CC BY
87
3. Критерии токсичности по шкале NCIC-CTC [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://netoncology.ru/expert/chemotherapy/1559/1566/. (7)
4. Онкологические заболевания мелких домашних животных. / Под редакцией Ричарда А. С. Уайта. Перевод с англ. Махиянова Е. /. - М: «Аквариум ЛТД» - 2003, - 352 с.
5. Пухлини тварин: етюлопя, патогенез, д1агностика, комплексна терашя. / А. А. Гамота, В. I. Зав1рюха, Я. Г. Крупник, А. Р. Мисак. Льв1в: Галицька видавнича спшка, 2007. - 168 с.
6. Симонсон Э. Р. Практическая методика введения лекарственных препаратов / Э. Р. Симонсон, С. А. Крейгель [в кн.: Р. Кирк, Д. Бонагура, под ред. Дж. Д. Бонагура: пер. с анг.] // Современный курс ветеринарной медицины Кирка. -М.: ООО «Аквариум-Принт»,2005. - С. 529 - 532.
7. Фролов В. И. Применение химиотерапии при метастазирующим и местнораспространенном раке молочной железы у собак / В. И. Фролов // Материалы десятого московского международного конгресса. Москва, 2002. -С. 53-54
8. Якунина М. Н. Анализ эффективности адъювантной химиотерапии доксорубицином спонтанного рака молочной железы у собак и кошек [Текст] / М. Н. Якунина, Е. М. Трещалина // Рос. вет. журн. - 2009. - № 4. - С. 23-27.
9. Murphy S. Post^powanie z pacjentem onkologicznym / S. Murphy // Magazyn weterynaryjny. Vol. 15. nr 110. - 2006. - S. 8 - 12.
10. Rassnick K. M. Managing Complications Of Chemotherapy [Electronic resource] / Kenneth M. Rassnick, DVM, DACVIM (Oncology) Assistant Professor of Oncology Cornell University College of Veterinary Medicine, Ithaca, NY 2008 http://www.dcavm.org/oncology1.pdf.
Стаття надшшла до редакци 16.03.2015
УДК 636.09: 615.9: 636.2
Назарук Н. В., асистент, Гутий Б. В., д.вет.н., доцент, Гуфрш Д. Ф., д.вет.н., професор ©
Льеоеський нацоональний уноеерситет ветеринарноо медицини та боотехнологой омено С. 3. Ежицького
ВПЛИВ МЕТ1ФЕНУ ТА В1ТАМ1КСУ SE НА АКТИВШСТЬ АМ1НОТРАНСФЕРАЗ СИРОВАТКИ KPOBI БИЧК1В ЗА HITPATHO-КАДМ1СВОГО НАВАНТАЖЕННЯ
У cmammi наведено резулътати досл1джень еплиеу ттрату натрт та кадм1ю хлориду на активность амтотрансфераз. Встаноелено, що згодоеуеання бичкам Himpamy натрт у do3i 0,15 zN03 /кг маси тыа та хлориду кадм1ю у do3i 0,02 мг/кг маси тыа активность аланон- о аспартат-ам1нотрансферази сироватки Kpoei досл1дних тварин упродовж усъого досл1ду зростала. Найвищою активность ензим1в у Kpoei молодняку великоо рогатоо худоби встановлено на двадцяту добу досл1ду. За умов хроночного нотратно-нотритного токсикозу з кадм1евим навантаженням, молодняку великоо рогатоо худоби застосовували комплексний препарат з антиоксидантною diew «Мет1фен», до складу якого входять фенарон i MemioniH, а також препарат «BimaMiKC-Se», до складу якого входять вотамон Е о селенот натрт. Дам препарати сприяли стаболозацоо активност1 амтотрансфераз сироватки Kpoei протягом усъого nepiody досл1ду
© Назарук Н. В., Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., 2015
121
Ключов1 слова: Himpamu, кадмт, бички, метгфен, вгтамгкс Se, алашн-амтотрансфераза, аспартат-амтотрансфераза.
УДК 636.09: 615.9: 636.2
Назарук Н. В., ассистент, Гутый Б. В., д.вет.н., доцент, Гуфрий Д. Ф., д.вет.н., профессор
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С.З.Ежицького
ВЛИЯНИЕ МЕТИФЕНА И ВИТАМИКС SE НА АКТИВНОСТЬ АМИНОТРАНСФЕРАЗ СЫВОРОТКИ КРОВИ БЫЧКОВ ЗА НИТРАТНОГО-
КАДМИЕВЫХ НАГРУЗОК
В статье приведены результаты исследований влияния нитрата натрия и кадмия хлорида на активность аминотрансфераз. Установлено, что скармливание бычкам нитрата натрия в дозе 0,15 zN03 / кг массы тела и хлорида кадмия в дозе 0,02 мг/кг массы тела активность аланин- и аспартат-аминотрансферазы сыворотки крови подопытных животных в течение всего опыта возростало. Самой высокой активностью энзимов в крови молодняка крупного рогатого скота установлено на двадцатый день опыта. В условиях хронического нитратно-нитритного токсикоза с кадмиевой нагрузкой, молодняка крупного рогатого скота применяли комплексный препарат с антиоксидантным действием «Метифен», в состав которого входит фенарон и метионин, а также препарат «Витамикс-Se», в состав которого входит витаминЕ и селенит натрия. Данные препараты способствовали стабилизации активности аминотрансфераз сыворотки крови в течение всего периода опыта.
Ключевые слова: нитраты, кадмий, бычки, метифен, Витамикс Se, аланин-аминотрансфераза, аспартат-аминотрансфераза.
UDC 636.09: 615.9: 636.2
Nazaruk N., Gutiy B., Hufriy D.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
INFLUENCE OF METIFEN AND VITAMIX SE ON THE ACTIVITY OF AMINOTRANSFERASES OF BULLS BLOOD SERUM AT CADMIUM
NITRATE LOADING
The article deals with the results of search due to the influence of sodium nitrate and cadmium chloride on aminotransferase activity. It was found out that bulls feeding with sodium nitrate at a dose of 0,15 gNO3/kg of body mass and cadmium chloride at a dose of 0,02 mg/kg of body mass the activity of alanine and aspartate aminotransferase of body serum during all period of experiment was increased. The highest activity of enzymes in the blood of young cattle was installed on the twentieth day of experiment. Under conditions of chronic nitrate-nitrite toxicity with cadmium loading, young cattle were used complex drug with antioxidant action «Metifen», which includes fenaron and methionine, as well as drug «Vitamiks - Se» which includes vitamin E and sodium selenite. These drugs have contributed to the stabilization of serum aminotransferase activity throughout the period of the experiment.
Key words: nitrates, cadmium, bulls, metifen, vitamix Se, alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase.
122
Одним з прюритетних напрямюв токсикологи залишаеться вивчення особливостей комбшовано! дп найбшьш иоширених ксеноб1отиюв [1, 3]. Серед останшх провщш позици займають азотовмюш речовини, зокрема штрати, а також сиолуки Кадмда [2, 3].
Даш ксенобютики надходять у навколишне середовище у процес1 иромислового виробництва, викид1в автотранспорту, штенсивного використання у сшьському господарств1 х1м1чних засоб1в. Унаслщок чого, вищезгадаш речовини накопичуються в надм1рних кшькостях у грунтах, водах, рослинах, а також надходять у корми для тварин що в подальшому призводять до нагромадження !х в оргашзм1 тварин. Це згодом спонукае до зниження !х продуктивное^, а у надм1рних кшькостях спричиняють розвиток токсикоз1в р1зно! етюлоги [3, 4, 5].
Метою наших дослщжень було встановити вплив мет1фену \ впамшсу 8е на актившсть аланш-амшотрансферази \ аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 бичюв за штратно-кадм1евого навантаження.
Матер1али 1 методи. Дослщження проводились на баз1 навчально-науково-виробничого центру «Комаршвський» Городоцького району Льв1всько1 обласп на 20 бугайцях шестимюячного вшу, чорно-рябо! породи, яю були сформован! у 4 групи по 5 тварин у кожнш
Бичкам контрольно! групи згодовували з кормом протягом мюяця штрат натрда у доз1 0,15 г!Ч03 /кг маси тша разом з хлоридом кадмда у доз1 0,02 мг/кг маси тша тварини. Бичкам першо! дослщно! групи протягом мюяця згодовували штрат натрда та хлорид кадмда у вказаних вище дозах та задавали до рацюну мет1фен у доз1 0,28 г/кг комбшорму. Бичкам друго! дослщно! групи з кормом протягом мюяця згодовували штрат натрда та хлорид кадмда у вказаних вище дозах та задавали до рацюну вп-амшс 8е у доз1 0,03 г/кг маси тша. Бичкам третьо! дослщно! групи з кормом протягом мюяця згодовували штрат натрда та хлорид кадмда у вказаних вище дозах та задавали до рацюну мет1фен та в1там1кс8е.
Пюля проведения дослщжень дотримувалися правил, обов'язкових при виконанш зоотехшчних дослав щодо подбору та утримання тварин-аналопв у групи, технологи загот1вл1, використання й обл1ку спожитих корм1в. Рацюн тварин був збалансований за поживними 1 мшеральними речовинами, яю забезпечували !х потребу в основних елементах живлення.
Дослщ тривав упродовж 30-и д1б. Кров для анатзу брали з яремно! вени на 1-, 5-, 10-, 15-, 20- 1 30-ту добу дослщу.
У сироватщ кров1 дослщжували: актившсть аспартат-амшотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) 1 аланш-амшотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) - за методом Райтмана й Френкеля, в модифшацп К. Г. Капетанаю.
Результати дослщжень. Важливе значения мае вплив даних препарапв на показники кров1, що вщображають стушнь ураження печшки. До таких показниюв кров1 вщносять амшотрансферази, а саме аланш- I аспартат-амшотрансферази.
Вплив мет1фену 1 в1там1ксу 8е на актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 бичюв за умов штратно-кадм1евого навантаження наведено у таблиц! 1.
Встановлено, що актившсть даного ензиму за умов хрошчного штратно-штритного токсикозу з кадм1евим навантаженням протягом дослщу зростала. Так, на десяту, п'ятнадцяту та двадцяту доби дослщу актившсть аспартат-амшотрансферази зросла вщносно початкових величин на 15,6, 17,8 та 22 %.
Проводячи анал1з таблиц! 1, ми встановили, що теля застосування мепфену та в1там1кс 8е, теля хрошчного ттратно-ттритного токсикозу з кадм1евим
123
навантаженням, актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 дослщних груп тварин знижувалася, пор1вняно з контрольною групою.
Зокрема, на десяту добу дослщу, актившсть аспартат-амшотрансферази у кров1 дослщно! групи Д3 була на 2 % нижчою, н1ж у контрольнш груш тварин, у тварин дослщно! групи Д4 - на 3 %, а у бичюв дослщно! групи Д5 - на 4 %. На п'ятнадцяту добу дослщу активнють ензиму у сироватщ кров1 бичюв дослщних груп становила, вщповщно, 1,01±0,031, 1,01±0,027 { 0,98±0,024 ммоль/год/л, а у контрольнш груш - 1,06±0,035 ммоль/год/л.
Таблиця 1
Актившсть аспартат-амшотрансферази у сироватщ кров1 бичк1в шсля введения мет1фену та в1тамжс 8е за хрошчного штратно-штритного токсикозу з
кадм1евим навантаженням; (М±ш, п = 5)
Час досл1дження кров1 (доби) Аспартат-амшотрансфераза (ммоль/год/л)
Групи тварин
Контрольна 1 (нирати+кадмш) Дослщна 3 (нирати+кадмш) мепфен Дослщна 4 (нирати+кадмш) в1там1кс 8е Дослщна 5 (нирати+кадмш) мет1фен+ виамже 8е
Початков1 величини 0,90±0,025 0,91±0,022 0,93±0,015 0,91±0,018
1 доба 0,95±0,030 0,93±0,025 0,94±0,020 0,92±0,021
5 доба 0,98±0,035 0,96±0,030 0,97±0,027 0,94±0,020
10 доба 1,04±0,037 1,02±0,026 1,01±0,031 1,00±0,030
15 доба 1,06±0,035 1,01±0,031 1,01±0,027 0,98±0,024*
20 доба 1,10±0,028 1,03±0,031 1,04±0,028 0,96±0,023*
30 доба 0,99±0,04 0,97±0,022 0,97±0,025 0,95±0,021
Примтка: стутнъ е1рог1дност1 пор1еняно з даними контрольно1 групи -р<0,05 - *, р<0,001 - **
На двадцяту добу, актившсть аспартат-амшотрансферази у бичюв дослщно! групи Д3 була на 6,4% нижчою, вщносно величин контрольно! групи тварин, у групи Дф - на 5,5 % а групи Д5 - на 12,3 %. На тридцяту добу дослщу у тварин ус1х трьох груп активнють ензиму була у межах величин ф1зюлопчно! норми.
Застосування мет1фену та в1там1кс 8е тваринам теля ттратно-кадм1евого навантаження сприяло також зниженню активносп другого ензиму, який вщноситься до амшотрансфераз - аланш-амшотрансферази. На початку дослщу активнють ензиму була у межах величин ф1зюлопчно! норми.
Нпратно-кадм1еве отруення бичюв сприяло зростанню активносп аланш-амшотрансферази у сироватщ кров1 тварин контрольно! групи тварин, де вщносно початкових величин вона зросла на п'ятнадцяту \ двадцяту доби дослщу на 19,5 1 31,7 % вщповщно (табл. 2).
Виходячи ¿з результата, проведених нами дослщжень, встановлено, що за дп Кадмда 1 штрат1в у субтоксичних дозах, у сироватщ кров1 активнють аланш-амшотрансферази пщвищуеться в бшьшш м1р1, шж актившсть аспартат-амшотрансферази. Це зумовлено тим, що аланш-амшотрансфераза навпъ за незначних деструктивних ураженнях мембран гепатоцшгв, легко видшяеться з них 1 надходить у кров. Натомють, ензим аспартат-амшотрансфераза мютиться у м1тохондр1ях гепатоцит1в, а тому проникнення даного ензиму у кров ускладнюеться тим, що кр1м поверхнево! оболонки кл1тини, фермент повинен проникнути ще й через м1тохондр1альну мембрану, що бувае за високих доз кадмда хлориду та штрату натрда.
124
Застосування препарата-антиоксиданта тваринам в умовах штратно-кадм1евого навантаження сприяло зниженню активност! аланш-амшотрансферази у вс1х дослщних трупах тварин. Однак, слщ вщзначити, що сукупне застосування даних препарата сприяло кращш нормал!зацп активносп ензиму, шж застосування препарата окремо. Це вказуе на те, що мет1фен 1 в1ташкс 8е теля сукупного застосування ефектившше нейтрал1зували дда штрита 1 Кадмда, попереджаючи !х токсичну дда на функцда печшки.
Таблиця 2
Актившсть аланш-амшотрансферази у сироватщ кров1 бичк1в шсля введения мет1фену та вггамжс Se за хрошчного штратно-штритного токсикозу з
кадм1евим навантаженням; (M±m, п = 5)
Час дослщження кров! (доби) Аланш-амшотрансфераза (ммоль/год/л)
Групи тварии
Контрольна 1 (нирати+кадмш) Досл!дна 3 (нирати+кадмш) мет!фен Досл!дна 4 (н!трати+кадм!й) в!там!кс 8е Досл!дна 5 (н!трати+кадм!й) мет!фен+ виамже 8е
Початков! величины 0,41±0,017 0,39±0,011 0,40±0,018 0,41±0,011
1 доба 0,44±0,016 0,42±0,010 0,43±0,012 0,42±0,010
5 доба 0,47±0,017 0,44±0,014 0,45±0,010 0,44±0,011
10 доба 0,49±0,014 0,46±0,011 0,46±0,013 0,44±0,012*
15 доба 0,52±0,012 0,47±0,013* 0,48±0,011* 0,46±0,010*
20 доба 0,54±0,014 048±0,013 0,50±0,011* 0,45±0,016*
30 доба 0,47±0,011 0,43±0,012* 0,44±0,014 0,42±0,015*
Примтка: стутнъ в1рог1дност1 пор1вняно з даними контрольноI групи -р<0,05 - *, р<0,001 - **
Отже, застосування мет1фену та в1там1кс 8е теля хрошчного ттратно-штритного токсикозу з кадм1евим навантаженням у бичюв, сприяли стабшзацп активноси амшотрансфераз сироватки кров! протягом усього перюду дослщу.
Висновки. За величинами активност! амшотрансфераз у сироватщ кров!, можна встановити стушнь ураження печшки. Згодовування бичкам з кормом кадмда хлориду та штрат! натрда у токсичних дозах, сприяло в1ропдному зростанню активное^ амшотрансфераз: аланш- \ аспартат-амшотрансферази. Найвищою актившсть амшотрансфераз була у сироватщ кров! бичюв, яким згодовували з кормом штрат натрда та кадмда хлорид на 20-ту добу дослщу.
Застосування препарата мет1фену та в1там1кс 8е дослщним бичкам, яким здшенювали штратно-кадм!еве навантаження, сприяло зниженню активност! аланш- та аспартат-амшотрансфераз у !х сироватщ кровг
Лггература
1. Гутий Б. В. Змша бюх!м!чних 1 морфолопчних показниюв кров! щур1в при хрошчному кадм1евому токсикоза / Б. В . Гутий // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: Зб1рник наукових праць Харювсько! державно! зооветеринарно! академи. - X.: РВВ ХДЗВА., 2012. - Вип. 24, Ч. 2 - С. 247-249.
2. Гутий Б. В. До методики вивчення впливу штрата на стан антиоксидантно! системи бичюв // Науковий вюник Льв1всько1 нацюнально! академи ветеринарно! медицини ¿меш С. 3. Гжицького - 2004. - № 2. - С 48-52.
3. Назарук Н. В. До методики вивчення токсично! дп кадм!ю на оргашзм тварин (огляд л!тератури) / Н. В. Назарук // Науковий вюник Сумського нац!онального аграрного ун!верситету. - Суми, 2009. - № 6 (25). - С. 92-97.
125
4. Назарук Н. В. Особливосп перекисного окиснення лшщв у кров1 бичюв, уражених кадм1ем та штритами. / Н. В. Назарук, Б. В. Гутий, Д. Ф. Гуфрш // Науково - техшчний бюлетень. 1нституту бюлогп тварин 1 Державного науково -дослщного контрольного шституту ветпрепарат1в та кормових добавок. - Льв1в, 2012. - Вин. 13, № 3, 4. - С. 250-253.
5. Bogdan ОШ:у. Wplyw dodatk6w paszowych Meweselu 1 Metifenu па ро2юш produkt6w peroksydacji lipid6w w warunkach przewleklego zatrucia kadmem / Pasze przemyslowe slowe КЯ4/2013. - st. 24-26.
Стаття надшшла доредакци 17.04.2015
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера О. О., Лавршенко I. В., Жерносж I. А. ©
Полтаесъка державна аграрна академ1я
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА ЗАХОДИ Л1КВ1ДАЦ11 ПАСТЕРЕЛЬОЗУ
КУРЕЙ В ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ
У статт1 наведено етзоотолог1чм дам, кл1мчм ознаки, патологоанатом1чш зм1ни та результаты лабораторных досл1джень пастерелъозу курей. Спалах пастерелъозу в досл1джуваному приватному господарств1 вынык спонтанно, без занесения збудныка /з зовм. Наывыща чутлыв1сть збудныка була встановлена до енрофлоксацыну, тому для л1куваня птыц1 выкорыстовувалы 10% розчын енрофлоксацыну для пероралъного застосування. Препарат додавали до воды у розрахунку 1 мл на 1 л впродовж п'яти дшв. Препарат призначали усъому погол1в'ю птиц1. Висока чутлив1сть видыеиих пастерел лише до енрофлоксацину вказуе на ст1йюстъ пастерел до несприятливих фактор1в зовмшнъого середовыща та необх1дмстъ проводыты вызначення чутлывост1 до антыбактер1ыных речовын у кожному конкретному выпадку захворювання.
Ключовг слова: куры, пастерелъоз, чутлыв1сть, л1кування.
УДК 636.085.3: 619: 616.992.28
Передера А. А., Лавриненко И. В., Жерносик И. А.
Полтавская государственная аграрная академия
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ И МЕРЫ ЛИКВИДАЦИИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗА КУР В ЧАСТНОМ ХОЗЯЙСТВЕ ПОЛТАВСКОГО РАЙОНА
В статье приведены эпизоотологические данные, клинические признаки, патологоанатомические изменения и результаты лабораторных исследований пастереллеза кур. Вспышка пастереллеза в исследуемом частном хозяйстве возник спонтанно, без занесения возбудителя извне. Самая высокая чувствительность возбудителя была установлена к энрофлоксацину, поэтому для лечения птицы использовали 10 % раствор энрофлоксацина для пероралъного применения. Препарат добавляли к воде в расчете на 1 мл на 1 л в течение пяти дней. Препарат назначали всему поголовью птицы. Высокая чувствительность выделенных пастерел только к энрофлоксацину указывает на устойчивость пастерел к неблагоприятным факторам внешней среды и необходимости проводить определение чувствительности к антибактериальным веществам в каждом конкретном случае заболевания.
Ключевые слова: куры, пастереллез, чувствительность, лечение.
© Передера О. О., Лавршенко I. В., Жерноак I. А., 2015
126
