CC BY
30
УДК 602.9:611.018:616-006:636.028
Кладницька Л. В., к.вет.н., доцент, Мазуркевич А. Й., д.вет.н., професор, Величко С. В., к.б.н., Ковпак В. В., к.вет.н., ст.викл., Джус О. I., астрант, Шелест Д. В., астрант (E-mail: [email protected]) ©
Нащональний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м.Кигв
ВПЛИВ АЛОГЕННИХ МЕЗЕНХ1МАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛ1ТИН НА ОКСИГЕНЗАЛЕЖНИЙ МЕТАБОЛ1ЗМ ПЕРИТОНЕАЛЬНИХ МАКРОФАГ1В МИШЕЙ C57BL/6
До^дження проводили на самцях мишей C57BL/6 масою 20-22 г вжом 2-3 мюящ. Алогенн МСК отримували культивуванням первинного матeрiалy, що був видтений з юсткового мозку мишей C57BL/6. Культивування клтин проводили у ceрeдoвищi DMEM з додаванням 20 % фетальног сироватки бичюв (FBS) та 1 % cyмiшi антибютика-антимжотика (Sigma, USA) за 37°С, 100 % вoлoгocтi i 5 % СО2.
Мишам C57BL/6 внутрШньом'язово токулювали клтинну суспензю метастатичног карциноми легень Льюгс (LLC) у концентрацИ 1*106/0,1 мл розчину Хенкса. На 8-му добу тсля токуляцп пухлинних клтин грут тварин вводили внутрШньовенно алогенш МСК в концентрацИ 1,25* 104 на тварину. Пюля цього було сформовано таю групи тварин: 1-ша включала ттактних тварин (контроль), 2-га включала тварин, яким вводили ттьки алогенн мeзeнхiмальнi cтoвбyрoвi клтини (MSC), 3-тя включала тварин, яким вводили суспензю метастатичног карциноми легень Льюгс (LLC), 4-та - тварини, яким вводили суспензт метастатичног карциноми легень Льюгс i алогенн МСК (LLC+ MSC).
Для визначення оксигензалежног бioциднocтi перитонеальних макрoфагiв застосовували спонтанний та стимулювальний НСТ-тест.
Встановлено, що введення алогенних МСК чинить вплив на оксигензалежний мeтабoлiзм перитонеальних макрoфагiв у мишей C57BL/6. Застосування алогенних МСК забезпечуе вiрoгiднe зниження мeтабoлiчнoг активнocтi перитонеальних макрoфагiв у мишей C57BL/6 з показником стимуляцИ -12% , що вказуе на вiдcyтнicть функцюнального резерву клтин. Встановлено вiрoгiднe зниження мeтабoлiчнoг активнocтi перитонеальних макрoфагiв у мишей C57BL/6 з перещепленою карциномою легень Льюгс з показником стимуляцИ -30%, що вказуе на вiдcyтнicть функцюнального резерву клтин. Введення алогенних МСК призводить до вiрoгiднoгo незначного тдвищення мeтабoлiчнoг активнocтi перитонеальних макрoфагiв у мишей C57BL/6 з перещепленою карциномою легень Льюгс iз показником стимуляцИ- 8%, що вказуе на наявтсть функцюнальногорезерву клтин.
Ключов'1 слова: пeритoнeальнi макрофаги, алогенн мeзeнхiмальнi cтoвбyрoвi клтини, оксигензалежний мeтабoлiзм, спонтанна активтсть, стимульована активтсть, мишг, карцинома Льюгс.
УДК 602.9: 611.018: 616-006: 636.028
Кладницкий Л. В., к.вет.н., доцент, Мазуркевич А. И., д.вет.н., профессор, Величко С. В., к.б.н., Ковпак В. В., к.вет.н., старший преподаватель., Джус А. И., аспирант, Шелест Д. В., аспирант
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев
ВЛИЯНИЕ АЛЛОГЕННЫХ МЕЗЕНХИМАЛЬНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК В ОКСИГЕНЗАВИСИМЫЙ МЕТАБОЛИЗМ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО МАКРОФАГОВ МЫШЕЙ С57BL / 6
Исследования проводили на самцах мышей C57BL/6 массой 20-22 г в возрасте 2-3 месяца. Аллогенные МСК получали культивированием первичного материала, который
© Кладницька Л. В., Мазуркевич А. Й., Величко С. В., Ковпак В. В., Джус О. I., Шелест Д. В., 2015
49
был выделен из костного мозга мышей C57BL/6. Культивирование клеток проводили в среде DMEM с добавлением 20% фетальной сыворотки бычков (FBS) и 1% смеси антибиотика-антимикотика (Sigma, USA) при 37 °С, 100% влажности и 5% СО2.
Мышам C57BL/6 внутримышечно вводили клеточную суспензию метастатической карциномы легких Льюис (LLC) в концентрации 1*106/0,1 мл раствора Хэнкса. На 8-е сутки после инокуляции опухолевых клеток группе животных вводили внутривенно аллогенные МСК в концентрации 1,25* 104 на животное. После этого было сформировано следующие группы животных: 1-я включала интактных животных (контроль), 2-я включала животных, которым вводили только аллогенные мезенхимальные стволовые клетки (МСК), 3-я включала животных, которым вводили суспензию метастатической карциномы легких Льюис (LLC), 4-я - животные, которым вводили суспензию метастатической карциномы легких Льюис и аллогенные МСК (LLC + MSC).
Для определения оксигензависимой биоцидности перитонеальных макрофагов применяли спонтанный и стимулированный НСТ-тест.
Установлено, что введение аллогенных МСК оказывает влияние на оксигензависимый метаболизм перитонеальных макрофагов у мышей C57BL/6. Применение аллогенных МСК обеспечивает достоверное снижение метаболической активности перитонеальных макрофагов у мышей C57BL/6 с показателем стимуляции -12%, что указывает на отсутствие функционального резерва клеток. Установлено достоверное снижение метаболической активности перитонеальных макрофагов у мышей C57BL/6 с первитой карциномой легких Льюис с показателем стимуляции -30%, что указывает на отсутствие функционального резерва клеток. Введение аллогенных МСК приводит к достоверному незначительного повышению метаболической активности перитонеальных макрофагов у мышей C57BL /6с перевитой карциномой легких Льюис с показателем стимуляции - 8%, что указывает на наличие функционального резерва клеток.
UDC 602.9: 611,018: 616-006: 636,028
Kladnytska L., k.vet.n., Associate Professor, Mazurkiewicz A., d.vet.n., Professor, Velichko S., PhD, Kovpak V., k.vet.n., senior teacher, Dzhus A., graduate student,
Shelest D., PhD student ©
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
INFLUENCE ALLOGENEIC MESENCHYMAL STEM CELLS IN PERITONEAL MACROPHAGES OKSYHENZALEZHNYY METABOLISM
MICE S57BL / 6
The study was conducted on male mice C57BL/6 weighing 20-22 g aged 2-3 months. Receiving allogeneic MSCs cultivation of primary material that was isolated from the bone marrow of mice C57BL/6. Cultivation of cells was carried out in DMEM medium with addition of 20% fetal bovis serum (FBS) and 1% antibiotic-antimycotics (Sigma, USA) at 37 °C, 100% humidity and 5% CO2.
It was inoculated intramuscularly cell suspension metastatic Lewis lung carcinoma (LLC) in a concentration 1*106/0.1 ml Hanks to mice C57BL/6. On the 8th day after tumor cell inoculation it was administered intravenously allogeneic MSCs in a concentration 1,25 *104 to 4 th group of animals. After that was formed following groups of animals: 1st included intact animals (control), 2nd - included animals which was administered only allogeneic mesenchymal stem cells (MSC), 3rd - included animals which was administered suspension metastatic Lewis lung carcinoma (LLC), 4th group - which was administered suspension metastatic Lewis lung carcinoma and allogeneic MSCs (LLC + MSC).
Spontaneous and stimulated oxidative metabolism of peritoneal macrophages were established in NBT-test.
50
It was established that administration allogeneic MSCs influence on oxidative metabolism of peritoneal macrophages in mice C57BL/6. The use of allogeneic MSCs provides a probable decrease metabolic activity of peritoneal macrophages in mice C57BL/6 with stimulation index -12%. It was indicate that cells lose of functional reserve. In mice with Lewis lung carcinoma ( 3rd group of animals) metabolic activity of peritoneal macrophages in mice C57BL/6 was decreased with stimulation index - 30% like indicating a losek of cells. functional reserve.
Allogeneic MSCs application in mice C57BL/6perescheplenoyu Lewis lung carcinoma is lead to a slight increase metabolic activity of peritoneal macrophages with stimulation index 8%, which indicates the presence of cells functional reserve.
Мезенхiмальнi стромальш кл^ини (МСК) проявили себе як перспективний терапевтичний шструмент в регенеративнш медицини, хоча мехашзми, що лежать в основi ди MCK дос ч^ко не визначеш. В останш роки стало ясно, що л^вальш властивосп МСК, пов'язаш не тшьки з !хньою здатшстю диференщюватися в рiзнi клони, але i !х можливосп пригшчувати iмунну вщповщь. 1муномодулювальш ефекти МСК були перевiренi не тшьки в лабораторних, але i в природних умовах, у рядi моделей на тваринах, пов'язаних з аутоiмунними захворюваннями, протипухлинним iмунiтетом [1-5]. Зокрема, дослiджено iмуномоделювальну дiю, опосередковану МСК, на Т i В-лiмфоцити, дендритнi клiтини i NK-клiтини. Було встановлено, що введення МСК до або незабаром шсля in^^i! сепсису в мишей забезпечуе зниження смертностi i полiпшення функцп органiв. Дослiджено, що застосування MСК пригнiчуe виробництво макрофагами запальних цитоюшв -фактора некрозу пухлин (ФНП-альфа), iнтерлейкiну-6 (1Л-6), iнтерлейкiну-12 (1Л-12п), iнтерферону-гамма але сприяе продукцп штерлейкшу-10 (1Л-10) i iнтерлейкiну-12п40 (1Л-12п40) [5-13].
Запалення зазвичай включае мiсцеве накопичення великого числа лейкоципв, якi шддаються апоптозу в вогнищi запалення. Кшьюсть апоптотичних клiтин вiдiграе важливу роль у протшанш запальних процесiв. Якщо клiтини неефективно пiддаються апоптозу, вони синтезують внутрiшньоклiтиннi компоненти, здатш додатково збiльшити хiд запалення, серед них - АТФ, юни К +, сечова кислота, кальцшзв'язувальш сполуки та ш. [14]. Але мехашзми, за допомогою яких МСК збшьшують фагоцитоз апоптотичних тимоцитiв макрофагами, ще належить визначити. Встановлено, що МСК не впливають на збiльшення поглинання частинок зiмозана макрофагами, пiдтверджуючи тим, що шдвищення здатностi макрофагiв до фагоцитозу апоптотичних кл^ин здiйснюеться не через полшшення ефективностi !хньо! фагоцитарно! техшки. Крiм того з'ясовано, що кшьюсть двох важливих рецепторiв, залучених в розпiзнаваннi апоптотичних клiтин - CD36 i CD14, була знижена за впливу MSC. Однак слщ зазначити, що поглинання апоптотичних кттин фагоцитами залежить вiд складно! системи рецепторiв, а не тiльки вщ кiлькостi CD36 i CD14 [15-20], деяю з яких можуть регулюватися в макрофагах шд впливом МСК.
Визначено, що МСК iндукують помине збiльшення сприйнятливостi до iнфекцi! макрофапв [21]. Механiзми, вiдповiдальнi за притаманного вщносного опору макрофагiв до шфекци за всiею видимостю, пов'язанi з виробництвом запальних цитоюшв ФНП-альфа, 1Л-12п70, 1ФН-у, окису азоту. Результати дослщжень показали, що MSC знижують виробництво вшх цих цитокiнiв у стимульованих макрофагiв [21, 22]. Останне дае можливють припустити, що зниження здатносп продукувати цитокiни може бути причиною для тдвищеною сприйнятливостi до шфекцш.
51
Секреторна та ефекторна актившсть мононуклеарних фагоцитов залежить вщ ступеня !х диференщаци i зумовлена конкретним мшрооточенням. Здатнiсть пiдтримувати пухлинну прогресда особливою мiрою притаманна макрофагам, яю iнфiльтрують пухлину - пуxлинасоцiйованими макрофагам. Треба вщзначити, що спецiалiзацiя та активащя макрофагiв регулюеться локальними i системними стимулами, такими, як цитокши, xемокiни тощо, у тому числ^ продукованими пiд час пухлинного росту. Саме тому сьогодш не викликае сумшву можливiсть участi макрофагiв у процесах стимуляци росту та метастазування пухлин. Вiдповiдно до Th1/Th2 шляху розвитку iмунно! вiдповiдi iснуе щонайменше два типи спрямованостi активаци макрофапв: класичний i альтернативний . Пщ впливом медiаторiв пухлинного походження макрофаги поляризуються до M2-фенотипу, втрачають здатшсть прявляти протипухлинну дiю i можуть сприяти росту i метастазуванню пухлини . Продукти секреци макрофагiв забезпечують ангiогенез у пуxлинi, протеолiз та деградащю екстрацелюлярного матриксу, пiдтримуючи, таким чином, прогресування фагоцитiв пухлинного процесу.
Оксигензалежний метаболiзм - один з критерив класично! (прозапально!) активаци макрофапв. Взаемодiя макрофагiв з агентами запалення такими, як патогенасоцiйованi мiкробнi структури, або прозапальнi цитокiни (наприклад, 1ФН-у) призводить до прозапально! (класично!) активаци цих клiтин, що супроводжуеться продукцiею ними прозапальних цитокiнiв, реактивних форм оксигену, окису нiтрогену та ш. У сукупностi така активащя макрофапв спричиняе розвиток запального процесу й шдукування iмунно! вiдповiдi Th1 -типу [23]. Неадекватна прозапальна активащя макрофапв може виступати патогенетичним фактором низки захворювань.
Отже, вплив МСК на мшросередовище тканин цiлiсного оргашзму, а також на бiологiчнi властивосто клiтин е складним процесом, остаточно не з'ясованим, i тому актуальшсть цього питання не викликае сумшву.
Метою нашо! роботи було дослщити вплив алогенних МСК на функщональну активнiсть перитонеальних макрофагiв мишей C57B1/6.
Матерiали i методи. Дослiдження проводили на самцях мишей C57BL/6 масою тiла 20-22 г вiком 2-3 мюящ. Всi дослiдження на тваринах були проведет вщповщно до Правил належно! лабораторно! практики щодо використання експериментальних тварин.
Алогеннi МСК отримували культивуванням первинного матерiалу, що був видшений iз кiсткового мозку мишей С57BL/6 [24]. Культивування клiтин проводили у середовищi DMEM iз додаванням 20 % фетально! сироватки бичюв (FBS) та 1 % сумiшi антибютика-антишкотика (Sigma, USA) за 37°С, 100 % вологосто i 5 % СО2 (рис.1).
Мишам С57BL/6 внутршньом'язово iнокулювали клiтинну суспензiю метастатично! карциноми легень Лью!с (LLC) у концентраци 1х10 6/0,1 мл розчину Хенкса. На 8-му добу тсля шокуляци пухлинних клiтин групi тварин вводили внутршньовенно алогеннi МСК в концентраци 1,25x104 на тварину. Пюля цього було сформовано наступш групи тварин: 1-ша включала iнтактниx тварин (контроль), 2-га включала тварин, яким вводили тшьки алогеннi мезенxiмальнi стовбуровi клiтини (MSC), 3-тя включала тварин, яким вводили суспензда метастатично! карциноми легень Лью!с (LLC) , 4-та - тварини, яким уводили суспензда метастатично! карциноми легень Лью!с i алогеннi МСК (LLC+ MSC).
На 19-ту добу вiд початку дослщу визначали вплив алогенних МСК на актившсть перитонеальних макрофапв. Позакттинну продукщю реактивних форм
52
кисню перитонеальних макрофапв визначали в НСТ-тест [25]. Як стимулятор «кисневого вибуху» використовували ФМА в концентрацп 0,1 мкг/мл.
Джерелом макрофагiв слугував перитонеальний ексудат мишей контрольно! i доcлiдних груп [26]. Для цього мишей тддавали еутанази, здiйcнюючи цервiкальну диcлокацiю шд ефiрним наркозом. Звiльняли доступ до черевно! cтiнки шляхом зрiзання дшянки шкiрного покриву. У черевну порожнину стерильно вводили 3 мл середовища RPMI-1640 з додаванням 10% ембрюнально! сироватки бика i 1% гепарину (5 од/мл), масажували протягом 1 хвилини. За допомогою голки та шприца одержували вiд кожно! тварини по 2,0-2,5 мл промивно! рщини в якiй осаджували клiтини центрифугуванням 1000 об/хв протягом 10 хв. Вщмивали клггини середовищем RPMI-1640 та знову осаджували. Супернатант видаляли, осад розтпетовували у середовища Визначали кшьюсть клiтин у суспензи за допомогою камери Горяева пicля зафарбовування 0,1% трипановим сишм.
Для визначення оксигензалежно! бiоцидноcтi перитонеальних макрофагiв застосовували спонтанний та стимульований НСТ -тест. Тест проводили у 96-лункових плоскодонних планшетах за облшу результатiв спектрофотометричним методом за довжини хвилi 540 нм. Для цього спочатку готували зразки суспензи клггин для аналiзу. Проводили розведення клiтин перитонеальних макрофапв у суспези до концентрацi! 1х105 штук на лунку. Вносили отриману cуcпензiю клiтин на 96-лунковий планшет. У дослщш проби для визначення спонтанно! активносп внесли 0,1 мл нитросинього тетразолда (НСТ) у розведенш - 20 мг НСТ у 10 мл фосфатно-буферного розчину. Для визначення стимулювально! активноcтi - 0,1 мл НСТ i 0,02 мл зимозану як додаткового стимулу за стандартних умов. У контрольш лунки вносили тшьки 0,1 мл фосфатного буфера. Клггини iнкубували протягом 1 години за температури 37 оС в СО2 шкубаторг Пicля iнкубацi! планшет центрифугували протягом 10 хв. за 1000 об/хв. Супернатант видаляли, а до осаду вносили 0,2 мл метанолу. Проводили повторне центрифугування за тих самих умов. Пюля видалення супернатанту в ус лунки додавали 0,1 мл КОН i 0,1 мл ДМСО, вмют акуратно тпетували. Облш результата проводили спектрофотометричним методом за довжини хвит 540 нм. Спонтанну активнють перитонеальних макрофагiв виражали в умовних одиницях. Вiдcоток стимуляци активноcтi перитонеальних макрофагiв розраховували за формулою:
(Ст - Сп) / Сп х 100%, де Сп - показник оптично! густини спонтанно! проби;
Ст - показник оптично! густини стимульовано! форболовими ефiрами (ФМА) проби.
Результати дослщження. Стимулювальний НСТ-тест виявляе резервш можливост перитонеальних макрофагiв. Початковi показники оксигензалежно! реактивноcтi перитонеальних макрофапв вказують на вiрогiдне збiльшення !х спонтанно! активноcтi в уciх дослщних групах (табл. 1).
Найбiльш суттеве збiльшення спонтанного НСТ тесту реестрували у тварин груп друго! (MSC) 0,67+0,13** при р< 0,01 та четверто! доcлiдних груп (LLC+MSC) 0,51+0,03*** при р<0,001. Додаткова cтимуляцiя зимозаном у тварин друго! та третьо! дослщних груп викликала зниження метаболiчно! активноcтi з показниками cтимуляцi! перитонеальних макрофапв -12, -30 % вщповщно, що вказуе на вiдcутнicть функцюнального резерву клiтин, зумовлену перебуванням !х в активному cтанi. Водночас у четвертш групi (LLC+MSC) метаболiчна активнють незначно пiдвищилаcь i становила 8%, що характеризуеться наявнicтю незначного функцюнального резерву перитонеальних макрофапв.
53
Таблиця 1
Вплив алогенних МСК на оксигензалежний метаболiзм перитонеальних
макрос )апв мишей C57BL/6, M+m, n=8, у.о.
Актившсть Групи тварин
штактш MSC LLC LLC+MSC
спонтанна 0,25+0,02 0,67+0,13** 0,46+0,40*** 0,51+0,03***
шдукована 0,34+0,02 0,59+0,11* 0,32+0,4 0,55+0,09*
Показник стимуляци, % 36 -12 -30 8
Примита: *р< 0,05, **р< 0,01, ***р< 0,001 у пор1внянш з штактними тваринами
Результати дисперсшного анал1зу вказують на те, що застосування алогенних МСК в1рог1дно впливае на оксигензалежний метабол1зм
перитонеальних макрофапв у мишей C57BL/6 за розвитку карциноми легень Лью1с ( табл. 2).
Таблиця 2
Сила впливу алогенних МСК на оксигензалежний метаболiзм перитонеальних
макрофапв у мишей C57BL/6, п2х, n=8
Актившсть Групи тварин
MSC LLC+MSC
спонтанна 0,33** 0,40**
шдукована 0,23** 0,28**
Примiтка: *р< 0,05, **р< 0,01, ***р< 0,001
Така змша оксигензалежного метабол1зму перитонеальних макрофапв у тварин четверто! групи (LLC+MSC), на нашу думку, пов'язана як з процесом культивування МСК in vitro, так i з регулювальним впливом стовбурових кл1тин на цшсний оргашзм. Секреторна i ефекторна активнiсть макрофапв залежить вiд ступеня 1хньо1 диференщаци i зумовлена конкретним мiкрооточенням, яке забезпечуе особливосп фенотипу та функцш зрiлих макрофагiв. Процес культивування первинного матерiалу in vitro супроводжуеться перебуванням клiтин у штучних умовах, де вщбуваеться 1хня адаптацiя i змша iмуногенних властивостей. Наступне введення алогенних МСК мишам сприймаеться органiзмом тварини як додаткове антигенне навантаження, що в свою чергу супроводжуеться iмуносупресiею. Але з шшого боку, наявшсть функщонального резерву, що був виявлений у тварин 4 -о! групи за стимуляци макрофагiв зiмозаном вказуе на регулювальний вплив МСК на оргашзм в цшому.
Висновки.
1. Введення алогенних МСК чинить вплив на оксигензалежний метаболiзм перитонеальних макрофапв у мишей С57BL/6.
2. Застосування алогенних МСК забезпечуе вiрогiдне зниження метаболiчноl активностi перитонеальних макрофагiв у мишей С57BL/6 з показником стимуляци --12% , що вказуе на вщсутшсть функщонального резерву клтган.
3. Встановлено вiрогiдне зниження метаболiчноl активностi перитонеальних макрофагiв у мишей С57BL/6 з перещепленою карциномою легень Лью1с з показником стимуляци - -30% , що вказуе на вщсутшсть функщонального резерву клггин.
4. Введення алогенних МСК призводить до вiрогiдного незначного шдвищення метаболiчноl активност перитонеальних макрофагiв у мишей С57BL/6 з перещепленою карциномою легень Лью1с з показником стимуляци - 8% , що вказуе на наявшсть функщонального резерву клггин.
Л^ература
1. Keating A. Mesenchymal stromal cells. Curr Opin Hematol. 2006; 13: 419-425.
54
HayKoeuü eicnuK ÏÏHYBMET ÍMeni C.3. f^ицbкого
TOM 17 № 3 (63) 2015
2. Geissmann F., Manz M. G., Jung S., Sieweke M. H., Merad M., Ley K. Development of monocytes, macrophages, and dendritic cells. Science. 2010; 327: 656-661.
3. Nauta A. J., Fibbe W. E. Immunomodulatory properties of mesenchymal stromal cells. Blood. 2007;110:3499-3506.
4. Uccelli A., Moretta L., Pistoia V. Mesenchymal stem cells in health and disease. Nat Rev Immunol. 2008;8:726-736
5. Jiang X. X., Zhang Y., Liu B., Zhang S. X., Wu Y., et al. Human mesenchymal stem cells inhibit differentiation and function of monocyte-derived dendritic cells. Blood. 2005; 105: 4120-4126.
6. Julian Maggini Mouse Bone Marrow-Derived Mesenchymal Stromal Cells Turn Activated Macrophages into a Regulatory-Like Profile // Julian Maggini, Gerardo Mirkin, Ianina Bognanni, Josefina Holmberg, Isabel M. Piazzón, Irene Nepomnaschy, Héctor Costa, Cristian Cañones, Silvina Raiden,1 Mónica Vermeulen,1andJorge R. Geffner PLoS One. 2010; 5(2): e9252.Published online 2010 Feb 16. doi: 10.1371/journal.pone.0009252
7. Li Y. P., Paczesny S., Lauret E., Poirault S., Bordigoni P. Human mesenchymal stem cells license adult CD34+ hemopoietic progenitor cells to differentiate into regulatory dendritic cells through activation of the Notch pathway. J Immunol. 2008;180: 1598-1608.
8. Spaggiari G. M., Capobianco A., Becchetti S., Mingari M. C., Moretta L.. Mesenchymal stem cells-natural killer cell interactions: evidence that activated NK cells are capable of killing MSCs, whereas MSCs can inhibit IL-2-induced NK-cell proliferation. Blood. 2006; 107: 1484-1490.
9. Spaggiari G. M., Capobianco A., Abdelrazik H., Becchetti F., Mingari M. C., et al. Mesenchymal stem cells inhibit natural-killer-cell proliferation, cytotoxicity, and cytokine production: role of indoleamine 2,3-dioxygenase and prostaglandin E2. Blood. 2008; 111:1327-1333.
10. Krampera M., Glennie S., Dyson J., Scott D., Laylor R. Bone marrow mesenchymal stem cells inhibit the response of naïve and memory antigen-specific T cells to their cognate peptide. Blood. 2003; 101: 3722-3729.
11. Keating A. How do mesenchymal stromal cells suppress T cells? Cell Stem Cell. 2008; 2: 106-108 .
12. Rasmusson I., Ringdén O., Sundberg B., Le Blanc K. Mesenchymal stem cells inhibit the formation of cytotoxic T lymphocytes, but not activated cytotoxic T lymphocytes or natural killer cells. Transplantation. 2003; 76: 1208-1213.
13. Corcione A., Benvenuto F., Ferretti E., Giunti D., Cappiello V., et al. Human mesenchymal stem cells modulate B-cell functions. Blood. 2006; 107: 367-372.
14. Coligan J. E., Kruibeek A. M., Margulies D. H. Morphological and biochemical assays of apoptosis. 1994. In: Current Protocols in Immunology. Vol 3, New York: Wiley.
15. Puddu P., Fantuzzi L., Borghi P., Varano B., Rainaldi G., et al. IL-12 induces IFN-gamma expression and secretion in mouse peritoneal macrophages. J Immunol. 1997;159: 3490-3497.
16. Mantovani A., Sica A. Macrophages, innate immunity and cancer: balance, tolerance, and diversity // Curr. Opin. Immunol. - 2010. - 22, No 2. - P. 231-237.
17. Munder M., Mallo M., Eichmann K., Modolell M. Murine macrophages secrete interferon gamma upon combined stimulation with interleukin (IL)-12 and IL-18: A novel pathway of autocrine macrophage activation. J Exp Med. 1998;187:2103-2108.
18. Schleicher U., Hesse A., Bogdan C. Minute numbers of contaminant CD8+ T cells or CD11b+CD11c+ NK cells are the source of IFN-y in IL-12/IL-18 stimulated mouse macrophage populations. Blood. 2005; 105: 1319-1328.
19. Mosser D. M., Edwards J. P. Exploring the full spectrum of macrophage activation. Nat Rev Immunol. 2008; 8: 958-969.
20. Erwig L. P., Henson P. M. Clearance of apoptotic cells by phagocytes. Cell Death Differ. 2008;15: 243-250.
21. Moncayo A., Ortiz Yanine M. I. An update on Chagas disease (human American tripanosomiasis). Ann Trop Med Parasitol. 2006; 100: 663-677.
55
22. Stempin C., Giordanengo L., Gea S., Cerban F. Alternative activation and increase of Trypasosoma cruzi survival in murine macrophages stimulated by cruzipain, a parasite antigen. J Leuk Biol. 2002; 72: 727-734.
23. Nemeth K., Leelahavanichkul A., Yuen P. S., Mayer B., Parmelee A., et al. Bone marrow stromal cells attenuate sepsis via prostaglandin E2-dependent reprogramming of host macrophages to increase their IL-10 production.Nat Med. 2009; 15: 42-49.
24. Mazurkevich A. Y., Kladnytska L. V., Kovpak V. V. Features conditions selection and cultivation mouse bone marrov adhesive fraction mononuclear cells. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv - Vestnik; 2013, Vol. 64 Issue 2, pp. 41-43.
25. Park B.H., Fikrig S.M., Smithwich E.M. Infection and nitrobluetetrazolium reduction by neutrophils; a diagnostic aid. Lancet. 1968. V. 11 (2). P. 532-534.
26. Zhang X. The isolation and characterization of murine macrophages Zhang X. Goncalves R. Mosser D. //Curr.Protoc.Immunol. - 2008. - Chapter 14 unit 14.1 - P. 1411-1414.
Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2015
УДК 619: 611. 3/.34. 018: 636.598
Кот Т. Ф., к. вет. н., доцент (E-mail: [email protected]) ©
Житомирський нащональний агроеколог1чний утверситет, м. Житомир, Украгна
М1КРОСКОП1ЧН1 ПОКАЗНИКИ РОСТУ ЯЙЦЕПРОВОДУ КУРЕЙ В РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ
У статтг наведет мжроскотчн показники росту яйцепроводу курей кросу Хайсекс вжом 1, 30, 60, 90, 120 д1б. Встановлено два перюди змти мжроскотчних показниюв: помгрного збтьшення та интенсивного збтьшення. Товщина сттки яйцепроводу найбтьш интенсивно зростае в курей вжом вгд 90 до 120 д1б (на 165 % - в кратальнт, на 420 % - в середтй, на 501 % - в каудальнш частинах). Показники висоти складок слизовог оболонки, товщини слизовог i м'язовог оболонок теж интенсивно збтьшуються у курей з 90- до 120-дового вжу. М1ж вжом курей i мiкроскопiчними показниками залежтсть полiномiальна. У курей вах вжових груп товщина стЫки яйцепроводу i його м'язовог оболонки найбтьша в каудальтй частин (70,24±6,28 -1430,22±173,52 i 39,72±3,26 - 1307,57±188,12 мкм), а товщина слизовог оболонки i висота складок найбтьша в середтй частин (37,45±5,28 - 310,72±36,37 i 82,78±10,12 -2799,29±304,54 мкм) органу. Параметри морфометрп яйцепроводу у miнчно здорових птахiв ^iд використовувати як показники норми при дiагностицi захворювань рiзноманiтного генезису та при проведенн експериментальних до^джень.
Ключов1 слова: кури, онтогенез, яйцепровiд, товщина стЫки i оболонок, висота складок слизовог оболонки.
УДК 619: 611. 3/.34. 018: 636.598
Кот Т. Ф., к. вет. н., доцент
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир,
Украина
МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ РОСТА ЯЙЦЕВОДА КУР В РАННЕМ ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА
В работе приведены микроскопические показатели роста яйцевода кур кросса Хайсекс возрастом 1, 30, 60, 90, 120 суток. Установлено два периода изменения микроскопических показателей: умеренного увеличения и интенсивного увеличения. Толщина стенки яйцевода наиболее интенсивно увеличивается у кур возрастом от 90 до 120 суток (на 165 % - в краниальной, на 420 % - в средней, на 501 % - в каудальной
© Кот Т. Ф., 2015
56
