CC BY
37МЕДИКО-БІОЛОГІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ MEDICAL-BIOLOGICAL APPLICATION
Фізика живого, Т. 17, No1, 2009. С.126-131. © Чайка В. О., Компанець І.В., Лаврова К.В., Остапченко Л.І. Physics «Гthe Alive »vmv.|in.soieiU4‘44‘iiter.iu‘t
УДК 577.053+577.045+612.05.1
ВИВЧЕННЯ РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ ІНТЕРФЕРОНУ В ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛІТИНАХ ТВАРИН НА ДІЮ ТРАНСФОРМОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА
Чайка В.О., Компанець І.В., Лаврова К.В., Остапченко Л.І.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
e-mail: [email protected]
Надійшла до редакції 28.04.2009
Вивчено вплив факторів трансформованого середовища (мікрогравітації та опромінення) на систему інтерферону в лімфоїдних клітинах щурів. Встановлено, що такі стресові фактори космічного польоту призводять до загибелі лімфоїдних клітин тварин. Показано, що вплив модельованої мікрогравітації призводить до підвищення активності інтерферон-індукованого ферменту 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах тимусу щурів, що інтенсифікується із збільшенням часу. Проведений моніторинг індукторів інтерферону з метою встановлення можливості їх використання для посилення захисних процесів в імунокомпетентних клітинах. Виявлено, що біологічно активні препарати на базі індукторів інтерферону в умовах трансформованого середовища стимулюють активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах селезінки й тимусу щурів як in vivo так і in vitro. Таким чином, інтерферон-залежний каскад 2’,5’-олігоаденілат-синтетази може бути показником функціонального стану імунокомпетентних клітин за умов космічного польоту (зокрема, мікрогравітації та опромінення).
Ключові слова:. 2',5'-олігоаденілат-синтетаза, мікрогравітація, біологічно активні препарати, інтерферон, індуктори інтерферону, імукомпетентні клітини.
ВСТУП
У наш час стає нагальною проблемою є дослідження молекулярних механізмів прояву реакції організму людини на дію пошкоджуючих факторів оточуючого середовища, які мають місце за умов перебування в космосі. Відомо, що в першу чергу ураження зазнає імунна система, яка є найбільш чутливою до будь-яких стресових факторів, таких як іонізуюча радіація, зміна температури, гравітації та ін. [1, 2, 3]. Для оцінки її стану та корекції встановлених порушень є актуальним дослідження функціонування імунокомпетентних клітин і, зокрема, вивчення процесів сигнальної трансдукції як показника функціонального стану цих клітин [4].
Серед них особливу увагу звертають на себе месенджерні каскади, що індукуються інтерфероном - цитокіном, залученим до процесів захисту організму від вірусів, онкологічних процесів, а також до механізмів активації імунної системи [5, 6]. Ключовий фермент системи
інтерферону 2’,5’-олігоаденілат-синтетаза зазнає істотних змін за умов патологічного стану (наприклад, при вірусній інфекції, злоякісному рості, запаленні, діабеті типу І, опроміненні), і тому
за певних умов виникає необхідність у корекції рівню її активності [7, 8]. У зв’язку з цим цей фермент може бути зручною мішенню для дії різних фармакологічних препаратів. Серед речовин, які б ефективно впливали на активність досліджуваного ферменту, особливий інтерес становлять індуктори інтерферону [9, 10, 11].
Тому метою даної роботи було проаналізувати особливості реакції інтерферон-індукованої системи (на прикладі активності 2’,5’-олігоаденілат-синтетази) в імунокомпетентних клітинах щурів на різних експериментальних моделях на дію трансформованого середовища.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Досліди було проведено на білих щурах обох статей лінії Вістар вагою 130-150 г.
Вплив мікрогравітації на лімфоїдні клітини щурів вивчали на двох експериментальних моделях: in vitro та in vivo. Тварин розділяли на контрольну групу (без кліностатування) й дослідну групу (кліностатування тварин або ізольованих клітин). У моделі in vitro лімфоцити, виділені з селезінки й тимусу щурів дослідної групи, кліностатували упродовж 15, 30, 45 та 60 хв на
кліностаті “Цикл-2” згідно з рекомендаціями [12]. При дослідженні впливу індукторів інтерферону лімфоцити, виділені з тимусу й селезінки щурів дослідної і контрольної груп, преінкубували з препаратами циклоферону (індуктор IFN-a), тилорону (індуктор IFN-y), полі(І)-полі(С) (індуктор IFN a/p) у концентрації 20 мкг на 106 клітин / мл протягом 17 год згідно з рекомендаціями [13], а потім клітини з дослідної групи кліностатували упродовж 60 хв. У моделі in vivo щурів дослідної групи кліностатували упродовж 60 хв, виділяли лімфоїдні клітини з селезінки й тимусу і преінкубували їх з індукторами інтерферону, як описано вище.
При вивченні впливу опромінення тварин розділяли на контрольну й дослідну групи. Щурів дослідної групи опромінювали на установці РУМ-17 в дозах 0,5 і 1 Гр за умов: потужність дози - 24,5 сГр/хв, фільтри 0,5 мм Си + 1 мм А1, напруга на трубці 200 кВ, сила струму 5 мА, відстань до поверхні шкіри тварин - 50 см. Дослідження проводили через 12 год. після опромінення тварин, що є терміном найбільш виражених порушень основних ланок метаболізму лімфоїдних клітин після опромінення в дозах 0,5 і 1 Гр [14]. У моделі in vitro лімфоцити, виділені з тимусу контрольних та опромінених щурів, преінкубували з індукторами інтерферону - препаратами циклоферону, полі(І)-полі(С) та тилорону - у концентрації 20 мкг на 106 клітин / мл упродовж 17 год згідно з рекомендаціями [15].
Отримували клітинний екстракт,
центрифугуючи лізат спленоцитів і тимоцитів при 10 000 об./хв (супернатант) упродовж 15 хв [16]. Активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази визначали спектрофотометричним методом [17]. Ферментативну активність виражали в наномолях неорганічного фосфату за 1 хв на 1 мг білка. Концентрацію білка визначали за методом Лоурі та ін [18] .
Статистичну обробку результатів досліджень проводили на IBM PC, оцінку достовірності в дослідних групах здійснювали за допомогою програми Statistica 7.0.
РЕЗУЛЬТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Проблема вивчення дії на організм людини та тварин стресових факторів під час перебування у космосі залишається питанням великої актуальності. Недостатньо вивчені біохімічні механізми розвитку реакцій клітин на дії таких чинників трансформованого середовища, як
мікрогравітація та іонізуюче випромінювання. Особливо важливим є створення науково обґрунтованих шляхів корекції метаболізму за умов
перебування людини у трансформованому середовищі. Велику зацікавленість викликає в цьому аспекті каскад інтерферону, який відповідає за такі фундаментальні функції імунної системи, як противірусний та протипухлинний захист, імунну активацію [5, 6]. Сигнальна система 2',5'-
олігоаденілату, індукована інтерфероном, є одним з ключових метаболічних шляхів, що визначають стан лімфоїдних клітин. Тому для з’ясування впливу стресових факторів космічного середовища на імунокомпетентні клітини тварин важливо не тільки дослідити функціонування цієї системи, а й провести пошук нових біологічних препаратів на базі індукторів інтерферону для їх використання з профілактичною та лікувальною метою. Це дозволить скоригувати наслідки пошкоджуючої дії на імунітет космічної радіації та невагомості, а також підвищити стійкість організму до інших несприятливих факторів.
Було поставлено завдання дослідити активність ключового ферменту цієї системи - 2',5'-
олігоаденілат-синтетази (2',5'-ОАС) - в лімфоцитах тварин на різних експериментальних моделях (in vivo й in vitro) в умовах трансформованого середовища, а також провести моніторинг біологічно активних препаратів з
імуномодулюючими властивостями.
Нами було встановлено, що дія мікрогравітації та опромінення викликає суттєве зниження життєздатності лімфоцитів тимусу щурів і, як наслідок, виснаження популяції імунокомпетентних клітин.
Показано, що кліностатування ізольованих лімфоцитів тимусу щурів in vitro призводить до зростання в них олігоаденілатсинтетазної активності, причому активність ферменту збільшується із часом дослідження.
В результаті проведення моніторингу індукторів інтерферону різного походження нами були обрані такі речовини: циклоферон, мітогенні лектини фітогемаглютинін (ФГА), конканавалін А, полі(І)-полі(С) і тилорон. Лімфоцити, виділені з тимусу й селезінки щурів, преінкубувалися in vitro з препаратами індукторів, а потім підлягали
клітиностатуванню. Для дослідження впливу
мікрогравітації на активність 2',5'-ОАС за умов преінкубації з індукторами інтерферону нами було обрано час 60 хв, при якому зміни активності цього ферменту були найбільш вираженими.
При кліностатуванні ізольованих лімфоцитів in vitro за умов їх преінкубації з індукторами інтерферону було встановлено зростання активності 2',5'-ОАС як у спленоцитах, так і в
тимоцитах (рис. 1). Максимальну зміну
ферментативної активності викликав тилорон, при преінкубації з яким активність ферменту в досліджуваних клітинах підвищувалась у 1,5 рази.
Чайка В.О., Компанець І.В., Лаврова К.В., Остапченко Л.І.
*
а
чй 1?
~~ S4 Я Ч Рн Jg
Ч
О
16
14
12
10
8
6
4
2
0
а
ЧІІ їв
~~ S4 я Ч
л ІЗ
ч
о
14
12
10
8
6
4
2
0
■ 1
□ 2 Ш3
□ 4
60 хв.
60 хв.
б
Рис. 1. Вплив різних індукторів інтерферону на активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах селезінки (а) і тимусу (б) щурів при кліностатуванні in vitro:
1 - без індуктора, 2 - преінкубація з циклофероном (20 мкг на 106 клітин / мл), 3 - преінкубація з тилороном (20 мкг на 106 клітин / мл), 4 - преінкубація з полі(І)-полі(С) (20 мкг на 106 клітин / мл); *- р < 0,05 по відношенню до групи без індуктора
А & £ •-
14
12
10
8
61
4
2
0
в
^ Я
~~ S4 я Ч
^ S
4 о
5
12
*
10
8
6
4
2
0
■ 1
Q2
П3
□ 4
60 хв.
60 хв.
а б
Рис. 2. Вплив різних індукторів інтерферону на активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах селезінки (а) і тимусу (б) щурів при кліностатуванні тварин in vivo:
1 - без індуктора, 2 - преінкубація з циклофероном (20 мкг на 106 клітин / мл), 3 - преінкубація з тилороном (20 мкг на 106 клітин / мл), 4 - преінкубація з полі(І)-полі(С) (20 мкг на 106 клітин / мл); *- р < 0,05 по відношенню до групи без індуктора
Ю 4
CQ 3 X
0_ 2
4
1 --
к 0,5 Гр 1 Гр
Доза опромінення, Гр
іо
ш
X
Q.
.0
Ц
О
5
X
к 0,5 Гр 1 Гр
Доза опромінення, Гр
□ 1 □ 2
□ 3
□ 4
а б
Рис. 3. Вплив різних індукторів інтерферону на активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах селезінки (а) і тимусу (б) щурів при опроміненні в дозах 0,5 і 1 Гр:
1 - без індуктора, 2 - преінкубація з ФГА (20 мкг на 106 клітин / мл), 3 - преінкубація з конканаваліном А (20 мкг на 106 клітин / мл), 4 - преінкубація з полі(І)-полі(С) (20 мкг на 106 клітин / мл); *- р < 0,05 по відношенню до групи без індуктора, ** - р < 0,05 по відношенню до групи без опромінення, *** - р < 0,05 по відношенню до групи без опромінення та до групи без індуктора.
к
к
а
к
к
6
5
0
Можна припустити, що посилення активності
2 ,5 -олігоаденілат-синтетази під впливом
мікрогравітації є компенсаторною реакцією лімфоїдних клітин на дію цього стресового фактору. Це корелює з даними стосовно загибелі лімфоцитів при кліностатуванні: при зменшенні кількості клітин стимулюються біохімічні регуляторні системи, зокрема, підвищується активність інтерферон-індукованого ферменту 2 ,5 -олігоаденілат-синтетази.
На моделі in vivo було показано, що при дії модельованої мікрогравітації активність 2',5'-ОАС зростає пропорційно часу кліностатування тварин (аналогічний ефект спостерігався in vitro при кліностатуванні ізольованих лімфоцитів). Для дослідження впливу мікрогравітації на активність 2',5'-ОАС за умов преінкубації з індукторами інтерферону нами було обрано час 60 хв з метою подальшого порівняння результатів in vivo та in vitro. При кліностатуванні щурів упродовж 60 хв максимальну зміну ферментативної активності у спленоцитах викликало введення циклоферону: вона зростала в 1,8 разів порівняно з контролем (без кліностатування) та в 1,2 рази порівняно з
контролем (за умов кліностатування) (рис. 2). В тимоцитах максимальну зміну активності 2',5'-ОАС викликало введення тилорону: активність ферменту зростала в 1,8 рази порівняно з контролем (без кліностатування) та в 1,1 рази порівняно з
контролем (за умов кліностатування).
Таким чином, вплив модельованої
мікрогравітації призводить до зростання олігоаденілатсинтетазної активності в лімфоцитах селезінки й тимусу щурів як in vivo, так і in vitro. За умов введення щурам індукторів інтерферону in vivo зміни активності 2’,5’-олігоаденілат-синтетази були більш вираженими у порівнянні з
експериментами in vitro. Зазначений ефект також можна пояснити, виходячи з того, що при кліностатуванні ізольованих тимоцитів in vitro спостерігається інтенсивніша загибель цих клітин, що було наведено вище.
Отже, оскільки активність ферменту 2 ',5 ' -олігоаденілат-синтетази збільшувалась при дії мікрогравітації як in vivo, так і in vitro, можна стверджувати про активацію процесів сигнальної трансдукції в інтерферон-індукованій системі 2 ' ,5'-олігоаденілату. Ймовірно, це реалізується через індукцію інтерферону в лімфоцитах та, як наслідок, посилення експресії генів індукованих ним ферментів. Виявлений ефект можна вважати результатом стимуляції адаптаційних механізмів імунокомпетентних клітин у відповідь на дію цього пошкоджуючого фактору. З цього випливає, що для посилення такої компенсаторної відповіді лімфоцитів є доцільним застосування індукторів
інтерферону, дія яких, як відомо, викликає стимуляцію активності 2 ' ,5' -олігоаденілат-синтетази в результаті посилення синтезу ендогенного інтерферону.
Для з’ясування механізмів функціонування інтерферонзалежного каскаду в умовах космічного польоту нами був вивчений вплив іонізуючого випромінювання на фермент 2 ' ,5' -олігоаденілат-синтетазу, а також проведений моніторинг індукторів інтерферону з метою встановлення можливості їх використання для посилення захисних процесів в імунокомпетентних клітинах.
На різних біологічних моделях була вивчена активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах щурів за умов рентгенівського опромінення на фоні дії індукторів інтерферону.
На моделі in vitro показано, що за умов преінкубації лімфоцитів з індукторами інтерферону in vitro посилюється стимуляція 2,5А-синтетази, яка була зумовлена опроміненням (рис. 3).
Максимальну зміну ферментативної активності викликав циклоферон, при введенні якого вона збільшувалась в 1,7 рази при опроміненні в дозі 0,5 Гр та 1,5 рази в дозі 1 Гр в спленоцитах і в 1,7 рази в дозі 0,5 Гр та в 1,6 рази в дозі 1 Гр в тимоцитах.
Післяпроменева стимуляція активності 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах щурів може бути наслідком стимуляції процесів трансдукції сигналу в системі 2’,5’-олігоаденілату під впливом радіації. Ймовірно, даний ефект є проявом компенсаторних механізмів імунокомпетентних клітин на вплив пошкоджуючого фактору космічного середовища (опромінення), пов’язаних із стимуляцією синтезу інтерферону. Оскільки різні індуктори інтерферону посилюють активуючу дію радіації на 2’,5’-олігоаденілат-синтетазу, це дає підстави припустити, що їх дія викликає інтенсифікацію синтезу ендогенного інтерферону за умов радіаційного впливу.
Таким чином, інтерферон-залежний каскад 2’,5’-олігоаденілат-синтетази може бути показником функціонального стану
імунокомпетентних клітин за умов космічного польоту (зокрема, мікрогравітації та опромінення). Введення біологічно активних препаратів на базі індукторів інтерферону дозволяє стимулювати активність ключового ферменту 2’,5’-оліго-аденілат-синтетази, що уможливлює корекцію патологічних змін в клітинах та посилення компенсаторних реакцій імунної системи.
Отримані результати сприятимуть з’ясуванню молекулярних механізмів функціонування
клітинних регуляторних систем, зокрема, системи інтерферону, яка відповідає за нормальне функціонування імунної системи, під впливом чинників космічного польоту. Подальший науково
Чайка В.О., Компанець І.В., Лаврова К.В., Остапченко Л.І.
обґрунтований пошук біологічно активних препаратів на базі індукторів інтерферону дозволить створити ефективні засоби, які б могли застосовуватися з профілактичною та лікувальною метою під час перебування людини в космосі.
ВИСНОВКИ
Активність ключового ферменту сигнальної системи інтерферону - 2’,5’-олігоаденілат-
синтетази є чутливим показником функціонального стану імунокомпетентних клітин за дії мікрогравітації та іонізуючого випромінювання.
Дія модельованої мікрогравітації та опромінення призводить до підвищення активності інтерферон-індукованого ферменту 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах тимусу та селезінки щурів. Посилення активності 2’,5’-олігоаденілат-синтетази під впливом
трансформованого середовища може бути результатом запуску компенсаторних механізмів лімфоїдних клітин у відповідь на дію стресових факторів, які реалізуються через систему трансдукції сигналу інтерферону.
Біологічно активні препарати на базі індукторів інтерферону стимулюють активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в лімфоцитах селезінки й тимусу щурів in vitro та in vivo, що дозволяє провести корекцію патологічних змін в клітинах та посилення компенсаторних реакцій імунної системи у відповідь на дію факторів космічного польоту.
Робота виконана за підтримки Національного Космічного Агентства України.
Література
1. Гамалея Н.Ф., Шишко Е.Д, Горобец О.Б. Клеточная модель для изучения влияния измененной гравитации на циркадную ритмику человека II Космічна наука і технологія. - 2004. - Т. 10, № 5I6. -С. 204 - 207.
2. Cogoli A. The effect of hypogravity and hypergravity on cells of the immune system II J. Leukoc. Biol. - 1993. -Vol. 44, № 3. - P. 259-268.
3. Cogoli A., Cogoli-Greuter M. Activation and
proliferation of lymphocytes and other mammalian cells in microgravity II Adv. Space Biol. Med. - 1997.
- Vol. 6. - P. 33-79.
4. Hashemi B.B., Penkala J.E., Venus C., et al. T cell activation responses are differentially regulated during clinorotation and space flight II FASEB J. - 1999.
- Vol. 13. - P. 2071-2082.
5. Stark G.R., Kerr I.M., Williams B.R.G. et al. How cells respond to interferons IIAnnu. Rev. Biochem. - 1998. -
Vol .67. - P. 2227-2264.
6. Goodbourn S., DidcockL., RandallR.E. Interferons: cell signaling, immune modulation, antiviral responses virus countermeasures// J.Gen. Virol. - 2000. - Vol. 81.
- P. 2341-2364.
7. Juste sen J., Ferbus D., Thang M. N. Elongation mechanism and substrate specificity of 2',5'-oligoadenylate synthetase // Proc. Natl. Acad. Sci. USA.
- 1980. - Vol .77, N 8. - Р. 4618-4622.
8. Соколова К.М., Лопатина О.А., Носик Н.Н. и др. Клинические испытания рекомбинантного гамма-интерферона. Циркулирующий интерферон и активность ферментов 2,5-олигоаденилат-синтетази при внутримышечном и ингаляционном введениях // Бюл. Эксп. Биол. Мед. - 1993. - T. 115, № 6. -С. 633-634.
9. Sangfelt O., Ericson S., Grander D. Mechanisms of interferon induced cell cycle arrest // J. Interferon. Res.
- 2000. - Vol. 10. - P. 198-215.
10. Ершов Ф.И., Глазулахова Э.Б. Индукторы
интерферона - Новое поколение
иммуномодуляторов // Вестник Российской Академии Наук. - М.: Медицина. - 1999. - № 4.
- С. 75-79.
11. Tazulakhova E.B., Paeshina O.V., Guseva T.S. et all. Russian experience in screening, analysis and clinical application of novel interferon inducers // J. Interferon Cytokine Res.- 2001. - Vol. 21, № 2. - P. 65-73.
12. Mishchenko L. T., Sllayeva A. M, Boyko A. L. Effect of simulated microgravity on the virus-infected wheat plants // Abstracts 31st Scientific Assembly of COSPAR 14—21 July:, 1996.—The University of Birmingham, England.—P. 385.
13. Коваленко А.П., Казаков В.И., Слита А.В. Исследование внутриклеточной локализации, связывания его c ДНК и стимуляции экспресии цитокинов в клетках при воздействии циклоферона // Цитология. - 2000. - Т. 42, № 7. - С. 659-663.
14. Кучеренко Н.Е., Матышевская О.П., Остапченко Л.И. и др. Содержание циклических нуклеотидов, свободного Ca2+ и малонового диальдегида в лимфоцитах крыс при действии невысоких доз радиации // Радиобиология. - 1991. - Т. 31, № 5. -С. 739-742.
15. Boyum A. Separation of leucocytes from blood and bone marrow // Scand. J. Clin. Lab. Invest.- 1968.- Vol. 21.-P. 28-30.
16. Mechti N., Affabris E., Romeo G. et al. Role of interferon and 2',5'-oligoadenylate synthetase in erythroid differentiation of Friend leukemia cells // J. Biol. Chem. - 1984. - Vol. 259, № 5. - P. 3261-3265.
17. Justensen J., Kjeldgaard N. O. Spectropho to metric pyrophosphate assay of 2',5'-oligoadenylate synthetase // Anal. Biochem. - 1992. - Vol. 207, № 1. - Р. 90-93.
18. Lowry O.H., Rosebrough N.J., Farr A.L., Randal R.I. Protein measurement with Folin phenol reagent // J. Biol. Chem.- 1951. - Vol. 193, №1. - P.265-275.
ИЗУЧЕНИЕ РЕАКЦИЙ СИСТЕМЫ ИНТЕРФЕРОНА В 1ММУНОКОМПЕТЕНТНЫХ КЛЕТКАХ ЖИВОТНЫХ НА ДЕЙСТВИЕ ТРАНСФОРМИРОВАННОЙ СРЕДЫ
Чайка В.О., Компанець 1.В., Лаврова К.В., Остапченко Л.1.
Изучено влияние факторов трансформированной среды (микрогравитации и облучения) на систему интерферона в лимфоидных клетках крыс. Установлено, что такие стрессовые факторы космического полета приводят к гибели лимфоидных клеток животных. Показано, что влияние моделированной микрогравитации приводит к повышению активности интерферон-индуцированного фермента 2’,5’-олигоаденилат-синтетазы в лимфоцитах тимуса крыс, интенсифицирующийся с увеличением времени. Проведен мониторинг индукторов интерферона с целью установления возможности их использования для усиления защитных процесов в имунокомпетентных клетках. Установлено, что биологически активные препараты на базе индукторов интерферона в условиях трансформированной среды стимулируют активность 2’,5’-олигоаденилат-синтетазы в лимфоцитах селезенки и тимуса крыс как in vivo так и in vitro. Таким образом, интерферон-зависимый каскад 2’,5’-олигоаденилат-синтетазы может быть показателем функционального состояния имунокомпетентных клеток в условиях космического полета (в частности, микрогравитации и облучения).
Ключевые слова: 2 ' ,5 ' -олигоаденилат-синтетаза, микрогравитация, биологически активные препараты, интерферон, индукторы интерферона, иммукомпетентные клетки.
THE INVESTIGATION OF IMMUNOCOMPETENT CELLS INTERFERON SYSTEM RESPONSE ON TRANSFORMED ENVIRONMENT
Chaika V., Kompanets I.V., Lavrova K.V., Ostapchenko L.I.
The influence of transformed environment (microgravity and irradiation) on interferon system in rat lymphocytes was investigated.It was shown that these factors of space flight provoked lymphoid cell death. It was demonstrated that simulated microgravity causes the increase of interferon-induced enzyme 2',5'-oligoadenylate synthetase activity in rat thymocytes. The monitoring of biologically active substances was conducted for the purpose of their use to stimulate protective reactions in immunocompetent cells. It was shown that biologically active preparations based on interferon inducers stimulate the 2',5'-oligoadenylate synthetase activity in rat slenocytes and thymocytes in vivo and in vitro. Thus, interferon-dependent cascade can be an indicator of immunocompetent cells functional state in conditions of space flight such as microgravity and irradiation.
Key words: 2 ,5 -oligoadenylate-synthetase, microgravity, biologically active preparations, interferon, interferon inducers, immunocompetent cells.
