CC BY
31УДК 633.11:631.8 http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88671
Вплив елеменлв технолоп'й вирощування на врожайтсть та яюсть зерна пшениц! озимо!
Ê. М. Оли'йник1*, Г. В. Давидюк1, Л. Ю. Блажевич1, Л. В. Худол1*й2
1ННЦ «1нститут землеробства НААН», вул. Машинобудтвниюв, 26, смт Чабани, Киево-Святошинський р-н, КиТвська обл., 08162, УкраТна, *e-mail: [email protected]
2УкраТнський институт експертизи сортов рослин, вул. Генерала Родимцева, 15, м. КиТв, 03041, УкраТна
Мета. Розробити та удосконалити адаптивт технолог" вирощування пшениц' озимо'1, як' забезпечують висо-ку продуктивт'сть та як'сть зерна. Методи. Польов' лабораторт достдження, математично-статистичний анал1'з. Результати. Протягом 2011-2015 рр. вивчали вплив технолоп'й вирощування на формування врожаю та якосп зерна пшениц' озимо'1 сорту 'Столична' (попередник - горох). За альтернативних технолоп'й, як' передбачали внесен-ня т1'льки поб1'чно'1 продукц'У попередника, врожайн1'сть пшениц' озимо'1 становила за 1'нтегровано'1 системи захисту 4,56 т/га, за м^мально' - 4,25 т/га зерна 5-го класу групи Б. Ресурсоощадт технолог" вирощування з обмеженим використанням добрив (P^K^N) забезпечили врожайтсть на р1'вн1 4,87-5,50 т/га з якктю зерна 2-3-го класу групи А. Врожайтсть зерна 6,01 т/га з показниками 2-3-го класу якосп була досягнута за ''нтенсивно'' технолог'' вирощування, яка включала внесення м1'неральних добрив (P90K90N3 +60(IV)+30(VII)) на фот застосування поб'чно'' продукц'У попередника та 1'нтегрований захист рослин. Найвищу врожайн1'сть зерна (6,22 т/га) в середньому за роки достджень з показниками 2-го класу якосп групи А забезпечила 1'нтенсивна енергонасичена технолопя, за яко'' вносили P135K135N60(ii)+75(IV)+45(VIII) 1'з загортанням у ^рунт поб'чно'' продукц'У попередника, та 1'нтегрований захист рослин. Висновки. Встановлено, що в умовах твт'чно!' частини Правобережного Лкостепу Укра'ни на темно-с'рому отдзоленому ^рунт! найвищу продуктивт'сть пшениц] озимо'' отримано за ''нтенсивно'' енергонасичено'' технолога вирощування з внесенням P135K135N60(n)+75(IV)+45(Vni) на фон'' поб'чно'' продукц! попередника та ''нтегровано'' системи захисту. Ця технолоп'я забезпечувала урожайт'сть 6,22 т/га зерна 2-го класу якосп групи А. Ключов! слова: продуктивтсть, добрива, система захисту, б^лок, клейковина.
Вступ
Пшениця за пос1вними площами серед зернових культур посвдае в Укра1н1 перше м1сце 1 е основною продовольчою культурою. Це св:1дчить про 11 велике господар-ське значення та значну роль у забезпечен-н1 населення високояк1сними продуктами харчування. За обсягами виробництва зерна пшенищ (26,5 млн т у 2015 р.), Укра'на перебувала на восьмому, а за обсягами його експорту (понад 16,0 млн т у 2015/16 рр.) - на шостому м1сц1 у св1т1 [1]. Тому шдвищення врожайност1 та якост1 зерна ще1 культури мае загальнодержавне значення.
У сучасних умовах ведення с1льського гос-подарства, зокрема для отримання конку-рентоспроможного як: сного зерна на вну-тр1шньому й зовшшньому ринках, велике значення мае використання технологш ви-
Kateryna Oliinyk
http://orcid.org/0000-0003-0386-3867 Hanna Davydiuk
http://orcid.org/0000-0002-0493-5343 Liudmyla Blazhevych http://orcid.org/0000-0002-4853-3557 Liudmyla Khudolii
http://orcid.org/0000-0002-9586-7592
рощування зернових культур, як розкрива-ють 1х бюлопчний потенщал.
Генетичний потенщал урожайност: сорт1в пшенищ озимо'1 е дуже високим - 10,012,0 т/га зерна [2]. Неповна його реал1защя, недостатне забезпечення рослин поживними макро- й м1кроелементами, уражен1сть хворобами та пошкодження шк1дниками негативно впливають на врожайтсть та яксть зерна ще!' культури. Середня 11 врожайн1сть у господарствах Л1состепу та Пол1сся стано-вить лише 2,5-3,0 т/га. Виробництво забез-печене високопродуктивними сортами пшениц! озимо'1, здатними за оптимальних умов вирощування сформувати високояк1сне зерно, але як1сть зерна залишаеться низькою [3, 4]. Вм1ст б1лка в зерш на 70% залежить в1д умов вирощування i на 30% - в!д сортових особливостей [4, 5]. Застосування адаптивних !нтенсивних технолог!й вирощування пшениц! озимо'1 дае можлив!сть отримувати висо-кояк!сне конкурентоспроможне зерно [6-8].
Важливе значення для досягнення висо-ко1 економ!чно1 ефективност! мае вирощування пшениц! озимо!' з високими показни-ками якост! зг!дно з вимогами чинних на-щональних та м:жнародних стандарт:в з урахуванням параметр!в гранично допусти-мих концентрац!й шквдливих речовин. Зид-но з державним стандартом (ДСТУ 3768:2010)
Рослинництво
дo 1-ш клacy гpyпи А вiднocять зepнo пшe-ницi 0зим0!' м'як0].' зa вмicтoм бiлкa те мeн-me нiж 14%, клeйкoвини - нe мeншe нiж 28%, дo гpyпи А 2-гo клacy зa вмicтoм бiлкa - 12,5% i клeйкoвини - 23,0% [9].
Зepнo виcoкoï якocтi мae вищу цiнy, щo е вигiдним для вклaдaння дoдaткoвиx кoштiв з мeтoю oдepжaння зepнa вищoгo клacy. Oтжe, вивчeння впливу тexнoлoгiй виpoщy-вaння нa фopмyвaння пpoдyктивнocтi copтiв пшeницi 0зим0!' з виcoкими пoкaзникaми якocтi, щo вiдпoвiдaють дepжaвним i м:ж-нapoдним cтaндapтaм, е aктyaльним для Hay-кoвцiв i виpoбникiв.
Mema docëidœeHb - poзpoбити тa уд0^0-нaлити aдaптивнi тexнoлoгiï виpoщyвaння зepнa пшeницi 0зим0]!, якi зaбeзпeчyють й0г0 виcoкy пpoдyктивнicть тa якicть.
Матер1али та методика досл1джень
Bплив тexнoлoгiй нa фopмyвaння вpoжaю i якocтi зepнa пшeницi 0зим0]! вивчяли ^o-тягoм 2011-2015 pp. нa бaзi cтaцioнapнoгo бaгaтoфaктopнoгo дocлiдy вiддiлy aдaптив-ниx iнтeнcивниx тexнoлoгiй зepнoвиx к0л0-coвиx кyльтyp i кyкypyдзи Haцioнaльнoгo нayкoвoгo цeнтpy «Iнcтитyт зeмлepoбcтвa HAAH» y дepжaвнoмy пiдпpиeмcтвi «^oc^a;-He гocпoдapcтвo Чaбaни» (cмт Чaбaни, Kиeвo-Cвятoшинcький p-н, Km^^^ oбл., шв^чня чacтинa Пpaвoбepeжнoгo Лicocтeпy У^шни). Пшeницю oзимy виpoщyвaли в ciвoзмiнi з чepгyвaнням кyльтyp: гopox, пшeниця oзимa, кyкypyдзa, paннi яpi кyльтypи (oвec, тpити-кaлe). B дocлiдi виивяли copт 'Cтoличнa', внeceний дo Дepжaвнoгo peecтpy copтiв poc-лин, пpидaтниx для пoшиpeння в Укpaïнi y 2005 p. OpmrnaTOp - ^ститут зeмлepoбcтвa HAAH. Copт - cepeдньopocлий, cepeдньocти-глий, виcoкoвpoжaйний. Haлeжить дo цш-ниx пшeниць, зaгaльнa xлiбoпeкapcькa 0цш-êa - 4,3 бяля. Зя пoкaзникaми cтiйкocтi дo вилягання, пocyxocтiйкocтi, зимo- га мopo-зocтiйкocтi тpoxи пepeвищye cтaндapт.
У дocлiдi вивчяли мoдeлi тexнoлoгiй в^0-щувяння, якi вiдpiзнялиcя дoзaми внeceниx мiнepaльниx дoбpив тя зacтocyвaнням П0б:ч-hoï пpoдyкцiï пoпepeдникa. Фocфopнi тя êa-лiйнi дoбpивa внocили пiд ocнoвний oбpoбiтoк ípymy, aзoтнi - в пiдживлeння Ha ocнoвниx eтaпax opгaнoгeнeзy зя Kyпepмaн [10]. Bивчa-ли тям вapiaнти yдoбpeння: 1 - пoбiчнa ^o-дyкцiя пoпepeдникa + P45K4_5 + N30(II) + N3
30(IV)
2 - ПoбiчHa ПP0ДУкЦiЯ + P90K90 + N30(II) + ^(IV)
+ N30(VIII), 3 - та^™ ПP0ДУкЦiя + P135K135 + N60(II) + N75(IV) + N45(VIII), 4 - ПoбiчHa ПP0ДУKЦiЯ П0ПePeДHИкa, 5 - P90K90 + N30(II) + N60(IV) + N30(VIII),
б - бeз дoбpив (кoнтpoль).
Eфeктивнicть вapiaнтiв yдoбpeння визнячя-ли зя дв0мями cиcтeмa зaxиcтy pocлин вiд бyp'янiв, xвopoб, шкiдникiв. Miнiмaльнa crn-тeмa зaxиcтy pocлин пepeдбaчaлa пpoтpyю-вяння нaciння пepeд ciвбoю пpeпapaтoм Bira-вaкc 200 ФФ (2,5 л/т), oбpoблeння пociвiв Ha IV eтaпi opгaнoгeнeзy гepбiцидoм Гpoдiл Maê-ci (0,1 л/га). Iнтeгpoвaнa cиcтeмa зaxиcтy poc-лин включaлa пpoтpyювaння HaciHra пepeд ciвбoю пpeпapaтoм Biтaвaкc 200 ФФ (2,5 л/т), oбпpиcкyвaння пociвiв Ha IV eтaпi opraHoreHe-зу гepбiцидoм Гpoдiл Maêci (0,1 л/га) + Ф0л^ êyp (0,75 л/га). Ha VIII eram opгaнoгeнeзy Щ0в0дили oбпpиcкyвaння фyнгiцидoм Aльтo Cyпep тя iнceктицидoм Hypeлл Д (0,5 л/га).
Aгpoтexнiкa виpoщyвaння пшeницi 0зи-м0]! буля зaгaльнoпpийнятoю для з0ни Ëico-cтeпy. rpyrn дiлянки - тeмнo-cipий 0шдз0-лeний, гpyбoпилyвaтo-лeгкocyглинкoвий з низьким вмятом гyмycy (ДCTУ 4289 : 2004) в opнoмy mapi - ввд 1,57 Д0 1,97% га низьким вмicтoм лeгкoгiдpoлiзoвaнoгo яз0ту (ДCTУ 4362:2004) - ввд 67,2 Д0 100,8 мг/кг tpymy зaлeжнo вiд piвня yдoбpeння пшeни-щ 0зим0Ь Oбмiннa киcлoтнicть tpymy (ДСТУ ISO 10390-2001) змiнювaлacь вiд pH тол. -4,8 (cepeдньoкиcлий) Д0 5,4 (cлaбoкиcлий), вмicт pyxoмoгo фocфopy (ДCTУ 4115-2002, мeтoд Чиpикoвa) - в:1д 89,0 (cepeдня зaбeз-пeчeнicть) Д0 343 мг/кг tpymy ^yœe виcoкa зaбeзпeчeнicть), pyxoмoгo кялт (ДСТУ 4115-2002, мeтoд Чиpикoвa) - ввд 60,3 (ce-peдня зaбeзпeчeнicть) Д0 150 мг/кг tpymy (виcoкa зaбeзпeчeнicть).
Результати досл1джень
Bнacлiдoк дocлiджeнь, пpoвeдeниx y 20112015 pp., вcтaнoвлeнo, щ0 вpoжaйнicть пшe-нищ 0зим0]! copтy 'Cтoличнa' (пoпepeдник - ш-pox), cфopмoвaнa зя paxyнoк пpиpoднoï poдю-чocтi tpymy (вap. б), cтaнoвилa 4,01 т/га (габл. 1). Пpиpicт ввд зacтocyвaння дoбpив тя П0б:чн0]! пpoдyкцiï, пepeдбaчeниx piзними зя iнтeнcивнicтю тя pecypcним зaбeзпeчeнням тex-н0л0иями виpoщyвaння, cтaнoвив зя мш^-мяль-hoï cиcтeми зaxиcтy - ввд 0,24 Д0 1,22 т/га, iнтeгpoвaнoï - в:1д 0,14 Д0 1,80 т/га, в:щ зacoбiв xiмiзaцiï - 0,41-2,21 т/га. Пpиpicт зepнa в:1д зacтocyвaння iнтeгpoвaнoï cиcтeми зaxиcтy пopiвнянo з м:н:мяльн0ю cтaнoвив 0,311,07 т/га, oкyпнicть 1 кг дoбpив зepнoм зя iнтeгpoвaнoï cиcтeми зaxиcтy дocягaлa 4,017,25 кг, зя мiнiмaльнoï - 2,53-5,78 кг.
Зя aльтepнaтивниx тexнoлoгiй (вap. 4), к0ли внocили пльки П0б:чну пpoдyкцiю П0-пepeдникa, вpoжaйнicть пшeницi 0зим0!' cтaнoвилa зя iнтeгpoвaнoï cиcтeми зaxиcтy 4,56 т/га, зя мiнiмaльнoï - 4,25 т/га. Зя дя-
46
СОРТОВИВЧЕННЯ ТЛ ОХОрОНЛ прлв на сорти рослин, 2Q16, № 4 (33)
hhmh pe3yëtTaTiB flocëiflœeHt, BHeceHHa no-ôi^Hoï npo^yK^ï 6yëo eôeKTHBHHM ça oôox cHCTeM çaxHCTy. y paçi BHpoùyBaHHa nmeHH-
цi nicëa ropoxy aK nonepe^HHKa eôeKTHB-HicTt ^oro eëeMeHTa TexHoëoriï CTaHoBèëa BiflnoBiflHo 0,14-0,24 T/ra.
Taônuun 1
EôeKTMBHÏCTb eëeMemÏB TexHOëoriï BMpoùyBaHHfl nweHMui 03MM0Ï copTy 'CroëMHHa' (cepeflHe 3a 2011-2015 pp.)
№ BapiaHTa Yflo6peHHfl, Kr/ra ypoœaéHÏCTb, T/ra npwpicT Bifl, T/ra OKynHlCTb flo6pMB çepHoM, Kr/Kr
flo6pMB Ta no6ÏHHo'i npoflyK^'i' iHTerpoBaHoro çaxèCTy 3aco6iB xiMi'ça^'i
I II I II I II
1 Ïo6iHHa npoflyKuia + N60P45Ê45 4,87 5,50 0,86 1,08 0,63 1,49 5,78 7,25
2 Ïo6iHHa npoflyKuia + N P Ê 120 90 90 5,23 6,01 1,22 1,59 0,78 2,00 4,08 5,32
3 Ïo6iHHa npoflyKuia N P Ê 18^ 13^ 135 5,15 6,22 1,14 1,80 1,07 2,21 2,53 4,01
4 Ïo6iHHa npoflyKuia 4,25 4,56 0,24 0,14 0,31 0,55 0 0
5 N P Ê 120 90 90 5,19 5,92 1,18 1,50 0,73 1,91 3,94 5,02
6 Eeç flo6pMB (KoHTpoëb) 4,01 4,42 - - 0,41 0,41 0 0
HIP0,05 flëfl 6yflb-AKMx cepeflHix 0,32
npMMiTKa. CèicreMa 3axncry: I - MÏHÏMaëbHa; II - ÏHTerpoBaHa.
PecypcooùaflHi TexHoëoriï BHpoùyBaHHa nmeHH^ oçhmoï 3 oÔMeœeHHM BHKopHcTaH-
HaM fl°6pHB P45Ê45 + N30(II) + N30(IV) nicëa ropoxy
aê nonepe^HHKa (Bap. 1) y cepe^HtoMy ça 2011-2015 pp. çaôeçne^HëH BpoœaËHicTt Ha piBHi 4,87-5,50 T/ra. npèpicT çepHa Bifl çac-TocyBaHHa ^oôpHB i noôi^Hoï npo^yK^ï ça ùero TexHoëoriero nicëa ropoxy cTaHoBHB 0,861,08 T/ra, Bifl çacoôiB xiMiçaù'ï - 1,49 T/ra, iH-TerpoBaHoro çaxècTy - 0,63 T/ra, oKynHicTt floôpHB çepHoM - 5,78-7,25 Kr.
PeçyëtTaTH flocëiflœeHt cBifl^aTt, ùo b ce-pe^HtoMy ça 2011-2015 pp. HaéBHùi noêaç-hhkh BpoœaéHocTi nmeннцi oçhmoï çaôeçne-^HëH iHTeHcHBHi TexHoëoriï (Bap. 2). nicëa ropoxy b copTy 'CToëH^Ha' b cepe^HtoMy ça poKH flocëiflœeHt ypoœaËHicTt çepHa Ha piBHi 6,01 T/ra çaôeçne^Hëa iHTeHcHBHa TexHoëoria, aêa nepe^ôa^aëa BHeceHHa MiHepaëtHHx floô-
pHB y HopMi P90Ê90 + N30(II) + N60(IV) + N30(VIII) Ha
ÔoHi BHKopHcTaHHa noôi^Hoï npo,o;yKn;iï none-pe^HHKa Ta iHTerpoBaHoro çaxècTy pocëHH. 3a ^eï TexHoëoriï npèpicT çepHa Bifl ^oôpHB Ta noôi^Hoï npo^yK^ï ça iHTerpoBaHoï chctbmh çaxècTy cTaHoBHB 1,59 T/ra, MiHiMaëtHoï -1,22 T/ra, Bifl çacTocyBaHHa chctbmh iHTerpoBaHoro çaxècTy - 0,78 T/ra, Bifl KoMnëeKcHoro çacTocyBaHHa çacoôiâ xiMiçaùï - 2,0 T/ra, oêynHicTt floôpHB çepHoM - 4,08-5,32 Kr.
IHTeHcHBHi TexHoëoriï BHpoùyBaHHa, ça aKHx BHocHëH ëème MiHepaëtHi ^oôpHBa
(Bap. 5) y HopMi P90k90+N30(II)+N60(IV)+N30(VIII), çaoeçne^HëH BpoœaHHicTt çepHa Ha piBHi
5,19-5,92 T/ra çaëeœHo Bifl chctbmh çaxècTy.
npèpicT Bifl floôpHB cTaHoBHB 1,18-1,50 T/ra,
eôeKT Bifl iHTerpoBaHoï chctbmh çaxècTy -0,73 T/ra, oêynHicTt ^oôpHB çepHoM - 3,94 i 5,02 Kr/êr.
HaËBHùy BpoœaËHicTB çepHa (6,22 T/ra) b cepe^HtoMy ça poKH flocëiflœeHB çaôeçne^Hëa iHTeHcHBHa eHeproHacH^eHa TexHoëoria (Bap. 3), aKa nepeflôa^aëa BHeceHHa HopMH MiHepaët-
HHx ao0phb P135K135N60(II) + 75(IV) + 45(VIII) ^ ^^
TaHHaM y tpyHT noôi^Hoï npo^yK^ï nonepe^-HHKa Ta iHTerpoBaHHH çaxècT pocëHH. 3a ^eï TexHoëoriï çaôiKcoBaHo HaËBHùHM npèpicT Bifl floôpHB Ta noôi^Hoï npo^yK^ï, aKHH ça iHTerpoBaHoï chctbmh çaxècTy cTaHoBHB 1,80 T/ra, ça MiHiMaëtHoï - 1,14 T/ra. EôeKT çacTocyBaHHa iHTerpoBaHoï chctbmh çaxècTy 6yB Ha piBHi 1,07 T/ra, oKynHicTt ^oôpHB çep-hom - y Meœax 2,53-4,01 Kr.
BcTaHoBëeHo, ùo çepHo ç HaéKpaùHMH no-KaçHHKaMH aKocTi, aKe Biflnoâiflaëo 2-My Këa-cy rpynH A, 6yëo oTpHMaHo ça iHTeHcHBHHx eHeproHacHTOHHx TexHoëorié BHpoùyBaHHa. 3a cnpèaTëHBHx noro^HHx yMoB b oKpeMi poKH aKicTt çepHa noëinmyBaëact ^o 1-ro Këacy rpynH A. B cepe^HtoMy ça 20112015 pp. BMicT OiëKa b çepHi nmeннцi oçhmoï ça цнx TexHoëorié ^ocaraB 13,3-13,5%, çôip OiëKa cTaHoBHB 0,68-0,84 T/ra, BMicT Këeé-kobhhh - 24,7-24,8%, çôip KëeéKoBHHH -1,27-1,54 T/ra (Ta6ë. 2). 3a iHTeHcHBHHx Tex-Hoëorié BHpoùyBaHHa oTpHMaHo çepHo 2-3-ro Këacy aKocTi rpynH A, aKe MicTHëo 11,912,3% OiëKa i 23,4-24,4% KëeéKoBHHH.
PecypcooùaflHi TexHoëoriï BHpoùyBaHHa ça-ôeçne^HëH oTpHMaHHa çepHa 2-3-ro Këacy rpynH A ç BMicToM OiëKa b çepHi 11,2-11,6%. 36ip
PocëUHHuumeo
Taônuun 2
BioxiMÏHHi Ta ôi*3mhhî noêaçHèKè akoctï 3epHa nweHMui 03MM0Ï copTy 'CîOëMHHa' çaëeœHo Bi'fl TexHOëoriï BMpoùyBaHHfl nicëfl ropoxy ak nonepeflHMKa (cepeflHe ça 2011-2015 pp.)
BiëoK Cèpa KëeéêoBMHa Maca HaTypa çepHa, r/ë
№ BapiaHTa BMiCT, % ç6ip, T/ra BMiCT, % ç6ip, T/ra 1000 çepeH, r
I II I II I II I II I II I II
1 11,2 11,6 0,55 0,64 22,8 23,6 1,11 1,30 41,6 42,1 758 769
2 11,9 12,3 0,62 0,74 23,4 24,4 1,23 1,46 38,0 39,8 748 756
3 13,3 13,5 0,68 0,84 24,7 24,8 1,27 1,54 36,5 38,5 735 745
4 10,2 10,3 0,43 0,47 21,5 21,9 0,91 1,00 40,2 40,1 736 746
5 12,0 12,3 0,62 0,73 23,4 23,7 1,22 1,40 39,1 41,5 751 769
6 10,1 10,2 0,40 0,45 20,8 21,7 0,83 0,96 40,0 40,6 741 749
ÎIP0,05 0,50 0,03 1,10 0,05 1,60 15
ÏpMMiTKa. CwcTeMa çaxMCTy: I - MÏHÏMaëbHa, II - ÏHTerpoBaHa.
6iëKa CTaHOBHB 0,55-0,64 T/ra, bmIct Këeéêo-BHHH - 22,8-23,6%, 3Ôip KëeéKOBHHH - 1,111,30 T/ra. 3acTOcyBaHHa aëtTepHaTHBHHX Tex-Hoëorié BHpoùyBaHHa ,o;aëo 3Mory OTpHMaTH çepHO 5-ro Këacy rpynH B 3 BMicTOM 6iëKa b çepHi 10,1-10,3% i KëeËKOBHHH - 20,8-21,9%. 36ip 6iëKa i KëeHKOBHHH CTaHOBHB 0,400,47 T/ra Ta 0,83-1,00 T/ra BiflnoBiflHO.
ÔiçH^Hi noKaçHHKH aKOCTi çepHa - Maca 1000 çepeH, HaTypa çepHa, CKëonofliÔHicTt -çaëeœaëH Bifl CHCTeMH y^oôpeHHa, CHCTeMH 3a-XHCTy, ôioëori^HHX ocoôëHBOCTen copTy, no-roflHHX yMOB. 3 niflBHm;eHHaM ^O3H BHeceHHX açoTHHX floôpHB y CKëa^i noBHoro MiHepaëtHO-ro floôpHBa Ta ïx ^poÔHoro 3acTOcyBaHHa no-Ka3HHKH MacH 1000 3epeH Ta HaTypH 3epHa 3MeHmyBaëHCt, CKëono^iÔHOCTi - 3pocTaëH.
3acTOcyBaHHa iHTerpoBaHoro 3aXHCTy no3H-thbho BnëHBaëo Ha ôi3H^Hi noKa3HHKH aKoe-Ti 3epHa: 36iëBmyBaëacB Maca 1000 3epeH, éoro HaTypa, CKëonofliÔHicTt.
3aëeœHO Bifl TeXHOëoriï BHpomyBaHHa Maca 1000 3epeH KOëHBaëaca b MeœaX 36,5-42,1 r, HaTypa - 735-769 r/ë, CKëonofliÔHicTt - 5595%. BieceHHa MiHepaëtHHX ^oôpHB, niflBHrnpH-Ha ÏXHiX flO3, ocoôëHBO a3OTHHX, noëinmyBaëo ôioXiMi^Hi noKa3HHKH aKOCTi 3epHa. Bifl komï-ëeKCHoro 3acTOcyBaHHa 3aco6iB XiMi3an;iï 6yëH OTpHMaHi HaéBHùi npèpocTH BMicTy 6iëKa é KëeéKOBHHH. 3a ochobhhmh noêa3HHKaMH aêoc-Ti 3epHO, OTpHMaHe y pa3i BHpomyBaHHa 3a iHTeH-chbhhmh TeXHOëoriaMH, BiflnoBiflaëo 2-3-My Këacy rpynH A 3riflHO 3 ftCTY 3768:2010 [9].
Bmchobkm
3a pe3yëtTaTaMH flocëiflœeHt ycTaHOBëeHO, ùo b cepe^HtOMy 3a 2011-2015 pp. HaéBHùy npoflyKTHBHicTt nmeннцi o3hmoï OTpHMaHO 3a iHTeHCHBHOï eHeproHacH^eHo'ï TeXHOëoriï bh-
poùyBaHHa, KOëH BHOCHëH P135K135 + N60(II) +
N + N
75(IV) 45(VIII)
135 135 ______
Ha ôoHi noôi^Ho'i npo^yK^ï
nonepe^HHKa Ta iHTerpoBaHOi CHCTeMH 3aXHC-Ty. Цa TeXHOëoria 3a6e3ne^Hëa BpoœaËHicTt
6,22 T/ra 3epHa 2 Këacy aKOCTi rpynH A. 3a TeXHOëoriï, aêa nepe^ôa^aëa BHeceHHa P90K90+
+ N30(II) + N60(IV) + N30(VIII) Ta 3aCTOCyBaHHa iH-
TerpoBaHol CHCTeMH 3aXHCTy i3 3aropTaHHaM y tpyHT noôi^Ho'i npo,o;yK^ï nonepe^HHKa OTpH-MaHO BpoœaËHicTt 3epHa Ha piBHi 6,01 T/ra, 2-3-ro Këacy aKOCTi rpynH A.
Pecypcoom;aflHi TeXHOëoriï BHpomyBaHHa nmeннцi o3hmoï 3 oÔMeœeHHM BHKopHCTaHHaM
flO°pHB P45K45 + N30(II) + N30(IV) y CepeAHBOMy 3a
2011-2015 pp. 3aoe3ne^HëH BpoœaËHicTt 3 aêicTro 3epHa 2-3-ro Këacy Ha piBHi 5,5 T/ra.
BcTaHOBëeHO, mp b cepe^HtOMy 3a poKH ^o-cëiflœeHt 3epHO 3 HaéKpamHMH noêa3HHKaMH
aKOCTi (13,3-13,5% 6iëKa Ta 24,7-24,8% KëeéKOBHHH), aêe Biflnoâiflaëo 2-My Këacy rpynH A, OTpHMaHO 3a iHTeHCHBHHX TeXHOëo-rié BHpomyBaHHa. 3a pecypcoomaflHHX TeXHO-ëorié OTpHMaHO 3epHO 2-3-ro Këacy rpynH A 3 BMiCTOM OiëKa B 3epHi 11,2-11,6%, KëeéKOBHHH - 22,8-23,6%.
BèKopèCTaHa ëiTepaTypa
1. CïëbCbKe rocnoflapcTBo YKpaÏHM 2015 : cTaTMCTMHHèé ç6ipHMK.
- K. : flepœ. Cëyœ6a cTaTMCTMKè YKpaÏHM, 2016. - 362 c.
2. MèùeHKo C. B. PeKopflHwe ypoœaè oçèMoé пmeнмцw / C. B. Mm-ùeHKo // 3eMëefleëwe. - 1989. - № 6. - C. 13-35.
3. 3epHo bmcokoï akoctï / 0. A. fleMèfloB, M. M. TaBpèëOK, B. Ï. Ôe-flopeHKo, C. B. PeTbMaH // KapaHTMH 1 çaxMCT pocëMH. - 2010.
- № 5. - C. 2-3.
4. COÇMHOB A. A. ÈçyneHwe KanecTBa çepHa OÇMMOM пmeнмцw M Kyêypyçw / A. A. Coçmhob, T. Ï. ^eMeëa. - M. : Koëoc, 1983. - 270 c.
5. Pbi6aëKo A. È. KanecTBo yêpaMHCKoé пmeнмцw / A. È. Pbi6aëKo, È. T. Tonopam // XpaHeHMe m nepepa6oTKa çepHa. - 2007. - № 9.
- C. 30-33.
6. Caéêo B. Ô. iHTeHCMBHÎ TexHoëoriï BèpoùyBaHHA ciëbcbêoroc-noflapcbêèx KyëbTyp ak ocHoâa niflBM^eHHA 6ionpoflyKTMBHoc-ti arpoëaHflrnaÔTÏB 1 akocti npoflyK^iï pocëмннмцтвa / B. Ô. Caéêo, Ë. 0. KpaBHeHKo, A. fl. Гpмцaм. - K. : Ypoœaé, 1992.
- C. 155-158.
7. Effect of different plant production methods on yield and quality of winter wheat 'Portal' in 2009 / B. Tein, V. Eremeev, I. Keres [et al.] // Research for Rural Development 2010 : Annual 16th International Scientific Conference Proceedings (Jelgava, May 19-21, 2010). - Jelgava, Latvia : LLU, 2010. - Vol. 1. - P. 17-21.
8. 3HaneHHfl copTy b TexHoëoriï BèpoùyBaHHA nrneHM^' oçmmoï b niBHiHHié nacTMHi ËicocTeny / Ë. M. Kohohiok, K. M. OëiéHMK,
48
Coptobhbmehhh Ta OXOPOHA npaB Ha COPTH POCAHH, 2016, № 4 (33)
T. B. flaBMflroK [Ta th.] // 36. HayK. npa^ HHЦ «IHCTiiTyT çeMëe-po6cTBa HAAH». - K. : EfleëbBeéc, 2012. - Bin. 3-4. - C. 64-70.
9. rirneHi^fl. TexHinm yMoBii : ACTy 3768:2010. - [hmhhmm Bifl 2010-03-31]. - K. : flepwcnowMBCTaHflapT YKpaiHH, 2010. -25 c. - (Ha^'oHaëbHÏ cTaHflapTii yKpaÏHii).
10. KynepMaH Ô. M. MopôoÔM3Moëorwfl pacTeHiié / Ô. M. Kynep-MaH. - M. : Bbicwafl WKoëa, 1984. - 240 c.
References
1. Silske hospodarstvo Ukrainy 2015: statystychnyi zbirnyk [Agriculture of Ukraine: Statistical yearbook]. (2016). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. [in Ukrainian]
2. Mishchenko, S. V. (1989). Record harvests of winter wheat. Zemledelie [Agriculture], 6, 13-35. [in Ukrainian]
3. Demydov, 0. A., Havryliuk, M. M., Fedorenko, V. P., & Retman, S. V. (2010). High quality grain. Karantin i zahist roslin [Quarantine and Plant Protection], 5, 2-3. [in Ukrainian]
4. Sozinov, A. A., & Zhemela, G. P. (1983). Izuchenie kachestva zerna ozimoy pshenitsy i kukuruzy [Winter wheat and maize grain quality study]. Moscow: Kolos. [in Russian]
5. Rybalko A. I., & Toporash, I. G. (2007). Quality of Ukrainian wheat Khranenie i pererabotka zerna [Grain storage and processing], 9, 30-33. [in Russian]
6. Saiko, V. F., Kravchenko, L. O., & Hrytsai, A. D. (1992). Intensyvni tekhnolohii vyroshchuvannia silskohospodarskykh kultur yak osnova pidvyshchennia bioproduktyvnosti ahrolandshaftiv i yakostiproduktsiiroslynnytstva [Intensive technologies of crops cultivation as a basis for increasing biological productivity of cultivated lands and crop production quality]. Kyiv: Urozhai. [in Ukrainian]
7. Tein, B., Eremeev, V., Keres, I., Selge, A., & Luik, A. (2010). Effect of different plant production methods on yield and quality of winter wheat 'Portal' in 2009. In Research for Rural Development 2010. Annual 16th Int. Sci Conf. Proc. (Vol. 1, pp. 17-21). May 19-21, 2010, Jelgava, Latvia.
8. Kononyuk, L. M., Oliynyk, K. M., Davydyuk, H. V., Natalchuk, T. A., & Khudolii, L. V. (2012). Variety importance for winter wheat growing technology in the northern part of Forest-Steppe zone. Zbirnyk naukovykh prats' NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN» [Proceedinds of the NSC "Institute of Agriculture of NAAS"], 3-4, 64-70. [in Ukrainian]
9. Pshenytsia. Tekhnichni umovy. DSTU 3768:2010 [Wheat. Specifications: State Standart 3768:2010]. (2010). Kyiv: Derzhspozhyv-standart Ukrainy. [in Ukrainian]
10. Kuperman, F. M. (1984). Morfofiziologiya rasteniy [Plant morphophysiology]. Moscow: Vysshaya shkola. [in Russian]
УДК 633.11:631.8
Олейник К. M.1*, Давидюк Г. В.1, Блажевич Л. Ю.1, Худолий Л. В.2 Влияние элементов технологий выращивания на урожайность и качество зерна пшеницы озимой // Сортовивчення та охорона прав на сор-ти рослин. - 2016. - № 4. - С. 45-50. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88671
1ННЦ «Институт земледелия НААН», ул. Машиностроителей, 26, пгт Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, "e-mail: [email protected]
2Украинский институт экспертизы сортов растений, ул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, 03041, Украина
Цель. Разработать и усовершенствовать адаптивные технологии выращивания пшеницы озимой, которые обеспечивают высокую продуктивность и качество зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011-2015 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой сорта 'Столична' (предшественник - горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 4,56 т/га, при минимальной -4,25 т/га зерна 5 класса группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (P45ê45N30(ii)+30(IV)) обеспечили урожайность на уровне 4,87-5,50 т/га с качеством зерна 2-3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,01 т/га с показателями 2-3-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение
минеральных удобрений (Р9оК9оМзо(п)+бо(И)+зо(«п)) на Ф°не применения побочной продукции предшественника и интегрированную защиту растений. Наибольшую урожайность зерна (6,22 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 2-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой
вносили РцЛзДо^^щ с заделкой в почву побочной продукции предшественника и интегрированная защита растений. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания, с внесением ^зЛзЛоа:™^«::) на фоне побочной продукЦии предшественника и интегрированной системы защиты.
Эта технология обеспечивала урожайность 6,22 т/га зерна 2-го класса качества группы А.
Ключевые слова: продуктивность, удобрения, система защиты, белок, клейковина.
UDC 633.11:631.8
Oliinyk, K. M.1*, Davydiuk, G. V.1, Blazhevych, L. Yu.1, & Khudoliy, L. V.2 (2016). Impact of cultivation technologies elements on winter wheat grain productivity and quality. Sortovivcenna ohor. pravsorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 4, 45-50. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88671
1NSC "Institute of Agriculture NAAS", 2-b Mashynobudivnykiv Str., village Chabany, Kyievo-Sviatoshynskyi district, Kyiv region, 08162, Ukraine, *e-mail: [email protected]
2Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, 15 Henerala Rodymtseva Str., Kyiv, 03041, Ukraine
Purpose. To develop and improve adaptive technologies dies, mathematical and statistical analysis. Results. During of winter wheat cultivation which provide high productiv- 2011-2015, the impact of cultivation technologies on the ity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu- formation of grain quality and yield of winter wheat varie-
P0CMUHHUulmB0
ty 'StoLychna' (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor byproducts application, the yield of winter wheat with integrated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection - 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with Limited appLication of ferti'Lizers ^K^o ^ provided
productivity at the Level of 4,87-5,50 t/ha with grain quality of the 2nd-3rd cLass of A group. Grain yieLd of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd-3rd cLass of quaLity was obtained with the use of intensive cuLtivation technoLogy with appLication of mineraL fertiLizers (P9oK90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the
background of appLying predecessor's by-products and integrated crop protection. The highest yieLd of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd cLass of A group quaLity on average for
the research period was provided by energy-intensive technoLogy, that requires the appLication of mineraL fertiLizers
(P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) ^ i nco ^ ra tio n °f predecessor's by-products in the soiL, and integrated pLant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey pod-zoLic soiLs when using the energy-intensive technoLogy with
appLication of Pi35KI35N60(II)+75(IV)+45(VIII) ™ the backg™und of
predecessor's by-products and integrated crop protection. This technoLogy ensured the grain yieLd of 6.22 t/ha of the 2nd cLass of A group quaLity.
Keywords: productivity, fertilizer, protection system, protein, gluten.
Hadiuuifla 3.11.2016
