CC BY
37
УДК [616.61-02:616.379-008.64]-053.2-078:57.088.6:577.161.2 Цимбал В.М.
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТАБОЛІТІВ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З ДІАБЕТИЧНОЮ НЕФРОПАТІЄЮ
Харківський національний медичний університет
У статті представлені результати дослідження рівня вітаміну D крові у 46 дітей з цукровим діабетом 1-го типу та 15 дітей контрольної групи. Виявлено достовірне зниження показників вітаміну D крові (недостатність, дефіцит) у дітей з цукровим діабетом 1-го типу в порівнянні з групою контролю, а також зв'язок між дефіцитом або недостатністю вітаміну D та розвитком діабетичної нефропатії. Визначено статистично значуще підвищення рівня вітамін D-зв'язуючого білку в обстежуваних пацієнтів. Дослідження екскреції вітамін D-зв'язуючого білку може використовуватися в якості маркеру тубу-лоінтерстиційного пошкодження нирок у дітей з цукровим діабетом 1-го типу. Ключові слова: вітамін D, вітамін D-звязуючий білок, цукровий діабет, діабетична нефропатія, діти.
Робота є фрагментом ініціативно-пошукової теми ХНМУ «Медико-біологічна адаптація дітей із соматичною патологією в сучасних умовах» (№ державної реєстрації 0114U003393).
Відомо, що вітамін D відіграє важливу роль в обміні речовин кісткової тканини, шляхом регулювання збалансованого поєднання кальцію та фосфатів. Вітамін D виробляється в організмі під впливом сонячного світла, а також міститься в рибі, яйцях та збагачених харчових продуктах [1,2]. Недостатність вітаміну D є одним з пускових факторів розвитку рахіту та остеопорозу [3]. Сучасні наукові дослідження демонструють достовірний взаємозв'язок недостатності вітаміну D з розвитком артеріальної гіпертензії, міофас-циальних дисфункцій, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету, системного червоного вовчака, раку грудей, передміхурової залози, кишківника [4,5]. Основним метаболітом вітаміну D є 25-ОН-вгтамш D (25-OHD), який переноситься транспортним пептидом та відображає рівень вітаміну D в організмі [2]. Вітамін D контролює більше 200 генів, у тому числі й гени, які відповідальні за проліферацію та диференціювання клітин, апоп-тоз та ангіогенез [4]. У дослідженнях на моделях тварин отримані дані про взаємозв'язок недостатності вітаміну D з цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу [6,7,8]. Крім того, низькі значення 25-OHD асоціюються зі збільшенням таких маркерів діабету, як HbA1c, HOMA-IR, зниженням чутливості до інсуліну QUICKI [9,10]. Науковці з США з'ясували наявність взаємозв'язку між концентрацією вітаміну D у сироватці крові людини та розвитком у нього цукрового діабету (ЦД) 1-го типу [11]. Достатній рівень вітаміну D у молодому віці може знизити ризик розвитку ЦД на 50% в майбутньому [12]. Американськими вченими встановлено, що концентрація 25-OHD у сироватці крові, необхідна для запобігання половини випадків розвитку ЦД 1-типу, становить 50 нг/мл [13]. Вітамін D діє в якості модулятора деполяризації - стимулює вивільнення інсуліну в-клітинами за допомогою регуляції внутрішньоклітинного кальцію [14].
На цей час доведена профілактична та терапевтична роль вітаміну D при ЦД на підставі то-
го, що на в-клітинах підшлункової залози є рецептори до вітаміну D [15]. Також ці клітини в нормі виділяють вітамін^-зв'язуючий білок (ВДЗБ), головною функцією якого є транспорт кальциферолу та вітаміну D по всьому організму [16]. Він також відіграє важливу роль в імунних реакціях та запальних процесах. Переважна кількість вітаміну D у крові циркулює в зв'язаному з ВДЗБ стані. ВДЗБ фільтрується в клубочках та згодом поглинається клітинами проксимальних канальців нирок за допомогою рецептор-опосередкованого механізму [17].
Останнім часом вченими різних країн широко вивчається вплив вітаміну D на нирки. Встановлено, що вітамін D має виражену протизапальну дію, знижує протеїнурію та продукцію фіброген-них цитокінів, стримує прогресування гломеру-лярного та тубулоінтерстиціального фіброзу та запобігає гіпертрофії клубочків [18]. Крім того, вітамін D знижує активність ренин-ангіотензинової системи, яка стимулює продукцію цитокінів, що сприяють розвитку нефросклерозу. Експериментально доведено позитивний ефект вітаміну Д на прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН) [19]. Відомо, що однією з основних причин розвитку ХНН є діабетична нефропатія (ДН) при ЦД, яка міцно утримує лідерство в потребі лікування гемодіалізом та трансплантації нирок. Незважаючи на наявність науково обґрунтованих методів діагностики ДН, залишається актуальним пошук ранніх, специфічних маркерів ураження нирок при ЦД. У дітей, що страждають на ЦД 1-го типу однією з причин формування ДН є пошкодження канальцевого апарату нирок, що може привести до підвищеної екскреції рівня ВДЗБ з сечею [20].
На сьогоднішній день клінічне значення та ренопротекторна дія вітаміну Д у хворих на ЦД 1-го типу дітей недостатньо вивчені. Моніторинг рівня вітаміну Д та його метаболітів дасть змогу на ранніх етапах визначати формування нефросклерозу та розробити профілактичні заходи щодо розвитку та прогресування діабетичного ураження нирок.
Об'єкт та методи дослідження
Проаналізовано результати обстеження 46 пацієнтів, хворих на ЦД 1-го типу, віком від 6 до 17 років. Серед них 24 хлопчики (52,2%) та 22 дівчинки (47,8%).
Діти були розділені на групи: 1-а група (n=26, середній вік 14,64±1,63 років) з тривалістю цукрового діабету більше 5 років та нормоальбумі-нурією, 2-а група (n=20, середній вік 12,09 ± 0,93 років) пацієнти з тривалістю ЦД більше 5 років та ДН в стадії мікроальбумінурії (МАУ). До групи контролю включені 15 практично здорових дітей аналогічного віку, які не мали скарг, клінічних ознак, анамнестичних даних, які б свідчили про наявність будь-якого хронічного захворювання і протягом останніх двох місяців гострих. Для обстеження дітей використовувалися загальноприйняті методи, згідно протоколу обстеження дітей за спеціальністю "Дитяча ендокринологія" (Наказ МОЗ України № 254 від 27.04.2006). Визначали рівні глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), МАУ, креатиніну та сечовини крові, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ). Проводився добовий моніторинг рівня глікемії та глюкозурії, контроль ацетону сечі, визначався рівень гліколізованого гемоглобіну. Рівень глікозильованого гемоглобіну в цільній крові визначали хроматографiчним методом з використанням тест системи Cobas Integra 400 plus (Roche Diagnostics, Німеччина). Визначення рівня МАУ в добовій сечі проводили шляхом осаду поліетиленгліколю комплексом «антиген-антитіло» методом кінцевої точки за допомогою стандартного набору виробництва «ISES» (Італія). Визначення ШКФ проводили розрахунковим методом, за формулою Шварца. Рівень вітамін D крові визначали за допомогою імунофермент-ного аналізу (ІФА) за використанням комерційного набору «25-OH Vitamin D ELISA Assay Kit» фірми «Eagle Biosciences, Inc.» (Китай) на імуно-ферментному аналізаторі «LabLine-90» (Австрія). Оцінку вмісту вітаміну D крові здійснювали згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та загальноприйнятих класифікацій: рівень вітаміну D <20 нг/мл розглядається як дефіцит; рівень вітаміну D в діапазоні 20-29 нг/мл розглядається як недостатність; рівні вітаміну D > 30 нг/мл відповідають нормі. Рівень ВДЗБ визначали методом ІФА з використанням комерційного набору реагентів «Vitamin D binding protein, ELISA», (кат. №2314), фірми «Immundiagnostik» (Німеччина), відповідно до інструкцій виробника на імуноферментному аналізаторі «LabLine-90» (Австрія).
Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичних пакетів „EXCELL FOR
WINDOWS" та „STATISTICA 7.0. FOR WINDOWS". В якості характеристики групи для ознак з розподілом відповідним до закону Гаусса
визначали середнє арифметичне значення його статистичну похибку (Sx), стандартне відхилення (S). Для вибірок з розподілом відмінним від нормального визначали медіану (Me) та ін-терквартильний розмах (Lq - нижній квартиль; Uq - верхній квартиль). Для порівняння двох вибірок використовували непараметричний U-критерій Манна-Уітні (MW). Різницю параметрів, що порівнювали за двома точками, вважали статистично значущою при р<0,05. При порівнянні показників, які характеризувалися порівнянням більше 2 точок, використовували Н критерій дисперсійного аналізу Краскла-Уолліса (KW), а відмінності вважали вірогідними з врахуванням поправки Бонферроні. Ризик виникнення події розраховували за допомогою RR (відносний ризик) з вказівкою 95% інтервалу. Для визначення функціональної залежності між кількісними та якісними показниками використовували процедуру логістичної регресії. Для оцінки сили зв'язку між чинником та виходом застосовували нормоване значення коефіцієнту Пірсона (С'), а інтерпретацію одержаних значень статистичних критеріїв проводили згідно рекомендацій «Rea & Parker». Для побудови функціональної залежності між числовими змінними використовували процедуру множинного регресивного аналізу з покроковим видаленням незначущих змінних з подальшою оцінкою коефіцієнта множинної кореляції (R) та коефіцієнта детермінації (R2).
Клінічне дослідження було схвалено Комісією з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету. Всі учасники та їхні батьки дали письмову інформовану згоду.
Результати та їх обговорення
У дітей всіх груп виявлена тривала гіперглікемія, що підтверджує високий рівень гліковано-го гемоглобіну (HbA1c), без групових відмінностей (всі рь0,05) (табл. 1). При обстеженні встановлено, що у 33% пацієнтів 1-ї групи та у 44% хворих 2-ї групи має місце зниження ШКФ (104 (69; 124) та 106 (77; 117) мл/хв відповідно), що вочевидь пов'язано з виснаженням фізіологічних компенсаторних механізмів та прогресуванням ДН, ще до появи МАУ. При дослідженні МАУ визначено статистично значуще підвищення цього показника у дітей 2-ї групи в порівнянні з 1-ю групою пацієнтів (46,8 (55,6; 77,4) та 11,9 (7,0; 19,7) мг/добу відповідно (p<0,001)). Результати показників перебігу ЦД 1-го типу представлені в табл. 1.
Таблиця 2
Статистичні характеристики показників ВДЗБ та вітаміну D у дітей з ЦД 1-го типу.
Таблиця 1
Статистичні характеристики деяких показників перебігу ЦД
Показник Статистичні Діти, хворі на ЦД 1-го типу р
показники 1-а група (n=26) 2-а група (n=20)
Тривалість ЦД, роки — ± SX 7,32±0,52 9,23±0,69 Р1-2=0,07632
Hb1Ac, % Me Lq Uq 8,28 7,45 9,32 8,65 7,98 9,82 p1-2=0,6329
ШКФ, мл/хв. Me Lq Uq 104 69 124 106 77 117 Р1-2=0,1101
МАУ, мг/доб Me Lq Uq 11,9 7,0 19,7 46,8 55,6 77,4 p1-2=0,0000
Показник Статистичні показники Діти, хворі на ЦД 1-го типу Контроль р
1-а гр. 2-а гр. (n=15)
ВДЗБ, мкг/л Me 179,5 219,0 125,0 p1-2=0,0000
Lq 174,0 216,0 116,5 pk-1=0,0000
Uq 189,0 222,0 136,0 pk-2=0,0000
Вітамін D, нг/мл Me Lq Uq 22,03 17,23 24,44 14,42 12,02 19,63 30,65 28,45 35,05 p1-2=0,0000 pk-1=0,0000 pk-2=0,0000
Після проведеного аналізу статистичних характеристик множинного порівняння рівнів вітаміну D в крові зазначимо, що критерій Краскла-Уолісса (H) високо значущий (H=26,53789, p=0,0000). Це дає право стверджувати, що статистичні характеристики цього показника різних груп статистично значуще відрізняються між собою, а рівень цього параметра показників залежить від належності пацієнта до тієї чи іншої групи.
Дослідження вмісту вітаміну 25-OHD в крові визначило статистично значуще зниження його рівня у дітей 1-ї та 2-ї груп (22,03 (17,23;24,44) та 14,42 (12,02;19,63) нг/мл відповідно, у порівнянні з групою контролю (30,65 (28,45;35,05) нг/мл (p<0,001) (таб.2). Встановлено, що показники вітаміну D крові були достовірне нижчі у пацієнтів з ДН в порівнянні з дітьми з нормоальбумінурією (р=0,0056). Також визначено, що питома вага пацієнтів з мікроальбумінурією, які мають дефіцит вітаміну D, статистично значуще вища, ніж дітей без Дн (77,8% проти 41,7%, р=0,0244). Розрахунки з'ясували, що діти з ЦД 1-го типу та дефіцитом вітаміну D мають ризик формування ДН у 2,6 рази вищий, ніж пацієнти з ЦД без дефіциту вітаміну D (RR=2,625 [1,048;6,640], х2 =4,102, р<0,05). А сила зв'язку між дефіцитом вітаміну D та розвитком ДН була розцінена як відносно сильна (С'=0,48) Результати процедури логістичної регресії підтверджують, що недостатність (OR=1,84, р<0,05) та дефіцит вітаміну D (OR=2,94, р<0,05) пов'язані з наявністю ДН, віком, статтю, тривалістю діабету та рівнем гліке-мічного контролю.
Рівні ВДЗБ були достовірно вищі у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи (179,5 нг/мл (174,0;189,0) та 219,0 нг/мл (216,0;222,0), в порівнянні з групою контролю 125,0 нг/мл (116,5;136,0) (p<0,001) (таб. 2).
При проведенні дисперсійного аналізу Краскла-Уолісса статистичних характеристик рівнів показників ВДЗБ, встановлено, що критерій Н за всіма параметрами високозначимий (Н = 27,5; p=0,0000). Це дає право стверджувати, що статистичні характеристики відповідних показників різних груп достовірно відрізняються один від одного, а рівень цих параметрів залежить від приналежності до тієї чи іншої групи, тобто від наявності або відсутності МАУ.
При попарному порівнянні встановлено, що рівні ВДЗБ були достовірно вищі у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп, у порівнянні з контрольною групою (р<0,001). Проведене дослідження показало, що показники екскреції ВДЗБ сечі були значно вищими у пацієнтів з МАУ, порівняно із пацієнтами цукровим діабетом та нормоальбумінурією (р<0,001).
Використання процедури множинної регресії встановило високі рівні множинної кореляції та коефіцієнту детермінації, що підтверджує наявність «тісного» зв'язку ВДЗБ з показниками мік-роальбумінурії (р=0,004) та глікозильованого гемоглобіну (p=0,010). Таким чином, можна думати, що підвищення екскреції ВДЗБ зростає з прогресуванням пошкодження нирок при ЦД. Під час дослідження визначено від'ємний коефіцієнт кореляції кореляції між рівнями вітаміну Д крові та ВДЗБ (r= -0,64, р <0,01).
Висновки
Таким чином, одержані результати демонструють вірогідне зниження показників вітаміну D крові (недостатність або дефіцит) у дітей з ЦД 1-го типу. Встановлено наявність статистично значущого сильного зв'язку між дефіцитом або недостатністю вітаміну D та розвитком ДН.
Підвищення рівня екскреції з сечею ВДЗБ
відбувається на ранніх етапах розвитку ДН, ще до появи явних клінічних ознак та МАУ. Беручи до уваги, що цей метод неінвазивний, практично не залежить від статі, віку, стану пацієнта, його можна використовувати як скринінг-тест для ідентифікації пошкодження канальцевого апарату нирок. Одержані зв'язки рівнів метаболітів вітаміну D доводять можливість використання ВДЗБ у якості маркеру пошкодження тубулярного апарату нирок. Однією з причин дефіциту вітаміну D у дітей хворих на ЦД 1-го типу можна вважати «механічне скидання» останнього крізь пошкоджений тубулярний апарат нирок.
Моніторинг рівня вітаміну D в крові дітей, хворих на ЦД 1 типу, та своєчасну корекції його дефіциту, слід розглядати як один із способів профілактики розвитку та прогресування діабетичної нефропатії.
Перспективи подальших досліджень
Потребує подальшої розробки дослідження рівня ВДЗБ в порівнянні з іншими показниками пошкодження тубулярного апарату нирок при ЦД. Перспективним вважаємо дослідження рівнів метаболітів вітаміну D та вивчення їхнього впливу на формування ДН, що дозволить розробити та обґрунтувати профілактичні засоби ренопротекції. Крім того актуальною проблемою залишається вдосконалення діагностики різних стадій ДН у дітей шляхом визначення особливостей морфометричних та гемодинамічних параметрів нирок.
Література
1. Pearce S.H. Diagnosis and management of vitamin D deficiency / S.H. Pearce, T.D. Cheetham // British Medical Journal. - 2010. -P.142-147.
2. Ross A.C. The 2011 Report on Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D from the Institute of Medicine: What Clinicians Need to Know / A.C. Ross, J.E. Manson, S.A. Abrams [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - V.96(1) - P.53-58.
3. Поворознюк В.В. Внескелетные эффекты витамина D / В.В. По-ворознюк, Н.А. Резниченко, Э.А. Майлян // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2014. - №1(2). - С.19-25.
4. Поворознюк В.В. Значение витамина D в патогенезе сердечнососудистых заболеваний / В.В. Поворознюк, В.А. Снежицкий, Л.В. Янковская и др. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. - 2015. - №2(50) - С.6-15.
5. Souberbielle J.C. Vitamin D and musculoskeletal health, cardiovascular disease, autoimmunity and cancer: Recommendations for clinical practice / J.C. Souberbielle // Autoimmun. Rev. - 2010. - V.9(11). - P.709-715.
6. Bayani M.A. Status of Vitamin-D in diabetic patients / M.A. Bayani // Caspian. J. Intern. Med. - 2014. - Vol.5, №1. - P.40-42.
7. Поворознюк В.В. Вивчення рівня вітаміну D у хворих на цукровий дiабет 2 типу з ожирінням / В.В. Поворознюк, А.С. Єфімов, Л.М. Михальчук // Проблеми ендокринної патології. - 2013. -№1. - C.50-54.
8. Al-Shoumer K.A. Is there a relationship between vitamin D with insulin resistance and diabetes mellitus? / K.A. Al-Shoumer, T.M. Al-Essa // World J. Diabetes. - 2015. - V.25, №6(8). - P.1057-1064.
9. Dutta D. Serum vitamin-D predicts insulin resistance in individuals with prediabetes / D. Dutta // Indian. J. Med. Res. - 2013. - Vol.138, №6. - Р.853-860.
10. Kostoglou-Athanassiou I. Vitamin D and glycemic control in diabetes mellitus type 2 / I. Kostoglou-Athanassiou, P. Athanassiou, A. Gkountouvas [et al.] // Ther. Adv. Endocrinol. Metab. - 2013. -Vol.4, №4. - P.122-128.
11. Gorham E.D. Lower prediagnostic serum 25-hydroxyvitamin D concentration is associated with higher risk of insulin-requiring diabetes: a nested case-control study / E.D. Gorham, C.F. Garland, A.A. Burgi [et al.] // Dabetologia. - 2012. - Vol.55. - P.3224-3227.
12. Bierschenk L. Vitamin D levels in subjects with and without type 1 diabetes residing in a solar rich environment / L. Bierschenk, J.
Alexander, C. Wasserfall [et al.] // Diabetes Care. - 2009. - Vol.32 -P.1977-1979.
13. Hathcock J. Risk assessment for vitamin D / J. Hathcock, A. Shao, R. Vieth, R. Heaney // Am. J. Clin. Nutr. - 2007. - Vol.85. - P.6-18.
14. Treiber G. Cholecalciferol supplementation improves suppressive capacity of regulatory T-cells in young patients with new-onset type 1 diabetes mellitus - a randomized clinical trial / G. Treiber, B. Prietl, E. Fr^lich-Reiterer [et al.] // Clin. Immunol. - 2015. - P.521-661.
15. Engelen L. Low 25-hydroxyvitamin D2 and 25-hydroxyvitamin D3 levels are independently associated with macroalbuminuria, but not with retinopathy and macrovascular disease in type 1 diabetes: the EURODIAB prospective complications study / L. Engelen, C.G. Schalkwijk, S. Eussen // Cardiovasc. Diabetol. - 2015. - V.30, №14. - Р.231-242.
16. Tian X.Q. Elevated urinary level of vitamin D-binding protein as a novel biomarker for diabetic nephropathy / X.Q. Tian, L.M. Zhao, J.P. Ge [et al.] // Exp. Ther. Med. - 2014. - Vol.7(2). - P.411-416.
17. Thrailkill K.M. Enhanced excretion of vitamin D binding protein in type 1 diabetes: a role in vitamin D deficiency? / K.M. Thrailkill, G.E. Cockrell, C.S. Moreau [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. -Vol.96(1). - P.142- 149.
18. Urena-Torres P. Association of kidney function, vitamin D deficiency, and circulating markers of mineral and bone disorders in CKD / P. Urena-Torres, M. Metzger, J.P. Haymann, S.A. Karra [et al.] // Am. J. Kid. Dis. - 2011. - №58(4). - P.544-553.
19. Navaneethan S.D. Low 25-hydroxyvitamin D levels and mortality in non-dialysisdependent CKD / S.D. Navaneethan, S.D. Schold, S. Arrigain [et al.] - Am. J. Kid. Dys. - 2011. - V.58(4). - P.536-543.
20. Guan X. Vitamin D receptor and its protective role in diabetic nephropathy / X. Guan, H. Yang, W. Zhang [et al.] // Chin. Med. J. -2014. - Vol.127 (2). - P.365-369.
References
1. Pearce S.H. Diagnosis and management of vitamin D deficiency / S.H. Pearce, T.D. Cheetham // British Medical Journal. - 2010. -P.142-147.
2. Ross A.C. The 2011 Report on Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D from the Institute of Medicine: What Clinicians Need to Know / A.C. Ross, J.E. Manson, S.A. Abrams [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - V.96(1) - P.53-58.
3. Povoroznjuk V.V. Vneskeletnye jeffekty vitamina D / V.V. Povoroznjuk, N.A. Reznichenko, Je.A. Majljan // Bol'. Sustavy. Pozvonochnik. - 2014. - №1(2). - S.19-25.
4. Povoroznjuk V.V. Znachenie vitamina D v patogeneze serdechno-sosudistyh zabolevanij / V.V. Povoroznjuk, V.A. Snezhickij, L.V. Jankovskaja i dr. // Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta. - 2015. - №2(50) - S.6-15.
5. Souberbielle J.C. Vitamin D and musculoskeletal health, cardiovascular disease, autoimmunity and cancer: Recommendations for clinical practice / J.C. Souberbielle // Autoimmun. Rev. - 2010. - V.9(11). - P.709-715.
6. Bayani M.A. Status of Vitamin-D in diabetic patients / M.A. Bayani // Caspian. J. Intern. Med. - 2014. - Vol.5, №1. - P.40-42.
7. Povoroznjuk V.V. Vivchennja rivnja vitaminu D u hvorih na cukrovij diabet 2 tipu z ozhirinnjam / V.V. Povoroznjuk, A.S. Єfimov, L.M. Mihal'chuk // Problemi endokrinnoi' patologii. - 2013. - №1. - C.50-54.
8. Al-Shoumer K.A. Is there a relationship between vitamin D with insulin resistance and diabetes mellitus? / K.A. Al-Shoumer, T.M. Al-Essa // World J. Diabetes. - 2015. - V.25, №6(8). - P.1057-1064.
9. Dutta D. Serum vitamin-D predicts insulin resistance in individuals with prediabetes / D. Dutta // Indian. J. Med. Res. - 2013. - Vol.138, №6. - R.853-860.
10.
11
Kostoglou-Athanassiou I. Vitamin D and glycemic control in diabetes mellitus type 2 / I. Kostoglou-Athanassiou, P. Athanassiou, A. Gkountouvas [et al.] // Ther. Adv. Endocrinol. Metab. - 2013. -Vol.4, №4. - P.122-128.
Gorham E.D. Lower prediagnostic serum 25-hydroxyvitamin D concentration is associated with higher risk of insulin-requiring diabetes: a nested case-control study / E.D. Gorham, C.F. Garland, A.A. Burgi [et al.] // Dabetologia. - 2012. - Vol.55. - P.3224-3227.
12. Bierschenk L. Vitamin D levels in subjects with and without type 1 diabetes residing in a solar rich environment / L. Bierschenk, J. Alexander, C. Wasserfall [et al.] // Diabetes Care. - 2009. - Vol.32 -P.1977-1979.
13. Hathcock J. Risk assessment for vitamin D / J. Hathcock, A. Shao, R. Vieth, R. Heaney // Am. J. Clin. Nutr. - 2007. - Vol.85. - P.6-18.
14. Treiber G. Cholecalciferol supplementation improves suppressive capacity of regulatory T-cells in young patients with new-onset type 1 diabetes mellitus - a randomized clinical trial / G. Treiber, B. Prietl, E. Fr^lich-Reiterer [et al.] // Clin. Immunol. - 2015. - P.521-661.
15. Engelen L. Low 25-hydroxyvitamin D2 and 25-hydroxyvitamin D3 levels are independently associated with macroalbuminuria, but not with retinopathy and macrovascular disease in type 1 diabetes: the EURODIAB prospective complications study / L. Engelen, C.G. Schalkwijk, S. Eussen // Cardiovasc. Diabetol. - 2015. - V.30, №14. - R.231-242.
16. Tian X.Q. Elevated urinary level of vitamin D-binding protein as a novel biomarker for diabetic nephropathy / X.Q. Tian, L.M. Zhao, J.P. Ge [et al.] // Exp. Ther. Med. - 2014. - Vol.7(2). - P.411-416.
17. Thrailkill K.M. Enhanced excretion of vitamin D binding protein in type 1 diabetes: a role in vitamin D deficiency? / K.M. Thrailkill, G.E. Cockrell, C.S. Moreau [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. -Vol.96(1). - P.142- 149.
18. Urena-Torres P. Association of kidney function, vitamin D deficiency, and circulating markers of mineral and bone disorders in CKD / P.
Urena-Torres, M. Metzger, J.P. Haymann, S.A. Karra [et al.] // Am. J. Kid. Dis. - 2011. - №58(4). - P.544-553.
19. Navaneethan S.D. Low 25-hydroxyvitamin D levels and mortality in non-dialysis-dependent CKD / S.D. Navaneethan, S.D. Schold, S. Arrigain [et al.] - Am. J. Kid. Dys. - 2011. - V.58(4). - P.536-543.
20. Guan X. Vitamin D receptor and its protective role in diabetic nephropathy / X. Guan, H. Yang, W. Zhang [et al.] // Chin. Med. J. -2014. - Vol.127 (2). - P.365-369.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ МЕТАБОЛИТОВ ВИТАМИНА D У ДЕТЕЙ С ДИАБЕТИЧЕСКОЙ НЕФРОПАТИЕЙ Цымбал В.Н.
Ключевые слова: витамин D, витамин D-связывающий белок, сахарный диабет, диабетическая нефропатия, дети.
В статье представлены результаты исследования уровня витамина D крови у 46 детей с сахарным диабетом 1-го типа и 15 детей контрольной группы. Выявлено достоверное снижение показателей витамина D крови (недостаточность, дефицит) у детей с сахарным диабетом 1-го типа по сравнению с группой контроля, а также связь между дефицитом или недостаточностью витамина D и развитием диабетической нефропатии. Определено статистически значимое повышение уровня витамин D-связывающего белка у обследуемых пациентов. Исследование экскреции витамин D-связывающего белка может использоваться в качестве маркера тубулоинтерстициального повреждения почек у детей с сахарным диабетом 1-го типа.
Summary
DETERMINATION OF VITAMIN D METABOLITES IN CHILDREN WITH DIABETIC NEPHROPATHY Tsymbal V.N.
Key words: vitamin D, vitamin D-binding protein, diabetes mellitus, diabetic nephropathy, children.
This article presents the results of a study of blood vitamin D levels in 46 children with type I diabetes and 15 children of the control group. There was a significant decline in vitamin D (deficiency, shortage) in the children with type 1 diabetes compared with the control group, as well as there was a correlation between deficiency or insufficiency of vitamin D and the development of diabetic nephropathy. The findings enabled to determine a statistically significant increase in vitamin D-binding protein in the patients. The investigation of vitamin D-binding protein excretion can be used as a marker of tubulointerstitial damage of kidneys in the children with type I diabetes.
