыьно використовувати цитрат Мангану.
Ключовi слова: перепели, маса тта, показники забою, комбжорм, джерела Мангану.
Приведены результаты исследований по установлению оптимального источника Мангана, который дополнительно вводят в комбикорма для перепелов, выращиваемых на мясо. Экспериментальные исследования проводились в условиях проблемной научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Был проведен научно-хозяйственный опыт на молодняке перепелов породы фараон. Опыт проводился по методу групп. Птицы были разделены на 3 группы, каждая из которых состояла из 4 подгрупп по 25 суточных перепелов каждая (перепелов выращивали от 1 до 35 суток). Базовые комбикорма, состоящие из кукурузы, соевого жмыха, пшеницы, подсолнечного шрота, рыбной муки, подсолнечного масла, известняка и премикса (28% СП, 2,99 ккал/г в возрасте от 1 до 21 суток, 20,5% СП, 3,08 ккал/г в возрасте от 22 до 35 суток), содержали соответственно такие источники марганца: сульфат, глицинат и цитрат. Комбикорм и воду перепела получали вволю. После 5-недельного выращивания было установлено изменения в показателях забоя в зависимости от исследуемого фактора. Использование органических источников Мангана способствовало увеличению массы тушки и грудных мышц перепелов ^ < 0,05). Было установлено незначительное влияние (Р = 0,053) источника Мангана в комбикорме на выход потрошенной тушки. В комбикормах для перепелов целесообразно использовать цитрат Мангана.
Ключевые слова: перепела, масса тела, показатели убоя, комбикорм, источники Мангана.
Citation:
Ibatullin, I.I., Holubiev, M.I. (2017). Effect of feeds containing different sources of manganese on certain carcass parameters of quail. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 13-16.
Влияние различных источников мангана на показатели забоя
молодняка перепелов
И.И. Ибатуллин, М.И. Голубев [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина
Effect of feeds containing different sources of manganese on certain carcass
parameters of quail
I.I. Ibatullin, M.I. Holubiev [email protected]
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine
In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Manganese are resulted. Manganese was additionally added mixed fodder for quails grown for meat. Experimental studies conducted in terms of problem research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Independent experiment was conducted with growing Pharaoh Coturnix quails. We conducted a randomized block experiment with 3 treatments, each with 4 replicates of 25 growing birds (1 to 35 d of age). A diet consisting of corn, soybean and sunflower meal, wheat, fish meal, sunflower oil, premix (28% CP, 2.88 kcal of ME/g on 1 to 21d of age, 20.5% CP, 2.97 kcal of ME/g on 22 to 35 d of age) having severally Manganese sulphate, Manganese glycinate and Manganese citrate. Diets and water were offered ad libitum. After 5 weeks of dietary treatments the carcass composition (breast muscles, leg muscles, skin, subcutaneous fat, liver, kidneys, lungs, heart, gizzard) were affected by dietary treatments. Carcass weight and breast muscles was increased (P < 0.05) with organic sources of manganese in the diet. It found little effect (P = 0.053) sources of manganese in the fodder for eviscerated yield. Therefore, Manganese glycinate could be used as a good tool for improving carcass yield of quails.
Key words: quail, body weight, carcass composition, sources of Manganese.
Вступ
Вщомо, що мжроелементи приймають участь у найбшьш pi3H0MaHh™x фiзiологiчниx процесах та 6ioxiMi4Hm реакщях в оргашзм^ що проявляешься 1'х незамшшстю для життедiяльностi та забезпечення ефективно! продуктивное^ сшьськогосподарсько! птиц (Richards et al, 2010; Suttle, 2010). Зважаючи на те, що у птаxiвництвi наразi використовують повно-рацюнш висококонцентрован комбжорми, для забезпечення максимально! ефективносп продуктивного потенщалу, до них додають у структурi премшав чи БМВД солi мжроелеменпв, яш забезпечують гаран-тований вмют мшеральних елеменпв. Зазвичай, при виробнищга премгксш використовують традицшш неоргашчш мшеральш солi у виглядi сульфапв, хло-ридiв, карбонапв чи оксидiв (Riabokon, 2005).
На практищ, виробники комбiкормiв, при дода-ванн неорганчних солей мжроелеменпв, використовують у декшька разiв вищi 1'х рiвнi, порiвняно з тими, що рекомендуе, наприклад Нацiональна дослщницька рада США (NRC, 1994), щоб уникнути дефiциту ш-неральних елеменпв, i тим самим досягнути генетич-ного потенцiалу сшьськогосподарсько! птицi (Zhao et al, 2010). Манган ввдноситься до числа мжроелемен-тiв, без яких тварини не можуть юнувати. Вiн бере участь у формуванш скелету як у ембрiонiв, так i пiсля вилуплювання пташенят, розмноженн тварин, у вуглеводному обмiнi, у тканинному диxаннi i е, зок-рема, активатором процесiв окислення. Манган впли-вае на каталазу кровi та пiдвищуе активнiсть перокси-дази. Пвд його впливом посилюеться дiя вiтамiнiв Bj, С тощо (Strause and Saltman, 1987; Underwood and
Схема науково-i
Suttle, 1999). Основна речовина, що сприяе розвитку скелету, зокрема позаклтгинна матриця, в якш розмь щеннi колаген та еластин, потребуе Mn для глжози-лювання !х бiлковиx молекул (Fawcett, 1994).
Метою дослвдження було вивчення впливу мше-ральних добавок Мангану з рiзниx джерел на показ-ники забою молодняку перепелiв, яких вирощують на м'ясо.
Матерiал i методи дослвджень
Досл1д проводили за методом груп в умовах нау-ково-дослвдно! лаборатор^' кормових добавок Нацiо-нального унiверситету бiоресурсiв i природокористу-вання Укра1'ни на молодняку перепелiв породи фараон. Вщповщно до схеми дослвду у добовому вiцi було вщбрано 300 добових перепелiв, з яких сформовано три групи - контрольну та двi дослiднi, по 100 голiв у кожнiй (табл. 1). При формуванш груп-аналопв вра-ховували живу масу перепелiв. Дослщ тривав 35 дiб i був роздшений на два перiоди (1-21 та 22-35 дiб) та п'ять пiдперiодiв, кожний з яких тривав 7 дiб.
Склад комбiкорму та вмют у ньому енергй' та пожи-вних речовин комбiкорму представлеш у таблицi 2. Комбiкорми для перепелiв були виготовленi на комбь кормовому заводi ТОВ «КреМiкс» Полтавсько! област1.
Пiддослiдне поголiв'я утримували в одноярусних клгткових батареях. Площа посадки з розрахунку на одну голову становила 73,5 см2, фронт годiвлi -1,5 см. Годували птицю розсипними повнорацiонними комбiкормами, як1 роздавали двiчi на добу (вранцi та увечер^, одночасно облiковуючи 1'х залишки, а напу-вали - з вакуумних напувалок.
Таблиця 1
Група Характеристика дослвджуваного елементу
Джерело Вм1ст, мг/кг
Контрольна: - перша Сульфат Мангану 80
Дослщт: - друга Глгцинат Мангану 80
- третя Цитрат Мангану 80
Таблиця 2
Склад Bмiст у 100 г
1-21 дiб 22-35 дiб
Кукурудза 30,0 15,0
Пшениця 16,0 42,5
Макуха соева 42,0 29,5
Шрот соняшниковий - 7,0
Борошно рибне 8,9 -
Борошно вапнякове 0,5 1,0
Олш соняшникова - 3,0
Премiкс1 1,6 2,0
Aналiз
Обмшна енергш, ккал 299 308
Сирий проте!н 27,97 20,49
Сирий жир 5,01 6,50
Сира клiтковина 4,19 4,97
Шзин 1,70 1,00
Метiонiн 0,61 0,37
Метюнн+цистин 1,01 0,68
Треонш 0,98 0,62
Триптофан 0,38 0,29
Кальцiй 1,01 0,98
Фосфор 0,83 0,78
Фосфор засвоюваний 0,50 0,52
Натрш 0,25 0,2
'Премжс мютить (у 1 кг): у 1-21-добовому вщ: Mn - 80 мг, Zn
- 75 мг, Fe - 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se - 0,4 мг, I - 0,3 мг, В1тамш А - 15 тис. МО, Вгтамш D3 - 3 тис. МО, В1тамш К3 - 2,5 мг, В1тамш Bi - 2 мг, В1тамш В2 - 5 мг, Вгтамш В3 - 15 мг, В1тамш В4 -1000 мг, Вгтамш В5 - 30 мг, Вгтамш В6 - 4 мг, Вгтамш В12 - 0,05 мг, В1тамш Bc - 1 мг; у 22-35-добовому вiцi: Mn - 80 мг, Zn - 75 мг, Fe
- 25 мг, Cu - 5 мг, Co - 0,75 мг, Se - 0,4 мг, I - 0,3 мг, Вгтамш А -7 тис. МО, Вггамш D3 - 1,5 тис. МО, Вгтамш Е - 5 мг, Вгтамш К3 -
1,5 мг, Вгтамш В1 - 2 мг, Вгтамш В2 - 3 мг, Вгтамш В3 - 10 мг, Вгтамш В4 - 500 мг, Вгтамш В5 -20 мг, Вгтамш В6 - 1 мг, В1тамш В12 - 0,025 мг, Вгтамш Вс - 1,5 мг.
У 35-добовому вщ1 при забо! перепел1в визначали анатомо-морфолопчний склад !х тша. Для цього забивали по 4 голови (2 самщ i 2 самищ) з кожно! групи з наступним розтином i зважуванням окремих частин та оргашв. Для забою вщбирали птицю з масою тiла, що вщповщала середнiй величинi по груш.
Статистичну обробку даних здiйснювали за допо-могою програмного забезпечення MS Excel з застосу-ванням вбудованих статистичних функцiй (СРЗНАЧ, СТАНДОТКЛОН, ТТЕСТ, HS, SEM, ANOVA).
Результата та Тх обговорення
Рiвень годiвлi перепелiв за дослiджуваний перiод вирощування зумовив отримання передзабшно! маси на рiвнi 233,2-238,7 г (табл. 3).
Слад вiдмiтити, що згодовування цитрату та глщи-нату Мангану у комбжормах сприяе збiльшенню передзабшно! маси перепелiв порiвняно з контролем ввдповщно на 2,4 (Р < 0,05) та 1,8%, що в свою чергу сприяе отримання бшьшо! маси непатрано! тушки. Пiсля повного патрання тушок вищi показники були встановлеш в дослвдних групах. Так маса патраних тушок перепелiв дослiдних груп була бiльшою за контроль вщповвдно на 3,0 (Р < 0,05) та 2,2% (Р < 0,05).
Показники забою перепелiв, г
Таблиця 3
Показник Джерело Мангану МБ P (ANOVA)
сульфат глшинат цитрат
Маса передзабшна 233,2 ± 1,17 238,7 ± 1,10* 237,4 ± 1,19 ± 2,66 0,042
непатрано! тушки 214,5 ± 1,08 219,6 ± 1,01* 218,4 ± 1,10 ± 2,45 0,042
нашвпатрано! тушки 196,1 ± 0,97 200,2 ± 0,30* 198,4 ± 0,92 ± 1,83 0,031
патрано! тушки 184,0 ± 0,95 189,5 ± 0,94* 188,1 ± 0,84* ± 2,09 0,011
грудних м'язш 43,9 ± 0,10 44,7 ± 0,22* 44,6 ± 0,19* ± 0,40 0,024
м'язiв тазових кшщвок 26,4 ± 0,21 27,8 ± 0,42 27,3 ± 0,34 ± 0,77 0,080
шюри з тдшюрним жиром 20,9 ± 0,53 21,7 ± 0,51 21,6 ± 0,51 ± 1,18 0,597
внутршнього жиру 3,2 ± 0,08 3,3 ± 0,05 3,2 ± 0,10 ± 0,17 0,408
печшки 5,8 ± 0,34 6,7 ± 0,2 6,5 ± 0,23 ± 0,60 0,157
легенiв 2,0 ± 0,06 2,1 ± 0,03 2,1 ± 0,03 ± 0,09 0,063
нирок 1,2 ± 0,05 1,3 ± 0,06 1,2 ± 0,05 ± 0,11 0,630
м'язового шлунку 4,5 ± 0,1 4,6 ± 0,15 4,6 ± 0,11 ± 0,28 0,779
серця 1,8 ± 0,05 2,1 ± 0,03* 2,0 ± 0,04 ± 0,08 0,012
Р < 0,05; поршняно з 1-ю групою
Проведет дослвдження сввдчать, що згодовування перепелам оргашчних джерел Мангану сприяе вiрогi-дному збiльшенню маси грудних м'язiв перепелiв вiдповiдно на 1,8 (Р < 0,05) та 1,6% (Р < 0,05) порiв-няно з перелами, яш отримували з кормом солi неор-ганiчного Mn.
При обрахунку статистичного аналiзу ANOVA було пiдтверджено вiрогiднi змши у передзабiйнiй масi та май непатрано!, нашвпатрано!, патрано! тушок, май грудних м'язiв та серця (Р < 0,05).
Враховуючи те, що на ринку перепелятина представлена у виглядi патраних тушок, проведено додат-ковий аналiз маси тушок залежно ввд джерела Mn у кормi (рис. 1).
До одного з методiв аналiзу продуктивностi молодняку перепелiв можна вiднести й аналiз щодо ввдно-сного виходу патрано! тушки та !! !спвних частин до передзабiйно! маси (табл. 4).
200 195 190 185 180 175 170
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 79 ■ Маса окермо! тушки .... Середня маса тушки по rpyni
Сульфат Mn Глщинат Mn Цитрат Mn
Рис. 1. Розподш маси патраних тушок шсля забою
Вихiд продук^в забою, %
Таблиця 4
Показник Джерело Мангану БЕМ P (ANOVA)
сульфат глщинат цитрат
Вихщ патрано! тушки 78,88 79,42 79,25 ± 0,067 0,053
Вихщ !сттвних частин: грудних м'язш 18,80 18,74 18,80 ± 0,050 0,620
м'язiв тазових кшщвок 11,32 11,64 11,50 ± 0,059 0,151
шюри з тдшюрним жиром 8,95 9,09 9,08 ± 0,153 0,866
внутршнього жиру 1,35 1,39 1,36 ± 0,035 0,667
печшки 2,49 2,80 2,74 ± 0,106 0,192
Таким чином можна стверджувати, що ввдносна маса !спвних частин до передзабшно! маси перепелiв змiнювалася залежно вiд передзабшно! маси, а !х вихiд не залежав вiд джерела Мангану. Було встановлено незначний вплив (Р = 0,053) джерела Мангану у комбiкормi на вихвд патрано! тушки.
Висновки
Експериментально доведено, що використання ор-гашчних джерел Мангану у годiвлi перепелiв, яких вирощують на м'ясо, сприяе збiльшенню !х маси та показнишв забою порiвняно з неорганiчним джере-лом.
Доцiльно додавати до комбiкорму Манган у ви-глад глiцинату. Це сприяе збшьшенню (Р < 0,05) передзабшно! маси та маси непатрано! тушки на 2,4%, патрано! тушки - на 3,0%, грудних м'язiв - на 1,8% та серця - на 16,7%.
Однофакторний статистичний аналiз пiдтвердив вiрогiднi змiни у передзабшнш масi та масi непатрано!, нашвпатрано!, патрано! тушок, маа грудних м'язiв та серця (Р < 0,05).
Бiблюграфiчш посилання
Fawcett, D.W. (1994). Bone. in Bloom and Fawcett: A
textbook of histology Chapman & Hall, New York.
NRC (1994). Nutrient Requirements of Poultry. 9th rev. ed. Natl. Acad. Press, Washington, DC.
Riabokon, Yu.O. (2005). Rekomendatsii z normuvannia hodivli silskohospodarskoi ptytsi. Birky (In Ukrainian).
Richards, J.D., Zhao, J., Harrell, R.J., Atwell, C.A., Dibner, J.J. (2010). Trace mineral nutrition in poultry and swine. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences. 23, 1527-1534.
Strause, L., Saltman, P. (1987). Role of manganese in bone metabolism. In ACS Symposium Series 354. American Chemical Society: Washington.
Suttle, N.F. (2010) Mineral Nutrition of Livestock. 4th Edition, CABI, Cambridge.
Underwood, E.J., Suttle, N.F. (1999). The mineral nutrition of livestock. CABI Publishing, CAB International, Wallingford.
Zhao, J., Shirley, R.B., Vazquez-Anon, M., Dibner, J.J., Richards, J.D., Fisher, P., Hampton, T., Christensen, K.D., Allard, J.P., Giesen, A.F. (2010). Effects of chelated trace minerals on growth performance, breast meat yield, and footpad health in commercial meat broilers. The Journal of Applied Poultry Research. 19, 365-372.
Received 28.08.2017 Received in revised form 18.09.2017 Accepted 22.09.2017
