CC BY
25УДК 631.526.32:634.75
ВПЛИВ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТ1В ПРОДУКТИВНОЕ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ СУНИЦ1 (Fragaria ananassa Duch.)
Н. В. Павлюк, апрант
Нацюнальний ууниверситетб'юресурсв iприродокористтування Укранни (НУБИПУ)
Серед р1зномангтних ягщних культур суниця садова (Fragaria ananassa Duch.) посщае чГльне мгсце. Швидкопл1д- н1сть, ранн1 строки достигання, висок1 смаков1 якост1 яг1д i досить просте розмноження зумовили Tí популярнгсть серед споживачГв ягщноУ продукцп [1]. Одыею з основних господарсько-цЫних ознак суниц е врожайысть. IT величина залежить вщ чисельност рГзних факторГв. Максимально можлива врожайысть, на думку С. А. БрюхЫоУ [2], помгтно визначаеться бюлопчним потенцГалом сортГв.
Урожайысть суниц встановлюеться клькома компонентами. Основними з них е: ктьгасть рГжок i квГтконоав на однм рослиы, квГток i зав'язей на одному квгт-конос Г середня маса ягоди [3, 4]. Максимальна вага перших чотирьох компоненпв -показник, особливо цЫний для характеристики сорту до початку першого року плодоношення, оскльки ступЫь розвитку рослин до цього моменту визначае не лише урожайысть у поточному рощ а й подальшу продуктивысть [5]. З окремих компоненпв продуктивност кльюсть рГ
жок, яку формуе рослина або нараховуе одиниця ряду, найлснше пов'язана з урожайыстю [3, 6]. Сорти, рослини яких нездатн сформувати необхщний мУмум рГжок, не в змозГ забезпечити високий су-купний врожай за два основы роки плодоношення. В межах одного сорту рГвень урожайност рослини визначаеться як по-хщне вщ ктькосп квГтконоав, ягщ на одному квГтконос Г середньоУ маси ягоди. Високопродуктивними можуть бути лише сорти, спроможн формувати досить висок Г збалансован показники за кожною зГ складових урожайност [7, 5].
Методика дослщжень. Дослщження проводились на базГ насаджень суниц первинного сортовивчення 1нституту садГвництва УААН (Киево- Святошинський район КиУвськоУ обласп), як було закладено в першм декадГ серпня 2006 Г 2007 рокв. Садивним матерГалом слугували добре облистян й укорЫен розетки першого-другого порядив. Схема садння рослин 20 * 90 см. Ктьксть повторень - 3, у повторены -ЗО рослин.
Дослщжували 26 сор^в i гiбридних форм суниц садовоУ ранньоУ, середньоУ i середньоызньоУ груп достигання. Сортами-стандартами були для сортозразюв ранньоУ групи Ольвiя, середньоУ - Фестивальна ромашка, середньоызньоУ - Зенга Зенгана.
Облк пошкоджень квiток суницi весняними заморозками, ктькосп молодих листочкiв пiд час вщновлення вегетаци, рiжок i квгтконоав, що припадають на одну рослину, квгток i зав'язей у розрахунку на один квiтконос здiйснювали на 10 рослинах у кожному повторены [8].
Визначення врожайност сунищ середньоУ i максимально'! маси ягоди проводили ваговим методом вщповщно до Методики державного сортовипробування альськогосподарських культур на придатысть до поширення в УкраУы [9].
Статистичне опрацювання результат дослiджень здiйснювали за методиками Б. А. Доспехова i Проведення
польових дослiджень з плодовими культурами [10, 11].
Результати дослщжень. Прямi й опосередкованi показники продуктивности рослин суницi та Ухый вплив на врожайнiсть вивчалися неодноразово [12]. Одним з таких показнигав е кшьгасть молодих зелених листочкiв, яку мае рослина пгсля зимового спокою. Крiм того, кiлькiсть листочкiв, що вщростають навеснi, свiдчить про стан насаджень пiсля перезимiвлi.
Дослiдження показали (табл.), що у груп раных сортiв i гiбридних форм за ктькгстю листочкiв, з якими рослини вступають у перiод вегетаци, видтилась гiбридна форма 02-9-16. 1У рослини рано навесы мали найвищу ктьгасть листочкiв порiвняно зi стандартним сортом Ольвiя. Найменшу кiлькiсть листочкiв мали рослини пбридних форм 0-23-30, 02-6-16,
02-9-22.
Сорти i гiбриднi форми Компоненти врожайнос метр ря/ т, шт. /погонний Серед ня маса ягоди, г Урожайысть т/га Кв^ки 3 пщмер-злим квгтко- ложем, %
зелених молоди х листоч рiжо к кв^ко ноав квток зав'я зей
бю ло пчн фак тичн а
Раны
Ольвiя (ст.) 12,1 6,6 16,1 117,5 109,1 11,9 14, 12,1 23,3
02-9-16 15,0 9,7 14,8 153,2 115,9 18,2 23, 23,3 12,6
02-9-20 11,8 8,2 14,0 108,1 96,7 13,5 14, 15,0 10,4
90-13-111 11,8 5,5 12,0 105,4 96,2 15,2 16, 16,6 12,8
98-3-129 9,3 6,0 11,2 76,9 63,6 15,8 11, 11,2 7,6
Розана 11,8 6,0 15,5 112,9 89,1 14,2 14, 10,0 13,0
0-23-30 5,8 5,2 12,2 76,2 63,1 12,2 8,5 8,8 41,6
02-6-16 7,0 5,5 6,0 63,9 58,7 14,0 9,1 9,9 49,5
02-9-22 7,0 7,2 10,5 73,5 65,0 14,4 10, 9,7 24,7
НР5 240 244 1,67 7,10 2,32 Яф < ^05 5,89 7,06
Середн1
Фестивальна ромашка (ст.) 10,5 6,0 10,0 154,0 127,5 11,9 16,9 16,5 17,5
02-13-1 16,8 5,8 8,0 107,6 101,5 14,6 16,5 17,0 25,6
99-9-20 11,2 6,9 11,3 90,1 81,2 15,4 13,9 13,5 0,0
Презент 10,5 6,4 8,8 87,9 75,1 18,0 15,0 14,8 0,0
98-3-150 11,2 6,5 8,7 91,4 82,5 15,3 14,0 13,9 11,5
02-6-9 8,2 5,6 9,5 99,6 93,9 14,5 15,1 15,7 16,7
02-6-8 6,2 5,2 10,5 93,5 85,6 13,3 12,6 12,5 5,3
Полка 8,7 5,8 9,5 127,8 124,9 11,2 15,5 16,0 0,0
Таблиця
Основы компоненти врожайносп рослин суниц1 першого року плодоношення
(середне за 2007-2008 рр.)
Продовження таблиц
Сорти 1 пбриды форми Компоненти врожайносл, шт./погонний метр ряду Серед ня Урожайнгсть, т/га Кв1тки 3 пщмерз-
зелених р|жок квггко квггок зав'я маса лим
молоди х листоч к1в нос1в зей ягоди, г бюло пчна фак- ти-чна квггко- ложем, %
02-7-8 9,5 5,2 10,0 84,5 75,1 15,6 13,0 11,4 51,2
99-9-13 6,6 5,5 12,3 83,8 78,3 16,3 14,2 14,8 0,0
02-6-13 7,6 5,5 10,5 85,7 76,8 11,9 10,2 9,3 24,3
Хоней 14,5 6,5 9,8 115,8 104,3 13,1 15,2 14,4 16,8
нро 2,67 Рф < ^05 0,33 1,33 1,29 0,89 2,26 0,61
Середньопiзнi
Зенга Зенгана 18,5 9,2 18,5 123,7 96,9 14,2 15,3 15,2 0,0
(ст.)
99-35-45 8,0 5,2 11,0 87,8 74,2 17,4 14,3 14,0 0,0
99-44-33 12,8 7,0 10,2 77,3 66,0 18,8 13,8 13,0 0,0
99-9-24 10,6 6,5 10,6 91,5 79,8 17,4 15,4 15,6 0,0
Ельв1ра 10,8 5,9 10,2 85,0 76,3 12,9 10,9 11,2 г 0,0
НР5 Рф < ^05 Рф < Р05 0,66 0,75 0,62 0,62 2,06 0,62 -
У середнм груп1 сортозразюв сут-тево 61льшу к1льк1сть молодих листочкв пор1вняно з Фестивальною ромашкою мали рослини пбридноУ форми 02-13-1 та сорту Хоней. Значно нижч1 значення цього показника характеры для рослин пбридних форм 02-6-8, 99-9-13, 02-6-13.
У груп1 середньоп1зн1х сорпв I пб-ридних форм найбтьше молодих листочк1в було у рослин стандартного сорту Зенга Зенгана.
Вплив ктькосп молодих зелених листочк1в на врожайысть сорт1в I г16рид
них форм суниц р1зних груп достигання (ранньоУ, середньоУ I середньоп1зньо'|) визначаеться коефМентом кореляцй' м1ж к1льк1стю молодих зелених листочк1в I врожайн1стю. У груп1 ранн1х сортозразк1в в1н становив +0,81 ±0,222, тобто кореляцйна залежн1сть м1ж цими показниками була т1сною та прямою. А коефМент детерм1нац1У (фх) вказував на те, що 65% мЫливосп урожайност1 залежало в1д ктькосп листочк1в (рис. 1).
Рис. 1. Урожайысть раннiх сортiв i гiбридних форм суницi залежно вд кiлькостi
молодих зелених листочкiв.
У середых i середньопiзнiх сортiв i гiбридних форм суницi кореляцiйна залежысть мiж кiлькiстю молодих зелених листочюв i врожайнiстю була прямою середньою i слабкою. Коефiцiенти кореляци становили вщповщно +0,43±0,285 i +0,29±0,552. КоефМенти детермiнацí'' дорiвнювали
0, 18 i 0,09 вщповщно. Фактичний критерiй 1стотност1 коефМента кореляци (Ьфакт) для сортозразкiв ранньоУ групи достигання був бiльшим вщ теоретичного, а середньоУ i середньоызньоУ - меншим. Отже, наведенi вище результати статистичного опрацювання даних до-слiджень показали, що кiлькiсть молодих зелених листочюв, яку мала рослина навесы, гстотно впливала на врожайысть лише сортозразкiв ранньоУ групи достигання. За ктькгстю рiжок, що формувалися на однiй рослиы у перший рiк плодо-ношення, у раннiй групi сортiв i гiбридних форм видiлилась лише пбридна форма 029-16. Рослини вах iнших сортозразкiв за кiлькiстю рiжок суттево не вiдрiзнялися вiд стандартного сорту Ольвiя.
У середнiй груп достигання за кн лькiстю рiжок у перший рiк плодоношення кращими були рослини гiбридних форм 999-20 i 98-3-150 та сор^в Хоней i Презент. Рослини пбридних форм 02-6-8 i 02-7-8 мали найменше рiжок. При цьому гстотноУ рiзницi за кiлькiстю рiжок мiж сортозразками середньоУ групи достигання не вiдмiчено, тобто середньостиглi сорти i гiбриднi форми за цим показником були на рiвнi стандартного сорту Фестивальна ромашка.
У групi середньоызых сортiв i пб-ридних форм найбтьшу кiлькiсть рiжок сформували рослини стандартного сорту Зенга Зенгана, найменшу - пбридноУ форми 9-35-45.
Вищевикладеы результати дослн джень свiдчать про те, що рослини сор^в i пбридних форм суниц середньоызньоУ групи достигання формували дещо бiльшу кiлькiсть рiжок (середне по групi 6,8 шт.) порiвняно з раннiми i середами сор-тозразками (6,6 i 5,9 шт. вщповщно).
Найбтьшу кiлькiсть квггконоав мали рослини Ольви i Розани киУвськоУ (раннi), гiбридноУ форми 99-9-13 (середы) i Зенги Зенгани (середньоызы). Най
менше квiтконосiв сформували рослини ранньоУ пбридноУ форми 02-6-16, середньоУ - 02-13-1, середньоызньоУ - 99-44- 33 i сорту Ельвiра. Результати дослщжень доводять, що рослини дослщжуваних сортiв i гiбридних форм ранньоУ та середньоызньоУ груп формували бтьшу кiлькiсть квiтконосiв (вiдповiдно по групах 12,5 i 12,1 шт./пог. м), ыж рослини середньоУ (9,9 шт.) групи.
Сортозразки ранньоУ групи дости-гання мали 63-153, середньоУ - 83-154, середньоызньоУ - 77-124 шт. квток на погонному метрi ряду. Найбтьша кiлькiсть квiток i вiдповiдно зав'язей притаманна рослинам гiбридноУ форми 02-9-16 (рання), сортiв Фестивальна ромашка (середня) i Зенга Зенгана (середньоызня група); найменша - пбридним формам 02-6-16, 999-13 i сорту Ельвiра. При цьому середне значення кiлькостi квiток i зав'язей у сортозразюв ранньоУ групи дорiвнювало 98,6 i 84,2, середньоУ - 101,8 i 92,2, середньоызньоУ - 93,1 i 78,6 шт. Спостергалася закономiрнiсть: рослини, що формували бтьше квiток, утворювали i бiльше зав'язей. Проте показник середньоУ маси ягоди вищий у сортозразюв з меншою ктьюстю квiток i, вiдповiдно зав'язей. Аналопчы данi в умовах БрянськоУ областi в РоаУ одержано С. Д. Айт- жановою, В. I. Андроновим, Н. В. Андро- новою [13]. Утворення саме середньоУ ктькосп зав'язей на одному квггконоа сприяло формуванню великих i дуже великих ягщ; цього прагнуть сучаснi селекцюнери при роботi iз суницею.
За останне десятилiття вiдбулося значне посилення нестабiльностi температурного i водного режимiв, у зв'язку з чим проблема слйкосп рослин суницi до несприятливих погодних умов стала досить актуальною. Одним з найнебезпеч- нших шкщливих факторiв для рослин суниц е пiзньовеснянi (травневi) заморозки. Найбтьшу небезпеку вони становлять для сор^в з раннiми строками цвiтiння i достигання ягiд [14].
Навеснi 2007 р. перед цвтнням рослин спостергалося декiлька хвиль заморозкiв. Зокрема, 9 квггня мiнiмальна температура повiтря становила мiнус 4,0°С, на поверхнi фунту - 5,0°С; 20 квiтня вщповщно - 0,4 i 3,0; ЗО квiтня - 1,6 i
4,0 I 4 травня - 1,5 I 3,0°С. Останне зниження температури пов1тря тривало 8 годин. Таю заморозки пошкодили кв1тки окремих сорт1в I пбридних форм суницк Сильнше постраждали рослини ранньо''' I середньо''' груп достигання, як1 на момент заморозюв мали рихл1 бутони. Найчутлившими до заморозк1в виявились кв1тки пбридних форм 02-7-8, 02-6- 16 I 023-30. У центральних кв1ток I частково кв1ток другого порядку суцв1ття цих г1брид1в сильного пошкодження зазнало кв1тколоже. Найменшу чутлив1сть до вщ'емних температур сортозразк1в виявили пбриды форми: у ранн1й груп1 98-3- 129, середый -02-6-8. Рослини середньотзньоТ групи достигання зацв1ли за 10-12 д1б п1сля останнього зниження температури I не мали пошкоджених кв1ток.
Фактична урожайн1сть сортозразк1в, що мали 41,6-51,2% пошкоджених весняними заморозками перших у суцв1тт1 кв1ток, була в межах 8,8-11,4 т/га. Сорт Ольв1я, пбридн1 форми 02-6-13, 02-9-22, 0213-1 характеризувались як середньо-, врожайн1 I високоврожайн1 (9,3-17,0 т/га). Середня маса ягщ становила 11,7-14,7 г, а кшькють ушкоджених весняними заморозками кв1ток дор1внювала 23,3-25,6%. Сортозразки 02-9-16, 02-9-20, 90-13-111, 98- 3-129, 98-3-150, 02-6-9, 02-6-8, Розана ки'вська, Фестивальна ромашка не зважаючи на те, що мали до 20% ушкоджених перших у дихази кв1ток, сформували велик! I дуже велик! ягоди (11,9-18,2 г) I були, переважно, врожайними та високо-врожайними (Фото 1.).
Фото 1. Ягоди рослин суниц1 пбридно''' форми 02-9-16.
За пщсумками двор1чних дослщжень, найвищу фактичну I бюлопчну врожайнють у перший р1к плодоношення мали рослини ранньо''' пбридно! форми 02-9- 16. П' сформовано за рахунок найбтьшо''' серед дослщжуваних сортозразк1в к1лькост1 р1жок (понад 9 шт.), найвищо''', у межах ранньо''' I середньо''' груп достигання,
середньо''' маси ягоди (бтьше 18 г), значно вищих вщ середых показниюв к1лькост1 кв1тконос1в (14 шт.), кв1ток (153 шт.) I зав'язей (115 шт./пог. м). Урожайними (12,115,0 т/га) I високоврожайними (15,217,0 т/га) були рослини сорт1в Фестивальна ромашка, Полка, Зенга Зенгана, Презент, Хоней, Ольв1я, а також пбрид-
них форм 02-13-1, 90-13-111, 02-6-9, 99- 924, 02-9-20, 99-9-13, 99-35-45, 98-3-150, 99-920, 99-44-33 i 02-6-8. Зокрема рослини Зенги Зенгани сформували велику ктьгасть рiжок i квiтконосiв, значно вищу середнього рiвня по групi достигання - квггок i зав'язей та мали дуже великi ягоди, що позитивно вплинуло на врожайысть. Мало квiток i зав'язей було у рослин Презенту, але ягоди сформувалися дуже великг Урожайнiсть ФестивальноУ ромашки була високою. 1У рослини мали середню ктьгасть рiжок i квiтконосiв, значно вище середнього - квггок i зав'язей. Ягоди за масою були меншi вiд середнього значення по груп достигання.
Рослини Ольви мали середню (у межах ранньоУ групи) ктькгсть рiжок, найбiльшу - квiтконосiв, багато квггок i зав'язей, але середня маса ягоди була значно меншою вщ середньоУ по групi, що негативно позначилося на фактичнм врожайностi.
Середню врожайысть сформували сорти Розана киУвська, Ельвiра i гiбриднi форми 98-3-129, 0-23-30, 02-6-16, 02-9-22, 02-7-8, 02-6-13 (8,8-11,4 т/га). Маса ягоди сортозразюв 98-3-129, 02-7-8 середня була значно вищою за середню по груп (15,8 i 15,5 г), 02-6-16, Розани киУвськоУ i 02-9-22 -близька або дорiвнювала середнiй. Значно нижчою середньоУ була маса ягоди Ельвiри, 0-23-30, 02-6-13. Пбриды форми 0-23-30, 02-6-16, 02-7-8 i сорт Ельвiра сформували мало рiжок (5,2-5,9), квгтконоав (98-3-129, 02-6- 16, 02-9-22, Ельвiрa) - 6,0-11,2, квiток i зав'язей (Ельвiрa, 98-3-129, 0-23-30, 02- 616, 02-9-22, 02-7-8, 02-6-13) - вщповщно 65,9-85,7 та 63,2-76,8 шт./пог. м ряду.
Сорти, пбриды форми ранньоУ i середньоУ груп достигання Ольвiя, Розана киУвська, Хоней, 02-7-8, 02-6-13 хара-ктеризувалися вищою порiвняно з факти-чною бюлопчною врожaйнiстю серед усiх дослiджувaних сортозразгав.
Сучaснi сорти суницi, придaтнi для вирощування за ^усщальними техно-лопями, мусять мати не менше 40 квгтконоав, 300 квггок, бюлопчну врожайысть - не менше 2 кг з погонного метра ряду, ягоди масою 8-10 г [8]. Рослини дослщжуваноУ нами пбридноУ форми 02-9-16 за ктькгстю квiтконосiв i квiток поступалися модельному сорту, проте сформу
вали бюлопчну врожайнгсть понад 2 кг/пог. м i мали ягоди середньою масою понад 18 г.
Висновки. 1. Найвищу за дворГч-ними результатами дослщжень врожай-нiсть суницi (23,3 т/га) у перший piK пло-доношення сформували рослини ранньоУ пбридноУ форми 02-9-16. Таку вpожайнiсть зумовили найбтьша, серед дослiджуваних соpтозpазкiв, кльюсть piжок - 9,6 шт., 14,8 -квгтконоав, 153,2 - квггок, 115,9 -зав'язей/пог. м. i дуже велик ягоди (середня маса 18,2 г). 2. Сорти: Фес-тивальна ромашка, Полка, Зенга Зенгана, Презент, Хоней, Ольв1я та пбриды форми 02-9-20, 02-13-1, 99-9-20,
98- 3-150, 02-6-9, 02-6-8, 99-9-13,
99- 35-45, 99-44-33, 99-9-24 характеризувалися як урожайн i високоврожайн (12,1-17,0 т/га) (Фото 2.). Ухня вpожайнiсть сформована за рахунок великих i дуже великих ягщ (11,9-18,8 г) та середых i високих показникiв решти компонентiв продуктивносл (ктькосл рГжок, квток, квгтконоав i зав'язей).
Використана лтература:
1. Киртбая, Е. К. Потенциальные возможности земляники садовой для производства экологически чистой продукции ягод. / Е. К. Киртбая, И. А. Забродина. // Садоводство и виноградарство 21 века: матер, междунар. науч.-практич. конф. 7-10 сентября 1999 г. - Краснодар, 1999. - Ч. 3 Итоги и перспективы селекционных исследований. - С. 154-156.
2. Брюхина, С. А. Оценка новых перспективных сортов земляники по продуктивности в условиях Тамбовской области. / С. А. Брюхина. // Роль сортов и новых технологий в интенсивном садоводстве: матер, междунар. науч.-метод. конф., Орёл, 28-31 июля 2003 г. - Орёл: Изд-во ГНУ ВНИИСПК, 2003. - С. 38-39.
3. Craig, D. L. Influence of cultural systems on strawberry fruit yield and berry size. Proc. Am. Soc. / D. L. Craig, L. E. Aalders. // Hort. Sci. - 1966. - N 89. - P. 318321.
4. Strik, В. C. Yield component analysis of strawberry genotypes differing in productivity. Amer. Soc. / В. C. Strik, J.T.A. Proctor. // Hort. Sci. - 1988. -N113 (1). - P. 124-129.
Фото 2. Плодоношення рослин cyi
5. Шокаева, Д. Б. Соотношение компонентов продуктивности и урожайность земляники. / Д. Б. Шокаева. // Садоводство и виноградарство. - 2002. - №6. -С. 13-16.
6. Hancock, J. F. Cultivar variation in yield components of strawberries. / j. F. Hancock, J. H. Siefker, N. L. Schulte. // Hort. Science. - 1983. - N18(3). - P. 312-313.
7. Шокаева, Д. Б. Параметры высокой продуктивности растений земляники и некоторые из лучших сортов и отборных форм для коммерческого возделывания в Центральной России. / Д. Б. Шокаева. // Плодоводство. - Самохвалови- чи, 2005. - Т. 17. ч. 2. - С. 324-327.
8. Программа и методика сорто-изучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. / Под ред. Е. Н. Седова. -Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1999. - 608 с.
9. Методика державного сортови-пробування стьськогосподарських культур на придатнють до поширення в Укра'У. - К., 2005. - Вип. 2, ч. 2. - С. 177-180.
10. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследова
,1 Аридно'' форми 99-9-24.
ний): изд. пятое, доп и перераб. - М.: Аг-ропромиздат, 1985. - 351 с.
11. Кондратенко, П. В. Методика проведення польових дослщжень з пло-довими культурами. / П. В. Кондратенко, М. О. Бублик. - К.: Аграрна наука, 1996. - 95 с.
12. Шокаева, Д. Б. Анализ прямых и косвенных показателей продуктивности земляники и их влияние на урожайность сортов. / Д. Б. Шокаева. // Роль сортов и новых технологий в интенсивном садоводстве: матер, междунар. науч.-метод, конф., Орёл, 28-31 июля 2003 г. - Орёл: Изд-во ГНУ ВНИИСПК, 2003. - С. 386- 388.
13. Айтжанова, С. Д. Селекционный потенциал продуктивности и урожайности земляники в Брянской области. / С. Д. Айтжанова, В. И. Андронов, Н. В. Андронова. // Состояние и перспективы развития ягодоводства в России: матер. Всерос. науч.-метод, конф. 19-22 июня 2006 г. - Орёл: Изд-во ВНИИСПК, 2006. - С. 15-19.
14. Брюхина, С. А. Устойчивость цветков и завязей к весенним заморозкам у сортов земляники различного про
исхождения. / С. А. Брюхина. // Роль сортов и новых технологий в интенсивном садоводстве: матер, междунар. науч,-метод. конф., Орёл, 28-31 июля 2003 г. -Орёл: Изд-во ГНУ ВНИИСПК, 2003. - С. 4042.
УДК 631.526.32:634.75 Павлюк Н. В. Вплив основних компонент продуУсгивносп на формування врожаю суниц (Fragaria ananassa Duch). НСортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Вивчався вплив основних компонент продуктивности (кшьгасть рiжок, квiтконосiв, квiток, зав'язей i середня маса ягоди) на формування врожаю суниц iнтродукованих сортiв i сор^в та гiбридних форм в^чизняноУ селекцiУ. Встановлено, що високу врожайнгсть суницi першого року плодоношення зумовлюють не менше 9 рiжок, 14 - квттконоав, 153 - квтток, 115 шт. зав'язей/ пог. м. i середньоУ маси ягоди понад 18 г.
Ключов1 слова: компоненти продуктивносп, сорти i пбриды форми сунищ врожайнiсть.
УДК 631.526.3:634.75 Павлюк Н. В. Влияние основных компонентов продуктивности на формирование урожая земляники (Fragariaananassa Duch.) II Сортовивчення та охорона прав
на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Изучалось влияние основных компонентов продуктивности (количество рожков, цветоносов, цветков, завязей и средняя масса ягоды) на формирование урожая земляники интродуцированных сортов, сортов и гибридных форм отечественной селекции. Установлено, что высокую урожайность земляники в насаждениях первого года плодоношения обусловливают не менее 9 рожков, 14 - цветоносов, 153 - цветков, 115 шт. завязей /пог. м. при средней массе ягоды более 18 г.
УДК 631.526.3:634.75 N.V. Pavliuk. Impact of main productivity components on formation of Strawberry yield (Fragaria ananassa Duch.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К„ 2008. - № 8.
There has been studied impact of main productivity components (number of spurs, peduncles, flowers, ovaries and average berry weight) on formation of Strawberry yield of introduced varieties and varieties and hybrid forms of national breeding. It is established that high Strawberry yield in the crop of first fruit-bearing year is caused by not less than 9 spurs, 14 peduncles, 153 flowers, 115 ovaries per linier meter and average berry weight over 18 g.
