CC BY
52
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
мультфiльму, запропоновано Bapianra для замiни або додаткового перегляду шших фiльмiв за лексичною темою, яка вивчаеться. Зауважимо, що це тшьки напрям розмови з дитиною. Дорослий сам вирiшуе, як йому зручнiше - використати пiдготовленi автором ввдеосюжети чи запропонувати сво1, розширити коло обговорюваних проблем чи звузити. Усе залежить вiд iндивiдуальних можливостей та вiкових особливостей вашо1 дитини.
Подальшу розробку проблеми вбачаемо у створенш технологи використання мультфiльмiв як засобу навчання мови i розвитку зв'язного мовлення для росiйськомовних датей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Араптанова О. А. Анализ современного детского мультфильма как аудиовизуального медиатекста с воспитательным потенциалом (на примере российского мультфильма «Маша и медведь») / О. А. Араптанова // Медиаобразование. - 2012. - № 3. - С. 8-26.
2. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика : учеб. пособ. для студ. лингв. ун-тов и фак-ов ин. яз. высш. пед. учеб. заведений / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. - М. : Изд. центр «Академия», 2004. - 336 с.
3. Коменский Я. А. Педагогическое наследие / Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци ; сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский. - М. : Педагогика, 1989 - 416 с.
4. Сперанская Г. Л. Развитие речи дошкольников с использованием сюжетной видеозаписи : метод. пособие / Г. Л. Сперанская, И. А. Ледник. - СПб. : Речь, 2007. - 208 с.
УДК 004:37-056.45
Н. В. ЛУК'ЯНЧУК, Н. А. КЛИМОВА
В1РТУАЛЬНА КОМУН1КАЦ1Я У ФОРМУВАНН1 KOMyHIKATHBHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ОБДАРОВАНИХ СТАРШОКЛАСНИК1В
Означено поняття KOMyrnmmueHoï KOMnemeHmHocmi обдарованих старшокласнитв, eipmyanbHoï комуткацп. Узагальнено можливостi та перспективи використання вiртуaльного середовища для формування i розвитку комунiкaтивноï компетентностi обдарованих учтв стaршоï школи. Схематично показано особливостi вiртуaльноï комуткацп та взаемозв 'язки в Iнтернет-середовищi.
Ключовi слова: комуткативна компетенттсть особистостi, вiртуaльнa комутка^я, ттерактивтсть, вiртуaльний простiр.
Н. В. ЛУКЬЯНЧУК, Н. А. КЛИМОВА
ВИРТУАЛЬНАЯ КОММУНИКАЦИЯ В ФОРМИРОВАНИИ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОДАРЕННЫХ СТАРШЕКЛАССНИКОВ
Определены понятия коммуникативной компетентности одаренных старшеклассников, виртуальной коммуникации. Обобщены возможности и перспективы использования виртуальной среды для формирования и развития коммуникативной компетентности одаренных учащихся старших классов. Схематически показаны особенности виртуальной коммуникации и взаимосвязи в Интернет-среде.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность личности, виртуальная коммуникация, интерактивность, виртуальное пространство.
N.V. LUKYANCHUK., N. A. KLIMOVA
VIRTUAL COMMUNICATION AND DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF HIGHLY GIFTED HIGH-SCHOOL STUDENTS
In the article the concepts of communicative competence of gifted high school students and the virtual communication are defined. The paper summarizes the possibilities and prospects for the usage of virtual environments for the formation and development of the communicative competence of the gifted high school students. The features of virtual communication are schematically shown with their connection to Internet environment.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Keywords: communicative competence of a personality, virtual communication, interactivity, virtual
space.
У сучасному свт ввд р1вня технолопчного розвитку кожно1 краши залежать не тшьки ïï економ1чна могутшсть i р1вень життя населення, а й становище ^eï краïни у свтовш спшьноп, можливосп ïï пoлiтичнoï та екoнoмiчнoï iнтеграцiï з iншими краïнами. Водночас рiвень розвитку i використання сучасних технологш визначаеться здатнiстю виробляти, засвоювати i застосовувати нoвi знания. Тому в тепершшх умовах розвитку суспшьства рiзко зросла увага до такого сощального феномена, як комунiкацiя. Вона стае об'ектом дослщжения фiлософського, соцюлопчного, полiтичного, педагогiчного рiвнiв. Це цшком закономiрно i логiчно, бо одшею iз визначальних особливостей людського суспшьства е спшкування -необхiдна умова буття людей, без якого неможливе повноцшне формувания як окремих психiчних функцiй, процесiв i властивостей людини, так i особистостi загалом. Реальшсть i необхiднiсть спiлкувания визначена спшьною дiяльнiстю, для того щоб жити люди змушеш взаeмодiяти. Дiяльна людина завжди спiлкуeться, а спiлкувания дае змогу органiзовувати спiльну дiяльнiсть i збагатити ïï новими зв'язками та стосунками мiж людьми. Сьогодш спшкування ввдбуваеться як в особистiснiй взаемодп (у реальному життi), так i завдяки iнформатизацiï' суспiльства (у вiртуальному середовищi). Тому метою CTaTTi е вiртуальна комунiкацiя у формуваннi компетентносп обдарованих старшокласник1в.
Одним з важливих напрямшв iнфoрматизацiï сучасного суспiльства е iнфoрматизацiя oceimu - процес забезпечення сфери oсвiти теoрieю i практикою розробки i використання сучасних шформацшно-комушкативних технoлoгiй, oрieнтoваних на реалiзацiю психолого-педагoгiчних цiлей навчания i виховання.
Oco6ucmicmb можна представити як сукупшсть компетентностей, що е мiрою здатност людини включатись у дiяльнiсть. Ключoвi кoмпетенцiï залежать вiд властивостей особистосп i виявляються в певних способах поведшки, як1 спираються на психолопчш функцiï людини, мають широкий практичний контекст та високий ступiнь ушверсальносп.
Як показуе життя, сучасна молодь не завжди спроможна використовувати ефективне спiлкувания, тобто не мае комунiкативноï компетентностi або вона в œï на низькому рiвнi, що, за висловлюваннями дослiдникiв-практикiв Л. Петровськоï, Ю. Емельянова, В. Захарова, Н. Хрящово^ О. Сидоренко, iнтерпретуeться як:
• здатшсть людини встановлювати та тдтримувати необхiднi контакти з iншими людьми, яка охоплюе певну сукупнiсть знань та умшь, що забезпечують ефективний перебiг комунiкативного процесу;
• стутнь задовiльного оволодiния певними нормами спшкування, поведшки;
• ситуативна адаптившсть i вшьне вoлoдiния вербальними i невербальними (мовними i немовними) засобами «сoцiальнoï поведшки»
• результат научшия, засвоення соцiально-психологiчних еталонiв, стандартiв, стереотипiв поведшки, оволодшня «технiкою» спiлкувания;
• здатшсть людини брати на себе та виконувати рiзнi соцiальнi ролi; ïï вмшня адаптуватися у рiзних ситуащях, вiльне володiния вербальними i невербальними засобами спшкування.
Психолог Ю. М. Емельянов вважае [2], що комушкативна компетентнiсть завжди набуваеться в сощальному контекстi. Основним фактором, що детермшуе ïï розвиток, е життевий досввд людини. Комунiкативна компетентнiсть сучасного старшокласника удосконалюеться через досвiд - безпосередньо в процеа спiлкувания i взаемодп, а також опосередковано - через лтаратуру, театр, кшо, 1нтернет, де можна отримати нову iнформацiю, певш ситуацiï i особливостi взаeмодiï людей шд час спiлкувания, конфлiктнi ситуацп тощо. На розвиток i формування комунiкативноï' компетенцiï впливае низка зовшшшх i внутрiшнiх чинник1в. До зовшшшх чиннишв вiдносять соцiальнi умови: суспшьство, в якому живее людина, мюце проживания, рiвень освiти та культури у краïнi, мовнi, статуснi, вiковi вiдмiнностi, сiмейнi традицiï тощо. Внутршшми чинниками е розвиток i становления «Я», внутршня характеристика особистостi, ïï емоцшна i мотивацiйна сфера.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Тому готовшсть старшокласника до дорослого життя, подальшого самовдосконалення та розвитку пов'язують 3i сформовашстю у нього комунiкативноï компетентностi, умшням ефективно спiлкуватися, взаeмодiяти, а вплив вiртуальноï реальностi значно розширюе щ можливостi.
Ми розглядаемо комуткативну компетенттстъ старшокласника як складне утворення, що включае в себе здаттстъ установлювати i пiдтримувати необхiднi контакти з шшими людьми (однокласниками, педагогами, сощумом), маючи певну сукупнiсть знанъ, умтъ i навичок, що забезпечують ефективне спiлкування; ситуативну адаптивнiстъ; вiльне володшня вербальними i невербальними засобами соцiальноï поведiнки та розгорнуту рефлексЮ.
1нформацшна компетентшсть позначаеться як «володшня шформацшними технолопями - вмшня працювати з1 вс1ма видами шформаци» [3].
На думку вчених, сучасне суспшьство перебувае в стадп переходу вiд iндустрiальнoгo до iнфoрмацiйнoгo. Весь свiт обплутаний системами зв'язку, кoмунiкацiями. Тому молода людина XXI ст. мае бути компетентною у галузi шформатики, вмии працювати з необх1дними в повсякденному життi обчислювальними та iнфoрмацiйними системами, персональними комп'ютерами та шформацшними мережами, лавiрувати в шформацшному пoтoцi життя. Разом з тим компетентна людина шформацшного суспшьства набувае i нового бачення свггу, опановуе iнфoрмацiйну культуру [4].
В юнуючш сьогодш системi oсвiти кoмпетентнiсть мае бути мiждисциплiнарнoю, щоб забезпечувати мoжливiсть формування цiлiснoï картини свiту.
Сучасний шдхвд до проблеми розвитку i вдосконалення кoмунiкативнoï компетентност молодих людей полягае в тому, що навчання розглядаеться як саморозвиток i самовдосконалення на oснoвi власних дiй, а формування компетентносп мае стати самoдiагнoстикoю, самoаналiзoм.
Набуття кoмунiкативнoгo дoсвiду пов'язано не тшьки з безпосередньою участю в актах комушкативно1' взаемодп з шшими людьми. 1снуе безлiч можливостей отримання шформаци про характер кoмунiкативних ситуацiй, проблеми мiжoсoбистiснoï взаемoдiï та способи 1'х вирiшення [12].
Iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнi технoлoгiï, зокрема, глобальна мережа 1нтернет, ставши неввд'емним атрибутом взаемoдiï i на неофщйному (побутовому), i на oфiцiйнoму рiвнях, змушують переосмислити пiдхoди до моделювання простору як iнфoрмацiйнoгo, так i комушкативного з урахуванням появи i стшкого функцioнування вiртуальнoгo простору.
Для 1нтернет-комушкацп властивi так1 характеристики:
- аношмшсть, невидимiсть i вiдчуття безпеки. У такому тиш кoмунiкацiï е ефект вшьного спiлкування, у межах якого мoжливi Abi реалiзацiï: вихвд негативних емoцiй i задоволення деструктивних потреб (ображання iнших, зламування сайпв) або реалiзацiя мoжливoстi бути вдаертим i не закриватися навiть в особистих аспектах;
- одночасно iз конструюванням власно1' вiртуальнoï oсoбистoстi обдарований старшокласник створюе образ спiврoзмoвника, який не завжди вiдпoвiдае дiйснoстi, оскшьки iнфoрмацiю, яко1' не вистачае, вш просто домислюе;
- обмежене сенсорне переживания, складшсть у вираженнi емоцш, що частково компенсуеться спецiальнo розробленою знаковою системою [11].
1нформацшне суспшьство характеризуеться впливом на людину, ïï уявлення про свiт, про себе саму, про свою крашу залежно ввд каналу отримання iнфoрмацiï, а також способу ïï передання. Ввдминою ознакою нашого часу е постшна поява нових iнтерактивних вид1в спшкування, породжених наукoвo-технiчним прогресом, таких як штерактивне телебачення (телемости, телекoнференцiï, телешоу прямого ефiру) i, нарештi, 1нтернет (рис. 1).
Бурхливий розвиток 1нтернету призвiв до появи такого поняття, як «вiртуальна реальнiсть», що мщно увiйшлo в людську свiдoмiсть як деяка вдея iснувания реальнoстi поза реальним станом речей. Ця вiртуальна реальшсть виникла так швидко, що поки дуже складно описати ва значущi сoцiальнi, технoлoгiчнi, iнфoрмативнi та етичт аспекти цього феномену. Але сучасш старшокласники е чи не найактившшими користувачами, як1 постiйно включають у свою життеву дiйснiсть вiртуальну реальнiсть. Для обдарованих учнiв це додаткова можливють розширити своï перспективи у спiлкуваннi, взаемодiï, пiзнаннi, шформованосп тощо.
MЕДIАОСBITА ЯК HАПPЯM HАBЧАЛЬHО-BИХОBHОГО ПРОЦЕСУ B ДОШКIЛЬHИХ ТА _ЗАГАЛЬHООСBITHIХ HАBЧАЛЬHИХ ЗАКЛАДАХ_
Bажливoю ocoбливicтю шчатку XXI ст. е фopмyвання eдинoгo cвiтoвoгo iнфopмацiйнoгo пpocтopy на базi Iнтеpнетy, пpoникнення пpoцеciв iнфopматизацiï, глoбалiзацiï та вipтyалiзацiï в yci сфери житдаяльшсп, cтвopення мiжнаpoднoгo ринку iнфopмацiï i yпpавлiння.
Так1 фактopи навколишнього св^ не мoжyть не шзначитися на фopмyваннi кoмyнiкативнoï кoмпетентнocтi, щo охоплюе iнфopмацiйнi пoля piзнoï мipи cпiльнocтi, як1, вiдповiдно, мoжyть i швинш 6ути oб'eднанi в iнфopмацiйнo-кoмyнiкативний пpocтip, cфopмoваний на ocнoвi вiдoмиx наyкoвo-метoдичниx i opганiзацiйнo-yпpавлiнcькиx дocягнень.
Рис. 1. Oсобливостi вiртуaльноï комунiкaцiï.
Bipтyальна ^му^ка^я, pеальнo icнyюча y всесвинш мереж1 як oдна з найбшьш cyчаcниx i теxнiчнo opганiзoваниx штерактивних фopм навчання мiжкyльтypнoï кoмyнiкацiï, становить ocoбливий iнтеpеc з дocлiдницькoго погляду. Щoб найбiльш тoчнo визначити цей швий тип кoмyнiкацiï, неoбxiднo poзглянyти ocнoвнi пiдxoди дo визначення шняття «кoмyнiкащя» та його ocнoвнi характеристики.
С. Тер^шаотва трактуе пoняття ^мут^ци як дiяльнicть, щo мае тонкретну мету, припускае два або бшьше учасник1в i пoлягаe в шсиланш та oтpиманнi piзнoгo poдy пoвiдoмлень, як1 викopиcтoвyють piзнi канали i як мoжyть cпoтвopюватиcя пiд впливoм зoвнiшнix чинникiв та icнyють у деятому кoнтекcтi, надають певного ефекту кoмyнiкантам i залишають мoжливicть для звopoтнoгo зв'язку [5]. Пpичoмy для южного акту кoмyнiкацiï xаpактеpнi певш кyльтypнo-cпецифiчнi стосунки мiж учасниками (емoцiï, poлi).
Цiлями кoмyнiкацiï, за визначенням M. Беpгельcoн, е пoвiдoмлення та oтpимання iнфopмацiï, пopoдження нoвoï iнфopмацiï, poзвага, гра, poзвитoк i тдтримка стосунк1в, взаeмoдoпoмoга, cпiвyчаcть, вплив piзнoгo poдy [6]. Кpiм тoгo, за сферами i видами стлкування pозpiзняють кoмyнiкацiю внyтpiшньoocoбиcтicнy, мiжocoбиcтicнy, opганiзацiйнy, мiжкyльтypнy, гpoмадcькy та маcoвy, вipтyальнy. Саме ocтаннiй тип кoмyнiкацiï ми вважаемо найбшьш щкавою на cьoгoдняшнiй день, оскшьки вона вiдпoвiдаe вciм вимoгам cyчаcнoï мoбiльнoï людини, щo прагне pеалiзoвyвати себе у величезнoмy штощ iнфopмацiï.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
В. Сафонова визначае в1ртуальну комушкащю як окрему, специф1чну сферу спшкування за ознакою комушкацшного каналу. Причому розма1ття сгалкування за допомогою 1нтернету поступаеться шшим видам комушкацп, а деяк1 з його функцюнальних цшей (психотерапевтичш, 1гров1, навчальш) у в1ртуальн1й комушкацп досягаються найбшьш повно i з максимальною ефектившстю [7].
Вiртуальна ^мутш^я грунтуеться на технолопях, якi динам1чно розвиваються. Тому правила 1нтернет-спшкування випливають з прагматичних м1ркувань його зручносп i швидкосп. Учасники такого виду комушкацп - вадправник (той, що говорить) i одержувач (той, що слухае) економлять свш час i зусилля, створюючи максимально коротк пoвiдoмлення. Такий економний, стислий стиль спiлкування доповнюеться всшякими графiчними об'ектами, «смайликами», при цьому утворюеться подоба iнтерактивнoстi реального людського спiлкування. Отже, вiртуальнi кoмунiканти, не звертаючи уваги на oрфoграфiчнi помилки, невiдкoригoванi пoвiдoмлення та пропозицп, неофщйний стиль, наближають свою письмову комушкащю до подоби усного спiлкування. Саме такий вид комушкацп може стати незамшним пoмiчникoм у навчаннi мiжкультурнol комушкацп за браку мoжливoстi реального спшкування з нолями мови [8].
Комушкативна компетентнiсть учнiв розвиваеться через 1нтернет шляхом залучення 1х до виршення широкого кола значущих, реалютичних, що мають сенс, i досяжних завдань, устшне завершения яких дае задоволення i пiдвишуе впевненiсть у соб^
Для задоволення кoмунiкативних потреб необхвдно осво1ти методику спiлкувания у вiртуальнiй реальнoстi, аби бути бшьш вiдпoвiдальним за свое навчання. Теоретично шформащя i програми, що надаються вiртуальнoю реальнiстю, е доступними в будь-який час i незалежно ввд мiсця розташування, а також доти, доки юнуе фiзична мoжливiсть виходу у всесвiтню павутину. Таким чином, комушкащя стае вiртуальнo нескiиченнoю, але водночас постшно оновлюеться.
Oднiею iз нових вимог до формування комушкативно! кoмпетентнoстi обдарованих старшокласник1в з використанням Iнтернет-ресурсiв е створення iнтерактивнoстi (ввд англ. «interactive» - взаемодiя). За визначенням I. Черних, «пiд штерактившстю рoзумiеться не просто процес взаемного впливу учасник1в кoмунiкацil один на одного, а спещально oрганiзoвана тзнавальна дiяльнiсть, що мае яскраво виражену сoцiальну спрямoванiсть» [9].
Iнтерактивнi види комушкацп в 1нтернет1 можна подшити на синхрoннi й асинхрoннi [10]. Для асинхрoнних характерна наявшсть двох i бiльше учасник1в. Вони не ввдбуваються в режимi реального часу (real-time) i являють собою лише складання та вiдправления пoвiдoмлень електронною поштою (e-mail), а також коли залишають сво! думки на сайтах-обговореннях (discussion boards) з рiзних актуальних проблем сучасного суспiльства. Ввдсутшсть принципу спoнтаннoстi - невiд'емнoгo елемента природного людського дiалoгу - е явною вадою цього типу комушкацп, оскшьки не створюеться атмосфера штерактивно1 взаемодп.
Синхрoннi типи спшкування вимагають наявносп двох або бшьше учаснишв, котрi вступають у спонтанну штеракцш з рiзних кoмп'ютерiв, використовуючи таш програми, як «life chat» (живе спiлкувания) i «instant messaging» (безупинне листування). Цей вид спшкування е штерактивним, оск1льки грунтуеться на живому дiалoзi, незважаючи на ввддалешсть учасник1в кoмунiкацil у простора
Крiм простого написання пoвiдoмления та ввдповвд на нього в реальному чаа, 1нтернет дае сво1м користувачам мoжливiсть спiлкуватися за допомогою аудю i вiдеoустаткувания комп' ютера.
Разом iз комушкативною компетентнiстю 1нтернет розвивае в обдарованих старшокласнишв навички, насамперед пoв'язанi з розумовими операщями: аналiзoм, синтезом, абстрагуванням, iдентифiкацiею, пoрiвиянням, зiставлениям, вербальним i смисловим прогнозуванням тощо. Отже, навички i вмiния, що формуються за допомогою 1нтернет-технoлoгiй, розвивають сощальш i психoлoгiчнi якoстi обдарованих старшокласнишв (упевнешсть у собi, здатнiсть працювати в колектив^, створюють сприятливу атмосферу, виступаючи як засiб iнтерактивнoгo шдходу.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
1нтерактившсть не лише створюе реальш ситуаци з життя, а й примушуе учшв адекватно реагувати на них. Головне вмшия - спонтанно, гармоншно реагувати на висловлювання шших, висловлюючи сво! почуття й емоцп, тдлаштовуючись i швидко перебудовуючись i маючи можливють при цьому спoстерiгати й кoпiювати використання мови, навички, зразки пoведiнки партнер1в, пiд рiзними кутами розглядати проблеми у прoцесi !х спiльнoгo обговорення.
Отже, слiд пам'ятати, що головними особливостями психoлoгo-педагoгiчнoгo портрета обдарованого школяра е висока мотиващя до навчання, саморозвитку, самовдосконалення i потреба в щдивщуальнш рoзвивальнiй траекторп. Тому завдяки вiртуальнiй реальностi можливе як удосконалення, посилення цих потреб, так i !х згасання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Морев И. А. Образовательные информационные технологии. Ч. 1 Обучение: учеб. пособие / И. А. Морев.. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2004. - 162 с.
2. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. - Ленинград : ЛГУ, 1985. - 276 с.
3. Селевко Г. К. Педагогические технологи на основе информационно-коммуникационных средств / Г. К. Селевко. - М. : НИИ школьных технологий, 2005.
4. Извозчиков В. А. Школа информационной цивилизации: «Интеллект-XXI» / В. А. Извозчиков. -М. : Просвещение, 2002.
5. Тер-Минасова С. Г. Язык, личность, Интернет / С. Г. Тер-Минасова // Вестник МГУ, 2000. -Сер. 19, № 14.
6. Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации / М. Б. Бергельсон / М. Б. Бергельсон // Вестник МГУ. - Сер. 19: Лингвистика и межкультурные коммуникации. - 2002. - № 1. - С. 43-48.
7. Сафонова В. В. Культурно-языковая экспансия и ее проявление в языковой политике и образовании / В. В. Сафонова // Иностранные языки в школе. - 2002. - № 3. - C. 17-24.
8. Габдрахманова Г. Р. Межкультурная коммуникация: виртуальная реальность / Г. Р. Габдрахманова, Е. В. Шемякина // Материалы республ. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы функционирования и преподавания языков в межкультурном пространстве». -Караганда, 2004.
9. Черных И. А. Теории интеграции: техника интерактивного обучения / И. А. Черных. - Алматы : КазНУ, 2004. - 198 с.
10. Гейхман Л. К. Интерактивное обучение общению как модель межкультурной коммуникации / Л. К. Гейхман // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. - № 3. - С. 138-147.
11. Кадемш М. Ю. 1нформацшно-комушкацшш технологи навчання: термшолопчний словник / М. Ю. Кадемiя. - Вшниця : ТОВ «ЛАНДО ЛТД», 2009. - 212 с.
12. Петровская Л. А. Общение - компетентность - тренинг: избранные труды / Л. А. Петровская. - М.: Смысл, 2007. - 687 с.
УДК 070.371
О. П. МОКРОГУЗ
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕД1АОСВ1ТИ У ШКОЛ1
Представлено результати дослiдження про ставлення учителiв до запровадження Mediaoceimu в загальноосвттх навчальних закладах Украши. Проведено порiвняльний аналiз результатiв анкетування експертiв ростських та украшських вчителiв. Зроблено висновок щодо шляхiв впровадження медiаосвiти в украшськш школi.
Ключовi слова: медiаосвiта, Концеп^я впровадження медiаосвiти в Укра!т, ставлення вчителiв до медiаосвiти, анкетування.
А. П. МОКРОГУЗ К ВОПРОСУ О ВВЕДЕНИИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ В ШКОЛЕ
Представлены результаты исследования об отношении учителей к внедрению медиаобразования вобщеобразовательны[ учебных заведениях Украины. Проведен сравнительный анализ результатов
