CC BY
23
УДК636.32/38.84
Микитюк В.В., к.с.-г.н., доцент © Бегма H.A., к.с.-г.н., доцент, Бугай Т.О., астрантка Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО Р1ВНЯ CIPKH В РАЦЮН1 В1ВЦЕМАТОК ОСТАННЬОГО ПЕРЮДУ KITHOCTI
Визначено осноет показники стосоено нормуеання cipKU в ращонах в1вцематок в остант 7-8 тижтв Kimnocmi. Обтрунтована необх1дтстъ уточнения норм вищезазначеного макроелементу, зважаючи на його еажлыектъ у формуванш вовнових волокон. Вивчено токсичный вплив cipKU на лабораторных тварынах.
Ключое1 слова: в1вцематкы, кормы, pieenb годгвлг, елементарна сгрка, лабораторт щуры.
Вступ. Одним з головних фактор1в формування оргашзму тварини, починаючи з ембрюнального перюду, його життед1яльност1 i продуктивное^ е надходження i постшна присутшсть в оргашзм1 мшеральних речовин у певних сшввщношеннях. Оргашзм овець особливо чутливий до дисбалансу сульфуру, оскшьки цей елемент входить до складу кератину - бшка, з якого формуються вовнов1 волокна [1, 2]. Неповноцшна год1вля в1вцематок зумовлюе утворення «голодно! тонини» [4].
Анал1з л1тературних джерел показав, що для нормального проходження обмшних процеав оргашзму овець необхщна певна кшьюсть сполук арки [6,7]. Це обумовлено складом корм1в рацюну, а також породними та продуктивними особливостям, i, не в останню чергу, ф1зюлопчним станом. Особливо актуальною е дана проблема при нормуванш год1вл1 в1вцематок в заключний перюд к1тност1 (7-8 тижшв до окоту).
За повщомленнями багатьох вчених 0,2 % загально! арки вщ сухо! речовини рацюну забезпечуе потребу др1бних жуйних в cipui [2, 3, 4]. Але, за даними Богданова Г.О. [1], приблизна потреба в1вцематок в Ырщ у другу половину к1тност1 та першу половину лактацп мае складати 0,25 - 0,35 % вщ сухо! речовини рацюну.
У зв'язку з цим i виникла необхщшсть вивчити можливкть усунення дефщиту цього елементу в рацюнах ютних в1вцематок шляхом додаткового згодовування im арковмюних сполук.
Метою роботи було визначення оптимально! кшькост1 арки в рацюш ютних в1вцематок.
Матер1ал i методи дослщжень. Науково-господарський експеримент з вивчення впливу корм1в основного рацюну з використанням арки на перетравшсть поживних речовин ютними в1вцематками та !х продуктивш якост1 проведено згщно методик i рекомендацш, викладених в "Практичних
© Микитюк В.В., Бегма H.A., Бугай Т.О., 2012
270
методиках досладв у тваринництвГ' за редакщею Козиря B.C., Свеженцова A.I. [3]. Дослщження проводились в умовах ДП ДГ «Руно» Криничанського району Дшпропетровсько! области
В пщготовчий перюд, тривалкть якого становила 14 д1б, провели роботу по формуванню груп i адаптаци тварин до умов дослщу. Вщповщно до юнуючо! методики комплектування груп для науково-господарського дослщу проводили за принципом аналопв. Все погол1в'я маток, ввдбраних для експерименту, пройшло ветеринарний огляд. Пщ час проведения наукового дослщу в1вцематки пщдослщних груп знаходилися на стшловому утриманш. В межах групи р1зниця за масою тварин, вжом, продуктивною не перевищувала 10 %, м1ж середшми показниками груп - не бшьше 5 %. Перша з них була контрольною, rnmi - дослщш. Овець утримували в однш Komapi окремими трупами, по 10 гол1в у кожнш [5]. Схема науково-господарського досл1ду представлена в таблиц! № 1.
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу_
Група Кшьшсть тварин, гол1в Характер год1вт
I - контрольна 10 Основний рацюн (ОР)
II - дослщна 10 ОР + 10 % с1рки ввд норми
III - дослщна 10 ОР + 20 % cipKH ввд норми
IV - дослщна 10 ОР + 30 % с1рки ввд норми
У зр1вняльний перюд науково-господарського дослщу матки пщдослщних груп отримували рацюн, збалансований за детал1зованими нормами год1вл1 з постшним забезпеченням водою. Облж корм1в рацюну та 1х залишюв дослщних тварин, як у пщготовчий, так \ в облжовий перюд, здшснювали щодня за допомогою зважування корм1в, як1 задавали у кожну даванку [3].
Результата дослщження. Для складання рацюшв визначали фактичну пожившсть корм1в, використаних у дослщ1, шляхом проведения х1м1чного анал1зу. Даш анал1зу наведен! в таблиц! 2.
Таблиця 2
Показ ник Qho люцернове Солома пшенична Подр1бнене зерно кукурудзи Подр1бнене зерно ячменю Подр1бнене зерно пшенищ
Суха речовина 81,56 78,34 77,68 79,42 79,64
Оргашчна речовина 73,45 72,38 73,12 76,19 77,10
Протеш 9,74 3,71 7,27 11,25 10,70
Жир 2,38 1,48 3,99 2,62 2,12
Клпжовина 19,88 31,81 3,07 3,12 3,42
БЕР 41,45 35,38 67,89 67,62 68,79
Пор1внюючи х1м1чний склад вищезазначених корм1в з табличними даними Калашшкова (6), слщ зазначити що е певш вщмшност1 в отриманих
271
даних. Стосовно сша, то кшькюний вмют протешу та кл1тковини е нижними, в той же час вищим е БЕР (41,45 проти 33,00). Аналопчш результати отримаш \ для соломи, окр1м вмюту протешу, який навпаки виявився вищим у дослщжуваному кормг У вщношенш зернових, окр1м ячменю, також спостер1гаються деяю вщхилення. В них теж була нестача протешу, але вмкт жиру в уах кормах був вищим. Спираючись на даш таблиц! 2, корми, що входять до основного рацюну, в цшому мають добру пожившсть. Як бачимо, в бшьшост! корм1в вмют сирого протешу виявився нижчим вщ табличних даних, однак в рацюш вш знаходився в межах норми.
Основний рацюн (ОР) досл1дних в1вцематок ус1х груп у першому пер1од1 досл1ду складався з корм1в, типових для умов Степу Украши - с1но люцернове, солома пшенична, зерно кукурудзи, ячменю та пшенищ. Показники (ОР) та його поживн1сть представлено в таблиц! 3.
Таблиця 3.
Основний ращон год1вл1 в1вцематок в останн1 7-8 тижмв кчтност1.
Група
Показ ник 1 II III IV
(контрольна) (досладна) (дослщна) (дослщна)
Сшо люцернове, кг 1,50 1,50 1,50 1,50
Солома пшенична, кг 0,20 0,20 0,20 0,20
Подр1бнене зерно: кукурудзи, кг 0,20 0,20 0,20 0,20
ячменю, кг 0,20 0,20 0,20 0,20
пшенищ, кг 0,30 0,30 0,30 0,30
Сшь поварена, г 13 13 13 13
Орка елементарна, г 0,88 1,43 1,98 2,53
В рацюш мктиться:
Кормових одиниць, кг 1,71 1,71 1,71 1,71
Обмшно! енерг1!, МДж 16,86 16,86 16,86 16,86
Сухо! речовини, кг 1,98 1,98 1,98 1,98
Сирого протешу, г 218,66 218,66 218,66 218,66
Перетравного протешу, г 131,58 131,58 131,58 131,58
Кальцш,г 24,28 24,28 24,28 24,28
Фосфору, г 5,57 5,57 5,57 5,57
С1рки, г 5,50 6,05 6,60 7,15
Так! показники як кормов! одинищ, обм!нна енерг!я, сирий ! перетравний проте!н та сира кл!тковина знаходилися в межах норми ! не перевищували допустимо! 5 % похибки. В!дм!нн!сть даного рацюну полягае у в!дсутност! соковитих корм!в, що позначилося на недостатку цукру. Зважаючи на склад корм!в, можна пояснити зб!льшений на 19,16 % вмют сухо! речовини в рацюш.
Застосовуючи новий корм або кормову добавку у рац!онах ваг!тних тварин, рекомендуеться вивчити !хн!й вплив на генеративну функц!ю на лабораторних тваринах. Цей метод дозволяе з'ясувати здатшсть препарату викликати загибель зародк!в та калщтво плод!в.
Впродовж трьох мюящв були проведен! досл!ди на бших щурах з метою виявлення токсичного впливу елементарно! с!рки на оргашзм тварин. Протягом
272
спостережного перюду (тривалкть якого склала 87 д1б) вщмшностей в поведшщ лабораторних тварин в ycix трупах не виявлено. Вщ самок Bcix груп отримали життездатний, здоровий приплщ без мутагенних ознак. Розтин лабораторних тварин також не виявив патолопчних змш внутр1шшх оргашв. Отже, 6ionpo6a не виявила токсичного ефекту i не вплинула на здоров'я й на вщтворш функцп дослщних щур1в i приплоду теля застосування препарату елементарно! арки.
Висновки: 1. Загальноприйнят1 норми год1вл1 ютних в1вцематок не сповна задовольняють ix потребу в Ырщ.
2. Визначено оптимальний р1вень с1рки при об'емистому тит год1вл1 для к1тних в1вцематок.
Л1тература
1. Богданов Г. А. Кормление сельскохозяйственных животных/ Г. А. Богданов - М.: Агропромиздат, 1990. - 624 с.
2. Козырь B.C., Качалова Е. Я. Влияние премиксов на биологическую систему «мать - плод - потомство»/ В.С Козырь., Е. Я. Качалова. -.Днепропетровск: «Делита»,2009. - 332с.
3. Козырь B.C., Свеженцов А.И. Практические методики исследований в животноводстве/ В.С.Козырь, А.И. Свеженцов - Днепропетровск : Арт-Пресс, 2002.- 354 с.
4. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности жвачных животных/ Н.И. Лебедев - Л.: Агропромиздат., 1990. 96с.
5. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве/ А.И. Овсянников М., «Колос», 1976. - 304с.
6. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных:/ Под. ред. Калашникова А.П., Фисинина В.И., Щеглова В.В., Клейменова Н.И.;3-е изд., перераб. и доп. - Россельхозакадемия, 2003. - 456 с.
Summary
The main indicators regarding regulation of sulfur in the diets vivtsematok in the last 7-8 weeks kitnosti. The necessity of refinement rules above macro, given its importance in the formation of Wool fibers. Studied the toxic effects of sulfur in laboratory animals.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
273
