CC BY
36
© Залявська О. В., Горбатюк I. Б., Воевщка О. С.
УДК 616. 72-002. 2-085:612. 46]:615. 37
Залявська О. В., Горбатюк I. Б., Воевщка О. С.
ВИВЧЕННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ХВОРИХ НА РЕАКТИВНИЙ
АРТРИТ ЗА КОМОРБЩНОСТ З ХРОНiЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чернiвцi)
Робота е фрагментом НДР «Мехаызми фор-мування та особливостi полiморбiдностi: клiнiчна, функцiональна та бiохiмiчна оцЫка перебiгу поед-нано! патологiI внутршых органiв, методи дифе-ренцiйованоI корекцп», № державно! реестрацiI 0109и003913.
Вступ. Реактивнi артрити рiзноI етiологiI досить часто ускладнюються розвитком гломерулонефриту i пiелонефриту [5,8], iнодi ж навггь швидкопрогре-суючою нирковою недостатнiстю [1,4]. Тому окремi симптоми ураження нирок (мiкрогематурiя, мiкро-альбумiнурiя, пiдвищення сироваткового креати-нiну) зустрiчаються при РеА з досить високою частотою - до 35 %, що е ознакою наявностi хронiчноI хвороби нирок (ХХН). В бтьшост наукових лггера-турних джерел вказана певна частота розвитку ам^ лощозу нирок при реактивних артритах - це 6-13% [2]. Морфолопчно хвороба Рейтера найчастше мае перебiг у виглядi мезангiопролiферативноI 1дА-нефропатiI [6]. Вiдомi випадки виникнення i пухлин нирок на тл РеА [7]. Що ж лежить в основi розвитку порушення функцiI нирок у хворих на РеА: висхщна урогенiтальна Ыфек^я з генетично детермЫова-ною аномалiею iмунноI системи чи довготривалий прийом нестеро!дних протизапальних препаратiв (НПЗП) [3, 9].
Мета дослщження. Вивчити функцiональний стан нирок у хворих на РеА за коморбщност iз хро-нiчним пiелонефритом.
Об'ект i методи дослщження. У доотджен-нi взяли участь 52 хворих, яких розподтено на двi групи: першу групу склали пацiенти з реактивним артритом, активнютю 1-111 ст., ФНС 1-111 ст. iз супут-ньою ХХН 1-11 ст.: телонефритом у фазi загострення (п=32); другу групу - пащенти з ХХН 1-11 ст.: тело-нефритом у фазi загострення з сечовим синдромом (п=20). У оЫб дано! групи суглобовий синдром не спостер^ався. Групи хворих були рандомiзованi за вiком, статтю та тривалютю перебiгу захворюван-ня. Середнм вiк обстежених осiб складав 27,7±3,4 рокiв. Середня тривалiсть захворювання 4,0±0,94 роки.
Дослiдження функцiонального стану нирок проводили за допомогою кJliренс-методу оцiнки
судинно-клубочкового i канальцевого в1дд1лу не-фрону в умовах спонтанного 12-годинного дiурезу (Шюк О., 1981). Концентрацю калiю та натрiю в ce4i визначали методом фотометрiI полум'я на «ФПЛ-1», креатинiну у плазмi кровi та ce4i - за реак^ею з ni-криновою кислотою з реестращею показникiв екс-тинцп на фотокалориметрi «КФК-2» i спектрофото-метрi «СФ-46». Швидкicть клубочково! фтьтрацп (ШКФ) визначали розрахунковим методом за допомогою формули Cockroft-Gault (Cockroft, Gault, 1976). Здатнicть нирок концентрувати i розбавляти сечу оцiнювали за концентрацмним коефiцiентом натрiю та концентрацмним iндекcом ендогенного креатинiну. Для оцЫки транспорту натрiю в нирках використовували показники екскреци натрiю та його ^ренсу. Концентрацiю нiтритiв у cечi (метаболiтiв оксиду азоту) вивчали з використанням редактора-вiдновлювача («Nitrate redactor»), що мютить кадмiй i мщь, а вимiрювання проводили на спектрофото-метрi («СФ-46», Роciя) при Х=540 нм. Для оцiнки рiв-ыв фiбронектину i р2^кроглобулЫу в cечi - ридер «PR2100-Sanofi» (Францiя).
Результати дослщжень та Ух обговорення. При порiвняннi результатiв ЗАК мiж ктычними гру-пами (табл. 1) у пащен^в 1-1 групи встановлено до-cтовiрно бiльш високий рiвень ШОЕ, нiж в хворих 2-1 групи (р<0,05). За вмicтом абсолютно! та вщносно! кiлькоcтi лейкоцитiв, еритроцитiв, рiвнем гемогло-бiну, кiлькоcтi тромбоцитiв статистично доcтовiр-них вiдмiнноcтей не визначено. Сироватковi рiвнi креатинiну, сечовини та сечово! кислоти не переви-щували межi норми в жодному випадку, але спосте-рiгалаcя вiрогiдна вщмшнють cереднiх значень при порiвняннi мiж групами (табл. 1). Так, зростання креатиншу в кровi встановлено у хворих 1-! групи у порiвняннi iз 2-ю групою (р<0,05). У хворих на РеА 1-! групи у 34,4% (n=11) виявлено протешурю р^ вень бiлка в cечi в середньому склав 0,23±0,023 г/ добу. Лейкоцитурiя виявлялася в 100% оЫб дано! групи, з них у 78,1% (n=25) оciб вона була незна-чною, а у 21,9% (n=7) - значна. Еритроцитурт виявлено в 15,6% (n=5) оciб. У хворих 2-! групи проте!ну-рiю виявлено в 25,0% (n=5). Рiвень бiлка в cечi склав у середньому 0,28±0,08 г/добу, що перевищувало в
Таблиця 1
Показники ктшчного та бiохiмiчного аналiзу кровi у хворих на реактивний артрит залежно вiд наявност супровщноТ ХХН, (М±т)
Показники 1-а група (п=32) 2-а група (п=20)
ШОЕ, мм/год 28,1±4,04# 16,5+0,9
Креатишн кров1 (мкмоль/л) 82,9±1,70# 56,8+3,47
Сечовина кров1 (ммоль/л) 6,7±0,16 5,32+1,42
Сечова кислота кров1 (мкмоль/л) 303,83+11,9 268,13+8,3
Примiтка: # - рiзниuя вiрогiдна порiвняно iз 2-ю групою хворих (р<0,05).
Таблиця 2 Показники фiбронектинурГf, в2-мшроглобулшурм та нiтритурГl' у хворих на реактивний артрит залежно вщ наявност супровщноТ ХХН, (М±т)
Показники 1-а група (п=32) 2-а група (п=20)
Ф1бронектинур1я, мкг/л 490,3+1,71# 470,1+1,83
р2-м1кроглобул1нур1я, мкг/л 44,1+1,47 42,2+2,01
Н1тритур1я, мкмоль/л 5,6+0,05# 5,4+0,04
Примiтка: # - рiзниuя вiрогiдна порiвняно iз 2-ю групою хворих (р<0,05).
Таблиця 3
Показники функцюнального стану нирок у хворих на реактивний артрит залежно вщ наявност супровщноТ ХХН, (М±т)
Показники ПЗО (п=20) 1-а група (п=32) 2-а група (п=20)
Д1урез, мл/12 год 524,50+25,68 762,64+40,01* 741,70+36,14*
Вм1ст калш у сеч1, ммоль/л 43,18+1,14 29,47+2,01* 31,45+1,19*
Екскрец1я калш, ммоль/12 год 7,90+0,77 6,05+0,53 7,65+0,81
Вм1ст креатин1ну у сеч1, ммоль/л 14,32+1,12 8,40+0,43*4 11,87+0,41
Швидк1сть кпубочково! фтьтрацп (мл/хвЧ1,73м2) 120,6+1,34 76,9+2,49* 85,2+5,31*
Канальцева реабсорбц1я, % 99,52+0,06 98,15+0,11* 98,1+0,12*
Вмют натр1ю в сеч1, ммоль/л 154,60+1,48 136,12+1,01*4 148,6 + 1,37*
Кшренс натр1ю, мл/хв 0,79+0,07 1,29+0,06*4 0,83+0,07
Екскретована фракц1я натрш, % 0,60+0,07 1,35+0,07*4 0,72+0,09
Примiтка: * - рiзниця вiрогiдна порiвняно iз групою ПЗО (р<0,05);Ч -рогiдна порiвняно iз 2-ю групою хворих (р<0,05).
1,2 раза показник в 1-й гругм. Лейкоцитурю виявле-но у 100% ос1б, з яких незначну - у 60,0% (п=12), а у 40,0% (п=8) - значну. Еритроцитур1я проявлялася в 15,0% (п=3) ос1б. Вщсутнють яскраво виражено! лейкоцитурИ не е показником в1дсутност1 запального процесу в нирках.
Загальноприйнятими критер1ями ураження нирок вважають р1вень креатин1ну в сироватц1 кров1 та проте1нур1ю, але ц1 показники св1дчать уже не про ранню стадю ураження нирок, а про явн1 структурн1 зм1ни нирок. Рання д1агностика ураження нирок дае можливють своечасно надавати адекватну медичну допомогу з метою профтактики формування I про-гресування нефропатп та нирково! недостатност1.
Саме тому проведено визначення таких ранн1х маркер1в пошкодження клубочкового та канальце-вого в1дд1л1в нефрону, як р2-м1кроглобул1нурИ, ф1-бронектинурИ та н1тритурИ.
Встановлено в1рогщне зростання параметр1в ф1-бронектинурИ та ытритури у хворих 1-! групи у пор1в-нянн1 з 2-ю (р<0,05). Також спостер1галося макси-мальне пщвищення Р2-м1кроглобул1нурИ у хворих 1-! групи. В1д стат1 обстежених пац1ент1в концентрацИ перерахованих сполук у сеч1 не залежали (табл. 2).
У пац1ент1в 1-! групи д1урез зростав на 45,4%, а концентрац1я калю в сеч1 знижувалася на 46,5% при одночасному в1рогщному зниженн1 канальцево! ре-абсорбцИ у пор1внянн1 з групою контролю (р<0,05). Виявлено тенденц1ю до зниження екскреци кал1ю. Спостер1галося статистично в1рог1дне зниження ШКФ на 45,7% вщносно показник1в групи здорових ос1б (р<0,05). Щодо транспорту натр1ю виявлено,
що його концентрац1я в сеч1 у пац1ент1в 1-! групи була в1рогщно нижче показник1в у друпй груп1 та груп1 ПЗО на 9,2% I 13,6% вщповщно за одночасного пщвищення клиренсу натр1ю та його екскретовано! фракцп (р<0,05). Виявлено достов1рне зниження р1вня креатиншу в сеч1 у ос1б 1-! групи у пор1внянн1 1з показниками 2-! та контрольно! груп (р<0,05) (табл. 3). Висновки.
1. У хворих на реактивний артрит 1з коморбщним переб1гом хрон1чного п1ело-нефриту виявлено порушення функцю-нального стану нирок, що проявлялося зростанням д1урезу (р<0,05), зниженням концентрац1! кал1ю (р<0,05) та натр1ю в сеч1 (р<0,05), п1двищенням кл1ренсу та екскретовано! фракци натр1ю (р<0,05), зниженням як ШКФ (р<0,05), так I канальцево! реабсорбци у пор1внянн1 1з групою практично здорових ос1б.
2. У хворих на реактивний артрит 1з коморбщним переб1гом хрон1чного п1ело-нефриту д1агностовано ураження нирок на р1вн1 як канальцевого так I клубочко-во-судинного аппарату, що проявлялося в1рогщним зростанням параметр1в ф1бронектинур1! та ытритури (р<0,05),
рiзниця вi-
зниженням рiвня креатиыну в cечi (р<0,05) та ШКФ (р<0,05), бiльш вираженим сечовим синдромом у порiвняннi iз показниками за iзольованого перебiгу хроычного пiелонефриту.
Перспективами подальших наукових до-сл1джень е розробка алгоритмiв дiагноcтики
реактивного артриту, спрямованих на запобтання перcиcтенцi! збудника i cтимуляцi! системно! iмун-но! вiдповiдi, доcлiдження ефективно! антибютико-терапi! з контрольним визначенням збудниюв лабо-раторними методами.
^iTepaTypa
1. Acute renal failure complicating nonfulminant hepatitis a in HLA-B27 positive patient / N. Brncic, D. Matic-Glazar, I. Viskovic [et al.] // Ren. Fail. - 2000. - Vol. 22, № 5. - P. 635-640.
2. Amyloidosis and Reiter's syndrome: report of a case and review of the literature / C. J. Anderson, M. C. Gregory, G. C. Groggel, D. O. Clegg // Am. J. Kidney Dis. - 2000. - Vol. 14, № 4. - P. 319-323.
3. Eras J. NSAIDs and the kidney revisited: are selective cyclooxygenase-2 inhibitors safe / J. Eras, M. A. Perazella // Am. J. Med. Sci. - 2008. - Vol. 321, № 3. - P. 181-190.
4. Rapid clinical course of glomerulonephritis accompanying postinfectious reactive arthritis / E. Gindzienska-Sieskiewicz, K. Bernacka, B. Lewandowski // Pol. Merkuriusz Lek. - 2002. - Vol. 5, № 27. - P. 147-148.
5. Recommendations for use of selective and nonselective nonsteroidal anti-inflammatory drugs: an American College of Rheumatology white paper / American College of Rheumatology Ad Hoc Group on Use of Selective and Nonselective Nonsteroidal Antiinflammatory Drugs // Arthritis Rheum. - 2008. - Vol. 59, 8. - P. 1058-1073.
6. Reiter's disease, keratoderma blennorrhagica and rapidly progressive (crescentic) IgA glomerulonephritis / F. G. Inglis, I. Henderson, S. Sanders, M. Kerr // Nephrol. Dial. Transplant. - 2004. - Vol. 9, № 7. - P. 824-826.
7. Renal cell carcinoma and Reiter's syndrome / F. Campante, T. Lopes, P. Farelo, M. de Sousa // Acta Med. Port. - 2002. - Vol. 5, № 2. - P. 100-103.
8. Urinary tract and renal findings in acute Yersinia infections / M. Korpela, J. Mustonen, A. Pasternack, P. Leinikki // Acta Med. Scand. - 2002. - Vol. 220, № 5. - P. 471-476.
9. Wali R. K. Recent developments in toxic nephropathy / R. K. Wali, W. L. Henrich // Curr. Opin. Nephrol. Hypertens. - 2010. -Vol. 11, № 2. - P. 155-163.
УДК 616. 72-002. 2-085:612. 46]:615. 37
ВИВЧЕННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ХВОРИХ НА РЕАКТИВНИЙ АРТРИТ ЗА КОМОР-БЩНОСТ З ХРОШЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК
Залявська О. В., Горбатюк к Б., Воевщка О. С.
Резюме. З метою вивчення функцюнального стану нирок у хворих на реактивний артрит (РеА) за ко-морбщност iз хроычним телонефритом (ХП) обстежено 52 хворих, з яких: 32 хворих на РеА, що супрово-джувався ХП у фазi загострення, 20 хворих на ХП без суглобового синдрому. У ходi проведених дослщжень у вЫх групах порiвняння виявлено порушення функцюнального стану нирок, що проявлялося зростанням фiбронектинурi!, ытритури, дiурезу, зниженням концентраци калю i натрю в сеч^ пщвищенням ^ренсу та екскретовано! фракци натрю, зниженням швидкост клубочково! фтьтраци та канальцево! реабсорбци. За-значен змЫи поглиблювалися iз приеднанням коморбщно! патологи.
Ключовi слова: реактивний артрит, функцюнальний стан нирок, хроычний телонефрит, швидкють клубочково! фтьтраци.
УДК 616. 72-002. 2-085:612. 46]:615. 37
ИЗУЧЕНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПОЧЕК У БОЛЬНЫХ РЕАКТИВНЫМ АРТРИТОМ С КОМОРБИДНОЙ ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПОЧЕК
Залявская Е. В., Горбатюк И. Б., Воевидка О. С.
Резюме. С целью изучения функционального состояния почек у больных на реактивный артрит (РеА) с коморбидным течением хронического пиелонефрита (ХП) обследовано 52 больных, из которых: 32 больных на РеА с ХП в фазе обострения, 20 больных на ХП без суставного синдрома. В ходе проведенных исследований во всех группах сравнения выявлены нарушения функционального состояния почек, что проявлялось ростом фибронектинурии, нитритурии, диуреза, снижением концентрации калия и натрия в моче, повышением клиренса и экскретированой фракции натрия, снижением скорости клубочковой фильтрации и канальцевой реабсорбции. Указанные изменения усугублялись с присоединением коморбидной патологии.
Ключевые слова: реактивный артрит, функциональное состояние почек, хронический пиелонефрит, скорость клубочковой фильтрации.
UDC 616. 72-002. 2-085:612. 46]:615. 37
The Study of Kidney Function in Patients with a Comorbid Course of Reactive Arthritis And Chronic Kidney Disease
Zaliavska O. V., Gorbatyuk I. B., Voyevidka D. C.
Abstract. Aim: To study the renal function in patients with a comorbid course of reactive arthritis and chronic kidney disease (CKD): pyelonephritis (CP) the exacerbation phase.
Materials and methods: It was examined 53 patients. They were divided into two groups: the 1st group with diagnosed reactive arthritis (ReA) and comorbidity of chronic pyelonephritis (n=32) and 2rd group with diagnosed CKD: pyelonephritis, urinary syndrome (n=20). Study included patients with average disease duration for 4,0 ± 0,94 years. The control group was formed of 20 healthy persons (HP). Kidneys function study was performed by the depletion method in terms of spontaneous 12-hour diuresis (Shyuk O., 1981). The concentration of potassium and sodium in urine was determined by flame photometry on "FPL-1" creatinine in plasma and urine - the reaction of picric acid on photocalorimetr "CFC-2" and the spectophotometer "SF-46". Glomerular filtration rate (GFR) was calculated by using a formula of Cockroft-Gault (Cockroft, Gault, 1976). The concentration of nitrites in urine (metabolites of nitric oxide) were studied using a reducing redactor («Nitrate redactor»), which contains cadmium and copper, and measurements were performed on a spectrophotometer ("SF-46", Russia) at X=540 nm. To assess the levels of fibronectin and p2-microglobulin in urine - reader «PR2100-Sanofi» (France).
Results: The study of complete blood count was established significantly higher levels of ESR in patients of the 1-st group in comparison with indexes in the 2-nd group (p <0. 05).
The study has described the results of protein level reduction in urine: in the 1-st group 0,23±0,023 g/day, and in the 2-nd group 0,28±0,08 g/day. In patients of the 1-st group was identified leucocyturia in 100% (it was small in 78,1% (n=25) of patient) and hematuria - in 15,6% (n=5) of patients.
In the 1-st group was detected increased fibronectin and nitrite in the urine in comparison with indexes in the group of patients with chronic pyelonephritis (p<0. 05) and a maximal increase p2-microglobulin in the urine.
Was established increased diuresis for 45. 4% (p<0. 05) and GFR at 45,7% (p<0. 05), the concentration of potassium in the urine decreased for 46. 5% and simultaneously tubular reabsorption reduced (p<0. 05) in patients of the 1-st group in comparison with indexes in the control group.
Conclusions. In patients with a comorbid course of reactive arthritis and chronic pyelonephritis was established increased diuresis, reduction in the concentration of potassium and sodium in the urine, clearance and the excretion of fraction sodium increased, decreased GFR and tubular reabsorption in comparison with indexes in the control group (p<0. 05).
In patients with a comorbid course of reactive arthritis and chronic pyelonephritis was established kidney damage as tubular and glomerular-vascular apparatus which was manifested by increased fibronectin and nitrite in the urine (р<0,05), decrease the creatinine level in urine (р<0,05) and GFR (р<0,05) in comparison with indexes in the group of patients with chronic pyelonephritis.
Future research prospects: to construct practical recommendations in diagnosis of reactive arthritis aimed at prevention of pathogen persistence and stimulation of systemic immune response, to study the effectiveness of antibiotic therapy.
Key words: reactive arthritis, renal function, chronic kidney disease, chronic pyelonephritis, glomerular filtration rate.
Рецензент - проф. Саричев Л. П.
Стаття надшшла 18. 04. 2014 р.
