CC BY
23
УДК 616.133.3-007.64-001.5-005.1-08
ШЕВАГА В.М., НЕТЛЮХA.M., КОБИЛЕЦЬКИЙ О.Я., ЩИБОВИК A.B. Льв'вський нащональний медичний ун/верситет im. Аанила Галицького
ВПЛИВ ПРЕПАРАТОВ полтЕптидного ПОХОДЖЕННЯ НА ПОКАЗНИКИ НЕЙРОНАЛЬНОГО МЕТАБОЛ13МУ
ПРИ КРОВОВИЛИВАХ НА ГРУНТ РО3РИВ1В ВНУТР|ШНЬОЧЕРЕПНИХ АРТЕР|АЛЬНИХ АНЕВРИЗМ
Резюме. Обстежеш 35хворих 1з геморагiчним шсультом на rрунтiрозриву внутршньочерепних артерiальних аневризм р1зног локал1зацп. У 24 хворих проводилася стандартна тератя (група 1). У вах хворих групи 1 спостеркапись бюхiмiчнi прояви оксидативного стресу, нейронального ушкодження, клтинно! штоксикацп й запальног вiдповiдi у строки формування ускладнень iнсульту (на 4-12-ту добу захворювання). В 11 хворих до стандартног терапп тдключали Кортексин у дозi 10мг/добу внутршньом'язово з 1-3-1 доби захворювання на 10 дшв (група 2). Шд впливом терапп Кортексином установлено вiрогiдне зниження в сироватц кровiхворихрiвня продуктiв перекисного окисненнялiпiдiв i бштв, вiрогiдне зниження активностi нейронспецифiчноiенолази, рiвня штерлейкшу-6 iмолекул середньог маси. Отже, використання в комплека терапп полтептидних препаратiв сприяе бльш швидкому усуненню наявних бюхiмiчних вiдхилень. Ключовг слова: геморагiчний шсульт, аневризма, нейропротекщя, полшептидш препарати, Кортексин.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
У наш час концепщя й основш поняття нейропро-текцй продовжують уточнюватися й доповнюватися. Пщ нейропротекщею сл1д розушти рiзноманiтнi заходи та засоби, здатш убезпечити нервову тканину, зокрема го-ловний мозок, вщ пошкодження. Концепщя нейропро-текци поступово еволющонуе вщ блокади вибiркових патофiзiологiчних механiзмiв до нейромодуляцй — муль-тимодальних впливiв, що змiщують баланс механiзмiв пошкодження та захисту нервово! тканини [1].
Наявш дослiдження (Малахов В.О. та ствавт., 2010 та iн.) свiдчать про визначальний вплив бiохiмiчних факторiв на переб^ захворювання при iнсультi та, як результат, на формування стшкого вторинного невро-логiчного дефiциту [7].
Вiдмiчено [12], що пiк пщвищення 1Л-6 при субарах-нощальному крововиливi (САК) спостерiгаеться на 6-ту добу. Вiрогiдне зростання рiвня iнтерлейкiну-6 (1Л-6) на 7-му добу пiсля геморапчного iнсульту порiвняно з 1-3-ю добою може служити додатковим критерiем прогнозу ризику розвитку церебрального вазоспазму й вторинного iшемiчного ушкодження головного мозку [3]. Пщвищення концентраций деяких цитокiнiв, зокрема 1Л-6, у сироватцi кровi е проявом розвитку запально! реакци в нервовш системi [12], що, в свою чергу, може
поглибити нейрональне ушкодження при вториннш шеми головного мозку.
В останш роки виявлена важлива роль перекисного окиснення бтюв (ПОБ) у розвитку ряду захворювань, навпъ вважаеться, що цi процеси передують активацй перекисного окиснення лшщв (ПОЛ) i е маркерами оксидативного стресу [6]. На думку Ю.1. Губского та ствавт. [10], ПОБ може бути пусковим мехашзмом патолопчних процешв, що мають мюце при стреш, а також е найбтьш раннiм маркером оксидативного стресу. За динамшою зм1н продуклв ПОБ можна судити про стушнь ураження кл1тини в умовах оксидативного стресу, а також про ре-зервно-адаптацшш можливост1 органiзму. У ряд! клшч-них дослiджень вiдмiчено суткв! зм1ни продукт1в ПОБ, причому стушнь окисно! модифшацй бтково! молекули корелювала з тяжистю перебiгу захворювання [10].
Адреса для листування з авторами: Шевага В.М.
79010, м. Львш, вул. Пекарська, 69, Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет iM. Данила Галицького
© Шевага В.М., Нетлюх А.М., Кобилецький О.Я.,
Щибовик Д.В., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
1нтегральним показником вираженостi порушень метаболiзму та деструктивних змiн у нервовiй тканит е концентрацiя нейроспецифiчних бiлкiв, одним з яких е нейронспецифiчна енолаза (НСЕ) [4]. Юльюсне вияв-лення цього бглка в сироватцi кровi та лiкворi свiдчить про стутнь ушкодження нейронiв та порушення цглосл гематоенцефалiчного бар'ера [4].
Вказанi бiохiмiчнi порушення е як проявом первин-ного пошкодження головного мозку, так i ймовiрними патогенетичними факторами розвитку його вторинного пошкодження. Вщома тканинно-специфiчна дiя пре-паратiв полiпептидного походження на кору головного мозку, що викликае зниження токсичних ефектiв ней-ротропних речовин, стимулюе репаративнi процеси в головному мозку, прискорюе вщновлення функцiй головного мозку пiсля стресових впливiв [5].
Вiдомим е спошб лiкування когнiтивних порушень у гострому та вiддаленому перiодах черепно-мозково! травми, гострому та вщдаленому перiодах церебрального iшемiчного iнсульту за допомогою комплексу низькомолекулярних полiпептидних фракцiй (препарат Кортексин) [8]. Наявш також дат про нейропротектив-ний вплив Кортексину при геморапчному iнсультi [11]. Проте нами не знайдено в лiтературi даних про вплив л^вання з використанням полшептидних препаратiв на бiохiмiчнi показники запального процесу в пащенпв iз геморагiчним iнсультом на Грунт розривiв внутрш-ньочерепних артерiальних аневризм.
Мета дослщження: вивчити бiохiмiчнi показники оксидативного стресу, рiвень маркерiв iмунно-запальноl вiдповiдi, нейронального ушкодження й клггинно1 ш-токсикаци при геморагiчному шсулкп на Грунтi розривiв внутрiшньочерепних артерiальних аневризм та вплив на них препаратав полiпептидного походження.
Матерiал i методи дослiдження
Обстежено 35 хворих iз геморагiчним iнсультом на Грунп розривiв артерiальних аневризм рiзноl локалiзацil. Дiагноз встановлювався на пiдставi ктшчних даних i пiдтверджувався методом комп'ютерно! томографи, магнггао-резонанснох томографи та церебрально! ан-пографи.
Показники перекисного окиснення лiпiдiв визна-чали спектрометричним методом Р.А. Тiмiрбулатова та 6.1. Селезньова (1981). Окиснювальна модифiкацiя бiлкiв (ПОБ) визначалась методом спектрофотометри за методикою Дубшшо1 та спiвавт. (1995). Концентра-цiю середнiх молекул (МСМ) у плазмi кровi визначали скринiнговим методом Н.1. Габрiеля та В.1. Лшатово1 (1993). Визначення рiвня 1Л-6 проводилось у сироват-цi кровi пащенпв з використанням набору реагентiв «Интерлейкин-6-ИФА-БЕСТ» А-8768. Кiлькiсне визначення концентрацп нейронспецифiчноl енолази в сироватцi кровi проводили методом твердофазного iмуноферментного аналiзу з використанням набору реактивiв «ШЕ-ИФА-БЕСТ».
Дослщження виконувалися шляхом випадкового вщ-бору пацiентiв на 4-13-ту добу тсля САК, тобто в строки, що вщповщали загальноприйнятим уявленням про час появи ускладнень субарахнощального крововиливу, зокрема початку розвитку вазоспазму, тку вазоспазму й перюд його закшчення. У 24 хворих iз САК проводилась стандартна терапия (група 1), 8 iз них надалi мали неспри-ятливий результат лкування (33,3 %). В 11 хворих до стандартно1 терапй включали Кортексин у дозi 10 мг/до-бу внутршньом'язово з 1-3-1 доби захворювання на 10 днiв (група 2), з них у 3 пащенпв переби захворювання був несприятливим (27,3 %) — розвивалась вторинна шем1я головного мозку тяжкого ступеня або наставала смерть хворого внаслщок ускладнень геморагiчного шсульту. Ста-тистична обробка даних проводилась за допомогою про-грами 81айз11са 6.0 iз визначенням показника Стьюдента.
Результати дослiдження та Тх обговорення
У сироватщ кровi пацiентiв групи 1 на 4-12-ту добу шсля САК спостерiгаеться активацiя процесiв ПОЛ, рiвень продуктiв ПОЛ у цей перюд становить 0,18 ± ± 0,03 ум.од., р = 0,002 (контроль — 0,07 ± 0,01 ум.од.) (рис. 1).
0,07
■ Група 1
□ Група 2
□ Контроль
ПОЛ, ум.од.
Рисунок 1. Р1вень продукт1в ПОЛ (ум.од.) у хворих Iз САК у груш стандартноI терапИ (група 1), з використанням Кортексину (група 2) та в контрольн1й груш
Як показано на рис. 1, у пащенпв групи 2 на 4-12-ту добу тсля САК спостертаеться незначна активацгя про-цешв ПОЛ, рiвень продуклв ПОЛ у цей перюд становить 0,10 ± 0,01 ум.од. (у контролi 0,07 ± 0,01 ум.од., р > 0,5) i е вiрогiдно нижчим, нiж вщповщний показник у групi 1 (0,18 ± 0,03 ум.од., р = 0,03).
У групi 1 спостерпалось пiдвищення рiвня ней-тральних альдепдних продуктiв ПОБ (ПОБ-1, спектро-фотометрiя при довжинi хвилi 356 нм), коли !х рiвень в сироватщ кровi становив 13,2 ± 1,0 ум.од. (р < 0,001) при контрольному рiвнi 5,52 ± 0,58 ум.од. (рис. 2). При проведенш спектрофотометры при довжинi хвилi 370 нм спостертлись подiбнi змiни — вiрогiдне (р < 0,001) порiвняно з контролем пiдвищення рiвня нейтральних кетонових продуктiв ПОБ (ПОБ-2) до 16,1 ± 1,0 ум.од.
18
ПОБ-1, ум.од. ПОБ-2, ум.од. ПОБ-3, ум.од. НСЕ, нг/мл ■ Група 1 □ Група 2 □ Контроль
2
1,46
1,15
0,66 0,49
0,22
ПОБ-4, ум.од. МСМ, ум.од.
■ Група 1 □ Група 2 □ Контроль
Рисунок 2. Р1вень продукт'в ПОБ (ум.од.), НСЕ (нг/мл) у хворих ¡з САК у груп'1 стандартноI терапи (група 1), з використанням Кортексину (група 2) та в контрольнй груп'1
при контрольному рiвнi 5,62 ± 0,62 ум.од. При довжиш хвилi 430 нм даш спектрофотометри свщчили про шд-вищення рiвня основних альдегiдних продукпв ПОБ (ПОБ-3), !х рiвень становив 11,3 ± 0,8 ум.од. (р < 0,001) при контрольному 3,77 ± 0,44 ум.од. Рiвень НСЕ становив 12,3 ± 2,0 нг/мл при контрольному 8,44 ± 0,45 нг/мл i був невiрогiдно пiдвищеним (р = 0,07).
Як показано на рис. 2, у груш 2 в сироватщ кровi хворих спостерналось пiдвищення нейтральних альде-гiдних продуктiв (ПОБ-1) до 8,2 ± 1,1 ум.од., що вiро-гiдно вiдрiзнялось вiд аналогiчного показника в груш 1 (13,2 ± 1,0 ум.од., р = 0,035) та було на рiвнi контролю (5,52 ± 0,58 ум.од., р = 0,09). При проведеннi спектрофотометру при довжиш хвилi 370 нм спостернались подiбнi змiни — вiрогiдне (р = 0,003) порiвняно з контролем пщви-щення рiвня нейтральних кетонових продуктiв (ПОБ-2) до 10,6 ± 1,4 ум.од. при контрольному рiвнi 5,62 ± ± 0,62 ум.од. При цьому цей показник був вiрогiдно нижчим вщ аналогiчних даних у групi 1 (16,1 ± 1,0 ум.од., р = 0,003). Данi спектрофотометру при довжиш хвилi 430 нм свщчили про пiдвищення основних альдегiдних продукпв (ПОБ-3) у сироватцi кровi хворих групи 2 до 7,7 ± 1,2 ум.од. (р = 0,0035) при контрольному рiвнi 3,77 ± 0,44 ум.од. У той же час цi данi не вiдрiзнялись вiд показника в групi 1 (11,3 ± 0,8 ум.од., р = 0,06). Рiвень НСЕ у хворих 2-1 групи становив 5,6 ± 1,0 нг/мл i був вiро-гiдно нижчим вiд контрольного рiвня (8,44 ± 0,45 нг/мл, р = 0,035) i аналогiчного показника в групi 1 (12,3 ± ± 2,0 нг/мл, р = 0,015).
У групi 1 спектрофотометрiя, проведена при до-вжиш хвилi 530 нм, виявила вщсутшсть змiн активностi основних кетонових продукпв ПОБ (ПОБ-4). 1х рiвень становив 1,46 ± 0,33 ум.од. (р > 0,2) при контрольному рiвнi 2,01 ± 0,45 ум.од. Рiвень МСМ у групi 1 сягав 1,15 ± 0,11 ум.од. (р < 0,001), що було вiрогiдно вищим вiд контролю (0,22 ± 0,01 ум.од.) (рис. 3).
Рисунок3. Р'вень ПОБ-4 (ум.од.) та МСМ (ум.од.)
у хворих Iз САК у груп '1 стандартноI терапи (група 1), з використанням Кортексину (група 2) та в контрольн1й груп'1
■ Група 1
□ Група 2
□ Контроль
Рисунок4. Р'вень 1Л-6 (пг/мл) в сироватц кров'1 у
хворих '¡з САК у груп стандартноI терапи (група 1), з використанням Кортексину (група 2) та в контрольнй груп '1
Як показано на рис. 3, спектрофотометрiя, проведена у хворих групи 2 при довжиш хвилi 530 нм, виявила вiрогiдне зниження активносп основних кетонових продукпв ПОБ (ПОБ-4). 1х рiвень становив 0,66 ± ± 0,08 ум.од. (р = 0,04) при контрольному рiвнi 2,01 ± ± 0,45 ум.од. Порiвняно з групою 1 (1,46 ± 0,33 ум.од.) !х активнiсть була невiрогiдно нижчою (р = 0,07). Кон-центрацiя МСМ у сироватщ хворих групи 2 становила 0,49 ± 0,13 ум.од (р = 0,07), будучи невiрогiдно вищою вщ контролю (0,22 ± 0,01 ум.од.) та вiрогiдно нижчою вiд показника в груш 1 (1,15 ± 0,11 ум.од., р = 0,004).
Рiвень 1Л-6 у сироватцi кровi хворих групи 1 становив 22,6 ± 5,1 пг/мл, будучи вiрогiдно (р < 0,001) пiдвищеним порiвняно з контролем (1,9 ± 0,1 пг/мл) (рис. 4).
Рiвень 1Л-6 в сироватцi кровi хворих групи 2 невiро-гiдно пiдвищувався (8,5 ± 2,9 пг/мл, р = 0,05) порiвняно з контролем (1,9 ± 0,1 пг/мл) та вiрогiдно був нижчим, нiж показник у груш 1 (22,6 ± 5,1 пг/мл, р = 0,045).
Отже, бачимо вiрогiдну нормалiзацiю дослщжува-них показниыв у хворих групи 2 при застосуванш пре-паратiв полшептидного складу. Пептиди в Кортексинi
становлять 46 % вщ усього об'ему препарату. У даний час деякими дослщниками в1н розглядаеться як один i3 перспективних нейротроф1чних засоб1в [9]. Зпдно з даними л1тератури, Кортексин захищае кл1тини мозку в1д оксидативного стресу, викликаного акустичною д1ею на щур1в, генетично схильних до геморапчного 1нсульту [2].
Механ1зм дп Кортексину пов'язаний i3 його мета-бол1чною активн1стю [5]. Проведене нами дослщжен-ня показало зменшення в пащенпв i3 гемораг1чним 1нсультом б1ох1м1чних прояв1в запально! реакци, оксидативного стресу, нейронального ушкодження й клггинно! штоксикацп шд впливом терат! Кортекси-ном. Це проявлялося у вигляд1 в1рог1дного зниження в сироватщ кров1 в строк формування ускладнень 1нсульту р1вня продукпв ПОЛ i б1льшост1 продукт1в ПОБ, а також в1ропдного зниження активност НСЕ, р1вня 1Л-6 та МСМ.
Висновки
1. У хворих 1з геморапчним 1нсультом на Грунт1 розрив1в внутр1шньочерепних артер1альних аневризм спостер1гаються бюх1м1чш прояви оксидативного стресу, клггинно! штоксикацп, запально! в1дпов1д1 в терм1н формування ускладнень на 4-12-ту добу за-хворювання.
2. Використання в комплекс1 терапП полшептидних препарат1в сприяе швидк1й нормал1заци наявних бю-х1м1чних в1дхилень.
3. Необхщш подальш1 досл1дження для визначення кшшчного ефекту терапП Кортексином у груш хворих 1з гемораг1чним шсультом на Грунт1 розрив1в внутрш-ньочерепних артер1альних аневризм.
Список лiтератури
1. «Академiя incynbmy — 2013»: тдсумки року i погляд у майбутне//Здоров'я Украни. — 2013. — № 24 (325) — С. 48-49.
2. Анализ содержания 8-оксо-2'-дезоксигуанозина в ДНК клеток мозга крыс при изучении защитного действия кортексина / Д.С. Есипов, О.В. Есипова, Т.В. Зиневич, Т.А. Горбачева, Т.С. Невредимова, А.Л. Крушинский, В.С. Кузенков, В.П. Реутов // Вестник МИТХТ. — 2012. — Т. 7, № 1. — С. 59-63.
3. Динамка штерлейшну-6як прояв iмунно-заnальноiреакци при аневризматичному субарахногдальному крововиливi / Шевага В.М., Нетлюх А.М., Щибовик Д.В., ДiжакЯ.1.//Ендо-васкулярна нейрорентгенохiрургiя. — 2013. — № 1. — С. 54-59.
4. Карякина Г.М. Нейронспецифическая энолаза как индикатор поражения мозговой ткани при ишемических инсультах / Г.М. Карякина, М.А. Хинко // Неврологический вестник. — 2007. — № 1. — С. 41-44.
5. Компедiум. Iнструкцiя iз застосування препарату Кортексин [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://compendium.com.ua/info/169794/print/kompanija-farmar-ketinga-zdravo-/korteksin-sup-sup-. — Назва з екрану.
6. Коренев М.М. Показники перекисного окислення бышв i антиоксидантного захисту у дтей iз рiзною патологiею мюкарда / М.М. Коренев, Л.1. Рак // Вкник Харшвського нацюнального унiверситету iм. В.Н. Каразна. — 2009. — № 855, вип. 17. — С. 34-38.
7. Малахов В.О. Дослiдження ефективностi Кортексину в гострий перiод iшемiчного iнсульту з урахуванням функщонального стану iмунонейроендокринноí системи /
B.О. Малахов, В.О. Монастирський//Лжи Украгни. — 2010. — № 5 (141). — С. 78-83.9.
8. Патент 72268 Укрални, МПКА61К 31/00, А61Р 25/00. Споаб лкування когнтивних порушень за допомогою комплексу низькомолекулярних полiпептидних фракщй (препарату «кортексин») / В.М. Шевага, Р.В. Кухленко, А.В. Паенок, О.Я. Кухленко, Б.В. Задорожна; заявник i патентовласник Львiвський нацюнальний медичний унiверситет iм. Данила Галицького. — № u201201593; заявл. 14.02.2012; опубл. 10.08.2012. Бюл. № 15.
9. Скороходов А.П. Кортексин — пятилетний опыт отечественной неврологии / Под ред. А.А. Скоромца, М.М. Дьяконова. — СПб.: Наука, 2006. — С. 68-81.
10. Токсикологические последствия окислительной модификации белков при различных патологических состояниях (обзор литературы) / Ю.И. Губский, И.Ф. Беленичев, Е.Л. Левицкий [и др.] // Сучасш проблеми токсикологи. — 2005. — № 3. —
C. 20-26.
11. Hemorrhagic stroke: neuroprotective effects of peptide drug cortexin / V. Reutov, A. Krushinsky, V. Kuzenkov et al. // 8th IBRO World congress ofneuroscience. Florence. Italy. July 14—18. 2011. — 2011. — P. 429-429.
12. MacDonald, Robert Loch. Cerebral Vasospasm: Advances in Research and Treatment. — Thieme, 2005 — 333р.
Отримано 29.11.14 U
Шевага В.Н., Нетлюх A.M., Кобылецкий О.Я., Щибовик A.B.
Львовский национальный медицинский университет им. Аанила Галицкого
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТОВ ПОЛИПЕПТИДНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ НА ПОКАЗАТЕЛИ НЕЙРОНАЛЬНОГО
МЕТАБОЛИЗМА ПРИ КРОВОИЗЛИЯНИЯХ НА ПОЧВЕ РАЗРЫВОВ ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ АРТЕРИАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ
Резюме. Обследованы 35 больных с геморрагическим инсультом на почве разрывов внутричерепных артериальных аневризм различной локализации. У 24 больных проводилась стандартная терапия (группа 1). У всех больных группы 1 наблюдались биохимические проявления окислительного стресса, нейронального повреждения, клеточной интоксикации
и воспалительного ответа в сроки формирования осложнений инсульта (на 4-12-е сутки заболевания). У 11 больных к стандартной терапии подключали Кортексин в дозе 10 мг/сут-ки внутримышечно с 1-3-х суток заболевания на 10 дней (группа 2). Под воздействием терапии Кортексином установлено достоверное снижение в сыворотке крови больных уровня
продуктов перекисного окисления липидов и белков, достоверное снижение активности нейронспецифической энолазы, уровня интерлейкина-6 и молекул средней массы. Таким образом, использование в комплексе терапии полипептидных препаратов
способствует более быстрому устранению имеющихся биохимических отклонений.
Ключевые слова: геморрагический инсульт, аневризма, нейропротекция, полипептидные препараты, Кортексин.
Shevaha V.M., Netliukh A.M., Kobyletskyi O.Ya., SchybovykD.V.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
IMPACT OF POLYPEPTIDE DRUGS ON THE NEURONAL METABOLISM INDICATORS IN HEMORRHAGES CAUSED BY RUPTURE OF INTRACRANIAL ARTERIAL ANEURYSMS
Summary. We have examined 35 patients with hemorrhagic stroke caused by rupture of intracranial arterial aneurysms of various locations. In 24 patients we have used standard therapy (group 1). All patients of group 1 reported biochemical manifestations of oxidative stress, neuronal damage, cell intoxication and inflammatory response within a period of stroke complications onset (on 4—12th day of the disease). In 11 patients, standard therapy was added by Cortexin in a dose of 10 mg/day intramuscularly from the 1st-3rd days of the disease, for 10 days (group
2). Under the influence of Cortexin therapy, we have noted a significant decrease in the blood serum of patients of levels of lipid peroxidation products and proteins, a significant decrease in the activity of neuron-specific enolase, levels of interleukin-6 and the average-weight molecules. Thus, the use in combination therapy of polypeptide drugs promotes more rapid normalization of biochemical abnormalities.
Key words: hemorrhagic stroke, aneurysm, neuroprotection, poly-peptide drugs, Cortexin.
