CC BY
14
EFFECT OF CRYOPRESERVED PLACENTAL EXPLANTS ON THE COURSE OF EXPERIMENTAL POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
Prokopiuk V. Y., Goltsev A. M., Prokopiuk O. S., Somova K. V., Loginova O. O.
Abstract. Polycystic ovary syndrome (POS) is diagnosed in 5-15% of women in reproductive age. It manifests in anovulation, hyperandrogenism, infertility and carbohydrate metabolism failure. These processes changing during pregnancy, stem cell therapy. It can be supposed, that placental derivatives may be used for POS treatment.
The aim of the work was to study the effect of cryopreserved placental explants (CPE) on the progression of experimental POS.
Methods. POS was modeled on Wistar rats by the mefipristone injection. Animals were divided into three groups: 1 - animal with the model of POS without treatment, 2 - animal with POS, treated by 70 mg of CPE, 3 - intact animals. Morphological changes in ovaries, uterus, reproductive indices was studied.
Results. A month after POS modeling, all experimental animal had an estrogenic type of vaginal cytology with superficial epithelial cells. Animal without treatment had cystic changes in the ovaries. In some cases, large cysts -up to 5 mm, sometimes the cysts reached 2-3 mm, with a hemorrhages in the cavity. Also were noticed the reducing number of secondary follicles (in the growth stage) and yellow bodies. The number of primordial and primary follicles did not change. The hyperplasia of endometrium was noticed in the uterus. None of animals became pregnant. The presence of a small number of yellow bodies in the ovaries could be explained by luteinisation without ovulation or unavailability of endometrium to implantation. When study the group with POS, treated by CPE, the number of ovarian cysts was significantly lower, the number of yellow bodies and secondary follicles were increased, that indicate some normalization of folliculogenesis. The hyperplasia of endometrium were decreased. Animals with POS, treated by CPE were pregnant in half of the cases. In pregnant animals, the number of yellow bodies, implantation sites, and the number of live fetuses were reduced in comparison with intact animals. However, the greatest difference was in the number of yellow bodies and implantation sites indicates reproductive loss at the implantation stage due to the lack of endometrium preimplantation preparedness.
Conclusions. The study suggests that the use of cryopreserved placental explants in the anti-progestin model of POS allows restore of folliculogenesis, endometrium structure and fertility.
Key words: polycystic ovary syndrome, placenta, cryopreservation, rats, infertility.
Рецензент - проф. Лiхачов В. К.
Стаття надшшла 12.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-171-177 УДК 616.419-092:613.63:616-085.356:577.161.3
Романюк А. М., Линдна Ю. М., Скора В. В., Гусак 6. В., Сумцова Н. Г. ВИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В У К1СТКОВОМУ МОЗКУ ЩУР1В В УМОВАХ МОДЕЛЬОВАНОГО М1КРОЕЛЕМЕНТОЗУ
Сумський державний ушверситет, Медичний шститут (м. Суми)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана у рамках НДР «Дослщження змЫ у кютках при переломах за умов використання наноматерiалiв для метал-осте-осинтезу з урахуванням функци м'язового апарату», № державно! реестраци 011611006815.
Вступ. Вщомо, що гемопоез у кютках починаеть-ся ще у внутршньоутробному перiодi i тривае про-тягом онтогенезу [7]. Тому, як ендогены, так i екзо-генн чинники постмно впливають на яюсть процесу кровотворення, що вщображаеться у порушены гю-тоархтектонки кюткового мозку (КМ) [6,9]. У наш час значно! актуальной набувають проблеми гема-тоекологп, у межах яко! ведуться доотдження впли-ву екзогенних факторiв. Одним з найпотужнших по-лютан^в е солi важких металiв (СВМ), як у деяких регюнах Сумсько! област перевищують гранично допустимi концентраци у водi та фунт [1].
На сьогодн з'ясовано, що бтьшють важких ме-талiв (ВМ) е життево необхщними елементами, як потенцюють значну ктьюсть реакци у вЫх живих
оргаызмах [8]. Але за умови !х надлишкового над-ходження або порушення !х метаболiзму вони про-являють сво! токсичн властивосД хоча бтьшють з них е ессен^альними мiкроелементами (МЕ) [2].
Другим, не менш важливим, напрямком сучасно! медицини, е пошук адекватних корегуючо-профтак-тичних засобiв, яю б сприяли пщвищенню стмкост оргаызму до умов постмно зростаючо! урбаызацп та техычного прогресу. Враховуючи виражен проо-ксидантн властивост ВМ, з одночасним ураженням ДНК, клмтинних мембран, судин та Ыших складових бтьшос^ тканин, виправданим е використання в^ тамшу Е, який протидiе бтьшос^ цих ефекпв [10].
Тому метою нашого дослщження стало вивчен-ня елементного складу КМ щурiв за умов модельо-ваного мiкроелементозу та корекци !х акумулятив-них властивостей втамшом Е.
Об'ект i методи дослщження. Вивчення вмю-ту ВМ у КМ проводилося на 84 бтих безпородних статевозртих (4 мюяц^ щурах-самцях лши Вютар. Пiдцослiднi тварини перебували на стандартному
Таблиця.
Розподш щурiв при експериментальному дослiдженнi
1група тварин
30 дiб 90 дiб
Серiя 1 Контроль 6 6
Серiя 2 СВМ 6 6
Серiя 3 СВМ + BiT. Е 6 6
II група тварин
120 дiб (30 дiб реадаптацй) 180 дiб (90 дiб реадаптацй)
Серiя 1 Контроль 6 6
Серiя 2 -СВМ Вода 6 6
Серiя 3 +Вп". Е 6 6
Серiя 4 -СВМ Вп". Е 6 6
Всього 84
рацюн1 харчування у прим1щенн1 в1вар1ю медичного шституту Сумського державного ун1верситету при температур! пов1тря 20-250С, вологост1 - не бтьше 50%, св1тловому режим! дены/н1ч. Ус1 досл1дження п1д час експерименту проводилися згщно бюетич-них норм I правил «бвропейсыко! конвенцИ про за-хист хребетних тварин, як використовуютыся для експеримент1в та шших наукових ц1лей» (Страсбург, 1986).
Ус1 тварини, як1 були використан в експериментальному досл1дженн1, нами розподтеы на дв1 групи (табл.). Перша група включала три сери ла-бораторних тварин (по 12 щур1в у кожнм): перша -контрольна сер1я (тварини вживали звичайну питну воду, якють яко! вщповщала сан1тарним нормам); друга сер1я - щури, як1 отримували водний роз-чин сум1ш1 СВМ: цинку ^п804х7Н20) - 5 мг/л, м1д1 (0и304х5Н20) - 1 мг/л, зал1за (РеЭ04) - 10 мг/л, мар-ганцю (Мп!304х5Н20) - 0,1 мг/л, свинцю (РЬ(Ы03)2) -0,1 мг/л та хрому (К20г207) - 0,1 мг/л)); третя - щури, що отримували вищезазначену сум1ш солей на фон1 корекцИ зм1н в1там1ном Е. Добова потреба у в1там1н1 для одного щура склала близыко 2 мг (за формулою Ю.Р. I РС. Риболовлевих), що дор1внювало 1 крапл1 з очно! птетки. Коректор давали тваринам перо-ралыно. З метою вивчення пщгострого та хрон1чного накопичення ВМ тварин виводили з експерименту (шляхом декапггаци пщ еф1рним наркозом) на 30-ту та 90-ту добу (по 6 тварин з кожно! серп).
Друга група (процес реадаптаци) включала чоти-ри серп лабораторних тварин (по 12 щур1в у кожнм): перша - контрольна сер1я; друга - тварини, як1 вживали розчин сум1ш1 СВМ (90 д1б), а пот1м переходили на звичайну питну воду; третя - тварини, як1 вживали розчин сум1ш1 СВМ на фон1 корекци в1там1ном Е (90 д1б), а пот1м переходили на звичайну питну воду та продовжили вживати вггамш Е; четверта - тварини, як1 вживали розчин сум1ш1 СВМ (90 д1б), а пот1м вживали звичайну питну воду з в1там1ном Е. Процес швидко! та вщдалено! реадаптаци вивчали шляхом виведення з експерименту по 6 тварин з кожно! сери на 30-ту (4 мюяць експерименту) та 90-ту (6 мюяць експерименту) доби реадаптаци.
З метою встановлення вмюту ВМ в 1 мг до-отджувано! тканини в лабораторп атомно-аб-сорбцмного аналiзу Центру морфологiчних дослщжень СумДУ нами виконана атомна спек-трофотометрiя. Для отримання матерiалу ми проводили видтення стегнового фрагменту кiсткового мозку у середнм частинi. Пiсля цього проводилося виштовхування вмiсту кютково-мозково! порожнини за допомогою бужуючих засобiв (рис. 1).
Отримана при цьому тканина тдлягала по-дальшим дослiдженням. Зразки тканини спа-лювали в тиглях у муфельнм печi при темпера-турi 4500С. Пiсля вологого озолення попелу в солянм кислотi (1 мл), вмют тиглю розчиняли в азотнм кислотi (1 мл) при нагрiваннi i доводили об'ем розчину до 10 мл. Отриманий розчин аналiзували на спектрофотометрi С115-01 iз полуменевим та електротермiчним атомiзато-ром. Вмiст кожного МЕ вимiрювався за певно! довжини хвилi: Zn - 213,9 нм, Cu - 324,7 нм, Pb -217,0 нм, Cr - 357,9 нм, Fe - 248,3 нм та Mn - 279,5 нм. Проведення вимiрiв та розрахункiв проводили з використанням програми AAS-SPECTR.
Обробка результа^в проводилася прикладними статистичними методами, як використовуються в медицинi, за допомогою програми Microsoft Excel 2010 з додатком AtteStat 12.0.5. ОцЫку вiрогiдностi розбiжностей порiвнюваних показникiв проводили з використанням 1_1-критерю Манна-Уiтнi (u). Резуль-тати вважали статистично достовiрними при ступе-ню вiрогiдностi бiльше 95% (р<0,05).
Результати дослiджень. Шляхом проведення спектрофотометрп ми встановили вмiст кожного з ВМ (Fe, Cu, Zn, Mn, Pb та Cr) у 1 мг КМ контрольно! сери тварин. Вмют залiза у кровотворнм тканин у се-редньому склав 516,32±22,48 мкг/г мiдi - 15,15±0,92 мкг/г, цинку - 58,72±3,96 мкг/г марганцю - 3,3±0,32 мкг/г, хрому - 1,9±0,19 мкг/г та свинцю - 0,63±0,06 мкг/г. Загальна ктькють ВМ у гемопоетичнiй тканин у середньому становила 596,1±21,895 мкг/г. Статистично достовiрних вiдмiнностей мiж показниками всiх контрольних серiй тварин згщно критерт Ман-на-Уiтнi не виявлено (р>0,05).
У тварин, яким додавали СВМ у воду, ктькос-т ВМ у кровотворнiй тканин значно зростала. Так, на 30 добу спостерталося достовiрне (р<0,05) пе-ревищення показникiв Fe на 87,5%, Cu - на 73,5%, Zn - на 37,6%, Mn - на 62%, Cr - на 78,6% та Pb -на 84,7%. Загальна ктькють ВМ зросла на 82,1% та складала 1086,68±33,43 мкг/г (рис. 2). При про-лонгацп експерименту акумулювання ВМ у гемопо-етичн тканин продовжувало наростати. Але, слщ вщмггити, що темпи цього збтышення були не такими стрiмкими. Так, у порiвняннi з даними iнтактних тварин (р<0,001), на 90 добу кiлькiсть Fe перевищу-вала показники норми на 147%, Cu - на 130,6%, Zn - на 59,4%, Mn - на 105%, Cr - на 134,7% та Pb - на 182%. Загальна ктькють ВМ зросла на 137,5% та складала 1406,98±52,35 мкг/г.
Використання у якос^ коректора вггамЫу Е спо-втьнювало накопичення ВМ у кровотворнм ткани-нг Через 1 та 3 мiсяцi експерименту виявлено вiд-
повiдне зростання Fe на 41,03% та 80,3%, Cu - на 60,2% та 91,8%, Zn - на 31,2% та 44,4%, Mn - на 52,3% та 79,9%, Cr - на 63,2% та 108,5% та Pb - на 57,5% та 122%. Загальна кшьюсть ВМ зросла на 40,8% та 74,3% вщповщно, у середньому складаючи 840,01±21,02 мкг/г та 1032,36±44,81 мкг/г (рис. 3).
В обох серiях тварин найбшьше акумулювалися у КМ мщь, хром та свинець, найнижчими були показ-ники цинку.
Другою частиною нашого дослiдження було встановлення особливостей виведення з оргашз-му тварин надлишку ВМ. Для цього серiю 2 другоТ групи було роздiлено на 2 частини: перша - щури, яким припиняли давати СВМ, та друга - тварини, яким одночасно з вщмЫою ксенобютиюв додавали в^амЫ Е.
У першому випадку спостер^алося, хоча i не значне, але зменшення кiлькостi ВМ у гемопоетич-нiй тканинi. Так, через тридцять дшв кiлькiсть зал^ за зменшилася на 22,3% (р=0,004), мiдi - на 23,8% (р=0,004), цинку - на 19,5% (р=0,004), марганцю -на 15,1% (р=0,004), хрому - на 18,4% (р=0,037) та свинцю - на 12,8% (р=0,005). Загальна кшьюсть ВМ знизилась на 22,1% (р=0,004).
Але отримаш показники через мюяць пiсля вщ-мiни СВМ все ще перевищували показники контр-ольноТ групи тварин: кiлькiсть Fe була бшьшою на 89,3%, Cu - на 67,2%, Zn - на 29,7%, Mn - на 78%, Cr - на 93,7% та Pb - на 135,7%. Сумарно кшьюсть ВМ була на 82,9% бшьшою за показники контролю, у середньому складаючи 1096,76±59,6 мкг/г (рис. 4).
Пролонгащя спостереження за тваринами су-проводжувалася подальшим зниженням ВМ у КМ. Вщбувалося поступове виведення ксенобютиюв iз гемопоетичноТ тканини. Так, показники вмюту залiза через 90 дiб реадаптацiйного перiоду зменшилися на 40,8%, мiдi - на 33,5%, цинку - на 29,9%, марганцю - на 36,6%, хрому - на 30,9% та свинцю - на 27,5% (р<0,001). Загальна кшьюсть ВМ знизилася на 40,8%. Хоча i спостер^алося суттеве наближення цих показниюв до норми, але вони все ще в^^знялися вщ даних контрольно!' групи тварин (рис. 4).
У тварин, яким поряд з вщмшою СВМ одночасно почали додавати в^амш Е, спостер^алося бшьш стрiмке зниження ВМ у кровотворнм тканиш. Через 1 та 3 мюяц пiсля припинення затравки ксено-бiотиками кiлькiсть залiза все ще пере-вищувала показники контролю вщповщно на 65,8% та 26%, мщ - на 53,2% та 21,2%, цинку - на 24,1% та 9,7%, марганцю - на 61,4% та 23,7%, хрому - на 78,1% та 49,2% та свинцю - 108% та 69,8%. Сумарно кшьюсть ВМ знизилася на 31% та 47,4% у порiвняннi з показниками 90 доби експерименту (рис. 5).
Дещо Ышими виявилися результати у тварин, яю протягом 90 дiб вживали СВМ разом з в^амЫом Е та у реадаптацмний перюд продовжили отримувати корегу-ючу профшактику. У цих щурiв i до цього найнижчi показники вдоилення бшьше на-
Рис. 1. Методика отримання КМ для xiMi4Horo до^дження. 1-3 - етапи вилучення КМ. А - стегнова юстка, Б - КМ, В - заЫб для виштовхування КМ, Г - отримана тканина
КМ для xiмiчного дослiдження. ближалися до норми, хоча не завжди досягали рiвня iнтактних тварин. Вони на 30 та 90 добу реадаптацм-ного перюду перевищували вщповщно показники норми для Fe на 35% та 16%, Cu - на 39,2% та 17,4%, Zn - на 19,3% та 6,5%, Mn - на 41,7% та 21%, Cr - на 67,7% та 35,8% та Pb - на 71% та 37,2%. Загальн показники вмюту ВМ перевищували на 33,7% та 15,7% вщповщно, у середньому складаючи 801,74±22,44 мкг/г та 685,74±19,17 мкг/г.
Рис. 2. Показники вм^ту ВМ у щурiв контрольной серп (К) з показниками тварин, що протягом 30 дiб вживали СВМ (ВМ).
ставали
Рис. 3. Показники вм^ту ВМ у щурiв контрольно!' серп (К) та тварин, що протягом 30 (ВМ+Е (30)) та 90 (ВМ+Е (90)) дiб вживали СВМ з в^амшом Е.
Обговорення. Шляхом проведения атомно! спектрофотометр!! нам вдалося встановити вмют Ре, 0и, 7п, Мп, РЬ та 0г у КМ, який був отриманий з1 стегнового сегменту кютки (у його середшй части-ш) шляхом виштовхування вм1сту юстковомозково! порожнини за допомогою бужуючих засоб1в. КМ ха-рактеризувався вар1абельним вмютом р1зних ВМ з1 значним переважанням зал1за (у середньому 516,32 мкг/г), м1д1 (у середньому 15,15 мкг/г) та цинку (у середньому 58,72 мкг/г) при вщносно низьких по-казниках вм1сту марганцю (у середньому 3,3 мкг/г), хрому (у середньому 1,9 мкг/г) та свинцю (у середньому 0,63 мкг/г). Загальна кшькють ВМ у гемопое-тичшй тканин у середньому становила 596,1 мкг/г.
КМ у процес життед1яльност1 зазнае значних зм1н, що пов'язано з вковими його особливостями та впливом на нього навколишнього середовища
Рис. 4. Показники BMicTy ВМ у щурiв контрольно!' серп (К) та тварин, що протягом 90 дiб вживали СВМ (90), на 30 (120) та 90 (180) добу реадаптацп.
[5]. EK3oreHHi полютанти здатнi акумулю-ватися в ycix органах opraHi3My. Проведе-не нами експериментальне до^дження з додаванням до рацюну щурiв СВМ (тва-рини 2-оУ серií 1-оТ групи) виявило значнi коливання кiлькостi ВМ у КМ (рис. 6-А). Спостерiгаeться стрiмке накопичення Fe, Cu, Zn, Cr, Mn та Pb. Нами виявлено рiзну штенсивнють акумулювання вищезазна-чених ВМ - найбшьше зростала кшькють залiза, хрому та свинцю, при умовi най-нижчого накопичення цинку. Це пояс-нюеться пiдвищеною чутливютю КМ до залiза (iнтенсивне його використання в еритроцитопоезО, порушенням захисних механiзмiв до надвисоких доз токсичних елемен^в (хром та свинець), наявнютю антагонiстичних вiдносин мiж рiзними м^ кроелементами (цинк, конкуруючи з ш-шими ВМ, призводить до Ух виведення), зростанням проникност судинноТ стЫки [3,4]. У мiру пролонгацiТ експерименту вiдбувалося збiльшення накопичення по-лютан^в, але темпи цього акумулювання менш вираженими у зв'язку з актива^ею компенсаторних механiзмiв. Пiсля припиненнi до-давання СВМ до води (тварини 2-оТ серiТ 2-оТ групи) у щурiв поступово вiдбувалося зменшення накопичення хiмiчних елементiв (рис. 6-Б). Спостер^ало-ся виведення ВМ з КМ (найбшьш повiльно виводи-лися свинець та хром).
Як виявилося, за умови використання коректора (в^амЫу Е) у КМ та кровi змЫи мають менш вира-жений характер (рис. 7). Так, у тварин (щури 3-оТ серп 1-оТ групи), як протягом 90 дiб споживали СВМ разом з терапевтичною дозою коректора (9,1 мг/кг), спостер^алося менш стрiмке накопичення ВМ у гемопоетичшй тканинi. Через 90 дiб загальна Тх кшькють перевищувала показники контролю на 74,3%, при цьому кшькють Fe зросла на 80,3%, Си - на 91,8%, Zn - 44,4%, Мп - 79,9%, Cr - 108,5% та Pb - 122%. Як i у випадку iз iзольованим вживанням СВМ, у тварин 3-оТ серп 1-оТ групи виявлена тенденщя до бшьш стрiмкого накопичення ВМ протягом перших 30 дiб зi значно бшьшим зростанням кшькост хрому та свинцю, при умовi найнижчого накопичення цинку.
У тварин, як пюля вживання СВМ, отримували вп~амш Е (щури 3-оТ серп 2-оТ групи) спостер^алося бiльш стрiмке виведення ВМ з КМ, у порiвняннi з щурами 2-оТ серп 2-оТ групи (рис. 7). На 90 добу реадаптацп Тх сумарна кшькють знизила-ся на 47,4%, але не досягала показниюв контрольно)' групи тварин, на 24,4% пере-вищуючи Тх значення. ЗовЫм шшою була ситуащя у щурiв, якi весь час отримували в^амЫ Е (4-а серiя 2-оТ групи). У них на фон значно нижчих показниюв акумулювання ВМ у КМ протягом реадаптацмного перюду спостерiгалося майже повне виведення ксенобютиюв iз гемопоетичноТ
тканини. Але це стосувалося у бшьшм мiрi лише Ре та 7п. Щодо Сг та РЬ, то нав^ь за умови !х зменшення у КМ, у тварин 4-о! серп 2-о! групи через 3 мюяц спостере-ження пiсля вiцмiни СМВ перевищували показники норми на 35,8% та 37,2%, вщ-повiцно.
Аналiзуючи вищезазначене, можна стверджувати, додавання втамну Е до рацiону щурiв сприяло меншому накопи-ченню та бшьш швидкому виведенню ВМ з гемопоетично! тканини. Не зважаючи на використання корегуючо! терапií, рiвнi металiв не досягають показниюв контролю, нав^ь на 90 добу пiсля припинення споживання СВМ, хоча у разi постмного отримання вiтамiну Е протягом експери-менту та вщновного перюду максимально наближаються до зна-чень контрольно! серií тварин.
Висновки. За умови вживан-ня солей важких металiв спосте-рiгаеться стрiмке накопичення важких металiв у кютковому мозку (протягом першого мiсяця). При пролонгацп експерименту вщбу-валося наростання накопичення полютан^в, але за рахунок ком-пенсаторних механiзмiв темпи цього акумулювання стають менш вираженими. Протягом 90 дiб вщбуваеться зрос-тання кшькост Ре на 147%, Си - на 130,6%, 7п - на 59,4%, Мп - на 105%, Сг - на 134,7% та РЬ - на 182% (р<0,001). Загальна кшьюсть ВМ зростае на 137,5% (р<0,001). За умов реадаптацп вщбуваеться посту-пова нормалiзацiя всiх вищезазначених змiн (виве-дення важких металiв з кiсткового мозку), як напря-му залежать вщ термiну вiцновного перiоцу (р<0,05).
Використання втамну Е у якостi коректора за рахунок сво!х антагонютичних властивостей з важкими металами призводить до зменшення негативного !х впливу, що проявляеться зменшенням накопичення та бшьш стрiмким виведенням важких металiв з кют-кового мозку.
Перспективи подальших досл1джень. Вивчи-ти морфологiчнi змiни у кiстковому мозку за умов впливу солей важких металiв.
Рис. 5. Показники вм1сту ВМ у щур1в контрольно!' серГГ (К) та тварин, що протягом 90 д1б вживали СВМ (90), на 30 (120) та 90 (180) добу реадаптацп з додаванням в1там1ну Е.
Рис. 6. Змши у накопиченш ВМ у КМ щурiв 2-о'Г серГГ 1-о'Г групи та 2-о'Г серп 2-о'Г групи.
Рис. 7. Показники переважання (%) кшькосп ВМ у КМ у^х серш тварин, у порiвняннi з показниками штактно'Г групи щурiв.
Лiтература
1. Dopovid' pro stan navkolysnioho pryrodnoho seredovysca v Sumskij oblasti u 2009 roci. Sumy: PKP «Ellada S»; 2010. 84 s. [in Ukrainian].
2. Zholnin AV. Himicheskie elementyi v okruzhayuschey srede i v organizme cheloveka. Chelyabinsk: ChGMA; 2000. 30 s. [in Russian].
3. Kolieva DO, Neelova OV. Biologicheskaya rol zheleza i ego obnaruzhenie v farmatsevticheskih preparatah. Uspehi sovremennogo estestvoznaniya. 2011;11:100-1. [in Russian].
4. Tronko M, Scherbak O. Mikroelementi v endokrinologiyi. Aspekti farmakologiyi. 2002;10:24-7. [in Ukrainian].
5. Hounkpatin AY, Edorh PA, Guedenon P, Alimba CG, Ogunkanmi A, Dougnon TV, et al. Haematological evaluation of Wistar rats exposed to chronic doses of cadmium, mercury and combined cadmium and mercury. African Journal of Biotechnology. 2013;12(23):3731-7.
6. Romaniuk A, Lyndina Yu, Sikora V, Lyndin M, Karpenko L, Gladchenko O, et al. Structural features of bone marrow. Interv Med Appl Sci. 2016;8:121-6.
7. Tavian M, Peault B. Embryonic development of the human hematopoietic system. Int J Dev Biol. 2005;49(2-3):243-50.
8. Thirumoorthy N, Shyam SA, Manisenthil KK, Senthil KM, Ganesh G, Chatterjee M. A review of metallothionein isoforms and their role in pathophysiology. World J Surg Oncol. 2011;9:54.
9. Travlos GS. Histopathology of bone marrow. Toxicol Pathol. 2006;34(5):566-98.
10. Wang X, Quinn PJ. The location and function of vitamin E in membranes (Review). Mol. Membr. Biol. 2000;17:143-56.
ВИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В У К1СТКОВОМУ МОЗКУ ЩУР1В В УМОВАХ МОДЕЛЬОВАНОГО М1КРОЕЛЕМЕНТОЗУ
Романюк А. М., Линдша Ю. М., Сшора В. В., Гусак 6. В., Сумцова Н. Г.
Резюме. Метою нашого до^дження стало вивчення елементного складу юсткового мозку (КМ) щурiв за умов модельованого мiкроелементозу та корекци !х акумулятивних властивостей втамшом Е. Елемент-ний склад КМ до^джували за допомогою атомно-абсорбцмно! спектрофотометри.
У тварин, яким додавали солi важких металiв у воду, юлькють важких металiв (ВМ) у кровотворнм тка-нинi значно зростала: на 90 добу юлькють Fe перевищувала показники норми на 147%, Cu - на 130,6%, Zn - на 59,4%, Mn - на 105%, Cr - на 134,7% та Pb - на 182% (р<0,001). Використання у якост коректора вiтамiну Е сповтьнювало накопичення ВМ у кровотворнiй тканинг У мiру пролонгацi! експерименту вщ-бувалося наростання накопичення полютантiв, але темпи !х акумулювання стають менш вираженими у зв'язку з актива^ею компенсаторних механiзмiв. Використання вiтамiну Е у якост коректора за рахунок сво!х антагонiстичних властивостей з ВМ призводить до зменшення негативного !х впливу. Ключовi слова: кiстковий мозок, важю метали, мiкроелементоз.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В КОСТНОМ МОЗГЕ КРЫС В УСЛОВИЯХ МОДЕЛИРУЕМОГО МИКРОЭЛЕМЕНТОЗА
Романюк А. Н., Лындина Ю. Н., Сикора В. В., Гусак Е. В., Сумцова Н. Г.
Резюме. Целью нашего исследования стало изучение элементного состава костного мозга (КМ) крыс в условиях моделируемого микроэлементоза и коррекция их аккумулятивных свойств витамином Е. Элементный состав КМ исследовали с помощью атомно-абсорбционной спектрофотометрии.
У животных, которым добавляли соли тяжелых металлов в воду, количество тяжелых металлов (ТМ) в кроветворной ткани значительно возрастала: на 90 сутки количество Fe превышала показатели нормы на 147%, Cu - на 130,6%, Zn - на 59,4%, Mn - на 105%, Cr - на 134,7% и Pb - на 182% (р <0,001). Использование в качестве корректора витамина Е замедляло накопление ТМ в кроветворной ткани. По мере пролонгации эксперимента происходило нарастание накопления полютантов, но темпы их аккумулирования становятся менее выраженными в связи с активацией компенсаторных механизмов. Использование витамина Е в качестве корректора за счет своих антагонистических свойств с ТМ приводит к уменьшению негативного их влияния.
Ключевые слова: костный мозг, тяжелые металлы, микроэлементоз.
DETERMINATION OF HEAVY METALS IN RAT BONE MARROW UNDER MODELING MICROELEMENTO-Romaniuk A. M., Lyndina Yu. M., Sikora V. V., Gusak Ye. V., Sumtsova N. G.
Abstract. Problems of haematoecology, which studies the effect of exogenous factors on biocenosis, are becoming urgent today. Heavy metal salts (HMS) are among the most significant pollutants. The second important challenge of modern medicine is a search for relevant corrective and preventive means to increase the resistance of an organism to environmental pollution.
This study was performed to determine the element composition of the rat bone marrow (BM) under modeling microelementosis and correction of accumulation capacity of rats with vitamin E.
Object and methods. The study of the heavy metal (HM) content in BM was performed on 84 adult (4 months old) male albino Wistar rats, allocated into two groups (a period of HMS intoxication and a period of readaptation) and three subgroups (control, HMS intake and correction of changes with vitamin E). Atomic absorption spectrophotometry was used to determine the element composition of BM. Measurements and calculations were performed with AAS-SPECTR programme.
Results. Animals, treated with HMS in water, showed a significant increase of HM in blood-forming tissue. Compared to intact animals (p<0.001), Fe revealed 147% higher than normal, Cu - 130.6%, Zn - 59.4%, Mn -105%, Cr - 134.7% and Pb - 182% higher than normal on the 90th day. The overall amount of HM increased by 137.5% and ranged 1406.98±52.35 mg/g. Application of Vitamin E delayed accumulation of HM in blood-forming tissue. Readaptation period showed lower concentration of pollutants in blood-forming tissue and depended on the corrective supplementation and the period of observation.
Conclusions. Intake of heavy metal salts causes growing accumulation of heavy metals in bone marrow (during the first month). The prolonged experiment revealed increasing accumulation of pollutants, but compensatory mechanisms created favourable conditions to delay the accumulation. During 90 days Fe increased by 147%, Cu - 130.6%, Zn - 59.4%, Mn - 105%, Cr - 134.7% and Pb - 182% (p<0.001). Readaptation gradually normalizes all the above-mentioned changes (removal of heavy metals from the bone marrow), which depends on the duration of the reabilitation period (p<0.05).
Vitamin E supplementation due to its antagonistic properties toward heavy metals reduces their negative effect, revealed in lower accumulation and faster removal of heavy metals from bone marrow.
Key words: bone marrow, heavy metals, microelementosis.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 23.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-177-181 УДК 616.89-008:616.895-02:616.8
Скрипшков А. М., Животовська Л. В., Боднар Л. А., Животовська А. I.
ПАТОПСИХОЛОГ1ЧН1 ЧИННИКИ ДЕЗАДАПТИВНИХ СТАН1В ПРИ
АФЕКТИВНИХ РОЗЛАДАХ НЕВРОТИЧНОГО ГЕНЕЗУ
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Стаття е фрагментом на-уково-дослщно! теми «Клшко-психопатолопчы доотдження та оптимiзацiя л^вальних i реабтгга-цмно-профтактичних заходiв за умов рiзних пси-хiчних розладiв з урахуванням гелюметеофакто-рiв та бюлопчних ритмiв» (№ державно! реестраци 011511000839).
Вступ. Психiчне здоров'я та психiчне благопо-луччя е найважлившими складовими високого рiвня якост життя, що дають змогу людин вважати свое життя повноцЫним та значущим, бути активними i творчими членами сусптьства [8]. Сьогодышнм стан укра!нського сусптьства характеризуется складними суперечливими процесами змши житте-вих цiнностей, орiентирiв кожно! окремо! особистос-тi. Стресовi - навантаження рiзно! сили i спрямова-ностi, надмiрна iнтенсивнiсть потокiв рiзнопланово,|, iнформацi!, зашвидкий темп життя - усе це суттево впливае на здоров'я Ыдивща та досить часто стае предиспонуючим чинником виникнення психопато-лопчно! симптоматики [1,3].
Аналiз стану захворюваност психiчно! сфери по-казуе, що основну проблему становлять непсихо-тичн розлади психiки i поведшки [7]. На сучасному етапi ключного та експериментального вивчення пограничних розладiв встановлено, що в !х патоге-
незi провiдне значення належить розладам вищих форм пристосувально! дiяльностi - психоемоцй нiй та психофiзiологiчнiй адаптаци, порушенню д^ яльностi адаптивних механiзмiв, що локалiзованi у лiмбiчнiй системi мозку та обумовлюють функцiо-нальний стан симпатично!, парасимпатично! та не-йро-ендокринно! системи [17,18]. При цьому саме емоцмы розлади стають основними проявами пато-логiчного процесу на вЫх етапах його формування, розвитку та переб^у хвороби [10,19].
За даними рiзних епiдемiологiчних дослiджень, поширенiсть тривожних розладiв у популяцi! до-сягае 6,5%, у загально-медичнм мережi - до 15%, а протягом життя становить до 25% [4]. Також iз л^ тературних джерел вщомо, що депресi! е основним дiагнозом у 5-10% усiх випадкiв звернення за пер-винною медичною допомогою, а за наявност со-матично! патологi! супутня клiнiчна картина депреси фiксуеться у 12-25% хворих [2]. У зв'язку з вищеви-кладеним, великого теоретичного та практичного значення набувае вивчення ролi та значення емоцй них порушень у ланцюгу формування рiзних форм пограничних психiчних розладiв, що дозволить за-поб^и дiагностичним помилкам та розходженням, здмснювати проведення патогенетично спрямова-но! диференцмовано! терапi! [9].
