CC BY
6
природы и неохраняемых экосистем: субъективизм при учреждении, отсутствие экологической политики, антропогенные нарушения, нерациональное природопользование, несовершенство природоохранного законодательства, нерепрезентативность.
ФЛОРА И РАСТИТЕЛЬНОСТЬ
УДК 581. 524.1
В.Г. СКЛЯР, кандидат бюлог1чних наук
Сумський нащональний аграрний ушверситет, м. Суми
В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В БЕРЕЗИ ПОВИСЛО В Л1САХ НОВГОРОД-С1ВЕРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Надано тформащю про вталтетну структуру деревостатв берези повислог в л1сових фтоценозах, типових для Новгород-С1верського Пол1сся. Розкрито взаемозв'язок м1ж вталтетними характеристиками деревостатв даного виду та еколого-ценотичними ознаками мгсцезростань.
Ключов1 слова: вталтет, вталтетна структура, Новгород-С1верське Пол1сся.
Вступ
Новгород-Оверське Полюся е складовою частиною Схщного Полюся i належить до числа найбiльш залюнених регiонiв Украши. В складi ряду ландшафтсв, представлених на його територп, лiси займають понад 30% площi [1].
Лiсовi угруповання Новгород-Сiверського Полюся виконують значнi еколого-стабiлiзуючi функцп як власне для зазначеного регюну, так i прилеглих територiй. Вщповщно, питання реалiзащi ними здатностi до сталого функщонування е вельми актуальним. В свою чергу, довготривале юнування лiсiв суттево залежить вiд стану 1'хшх деревостанiв, для оцiнки кшькюних та якiсних параметрiв яких доцшьним е застосування не тiльки класичних лiсiвничиx пiдxодiв, а й популяцшного аналiзу. Це стосуеться i берези повисло'1' Betula ре^и1а Roth., яка належить до числа провщних люоутворюючих видiв Новгород-Сiверського Полiсся та в складi його фiтоценозiв мае рiзний статус: домiнанта, спiвдомiнанта, асектатора [6, 7, 9, 12]. Враховуючи еколого -ценотичну значущють лiсiв Новгород-Оверського Полiсся та роль в них B. ре^и1а, на основi застосування в^ал^етного аналiзу, який на даний час ще мало використовуеться для визначення життевосп дерев, було здшснено оцiнку вiталiтетниx параметрiв B. ре^и1а в рiзниx лiсовиx фiтоценозаx.
Мета дано'1' роботи полягае у визначенш ознак в^ал^етно'1' структури деревостанiв B. ре^и1а в люових угрупованнях, типових для Новгород-Оверського Полiсся, та з'ясуванш впливу провiдниx екологiчниx чинникiв на в^ал^етш характеристики деревостанiв дослiджуваного виду.
Об'екти i методи досл1дження
Вивчалися ф^оценози, якi репрезентують такi групи асощацш: Pineta (sylvestris) hylocomiosa, Pineta (sylvestris) franguloso (alni) - vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) sphagnosa, Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Betuleto (penduli) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceta
(roboris) convallariosa (majalis), Betuleta (pendulae) vacciniosa (myrtilli), Betuleta (pendulae) stellariosa (holosteae), Betuleta (pendulae) caricosa (pilosae).
В кожному з дослщжуваних фiтоценозiв здшснювали оцшку розмiрних характеристик дерев B. pendula генеративного онтогенетичного стану. З опорою на величини висоти особин та дiаметра стовбура (на висот 1,3 м), вщповщно до рекомендацш Ю.А. Злобша, як автора в^ал^етного аналiзу, дерева B. pendula були подшеш на три класи в^ал^ету (життeвостi): високий (клас «а»), промiжний (клас «b») та низький (клас «с»). При цьому враховували належшсть деревостанiв до певного класу вшу.
На наступному етат дослщжень в складi кожного ф^оценозу визначалась частка рослин B. pendula рiзних класiв вiталiтету та оцшювалась величина iндексу якостi (Q). Останнш показник розраховувався за формулою:
Q = ^ (а + b),
де а - частка особин класу «а» в^ал^ету,
b - частка особин класу «b» вiталiтету.
При значеннях iндексу якосп Q вiд 0 до 0,166 стан деревосташв вiдповiдаe статусу депресивних популяцш; при Q вiд 0,167 до 0,333 - врiвноважених; при Q вщ 0,333 до 0,50 - процв^аючих [2, 3]. Розрахунки здшснювалися з використанням програми VITAL, розроблено'1 Ю.А. Злобiним саме з метою проведення аналiзу в^ал^етно'1' структури популяцiй рослин [4].
Величина шдексу якостi Q виступае узагальненою характеристикою рiвня життeвостi деревостанiв. При цьому належшсть до категорп процвiтаючих е вщображенням переважання в ix складi сумарно'1' частки особин класiв «а» та «b» вiталiтету, якi вирiзняються високими значеннями розмiрниx характеристик. Навпаки, належшсть до категорп депресивних е свщченням переважання в деревостанах особин низького (класу «с») в^ал^ету, яким притаманш знижеш величини бiльшостi розмiрниx характеристик та уповiльнений рiст.
Ефективним засобом з'ясування особливостей та закономiрностей дп екологiчниx чинникiв на стан популяцш рослин, в тому чист i на ix вiталiтетну структуру, е градiентний аналiз [5]. На основi його використання дослiджено вплив на в^аштетш параметри деревостанiв B. pendula вологосп rрунтiв, 1'хньо'1' трофносп та зiмкнутостi верxнix ярусiв люу. Визначення ступенiв градiентiв зазначених еколопчних чинникiв здiйснювали з урахуванням люотиполопчних пiдxодiв П.С. Погребняка [8], В.М. Сукачова [10, 11] та результат власних спостережень. При цьому визначальною була така точка зору: лiсовi мюцезростання, що репрезентують ступенi градiента певного чинника, повиннi чiтко вiдрiзнятись за його характеристиками, однак бути максимально подiбними за комплексом шших еколого-ценотичних ознак.
Результати та ix обговорення
Iнформацiю про вiталiтетну структуру деревосташв B. pendula за рiзними групами асоцiацiй наведено в таблиц 1. Встановлено, що найбiльш рiзноманiтною вона е у фiтоценозаx групи асощацш Pineta franguloso - vacciniosa. Тут деревостани B. pendula характеризуются значеннями шдексу якосп Q в межах 0,16 - 0,50, що вщповщае вам трьом яюсним градащям: вiд депресивного до процвiтаючого рiвня.
Таблиця 1
Вггалггетна структура деревосташв Betula pendula в фгтоценозах рпних груп асоц1ац1й Новгород-С1верського Пол1сся
№ Ф^оценози Частка особин рiзних клаав в^ал^ету 1ндекс якосп Q
а b с
1 2 3 4 5 6
1 Pineta hylocomiosa 0 - 0,20 0 - 0,36 0,44 - 1,0 0 - 0,28
2 Pineta franguloso -vacciniosa 0,12 - 1,0 0 - 0,20 0 - 0,68 0,16 - 0,50
3 Pineta vacciniosa 0,33 - 0,35 0,41 - 0,45 0,22 - 0,24 0,38 - 0,39
4 Pineta sphagnosa 0,11 - 0,25 0,11 - 0,39 0,36 - 0,78 0,11 - 0,32
5 Querceto - Pineta vacciniosa 0,93 - 1,0 0 - 0,03 0 - 0,04 0,48 - 0,50
6 Betuleto - Pineta vacciniosa 0 - 0,01 0 - 0,01 0,98 - 1,0 0 - 0,01
7 Querceta convallariosa 0,84 - 0,91 0,05 - 0,08 0,04 - 0,08 0,46 - 0,48
8 Betuleta vacciniosa 0,62 - 0,68 0 - 0,02 0,32 - 0,36 0,32 - 0,34
9 Betuleta stellariosa 0,96 - 1,0 0 - 0,02 0 - 0,02 0,49 - 0,50
10 Betuleta caricosa 0,54 - 0,60 0,22 - 0,26 0,18 - 0,20 0,40 - 0,41
У фiтоценозах груп асощацш Pineta hylocomiosa, Pineta sphagnosa, Betuleta vacciniosa параметри деревостанiв B. pendula вщповщають двом якiсним типам. Зокрема, в Pineta hylocomiosa (Q = 0 - 0,28) та Pineta sphagnosa (Q = 0,11 - 0,32) вони e депресивними та врiвноваженими, а в Betuleta vacciniosa (Q = 0,32 - 0,34) -врiвноваженими та процв^аючими.
У ф^оценозах бшьшосп груп асощацш в^аштетш характеристики B. pendula вщповщають лише одному якюному типу. При цьому в ф^оценозах Betuleto - Pineta vacciniosa деревостани B. pendula e депресивними (Q = 0,0 - 0,01) i на 98 - 100% сформованими з особин найнижчого (класу «с») рiвня в^ал^ету. В люах груп асощацш Pineta vacciniosa (Q = 0,38 - 0,39), Betuleta caricosa (Q = 0,40 - 0,41), Querceta convallariosa (Q = 0,46 - 0,48), Querceto - Pineta vacciniosa та Betuleta stellariosa (Q = 0,48 - 0,50) деревостани B. pendula e процв^аючими. В i'x складi сумарна частка рослин високого (клас «а») та промiжного (клас «b») рiвня в^ал^ету становить 76 - 100%.
Незважаючи на наявш суш^ вщмшносп у структурi деревосташв B. pendula з фiтоценозiв рiзних груп асоцiацiй, результати в^ал^етного аналiзу чiтко засвiдчили факт усшшного росту i розвитку особин даного виду в складi чистих березових лiсiв. В них значення шдексу якостi Q сягають 0,32 - 0,50, а частка особин класу «а» в^ал^ету становить 54 - 100%. Формування деревосташв B. pendula, характеристики яких вщповщають статусу процв^аючих популяцш, мае мюце також у люах формацш Querceta roboris, Querceto - Pineta та рщше - Pineta sylvestris. Зазначеш факти вказують на залежнiсть вiталiтетних параметрiв дослiджуваного виду вiд еколого-ценотичних умов мюцезростань i необхiднiсть бiльш детального аналiзу впливу екологiчних чинникiв на в^ал^етш ознаки B. pendula.
Вивчення дп зiмкнутостi ярусу деревостану здшснено на градieнтi, ступенi якого репрезентували фiтоценози групи асоцiацiй Pineta hylocomiosa iз зiмкнутiстю вiд 0,4 до 0,7. Встановлено, що на фош зростання зазначених величин у деревосташв B. pendula мае мюце поступове зменшення значень iндексу якостi Q та, вщповщно, збiльшення в 'х складi рослин низького рiвня в^ал^ету.
Вплив чинника трофностi грунту на в^ал^ет B. pendula дослiджували на градieнтi, ступенi якого репрезентували ф^оценози груп асоцiацiй Betuleto-Pineta vacciniosa та Querceta convallariosa. Доведено, що при пщвищенш родючосп грунтiв у
складi деревосташв B. pendula мае мюце зростання частки особин найвищих класiв вiталiтету («а» та «b») i, вiдповiдно, збшьшення величин iндексу якостi.
Ступеш градiента вологостi грунту репрезентували фiтоценози таких груп асощацш: Pineta hylocomiosa, Pineta vacciniosa, Pineta franguloso - vacciniosa та Pineta sphagnosa. Результата засвщчили, що перезволожеш мюцезростання е несприятливими для формування деревосташв B. pendula (рис. 1).
Рис. 1. Змша значень шдексу якост1 деревостан1в Betula pendula за град1ентом вологост1 грунту. Фггоценози груп асоц1ац1й, що репрезентують ступеш град1ента вологост1: 1. Pineta hylocomiosa, 2. Pineta vacciniosa, 3. Pineta franguloso - vacciniosa, 4. Pineta sphagnosa
Висновки
В^ал^етний аналiз, який на даний час переважно використовувався для ощнки стану трав'янистих рослин, виявляеться шформативним при дослщженш дерев, в тому чист i B. pendula. Встановлено, що деревостанам B. pendula з рiзних фiтоценозiв притаманнi сво'1 специфiчнi вiталiтетнi параметри (рiвень вiталiтетy особин, частка рослин рiзних класiв («а», «b», «с»), значення iндексy якост Q та вiдповiднiсть певному яюсному типу). Зростання рiвня вiталiтетy особин B. pendula та полшшення в^ал^етно! структури 1'хшх деревостанiв вiдбyваеться на фош зменшення зiмкнyтостi верхнiх яруав лiсy та збiльшення рiвня трофност грунту. Сприятливими для формування високояюсних деревостанiв B. pendula е мюцезростання, що мають достатню, однак не надлишкову вологiсть грунту, а з числа фiтоценозiв - тi, в яких B. pendula мае статус домшанта. Вважаемо, що останнiй факт е закономiрним наслiдком реалiзацii видом реактивного (експлерентного) типу популяцшно! поведшки. Свiдченням того, що B. pendula мае здатнють yспiшно поширюватися, рости та розвиватися на дшянках, що звшьняються пiсля загибелi (вiдмирання) особин бшьш конкурентноспроможних видiв, е i формування нею високоякiсних деревостанiв (з шдексом якостi Q > 0,333) у складi лiсiв з домшуванням Pinus sylvestris L. та (або) Quercus robur L. Ефективну реалiзацiю березою повислою експлерентних властивостей на сучасному етат забезпечуе суттева антропогенна трансформащя та господарське втручання в люи Новгород-Сiверського Полiсся, внаслiдок якого кшьюсть i площа територiй, сприятливих для поширення B. pendula й досягнення ii особинами високого рiвня вiталiтетy, суттево збiльшyеться.
Список лггератури
1. Географiчна енциклопедiя Украши : в 3 т. / [вщп. ред. О. М. Маринич]. -К.: «Украшська Радянська Енциклопедiя» iм. М. П. Бажана,1989 - 1993. - Т. 2. - 1990. -479 с.
2. Злобин Ю. А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю. А. Злобин. - Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1989. - 146 с.
3. Злобин Ю. А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Ю. А. Злобин. - Сумы : Университетская книга, 2009. - 263 с.
4. Злобин Ю. А. Компьютерные программы для анализа популяций растений / Ю. А. Злобин // Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. Серiя «Агрономiя i бюлопя». - 2012. - Вип. 2 (23). - С. 3-6.
5. Злобин Ю. А. Концепция континуума и градиентный анализ на уровне особей и популяций растений / Ю. А. Злобин, В. Г. Скляр, Т. И. Мельник // Журнал общей биологии. - 1996. - Т. 57, № 6. - С. 684-694.
6. Лукаш О. В. Флора судинних рослин Схщного Полюся: iсторiя дослщження, конспект / О.В. Лукаш. - К., 2008. - 435 с.
7. Панченко С. М. Рослиннють Старогутського люового масиву / С. М. Панченко // Укр. ботан. журн. - 2001. - Т. 58, № 6. - С. 684-693.
8. Погребняк П. С. Основы лесной типологии / П. С. Погребняк. - К.: Изд-во АН Украинской ССР, 1955. - 455 с.
9. Рослиннють УРСР. Люи Украши / [вщп. ред. С. М. Брадю]. - К.: Наукова думка, 1971. - 460 с.
10. Сукачев В. Н. Типы лесов и типы лесорастительных условий / В. Н.
Сукачев. - М.: Гослестехиздат, 1945. - 37 с.
11. Сукачев В. Н. Методические указания к изучению типов леса / В.Н. Сукачов, С. В. Зонн. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 143 с.
12. Чорноус О. П. Люова рослиннють Шосткинського геоботашчного району (Сумська область) / О. П. Чорноус // Укр. ботан. журн. - 2006. - Т. 63, № 3. - С. 401409.
Статья поступила в редакцию 16.05.2013 г.
V.G. SKLIAR, Ph.D. in Biology Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
VITALITY STRUCTURE OF BETULA PENDULA TREE STANDS IN THE FORESTS OF NOVGOROD-SIVERS'K POLISSIA
The information about the vitality structure of Betula pendula tree stands in the forests of Novgorod-Sivers'k Polissia has been presented. Interconnection between vitality characteristics of Betula pendula tree stands and ecological conditions of their habitats has been disclosed.
В.Г. СКЛЯР, кандидат б1олог1чних наук
Сумський нащональний аграрний ушверситет, м. Суми, Украша
В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В БЕРЕЗИ ПОВИСЛОÏ В Л1САХ НОВГОРОД-С1ВЕРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Надано шформащю про в^ал^етну структуру деревосташв берези повисло'1 в люових ф^оценозах, типових для Новгород-Оверського Полюся. Розкрито
взаемозв'язок мiж в^ал^етними характеристиками деревостанiв даного виду та еколого-ценотичними ознаками мюцезростань.
В.Г. СКЛЯР, кандидат биологических наук
Сумской национальный аграрный университет, г. Сумы, Украина
ВИТАЛИТЕТНАЯ СТРУКТУРА ДРЕВОСТОЕВ БЕРЕЗЫ ПОВИСЛОЙ В ЛЕСАХ НОВГОРОД-СЕВЕРСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Приведена информация о виталитетной структуре древостоев березы повислой в лесных фитоценозах, типичных для Новгород-Северского Полесья. Раскрыта взаимосвязь между виталитетными характеристиками древостоев данного вида и эколого-ценотическими условиями местообитаний.
РАСТЕНИВОДСТВО
УДК 633.252:582.657.2: 631.5
В.Г. ЦЫЦЕЙ1, доктор биологических наук; АС. ТЕЛЕУЦЭ1, доктор сельскохозяйственных наук; С.И. КОШМАН , доктор хабилитат сельскохозяйственных наук; В.Д. КОШМАН2
ботанический сад (Институт) АНМ, г. Кишинэу, Республика Молдова
2Институт Биотехнологий в Зоотехнии и Ветеринарной Медицине МСХ и 1111, с.
Максимовка, Республика Молдова
ПРОДУКТИВНОСТЬ И КОРМОВЫЕ ДОСТОИНСТВА ГРЕЧИХИ САХАЛИНСКОЙ В УСЛОВИЯХ РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА
В условиях Республики Молдова выявлены биологические особенности и определена продуктивность, химический состав и питательная ценность зеленой массы и силоса в зависимости от периода уборки гречихи сахалинской.
Ключевые слов: гречиха сахалинская, Polygonum sachalinense, зеленая масса, силос, продуктивность, химический состав, питательная ценность корма.
Введение
Рост цен на энергоносители, жесткая рыночная конкуренция, природные катаклизмы требуют обоснованных подходов развития агропромышленного комплекса Республики Молдова в новых экономических условиях с целью обеспечения продовольственной независимости и повышения уровня жизни населения страны. В кормлении животных особое значение имеют зеленые корма, получаемые из многолетних кормовых трав, на основе которых создается основная и наиболее дешевая продукция, а диапазон их поступления максимально расширен, т.е. с ранней весны и до поздней осени. Особую роль в этом может сыграть интродукция новых высокобелковых, со стабильной продуктивностью растений из местной флоры и других регионов мира, которые могут быть хорошим подспорьем в обеспечении животноводства кормами, богатыми протеином, витаминами и минеральными элементами. Однако рациональное освоение этих кормовых растительных ресурсов возможно только при знании их биологических особенностей, продуктивности, химического состава и питательной ценности кормов, что позволит правильно организовать заготовку, хранение и кормление сельскохозяйственных животных [4, 8, 9].
