CC BY
30
Огляд
Review
УДК 616.728.2-089.843-036.8-06:616.8-009.18:612.76(048.8) DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146640
Фiщенко О.В.
Внницький нац1ональний медичний ун1верситет 1м. М.1. Пирогова МОЗ Укра/ни, м. В1нниця, Украина
Вплив змши довжини важеля дм сил абдуктор1в стегна пiсля ендопротезування кульшового суглоба на особливост ходьби пащенлв (анал^ичний огляд лiтератури)
Резюме. Робота присвячена вивченню основних напрямюв досмджень бомеха^чних особливостей ходьби людини псля тотального ендопротезування кульшового суглоба в '¡сторичному аспект й сучасного стану проблеми. Особлива увага звертаеться на проблему несиметричност довжини важеля абдукторв стегна псля протезування, а саме наслдки, до яких призводить ця помилка. Розглянут'1 методи до^джень бомеханки ходьби людини, як теоретична зокрема математичне динам'чне моделювання, так i апаратнi. Аналiз лтератури показав, що при тяжких дегенеративно-дистроф'чних ураженнях кульшового суглоба у хворих вдбуваеться тяжке спотворення бомеханки ходьби, що виражаеться в зменшен часу опори на стопу, перенос ваги тла на здорову чи пор'тняно здорову юн^вку, зменшенн довжини кроку через виражену контрактуру в кульшовому суглов. У хворих спостергаеться зростання асиметрИ кроюв, що робляться здоровою й хворою юн^вками, за рзними параметрами. Часто спостергаеться нестабльнсть параметр'¡в вд кроку до кроку. Ендопротезування кульшового суглоба приводить до позитивних зсув'в параметр'¡в ходьби, а саме збльшення довжини кроку, вдновлення опори на протезовану юн^вку. Зростае швидюсть пересу-вання. Але в вльшостхворихзбергаетьсянедостатнсть м'язового апарату, який пд час переб'<гу захворю-вання втратив спроможнсть повно^нного функцонування. К^м того, проведене х1рурпчне втручання теж впливае на яюсть ходьби. За даними лтератури було виявлено, що асиметря довжини важеля абдукторв стегна в^грае свою негативну роль в уповльнен вдновленняходьби, особливо у в'1ддален'1 пероди. Ключовi слова: ендопротезування; кульшовий суглоб; бомеханка ходьби; огляд
Травма
Вертикальна ходьба е найбтьш природною локомо-щею людини, вона вщбуваеться в результата складно! координовано! ди скелетних м'язiв, тулуба й инщвок. Якщо через захворювання здатнють до ходшня ставиться тд загрозу, то результатом може бути тимчасо-ве, а школи i тривале обмеження опороспроможност й швалщшсть. Виявлення причин i ступеня тяжкост порушень ходьби хворо! людини е найважлившим завданням лiкарiв ортопедiв-травматологiв, що дасть змогу проводити вщновне лшування.
Кльысть ушкоджень i захворювань кульшового суглоба становить 8,1 % у структурi вше! патологи опо-рно-рухово! системи [1].
Тотальна хiрургiчна артропластика визнана опера-щею ХХ столггтя через високу задоволенють пащентав i покращання якост життя шсля операци [2]. Ендопротезування кульшового суглоба е одним з устшних
втручань не тшьки в ортопедп, але й у всш сучаснш медицина З часу перших спроб ендопротезування кульшового суглоба у 1950-х роках удосконалення методологи, техшки ендопротезування й шсляопе-рацшно! реабштаци значно збтьшило ефектившсть цiei процедури. За даними нащональних реeстрiв [3], клiнiчний i функщональний результат ендопротезування через 10 роыв у бiльше нiж 95 % оцшюють як вiдмiнний i понад 80 % протезiв виживають пiсля 25 рокiв спостереження [4].
Кльысть хворих на артроз стегна зростае, i, за ощн-ками дослщниыв, у 2010 роцi у свт було проведено по-над 950 000 первинних i ревiзiйних операцiй з приводу ендопротезування кульшового суглоба [5]. У Сполуче-них Штатах до 2030 р. плануеться збтьшити кiлькiсть iмплантатiв на 174 %, але в крашах, що розвиваються, запланованi показники набагато вищi [6].
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Фщенко О.В., Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: A.V. Fishchenko, M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: [email protected]
Метою нашого огляду було визначити основш тенденций вивчення й вирiшення проблем бюмехашчних ускладнень пiсля ендопротезування кульшового су-глоба при несиметричний довжинi важеля абдукторiв стегна в Укра!ш та свт.
Операцiю Í3 замiни кульшового суглоба переважно проводять пацieнтам похилого вiку, але у свiтi зростае к!льк!сть людей вiдносно молодого вшу, як! бажають отримати вiд свого кульшового суглоба максималь-ну вщдачу [7]. Згiдно з даними Нащонального центру статистики охорони здоров'я США [8], у перюд з 2000 по 2010 роки к!льысть замш кульшового суглоба в людей вшом до 55 роыв збтьшилася втричi й стано-вить близько 19 % в!д всiх таких операцш, причому в бiльшостi пащентав вiдмiчали лише початковi ознаки остеоартрозу. Отже, хiрурги, як! виконують ендопротезування кульшового суглоба, стикаються iз завданням задовольнити висок! очшування пащенпв i забезпечи-ти вiдмiннi результати.
Як св!дчать данi свггово! статистики, щорiчно по-требують ендопротезування суглобiв вiд 500 до 1000 хворих на 1 млн населення, для Укра!ни цей показ-ник становить 25—40 тисяч хворих щороку. На жаль, поки що в Укра!ш таких операцiй роблять недостат-ньо [9, 10].
Сучасш ендопротези кульшових суглобiв е складни-ми продуктами з конструктивно! й технолопчно! точки зору й повинш вiдповiдати дуже суворим вимогам, що визначаються не ттьки 1х функцiональним призна-ченням, а й доступшстю для людей, яы потребують ендопротезування [11, 12]. Широке застосування ендопротезування в медичнш практицi дало змогу отримати численш статистичнi данi про функцюнування ендопротезiв в органiзмi людини, оцшити 1х термiн служби й ускладнення, пов'язанi з ендопротезуванням [13-15].
Аналiз лiтератури вказуе на те, що кр!м ускладнень, пов'язаних iз конструктивними особливостями ендо-протезiв, вiдмiчають симптоматичнi ускладнення, як! проявляються в порушенш бiомеханiки ходьби: зни-жеш швидкост пересування, зменшеннi довжини кро-ку, зменшенш сили реакцй' на землю й д!апазону рух!в стегна [16-20].
На початку ери тотального ендопротезування, у 60-х роках минулого стор!ччя, на змшу ходьби шсля повно! замши кульшового суглоба не звертали особливо! уваги [21]. Першим, хто почав вивчати про-блеми порушень бюмехашки ходьби, пов'язаних у тому числ! з ускладненнями шсля ендопротезування кульшового суглоба, був П.Ф. Лесгафт [22]. Перш! досл!дження просторово! ор!ентацп таза при нор-мальнш ходьб! були проведен! А.К. Покатиловим i сшвавт. (1974) [23], а у хворих на ортопедичш за-хворювання — 1.П. Вагановою [24].
Експериментальному визначенню суглобових реакцш була присвячена низка досл!джень In Vivo Measurements of Hip Joint Forces [25-28]. Реакцй в кульшовому суглоб! реестрували спещальними тен-зодатчиками, вмонтованими в шийку ендопротеза,
який встановлювали пацieнту. Отриманi данi до сьо-годнi служать для верифiкацii математичних моделей pyxiB людини.
Математичне моделювання e одним i3 cnoco6iB кть-ысного аналiзy навантажень на кульшовий суглоб. Цей пiдxiд дозволяе за даними про динамшо-кшематичну структуру руху розрахувати зусилля в м'язах i реакцй' в кульшовому cyглoбi [27].
Бтьшу увагу патологй' ходьби шсля ендопротезування стали придтяти в останш 20 рoкiв через зростання очшувань пацieнтiв, збiльшення кiлькocтi цих операцш i застосування його в бтьш молодо'' й вимогливо" групи пацieнтiв [29].
Основними показниками якост ходьби е штеграль-ш параметри, що oцiнюють час навантаження хворо'' й здорово'' кшщвок i рoзпoдiл навантаження упродовж фаз ходьби. Загальна характеристика порушень ходьби до та шсля ендопротезування кульшового суглоба наведена в робота А.А. Надеева [30], у як!й автори показали, що при кoкcартрoзi внаслщок больового синдрому скорочуеться час опори на хвору кшщвку з компенсаторним ростом тривалосп опори на шшому (здоровому) бощ. Зменшуеться амплггуда переднього й заднього поштовхш, а саме втбуваеться обмеження навантаження на хворий суглоб тд час найбтьш р!з-ко" зм!ни сил взаемоди к!нц!вки з опорною поверхнею, помггао знижуеться темп ходьби. Аcиметрiя часових i опорних параметрiв бiльше проявляеться при одно-6!чному yраженi кульшового суглоба, але присутня й при дво6!чному коксартроз^ тому що частше один суглоб страждае бтьше за другий. У ц!лому для хворих на дегенеративно-диспластичш ураження кульшового суглоба характерна динамiчна неcтабiльнicть бюмехашчних параметрiв ходи.
Т.В. Буйлова i Д.Е. Сиднев [31] за допомогою бю-меxанiчнoгo комплексу обстежили 85 хворих в!ком в!д 18 до 55 роив !з коксартрозом I—III стадш. Виявлеш порушення ходи як у часових, так i просторових характеристиках кроку. У 44 % випадыв вiдмiчалocь змен-шення перioдy опори на хворому бощ, у 7 % — збть-шення, в шших випадках тривалicть перioдy опори була в межах норми. Зменшення амплпуди згинання/ розгинання в ураженому сугло6! компенсувалось и в!д-носним зростанням на контралатеральному 6оц!. У значнш к!лькост! випадкш був зменшений перекат через п'яту на обох кшщвках, у вшх хворих на коксартроз вiдмiчалocь зниження реакцй' опори хворо'' кшщвки, порушення ритму ходи. Зменшення опороздатност супроводжувалось виникненням значно" р!зниц! бю-меxанiчниx параметрiв в!д кроку до кроку. Таким чином розм!р навантаження хворо'' кшщвки не ттьки зменшувався, але й ставав непостшним.
У хворих з одно6!чним коксартрозом, ускладненим вкороченням кшщвки, контрактурою кульшового суглоба !з супутшм компенсаторним лордоскол!озом, виникае порушення oрieнтацii таза в трьох площинах [32]. Данi, oтриманi за допомогою чутливих датчиыв, як! вимiрювали рoтацiю таза у фрoнтальнiй, сапталь-н!й i гoризoнтальнiй площинах при ходь6! у в!льному
темт, обробляли за допомогою комп'ютерних про-грам. У здорових хвил були правильно! форми, симе-тричнi й повторювались при кожному новому цикш ходи, у хворих на коксартроз хвил мали неправильну форму, характеризувались асиметрieю i не завжди по-вторювались.
У щлому, за даними лiтератури, компенсаторнi реакци органiзму, якi спостерiгаються при дегенера-тивно-дистрофiчних ураженнях кульшового суглоба, направлен на зменшення патологiчних проявiв, впли-вають на ходьбу так:
— в!дбуваеться перенiс опори на здорову або менш хвору ногу;
— зменшення тривалост опорно! фази й збтьшення перiоду переносно! фази кроку;
— переыс таза та його нахил з поглибленням попе-рекового лордозу;
— збтьшення робочо! амплiтуди рухливостi в дис-тальних суглобах хворо! юнщвки для компенсаци на-явного обмеження рухiв у кульшовому суглобi.
При розвитку патолопчного процесу поступово скорочуеться тривалють вiдносно! ремiсi! й знижаеть-ся або повнiстю зникае ефектившсть консервативно! терапи. Резерви компенсаци, направлеш на частко-ве збереження опороздатност кiнцiвки, утримання вертикально! постави тулуба при хода, зменшення больового синдрому, все бтьш вичерпуються, що закшчуеться повним зривом компенсаци з проявом дегенеративно-дистрофiчних змiн у поперековому втдш хребта, контралатеральному кульшовому й колшних суглобах [33—35]. Рiзко зростае енергетич-на цiна ходи. Для збереження гомеостазу оргашзм iз порушенням функцш локомоцiй змушений реагувати напруженням з боку забезпечуючих систем, насампе-ред серцево-судинно! [35].
Ендопротезування кульшового суглоба приводить до певних позитивних змш у бюмехашщ ходи — збть-шення довжини кроку, бiльш рiвномiрного розподлу навантаження на нижнi кiнцiвки, зменшення перюду подвiйного кроку, що впливае на збтьшення темпу пересування [36]. Полегшуеться також шдтримка вертикально! пози, хода характеризуеться симетричшстю подографiчних та iхнографiчних величин, функцiя поштовху оперовано! кiнцiвки збiльшуeться у 2—8 разiв [37]. Данi подографп свщчать про зменшення асиметри ходи, збтьшення коефщента ритмiчностi, збiльшення мiжланкових купв у кульшовому й колш-ному суглобах [38].
При рентгенолопчному дослщженш було оцше-но вплив устшного ендопротезування на iншi ланки опорно-рухового апарату, виявлено вiдсутнiсть ознак прогресування патологiчного процесу в контралате-ральному кульшовому суглобi в 75,4 % i в попереково-крижовому втдш хребта — в 67,4 % хворих [39].
У низш робгг пiдкреслюeться залежнють бюмехаш-ки вт правильно! iмплантацi! ендопротеза, дотриман-ня купв фронтально! й горизонтально! вщповщносп, й особливо вiд встановлення тазового компонента в зош анатомiчного центра ротаци кульшового сугло-
ба. Також особливу увагу придтяють забезпечен-ню piBHo! довжини нижнiх кiнцiвок. У зв'язку з цим виникають деяы скпаднощi при диспластичному коксартрозi, тому що довжина оперовано! кшщвки збшшуеться за рахунок установки ацетобулярного компонента в ютиннш вертлюжнiй западинi й вщнов-лення шийково-дiафiзарного кута стегновим компонентом ендопротеза.
При ендопротезуванш дегенеративного суглоба xi-рург намагаеться вiдновити нормальну анатомiю суглоба, але залишаеться декiлька протирiч щодо оптимального розмщення компонентiв [40, 41]. Для втновлення оптимальних бiомеxанiчниx сил суглоба вертлюжна маса повинна бути медiалiзована, що призводить до зменшення втсташ мiж центром крутiння й вюсю тла [42], це забезпечуе кращi меxанiчнi умови для абдукци м'язiв стегна [43], але виникае ризик скорочення глобального змiщення. При збтьшенш змiщення стегново! кустки виникае ризик надмiрно! компенсаци, що призведе до збтьшення напруження м'язiв-абдукторiв i, можливо, зниження !х функци. Виршенню цiе! проблеми було присвячена робота F. Bj0rdal, K. Bj0rgul [44]. Метою до-сл!дження було вивчення взаемозв'язку мiж змiною довжини важелiв м'язiв-абдукторiв i клiнiчним результатом, включно з можливими наслщками перебiльшеного зсуву. Вони досл!дили, чи юнують яюсь вiдмiнностi в клИчному результатi м!ж пацiентами, якi мали збтьшення важеля руки, порiвняно з пащентами, яю збе-р^али свiй анатомiчний важш. Але оцшка результатiв за даними рентгенограм i опитувальником Харрiса не вивила значущо! рiзницi м!ж пацiентами зi збтьшеним важелем абдукторiв стегна i тими, у кого було збереже-но анатомiчну симетрiю. 6 данi, що змщення вiдiграе важливу роль, коли оцшюють клiнiчнi результати ендопротезування. У деяких досл!дженнях було зафшсовано, що збтьшення змiщення приводить до збтьшення диапазону рух^в, покращення меxанiчниx переваг абдукто-рiв стегна й шдвищення стабiльностi через збтьшення подовження м'яких тканин [43—46]. Неможливють вщ-новити компенсацiю призводила до посилення реак-тивних сил суглоба i, внасл!док цього, до збтьшення зношування полiетилену [47]. Але Little et al. [48] припустили, що збтьшення бтьше нiж на 5 мм вт конт-ралатерального стегна також може призвести до зношу-вання полiетилену.
Важливiсть змiщення стегново! истки при ендо-протезуваннi була шдкреслена в деяких авторiв, але робгг, яы безпосередньо дослiджували б роль важеля абдукторiв i його вплив на клМчний результат, замало. Дослтження показали, що iснуе кореляцiя мГж довжи-ною важеля абдуктора стегна й силою м'язГв. McGrory et al. [45] повтомили, що довжина важеля е одним з найбтьш важливих факторiв, що впливають на м'язову силу абдуктора. Використовуючи тривим1рну бюмеха-шчну модель, Delp et al. [49] продемонстрували, що 6Гчний зсув центра тазостегнового суглоба негативно впливае на функцш м'язiв-абдукторiв, зменшуючи важiль, а тим самим — i здатнiсть генерувати моменти тазостегнового суглоба.
Останшм часом yci бтьше дослiдникiв вивчають вплив змши довжини важеля абдуктора стегна як на конструктивш компоненти ендопротезiв, так i на бю-механiчнi характеристики ходьби, особливо у вщдалеш термши спостереження. Якщо ще 10 роыв тому осно-вним iнструментом дослтниыв було клiнiчне досль дження пащентав i переважно статичнi моделi, то зараз на допомогу прийшли потужш комп'ютернi технологй' моделювання, тривимiрне моделювання за реальними томограмами, програми моделювання ходьби людини з можливютю передачi для аналiзу реальних даних па-цiента — антропометричнi, рентгено- i томографiчнi, бiографiчнi. Дослiдники вже працюють над вивченням впливу змiни асиметрй' в декiлька мiлiметрiв.
За останш 2—3 роки з'явилося декiлька робгг, при-свячених дослiдженню впливу змши довжини важеля абдукторiв стегна тсля ендопротезування на ходьбу людини. E. Sariali et al. [50] провели проспективне по-рiвняльне дослiдження 28 пащенпв, яким була вико-нана повна артропластика стегнових суглобiв. Було до-слiджено 3 групи хворих до та тсля ендопротезування, у яких констатували мшмальне зменшення важеля на 15 % (9 пащенпв), його вщновлення (14 хворих) i мь нiмальне збiльшення на 15 % (5 ошб). Аналiз ходьби проводився через 1 рш. Будо доведено, що зменшення важеля на 15 % призводить до змши параметрiв ходьби. На вщмшу вщ груп з вiдновленим i збтьшеним важелем у групi зi зменшеним важелем спостерiгалася статистично значима асиметр1я мiж сторонами, з мен-шим дiапазоном руху й бiльш низькою максимальною швидкiстю качання на протезованому бощ. Було ви-явлено, що змша важеля на 6 мм вже мае клшчш на-слщки.
H.A. Rüdiger et al. [51] у проведеному дослщжеш подали ыльысш данi про вплив змши змщення стегново! кiстки на м'язовi й сумiснi сили при нормальнш ходь-бi. Зменшення важеля стегново! кустки потребувало вiд хворого збтьшення сили м'язiв-абдукторiв (до 20 %) для тдтримки нормально! ходьби, що, у свою чергу, збтьшувало силу сумюно! реакцй'. Вони висловили думку, що означений ефект пiдкреслюе важливють точно! реконструкцй' змiщення стегново! ыстки.
F. Amirouche et al. [52] провели комплексне досль дження впливу змши довжини важеля абдуктора стегна на параметри ходьби пащенпв i мшрорухливють шжки ендопротеза в ыстковому каналi. Дослiдники вивчали вплив змши важеля абдукторiв у межах в1д +5 до —5 мм. Вивчення параметрiв ходьби проводили за допомогою системи OpenSim. Як повiдомляють автори, зменшення довжини важеля абдукторiв призвело до збтьшення тривалост циклу ходьби на 0,03 с i збтьшення сил та-зово! частини суглобiв, м'язи активуються ранiше.
При вшх позитивних впливах тотального ендопротезування кульшового суглоба на бюмехашку ходьби нормальна локомощя в бтьшосп хворих не втнов-люеться [53, 54]. Вiдмiчають, що рухи в суглобi здай-снюються в повному обсяз^ сила м'язiв достатня, рентгенолопчний результат вiдмiнний, але кульгавiсть залишаеться. Причиною такого явища, на думку бага-
тьох автс^в, е не стiльки слабысть м'язiв, ск1льки пору-шення оргашзац!! роботи м'язiв, що оточують кульшо-вий суглоб. Справа полягае в тому, що ходьба людини характеризуеться оптимальним сполученням зовшш-нiх (гравггацшних, iнерцiйних) i внутрiшнiх (м'язових) сил [55]. Отже, через недостатнють м'язового апарату, що супроводжуе дегенеративно-дистрофiчний процес у кульшовому суглобi, оперативне втручання впливае на бiомеханiчнi характеристики ходьби тсля ендопротезування. I, як повщомлялося вище, на силу м'язiв i, вiдповiдно, на ходьбу впливають i помилки чи особли-вост встановлення ендопротеза в кожному конкретному випадку.
Висновки
Аналiз лiтератури показав, що при тяжких деге-неративно-дистрофiчних ураженнях кульшового суглоба у хворих виникае тяжке спотворення бюмеха-шки ходьби, що виражаеться в зменшеш часу опори на стопу, перенос ваги тта на здорову чи порiвняно здорову кiнцiвку, зменшеннi довжини кроку через виражену контрактуру в кульшовому суглобь У хворих спостертаеться зростання асиметрй' параметрiв кроыв, що робляться здоровою й хворою ынщвка-ми. Часто виникае нестабтьнють параметрiв вiд кроку до кроку.
Ендопротезування кульшового суглоба призводить до позитивних зсувiв параметрiв ходьби, а саме збтьшення довжини кроку, втновлення опори на проте-зовану ыншвку. Зростае швидк1сть пересування. Але в бтьшосп хворих зберiгаеться недостатнють м'язового апарату, що пд час перебиу захворювання втратив спроможнiсть повнощнного функцiонування. Крiм того, проведене х1рурпчне втручання теж впливае на яысть ходьби. За даними лiтератури було виявлено, що асиметр1я довжини важеля абдукторiв стегна вiдiграе свою негативну роль в уповтьнеш вiдновлення ходьби, особливо у вщдалеш перюди.
Конфлiкт iffrepeciB. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Шапиро К.И. Социально-гигиеническая характеристика больных с заболеваниями тазобедренного сустава // Повреждения и заболевания тазобедренного сустава. — Л., 1983. — С. 62-64.
2. Learmonth I.D. The operation of the century: total hip replacement /Learmonth I.D., Young C., Rorabeck C. //Lancet. — 2007. — Vol. 370. — P. 1508-1519.
3. Australian Orthopaedic Association National Joint Replacement Registry. Annual Report. Adelaide: AOA; 2016— 2017. — https://www.aoa.org.au/ docs/default-source/annual-reports/aoa-annual-report-2016-17.pdf?sfvrsn=8898c404_8
4. Pivec R. Hip arthroplasty / Pivec R, Johnson A.J., Mears S.C, Mont M.A. // Lancet. — 2012. — Vol. 380. — P. 1768-1777.
5. Kurtz S.M. International Survey of Primary and Revision Total Hip Replacement/Kurtz S.M., R der C, Lau E, Ong K,
Widmer M., Maravic M. [et al.] // 5вь Annual Meeting of the Orthopaedic Research Society. — 2010.
6. Kurtz S. Projections of primary and revision hip and knee arthroplasty in the United States from 2005 to 2030/ Kurtz S, Ong K, Lau E, Mowat F, Halpern M. // J. Bone Joint Surg. [Am.]. — 2007. — Vol. 89-A. — P. 780-785.
7. Khanduja V. Total Hip Arthroplasty in 2017 — Current Concepts and Recent Advances //Indian J. Orthop. —2017 Jul-Aug. — Vol. 51(4). — P. 357-358.
8. Wolford M.L. Hospitalization for Total Hip Replacement Among Inpatients Aged 45 and Over: United States, 2000— 2010 /M.L. Wolford; K. Palso; A. Bercovitz // NCHS Data Brief. — February 2015. — № 186.
9. Гайко Г.В. Стан та перспективи розвитку ендопро-тезування суглобiв в УкраНш /Гайко Г.В., Поляченко Ю.В., Рибачук О.1. // Всник ортопеда, травматологи та ендо-протезування. — 2000. — № 2(27). — С. 71-72.
10. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава / А.Е. Лоскутов. — Днепропетровск: Лира, 2010. — 344 с.
11. Mancuso C.A. Fulfillment of patients' expectations for total hip arthroplasty / Mancuso C.A., Jout J., Salvati E.A., Sculco T.P. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2009. — Vol. 91. — P. 2073-2078.
12. Queen R.M. Total hip arthroplasty surgical approach does not alter postoperative gait mechanics one year after sur-gery/ Queen R.M, Appleton J.S., Butler R.J., Newman E.T., Kelley S.S., Attarian D.E. [et al.]//PM&R . — 2014. — Vol. 6, Issue 3. — P. 221-226.
13. Judge A. A clinical tool to identify patients who are most likely to receive long term improvement in physical function after total hip arthroplasty / Judge A, Javaid M.K., Arden N, Cush-naghan J., Reading I., Croft P. [et al.] // Arthritis Care Res (Hoboken). — 2012. — Vol. 64. — P. 881-889.
14. Hurwitz D.E. Hip motion and moments during gait relate directly to proximalfemoral bone mineral density in patients with hip osteoarthritis / Hurwitz D.E., Foucher K.C., Sumner D.R., Andriacchi T.P., Rosenberg A.G., Galante J.O. // J. Biomech. — 1998. — Vol. 31. — P. 919-925.
15. Holtzman J. Effect of baseline functional status and pain on outcomes of total hip arthroplasty / Holtzman J., Saleh K, Kane R. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2002. — Vol. 84-A. — P. 1942-1948
16. Abraham R. Instability after total hip replacement / Abraham R., Arthur L.M. // Sem. in Arthro. — 2005. — Vol. 16. — P. 132-41.
17. Atwood S. Corrosion-induced fracture of a double-modular hip prosthesis: a case report // Atwood S., Patten E., Bozic K, Pruitt L, Ries M. // J. of Bone and Joint Surg. — 2010. — Vol. 92(6). — P. 1522-25.
18. Grupp T. Modular titanium alloy neck adapter failures in hip replacement — failure mode analysis and influence of implant material / Grupp T., Weik T., Bloemer W, Knaebel H. // BMC Musc Dis. — 2010. — Vol. 11(3). — P. 1-12.
19. Waldstein W. A complication during femoral broaching in total hip arthroplasty: a case report / Waldstein W., BoettnerF.//Open Ortho J. — 2013. — Vol. 7. — P. 272-4.
20. Wright G. Fracture of a modular femoral neck after total hip arthroplasty. A case report / Wright G., Sporer S., Urban R.,
Jacobs J. // J. of Bone and Joint Surg. — 2010. — Vol. 92(6). — P. 1518-21.
21. Charnley J. Low friction arthroplasty of the hip: theory and practice. — Berlin: Springer-Verlag, 1979.
22. Лесгафт П.Ф. Избранные труды по анатомии. — М.: Медицина, 1968.
23. Покатилов А.К. Характер взаимосвязи движений нижних конечностей и таза при ходьбе здоровых людей / Покатилов А.К., Санин В.Г.//Ортопедия, травматология и протезирование. — 1974. — № 8. — С. 1-7.
24. Ваганова И.П. Методика количественной оценки степени хромоты / Ваганова И.П., Мякотина Л.И., Шминке Г.А. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1974. — № 8. — С. 64-66.
25. Ueo Т. Biomechanical aspects of aseptical necrosis development at hip head. / Ueo Т., Tsutsumi S., Yamamuro Т., Okimura H., Shimizi A., Nakamura T. //Arch. Orthop. Trauma Surg. — 1985. — Vol. 104. — P. 145-149.
26. Van Reitbergen В. Trabecular bone tissue strains in the healthy and osteoporotic human femur / Van Reitbergen В., Eckstein F., Koller В., Huiskes R.., Baaijens F.P.T., Ruegseg-ger P. //VI conference of the European Society of Biomechanics. — Dublin, 2000. — P. 19.
27. Сотин А.В. Определение нагрузок на бедро при здоровой ходьбе/ Сотин А.В., Акулич Ю.В. // Тезисы докладов IV Всероссийской конференции по биомеханике «Биомеха-ника-98». — Нижний Новгород, 1998. — C. 80.
28. Clark C.R.. Leg-length discrepancy after total hip arthroplasty / Clark C.R., Huddleston H.D., Schoch E.P., Thomas B.J. // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2006. — Vol. 14. — P. 38-45.
29. Mcwilliams A. Leg length inequality following total hip replacement / A. Mcwilliams, T.D. Stewart, A.J. Grainger, P.J. O'Connor, D. White, A. Redmond, M.H. Stone// J. Orthop. Trauma. — 2011. — Vol. 25. — P. 37-42.
30. Надеев A.A. Рациональное эндопротезирование тазобедренного сустава / A.A. Надев и др. — М.: Бином, 2004. — 240 с.
31. Буйлова Т.В. Использование биомеханических данных для коррекции походки у больных с коксартрозом / Т.В. Буйлова, Д.Е. Сиднев// Человек и его здоровье: Материалы VII Российского национального конгресса. — СПб., 2002. — С. 34-35.
32. Ohneda Y. Quantitative analysis of the limp in coxar-throsis / Y. Ohneda, R. Kawate, S. Tamai // Hip biomechanics. — Tokyo, 1993. — P. 49-59.
33. Эпштейн Г.Г. Изменение статико-динамической функции при артрозе тазобедренного сустава / Г.Г. Эпштейн, Е.Я. Гринштейн, А.З. Некачалова//Повреждения и заболевания тазобедренного сустава. — СПб., 1983. — С. 91-100.
34. Бадхен В.В. Физиологической обоснование «стоимости» ходьбы у больных после эндопротезирования тазобедренных суставов с различной степенью выраженности нарушения статико-динамической функции /В.В. Бадхен// Актуальные вопросы ортопедии. — Л., 1987. — С. 110-114.
35. Ries M. Cardiovascular fitness and health in patients with end-stage osteoarthritis / M. Ries, G. Groff, E. Philbin // Arthritis Rheum. — 1995. — Vol. 38. — P. 799-805.
36. Long W. Functional recovery of noncemented total hip arthroplasty/ W. Long, L. Dorr, B. Healy, J. Perry// Clin. Orthop. — 1993. — № 288. — P. 73-77.
37. Смирнов Г.В. Комплексная биомеханическая оценка эффективности эндопротезирования тазобедренного сустава /Г.В. Смирнов, В.С. Молочный, Ю.И. Ежов // Материалы VI съезда травматологов-ортопедов СНГ. — Ярославль, 1993. — С. 200.
38. Гринштейн Е.Я. Трудоспособность больных и инвалидов после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава / Е.Я. Гринштейн // Актуальные вопросы ВТЭ и реабилитации инвалидов. — Л., 1989. — С. 5-12.
39. Городний И.П. Значение биомеханического исследования в прогнозировании результатов тотального эндо-протезирования тазобедренного сустава /И.П. Городний и др. // Человек и его здоровье: Материалы Российского национального конгресса. — СПб., 1999. — С. 218.
40. Kurtz W.B. Factors affecting bony impingement in hip arthroplasty /Kurtz W.B., Ecker T.M., Reichmann W.M., Murphy S.B. // J. Arthroplast. — 2010. — Vol. 25. — P. 624-634.
41. Maruyama M. The Frank Stinchfield Award: morphologic features of the acetabulum and femur: anteversion angle and implant positioning /Maruyama M, Feinberg J.R., Capel-lo W.N, D'Antonio J.A. // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2001. — Vol. 393. — P. 52-65.
42. Bonnin M.P. Do we medialise the hip centre of rotation in total hip arthroplasty? Influence of acetabular offset and surgical technique / Bonnin M.P., Archbold P.H., Basiglini L, Fes-sy M.H., Beverland D.E. //Hip Int. — 2012. — Vol. 22(4). — P. 371-378.
43. Asayama I. Reconstructed hip joint position and abductor muscle strength after total hip arthroplasty/Asayama I., Cham-nongkich S, Simpson K.J., Kinsey T.L., Mahoney O.M. // J. Arthroplast. — 2005. — Vol. 20. — P. 414-420.
44. Bj0rdal F. The role of femoral offset and abductor lever arm in total hip arthroplasty / Filip Bj0rdal, Kristian Bj0rgul// J. Orthop. Traumatol. — 2015. — Vol. 16(4). — P. 325-330.
45. McGrory B.J. Effect offemoral offset on range of motion and abductor muscle strength after total hip arthroplasty / McGrory B.J, Morrey B.F., Cahalan T.D., An K.N., Cabanela M.E. // J. Bone Joint Surg. Br. — 1995. — Vol. 77. — P. 865-869.
46. Matsushita A. Effects of the femoral offset and the head size on the safe range of motion in total hip arthroplasty / Matsushita A, Nakashima Y., JingushiS, Yamamoto T, Kuraoka A,
Iwamoto Y. // J. Arthroplast. — 2009. — Vol. 24. — P. 646-651.
47. Sakalkale D.P. Effect of femoral component offset on polyethylene wear in total hip arthroplasty / Sakalkale D.P., Sharkey P.F., Eng K., Hoz,ack W.J, Rothman R.H. // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2001. — Vol. 388. — P. 125-134.
48. Little N.J. Acetabular polyethylene wear and acetabular inclination and femoral offset/Little N.J., Busch C.A., Gallagher J.A., Rorabeck C.H., Bourne R.B. // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2009. — Vol. 467. — P. 2895-2900.
49. Delp S.L. How superior placement of the joint center in hip arthroplasty affects the abductor muscles / Delp S.L., Wix-son R.L., Komattu A.V., Kocmond J.H. // Clin. Orthop. Relat. Res. — 1996. — Vol. 328. — P. 137-146.
50. Sariali E. The effect of femoral offset modification on gait after total hip arthroplasty / Elhadi Sariali, Shahnaz Klouche, Alexandre Mouttet, Hugues Pascal-Moussellard//Acta Ortho-paedica. — 2014. — Vol. 85, Issue 2. — P. 123-127.
51. Rüdiger H.A. Effect of changes offemoral offset on abductor and joint reaction forces in total hip arthroplasty / H.A. Rüdiger, M. Guillemin, A. Latypova, A. Terrier // Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery. — 2017. — Vol. 137, Issue 11. — P. 1579-1585.
52. Amirouche F. Absence d'influence de l'offset fémoral sur la micromobilité à l'interface os-prothèse dans un modèle experimental / Amirouche F., Solitro G., Walia A. //Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique. — 2016. — Vol. 102, Issue 3. — P. 279.
53. Якимова Е.А. Реабилитационная эффективность эндопротезирования и сохранных операций на тазобедренном суставе /Е.А. Якимова и др. //Вестник Всероссийской гильдии протезистов-ортопедов. — 2001. — № 4. — С. 60-61.
54. Ajemian S. Cane-assisted gait biomechanics and electromyography after total hip arthroplasty / S. Ajemian, D. Thon, P. Clare, L. Kaul, R.F. Zernicke, B. Loitz-Ramage//Physical Medicine and reabilitation. — 2004. — Vol. 85 (Issue 12). — P. 1966-1971.
55. Бойко I.B. Ефектившсть медично1, сощально1 та професшно1 реабытаци iнвалiдiв, хворих на коксартроз / Бойко I.B., Дорогань С.Д., Бойко О.М., Лiфаренко 6.Л. // Bim. ортопед., травматол. та ендопротезув. — 2004. — № 1. — С. 81-84.
Отримано 21.08.2018 ■
Фищенко А.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова МЗ Украины, г. Винница, Украина
Влияние изменения длины рычага действий сил абдукторов бедра после эндопротезирования тазобедренного сустава на особенности ходьбы пациентов
(аналитический обзор литературы)
Резюме. Работа посвящена изучению основных направлений исследований биомеханических особенностей ходьбы человека после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава в историческом аспекте и современного состояния проблемы. Особое внимание уделялось проблеме несимметричности длины рычага абдуктора бедра после протезирования, а именно последствиям, к которым приводит эта ошибка.
Рассмотрены методы исследований биомеханики ходьбы человека, как теоретические, с помощью математического динамического моделирования, так и аппаратные. Анализ литературы показал, что при тяжелых дегенеративно-дистрофических поражениях тазобедренных сустава у больных возникает тяжелое искажение биомеханики ходьбы, что выражается в уменьшении времени опоры на стопу, переносе веса тела на здоровую
или сравнительно здоровую конечность, уменьшении длины шага из-за выраженной контрактуры в тазобедренном суставе. У больных наблюдается рост асимметрии шагов, которые делаются здоровой и больной конечностями, по разным параметрам. Часто наблюдается нестабильность параметров от шага к шагу. Эндопротезирование тазобедренного сустава приводит к положительным сдвигам параметров ходьбы, а именно увеличению длины шага, восстановлению опоры на протезированную конечность. Растет скорость передвижения. Но у боль-
шинства больных сохраняется недостаточность мышечного аппарата, который за время заболевания потерял способность полноценно функционировать. Кроме того, проведенное хирургическое вмешательство тоже влияет на качество ходьбы. По данным литературы было выявлено, что асимметрия длины рычага абдуктор бедра играет свою негативную роль в замедлении восстановления ходьбы, особенно в отдаленные периоды. Ключевые слова: эндопротезирование; тазобедренный сустав, биомеханика ходьбы; обзор
A.V. Fishchenko
M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine
The influence of changes in the length of hip abductor moment arm after hip replacement on the features of patients' walking (analytical review of literature)
Abstract. The work deals with the main directions in the study of biomechanical features of human walking after total hip replacement in the historical aspect and present state of the problem. Special attention was paid to the problem of asymmetry in the length of the hip abductor moment arm after arthroplasty, namely the consequences to which these error leads. Methods for studying human walking biomechanics, both theoretical, in particular mathematical dynamic modeling, and device-based, are considered. Analysis of literature has shown that in severe degenerative-degenerative lesions of the hip joint, patients have severe disturbances of walking biomechanics, which is manifested in reduced time of foot support, the transfer of body weight to a healthy or relatively healthy limb, a decrease in the step length due to the significant contracture in the hip joint. In pa-
tients, there is an increase in the asymmetry of steps taken by healthy and injured limbs, according to different parameters. Often, instability of parameters from step to step is observed. Hip joint replacement leads to positive shifts of walking parameters, namely increasing the length of the step, restoring the support to the prosthetic limb. The speed of moving is increasing. But in the majority of patients, there is a lack of muscle strength, muscular system has lost the ability to function properly during the disease. In addition, the surgical intervention also affects the quality of walking. According to the literature, it was found that the asymmetry of the length of hip abductor moment arm plays negative role in slowing down the restoration of walking, especially in remote periods.
Keywords: arthroplasty; hip joint; biomechanics of walking; review
