CC BY
31
Орипнальн статт
Original Articles
почки
НИРКИ
УДК 615.281.9:616.98/616-089.819 С1НЕТАР Е.О., ЛОСКУТОВА М.М.
ДУ «1нститут епщемюлогн I ¡нфекцМниххвороб ¡м. Л.В. Громашевського НАМН Укра'/ни», м. Ки!в
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ АФЛАЗИН® НА АДГЕЗИВН ВЛАСТИВОСП М|КРООРГАЫЗМ|В — ЗБУДНИК1В КАТЕТЕР-АСОЦ1ИОВАНИХ 1НФЕКЦ1И
Резюме. Вивчений вплив препарату Афлазин® (иТ№оветм) й окремо його комбнаци з левофлоксацином на адгезивнi якост умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. Установлено, що додавання дючо1 речовини препарату Афлазин® (иШоэе™) сприяе стотному (р < 0,05) зниженню показниюв адгезп мiкроорганiзмiв в 1,4-5,0 раза порiвняно з контролем. Додавання комбнаци дючо1 речовини препарату Афлазин® (иШове™) й ле-вофлоксацину сприяло ще бльшому зниженню показниюв адгезивност для дос^джуваних штамiв. Ключовi слова: Афлазинадгезiя, катетер-асо^йован нфекци сечовивдних шляхiв, умовно-патогенн м-кроорганiзми.
Вступ
За свгговими даними, шфекцп сечових шля-xiB (1СШ) посдають перше мюце серед Bcix гос-ттальних iнфекцiй, становлячи близько 30—40 % випадюв. Головна причина ix виникнення — ви-користання уретральних катетерiв, що зазвичай i3 рiзниx причин потрiбно застосовувати у хворих, яю знаходяться у вщдшеннях iнтенсивноi терапп [1]. У пащенпв цих вщщлень до 95 % вах 1СШ припадае на частку катетер-асоцiйованиx, що значно збшь-шуе показники смертностi [2, 9]. Навиъ при ко-роткотермiновiй катетеризацп в 15—30 % пащенпв розвиваеться бактерiурiя. Частота бактерiурii, ви-кликано^ уретральними катетерами, може досягати 10 % на добу [8], отже, перебування хворих у вщ-дшеннях im^^ra^i терапп постiйно пов'язане з ризиком розвитку 1СШ.
Особливiсть патогенезу катетер-асоцшованих iнфекцiй полягае в тому, що, з одного боку, шта-ми бактерш — потенцiйниx збудникiв запального процесу мають здатнiсть до адгезп. З шшого боку, сама установка катетера та його анатомiчне розта-шування створюють умови для заселення мiкробiв на катетери з подальшим утворенням бiоплiвки [4, 5]. Це призводить до великих труднощiв у лжуван-нi госпiтальноi шфекцп, а в рядi випадкiв i до ле-тальних наслiдкiв [6].
Найбшьш частими збудниками е Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp., Candida spp. тощо, у 15 % випадкiв видшяеться полiмiкробна флора. Слiд вiдмiтити, що характер мжрофлори в катете-ризованих пащенпв змiнюеться iз тривалiстю за-хворювання та катетеризацii [7].
Незважаючи на застосування нових медикамен-тозних препарапв, частота 1СШ не мае тенденцп до
зниження. Це обумовлюе постiйний пошук та впро-вадження препарапв, що проявляють не тшьки ан-тимiкробну дiю, але й справляють антиадгезивний ефект, тобто запобпають адгезii, розмноженню та персистенцii мiкроорганiзмiв у системi сечовивщ-них шляхiв. Завдяки вчасним та належним терапев-тичним заходам можливо значно зменшити ризик розвитку iнфекцiй сечовивiдних шляхiв.
Незважаючи на те що антибiотики використо-вуються для лiкування та профшактики iнфекцii сечових шляхiв, часте ix застосування може при-звести до вапнального та кишкового дисбактерь озу, а також до стШкосп мiкроорганiзмiв. Таким чином, бажано шукати альтернативш методи лжу-вання, що давали б антимжробний та антиадгезивний ефект. Щ методи можуть включати викорис-тання рослинних або бюлопчно активних добавок на фруктовiй основу таких як журавлина, за умови, що ix ефект науково обГрунтовуеться дослщження-ми рiвня А, зокрема подвшними слiпими i плаце-бо-контрольованими.
Попереднi дослiдження екстракту сушених квь ток Hibiscus sabdariffa (HS) показали ефектившсть для лiкування i профшактики рецидивуючого циститу. Було показано, що щ багатi антоцiаном екс-тракти та ix глiкозильованi форми (зокрема, самбу-бiосиди, проантоцiанiдини i флавонощи) iнгiбують у пробiрцi рют колонiй E.coli i Candida аlbicans як у рщкому, так i твердому середовищах.
Бiодоступнiсть сполук, що мютяться в екстра-ктах HS, у сечi була доведена у щурiв. Дослiдження
© Сiнетар Е.О., Лоскутова М.М., 2013 © «Нирки», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
за допомогою високоефективно! рвдинно! хрома-тографИ люфшзовано! ce4i щурiв, якi отримували дieту, збагачену екстрактом чашечок пбгскусу, показали наявнiсть антоцiанiнових фенольних, фла-воно'вдних i фенольних кислотних сполук, типових для екстракту, хроматографiчний профшь якого вiдповiдаe первинним екстрактам, що додавали до дieти.
На впровадження в практику екстракту суше-них квiток Hibiscus sabdariffa вплинуло проведення подвшного слiпого контрольованого рандомiзова-ного клiнiчного дослiдження частоти епiзодiв рецидиву циститу в жшок.
Результати цього дослiдження засвiдчують, що екстракт сушених чашечок Hibiscus sabdariffa дш-сно може використовуватися для профшактики ре-цидивуючих 1СШ за типом циститу.
Ця ефектившсть пов'язана з щлим рядом фак-торiв. По-перше, фенольнi сполуки, виявленi в екстракт HS, можуть пригнiчувати рют E.coli i C.albicans. Восьмиразове зменшення зростання E.coli i п'ятиразове — C.albicans протягом 24 годин спостерталося при концентрацiях, аналогiчних стандартнiй дозi.
По-друге, слщи фенольних сполук рослинного походження, а саме флавоно'вди i похвдш самбубь осидових антоцiанових i фенольних кислот, яю, як вважаеться, вщповщають за пригнiчуючий ефект на мжробну флору, мають високу бiодоступнiсть. Ця бюдоступшсть була продемонстрована за допомогою ан^зу сечi через 2 години тсля прийому. Це передбачае, що шлях проходження складовими препарату ниркового й штестинального бар'ерiв i досягнення просвiту сечового мiхура вщповщае часу контакту з препаратом, необхщному для дИ його на мгсщ, з урахуванням частоти сечовипус-кань i об'ему сеч^ що викликае швидке розбавлен-ня препарату у сечовивщних шляхах.
Антибактерiальна дiя екстракту також пов'язана з шшими мехашзмами. Екстракти Hibiscus sabdariffa мiстять протокатехову кислоту, антибактерiальний ефект яко! заслуговуе на окрему увагу.
У результата цих дослщжень був створений уш-кальний продукт — UTIRosе™: UTI — в перекладi
з англшсько! означае «iнфекцiя сечовивiдних шля-xiB», Rose — початок англшсько! назви рослини — Roselle, або ri6icKyc (Hibiscus sabdariffa), i3 якого цей продукт отримано.
У 2012 р. у Женев^ Швейцарiя, екстракт UTIRose™ отримав приз «Найбшьш шновацшний iнгредiент року». Провiднi експерти та вчеш в рамках проекту «Нагороди у партнерствi з Vitafoods Европа», що заохочуе видатш досягнення маркетингу, бiзнесy й технологш нyтрицевтикiв, визначили екстракт UTIRose™ як переможця за критерiями техшчного прогресу, науково! обГрунтованоста, вигоди i широти застосування.
На територп Укра!ни екстракт UTIRose™ представлений лжарським засобом Афлазин®, реестра-цiйне посвщчення UA/11171/01/01, Наказ МОЗ № 128 вщ 15.02.2013.
Мета дослвдження: вивчити вплив препарату Афлазин® та окремо його комбшащ! з левофлок-сацином на адгезивш властивостi мiкроорганiзмiв.
Матер1али та методи
Вивчення адгезивних властивостей проводили на клiнiчних iзолятах мiкроорганiзмiв, видiлених iз сечi хворих iз катетер-асоцiйованими 1СШ, якi перебували у вщдшеннях реашмацп та штенсивно! терапп рiзних лiкyвальних закладiв м. Киева.
Адгезивну активнiсть мiкроорганiзмiв вивчали на еритроцитах людини резус-позитивно! 0 (I) гру-пи кровi за методикою, запропонованою В.1. Брь лiс (1986 р.). Ушверсальшсть дано! моделi полягае в тому, що еритроцити мають на сво!й поверхш глiкофорин — речовину, щентичну глiкокалiксy епiтелiальних клггин, на якому розташованi рецеп-тори для адгезишв мiкробiв [10]. Для вирощування культур мiкроорганiзмiв використовували трипти-казосоевий бульйон та бульйон Сабуро для грибiв роду Candida (виробництва BioMerieux, Францiя). Перед використанням еритроцити двiчi вiдмивали 0,1 М розчином фосфату натрш шляхом центрифу-гування при 3000 об/хв протягом 15 хв. На бyферi готували завись еритроцитав, що мала концентра-щю 108 клiтин/мл. Культури iнкyбyвали в термостата при 37 °С протягом 24 год. Для постановки
Штами MiKpoopraHi3MiB Середши показник адгезм — мшробш клггини, прикршлеш до 1 еритроцита, М ± m Вiрогiднiсть, р
З додаванням UTIRose™ в концентрацп 200 мг/мл З додаванням UTIRose™ в концентрацп 200 мг/мл + левофлоксацин 5 мг Контроль
Enterococcus fecium № 31 2,2 ± 0,2 1,1 ± 0,3 6,0 ± 0,3 Р1, 2-3 < 0,05
Enterococcus faecalis № 17 1,20 ± 0,04 1,0 ± 0,1 2,0 ± 0,2 Pi 2-3 < 0,05
Pseudomonas aeuruginosa № 19 1,2 ± 0,1 0,5 ± 0,2 5,0 ± 0,3 Pi. 2-3 < 0,05
Pantoea spp. № 27 1,2 ± 0,1 0,4 ± 0,2 6,0 ± 0,4 р1р2-3 < 0,05
Candida albicans № 13 1,8 ± 0,1 - 2,6 ± 0,2 Pt 3 < 0,05
Таблиця 1. Вплив дючоУ речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) та його комбнацП' з антиб'ютиком на середнй показник адгезп дослдних штам'т м1кроорган1зм1в
дослщу в U-подiбнi мiкропланшети вносили по 0,1 мл суспензп мiкроорганiзмiв iз концентрацieю 109 КУО/мл i по 0,1 мл завис еритроцитiв. Сумш iнкубували при температурi 37 °С, час вiд часу стру-шували, упродовж 30 хвилин. Пiсля цього на зне-жиреному предметному с^ готували мазок, що висушували при юмнатнш температурi, фiксували та фарбували за методом Паппенгейма [3]. Адге-зивш властивостi дослiджуваних мiкроорганiзмiв вивчали на отриманих препаратах тд свггловим мiкроскопом.
Iнтерпретацiю результатiв проводили за серед-нiм показником адгезп (СПА) — середня кшь-кiсть мiкроорганiзмiв, прикрiплених до одного еритроцита, при шдрахунку 25 еритроцитiв, вра-ховуючи не бiльше 5 еритроцитiв у полi зору. На пiдставi цих показниюв розраховували iндекс ад-гезивност мiкроорганiзмiв (1АМ) за формулою: 1АМ = СПА х 100 / КА.
Щодо критерпв оцiнки адгезивних властивос-тей, то мiкроорганiзм вважають неадгезивним при 1АМ < 1,75; низькоадгезивним — вщ 1,76 до 2,5; се-редньоадгезивним — вщ 2,51 до 4,0; та високоадге-зивним при 1АМ бiльше н1ж 4,0.
Мiнiмальну iнгiбуючу концентрацiю дшчо! речовини UTIRoseтм (гiбiскусу екстракту сухого) визначали методом сершних розведень iз встанов-ленням субшпбуючо! концентрацп, яку в подаль-шому використовували в дослщнш роботi. Вплив дшчо! речовини препарату Афлазин® (пбгскусу екстракту сухого) в концентрацп 200 мг/мл на ад-гезивнi властивостi мiкроорганiзмiв визначали шляхом додавання в лунки мжропланшета разом iз приготованою сумiшшю еритроципв та суспензп мiкроорганiзмiв за вищенаведеною методикою. Як контроль використовували добовi культури мжро-органiзмiв вищеперерахованих клжчних iзолятiв, вирощених на вiдповiдних поживних середовищах.
Отриманi кiлькiснi результати дослщжень пщ-давали статистичнiй обробцi загальноприйнятими методами варiащйноl статистики з розрахунком середньо! арифметично! (М), середньоквадратич-ного вщхилення (ст), помилки середньо! арифметично! (т), оцiнювали вiрогiднiсть розб1жностей за критерieм Стьюдента (1), з урахуванням рiвня значущостi (р).
Результати та Тх обговорення
У табл. 1 наведено результати щодо дослщжен-ня впливу дшчо! речовини препарату Афлазин® та його комбшацп з левофлоксацином на середнш показник адгезп.
Як видно з табл. 1, найбшьш високi показни-ки СПА продемонстрували штами Р.авгщтояа, Е./всшш та РаШова spp. — вiд 5,0 ± 0,3 до 6,0 ± 0,3. Майже вдвiчi меншим виявився показник СПА для штамiв ввддв С.аШсат та Е./авсаШ. Додавання дь ючо! речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) у концентрацп 200 мг/мл призвело до значного та
для вах дослщжених штамiв вiрогiдного порiвняно з контролем зниження показникiв СПА. Особливо це стосувалось штамiв, у яких показники СПА в контролi були вищими. Так, для штаму Е./всшш середня кiлькiсть адгезованих на одному еритро-цитi мiкробних клггин при додаваннi UTIRoseтм
С
Рисунок 1. Вплив дiючоi'речовини препарату Афлазин® (иТЮове™) на адгезю мкробних клтин
штаму Р.аеигид1пова на еритроцитах Примтки: тут i на рис. 2-4: А — контроль; В — додавання иТЮове™ в концентрацп 200 мг/мл; С — додавання иТЮове™ в концентрацп 200 мг/мл + левофлоксацин 5 мг.
зменшилася у 2,7 раза — i3 6,0 ± 0,3 до 2,2 ± 0,2; для штаму P.aeruginosa — у 4,2 раза — i3 5,0 ± 0,3 до 1,2 ± 0,1; а найбшьше, у 5 разiв, для штаму Pantoea spp. — вiд 6,0 ± 0,3 до 1,2 ± 0,1. Додавання комбшацп дшчо'1 речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) та левофлоксацину призводило до ще бiльшого зниження показникiв СПА для зазначе-них штамiв. Порiвняно з показниками СПА, отри-маними при додаваннi винятково UTIRose™, вони
зменшились у 2—3 рази. Юльюсний показник СПА шдраховано при мiкроскопiчному дослiдження препаратiв при проведенш рiзних варiантiв постановки експерименту (рис. 1—3).
Щодо штамiв видiв С.аШеат та Е./авеаШ, то показник СПА у них був значно меншим порiвняно з шшими дослiдженими видами мiкроорганiзмiв та становив 2,6 ± 0,2 та 2,0 ± 0,2 вiдповiдно. Однак i для цих штамiв додавання активно дшчо! речо-
С
Рисунок 2. Вплив д 'ючо1 речовини препарату Афлазин® (иТШоэе™) на адгезю мкробних клтин штаму Е^еошт на еритроцитах
С
Рисунок 3. Вплив дiючоl речовини препарату Афлазин® (иТШоэе™) на адгезю мкробних клтин штаму РаМоеа врр. на еритроцитах
вини препарату Афлазин® (UTIRoseтм) призводило до суттевого (р < 0,05) зниження кiлькостi адгезо-ваних мiкробних клггин на одному еритроцитi — в 1,4 та 1,7 раза вщповвдно для С.аШеат (рис. 4) та Е./авеаШ. Крiм того, у випадку з Е./авеаШдодаван-ня активно дшчо! речовини разом з антибюти-ком ще бiльше пiдсилювало ефект щодо зниження СПА до 1,0 ± 0,1, тобто у два рази порiвняно з контролем.
Рисунок 4. Вплив д 'ючо1 речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) на адгезю мкробних клтин штаму Candida albicans на еритроцитах
За вищенаведеною формулою шдраховували шдекс адгезивност дослiджених MiKpoopraHi3MiB, що враховуе не тiльки кшьюсть прикрiплених до одного еритроцита мжробних клiтин, але й число задiяних у процесi еритроцитiв, а також ощнювали адгезивнi властивостi за прийнятими критерiями. yci бактерiальнi штами дослщжуваних мжроорга-нiзмiв розцiнювалися як високоадгезивш, оскiльки мали 1АМ, що перевищував 4,0. Штам C.albicans з 1АМ 3,7 вiднесено до середньоадгезивних.
Дослщжували вплив на процес адгезп та показ-ник 1АМ активно дгочо! речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) та окремо UTIRose™ й антибюти-ка. Результати наведен у табл. 2. Як видно з табл. 2, додавання дшчо! речовини призводило до зниження показника 1АМ для вах дослiджених шта-мiв мiкроорганiзмiв в 1,6—1,9 раза. Виключенням був штам Pantoea spp., для якого внесення гiбiскусу призвело до зниження 1АМ в 6,7 раза — iз 6,7 ± 0,3 до 1,0 ± 0,1. Внесення в реакцшну сумiш комбшацп UTIRose™ та антибютика левофлоксацину не впли-вало на процес адгезп порiвняно з додаванням ви-нятково UTIRose™. Показники 1АМ, за винятком штаму P.aeruginosa, виявилися навiть дещо вищими порiвняно з впливом дшчо! речовини препарату, але це не було статистично вiрогiдним.
Висновки
1. Штами мiкроорганiзмiв рiзних таксономiч-них груп, видшеш вiд хворих iз катетер-асоцшо-ваними iнфекцiями сечовивiдних шляхiв, виявили адгезивнi властивостi. Так, дослiдженi бао^альш штами розцiненi як високоадгезивнi (1АМ > 4,0), штам C.albicans з 1АМ 3,7 вiднесено до середньо-адгезивних.
2. У дослщах in vitro показано, що додавання дь ючо! речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) призводить до суттевого (р < 0,05) зменшення по-казникiв адгезп мiкроорганiзмiв: в 1,4—5,0 раза по-рiвняно з контролем зменшився середнiй показник адгезп, в 1,6—6,7 раза знизився шдекс адгезивност мiкроорганiзмiв.
3. Застосування комбшацп дшчо! речовини препарату Афлазин® (UTIRose™) iз левофлоксаци-
Таблиця 2. Вплив препарату Афлазин® (UTIRose™) та його комб'тацп з антиб'ютиком на шдекс адгезивност м1кроорган1зм1в р1зних вид '/в
Штами MiKpoopraHi3MiB 1ндекс адгезивносл,М ± m Вiрогiднiсть, р
З додаванням UTIRose™ в концентрацп 200 мг/мл З додаванням UTIRose™ в концентрацп 200 мг/мл + левофлоксацину 5 мг Контроль
Enterococcus fecium № 31 5,4 ± 0,7 5,5 ± 0,7 8,4 ± 0,6 Р1, 2-3 < 0,05
Enterococcus faecalis № 17 2,3 ± 0,2 2,8 ± 0,2 4,3 ± 0,2 Pi. 2-3 < 0,05
Pseudomonas aeuruginosa № 19 3,3 ± 0,6 2,7 ± 0,2 5,3 ± 0,3 Pi. 2-3 < 0,05
Pantoea spp. № 27 1,0 ± 0,1 1,6 ± 0,1 6,7 ± 0,3 Pi, 2-3 < 0,001
Candida albicans № 13 2,2 ± 0,2 3,7 ± 0,3 Pt 3 < 0,05
ном у субшпбуючш концентрацп не призводило до додаткового статистично вiрогiдного зменшен-ня показникiв адгезп. Для дослщжуваних культур установлено тенденцiю до зниження кiлькостi ад-гезованих на одному еритроцит бактерiй порiвня-но iз застосуванням виключно UTIRoseтм, тодi як шдекс адгезивностi мiкроорганiзмiв практично не вiдрiзнявся.
4. Очевидно, що застосування комбшацп препарату Афлазин® (UTIRoseтм) iз левофлоксацином у терапевтичнiй концентрацп забезпечуватиме найбiльш повний вплив на збудниюв iнфекцiй се-човивiдних шляхiв завдяки комбшацп антимжроб-но! дл антибiотика та зниження адгезп мжроорга-нiзмiв пiд впливом UTIRoseтм.
Конфлжт iнтересiв: не заявлений.
Список л1тератури
1. Аскендерова Э.О. Профилактика уроинфекции: новые возможности ухода за пациентом/Аскендерова Э.О. //Нижегор. ведомости мед. — 2007. — № 6. — С. 30-32.
2. Березняков И.Г. Катетер-ассоциированные инфекции мочевых путей /И.Г. Березняков//Клинич. антибиотикотера-пия. — 2002. — № 1. — С. 3-7.
3. Брилис В.И., Брилеве Т.А., ЛенцнерХ.П., Ленцнер А.А. Методика изучения адгезивного процесса микроорганизмов//Лабораторное дело. — 1986. — № 4. — С. 112-114.
4. Серняк Ю.П. Проблема катетер-ассоциированных инфекций мочевого тракта и бактериальных биологических пленок в современной урологии / Ю.П. Серняк, А.С. Фуксзон, Ю.В. Ро-щин, М.В. Криштопа // Здоровье мужчины. — 2005. — № 2. — С. 40-44.
5. Тенке П. Европейско-Азиатскиерекомендации по ведению пациентов с инфекциями, связанными с уретральным катетером, и по профилактике катетер-ассоциированных инфекций / П. Тенке, Б. Ковач, Т.Е. Йохансен Бьерклунд и др. //Клинич. микробиология и антимикробная химиотерапия. — 2008. — Т. 10, № 3. — C. 201-215.
6. Шулутко Е.М. Катетер-ассоциированная инфекция мо-чевыводящих путей: факторы риска и методы профилактики / Е.М. Шулутко, А.Ю. Буланов, Г.А. Клясова//Вестн. интенсивной терапии. — 2005. — № 4. — C. 73-77.
7. Bouza E, San Juan R., Munoz P., Voss A., Kluytmans J. and the Cooperative GRoup of the EuRopean Study GRoup on Nosocomial infections. A EuRopean perspective on nosocomial urinary tract infections I. Report on the micRobiology workload, etiology and antimicRobial susceptibility (ESGNI003 study) // Clin. MicRobiol. Infect. — 2001. — 7(10). — 523-531.
8. Warren J.W. Catheter-associated urinary tract infections // Infect. Dis. Clin. North Am. — 1987. — 3. — 823-854.
9. Воробьева О.Н. Этиологическая структура нозокомиаль-ных инфекций у больных в отделении реанимации и интенсивной терапии/Воробьева О.Н, Камалева М.Ф., Жилина Н.Л. // Российский медико-биологический вестник им. академика И.П. Павлова. — 2009. — № 1. — С. 33-39.
10. Адгезивт властивостi мiкроорганiзмiв та методи гх визначення: метод. рек. / МОЗ Украгни, АМН Украгни, Укр. центр наук. мед. шформаци та патентно-лщенз. роботи;уклад. Т.П. Осолодченко та т. — К.: Знання Украгни, 2009. — 19 с.
Рецензент: проф., д.м.н. Зарицький Анатолш Мшович, зав. вщдшом лабораторп кишкових iH-фекцш 1нституту ешдемюлогп та шфекцшних хвороб iM. Л.В. Громашевського.
Отримано 04.04.13 □
Синетар Э.А., Лоскутова М.Н.
ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины», г. Киев
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА АФЛАЗИН® НА АДГЕЗИВНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ — ВОЗБУДИТЕЛЕЙ КАТЕТЕР-АССОЦИИРОВАННЫХ ИНФЕКЦИЙ
Резюме. Изучено влияние препарата Афлазин® (UTIRose™) и отдельно его комбинации с левофлоксацином на адгезивные свойства условно-патогенных микроорганизмов. Установлено, что добавление действующего вещества препарата Афлазин® (иТШ^^™) приводит к существенному (р < 0,05) снижению показателей адгезии микроорганизмов в 1,4—5,0 раза по сравнению с контролем. Добавление комбинации действующего вещества препарата Афлазин® (UTIRose™) и левофлоксацина приводило к еще большему снижению показателей адгезивности для исследуемых штаммов.
Ключевые слова: Афлазин®, адгезия, катетер-ассоцииро-ванные инфекции мочевыводящих путей, условно-патогенные микроорганизмы.
SinetarE.O., LоskutovaM.M.
State Institution «Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
INFLUENCE OF AFLAZIN® ON THE ADHESIVE PROPERTIES OF MICROORGANISMS — PATHOGENS OF CATHETER-RELATED INFECTIONS
Summary. The influence ofAflazin® (UTIRose™) and separately its combination with levofloxacin on the adhesive properties of opportunistic pathogens has been studied. It is found that addition ofthe active substance ofAflazin® (UTIRose™) leads to a significant (p < 0.05) decrease in parameters ofthe adhesion ofmicroorganisms by 1.4—5.0 times as compared with control. Adding a combination of the active substance of Aflazin® (UTIRose™) and levofloxacin led to more reduction in adhesiveness indices for tested strains.
Key words: Aflazin®, adhesion, catheter-related urinary tract infections, opportunistic pathogens.
