CC BY
20
УДК581.522.6 Доц. Л.С. Киричок1, канд. с.-г. наук;
доц. О.Г. Бабiч2, канд. с.-г. наук - Нащональний аграрний ун-т
ВЛАСТИВОСТ1 ЛIСОВОÏ П1ДСТИЛКИ У ЗАХИСНО ДЕКОРАТИВНИХ НАСАДЖЕННЯХ НА ТЕРИКОНАХ ДОНБАСУ
Розглянуто особливосп утворення та властивосп пiдстилок у захисно-декора-тивних насадженнях на териконах. Встановлено, що в цих насадженнях кругообiг прот1кае по загальмованому середньо продуктивному типу
Ключов1 слова: терикон, захисно-декоративнi насадження, рослинний опад, люова пiдстилка, опадо-тдстилковний коефiцiент.
Doc. L.S. Kirichok; doc. O.G. Babich - National agriculture University Features of a duff in defensive-architectural plantings on waste heaps of Donbass
Features of building and feature of duffs in defensive-architectural plantings on waste heaps are considered. It fixed, that in these plantings cycle proceeds on inhibited middle productive type.
Keywords: terrikon, a waste heap, defensive-architectural plantings, a vegetative debris, duff-debris coefficient.
У сучасному люознавсга люова шдстилка розглядаеться як особли-вий самостшний компонент люового бюгеоценозу (2). Вона виконуе ряд 6i-огеоценотичних функцш, серед яких найважлившими е таю: первинш стадп поглинання; акумуляцiя i розподiл вологи; первинний вплив на процеси ви-вiтрювання i наступш реакцiï колоïдацiï, забезпечення бiоти азотом шшими елементами шляхом мiнералiзацiï та бюконверси опаду i мумiфiкованоï мор-тмаси [5]. Остання група функцш займае головну позицда у низхщнш гiлцi бiотичного кругообiгу [4].
Особливо1' уваги заслуговуе пiдстилка у захисно-декоративних насадженнях на териконах вугшьних шахт. Наявшсть пiдстилки у цих насадженнях, як створенi i зростають в умовах вимушеного перетворення природно1' не лiсопридатностi, свiдчить про досягнення такого рiвня сiльватизацiï, за якого вщбуваеться обмiн речовинами у системi ф^оценоз-грунт, що е найха-рактернiшою рисою лiсу.
Предметом дослщжень були лiсовi пiдстилки i рослинний опад на 39 пробних площах у захисно-декоративних насадженнях вшом 23-33 роки на териконах антрацитових i кам'яновугшьних шахт Донбасу. Визначали по-тужнiсть, будову, склад та запас люових пiдстилок, склад та запас рослинно-го опаду згiдно з методичними вказiвками до вивчення динамжи i бюлопчно-го кругообiгу у фггоценозах [3]. За середнiми показниками запаЫв, пiдстилки i опаду враховували опадо-пiдстилковий коефiцiент (ОПК). За цим коефь цiентом встановлювали тип та бал швидкост бiологiчного кругообiгу за ма-сою фiтодетриту [1].
За нашими спостереженнями, награмадження люово1* шдстилки у за-хисно-декоративних насадженнях починаеться з часу змикання крон, яке у
1 доцент кафедри лтавництва i мисливствознавства НАУ. 03041 м. Кшв, вул. Генерала Родамцева, 19, оф. 91 НН1 ЛЮТГ НАУ (Навчально-науковий шститут люового i садово-паркового господарства Нацюнального аграрного ушверситету). Тел./факс (044) 267-85-28. Тел.(044) 267-82-82. E-mail: [email protected].
2 член-кор. ЛАНУ, зав. кафедри лiсiвництва i мисливствознавства НАУ. Тел.(044) 290-35-82.
швидкоростучо1 акаци бшо1 вщзначаеться у рядах у Зычному вiцi i мiж рядами у 5 роюв. У 6-рiчному вiцi у насадженнях акаци бшо1 фрагментарно почи-нае утворюватись стабiльний тонкий шар тдстилки.
Основною перепоною утворення люово1 тдстилки у насадженнях на териконах е дiя в^у, що видувае рослинний опад з-шд пологу дерево сташв. Як показав лiсiвницький аналiз насаджень на 26 пробних площах, саме ще1 причини лiсова пiдстилка не утворюеться у низькоповнотних зрiджених насадженнях та у насадженнях деревного типу, де немае шдлюку, а не густий тдлеглий ярус, складаеться у дерев, що вщстали у рость Наявнiсть люово1 пiдстилки завжди вщзначалося у насадженнях деревно-кущового та деревно-тiньового типу з кущами (ПП 2,5,13,14) i навiть у насадженнях деревного типу iз живим надгрунтовим покривом з даного винограду п'ятилистого (ПП12) або з шдростом ясена ланцетного (ПП 15,16). У чистих акащевих насадженнях що вщносяться до деревного типу, люова пiдстилка утворюеться за наяв-ност густого пiдлеглого ярусу (ПП.11) або i менш густого, але з домшкою порослi у виглядi кушдв (ПП23,24).
У табл. 1 наведено характеры показники лiсових пiдстилок, що сфор-мувалися у захисно-декоративних насадженнях на териконах.
Табл. 1. Характеристика л^овоХ тдстилки у захисно-декоративних _насадженнях на териконах вугтьних шахт_
№ з/п Склад насадження Експози-щя схилу Показники тдстилки
Товщина, см Запас, т-га-1 Зола, % рНн2о
2 1яр:10Аб Пяр :7 А62Яла 1 Дз Пдл:9Снб1Ск+Бюз Сх 3 14,4±0'45 22,3 6,8
5 1яр:9Аб1Дз Пяр:9Аб1Дз Пдл Зх 4 18,3±0'92 26,4 62
11 1яр:10Аб Пяр:10Аб Зх 2 6,0±0>39 17,3 6,7
12 1яр:10Аб Пяр:10Аб Ж.н.п. Двн Сх 3 7,2±0'41 21,2 6,7
13 1яр:10Аб+Дз Пяр :5 Аб2Тшз2Яла 1 Дз Пдл :5Бюз4Скз 1 Жт+Киб Пвд 2 9,5±0'43 3,0 7,0
14 1яр:6АбЗДз1Яла Пяр :7Яла2 Аб 1 Дз Пдл9 Скз 1 Жт+Киб Пвн 2 12,1±037 18,2 6,7
15 1яр:10Аб Пяр:6Аб4Яла Пдр: 1ОЯла Пвн 2 11,0±084 25 6,7
16 1яр:10Аб Пяр:7АбЗЯла Пдр:10Яла Пвд 1 6,5±0'16 25 6,7
23 9Аб1Яла+Аз Пвд 1 5 7±0,02 15,9 7,0
24 1яр:10Аб Пяр :5 Аб(н)5 Аб(п) Пвн 5 18,0±038 23,9 6,3
У бшьшосп випадкiв у захисно-декоративних насадженнях з пану-ючою акащею бiлою утворюеться малопотужнi (за шкалою Ю.М Чорнобая (5) лiсовi пiдстилки товщиною до 3 см.
Бшьш iстотним параметром шдстилки, нiж потужнiсть, е и будова. У грунтовш номенклатурi горизонт шдстилки позначаеться шдексом Но. У дос-лiджуваних пiдстилках чiтко вирiзняються два пiдгоризонти, або шари:
• Ь - (листяний) - складений опадом минулого року переважно з листя, яке збе-регло свою форму 1 легко д1агностуеться, але, в тратило тгменти 1 мае с1рува-то-свгглобурий кол1р, шар пор1вняно легко вщдшяеться вщ решти шдстилки;
• Б - (ферментативний) - являе собою буру масу, що складаеться з1 шматк1в листя, кори, гшок; жилок, потерт!, та шших оргатчних решток, тд ним зви-чайно, с1тка всмоктуючи кор1нщв.
Шдгоризонт Б - безпосередньо переходить в акумулятивно-гумуючий горизонт грунту Н1, тому третш пiдгоризонт не дiагностуеться.
1снуюча будова лiсових пiдстилок у захисно-декоративних насадженнях вказуе на середш за сприятливост умови розкладу опаду i пiдстилки. Данi табл. показують, що у захисно-декоративних насадженнях на териконах нако-пичуеться достатньо великий запас люових пiдстилок - вщ 5,7 до 18,3 т-га-1.
Попарне порiвняння пробних площ, на яких зростають насадження одного вжу i приблизно однакового складу, але на схилах протилежних експо-зицiй (ПП2 i 5, 13 i 14,15 i 16,23 i 24), показуе що у насадженнях на схилах швшчних i захщних румбiв запас пiдстилок бiльший. Виявлене явище може бути пов'язане з переважанням вг^в пiвденно-схiдного напрямку, як виду-вають частину рослинного опаду. Але головна причина полягае в тому, що крашд люорослинш умови складаються на пiвнiчних i захщних схилах, що вь дображуеться на боштет пануючо! породи акаци бшо!, який досягало I кла-су, тодi як на пролежних схилах вш не перевищуе III класу. Вщповщно бь омаса опаду у 2 рази бшьша (табл. 2). Подiбне попарне порiвняння насаджень з рiзною густотою пiдлiску (ПП 13 i 16, 14 i 15, 11 i 12) показуе, що чим гус-тiший пiдлiсок тим, бшьший запас люово! пiдстилки.
У фракцшному складi пiдстилки переважае листя. Шдвищений вмiст гiлок, якi трапляються i у верхньому, i у нижньому шар^ вiдзначаеться на пробних площах, де е сухостiй. Потерт бiльше там, де бiльший запас шдстилки. Що стосуеться зольност^ то яко!сь 11 залежностi вщ запасу чи фрак-цiйного складу люово! пiдстилки з очевиднiстю не прослщковуеться. Реакцiя водно! витяжки з шдстилок коливаеться у вузьких межах вщ слабо кисло! (рН 6,2) до нейтрально! (рН7,0).
Виявленi явища залежностi накопичення лiсово! пiдстилки вщ експо-зицi! схилу та наявност i густоти пiдлiску певною мiрою пояснюють строка-тiсть запасiв шдстилки у дослщжуваних насадженнях, але остаточне пояс-нення кiлькiсним значенням шдстилки у рiзних насадженнях дае швидюсть розкладу останньо! за швидкiсть розкладання шдстилки встановлюеться ш-тенсивнiсть бюкругообшу поживних речовин у системi лю-грунт. З метою встановлення iнтенсивностi бюкругообшу в насадженнях рiзного складу були вщбраш зразки рослинного опаду i вирахуваний ОПК.
Табл. 2. Показники бюкругооб^у у захисно-декоративних насадженнях на _териконах_
№ з/п Пвдстилка, т-га-1 Рослинний опад, 4 т-га Опадо-тдстилковий коефшдент Бал штенсивност1 бюкругообпу
2 14,4±0'45 3,4±0'14 4,23 6
5 183±0'У2 7,8±0'59 234 6
11 6,0±03У 2Д±0,06 2,72 6
12 7,2±0'41 1,5±0'06 4,80 6
13 9,5±0'43 2,0±0'05 4,75 6
14 12,1±03 7 4,0±0'16 2,88 6
15 11,0±0'84 4,0±0'16 2,75 6
16 6,5±0'16 1,9±0'09 3,42 6
23 5 7±0,02 1,8±0'09 3,16 6
24 18,0±038 6,6±0'03 2,72 6
Даш табл. 2 показують, що у захисно-декоративних насадженнях рiз-ного складу i будови, як на териконах антрацитових, так i кам'яновугшьних шахт штенсившсть бiокругообiгу становить 6 башв, а це означае, що бюкру-гообiг у них, вщноситься до середньо-продуктивного загальмованого з утво-ренням лiсового гумусу типу модер. Поряд з цим ОПК показуе, що у насадженнях на захщних i швшчних схилах (ПП5, 11, 14, 15, 24) швидюсть розкла-дання пiдстилки вища i не перевищуе 3 роки, тодi як у подiбних за складом насадженнях на Юдших i швденних схилах швидкiсть розкладання пiдстилки перевищуе 3 роки i навiть наближаеться до 5 роюв (ПП2,11,13). Звщси вип-ливае, що у насадженнях на захщних i пiвнiчних схилах накопичуеться 3^ч-ний запас люово! пiдстилки, тодi як на схщних i пiвденних схилах при значно менших кiлькiсних значеннях опаду i пiдстилки накопичуеться 4-5-рiчний запас. Однак за будовою, накопиченим запасом та швидюстю розкладання ль сово! пiдстилки у всiх дослiджуваних насадженнях належать до середнього типу люових шдстилок або типу лiсового гумусу - модер.
Причина повшьного розкладання люово! пiдстилки у захисно-декора-тивних насадженнях на териконах полягае у недостатньому зволоженш. За нашими спостереженнями, бшьшу частину вегетацшного перiоду шдстилка знаходиться у повiтряно-сухому станi. При цьому умови зволоження на швшчних схилах крашд, шж на швденних. Як показали визначення вмют вологи у грунтах на швшчних схилах вищий по всьому профшю, шж на пiвденних.
Проведенi дослщження дають пiдставу класифiкувати пiдстилки, що формуються у захисно-декоративних насадженнях на териконах шахт Донба-су. За Ю.М. Чорнобаем [5]:
• рвд - малопотужна;
• вид - двошарова;
• тип - середньо гумусова;
• тдтип - ферментативна.
Рослинний опад, накопичення та перетворення шдстилки е головним чинником грушогарного процесу. Iнтенсивнiсть утворення бюгенного горизонту залежить вщ складу, будови та типу насаджень. Даш табл. 3 показують,, що найбшьш штенсивно приростання бюгенного горизонту вщбу-ваеться у деревно-кущових типах насаджень.
Табл. 3. Швидтсть tрунтоутворення тд захисно-декоративними _насадженнями рiзного типу_
№ з/п Тип насадження Товщина Г] зунтового профшю, см Швидшсть Грунтоутво-рення, мм/р1к
разом у т.ч. гумусового горизонту
2 Деревно -кущовий 23 5 1,85
5 Деревно-тшьовий 15 4 1,53
13 Деревно-кущовий 20 7 2,18
14 Деревно-тшьовий 18 5 1,56
15 Деревний з густим тдлшком 22 4 1,25
16 Деревний з рвдким тдлшком 19 3 0,93
Аналiз наведених вище даних (табл. 1-3) дае шдстави стверджувати, що у захисно-декоративних насадженнях iз пануванням у складi акацп бшо! лiсовi шдстилки формуються малопотужнi, двошаровi середньо гумусовi ферментативнi пiдстилки при умовi добре розвинутого третього ярусу з тд-лiску чи пiдросту. Запаси шдстилки, як i швидкiсть 11 розкладу, завжди бшь-шi у насадженнях на схилах швшчно! експозици. 1нтенсившсть бiокругообiгу у системi лю-Грунт становить 6 балiв i належить до середньо продуктивного загальмованого з утворенням люового гумусу типу модер. Шд захисно-деко-ративнимим насадженнями за наявност пiдстилки активно iде Грунтотвiрний процес. Найбшьш iнтенсивно приростання бiогенного горизонту вщбуваеться у деревно-кущових типах насаджень.
Лггература
1. Базалевич Н.И., Родин Л.Е. Типы биологического круговорота зольных элементов и азота в сосновых природных Северного полушария// Генезис, классификация и картография почв СССР/ Доклады по 8 Международному конгрессу почвоведов. - М., 1964 - С. 134-146.
2. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 263 с.
3. Родш Л.Е., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Методические рекомендации к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука, 1967. - 143 с.
4. Смольянинов И.И. Биологический круговорот химических элементов между почвой и растениями в лесу и проблема его интенсификации: Автореф. дис. д-ра. с.-х. наук. -Харьков, 1989. - 33 с.
5. Чорнобай Ю.М. Трансформащя рослинного детриту в природних екосистемах. -Льв1в: ДПМ НАН Украши, 2000. - 352 с._
УДК 630*425 Доц. В.Г. Мазепа1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРИЧИННО-НАСЛ1ДКОВ1 ЧИННИКИ ДЕГРАДАЦП ШПИЛЬКОВИХ Л1С1В ЗА УМОВ АЕРОТЕХНОГЕННОГО
ЗАБРУДНЕННЯ
За результатами л1тературних 1 власних даних обговорюються головш причини деградацп шпилькових лю1в в умовах техногенного забруднення довкшля. Показано, що деградащя шпилькових насаджень зумовлена комплексом несприятливих еколо-пчних чинниюв.
Ключов1 слова: аеротехногенне забруднення, деградащя люу, стан, антропо-генш чинники.
1 член.-кор. ЛАНУ, ст. наук. спвроб., доц. кафедри тавницгва УкрДЛТУ, м. Львiв. Т.р.: 233-96-05; т. д.: 293-19-78.
