CC BY
30
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616-001.34 616.8-085.2/.3 DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179607
Семененко С.1., Семененко А.1., Семененко 1.Ф.
Внницький нац1ональний медичний унверситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра!на
Вплив амантадину сульфату на стан церебральноТ та центрально!' гемодинамки при експериментальшй черепно-мозковм травмi
Резюме. Актуальтсть. Серед nровiднuх механiзмiв захисног ди деяких лкарських засобiв (ЛЗ), що використовуються для лкування черепно-мозковог травми (ЧМТ), провiдне мсце поадае здаттсть ЛЗ покращувати мозковий кровообг, не пригтчуючи регюнарну та центральну гемо-динамжу. Мета: охарактеризувати вплив амантадину сульфату та 0,9% розчину NaCl на стан церебральног й центральног гемодинамжи у щурiв iз гострою черепно-мозковою травмою. Мате-рiали та методи. Дослiди проведено на щурах-самцях. Експериментальну модель тяжког ЧМТ створювали з використанням пневматичного тстолета. Терапевтичну дт амантадину сульфату при ЧМТ ощнювали в дозi 5 мг/кг внутршньовенно з штервалом 2 рази/добу протягом 8 дiб. Як ЛЗ для контрольног групи застосовували 0,9% NаСl у дозi 2 мл/кг. Для визначення ефективнос-тi долджуваних препаратiв при ЧМТ використовували показник об'емног швидкостi мозкового кровообгу (ОШМК), артерiальний тиск (АТ) та показник центрального венозного тиску (ЦВТ). Результати. Порiвняльний аналiз ефективностi амантадину сульфату на 4-ту та 8-му добу спо-стереження показав вiрогiдно кращу динамку вiдновлення ОШМК у грут амантадину сульфату порiвняно з контролем вiдповiдно на 62,7та 30,6% (р < 0,05). У грут щурiв з амантадином сульфатом спостергалося вiдносно стабльне зниження рiвня АТ протягом усього термЫу спостережен-ня з 1-1 по 8-му добу. Цей показник був зниженим на 21—25 % щодо вихiдного рiвня, але при цьому був вiрогiдно вищим, тж у грут контролю (р < 0,05). Група амантадину сульфату мала вiрогiдно кращi показники рiвня ЦВТ порiвняно з групою контролю, але при цьому ж рiвень долджуваного показника був вiрогiдно нижчим щодо групи псевдооперованих тварин у ва термЫи спостереження (р < 0,05). Висновки. Одним iз патогенетичнихмеханiзмiв захисног ди на головниймозок при ЧМТе здаттсть амантадину сульфату тдтримувати достатншрiвень кровопостачання головного моз-ку за рахунок твелювання проявiв системног гшотензи при тяжкш церебральнш травмi. Ключовi слова: амантадину сульфат; церебральна гемодинамжа; центральна гемодинамжа; го-стра черепно-мозкова травма
Бступ
За результатами останшх дослщжень, У бвро-т через наслщки черепно-мозково! травми (ЧМТ) щороку страждае бшьше шж 700 тис. людей [1, 2]. Щорiчно iз загального числа вперше визнаних шва-лщами внаслщок церебральних травм травматичний генез швалщносп вщзначаеться у понад 35 % оаб [3]. Розробка та впровадження в практику лiкарiв невщкладно! неврологи та нейрохiрурriчноl практи-
ки нових лжарських 3aco6iB (ЛЗ), що здатт вплива-ти на вторинне пошкодження нейрошв у хворих i3 травматичним i/або iшемiчним генезом ушкоджен-ня, дозволила суттево впливати на вщновлення таких пащенпв, зменшувати тривалють перебування у вщдшеннях штенсивно! терапп, знижувати леталь-нють, покращити реабштацго та вщновлення ког-штивних функцш постраждалих [4—6]. Велию спо-дiвання сучасно! медицини на нейропротекторну
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Семененко Святослав 1горович, кандидат медичних наук, доцент кафедри шшчноТ фармацГГта шшчноТ фармакологи, Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, УкраТна; e-mail: semenenkos1@rambler.ru; контактний тел.: +38 (067) 747-17-48. For correspondence: Sviatoslav Semenenko, PhD, Associate Professor at the Department of Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacology, National Pirogov Memorial Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: semenenkos1@rambler.ru; contact phone +38 (067) 747-17-48.
106
Медицина невщкладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 6 (101), 2019
m
терап1ю стимулювали науковц1в всього свггу на ак-тивний пошук нових ефективних ЛЗ, що впливають на патоф1зюлопчш каскади розвитку нейронального пошкодження [5—7]. Серед провщних механ1зм1в за-хисно! (протекторно!) ди деяких церебропротектор-них засоб1в, що використовуються для лжування як ЧМТ, так 1 шших нозолог1й, що супроводжуються ураженням головного мозку (ГМ), пров1дне мюце пос1дае здатн1сть препарату покращувати мозковий кровообп, не пригн1чуючи рег1онарну та центральну гемодинам1ку [8—12]. Для Грунтовного з'ясування впливу 1зоосмолярного розчину 0,9% №С1 та аман-тадину сульфату на переб1г ЧМТ становило штерес дослщження впливу курсово! терапи цими ЛЗ на стан церебрально! гемодинамжи при травматичному пошкодженш головного мозку.
Мета: охарактеризувати вплив амантадину сульфату та 0,9% розчину №С1 на стан церебрально! 1 центрально! гемодинамжи у щур1в 1з гострою ЧМТ.
Maтерiaли та методи
Дослщи проведено на б1лих щурах-самцях масою 160—190 г, як1 перебували у стандартних умовах в1ва-рш, 1з дотриманням етичних норм проведення екс-периментальних досл1джень згщно 1з «Загальними принципами роботи на тваринах», затвердженими I Нац1ональним конгресом з бюетики (Ки!в, Укра!-на, 2001) та Законом Укра!ни «Про захист тварин в1д жорстокого поводження» вщ 26.02.2006 р. Експери-ментальну модель ЧМТ викликали д1ею потоку вуг-лекислого газу п1д тиском, що створювали з вико-ристанням газобалонного пневматичного п1столета марки «Байкал МР-654К» (РФ, 1жевськ, номер сер-тифжата РОСС RU МЖ03.В02518) та балошв вугле-кислого газу (маса зрщженого СО2 — 12 г) пщ тис-ком (Crosmаn, США, сер1я номер 456739). Щурам в умовах пропофолового наркозу (60 мг/кг) тсля катетеризацп стегново! вени та налагодження мож-ливост1 зд1йснювати 1нфуз1ю через шфузомат здш-снювали правоб1чну юстково-пластичну трепана-ц1ю черепа у проекц!! середньо! мозково! артерп, 1з д1аметром отвору 5 мм2. П1сля фжсацп щура в поло-женн1 на живой вниз головою зд1йснювали пострш 1з фжсовано! в1дстан1 (постр1л упритул), юстковий фрагмент на ок1ст1 разом 1з апоневрозом повертали на мюце й рану зашивали пошарово. Таким чином моделювалася ЧМТ тяжкого ступеня.
Терапевтичну дго амантадину сульфату, 1 флакон 500 мл концентращею 200 мг/500 мл, на модельнш ЧМТ оц1нювали при застосуванн1 дози 5 мг/кг вну-тр1шньовенно. Лжування вщбувалося шляхом по-вшьно! внутршньовенно! (в/в) 1нфуз!! 1нфузоматом з штервалом 2 рази/добу (через кожн1 12 год) упро-довж 8 д1б. Л1кування розпочинали через 1 год тсля моделювання патолог1чного стану. Псевдооперова-них тварин тддавали вс1м втручанням (наркоз, роз-р1з шк1ри, юстково-пластична трепанац1я черепа), за винятком маншуляцш, як1 безпосередньо могли б призвести до травматичного ураження мозку, що н1велювало вплив травматичних умов експерименту.
Ïm також вводили е^валентну кiлькiсть 0,9% розчину NaCl до дози амантадину сульфату. Як лжарський 3aci6 для контрольно! групи застосовували 0,9% роз-чин №Q — 2 мл/кг в/в у тому ж режимь
Для визначення ефективностi дослiджуваних препарапв при ЧМТ використовували показник об'емно! швидкостi мозкового кровообiгу (ОШМК), що вимiрювали за допомогою флоуметра Transonik Animal Research Floowmeters Т-106 Sегiеs (США). Периваскулярний датчик Transonik Flowprobe # 1RB1854, накладений на внутршню сонну артерiю (ВСА), реестрував швидюсть мозкового кровообiгу в мл/хв [8, 13]. Показник ОШМК починали рее-струвати через 5 хв тсля початку шфузН амантадину сульфату упродовж усього перiоду введення (2 год) з штервалом кожт 30 хв.
Артерiальний тиск (АТ) вимiрювали в стегновш артер!! за допомогою датчика Pressure Тrаnsduсеr. Динамiку центрального венозного тиску (ЦВТ) ре-естрували шляхом приеднання до канюлi катетера, установленого на контралатеральнш до шфузИ стегновш веш, кiнець якого знаходився у просвт ниж-ньоï порожнистоï вени, полiхлорвiнiловоï прозороï трубки довжиною 5 см та внутрiшнiм дiаметром 2 мм, яка заповнювалась 0,9% розчином NaCl. Показник ЦВТ визначали у мшметрах водного стовп-чика за висотою рiвня рщини в системi. Нульовим рiвнем служила lig. ingvinale (пупартова зв'язка). Ефектившсть терапИ визначали за динамiкою (%) ОШМК, ЦВТ, АТ вщносно вихщного рiвня (без моделювання ЧМТ/псевдоопероваш), прийнятого за 100 %, а також порiвняно з контрольною групою у вiдповiднi термiни спостереження [8, 13].
Юльюсш данi обробляли за допомогою програ-ми статистично! обробки StatPlus 2009. Використовували параметричний критерш t Стьюдента у ви-падках нормального розподшу варiацiйного ряду, непараметричний критерiй W Уайта — за його вщ-сутностi, парний критерш Т Вшкоксона — для визначення змш у динамщ всерединi групи, кутове перетворення Фшера [14] — при облiку результапв в альтернативнiй формi (наявнiсть або вщсутшсть певноï ознаки). Вiдмiнностi вважали статистично значущими при p < 0,05.
Результати
Як видно з табл. 1, у щурiв групи контрольно'ï па-тологï! ЧМТ значно попршувала кровопостачання головного мозку, що мало прогредiентний характер упродовж перших 24 год спостереження. У цей перь од ОШМК знизилася в середньому на 60—69 %.
Застосування амантадину сульфату вже на першу годину вказуе на вiрогiдну рiзницю в покращенш мозковоï перфузИ в басейш ВСА порiвняно з контрольною групою на 17,8 % (р < 0,05).
На 12-24-ту год експерименту, коли у тварин групи контрольноï патологН вщ^чалося максимальне зниження ОШМК, введення амантадину сульфату вiрогiдно пiдвищувало мозковий кровотж на 49,1 та 59,3 % (вщповщно на 12-ту та 24-ту год) (р < 0,05).
№ 6 (101), 2019 www.mif-ua.com,http://emergencyzaslavskycom.ua
107
Пор1вняльний анал1з ефективност1 амантадину сульфату на 4-ту та 8-му добу застосування показуе в1рог1дно кращу ефектившсть даного ЛЗ за динамь кою ОШМК, що вщображае церебральний крово-об1г, пор1вняно з групою контрольно! патолог!!. Так, 4-та та 8-ма доба спостереження показали в!рог!дно кращу динам!ку в!дновлення ОШМК у груш амантадину сульфату пор!вняно з контролем вщповщно на 62,7 та 30,6 % (р < 0,05).
У груш контрольно! патолог!! 8-денний перюд тсля тяжко! ЧМТ супроводжувався не тшьки при-гн!ченням мозково!, а й значним пад!нням показни-к!в центрально! гемодинам!ки, а саме р!вшв АТ та ЦВТ (табл. 2, 3).
Максимальне зниження АТ у груш контролю (у середньому на 44 % щодо вихщного р!вня) на тл! введення тваринам !з ЧМТ 0,9% розчину №С1
мало м!сце в перюд з 12-! по 24-ту год модельова-но! патологи. На 4-ту та 8-му добу спостереження за дослщжуваним показником показало динам!ку вщновлення р!вня АТ щодо вих!дного р!вня, але на 8-му добу р!вень АТ залишався в!рог!дно нижчим на 16,82 % у груш контрольно! патологи пор!вняно з псевдооперованими тваринами.
У груш щур!в з амантадину сульфатом спостериа-лося вщносно стабшьне зниження р!вня АТ протягом усього терм!ну спостереження з 1-! по 8-му добу в межах 21—25 % щодо вихщного р!вня, але при цьому АТ був в!рогщно вищим, шж у груи! контролю (р < 0,05).
Аиал!з отриманих даних щодо зниження ЦВТ у щур!в групи контрольно! патолог!! показуе схожу максимальну динам!ку зменшення досл!джуваного показника на 30,58 та 34,04 % щодо вихщного р!в-ня на 12-ту та 24-ту годину спостереження, що ко-
Таблиця 1. Динамка кровообiгу у внутршнй соннй артерп щурiв 'з черепно-мозковою травмою на ^ курсово)' терапп амантадину сульфатом (М ± т, п = 5)
Час спостереження 0,9% розчин №С! (контрольна патолопя) Амантадину сульфат 5 мг/кг
Кровооб^, мл/хв Змши, % Кровооб^, мл/хв Змши, %
Вихщний стан
- 7,58 ± 0,16 - 7,48 ± 0,29 -
ЧМТ
1 год 3,02 ± 0,19* -60,2 3,56 ± 0,22*, ** -52,4
12 год 2,40 ± 0,08* -68,3 3,58 ± 0,15*, ** -52,1
24 год 2,36 ± 0,06* -68,9 3,76 ± 0,20*, ** -49,7
4-та доба 2,90 ± 0,08* -61,7 4,72 ± 0,21*, ** -36,9
8-ма доба 4,04 ± 0,22* -46,7 5,28 ± 0,14*, ** -29,4
Примтки: тут i в табл. 2, 3: * — р < 0,05 пор'вняно з псевдооперованими тваринами; ** — р < 0,05 пор'вняно з групою контрольно) патологи.
Таблиця 2. Динамка артерiального тиску в стегновй артерп щурiв iз черепно-мозковою травмою на ^ курсово) терапп амантадину сульфатом (М ± т, п = 5)
Час спостереження 0,9 % розчин №С! (контрольна патолопя) Амантадину сульфат 5 мг/кг
АТ, мм рт.ст. Змши, % АТ, мм рт.ст. Змiни, %
Вихщний стан
- 107,00 ± 2,33 - 114,00 ± 2,23 -
ЧМТ
1 год 66,00 ± 2,99* -38,31 85,00 ± 2,50*, ** -25,4
12 год 59,00 ± 2,66* -44,85 86,00 ± 2,66*, ** -24,56
24 год 60,00 ± 2,50* -43,90 88,00 ± 2,32* ** -22,81
4-та доба 75,00 ± 2,50* -29,90 90,00 ± 2,04* ** -21,05
8-ма доба 89,00 ± 0,91* -16,82 90,00 ± 2,04* ** -21,05
Таблиця 3. Динамка центрального венозного тиску у нижнй порожнистй вен щур'в iз черепно-мозковою травмою на ^ курсово) терапП амантадину сульфатом (М ± т, п = 5)
Час спостереження 0,9% розчин NаCl (контрольна патолопя) Амантадину сульфат 5 мг/кг
ЦВТ, мм рт.ст. Змши, % ЦВТ, мм рт.ст. Змши, %
Вихщний стан
- 75,20 ± 1,06 - 74,60 ± 2,05 -
ЧМТ
1 год 58,80 ± 2,24* -21,8 69,00 ± 1,58*, ** -7,51
12 год 52,20 ± 0,79* -30,58 68,80 ± 2,39*, ** -7,77
24 год 49,60 ± 0,89* -34,04 69,00 ± 2,06*, ** -7,51
4-та доба 55,60 ± 1,97* -26,06 69,60 ± 1,86*, ** -6,70
8-ма доба 60,00 ± 1,35* -20,2 70,00 ± 1,89*, ** -6,16
108 Медицина нев^дкладних стаыв, ^ 2224-0586 (ргП), ^ 2307-1230 (опУпе) № 6 (101), 2019
релюе з динамжою летальностi. При цьому оцшка дослiджуваного показника ЦВТ вказуе на тенден-цiю до стабшзацИ рiвня систeмноï гемодинамiки на 4-ту та 8-му добу спостереження, але при цьому piBern ЦВТ залишаеться вiрогiдно нижчим на 26,06 та 20,2 % поpiвняно з вихщним piвнeм.
Група амантадину сульфату мала вipогiдно кpащi показники piвня ЦВТ поpiвняно з групою контролю, але при цьому ж piвeнь дослщжуваного показника був вipогiдно нижчим щодо групи псевдооперованих тварин у вс термши спостереження (р < 0,05).
Обговорення
Отримаш данi ОШМК у щуpiв групи контроль-roï патологИ станом на 4-ту добу ЧМТ вказують на припинення зниження дослщжуваного показника на piвнi майже 60 % щодо вихщного piвня. Це свщчить про початок розвитку адаптацшних пpоцeсiв за раху-нок штенсифжацИ ендогенних мeханiзмiв церебро-пpотeкцïï (початок анпогенезу та розкриття колате-ралей) [15]. Саме цими процесами можна пояснити пiдвищeння показника ОШМК у кшщ тepмiну спостереження щодо 4-ï доби в середньому на 15 %, але при цьому мозковий кровотж залишався меншим щодо вихщного стану в середньому на 46,7 %.
Терапевтичне застосування щурам iз ЧМТ амантадину сульфату упродовж усього посттравматичного перюду вipогiдно краще впливае на вщновлення церебрального кpовообiгу поpiвняно iз застосуван-ням 0,9% розчину NaCl. Терап1я амантадину сульфатом вipогiдно протвддяла зниженню показника ОШМК, що вказуе на покращення мозковоï перфу-зИ через басейн ВСА при тяжкш ЧМТ.
Оцiнка динамiки показника ОШМК для групи щуpiв iз тяжкою ЧМТ, яю отримували амантадину сульфат, на 4-ту та 8-му добу свщчить про актив-шший початок розвитку адаптацшних процеав за рахунок iнтeнсифiкацïï ендогенних мeханiзмiв цере-бропротекцИ при застосуваннi даного ЛЗ поpiвняно з групою контролю (р < 0,05). Як видно з отриманих даних динамiки церебрального кpовообiгу, подiбна за своею спpямованiстю та ступенем виpажeностi дiя амантадину сульфату, що була направлена на покращення кровообяу (показника ОШМК) у басейш ВСА, спостер^алась упродовж усього експерименту.
Аналiзуючи динамiку АТ у груш контpольноï па-тологïï на фош ЧМТ, можна сказати, що зниження даного показника в першу добу ЧМТ було вipогiдно стабшьним щодо вихщного стану.
Аналiз динамiки piвня ЦВТ у щуpiв групи конт-pольноï патологïï показав, що поряд iз падiнням АТ мае мюце зниження припливу кpовi до правих вщдь лiв серця, що може бути пов'язаним iз порушенням цeнтpальноï peгуляцïï систeмноï й цepeбpальноï гемодинамжи.
Аналiзуючи вплив застосування амантадину сульфату на динамжу piвня АТ як одного з показниюв сис-тeмноï гeмодинамiки, можна стверджувати, що ефек-тивнiсть амантадину сульфату е вipогiдно кращою, шж вщповщна терашя ЧМТ 0,9% розчином NaCl.
^ш
Терап1я модельовaноï ЧМТ амантадину сульфатом сприяла вiрогiдно крaщiй стaбiлiзaцïï ЦВТ по-рiвняно з групою контролю.
Висновки
1. Курсова лiкувaльнa терашя щурiв iз ЧМТ тяжкого ступеня розчином амантадину сульфату (умовно-ефективна доза 5 мг/кг в/в) вiрогiдно краще сприяе пiдтримaнню мозкового кровотоку та перешкоджае пaдiнню одниx з основниx показниюв центрaльноï гемодинaмiки (АТ та ЦВТ) порiвняно iз групою контрольноï патологИ iз застосуванням 0,9% NaCl
2. Одним iз пaтогенетичниx меxaнiзмiв зaxисноï дй на головний мозок при ЧМТ е здатшсть амантадину сульфату тдтримувати достатнш рiвень кровопостачання головного мозку за рaxунок шве-лювання проявiв системноï гiпотензïï при тяжкiй церебральнш травмь
Кoнфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штереав та влaсноï фiнaнсовоï за-цжавленосп при пiдготовцi дaноï стaттi.
Список лiтepaтypи
1. MajdanM., PlancikovaD., BrazinovaA., RusnakM., Nie-boer D., Feigin V., Maas A. Epidemiology of traumatic brain injuries in Europe: a cross-sectional analysis. Lancet Public Health. 2016Dec. 1(2). e76-eS3. doi: 10.1016/S246S-2667(16)30017-2.
2. Abou El Fadl M.H., O'Phelan K.H. Management of Traumatic Brain Injury: An Update. Neurosurg. Clin. N. Am. 201S. № 29(2). 213-221.
3. Carney N., Totten A.M., O'Reilly C. Guidelines for the Management of Severe Traumatic Brain Injury 4th Edition Reviewedfor evidence-based integrity and endorsed by the American Association of Neurological Surgeons and the Congress of Neurological Surgeons. September 2016. https://braintrauma.org/uploads/03/12/ Guidelines for Management ofSevere TBI 4thEdition.pdf.
4. Gardner R.C., Dams-O'Connor K., Morrissey M.R., Manley G.T. Geriatric Traumatic Brain Injury: Epidemiology, Outcomes, Knowledge Gaps, and Future Directions. J Neurotrau-ma. 201SFeb 15. doi: 10.10S9/neu.2017.5371.
5. Llompart-Pou J.A, Pérez-Bárcena J. Geriatric traumatic brain injury: An old challenge. Med. Intensiva. 2019 Ja-Feb. 43(1). 44-46.
6. Arun P., Ariyannur P.S., Moffett J.R., Xing G., Hamilton K., Grunberg N.E., Ives J.A., Namboodiri A.M. Metabolic acetate therapy for the treatment of traumatic brain injury. JNeu-rotrauma. 2010. 27(1). 293-29S.
7. Hatefi M., Behzadi S., DastjerdiM.M., Ghahnavieh A.A., RahmaniA., Mahdizadeh F., HafeziAhmadiM.R., AsadollahiK. Correlation of Homocysteine with Cerebral Hemodynamic Abnormality, Endothelial Dysfunction Markers, and Cognition Impairment in Patients with Traumatic Brain Injury. World Neurosurg. 2017. 97. 70-79. doi: 10.1016/j.wneu.2016.09.0S0.
S. Семененко A.I., Кобеляцьшй Ю.Ю., Кондpацькuй Б.О., Семененко 1.Ф. Oсоблuвостi вплту деякux iнфузiйнuх pоз-чuнiв на цеpебpальну гемодтамжу npu гостpому iшемiчному тсульть Mедuцuна невiдкладнux сташв. 2016. 4 (75). 11S-121.
№ 6 (101), 2019 www.mif-ua.com,http://emergency.zaslavskycom.ua
109
9. Ходатвський О.А. Оцтка впливу похiдного адаманта-ну (сполуки ЮК-1) на церебральну гемодинамку вумовах наркозу та гострог церебральноi темп. Патологiя. 2010. 2. 35-37.
10. Talving P., Karamanos E, Teixeira P.G., Skiada D., Lam L, Belzberg H., Inaba K, Demetriades D. Intracranial pressure monitoring in severe head injury: compliance with Brain Trauma Foundation guidelines and effect on outcomes: a prospective study. J. Neurosurg. 2013.119(5). 1248-1254. doi: 10.3171/2013.7.
11. Farahvar A, Gerber L.M., Chiu Y.L., Carney N., Hartl R., Ghajar J. Increased mortality in patients with severe traumatic brain injury treated without intracranial pressure monitoring. J. Neurosurg. 2012.117(4). 729-734. doi: 10.3171/2012.7.
12. Бояринов Г.А., Дерюгина А.В., Яковлева Е.И. и др. Фармакологическая коррекция микроциркуляции у крыс, перенесших черепно-мозговую травму. Цитология. 2016. 8(58). 610-617.
13. Семененко А.И. Оценка терапевтического эффекта 0,9% раствора NaCl по показателям церебральной гемодинамики при ишемии-реперфузии головного мозга крыс. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2014. 3 (47). 49-52.
14. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион, 2000. 320 с.
15. Eroglu O, Deniz T, Kisa U, Atasoy P., Aydinuraz K. Effect of hypothermia on apoptosis in traumatic brain injury and hemorrhagic shock model. Injury. 2017. 48(12). 2675-2682. doi: 10.1016/j.inju-ry.2017.09.032.
Отримано/Received 18.06.2019 Рецензовано/Revised 02.07.2019 Прийнято до друку/Accepted 15.07.2019 ■
Семененко С.И., Семененко А.И., Семененко И.Ф.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
влияние амантадина сульфата на состояние церебральной и центральной гемодинамики при экспериментальной черепно-мозговой травме
Резюме. Актуальность. Среди ведущих механизмов защитного действия некоторых лекарственных средств (ЛС), которые используются для лечения черепно-мозговой травмы (ЧМТ), ведущее место занимает способность ЛС улучшать мозговое кровообращение, не подавляя регионарную и центральную гемодинамику. Цель: охарактеризовать влияние амантадина сульфата и 0,9% раствора №С1 на состояние церебральной и центральной гемодинамики у крыс с острой черепно-мозговой травмой. Материалы и методы. Опыты проведены на крысах-самцах. Экспериментальную модель тяжелой ЧМТ создавали с использованием пневматического пистолета. Терапевтическое действие амантадина сульфата при ЧМТ оценивали в дозе 5 мг/кг с интервалом 2 раза/сутки на протяжении 8 суток. В качестве ЛС для контрольной группы применяли 0,9% №С1 в дозе 2 мл/кг. Для определения эффективности исследуемых препаратов при ЧМТ использовали показатель объемной скорости мозгового кровообращения (ОСМК), артериальное давление (АД) и показатель центрального венозного давления (ЦВД). Результаты. Сравнительный анализ эффективности амантадина сульфата на 4-е и 8-е сутки наблюдения показал
достоверно лучшую динамику восстановления ОСМК в группе амантадина сульфата по сравнению с контролем соответственно на 62,7 и 30,6 % (р < 0,05). В группе крыс с амантадина сульфатом наблюдалось относительно стабильное снижение АД в течение всего срока наблюдения с 1-х по 8-е сутки. Этот показатель был сниженным на 21—25 % относительно исходного уровня, но при этом был достоверно выше, чем в группе контроля (р < 0,05). Группа амантадина сульфата имела достоверно лучшие показатели уровня ЦВД по сравнению с группой контроля, но при этом уровень исследуемого показателя был достоверно ниже по отношению к группе псевдооперированных животных во все сроки наблюдения (р < 0,05). Выводы. Одним из патогенетических механизмов защитного действия на головной мозг при ЧМТ является способность амантадина сульфата поддерживать достаточный уровень кровоснабжения головного мозга за счет нивелирования проявлений системной гипо-тензии при тяжелой церебральной травме. Ключевые слова: амантадина сульфат; церебральная гемодинамика; центральная гемодинамика; острая черепно-мозговая травма
S.I. Semenenko, A.I. Semenenko, I.F. Semenenko
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Effect of amantadine sulfate on cerebral and central hemodynamics in experimental traumatic brain injury
Abstract. Background. Among the leading mechanisms of the protective action of certain drugs, which are used to treat traumatic brain injury (TBI), the leading place belongs to the ability of drugs to improve cerebral circulation without suppressing regional and central hemodynamics. Purpose: to characterize the effect of amantadine sulfate and 0.9% NaCl solution on the state of cerebral and central hemodynamics in rats with acute traumatic brain injury. Materials and methods. Studies were conducted on male rats. An experimental model of severe TBI was created using a pneumatic gun. The therapeutic effect of amantadine sulfate in TBI was evaluated at a dose of 5 mg/kg twice a day for 8 days. As the drug for the control group, 0.9% NaCl was used at a dose of 2 ml/kg. To determine the efficacy of the studied drugs in TBI, the cerebral blood flow rate, blood pressure and central venous pressure were used. Results. Comparative analysis of the effectiveness of amantadine sulfate on days 4 and 8 of observation showed significantly better restoration of cere-
bral blood flow rate in amantadine sulfate group compared to the controls: 62.7 and 30.6 %, respectively (p < 0.05). In the group of amantadine sulfate, a relatively stable decrease in blood pressure was observed during the entire observation period, from 1 to 8 days. This indicator was reduced by 21—25 % compared to baseline, but it was significantly higher than that in the control group (p < 0.05). The amantadine sulfate group had significantly better central venous pressure levels compared to the control group, but at the same time, the level of the studied indicator was significantly lower than in the group of pseudo-operated animals during all periods of observation (p < 0.05). Conclusions. One of the pathogenetic mechanisms of the protective action on the brain in TBI is the ability of amantadine sulfate to maintain a sufficient level of blood supply to the brain by leveling the manifestations of systemic hypotension in severe cerebral injury. Keywords: amantadine sulfate; cerebral hemodynamics; central hemodynamics; acute traumatic brain injury
110
Медицина нев^кладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 6 (101), 2019
