CC BY
48
и стохастической продолжительностью технологических операций на её участках. Приведены и построены математические зависимости для расчёта коэффициентов использования рабочего времени станков и коэффициента использования рабочего времени и производительности линии в целом, когда интервалы выпуска продукции на её участках описываются вероятностной моделью Эрланга. Предложен способ прогнозирования величины наложенных потерь рабочего времени машинной системы.
Ключевые слова: автоматизированная линия, эффективность работы, жёсткое агрегатирование, гибкое агрегатирование, станок, стохастичность, продолжительность операции.
Ivanyshyn T. V., Valyuh OA. The Method of Calculation of Two-Machine Automated Line Parameters with Stochastic Duration of Technological Processes
The problem of mathematical modelling of automated line functioning process with rigid and flexible aggregation of two machines and stochastic duration of technological processes is examined. Mathematical dependences for calculation coefficients of using machine work time and coefficient of using work time and line productivity generally is shown, when intervals of the output on its machines are described by the probability Erlang's model. The method of evaluation of machine system work time loss is offered.
Key words: automated line, work effectiveness, productivity, using working time coefficient, loss, rigid aggregation, flexible aggregation, machine, stochasticity, duration of the process.
УДК 004.94 Ст. викл. O.£. Токар1; доц. М.М. Король2, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Шпаквська3, канд. бгол. наук; астр. В.М. Дичкевич2
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАС1В ВУГЛЕЦЮ У Ф1ТОМАС1 Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ 13 ВИКОРИСТАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розроблено шформацшну технологию для обчислення обсяпв вуглецю у рiзних компонентах ф^омаси насадження. Запаси вуглецю у фггомаа насаджень обчислено методом "знизу-вгору" з використанням конверсшного коефщента та на основi прямих шдрахунюв запаав окремих складових ф^омаси й щшьносп деревини за породами. На основi експериментальних дослщжень (54 пробних площ Спаського люництва ДП "Брошшвське ЛГ" 1вано-Франгавсько1 област^ встановлено, що загальний запас вуглецю вкритих люовою рослиншстю д^нок цього люництва становить 766468 т, щшь-шсть запашв вуглецю - 199 т/га. Найбiльшi запаси вуглецю акумулюють буковi наса-дження.
Ключовг слова: лiсовi насадження, ф^омаса, запаси вуглецю, шформацшна тех-нолопя.
Вступ. Люи вдаграють важливу роль у стабЫзацп С02 в атмосфер^ 1хня здатнють нагромаджувати та збер1гати вуглець може пом'якшувати наслщки парникового ефекту. З огляду на те, що Украша е активною учасницею Кютсь-кого протоколу 1 мае певш зобов'язання щодо викид1в парникових газ1в в атмосферу [1], а люи Украши мають значний потенщал щодо накопичення його [2, 3]. Отже, розроблення шформацшних технологш та визначення величини депо-нування вуглецю в люових насадженнях залишаеться актуальною.
1 НУ '^bBiBCbKa полпехшка";
2 НЛТУ Украши, м. Львiв;
3 1нститут еколоп! Карпат НАН Украши, м. Львiв
Запас вуглецю у фiтомасi визначено у багатьох сучасних наукових дос-лiджень як вггчизняних [2, 4-12], так i зарубiжних вчених [13-15]. Одним Í3 найпоширенiших методiв визначення фiтомаси та запаив вуглецю у лiсових екосистемах е метод, який базуегься на аналiзi модельних дерев насадження, що забезпечуе високу точнiсть його визначення [3, 16]. Проте цей метод потре-буе значно! витрати часу. 1нший метод оцiнювання фiтомаси та розрахунку вмiсту вуглецю Грунтуеться на використанш регресiйних рiвнянь (залежнiсть фиомаси вiд деревно! породи, середнього в^, класу бонiтету, вщносно! повно-ти насаджень), який також адекватно описуе цю закономiрнiсть [17].
Мета роботи - визначити запас оргашчного вуглецю основних компо-нентiв насадження Спаського люництва ДП "Брошшвське ЛГ" (надземну та тд-земну частини деревостану, пiднаметову рослиннiсть), вiдобразити отриманi результати на цифровш картi, а також апробувати розроблену iнформацiйну технологiю.
Методи дослщження. Дослiдження виконане за матерiалами 54 проб-них площ, як закладенi у лiсових масивах Спаського люництва ДП "Брошшвсь-ке ЛГ" площею 4143,9 га. Запаси оргашчного вуглецю визначено для таких компоненпв фгтомаси: надземна та пiдземна частини деревостану (хвоя/листя, гiлки, стовбур, кореш), тднаметова рослиннiсть (пiдрiст, пiдлiсок i живе надГрунтове вкриття). За базову одиницю розрахунку запасу вуглецю для насаджень взято пробну площу iз врахуванням !! лiсiвничо-таксацiйних показниюв, а саме: породного складу, середнього вжу, класу бонiтету за Орловим, повноти (абсолютно! та вщносно!), i густоти насадження й пiдлiску тощо. Метод обчис-лення запасiв вуглецю за принципом збирання та агрегацп шформацп пробних площ, що охоплюють лiсовi масиви пiдприемства, мае назву "знизу-вгору" i е бiльш трудомютким, проте дае змогу отримувати достовiрнiшi результати, нiж метод "зверху-вниз" iз використанням узагальнених даних для окремих люогос-подарських пiдприемств [8].
Розрахунки методом конверсiйного коефiцiента здшснеш на основi роз-роблено! бази даних статистично! швентаризацп Спаського люництва, з використанням регресшних сшввщношень [3, 18], що пов'язують запас стовбурно! деревини, масу абсолютно сухо! речовини надземно!, тдземно! частин деревостану, а також тднаметову рослиннють iз запасами вуглецю:
Xg + XK = GS ■ Rf ■ k + GS ■ (Rbr + Rst + Rbl) • ¿2 + Rus ■ h, (1)
де: Xg - запас вуглецю у фiтомасi зелених оргашв деревостанiв, т/га; Xw - запас вуглецю у фгтомаш деревини та корешв, т/га; GS - запас стовбурно! деревини, м3/га; Rf, Rbr, Rst, Rbl, Rus - конверсшш коефiцiенти таксацiйних показниюв компонента фiтомаси (вiдповiдно для листя/хво!, гiлок, стовбура, корiння та тднаметово! рослинностi), якi враховують вщношення фiтомаси певно! фракцп в абсолютно сухому сташ до запасу стовбурно! деревини деревостану, причому для тднаметово! рослинносп цi коефiцiенти вiдображають пряму оцiнку фио-маси; кь к2 - конверсiйнi коефiцiенти, що переводять одинищ абсолютно сухо! речовини в одинищ вуглецю i становлять вщповщно 0,45 для листя й живого надГрунтового покриву [19], та 0,49 для хвойних порщ (0,47 для листяних) [20].
Величини Rf,Rbr,Rst,Rbl,Rus, як залежать вщ породи v, BiKy деревостану A, бонiтетy B та вщносно! повноти P пораховано зпдно з методикою [10, 12, 21, 22]:
Rv = a0)AalBaVV exp(a33 A) (2)
Rv = a¡0 Aa Ba (3)
Rv = aZA^B^P^ exp(avA + a5P) (4)
Rv = avBa A(aV+a33p+a4p2), (5)
де: a0, a1, a2, a3, a4,a5 - коефiцieнти регресiйних рiвнянь для основних люоутво-рювальних порiд Укра!ни [10, 12, 21, 22].
Обчислення конверсшних коефiцieнтiв Rf, Rbr, Rst, Rbl, Rus для кожно! породи здшснювалось на основi залежностей, що наведено в табл.
Табл. Bu6ip ркиишпя для обчислення eidnoeidHo'i фракци фтомаси
Фракци фiтомаси
Порода Rv f (fo- Rv (br) Rv (St) (stem- Rv (Ы) (be- Rv (US) (understory)
liage) (branche wood) lowground) тдргст, живе надгрун-
листя s) гшки стовбур кореш шдлюок тове вкриття
Бук люовий 2 2 2 4 4 4
Береза повисла 3 3 3 3 4 4
Сосна звичайна 2 2 2 2 4 4
Ялиця бша 5 5 5 5 4 4
Дуб звичайний 2 2 2 4 4 4
Осика 3 3 3 4 4 4
Вшьха сра 3 3 2 3 4 4
Обчислення запашв вуглецю у фиомаш люових насаджень для окремо! дшянки потребуе використання великого обсягу вхщно! шформаци i потребуе вирiшення проблем як вщображення вхiдних даних, !х оброблення, так i результата обчислення. Тому запропоновано пiдхiд, який використовуе метод обчис-лень "знизу-вгору" (вiд одного дерева до люово! дiлянки) та базуеться на засто-суваннi баз даних пробних площ i геоiнформацiйних технологiй. Розроблена ш-формацiйна технологiя включае iнтерпретацiю вхщних даних статистично! ш-вентаризаци люових насаджень [23] з використанням електронно! карти люниц-тва, формування баз даних, а також обробку шформацп за заданими алгоритмами розрахунку обсягiв вуглецю у рiзних компонентах люових екосистем та вь дображення цих результата на цифрових картах.
Результати дослщження. За результатами даних люовпорядкування, найбiльшу частку в структурi фiтомаси насаджень Спаського лiсництва станов-лять буковi деревостани - 31,24 % (1204,67 га), ялищ бшо! - 30,97 % (1194,13 га) та ялини европейсько! - 27,91 % (1076,28 га), а найменшу частку -по 0,04 %, займають в'яз гiрський та осика. У загальнш фiтомасi насаджень найбшьша частка припадае на стовбурну деревину - 60,2 %, значно менше - на кореневу систему (23,5 %) та гiлки (12,8 %), i ще менше - на фракци листя (2,9 %) та тднаметово! рослинностi (0,7 %) (рис. 1).
Рис. 1. Розподт KOMnoHeHmie фтомаси насаджень Спаського л^ництва
за фракщями
Нижче наведено приклад реашзацп розроблено1 шформацшно1 технологи, створено1 засобами Microsoft Access для обчислення запаЫв вуглецю рiзних фракцiй фiтомаси насаджень з використанням piB^m (2)-(5). Запас фiтомаси насадження за фракщями для кожно1 породи розраховано на основi даних кож-но1 пробно1 площi. Вiдповiдно запас ф^омаси для площi лiсництва отримано як сумаpнi значення за фракщями вЫх поpiд, що зростають на пробних площах. Пiдсумувавши цi результати i врахувавши площу, яку займае вiдповiдна порода та частку вуглецю в сухш бiомасi, отримано запас вуглецю у фггомаш цiеï породи для люництва. Результати можна отримати у виглядi звiту за пробними пло-щами вiдповiдно до складу насадження (рис. 2) i за породами (рис. 3), а також представити результати на цифровш карт (рис. 4).
Встановлено, що для вкритих люовою рослиншстю дшянок люництва загальною площею 4143,9 га запас оргатчного вуглецю у фггомаш насаджень становить 766468 т. З них на деревостан припадае 761026 т С, шдрют i шдль сок - 2234 т С, живе надгрунтове вкриття - 3208 т С. Щшьшсть вуглецю на 1 га вкритих люовою рослиншстю дшянок становить 199 т. Найбшьша частка вуглецю припадае на стовбурну деревину - 60 %, а найменша (0,7 %) - на тднамето-ву pослиннiсть. Найбiльшi запаси вуглецю зосереджено в насадженнях iз пере-важанням бука люового. На рис. 5 показано запаси вуглецю, акумульованого piзними породами насаджень Спаського лкництва, а на рис. 6 - розподш запаЫв вуглецю для piзних компонентiв насадження у pозpiзi переважаючих поpiд лкництва.
запас вуглецю на пробных площах у фпполшсг насадження
N° порода ПП
к-ть ппоща, запас .. - . запас щюьн/сть
дерев га стовбурноУ ЗаПЭС (рНТЮМаСи НаСвОЖеННЯ, Ш/гЭ вуглецю у запаси деревини, фтюмэЫ, m вуглецю
д,3 листа гижи стовбур кореш niùpicm живий т/га
гидлзеокнадгрунтоеий покрое
Горобmаз Ялина европейсыа Ялиця бта Береза повисла
E-jTi nicoBMÜ Ялина европейсы;а
ЕДО 16|9!Ш 101Ш ШИШ ШШШ
,0020 ,4421 ,0682 ,4054 4,3971 1,0217
ШШШ ЩЖ "'t.5532 99,6023 33,6752
,0036 1,0646 ,6939 1,1460 7,8431 2,6517
1,9679 ;62ï&. .¿¡4977 .21",5232- 5,0961
0,05 авяв ч'яуш. Ejfrflgs 326,5752 iggggjj
^ЙЩ $332- ,2445 ,9697 6,8789 1,7766
,0371 27,1472 3,9495 85,5984 311,6442 36,2161
'Frriti Я46П RI 95 ЯЯ9Г1 fi Я337 5 Э5ЯК
■4ЭШ
5102
5 00
100
Рис. 2. Запас i щтьтсть вуглецю у фтомас насаджень Спаського лшниитва
Ns ПП к-ть дерев площя га , запас стовбурноУ деревин», мЗ запас фигюмаси деревостану, т/га листя емки стовбур кореш запас вуглецю у ф!пюмас(, m иульмсть запасов вуглецю. т/га
s 16 ,014 5,3618 2,1212 7,5196 59,1597 13,5889 1,94 8
4 5 ,003 1,9679 ,6216 ■2,4977 21,5232 5,0961 ,70 14
5 1 ,001 ,6332 ,2445 ,9697 6,8789 1,7766 ,23 5
25 1 ,001 ,5012 ,1665 ,6667 5,4727 1,3242 ,18 4
37 1 ,001 1,8911 ,5830 1,8933 21,3326 3,9830 ,65 13
44 8 ,008 ,3684 ,5057 1,4923 3,9523 1,4091 ,17 3
26 427 ,469 321 ,7977 60,5258 11102,4291 3727,6 1602,45 150,24 116
5 26 ,037 27,1472 3,9495 £5,5984 311,6442 136,2161 12,63 253
6 33 ,033 41,7462 6,5288 114,0852 487,5039 176,8135 18,45 369
11 11 ,008 23,539 3,2497 86,9460 265,0139 124,1053 11,26 225
12 24 ,026 19,5973 4,3112 38,3633 238,1163 79,5028 8,47 169
13 7 ,013 5,6861 ,8893 15,5391 66,4009 35,7131 2 ¡79 56
17 31 ,035 17,9884 3,9658 37,4154 216,1429 84,6749 8,04 161
18 11 ,020 12,3993 1,7118 45,7992 139,5973 65,3731 5,93 119
стовбур коренi
запас щтьшсть
вуглецю у запасов
ф!июмэс1, вуглецю. m т/га
Букпюовий
,6332 ,5012 1,8911 ,3684 321 ,7977 27,1472-Й ,7462 23,539 19,5973 5,6861 17,9884 12,3993
2,1212: ,6216 ,2445 ,1665 ,5830 ,5057 60,5258 3,9495 6,5288 3,2497 4,3112 ,8893 3,9658 1,7118
7,5198 ■2-,4977 ,9697 ,6667 1,8933 1,4923 Йаг;42'91 05,5964 114,0852 86,9460 38,3633 15,5391 37,4154 45,7992
59,1597 21,5232 6,8789 5,4727 21,3326 3,9523 3727,6 311,6442 487,5039 265,0139 238,1163 66,4009 216,1429 139,5973
5,0961 1,7766 1,3242 3,9830 1,4091 1602,45 1 36 jrài il ¿£,8135 124,1053 79,5028 35-713* 84,6749 65,3731
1,94
,17 150,24
ii,frais,45 11,26 8,47 -2;79 8,04 5,93
Рис. 3. Запас вуглецю у фтомас деревостану Спаського лшництва
Рис. 4. Розподт запаЫв вуглецю насаджень на територи Спаського лшництва
Бук л1 совий, 51 Граб звичайний, 1 Ялиця бша, 19 Ялина европейська, 18 Клен-яв1р, 10 1ныи породи, 1
Рис. 5. Розподт запаЫв вуглецю насаджень зарiзними породами Спаського
лшництва
Запаси вуглецю у стовбурнш деревиш Спаського лкництва, що визначе-ш двома методами - конверсшних коефщенпв та методом прямих розрахунюв [22], наведено на рис. 7.
Бук люовий Клен-яв1р Ялина европейська Ялиця бша Рис. 6. Розподт запаЫв вуглецю рiзних фракцш фтомаси деревостатв для переважаючих порiд Спаського л^ництва
Рис. 7. Запас вуглецю стовбурно'1 деревини на пробних площах Спаського л^ництва
Вщхилення мiж запасами вуглецю стовбурно! деревини, як розраховат двома методами, в середньому становить 0,2 %. Це свщчить про те, що запро-понований метод конверсшного коефщента дае змогу достовiрно встановити запас вуглецю стовбурно! деревини, а запропоноваш рiвняння адекватно опису-ють залежшсть запасу вуглецю стовбурно! деревини за лiсiвничо-таксацiйними показниками насаджень. Точнiсть розрахунку обсяпв вуглецю залежить вiд точност встановлення лiсiвничо-таксацiйних показникiв самого насадження.
Висновки. Встановлення обсягiв запасу вуглецю рiзних фракцiй фггома-си люових насаджень потребуе велико! кiлькостi достовiрних вхiдних даних. Для отримання точних та об'ективних показникiв доцiльно використовувати тдхщ, який базуеться на результатах статистично! швентаризаци лiсових маси-вiв. Запропонована модель розрахунку, яка використовуе метод обчислень "знизу-вгору" та грунтуеться на застосуваннi баз даних пробних площ i геош-формацiйних технологш, дае змогу достовiрнiше розрахувати запас фггомаси та вуглецю рiзних компонент насадження. У цьому пiдходi застосовано рiзнi ме-тоди обчислення, математичш моделi, статистичну iнформацiю та iншi пара-метри, якi необхiднi для розрахунку запасу вуглецю у фггомаш люових насаджень. На прикладi пробних площ Спаського лiсництва ДП "Брошшвське ЛГ" здiйснено розрахунок запаЫв вуглецю у фiтомасi насаджень як за породами, так i для пробних площ, таксацiйних видiлiв (пiдвидiлiв), а також лiсництва загалом за допомогою розроблено! iнформацiйно! технологi!. Щшьшсть запасiв вуглецю у насадженнях Спаського люництва становить 199 т/га. Найбiльшi запаси вуглецю зосереджено на пробних площах, де ростуть мшат насадження i пере-важаючою породою е бук люовий - це 18,74 т, що вiдповiдно становить
375 т/га. Розроблена шформацшна технолопя дае змогу оцiнити запаси вугле-цю у фiтомасi лiсiв рiзних регюшв Украши.
Л1тература
1. Doha amendment to the Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change - United Nations, 2012. - 6 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://unfccc.int/fi-les/kyoto_protocol/application/pdfkp_doha_amendment_english.pdf
2. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины / П.И. Лакида // Проблемы лесоведения и лесоводства: сб. науч. тр. - Гомель, 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
3. Лакида П.1. Фгтомаса лгав Украши / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. -
256 с.
4. Шпагавська 1.М. Оцшка запасГв вуглецю в люових екосистемах Схщних Бескидiв / 1.М. Шпагавська, О.Г. Марискевич // Науковий вюник УкрНД1ЛГА. - Сер.: Лгавництво i агролГ-сомелiорацiя. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 176-180.
5. Василишин Р.Д. Фгтомаса та депонований вуглець лгав Львiвськоi обласп в контексп лiсорослинного районування / Р.Д. Василишин Г.С. Домашовець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 50-58.
6. Альошкша У.М. Акумулящя вуглецю люовими екосистемами (на прикладi модельних дГлянок у заказнику "Люники", м. Кшв) / У.М. Альошкша, А.А. Жовтенко, 1.Г. Вишенська та ¡н. // НауковГ записки НаУКМА. - Т. 119: Бюлопя та еколопя. - 2011. - С. 52-55.
7. Пастернак В.П. Оцшка запасГв вуглецю у соснових насадженнях свГжого субору /
B.П. Пастернак // Вюник ХНАУ ¡м. В.В. Докучаева. - Сер.: Грунтознавство, агрохГмГя, землероб-ство, люове господарство. - 2009. - N° 1. - С. 208-211.
8. Букша 1.Ф. 1нвентаризащя та мониторинг парникових газГв у люовому господарствГ / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - Харгав : Вид-во ХНАУ, 2005. - 125 с.
9. Василишин Р.Д. Динамка бюпродуктивност повних ялицевих насаджень Украiнських Карпат / Р.Д. Василишин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 23-27.
10. Василишин Р.Д. Бюпродуктивнють та депонований вуглець штучних модальних буко-вих деревосташв Украшських Карпат / Р.Д. Василишин, Г.С. Домашовець, О.М. Василишин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. -Вип. 23.11. - С. 14-19.
11. Лакида П.1. Динамжа депонованого вуглецю в люостанах Украши / П.1. Лакида // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Стан i тенденцп розвитку лiсiвничоi освГ-ти, науки та люового господарства в Украшг - ЛьвГв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. -
C. 140-143.
12. Бунь Р.А. 1нформацшш технологи швентаризаци парникових газГв та прогнозування вуглецевого балансу Украши / Р.А. Бунь, М.1. Гусп, В.С. Дачук та ¡н. / за ред. Р.А. Буня. - ЛьвГв : Вид-во Украiнськоi академii друкарства, 2004. - 376 с.
13. Liski J. Carbon accumulation in Finland's forests 1922-2004 - an estimate obtained by combination of forest inventory data with modelling of biomass, litter and soil / J. Liski, A. Lehtonen, T. Pa-losuo [et al] // Annals of Forest Science. - 2006. - Vol. 63. - No. 7. - Pp. 687-697.
14. Ciais P. Carbon accumulation in European forests / P. Ciais, M.J. Schelhaas, S. Zaehle [et al] // Nature Geoscience. - 2008. - Vol. 1. - No. 7. - Pp. 425-429.
15. Sierra CA. Total carbon accumulation in a tropical forest landscape / CA Sierra, Del Valle JI, Restrepo HI // Carbon Balance Manag. 2012 Dec 19;7(1):12. doi: 10.1186/1750-0680-7-12.
16. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев / В.А. Усольцев. - Красноярск : Изд-во "Наука", 1985. - 192 с.
17. Keeton W.S. Structural characteristics and aboveground biomass of old-growth spruce-fir stands in the eastern Carpathian mountains, Ukraine // W.S. Keeton, M. Chernyavskyy, G. Gratzer, M. Main-Knorn, M. Shpylchak, Y. Bihun - Plant Biosystems. - 2010. - № 144. - Pp. 1-12.
18. Lakida P. Estimation of forest phytomass for selected countries of the former European U.S.S.R. / P. Lakida, S. Nilsson, A. Shvidenko // Biomass and Bioenergy. - 1996. - Vol. 11. - No. 5. - Pp. 371-382.
19. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
20. Украша та глобальний парниковий ефект. - Ч. I. Джерела та поглиначГ парникових га-зГв / Н.П. 1ваненко, М.М. Калетник, М.А. Козелькевич, Н.В. Парасюк, М.В. Рапцун / за ред.
В.В. Васильченка та М.В. Рапцуна. - К. : Изд-во "Арена-Еко", 1997. - 96 с.
21. Колосок О.М. Первинна-нетто продукщя надземжй частини дерев смереки та депоно-ваний у нш вуглець / О.М. Колосок // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавниц-тво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 29. - С. 280-284.
22. Лакида П.1. Нормативи ощнки компонента надземно!' фiтомаси дерев головних люот-вiрних порiд Украши / П.1. Лакида та iн. - К. : Вид. дiм " ЕКО-iнформ", 2011. - 192 с.
23. Токар О.С. Автоматизацiя збирання та оброблення даних при дослщженш лiсових ма-сивiв / О.С. Токар, М.1. Густi, М.М. Король // Вюник Нащонального унiверситету "Львiвська по-лiтехнiка". - Сер.: Комп'ютерш науки та iнформацiйнi технологiï. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвсь-ка полiтехнiка". - 2007. - № 598. - С. 171-175.
Токар О.Е., Король М.М., Шпакивская И.М., Дычкэвыч В.М. Определение запасов углерода в фитомассе лесных насаждений с использованием информационных технологий
Разработана информационная технология для вычисления объемов углерода в различных компонентах фитомассы насаждения. Запасы углерода в фитомассе насаждений вычислены методом "снизу-вверх" с использованием конверсионного коэффициента и на основе прямых подсчетов запасов отдельных составляющих фитомассы и плотности древесины по породам. На основе экспериментальных исследований (54 пробных площадей Спасского лесничества ГП "Брошневском ЛГ" Ивано-Франков-ской области) установлено, что общий запас углерода для лесопокрытой территории данного лесничества составляет 766468 т, плотность запасов углерода - 199 т/га. Наибольшие запасы углерода аккумулируют буковые насаждения.
Ключевые слова: лесные насаждения, фитомасса, запасы углерода, информационная технология.
Tokar O.Ye., Korol M.M., Shpakivska I.M., Dychkevych V.M. The Estimation of Carbon Stocks in the Phytomass of Forest Plantations with the Use of Information Technology
An information technology for calculation of carbon stocks in various components of phytomass of forest plantations is developed. Bottom-up estimation of the carbon stocks is applied. Two ways of the calculations are used: 1) a method of conversion coefficients and 2) the method based on direct calculation of amount of different phytomass components and wood density for tree species. The information technology is tested using measurements from 54 sample plots of the forestry "Spaske" of the state enterprise "Broshnivske LG" (Ivano-Frankivsk Region). The estimation of total carbon stocks of the forestry area covered by forest is 766468 ton, and carbon density of carbon stocks - 199 t/ha. Beech forest stand is assumed to accumulate the largest carbon stocks.
Key words: forest plantations, phytomass, carbon stocks, information technology.
УДК 539.001.5 Ст. викл. А.Р. МЫянич -Львыська фтш
Днтропетровсъкого НУзал1зничного транспорту гм. акад. В. Лазаряна
ВИЗНАЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНО! ЖОРСТКОСТ1 ПРИ ПРУЖНОМУ КОНТАКТУВАНН1 М1Ж ЕЛЕМЕНТАМИ ГОЛКОФРЕЗИ I ПОВЕРХНЕЮ ЗАСТИГЛОГО ПЕКУ
Розроблено наближений критерш оптимальной в задачi з вимоги жорсткосп двох пружних тш. Контактну задачу дослщжено згщно з припущенням про неютотний вплив контакту на загальну потенщальну енерпю системи. Поставлено та дослщжено актуальну задачу встановлення жорсткосп при контактуванш робочих елеменпв шструменту - голкофрези iз поверхнею застиглого пеку про визначення такого закону розподшення задано! кшькост матерiалу, при якому жорстгасть конструктивно! взаемо-ди буде максимальною.
