CC BY
29
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 612.112:616.61-089.843:616.61-033.7-007.285-07 DOI: 10.22141/2307-1257.6.4.2017.114057
\
• M * 4 * *
ДУ «Нацюнальний Шститут xipypaif та трансплантологи im. O.O. Шал'това» НАМН УкраТни, м. Kufe, УкраТна
Визначення рiвня субпопуляцш лiмфоцитiв периферично'У KpoBi для дiагностики хрошчно! реакцп вiдторгнення ниркових алотрансnлантатiв
For cite: Pochki. 2017;6(4):200-205. doi: 10.22141/2307-1257.6.4.2017.114057
Резюме. Актуальнiсть. Одтею з основних причин втрат ниркових anompammaHmamie (НАТ) у eidda-лет строки тсля трансплантацп е прогресуюча хротчна дисфункщя ниркового алотрансплантата (ХДНА), причиною розвитку яког в 20-60 % випадюв е хрончне вiдmopгнення (ХВ). Дiaгнoсmикa причин дисфункцп трансплантата базуеться на мopфoлoгiчнoму до^джент, яке через твазивтсть мае ряд недолтв. Тому великий ттерес являе пошук нетвазивних меmoдiв дiaгнoсmики стану НАТ, зокрема, до-oniдження клтинног ланки тунног вiдпoвiдi. Мета. До^дження вiднoснoi кiлькoсmi субпопуляцш лмфо-циmiв периферичног кpoвi та ix спiввiднoшення в pеципiенmiв у вiддaленoму пеpioдi тсля трансплантацп нирки, оцтювання iнфopмamивнoсmi цих показникв для дiaгнoсmики ХВ НАТ. Матерiали та методи. До-oniджено piвнi субпопуляцш лiмфoциmiв (Т-клтини, Т-хелпери, Т-цитотоксичт, Т-активоват, T-NK-клтини, В-клтини, NK-клтини) у 43 pеципiенmiв НАТ залежно вiд переб^у вiддаленoгo тсляоперацтного пери оду та стану алотрансплантата через 1-9 роюв тсля алотрансплантацп нирки, яш були розподтеш згiднo з мopфoлoгiчнoю верифта^ею дiaгнoзу на двi групи. Група 1 — 23 xвopi iз задовтьною функщею НАТ без ознак вiдmopгнення; група 2 — 20 хворих iз ХДНА, обумовленою хрончною реак^ею вiдmop-гнення (ХРВ) за даними пункцшног' бюпсп. До контрольног групи увтшли 23 здopoвi донори, чиг показ-ники становили референтний коридор. Результати. Даш aнaлiзу показали тдвищення сеpеднix piвнiв Т-активованих лiмфoциmiв у групах 1 та 2 щодо контрольног (8,9 ± 2,0; 8,4 ± 2,4; 6,8 ± 2,1 вiдпoвiднo). Також виявлено зниження сеpеднix показникв piвнiв T-NK-клтин (2,4 ± 2,0) та В-клтин (9,6 ± 2,0) у гpупi 2 щодо показнитв групи 1 (5,6 ± 1,8 та 12,4 ± 2,4 вiдпoвiднo). Анaлiз тдекЫв спiввiднoшення мiж окремими субпопуляцтними одиницями лiмфoциmiв показав статистично вipoгiдну значущкть piзницi мiж тдек-сом Т-кл1тини/Т^К-кл1тини (22,53 га 46,89в групах 1 та 2 вiдпoвiднo; p < 0,05) та тдексом Т-активоват/В-клтини (1,14 vs 4,17 в групах 1 та 2 вiдпoвiднo; p < 0,05). При цьому чутливкть тдексу Т-клтини/Т-NK-клтини становила 70 %, специфiчнiсmь — 60 %. Чутливтть тдексу Т-активоват/В-клтини дopiвнювaлa 55 %, специфiчнiсmь — 50 %. Висновки. Зниження piвня T-NK-клтин ближче до нижнього порогового зна-чення референтного коридора i, вiдпoвiднo, спiввiднoшення Т-клImини/T-NK-клImини в межах44,49-49,29 (46,89 ± 2,40) у вiддaленoму тслятрансплантацтному пеpioдi може бути додатковою ознакою ХРВ як причини прогресуючог дисфункцп НАТ.
Ключов1 слова: нирковий алотрансплантат; субпoпуляцiiлiмфoциmiв; хрончнареакщя вiдmopгнення
Вступ
У наш час операщя алотрансплантацп нирки (АТН) стала методом вибору в лгкувант хворих на термшальну ниркову недостатшсть. Сучасш схе-ми iмуносупресивноï терапп дозволяють досягти
високого рiвня рiчного виживання ниркових ало-трансплантапв (НАТ). Проте протягом рошв шсля операци вщбуваеться кумулятивне ушкодження алотрансплантата внаслщок iмунних i неiмунних меха-нiзмiв, що призводить до порушення його функцп.
© « », 2017 © «Kidneys», 2017
© . ., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
: ' , , , « .. » ,. , 30,., 03680, ; e-mail: [email protected]
For correspondence: Ruben Zohrabyan, MD, Head of the Kidney Transplantation Department, State Institution "A.A. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of National Academy of Medical Science of Ukraine, Heroyv Sevastopolya st., 30, Kyiv, 03680, Ukraine; e-mail: [email protected]
Основними причинами втрат НАТ у ввддалеш строки шсля трансплантаци е смерть рецишента з функцюнуючим трансплантатом i прогресуюча хрошчна дисфункцiя ниркового алотрансплантата (ХДНА) з виходом у термшальну хронiчну ниркову недостатнiсть. Остання е наслщком широкого спектра патолопчних процесiв, рiзних за своею природою, що потребують рiзних, тд час протилежних пiдходiв до лшування [1—5]. Серед таких патологш найбiльш поширеними е хрошчне ввдторгнення, асоцiйована з нефротоксичнiстю iнгiбiторiв каль-циневрину нефропатiя, рекурентний та de novo гло-мерулонефрит трансплантата, вiруснi та бакт^аль-нi запальн процеси, викликаний неспецифiчними неiмунними факторами нефросклероз [6, 8—11]. Варто зауважити, що серед уае! кiлькостi причин розвитку ХДНА хрошчне ввдторгнення становить 20-60 % [9—12].
Реакщя вiдторгнення трансплантата вщбуваеть-ся за учасл Т-лiмфоцитiв, специфiчних до антигешв донора, — лiмфоцитiв CD8 та CD4, яш беруть участь в алерпчних реакцiях уповiльненого типу. Однак при дослiдженнi бiоптатiв НАТ в шфшьтрап вияв-ляють також велику шльшсть В-лiмфоцитiв, плаз-матичних клiтин, NK-лiмфоцитiв та iн. [13—15].
Переважний механiзм iмунно! вiдповiдi (клгтин-ний або гуморальний) i ступiнь ушкодження трансплантата визначаються генетичними вiдмiнностями донора та рецишента, а також сенсибшзашею.
Деяш автори оцiнюють активнiсть вщторгнен-ня трансплантата за динамiкою вмiсту Т-хелперiв i Т-супресорiв (або Т-цитотоксичних лiмфоцитiв) у кровi. В реакцй' ввдторгнення вiдiграють роль i ме-дiатори клiтинного iмунiтету — цитокiни. Зокре-ма, iнтерлейкiн-2 (1Л-2) (головний фактор росту Т^мфоципв, що стимулюе пролiферацiю цито-токсичних Т-лiмфоцитiв) виробляеться основним типом Т-хелперiв — Th1, а тип Th2 виробляе факто-ри росту В-тмфоцитш (1Л-4) [14—16].
Точна дiагностика причин дисфункцп трансплантата дозволяе своечасно вжити вiдповiдних за-ходiв i таким чином подовжити строк його функць онування.
Золотим стандартом дiагностики стану НАТ як у ранньому, так i у вiддаленому шслятрансплаш'ацш-ному перiодi е морфологiчне дослiдження — при-життева пункцiйна бiопсiя трансплантата. Однак цей метод мае й сво! недолiки, а саме небезпеку кровотеч^ формування внутрiшньониркових арте-рiовенозних шунтш та iншi. Тому неабиякий штерес являе пошук iнших, неiнвазивних, методiв дiагнос-тики стану НАТ [17—19].
З огляду на вищезазначене, цiкавим уявляеться дослвдження клггинно! ланки iмунно! вiдповiдi в рецишенпв НАТ у вiддаленому пiсляоперацiйному перюд^ зокрема, показникiв рiвнiв субпопуляцiй лiмфоцитiв периферично! кровi.
Мета дослвдження — визначення рiвнiв субпо-пуляцiй лiмфоцитiв периферично! кровi та !х ств-
вiдношення у реципiентiв НАТ при хротчному вiдторгненнi трансплантата та можливють застосу-вання цих показникiв для нешвазивно! дiагностики дано! патологй' у вщдаленому пiсляоперацiйному перiодi.
Матерiали та методи
У 43 рецишенпв iз НАТ, що функцiонували понад рш, дослiджували рiвнi субпопуляцiй лiм-фоципв (Т-клiтини (CD3+, CD19), Т-хелпери (CD3+, CD4+), Т-цитотоксичнi (CD3+, CD8+), Т-активоваш (CD3+, HLA-DR+), T-NK клiтини (CD3+, CD16+/56+), В-клгтини (CD3—, CD19+, HLA-DR+), NK-клiтини (CD3—, CD16+/56+). Дiагностика стану НАТ проводилась на пiдставi даних клiнiко-лабораторних та шструментальних методiв дослi-дження, результатiв пункцшно! бiопсil.
Рiвень субпопуляцiй лiмфоцитiв визначався в сироватках кровi на проточному цитофлуориметр1 Beckman Coulter: Cytomics FC 500 (США).
Дослщжено особливостi клиинно! ланки iмунi-тету залежно ввд перебiгу вiддаленого пiсляопера-цiйного перюду та стану алотрансплантата у 43 рецишенпв НАТ через 1—9 рошв пiсля АТН, яш були розподiленi згiдно з морфолопчною верифiкацiею дiагнозу на двi групи. У групу 1 увшшли 23 хворi ia задовiльною функщею НАТ без ознак вiдторгнен-ня; у групу 2 — 20 хворих iз ХДНА, обумовленою хрошчною реакщею в1дторгнення (ХРВ) за даними пункцiйноl бiопсil. Контрольну групу становили 23 здоровi донори, чи! показники становили рефе-рентний коридор. У кожнш з груп дослiджено вщ-носнi рiвнi субпопуляцiй лiмфоцитiв периферично! кров^ виведено !х середнi показники, розраховано iндекси спiввiдношення мiж окремими субпопуля-цiйними одиницями. Проведено статистичну об-робку отриманих даних за допомогою програмного продукту Statistica 10.
Результати та обговорення
Аналiз показник1в рiвнiв субпопуляцiй лiм-фоцитiв периферично! кровi у реципiентiв НАТ у групах 1 та 2 показав, що ва середнi значения рiв-шв субпопуляцiйних одиниць не вiдрiзнялися вщ контрольно!, окрiм рiвнiв Т-активованих (CD3+, HLA-DR+) лiмфоцитiв, як1 були вiрогiдно вище в обох групах. Також виявлено зниження серед-нiх показникiв рiвнiв T-NK-клпин (CD3+, CD 16+/56+) та В-клпин (CD3—, CD19+, HLA-DR+) в груш 2 щодо показник1в групи 1. Даш наведеш в табл. 1 i на рис. 1.
Природнi кшерш Т-клiтини становлять мiнорну субпопуляцiю лiмфоцитiв, що експресують одно-часно i маркери Т-лiмфоцитiв, зокрема молекулу CD3, i антигени природних кiлерiв, таш як CD16 i CD56. У лiтературi !х позначають абревiатурою NK-T (natural killer T-cell). У людей NK-T-клпини становлять 0—6 % популяцп лiмфоцитiв кровi. Не-зважаючи на малу кiлькiсть, ш клiтини виконують
важливi iMyHoperyflHTopHi функци, тому зниження ix рiвня може мати cyrreBi ктшчш наслiдки, при-зводячи до розвитку шфекцшних, автоiмyнних, алергiчних, iмyнозапальних i онкологiчних ура-жень. Разом i3 природними кулерами i так звани-ми природженими лiмфоlдними клiтинами NK-T-лiмфоцити зараховують до лiмфоцитарного компартменту природженого iмyнiтетy людини, хоча при детальшшому аналiзi видаеться очевид-ним, що щ клiтини займають промiжне положения мiж системами природженого й адаптивного захис-ту. NK-T-клiтини мають деяку подiбнiсть до при-родних кiлерiв, однак вiдрiзияються вiд останшх за способом розпiзнаваиня антигенiв i виконанням переважно iмyнорегyляторних, а не цитотоксичних фyнкцiй [20-23].
NK-T-клiтини експресують iнварiаитний а/р Т-клiтинний аитигенрозпiзнавальний рецептор (apn'CR), що iдентифiкyе фрагменти патогешв у комплексi з некласичними антигенами пстосумю-ностi, зокрема молекулою CD1d [24].
Цi лiмфоцити можуть синтезувати i секретува-ти циток1ни як Thj-, так i Тл-профiлю [24], завдя-ки чому виконують важливi регyляторнi функци, зазвичай обмежуючи штенсившсть запалення та iмyнноl вiдповiдi для уникнення гiперергiчних ре-акцiй. A. Goubier i спiвавт. [25] виявили, що при-роднi кiлернi Т-клггини здатнi iнгiбyвати розви-ток контактного алерпчного дерматиту навiть без учасп регуляторних Т-лiмфоцитiв, що експресують молекулу Foxp3, а дефiцит цих клгган призводить до посилення алергiчного запалення у шкiрi. Як встановили J.Q. Yang i спiвавт. [26], NK-T-клп'ини здатнi супресувати продукцш антитiл автореактив-ними В-лiмфоцитами через контактний i CD1d-залежний шляхи, водночас посилюючи загальну продyкцiю IgG та експресш активацiйних маркерiв на В-клiтинах.
Китчна картина зниження рiвия NK-T-клiтии безпосередньо визначаеться функ^ми, що виконують щ лiмфоцити в органiзмi людини. У цих пащентш розвиваються автоiмyннi, алергiчнi, 1му-нозапальнi ускладнення та синдром пухлинного росту [27].
Аналiз iндексiв спiввiдношення мiж окремими субпопуляцшними одиницями лiмфоцитiв пока-
зав статистично вiрогiднy значyщiсть рiзницi мiж вдексом Т-клiтини/Т-КК-клiтини (22,53 vs 46,89 в групах 1 та 2 вiдповiдно; p < 0,05) та iндексом Т-активоваш/В-клп'ини (1,14 vs 4,17 групах в 1 та 2 вщповвдно; p < 0,05). При цьому чyтливiсть iндексy Т-клiтини/Т-КК-клiтини становила 70 %, специ-фiчнiсть — 60 %. Чутливють iндексy Т-активоваиi/ В-клiтини дорiвнювала 55 %, специфiчнiсть — 50 %. Даш наведеш в табл. 2 та на рис. 2.
Аналiз показав, що шдекс спiввiдношения мiж рiвнем Т-клiтин (CD3+, CD19 ) та T-NK-кштин
—а— Стаб1льн1
—с"ХРВ НАТ
—о— Референтний коридор
Рисунок 1. Середн значения pieHie субпопуля^йних одиниць периферичноi Kpoei e обох групах pеципieнтie НАТ та 1х в/дношення до референтного коридору значень
Таблиця 1. Середн значення субпопуляцйних одиниць лiмфоциmie периферичноi кровi
в обох групах pеципieнтie НАТ
Субпопуляцшш одиниц Г рупа1,п = 23 Група 2, n = 20 Група 3 (контрольна), n = 23
Т-клггини (CD3+, CD19-) 74,8 ± 2,1 76,8 ± 2,0 76,4 ± 1,9
Т-хелпери (CD3+, CD4+) 46,5 ± 1,8 48,3 ± 1,6 42,4 ± 1,6
Т-цитотоксичн1 (CD3+, CD8+) 25,4 ± 1,5 25,5 ± 1,7 29,8 ± 1,6
Т-активован1 (CD3+, HLA-DR+) 8,9 ± 2,0 8,4 ± 2,4 6,8 ± 2,1
T-NK-клп-ини (CD3+, CD16+/56+) 5,6 ± 1,8 2,4 ± 2,0 9,3 ± 1,7
В-кл1тини (CD3-, CD19+, HLA-DR+) 12,4 ± 2,4 9,6 ± 2,0 9,1 ± 2,0
NK-клiтини (CD3-, CD16+/CD56+) 9,1 ± 2,2 10,4 ± 1,8 11,4 ± 1,8
Таблиця 2.1ндекси спiввiдношення Mix окремими субпопуляцйними одиницями лiмфoциmiв периферичноi Kpoei в обох групах pe^nieHmie НАТ i у здорових doHopie
1ндекс сшввщношення Г рупа 1, n = 23 Група 2, n = 20 Група 3 (контрольна), n = 23 Стосовно груп 1,2, p
Т-клггини/Т-хелпери 1,67 ± 0,80 1,65 ± 1,20 1,71 ± 0,90 > 0,05
Т-кл1тини/В-кл1тини 8,3 ± 1,6 10,92 ± 1,80 7,26 ± 1,60 > 0,05
Т-хелпери/В-кл1тини 5,12 ± 2,80 7,26 ± 2,50 4,12 ± 2,40 > 0,05
Т-хелпери/Т-супресори 2,01 ± 2,50 2,07 ± 2,10 2,15 ± 2,00 > 0,05
Т-кл1тини/Т-активован1 15,92 ± 3,10 13,95 ± 2,90 6,36 ± 2,70 > 0,05
Т-кл1тини/Т-цитотоксичн1 3,12 ± 2,10 3,19 ± 1,80 3,62 ± 1,80 > 0,05
Т-кл1тини/ТлК-кл1тини 22,53 ± 2,00 46,89 ± 2,40 10,16 ± 2,20 < 0,05
Т-кл1тиниЛК-кл1тини 14,54 ± 1,40 19,28 ± 1,50 7,23 ± 1,60 > 0,05
ТЛК-кп|тиниЛК-кл|тини 0,82 ± 2,50 1,13 ± 2,50 0,87 ± 2,10 > 0,05
Т-активоваш/В-кл1тини 1,14 ± 2,80 4,17 ± 2,30 1,77 ± 2,30 < 0,05
(46,89 ± 2,40) у вщдаленому шслшрансплантацш-ному nepioAi може бути додатковою ознакою хро-шчно! реакцп ввдторгнення як причини прогресую-чо! дисфункцп НАТ.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжгу iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Рецензенти: академiк НАМН Укра!ни, членкор. НАН Укра!ни проф. О.С. Никоненко, проф. В.е. Дрiянська.
References
1. Horvath P, Capobianco I, Rolinger J, Konigsrainer A, Nadalin S, Konigsrainer I. Kidney graft salvage strategies for vascular complications during kidney transplantation: a singlecenter experience. Transplant Proc. 2017;49(6):1331-1335. doi: 10.1016/j.transproceed.2017.02.057.
2. Delgado JF, Serrano M, Moran L, et al. Early mortality after heart transplantation related to IgA anti-fi 2-glycoprotein I antibodies. Heart Lung Transplant. 2017;pii: S1053-2498(17)31797-7. doi: 10.1016/j.healun.2017.05.016.
3. Mohan M, Buros A, Mathur P, et al. Clinical characteristics and prognostic factors in multiple myeloma patients with light chain deposition disease. Am J Hematol. 2017;92(8):739-745. doi: 10.1002/ajh.24756.
4. Kir O, Zeytinoglu A, Arda B, Yilmaz M, Aggi G, Toz H. Impact of prophylaxis vs pre-emptive approach for cytomegalo-virus infection in kidney transplant recipients. Transplant Proc. 2017;49(3):537-540. doi: 10.1016/j.transproceed.2017.01.027.
5. Almardini RI, Salita GM, Farah MQ, Katatbeh IA, Al-Rabadi K. Renal impairment and complication after kidney transplant at Queen Rania Abdulla children s hospital. Exp Clin Transplant. 2017;15(Suppl 1):99-103. doi: 10.6002/ect.mesot2016. O95.
6. Chinnakotla S, Verghese P, Chavers B, et al. Outcomes and risk factors for graft loss: lessons learned from 1,056pediatric kidney transplants at the University of Minnesota. J Am Coll Surg. 2017;224(4):473-486. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.12.027.
7. Ayar Y, Ersoy A, Ocakoglu G, et al. Risk factors affecting graft and patient survivals after transplantation from de-
50.00 45.00 40.00 35.00 30.00 25.00 20.00 15.00 10.00 5,00 0,00
Г I
Ш1 f 1 ^ , - 1*1 А
со
Q
О
if Q О
I ±
CE —
I □ Стаб1льн1 И ХРВ □ Донори |
Рисунок 2.1ндекси сп'вв'дношення м'ш окремими субпопуляцйними одиницями лiмфоцитiв периферичноI кровi в обох групахреципieнтiв НАТ та у здорових донорiв
(CD3+, CD16+/56+) е бшьш презентативним для уяв-лення про перебп шзнього шслятрансплантацшно-го перюду та може бути застосованим для нешва-зивно! дiагностики хротчно! реакци вщторгнення НАТ.
Висновки
Отримаш даш дозволяють вважати, що визна-чення рiвня субпопуляцшних одиниць лiмфоци-тш: Т-клггин ^3+, CD19) i Т-ЫК-клгшн CD16+/56+) та 1х спiввiдношення е шформативним для оцiнки стану НАТ у вщдаленому тслятран-сплантацiйному перiодi.
Зниження рiвня T-NK-клiтин (CD3+, CD16+/56+) ближче до нижнього порогового значення референтного коридору ^ вiдповiдно, сшввщношен-ня Т-клiтини/Т-КК-клiтини в межах 44,49—49,29
ceased donors in a developing country: a single-center experience. Transplant Proc. 2017;49(2):270-277. doi: 10.1016/j.transpro-ceed.2016.12M9.
8. de Castro Rodrigues Ferreira F, Cristelli MP, Paula MI, et al. Infectious complications as the leading cause of death after kidney transplantation: analysis of more than 10,000 transplants from a single center. J Nephrol. 2017;30(4):601-606. doi: 10.1007/ s40620-017-0379-9.
9. Patel MH, Patel RD, Vanikar AV, et al. Invasive fungal infections in renal transplant patients: a single center study. Ren Fail. 2017;39(1):294-298. doi: 10.1080/0886022X. 2016.1268537.
10. Kamel M, Kadian M, Srinivas T, Taber D, Posadas Salas MA. Tacrolimus confers lower acute rejection rates and better renal allograft survival compared to cyclosporine. World J Transplant. 2016;6(4):697-702. doi: 10.5500/wjt.v6.i4.697.
11. Brakemeier S, Durr M, Bachmann F, Schmidt D, Gaedeke J, Budde K. Risk evaluation and outcome of pneu-mocystis jirovecii pneumonia in kidney transplant patients. TransplantProc. 2016;48(9):2924-2930. doi: 10.1016/j. transproceed.2016.05.017.
12. Ban TH, Yu JH, Chung BH, et al. Clinical outcome of rituximab and intravenous immunoglobulin combination therapy in kidney transplant recipients with chronic active antibody-mediated rejection. Ann Transplant. 2017;22:468-474. PMID: 28775248.
13. Abu Jawdeh BG, Govil A. Acute kidney injury in transplant setting: differential diagnosis and impact on health and health care. Adv Chronic Kidney Dis. 2017;24(4):228-232. doi: 10.1053/j.ackd.2017.05.005.
14. Yan Q, Luo H, Wang B, et al. Correlation between PKB/ Akt, GSK-3P expression and tubular epithelial-mesenchymal transition in renal allografts with chronic active antibody-mediated rejection. Exp Ther Med. 2017;13(5):2217-2224. doi: 10.3892/etm.2017.4261.
15. Garces JC, Giusti S, Staffeld-Coit C, Bohorquez H1, Cohen AJ, Loss GE. Antibody-mediated rejection: a review. Ochsner J. 2017Spring;17(1):46-55. PMID: 28331448.
16. Winterberg PD, Ford ML. The effect of chronic kidney disease on T cell alloimmunity. Curr Opin Organ Transplant. 2017;22(1):22-28. doi: 10.1097/M0T.0000000000000375.
17. Park ES, Ahn SS, Jung SM, Song JJ, Park YB, Lee SW. Renal outcome after kidney transplantation in Korean pa-
tients with lupus nephritis. Lupus. 2017:961203317725591. doi: 10.1177/0961203317725591.
18. Parajuli S, Reville PK, Ellis TM, Djamali A, Mandelbrot DA. Utility of protocol kidney biopsies for de novo donor specific antibodies. Am J Transplant. 2017;00:1-9. doi: 10.1111/ ajt.14466.
19. Angeletti A, Cravedi P. Looking into the graft without a biopsy: biomarkers of acute rejection in renal transplantation. Con-trib Nephrol. 2017;190:181-193. doi: 10.1159/000468967.
20. Ghinnagow R, Cruz LJ, Macho-Fernandez E, Faveeuw C, Trottein F. Enhancement of adjuvant functions of natural killer T cells using nanovector delivery systems: application in anticancer immune therapy. Front Immunol. 2017;8:879. doi: 10.3389/
fimmu.2017.00879.
21. Duvall MG, Barnig C, Cernadas M, et al. Natural killer cell-mediated inflammation resolution is disabled in severe asthma. SciImmunol. 2017;2(9). pii: eaam5446. doi: 10.1126/sciim-munol.aam5446.
22. Ribatti D. Historical overview on the morphological characterization of large granular lymphocytes/natural killer cells. Immunol Lett. 2017;190:58-63. doi: 10.1016/j.imlet.2017.07.014.
23. Klatka J, Grywalska E, Hymos A, et al. Cyclooxygen-ase-2 inhibition enhances proliferation of NKT cells derived from patients with laryngeal cancer. Anticancer Res. 2017;37(8):4059-4066. doi: 10.21873/anticanres.11791.
24. Batista VG, Moreira-Teixeira L, Leite-de-Moraes MC, Benard G. Analysis of invariant natural killer T cells in human paracoccidioidomycosis. Mycopathologia. 2011;172(5):357-63. doi: 10.1007/s11046-011-9451-5.
25. Goubier A, Vocanson M, Macari C, et al. Invariant NKT cells suppress CD8(+) T-cell-mediated allergic contact dermatitis independently of regulatory CD4(+) T cells. J Invest Dermatol. 2013;133(4):980-7. doi: 10.1038/jid.2012.404.
26. Zhang G, Nie H, Yang J, et al. Sulfatide-activated type II NKT cells prevent allergic airway inflammation by inhibiting type I NKT cell function in a mouse model of asthma. Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2011;301(6):L975-84. doi: 10.1152/aj-plung.00114.2011.
27. Berzins SP, Smyth MJ, Baxter AG. Presumed guilty: natural killer T cell defects and human disease. Nat Rev Immunol. 2011;11(2):131-42. doi: 10.1038/nri2904.
Отримано 20.09.2017 npuuHzmo do dpyKy 26.09.2017
Зограбьян Р.О., ШелестВ.В., Кубашко А.В.
ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова» НАМН Украины, г. Киев, Украина
Определение уровня субпопуляций лимфоцитов периферической крови для диагностики хронической реакции отторжения почечных аллотрансплантатов
Резюме. Актуальность. Одной из основных причин потерь почечных аллотрансплантатов (ПАТ) в отдаленные сроки после трансплантации является прогрессирующая хроническая дисфункция почечного аллотрансплантата (ХДПА), причиной развития которой в 20—60 % случаев является хроническое отторжение (ХО). Диагностика причин дисфункции трансплантата базируется на морфологическом исследовании, который вследствие инвазивности имеет ряд недостатков. Поэтому большой интерес представляет поиск неинвазивных методов диагностики со-
стояния ПАТ, в частности, исследование клеточного звена иммунного ответа. Цель. Исследование относительного количества субпопуляций лимфоцитов периферической крови и их соотношения у реципиентов в отдаленном периоде после трансплантации почки, оценивание информативности этих показателей для диагностики ХО ПАТ. Материалы и методы. Исследованы уровни субпопуляций лимфоцитов (Т-клетки, Т-хелперы, Т-цитотоксические Т-активированы, T-NK-клетки, В-клетки, Ж^-клетки) у 43 реципиентов НАТ в зависимости от течения отдаленно-
го послеоперационного периода и состояния аллотранс-плантата через 1—9 лет после аллотрансплантации почки (АТП), которые были распределены согласно морфологической верификации диагноза на две группы. Группа 1 — 23 больных с удовлетворительной функцией ПАТ без признаков отторжения; группа 2 — 20 больных с ХДПА, обусловленной хронической реакцией отторжения (ХРО) по данным пункционной биопсии. Контрольную группу составили 23 здоровых донора, чьи показатели составили референтный коридор. Результаты. Данные анализа показали повышение средних уровней Т-активированных лимфоцитов в группах 1 и 2 относительно контрольной (8,9 ± 2,0; 8,4 ± 2,4; 6,8 ± 2,1 соответственно). Также выявлено снижение средних показателей уровней Т-ЫК-клеток (2,4 ± 2,0) и В-клеток (9,6 ± 2,0) в группе 2 относительно показателей группы 1 (5,6 ±1,8 и 12,4 ± 2,4 соответственно). Анализ индексов соотношения между
отдельными субпопуляционными единицами лимфоцитов показал статистически достоверную значимость разницы между индексом Т-клетки/Т-ЫК-клетки (22,53 vs 46,89 в группах 1 и 2 соответственно; р < 0,05) и индексом Т-активированные/В-клетки (1,14 vs 4,17 в группах 1 и 2 соответственно; р < 0,05). Чувствительность индекса Т-клетки/Т-ЫК-клетки составила 70 %, специфичность — 60 %. Чувствительность индекса Т-активированные/В-клетки составила 55 %, специфичность — 50 %. Выводы. Снижение уровня Т-ЫК-клеток ближе к нижнему пороговому значению референтного коридора и, соответственно, соотношение Т-клетки/ТлК-клетки в пределах 44,49— 49,29 (46,89 ± 2,40) в отдаленном послетрансплантацион-ном периоде может быть дополнительным признаком ХРО как причины прогрессирующей дисфункции ПАТ. Ключевые слова: почечный аллотрансплантат; субпопуляции лимфоцитов; хроническая реакция отторжения
R.O. Zohrabyan, V.V. Shelest, A.V. Kubashko
State Institution "A.A. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology- of the National Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Determining the level of subpopulations of peripheral blood lymphocytes for the diagnosis of chronic renal allograft rejection
Abstract. Background. One of the main causes of renal allografts (RA) failure in the long-term period after transplantation is progressive chronic allograft dysfunction (CAD), the cause of which in 20 to 60 % of cases is chronic rejection (CR). Diagnosis of the causes of graft dysfunction is based on a morphological study, which has several disadvantages through invasiveness. Therefore, of great interest is the search for noninvasive methods for diagnosing the state of RA, in particular, the study of the cellular link of the immune response. To this end, we decided to investigate the relative number of subpopulations of peripheral blood lymphocytes and their ratio in recipients in the long-term period after kidney transplantation and to assess the informative value of these parameters for the diagnosis of CR RA. Materials and methods. The levels of lymphocyte subpopulations (T-cells, T-helpers, T-cytotoxic, T-activated, T-NK-cells, B-cells, NK-cells) were studied in 43 RA recipients depending on the course of the long-term postoperative period and allograft state 1—9 years after transplantation, who were divided into two groups depending on the morphological verification of the diagnosis. Group 1 — 23 patients with satisfactory RA function without signs of rejection; group 2 — 20 patients with CAD caused by a CR according to a puncture biopsy. The control group consisted of 23 healthy
donors, whose parameters made up the reference corridor. Results. The analysis showed an increase in the average levels of T-activated lymphocytes in the groups 1 and 2 relative to the control one (8.9 ± 2.0, 8.4 ± 2.4, 6.8 ± 2.1, respectively). There was also a decrease in the mean levels of T-NK cells (2.4 ± 2.0) and B-cells (9.6 ± 2.0) in group 2 as compared to indicators of group 1 (5.6 ± 1.8 and 12.4 ± 2.4, respectively). Analysis of the correlation between specific subpopulation units of lymphocytes showed a statistically significant difference between the T-cell/T-NK-cell index (22.53 vs. 46.89 in the groups 1 and 2, respectively, p < 0.05) and the index ofT-activated/P-cell (1.14 vs 4.17 in the groups 1 and 2, respectively, p < 0.05). The sensitivity of the T-cell/T-NK-cell index was 70 %, and the specificity — 60 %. The sensitivity of the T-activated/B-cell index was 55 %, the specificity — 50 %. Conclusions. The decrease in the level of T-NK-cells closer to the lower threshold value of the reference corridor and, accordingly, the ratio of T-cells/T-NK-cells within 44.49—49.29 (46.89 ± 2.40) in the long-term post-transplant period can be an additional sign of a chronic rejection reaction as a cause of progressive renal allograft dysfunction.
Keywords: renal allograft; lymphocyte subpopulations; chronic rejection
