CC BY
22
аметра, высоты и запаса мёртвой древесины. Отмечена высокая товарность бука и жизненность ели и пихты.
Ключевые слова: старовозрастные бучины, Гуцульщина, запас, мёртвая древесина, подрост, повреждения, пространственная структура, динамика.
Shparyk Y.S., Losyuk V.P. Structure, Health Conditions and Dynamics of the Beech Forests in the National Nature Park "Hutsul'schyna"
Forests beech stands are dominating in the National Nature Park "Hutsul'schyna", but the area of old-growth beech forests is negligible. These stands are uneven-aged and multi-storied, with good health conditions, with significant volume of dead wood and with the big number of the natural regeneration. Their 5-year dynamics has a slight tendency to reduce the number of trees and the wood volume, but - to increase the diameter and height of trees, and the volume of dead wood. Beech trees are of a high quality, and spruce and fir are of high vitality in such stands.
Key words: old-growth beech stands, Hutsul'schyna, volume, dead wood, natural regeneration, trees' damage, spatial structure and dynamics.
УДК 630*[5+53] Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук; астр. О.Ю. Громяк;
Maziemp А.В. Шишкн; магистр П.П. Мосейчук - НЛТУ Украти, м. Львт
вплив горизонтально! будови на товарну структуру соснових деревостанш у Р13НИХ типах Л1СУ
Дослщжено особливост впливу горизонтального розташування дерев на форму-вання горизонтально!' будови та ii' вплив на товарну структуру соснових деревосташв у тиш люорослинних умов С3 в типах люу гдС та дС. Встановлено, що переважае бюгру-повий тип горизонтально!' будови. Виявлено вщмшносп у формуванш чистих соснових та змшаних бюгруп у дослщжуваних типах люу, а також вщмшносп у товарнш струк-турi як деревосташв загалом, так i вщповщних бюгруп. 1з збшьшенням вжу вщбу-ваеться укрупнення бюгруп, а !хня юлькють без учат сосни звичайно! збшьшуеться; ^м цього, вщбуваеться зменшення юлькосп поодиноко стоячих дерев; для середньо-вiкових деревостанiв е характерними чиста бюгрупи iз сосни звичайно!'; шд час укрупнення бiогруп сосна вступае в бшьш тiсний зв'язок iз iншими деревними породами, що призводить до утворення змшаних бюгруп.
Ключовi слова: сосна звичайна, горизонтальна будова, товарна структура, бiогрупа.
Вступ. Сьогоднi, в умовах зростання потреби людини в природних ресурсах, штенсивного вирубування лiсiв у Ma^Ta6i Bcie'i планети, зростае зна-чення люу як важливого елементу бюсфери. Нерацюнальне лiсокористування вже спричинило як у нашш краiнi, так i загалом у свiтi розвиток таких негатив-них явищ, як ерозiя i дефляцiя Грунтiв, руйнiвнi повеш та iншi деструктивнi процеси. На сьогодш робота ведеться в напрямку вдосконалення лшокористу-вання. В умовах приходу iнформацiйноi епохи створюеться можливiсть оброб-лення великих обсягiв шформаци для дослiдження лiсового фонду загалом i ок-ремих сукупностей зокрема з достатньо великою точшстю та шформатившстю.
Для задоволення постiйно зростаючих потреб у деревинi, коли об'еми за-готiвлi високоякiсноi деревини хвойних i листяних порiд пiдiйшли до максималь-них можливостей використання продуктивних лiсiв, необхiдно залучати в сферу люового господарства та враховувати та параметри насаджень, яким ранiше не на-давалось iстотного значения у вирощувант високопродуктивних деревостанiв.
Вивчення просторово'' структури деревостану дае змогу глибше проана-лiзувати взаемини мiж особинами, яю формують деревостан. В основi методiв,
за допомогою яких найчастiше вивчають просторове розташування особин, зак-ладено пiдрахунок числа особин на пробнш облiковiй дтянщ або вимiрюван-ням вiдстаней мiж ними [3, 4, 6, 7]. За отриманими величинами проводять пере-вiрку вiдповiдностi розподiлу власне самих величин або функцш вiд !х теоретичного розподшу, а також вирахування певних шдекив, значення яких дае змогу зробити висновок про характер розташування особин у простор^ Зазви-чай видiляють три типи розмщення особин в деревостанi: випадкове (дифузне), групове (контагiозне) i рiвномiрне (регулярне) [4, 9, 11-13]. Групове розмщення рослин переважае над дифузним у бтьшосл природних угруповань [1-3, 7].
Горизонтальна структура лку е важливою характеристикою ефективнос-та використання деревостаном лiсорослинного потенщалу, ступеня напруженос-тi внутрiшньо- i мiжвидово! конкуренци та стратеги освоення простору. У робота розглянуто один iз найважливтих елементiв горизонтально! структури - тип розмщення дерев. Низка дослвдниюв вважае, що у рослин, зокрема деревних, переважае контагюзне розмщення i найбiльш характерне воно для молодняюв. Конкуренцiя за життевий прослр i ресурси середовища е важливим фактором у процес формування горизонтально! структури деревостану. Зокрема, вiдсталi в росл дерева молодшого вiку зазвичай розмщуються групами, внаслiдок конкурентного тиску з боку дерев, як займають пашвне становище.
Важливим елементом горизонтально! структури деревостану е бюгрупа, тобто група дерев, крони яких утворюють спшьний намет та вщокремлеш вiд iнших подiбних груп вшьним простором. У бiогрупах утворюються специфiчнi умови iснування для особин, що входять до !х складу i до певного вiку перева-жають ввдносини коопераци, забезпечуеться сприятливий мшроктмат, а також уповiльнюеться або припиняеться розростання трав'яного покриву. Отже, наяв-нiсть у деревостанах бiогруп сприяе тдвищенню загально! резистентностi, життездатностi та стабшьноста природних деревостанiв. Нинi нагромаджений великий фактичний матерiал щодо титв розмiщення дерев у сосняках [1, 2, 7].
Горизонтальна структура деревостану ввддзеркалюе процеси його формування, дае змогу зрозумгги взаемозв'язки мiж особинами популяци, зокрема явища конкуренци 1 коопераци, а також ввдмирання та виживання дерев, оцши-ти стутнь антропогенних змiн у лшових бiоценозах. Точний опис просторово! структури деревостану, особливо горизонтально!, е доволi складним завданням [7, 9]. Багатовимiрнiсть змiнностi розмiщення деревно! рослинностi, вплив зов-нiшнiх i внутрiшнiх чинниюв та iндивiдуалiстичнiсть розмiщення дерев рiзних видiв ускладнюють iнтерпретацiю моза!ки рослинносп [11, 12].
Для дослiдження просторово! структури насаджень кнуе багато методик, якими користувались в сво!х дослiдження вченi в той чи шший перiод свое! дiяльностi, зокрема: методика Рiплi [1, 2], методика найближчого суид-ства [11], методика Кларка та 1ванса, модифiкована Донеллi [13].
Метою роботи е дослвдження впливу горизонтального розмщення дерев на товарну структуру сосняюв у рiзних типах лку в умовах ДП "Львiвське лiсове господарство"
Вiдповiдно до поставлено! мети потрiбно: • дослвдиги просторову структуру деревосташв;
• визначиги типи горизонтального розмщення дерев на пробних площах;
• описати параметри бюгруп на пробних площах;
• встановити оптимальну юльюсть дерев у бюгруш iз найбiльшою к1льк1стю дь лових дерев.
Об'ект досл1джень - сосновi деревостани, якi зростають у рiзних типах лiсу в умовах Лапа!вського лiсництва ДП "Львiвське лшове господарство". За ма-терiалами лшовпорядкування пiдiбрано дiлянки для закладення пробних площ, в яких було проведено рекогносцирувальне обстеження насаджень у натур^
Матер1али та методика. Лiсiвничо-таксацiйну характеристику насаджень на пробних площах проведено за загальноприйнятою в лшовш таксаци методикою iз занесенням результатав у картку пробно! площi. Шд час виконан-ня польових робгг враховано всi вимоги, яю передбачет лiсовпорядкувальною iнструкцiею iз закладки пробних площ [8].
Таксацшт показники насаджень та статистичне оброблення матерiалiв польових дослвджень проведено за загальноприйнятою при лгавничих досль дженнях методикою з використанням ЕОМ та набору стандартних прикладних програм та програмного забезпечення кафедри лiсовоI таксаци та лковпорядку-вання НЛТУ Укра1ни [4, 5]. Просторове розташування дерев вивчають за допо-могою методiв, в основi яких закладено пiдрахунок числа особин на пробнш облiковiй дшянщ, або вимiрюванням вiдстаней мiж ними.
Серед методик, що найчастiше використовуються на цей час для визна-чення типу просторового розмiщення дерев на площ^ використано методику О.П. Секретенка [3, 9], що Грунтуеться на побудовi радiальноI функци розпо-дiлу за вiдомими координатами об'ектав i на проведеннi аналiзу цiеI функци, одержано1 для реальних деревостанiв та рiзних модельних розмщень. Радiаль-на функцiя розподiлу ^г) визначаеться так, що ймовiрнiсть Р(т)йг визначити об'ект у колi площею 2к^г на вiдстанi г до г+d ввд другого на площиш, за-даеться рiвнянням:
Р(^г = П^(г), (1)
де - вся площина, що дослiджуеться. Функщя g(г) задовольняе умову:
| = } g(г)2пdг = 1, (2)
5 о
яка показуе, що сума ймовiрностей виявлення цього об'екта на вих можливих ввдстанях вщ фiксованого об'екта дорiвнюе 1. Функщя g(r) може бути визначе-на також через функцiю р(г) - кiлькостi об'ектiв на одинищ площi мiж колами радiусом г та г+dг - так що:
*г) = Р (3)
Р
де: р- середня юльюсть об'ектiв на одиницю площi, шт./га; N - загальна юль-кiсть об'екпв, шт. [9].
Результата досл1дження. Для проведення дослвдження було закладено 10 пробних площ у соснових деревостанах у межах Розтоцько-Опшьсько! гор-бопрно! областi. До цiеI ландшафтно! областi належать пасмо лiсистого Розточ-
чя з абсолютними позначками 360-390 м н.р.м., що стрiмкими схилами опус-каеться до Малого Полкся, а також горбопрне Опiлля [15, 16]. Пробт площi заклали у вологих грабово-дубово-соснових та дубово-соснових сугрудах (далi С3-г-д-С та С3-д-С) у вiковому дiапазонi 51-90 роив; у насадженнях 1а та I кла-сiв боттету та з повнотою 0,75±0'15 (табл. 1).
Табл. 1. Зведена таблиця
морфолого-
'-таксацшних показнишв на пробних площах
-
=
я И
£
Л
Я
Я К а ю
I &
Середнi
Повнота
й г
1 £ я
Я -й я"
а г я
§ г
я! и я и я г я Й о а о
а г
Сзв
8,7
436
23,8
28,5
21,0
22,1
3,0
3,5
57
Дзв
0,8
21,9
22,7
7,9
16,1
13,9
4,4
гдС
Грз
0,3
15,3
14,0
2,4
5,7
12,9
6,5
0,79
Чер
0,1
44
14,4
12,7
4,3
9,3
10,5
5,5
III
Разом
10,0
636
57
10
С3 дС
Сзв
9,9
531
21,5
27,8
18,9
19,9
2,8
2,9
Дзв
0,0
15,0
8,0
2,0
8,0
13,0
5,5
Бкл
0,0
14,0
10,0
1,0
3,0
13,0
7,8
Вхч
0,1
17,3
18,3
6,7
12,3
10,7
6,6
Дч
0,0
17,0
11,0
2,0
5,0
15,0
7,3
0,79
Разом
10,0
549
С3 дС
63
Сзв
8,5
423
23,5
28,4
19,4
20,9
4,2
3,8
.Дзв
0,7
71
16,9
21,5
10,2
13,9
4,7
Грз
0,0
15,3
16,7
4,0
6,0
11,3
8,5
Чер
0,0
17
11,2
10,8
4,7
6,5
4,6
Бкл
0,4
40
16,9
20,5
5,4
9,7
11,4
Гос
0,0
21,0
15,3
10,5
16,0
10,5
5,0
Клг
0,2
51
15,8
14,7
5,7
9,3
10,1
7,6
Лпд
0,0
14,0
18,0
2,0
4,0
12,0
7,3
0,76
Ябл
0,0
10,0
13,0
Разом
10,0
623
С3 гдС
67
Сзв
312
25,8
34,2
21,7
23,4
4,1
3,9
Дзв
0,3
40
20,5
17,4
13,9
17,6
7,6
3,6
Грз
0,1
36
16,4
15,0
2,4
9,1
14,0
7,2
Кляв
0,4
36
22,2
21,3
10,7
16,2
11,6
6,2
Ж
0,5
92
20,2
16,1
6,4
13,3
13,8
4,8
Лпд
0,0
18,0
8,0
1,0
12,0
17,0
5,3
Ясзе
0,0
16,0
9,1
4,0
8,5
12,0
3,4
0,78
Разом
10,0
528
С3 дС
67
Сзв
7,2
270
25,1
33,1
21,4
23,0
3,6
3,3
Дзв
0,9
93
22,1
20,4
15,6
19,8
7,1
3,5
Беп
0,3
13
21,8
28,9
14,8
18,3
7,0
4,6
Вхч
0,4
17
20,0
17,2
10,5
14,3
9,0
2,8
Клг
0,2
47
18,0
15,2
8,0
13,7
10,0
4,5
Лпд
0,9
133
17,9
17,5
7,6
12,6
10,2
4,3
0,74
Разом
10,0
573
С3 гдС
67
Сзв
410
25,3
30,8
21,9
23,2
3,3
2,9
Дзв
0,8
57
22,9
25,5
9,7
19,7
13,8
4,1
Грз
0,0
20
14,5
12,9
3,7
5,7
10,8
6,2
Беп
0,0
22,0
20,0
Лпд
0,3
40
19,1
19,5
7,4
11,2
11,7
6,3
Чер Разом
0,0 10,0
22,0
18,0
13,0
15,0
9,0
7,0
0,81
533
С
9
4
3
0
3
0
9
2
3
0
9
1
1
6
1
8
3
1
3
0
5
3
4
0
8
0
7
9
0
8
3
1
3
0
4 Сз дС 77 Сзв 8,7 226 26,4 41,5 22,6 24,0 3,8 4,2 I 0,81 30,5 365
Дзв 0,5 34 19,8 27,0 7,7 15,3 11,6 6,1 II 2,0 21
Грз 0,4 51 17,4 20,6 3,8 9,5 13,6 8,4 III 1,7 15
Беп 0,4 11 24,8 41,8 19,8 22,8 5,0 6,9 I 1,6 16
Вхч 0,1 11 17,5 19,1 8,7 12,7 11,0 4,1 III 0,3 3
Чер 0,0 6 17,5 16,0 6,0 14,5 11,5 8,4 III 0,1 1
Разом 10,0 340 36,2 422
5 Сз гдС 77 Сзв 8,7 237 26,4 40,1 22,4 24,0 4,0 3,5 I 0,80 30,0 358
Дзв 0,8 97 17,6 20,0 9,6 14,4 9,7 4,7 III 3,0 32
Грз 0,5 80 16,7 18,5 3,2 8,6 13,5 7,3 III 2,1 19
Гор 0,0 6 14,0 13,6 6,0 9,5 8,0 4,3 IV 0,1 1
Чер 0,1 6 23,5 28,1 12,0 16,5 11,5 6,8 I 0,4 4
Ра зом Сзв 10,0 6,6 426 163 26,4 40,1 22,5 24,2 3,9 4,3 I 35,6 20,6 413 246
2 Сз дС 82 Дзв Грз Глд 3,1 0,3 0,0 / / 45 2 22,4 15,0 9,0 40,0 20,8 8,0 9,5 3,1 1,0 15, 7 8,0 7,0 13,6 11,9 8,0 7,4 9.4 5.5 II IV V 0,71 У,6 1,5 0,0 116 11 0
Взв 0,0 3 14,0 20,0 4,5 8,0 9,5 6,1 IV 0,1 1
Ябл 0,0 5 9,0 14,3 2,0 8,0 9,0 1,9 V 0,1 0
Чер 0,0 3 16,0 16,8 5,0 8,5 11,0 6,3 IV 0,1 1
Разом 10,0 298 32,0 375
6 Сз гдС 87 Сзв 7,1 220 26,1 37,8 22,3 23,8 3,8 3,6 I 0,77 24,7 290
Дзв Грз 2,4 0,4 0,0 80 71 6 23,4 15,8 15 5 36.5 18,4 18.6 12,2 3,2 10,0 20,7 9,0 13,0 12,1 12,7 5,5 5,3 7,3 6,0 II IV IV 8,4 1,9 0,2 99 15 1
Ра Чер зом 0,0 10,0 3 380 11,0 10,0 4,0 8,0 7,0 5,8 V 0,0 35,2 0 407
Для зручност порiвняння, усi пробнi площi було розподшено на вiковi групи, як е подiбними за вiком та шшими таксацiйними показниками.
40 -С
• • д
А" (5) ■ ж © ® • • С 3>
• О О) □ ¿Г1 • 1СГ ■ ■' ( ч • • ч* ) •
-40 Г) ) 0 ) 1 □ (•/ 1 0 №) 2 0 . 3 0° 40
Иэ V д
• • 4 £ Умовш позначення: ■ • Сзв.(д) ■ Дзв. (д) • Сзв. (п-д) ■ Дзв. (п-д) ° Сзв. (лЫ п Лзв. (лЫ
-40 ) о Сз: Д Гз1 з. (сух) □ } !. (ДР) <> 1 3,3В. (сух) 1ер. (др)
Рис. 1. Горизонтальнерозташування центрiв дерев з видтенням бюгруп на пробнш плош^№ 9 (57роюв)(фрагмент)
Встановлено, що на всiх пробних площах спостер^аеться бiогрупове розмiщення дерев, оскiльки на малих вiдстанях функцiя набувае найбшьших значень, а далi зменшуеться i наближаеться до горизонтально!" прямо! лши, що свiдчить про випадкове розташування груп. Приклади горизонтального розта-шування дерев з видiленням бiогруп на пробних площах та графши радiальноí функцп наведено на рис. 1 та 2 вщповщно.
Ъ-
№ пробно'1 Вк, Середня вщстань мiж Кшьюсть дерев у бюгрупах, шт.
площi роюв деревами у бюгрупах, м мшмальна середня максимальна
9 57 2,60 2 3-4 6
10 57 2,87 2 3-4 5
1 63 2,53 2 3-4 5
3 67 3,11 2 3-4 5
7 67 3,20 2 2-3 о 3
8 67 3,44 2 3-4 5
4 77 4,63 2 3-4 4
5 77 3,72 2 2-3 о 3
2 82 3,85 2 3-4 4
6 87 3,11 2 3-4 4
Рис. 2. Радiальнi функцпрозподту ктькост1 дерев на пробшй плош^КК 9 (57ротв), варiанти: 1) перший; 2) другий; 3) третт; 4) четвертий
За результатами аналiзу графтв розподтв радiальноí функцп' встановлено, що на усiх пробних площах тип горизонтального розташування дерев можна охарактеризувати як бюгруповий. Характеристику бюгруп наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика бюгруп соснових деревосташв
№ пробно'1 площi
Вк, роюв
Середня вщстань мiж деревами у бюгрупах, м
Кiлькiсть дерев у бюгрупах, шт.
мiнiмальна
середня
максимальна
57
2,60
2
3-4
6
10
57
2,87
3-4
63
2,53
3-4
67
3,11
3-4
67
3,20
2-3
67
3,44
3-4
77
4,63
3-4
77
3,72
2-3
82
3,85
3-4
87
3,11
3-4
9
2
5
1
2
5
3
2
5
7
2
8
2
5
4
2
4
5
2
2
2
4
6
2
4
З метою аналiзу впливу горизонтального розташування дерев на особли-вост формування насадження здшснено розподш кшькост дерев у бюгрупах за категорiями техшчно"' придатност (рис. 3 i 4).
На пробнш площi (ПП) №9 (57 роюв) переважають бiогрупи, як склада-ються з 2-3 дерев. Також значну частку мають поодиноко стоячi дерева - 46 % вщ загально"' кiлькостi ростучих дерев. Разом з тим, максимальну кшьюсть дь лових дерев сосни звичайно"' (16,2 % вiд загально"' кшькост дiлових дерев) ста-новлять окремо стоячi дерева, якi не входять до складу бюгруп. По одному дь ловому дереву вiдзначено у бюгрупах iз двох дерев (14,7 %). Два дшових дерева сосни звичайно"' (13,2) е у бюгрупах iз двох дерев, а по три дшових дерева сосни звичайно"' (6,6 %) - iз трьох дерев. У змшаних бюгрупах iз сосною зви-чайною найбшьше дiлових дерев е по два та по три у бюгрупах iз 5 дерев (по 7,4 %), у бюгрупах iз 3 дерев - (6,6 %). Загалом найбшьша кiлькiсть дiлових де-
рев е у чистих бiогрупах сосни звичайно'1 - 63,2, а у змшаних - лише 36,8 % вщ загально1 кiлькостi дiлових дерев. 1з збiльшенням частки сосни звичайно'1 до 9,9 одинищ у складi деревостану (ПП № 10, 57 роюв) простежуеться iстотне збiльшення частки дшових дерев у складi чистих соснових бюгруп (95,9 % вiд загально1 кiлькостi дiлових дерев). Найбiльше дшових дерев е у бюгрупах з двох дерев (одне дшове дерево) - 20,4 %, окремо стоячих дерев - 12,2 %, з трьох дерев (три дiловi дерева) - 14,3 %, з чотирьох дерев (три дiловi дерева) -10,9 % та з чотирьох дерев (чотири дiловi дерева) - 8,2 %. У змшаних бюгрупах найбшьше дiлових дерев е у бюгрупах iз трьох дерев (одне дшове дерево) -4,1 та чотири дерева (три дшових) - 2,7 %.
Збшьшення сосни звичайно"' вщ 8,7 до 9,9 одинищ загалом призводить до зменшення частки дшових дерев: вщповщно загалом 75,1 % дшових дерев вщ загально"' кшькост до 70,6 %.
У вжовому д1апазош 63-67 роюв встановлено (ПП № 1, 3, 7 та 8), що за частки головно'' породи в межах 8,5-8,8 частка дшових дерев сосни звичайно'' змшюеться незначно у межах 81,9-85,2 % вщ загально'' кшькост дерев, а при частщ 7,2 частка дшових дерев становить 78,3 %. На ПП №7 (67 роюв) за частки сосни звичайно'' у чистих бюгрупах становить 20,0 %, а у зм1шаних -80,0 %. Переважна кшьюсть дшових дерев сосни звичайно'' на цш пробнш пло-щ1 зосереджена у бюгрупах 1з двох дерев: одне дшове дерево - 3,1 %, два дшо-
вих дерев - 7,7 %. Окремо стояч1 дтов1 дерева становлять 6,9 %. У змшаних бь огрупах дшов1 дерева переважають у бюгрупах 1з трьох та чотирьох дерев. На реши пробних площ цього вшового д1апазону бшьш1сть дшових дерев зосере-джеш у змшаних бюгрупах 1з трьох, чотирьох та п'яти дерев. У склад1 таких бь огруп присутш одне або й два нашвдшових або дров'яних дерева, переважно супутшх порвд. На ПП 8 (67 роив) це е переважно дерева граба, берези, липи, черешш та, частково, дуба.
У вжовому д1апазош 77 роив (ПП № 4 та 5) за практично однаково! пи-томо! участ у склад1 деревостану сосни звичайно! (8,7) вищу частку дшових дерев виявлено в умовах волого! дубово-соснового сугруду - 91,6 % (ПП № 4). У цьому випадку за збшьшенням загально! юлькоста дерев: вщ 340 на ПП №4 до 426 шт./га на ПП №5 ввдзначено зменшення частки дтових у змтаних бюгру-пах в1д 67,2 до 56,4 % ввдповщно та збшьшення частки дтових дерев у чистих бюгрупах сосни звичайно! в1д 21,0 до 22,1 %. Таким чином встановлено, що умови росту на ПП № 4 е кращ1, шж на ПП №5, про що додатково св1дчить бшь-ший загальний запас стовбурно! деревини (ПП № 4). На ПП № 4 бшьша частка дтових дерев ввдзначено у чистих бюгрупах сосни звичайно'! 1з ктьюстю дерев три та чотири (ввдповщно по три та чотири дшових дерев), а для змшаних - 1з юльюстю чотири, п'ять та ш1сть дерев (ввдповвдно по два, три та чотири дшових дерев). В умовах св1жого грабово-дубово-соснового сугруду (ПП № 5) найбшь-ша частка дшових дерев зосереджена у чистих соснових бюгрупах 1з юльюстю два та три дерева (вщповвдно два та три дшових дерева), а для змшаних - два, три та чотири дерева (вщповвдно одне, два та три дтових дерев). У випадку змь шаних бюгруп встановлено, що у склад1 бюгруп 1з дшовими деревами е присут-ш дров'яш та нашвдшов1 дерева як супутшх порвд, так 1 сосни звичайно!'.
У вшовому д1апазош 82-87 роюв проанал1зовано дв1 пробш площи в умовах дубово-соснового сугруда (ПП № 2 - в1к 82 роки) та грабово-дубово-соснового сугруду (ПП № 6 - в1к 87 роюв) частка дшових дерев становить 95,1 та 78,2 % ввд загально! юлькосл дерев вщповвдно. На ПП № 2 частка дтових дерев у склад1 чистих соснових бюгруп становить 16,2 %, у змшаних -70,1 %, у бюгрупах без сосни - 13,6 %, на ПП № 6 - ввдповвдно 29,8, 69,2 та 1,0 %. На ПП № 2 дшов1 дерева переважають в чистих соснових бюгрупах 1з двома, трьома та чотирма деревами (два, три та чотири дшових дерев ввдповвд-но), у змшаних - ввд двох до п'яти дерев (ввдповвдно ввд одного до чотирьох дь лових дерев), а у бюгрупах без сосни звичайно! - два, три та им дерев (ввдпо-ввдно одне, два та чотири дшових дерев). Для ПП № 6 характерним е перева-жання дтових дерев у змшаних бюгрупах 1з двох, трьох, чотирьох та шести дерев (ввдповвдно два; ввд одного до трьох; два та чотири дшов1 дерева), для чистих бюгруп - окремо стояч1 дерева (10,6 %), два та три дерева (ввдповвдно одне або два; три дшових дерева). Також дшовими е окремо стояч1 дерева супутшх порвд (переважно дерева дуба звичайного). Таким чином встановлено, що збшь-шення участа граба звичайного у склад1 деревостану негативно ввдображаеться на структур! бюгруп, що призводить до зменшення частики дшових дерев як для сосни звичайно!, так 1 для деревостану загалом.
За результатами анал1зу отриманих результатав встановлено: 1з збшь-шенням вжу ввдбуваеться укрупнення бюгруп, а ''хня кшьюсть без участа сосни звичайно'' збшьшуеться; кр1м цього, зменшуеться кшьюсть поодиноко стоячих дерев; для середньовшових деревосташв е характерними чиста бюгрупи 1з сосни звичайно'; тд час укрупнення бюгруп сосна вступае в бшьш тасний зв'язок з шшими деревними породами, що призводить до утворення змшаних бюгруп.
Осюльки пробш площ1 закладали у р1зних типах люу, то варто ввдзначи-ти, що у вологому грабово-дубово-сосновому субор1 у вибор1 другорядних по-р1д акцент повинен стояти на вибор1 саме коршних для даних умов порвд. Сюди ввдносимо в основному граб звичайний. У молодому вщ1 вони служать шдго-ном для головно'' породи, а також збшьшують кшьюсть стовбурно'' деревини у вщ1 пром1жного користування, але не сл1д робити частку граба у насадженнях досить значною. Це призводить до конкуренци за свило у вщ1 перед змиканням намету сосни та конкуренци за площу живлення. Також велика кшьюсть шдгш-но'' породи значною м1рою псуе сортиментну структуру насадження, осюльки граб е джерелом дров'яно'' сировини.
В умовах вологого дубово-соснового сугруду як супутньо'' породи краще за все використовувати дуб звичайний, який в цих умовах росте переважно за 11-111 класом боштету, тому значною м1рою конкуруе за свггло та Грунтове живлення 1з сосною. Не бажано цю супутню породу вводити бшьше, шж 2-3 одини-щ у склад1, осюльки при даних показниках росту вш дещо попршуе сортиментну структуру усього насадження. Позитивним е те, що за рахунок дуба збшь-шуеться запас стовбурно'' деревини. Листяний опад також добре впливае на мь нерал1защю Грунту. Варто сказати, що у вище названих типах люу можна вводити березу повислу, але не бшьше одше'' одиницг
1з викладеного вище можна надати таю рекомендаций тд час проведен-ня доглядових рубань у соснових люах зрвдження доцшьно проводити не р1вно-м1рно по всш площ1, а формувати бюгрупи, яю у вщ1 головного користування мали б високий запас дшово'' деревини. Також потр1бно вести господарство на лшотиполопчнш основу що приведе до формування коршних та високопродук-тивних лшосташв. Висновки:
1. Встановлено, що тип горизонтального розташування дерев у дослщжува-них деревостани сосни звичайно! характеризуеться як бiогруповий. З вшом вiдбуваeться збшьшення вщстаней м1ж деревами у бюгрупах та зменшення кшькоста дерев в них.
2. Найбшьша вiдстань мiж деревами спостерiгаеться у вщ 77 рокiв. У вщ 82 та 87 рокiв ця вщстань дещо зменшуеться внаслiдок того, що зменшуеться кшьюсть чистих соснових бюгруп i зростае кшьюсть дерев супут-нiх порщ, що ростуть iз бiльшою густотою, н1ж головна порода.
3. Зi збшьшенням вiку зменшуеться кiлькiсть чистих соснових бюгруп, цим самим збшьшуеться кшьюсть змшаних бiогруп та угрупувань взагалi без участi дерев сосни звичайно!. Товарна структура соснових деревосташв у дослщжуваних типах лiсу iстотно залежить вщ часток головно! та супутшх порiд у складi деревостану. Частка дуба в межах 1,0-2,0 одинищ приводить до збшьшення частки дшових дерев. У змшаних бiогрупах вщзначено бшьшу кiлькiсть дшових дерев, порiвняно з чистими сосновими.
Лiтература
1. Бойко С.В. Горизонтальна структура природних соснових деревостанiв pi3Horo вжу / С.В. Сенько, О.М. Тарнопшьська // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2011. - Вип. 21.4. - С. 33-39.
2. Бойко С.В. Особливост горизонтально!' структури природних сосняюв / С.В. Бойко, О.М. Тарнопшьська // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2011. - Вип. 21.9. - С. 8-12.
3. Бузыкин А. И. Данные наблюдений и анализ горизонтальной структуры на пяти пробных площадях в одновозрастных древесных ценозах / И.А. Бузыкин, О.П. Секретенко, Р.Г. Хлебоп-рос. - Красноярск : ИЛ СО РАН, 2009. - 80 с. - (Препринт / Ин-т леса им. В.Н. Сукачева СО РАН, 2009).
4. Горошко М.П. Взаемозв'язок мiж товарною структурою та горизонтальною будовою ялицевих люосташв УкраГнських Карпат / М.П. Горошко, Г.Г. Гриник, С.В. Портах // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2011. - Вип. 21.17.
- С. 27-33.
5. Громяк О.Ю. Дослщження особливостей морфолого-таксацшноГ будови соснових дере-востатв у суборових умовах / О.Ю. Громяк, Г.Г. Гриник, М.1. Ярош // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2013. - Вип. 23.1. - С. 84-89.
6. Лебков В.Ф. Пространственная структура сложных лесов / В.Ф. Лебков. - М. : Изд-во АН СССР. Лаборатория лесовед., 1987. - 199 с.
7. Манойло В.О. Особливост розмщення дерев у piзновiкових природних сосняках пюля люовщновного рубання вибipковим способом / В.О. Манойло // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 49-55.
8. СОУ 02.02-37-476:2006 (Площi пробш люовпорядш. Метод закладання: [Чинний вщ 2007-05-01]. - К. : Мшагрополггики УкраГни, 2006. - 32 с.
9. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев / О.П. Секретенко // Исследование структуры лесонасаждений : сб. науч. тр. - Красноярск, 1985. - С. 88-101
10. Шукель 1.В. Просторова структура умовно-коршних соснових насаджень захщного По-люся / 1.В. Шукель, Г.Г. Гриник, В.М. Михайлюк // Науковий вюник НЛТУ УкраГни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраГни. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 83-89.
11. Bolibok L. Metoda Monte Carlo w badaniu istotnosci wynikow funkcji Ripleya, czyli jak si^ ustrzec falszywego stwierdzenia nielosowosci struktury przestrzennej drzewostanu / L. Bolibok // Lesne Prace Badawcze. - 2009. - Vol. 70, No 1. - S. 59-67.
12. Diggle P.J. The statistical analysis of spatial point patterns / P.J. Diggle. - London : Edition Academic Press, 1983. - 148 p.
13. Donnelly K.P. Simulations to determine the variance and edge effect of total nearest neighbor distance / K.P. Donnelly // Simulation studies in archeology. - London : Edition Academic Press, 1978.
- Pp. 91-95.
Гриник Г.Г., Громяк О.Ю., Шишкин А.В., Мосейчук П.П. Влияние горизонтального строения на товарную структуру сосновых древостоев в разных типах леса
Исследованы особенности влияния горизонтального расположения деревьев на формирование горизонтального строения и ее влияние на товарную структуру сосновых древостоев в типе лесорастительных условий С3 в типах леса гдС и дС. Установлено, что преобладает биогрупповой тип горизонтального строения. Обнаружены отличия в формировании чистых сосновых и смешанных биогрупп в исследуемых типах леса, а также отличия в товарной структуре как древостоев в целом, так и соответствующих биогруп. С увеличением возраста происходит укрупнение биогрупп, а их количество без участия сосны обычной увеличивается; кроме того, уменьшается количество одиночных деревьев; для средневозрастных древостоев характерны чистые биогруппы из сосны обычной; при укрупнении биогрупп сосна вступает в более тесную связь с другими древесными породами, что приводит к образованию смешанных биогрупп.
Ключевые слова: сосна обычная, горизонтальное строение, товарная структура, биогруппа.
HrynykH.H., Gromiak O.Yu., Shishkin A.V., MoseychukP.P. The Influence of Horizontal Structure on the Commodity Structure of Scotch Pine Forests Stands in the Different Types of the Forest
The features of influence of horizontal location of trees are investigational on forming of horizontal structure and its influence on the commodity structure of pine forests stands of type site condition C3 in the types of the hornbeam-oak-Scotch pine and oak-Scotch pine forest. It is set that prevails the biogroup type of horizontal structure. Found out differences in forming of clean pine and mixed biogroups in the probed types of the forest, and also difference in a commodity structure both forests stands on the whole and proper biogroup. With the increase of age there is enlargement of biogroups, and their amount without participation of Scotch pine trees is increased; in addition, there is diminishing of amount separate stand-up trees; for middle-age forests stands clean biogroups are characteristic from a Scotch pine-tree; during enlargement of biogroups a Scotch pine-tree enters into more close connection with other arboreal breeds, that results in formation of the mixed biotgroups.
Key words: Scotch pine, horizontal structure, commodity structure, biogroup.
УДК 630*53 Доц. А.М. Бтоус, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОЦ1НКА МОРТМАСИ ДЕРЕВН01ЛАМАН1 БЕРЕЗНЯК1В УКРАШСЬКОГО П0Л1ССЯ
Представлено теоретичш та прикладш результати дослщження компонента над-земно! мортмаси деревно! ламаш в березових насадженнях. Розроблено методичш ос-нови дослщження деревно! ламаш та здшснено ii' експериментальну ощнку в березових насадженнях Укра!нського Полюся. Висв™ено особливост подшу мортмаси деревно! ламаш на компоненти та класи деструкцп. Встановлено базисну щшьнють компонента мортмаси деревно! ламаш I-V клаав деструкци. Розроблено математичш моделi та створено нормативно-довщкж матерiали для ощнки мортмаси деревно! ламаш в абсолютно сухому сташ.
Ключов1 слова: береза, мортмаса, деревна ламань, стовбур, плки, пень, щшьнють, Укра'!нське Полюся.
Вступ. Мортмаса лЫв е неввд'емним та надзвичайно важливим компонентом лкових екосистем. Накопичення оргашчно'1 речовини у процес росту дерев у лкових фггоценозах завжди супроводжуються процесом утворення мортмаси та ii розкладанням. Процес накопичення мортмаси в лках залежить вiд багатьох бiотичних, абютичних та антропогенних факторiв, але фактичний запас мортмаси переважно залежить вщ штенсивносп господарсько'1 дiяльностi. В окремих пралiсах, у яких не проводились господарсью заходи, обсяг мортмаси може становити до 50 % запасу деревостану. Разом iз тим, у лках, де систематично здшснюеться лшогосподарська дiяльнiсть, запаси мортмаси можуть становити 10-20 % запасу [8, 9].
У контекста дослщження змш ктмату та швентаризаци парникових га-зiв, мортмаса лiсiв мае важливе значення як окремий резервуар вуглецю, а три-валiсть процесу деструкци мортмаси визначае ii фактичну роль. Мортмаса як середовище для кнування живих органiзмiв вiдiграе ключову роль у забезпе-ченнi бiорiзноманiття лiсових екосистем. За таких умов, кшьюсть i яюсний стан мортмаси лЫв визначае можливiсть iснування бшьшо! частини лшово'' бiоти [6, 9]. Мортмаса е потенцшним горючим матерiалом у лiсових насадженнях, а ii
