Научная статья на тему 'Вивчення регуляторних механізмів нейроендокринної системи у хворих на псоріаз'

Вивчення регуляторних механізмів нейроендокринної системи у хворих на псоріаз Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
51
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Добржанська Є. І.

Изучены изменения концентрации адаптивных гормонов (кортизола и соматотропного гормона) у 56 больных псориазом в динамике комплексного лечения, включающего назначение даларгина и амизона. Осуществляли анализ эффективности этого лечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STUDY OF THE NEUROENDOCRINE SYSTEM REGULATOR MECHANISMS AT PSORIATIC PATIENTS

Changes in the adaptive hormones (cortisol and somatotropic hormone) concentrations have been studied in 56 psoriatic patients in process of complex therapy inclusive the prescription of dalargin and amizon. The efficiency of the treatment has been also evaluated.

Текст научной работы на тему «Вивчення регуляторних механізмів нейроендокринної системи у хворих на псоріаз»

УДК 616.517-085.31 :[547.95:547.943

Вивчення регуляторних MexaHi3MiB нейроендокринно! системи у хворих на n^pia3

Добржанська G.I.

Хартвський державний медичний утверситет

ИЗУЧЕНИЕ РЕГУЛЯТОРНЫХ МЕХАНИЗМОВ НЕЙРОЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ Добржанская Е.И.

Изучены изменения концентрации адаптивных гормонов (кортизола и соматотропного гормона) у 56 больных псориазом в динамике комплексного лечения, включающего назначение даларгина и амизо-на. Осуществляли анализ эффективности этого лечения.

STUDY OF THE NEUROENDOCRINE SYSTEM REGULATOR MECHANISMS AT PSORIATIC PATIENTS Dobrzhanska Ye.I.

Changes in the adaptive hormones (Cortisol and somatotropic hormone) concentrations have been studied in 56 psoriatic patients in process of complex therapy inclusive the prescription of dalargin and amizon. The efficiency of the treatment has been also evaluated.

Актуальшсть проблеми. Псорiаз - хро-шчний рецидивуючий дерматоз мульти-факторiально! природи, для якого характерш висипання на шкiрi етдермо-дермальних папул iз рясним лущенням [5]. При цьому зах-ворюванш можливо пошкодження суглобiв та слизово! оболонки, виникнення функцю-нальних порушень з боку рiзних оргашв та систем. Патолопчш змiни шкiри на протязi мюящв i рокiв можуть бути единими проява-ми хвороби. У рiзних кра!нах на псорiаз хво-рдать 2-3 % населення [1, 2]. Чоловши й жшки хворiють з однаковою частотою. Захворю-вання може початися в будь-якому вщь

Л^вання псорiазу являе собою досить важ-ке завдання. Сучаснi засоби лшування, спря-мованi на зниження пролiферацil епiдермiсу (глюкокортикостеро!ди, цитостатики, аро-матичш ретино!ди, фотохiмiотерапiя) iнодi мають вщносно невисоку терапевтичну ак-тивнiсть. Усе це диктуе необхщшсть пошу-ку нових патогенетичних пiдходiв до лшу-вання псорiатично! хвороби.

У наш час увага придшяеться вивченню патогенетичних механiзмiв розвитку псорь азу. Вщзначаеться системний характер порушень в рiзноманiтних сферах органiзму -

психiчнiй, вегетативнiй, ендокриннiй та iн. Численна кшьюсть робiт свiдчить про важливу роль нервово! системи у виникненш псорiазу та його рецидивiв. Крiм того, результати спецiальних фун-кцiональних неврологiчних дослiджень показують у хворих на псорiаз наявнiсть важливих функщо-нальних порушень центрально! та периферично! нервово! системи. Вмiст ендогенних опiо!дних пептидiв у хворих на псорiаз можна розглядати як фазу тривоги й опору загального адаптацшно-го синдрому за Сел'е. При цьому вщзначаеться зниження вмюту в кровi 5-ендорфiну i збшьшен-ня метенкефа-лiну; в рядi випадкiв знайдено лей-енкефалiн, тодi як в кровi здорових осiб вiн вщсутнш [3].

Передбачаеться також, що ключова роль в iндукцi! захворювання належить нейропептидам, якi звiльнюються з нервових закiнчень в шкiрi, активують iмунокомпетентнi клiтини, сприяють звiльненню бюлопчно активних речовин, ростко-вих факторiв. На пiд-ставi успадкованих дефектiв розвиваеться неадекватна вщповщь на дiю цих медiаторiв, виникае стан вторинного стрешнду-кованого iмунодефiциту [6].

Зокрема, ряд дослщниюв зв'язують змiни еп-щермюу у хворих на псорiаз з дiею продуктiв гормону росту гiпофiзу, а також iнших адаптивних

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006

Добржанська е.1. ВИВЧЕННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ МЕХАН1ЗМ1В НЕЙРОЕНДОКРИННО1 СИСТЕМИ.

гормошв. Встановлено, що ошо!дш пептиди, зок-рема енкефалiни, виявляють антистресову дiю. При !х введенш вiдбуваeться нормалiзацiя актив-ностi нейроендокринних систем (гшоталамо-гшо-фiзарно-наднирково!, гшоталамо-нейрогшофiзар-но!, симпатико-адреналово!), що, у свою чергу, призводить до норматзацп гомеостазу, енерге-тичного обмiну та iмунореактивностi оргашзму [3, 4]. Посилення функцiонального напруження ошатно! систе-

ми - природний механiзм одужання. Викори-стання Даларгшу (синтетичного аналогу лейенкефалiну) дае змогу ефективно кори-гувати стан стресу оргашзму, нормалiзува-ти метаболiчнi й ендокриннi порушення симпатико-адреналово! системи [4].

Метою роботи стало вивчення вмшту адаптивних гормошв (соматотропного гормону та кортизолу) в залежност вщ обра-но! схеми лшування пацiентiв iз псорiазом.

Матерiал i методи обстеження. Клiнiчно обстежили 56 хворих на псорiаз (49 чоловшв i 7 жiнок), вш хворих - вiд 21 до 58 роюв, якi знаходилися на стащонарному лiкуваннi в дерматологiчному в^дшенш 5 МКШВД м. Харкова. Пащенти були розподiленi на 3 групи:

1 група - 15 пащенпв, яю отримали базо-ву тератю з приводу псорiазу:

а) при стащонарнш стадп псорiазу призна-чали:

- В - 1,0 мл внутршньом'язово 1 раз на

6

добу через день, 20 дшв;

- В - 500 мкг внутршньом'язово 1 раз на

12

добу через день, 20 дшв;

б) при прогресуючш стадп псорiазу при-значали:

- сезонш препарати: гшоиазид - 50 мг 1 раз на 3 доби, 10 дшв; Аспаркам - 1 табл. 3 рази на добу, 10 дшв; кальщю глюконат - 5,0 мл внутршньом'язово, 10 дшв;

- через 7 дшв вщ початку лшування: В - 1,0 мл

внутршньом'язово через день, 20 дшв; В - 500

12

мл внутршньом'язово через день, 20 дшв;

- зовшшньо - 2-вщсоткову салщилову мазь, а при осшшх та зимових формах псорiазу додають УФО;

2а група - 15 пащенпв, як отримали те-рапiю:

- Даларгшом - 0,001 г 1 раз на добу внут-ршньом'язово, 10 днiв;

- Амiзоном - 0,25 г 4 рази на добу, 10 дшв;

2б група - 26 пащенпв, що отримали ком-

плексну тератю, яка е сполученням базово! терапи та Даларгшу i Амiзону; через 7 дшв вщ початку застосування базово! терапи при-значали:

- Даларгiн - 1,0 мл 1 раз на добу внутрш-ньом'язово, 10 дшв;

- Амiзон - 1 табл. (0,25 г) 4 рази на добу, 10 дшв.

Пащенти до початку та тсля закшчення лшування пройшли комплексне клшшо-лабораторне обстеження:

- клшчний аналiз кровi;

- клiнiчний аналiз сечi;

- кал на яйця глиспв;

- МРП;

- цукор кровi - за показаннями.

Важюсть клiнiчних проявiв псорiазу ощ-

нювали за допомогою РА8Ындексу до початку та тсля закшчення лшування. У^м пацiентам провели кiлькiсне визначення ра-дiоiмунним методом у сироватщ кровi соматотропного гормону (СТГ) i кортизолу (К).

Обговорення результа^в. Вмiст адаптивних гормонiв у сироватщ кровi хворих об-стежених груп представлено в Табл. 1: мож-на побачити вираженi змiни показниюв на вiдмiну вiд початкового рiвня у групи хворих, як отри-мували комплексну терапiю Даларгiном i Амiзо-ном, у порiвняннi з 1 групою пащенпв, якi отримали базову тератю. Менша рiзниця показниюв спостерiгаеться мiж пацiентами 2 а i 2 б груп. Да-

Таблиця 1 - Змши вм1сту адаптивних гормошв у динашщ л1кування

Показники Одинищ вим1ру Групи хворих на псор1аз

1 2а 2б

До лжування СТГ нг/мл 2,4 ± 0,2 2,4 ± 0,2 2,4 ± 0,2

Щд час л1кування СТГ нг/мл 2,8 ± 0,4 6,3 ± 0,51 8,25 ± 0,71

Шсля л1кування СТГ нг/мл 3,32 ± 0,4 4,8 ± 0,8 5,2 ± 0,5

До лжування К нмоль/л 165,6 ± 10,5 165,6 ± 10,5 165,6 ± 10,5

Шд час лжування К нмоль/л 185,4 ± 18,6 293,76 ± 25,12 402,12 ± 32,3

Шсля л1кування К нмоль/л 201,2 ± 26,8 229,8 ± 24,5 309,9 ± 13,3

3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

ларгш дшсно посилюе активнють антистресово! системи та зменшуе стан стресу. Ц данi зб^а-ються з даними iнших авторiв. Темп норм^зацп ендокринно! системи пiд впливом Даларгiну бiльш виражений. Завдяки тому, що Даларгiн нормал> зуе ключовий ланцюг патогенезу псорiазу, його обрано для патогенетично обгрунтовано! комп -лексно! схеми лiкування хворих на псорiаз.

Клiнiчно у хворих, яю отримали комплексну терапiю, значно покращилися загальний стан, скорiше наступав регрес елементiв висипки, значно зменшувався PASI-iндекс у порiвняннi з хво-рими з iнших груп. У результат комплексно! те-рапп зменшилися показники ШОЕ i кiлькостi лей-коцитiв, дещо збiльшенi на початку лшування.

У групах 2а i 2б спостерiгалось:

- повне клжчне одужання - у 23 (56 %) пащенпв;

- покращення - у 18 (44 %) пащенпв

на вщмшу вiд 1 групи, де спостер^ались такi результати:

- ктшчне одужання - у 33 % пащенпв;

- покращення - у 60 % пащенпв;

- лшування не дало ефекту у 7% пащенпв.

Таким чином, тд впливом Даларгiну спо-

стерiгаеться позитивна кл^чна динамiка, вiдбуваеться перебудова в ендокриннш та вегетативнiй сферах. Виразш змiни показ-никiв е системними. В !х основi лежить по-слаблення активностi механiзму стресу й помине покращення активностi антистресово! системи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Довжанский С.И., Утц С.Р. Псориаз или псо-

риатическая болезнь: В 2-х ч. - Саратов, 1992. - Ч. 1. - 260 с.

2. Иванов О.Л. Кожные и венерические болезни. Справочник.- М.: Медицина, 1997.- 352 с.

3. Полканов В. С. Состояние эндогенной опиат-ной системы при псориазе // Вестн. дерма-тол. и венерол. - 1992. - №1. - С. 26-28.

4. Силина Л.В. Изменения содержания адаптивных гормонов и опиоидных пептидов под вли-

янием Даларгина у больных псориазом // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2003. - № 1. - С. 41-44.

5. Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни. Руковод. для врачей: В 2-х т. - М.: Медицина, 1999. - Т.2. - 880 с.

6. Хаитов Р.М., Пинегин Б. В. Вторичные им-мунодефициты: клиника, диагностика, лечение // Иммунология. - 1999. - № 1. - С. 14-17.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.