УДК 636.597:591.11:612.017
Мудрак Д. I., м.н.с. © Брода Н. А., к.б.н., с.н.с., В1щур О. I., д.вет.н., с.н.с.
Рацький М. I., к.вет.н., Огородник Н. З., к.вет.н., с.н.с.
1нститут бюлогп тварин НААН
В1КОВА ДИНАМ1КА ФОРМУВАННЯ Т- I В-СИСТЕМ КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ ОРГАШЗМУ МУСКУСНИХ КАЧОК
У статт1 наведено динамгку формування Т- г В-систем клтинного ¡муштету оргашзму мускусних качок у 20-, 60-, 120- та 360-ти добовому вгцг. Встановлено вгроггдне зростання теофшн-резистентних Т-л1мфоцит1в у кровг мускусних качок у 360-ти добовому вгцг та зниження кглькостг загальних Т-л1мфоцит1в у 60- та 120-ти добовому вгцг у пор1внянш з даними показниками у 20-ти добових каченят. Кглькгсть низькоавгдних форм В-л1мфоцит1в у кровг качок 60- г 360-ти добового вгку вгроггдно вища, а кглькгсть недиференцгйованих форм у 360-ти добовому нижча, шж у каченят 20-ти добового вгку.
Ключовi слова: мускусш качки, кров, ¡муттет, л1мфоцити.
Вступ. Серед свшських качок м'ясного напрямку продуктивност особливо! уваги заслуговують мускусш качки, яю набули поширення через кращi м'ясш якост порiвняно з шшими породами качок [1-4].
Поглиблене вивчення бюлопчних особливостей оргашзму мускусних качок, вивчення вжово! динамжи факторiв резистентност [5-7] мае важливе значення при впровадженш штенсивних технологш вирощування на великих спещ^зованих тдприемствах та об'еднаннях.
Вагома роль у забезпеченш iмунноl вщповда оргашзму належить лiмфоцитам, як провщним iмунокомпетентним клiтинам. Вони е ноЫями iмунологiчноl пам'ятi та попередниками антитшоутворюючих клiтин. Цi кл^ини займають особливе мiсце в системi кровi. 1х розглядають, як центральну ланку в специфiчних iмунологiчних реакщях. Вони вiдповiдають за антитiлоутворення, а тому мають важливе значення у забезпеченш резистентности органiзму [8-11]. У лiтературi вiдсутнi данi кiлькiсного i функцiонального стану Т- i В^мфоциив у кровi мускусних качок. Тест розеткоутворення дозволяе щентифжувати рiзнi популяци i субпопуляци лiмфоцитiв та визначити функщональний стан цих клiтин.
Тому метою наших дослщжень було вивчення вжових особливостей формування iмунобiологiчноl реактивност органiзму мускусних качок, зокрема, Т- i В-клггинно! ланки iмунiтету.
Матер1али 1 методи. Для дослiджень було сформовано групу мускусних качок (20 голiв). Птиця отримувала стандартний рацюн, збалансований за основними елементами живлення [12]. Утримання каченят було вигульним iз
© Мудрак Д. I., Брода Н. А., Вщур О. I., Рацький М. I., Огородник Н. З., 2011
163
вшьним доступом до корму i води. Матерiалом для дослщжень слугувала кров, яку брали шляхом декаттаци птищ у 20-, 60-, 120- та 360-ти добовому вщ1 У зразках кровi качок визначили вщносну кiлькiсть Т- i В-лiмфоцитiв (Е-РУЛ i ЕАС-РУЛ) та !х субпопуляцiй в реакцп спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (М. Jondal et а1., 1972).
Результати дослщження. Результати наших дослiджень показали (табл.), що вiдносна кiлькiсть Т-загальних лiмфоцитiв (Е-РУЛ) у качок у 60- та 120-ти добовому вщ була вiрогiдно меншою нiж у 20-ти добовому. Вказаш змiни вщбувались за рахунок вiрогiдного зростання кшькосп недиференцiйованих форм Е-РУЛ i зменшення кiлькостi лiмфоцитiв iз середньою щшьшстю рецепторiв у кровi мускусних качок у 120-ти добовому вщ1 При дослщженш субпопуляцiйного складу Т-лiмфоцитiв нами встановлено, що у 360-добовому вщ у кровi качок спостерiгаeться вiрогiдне зростання кiлькостi теофiлiн-резистентних Т-лiмфоцитiв по вщношенню до 20-ти добово! птищ (р<0,001). Що стосуеться Т-супресорiв нами виявлено !х зменшення з вжом у качок, а у 360-добовому вщ !х кiлькiсть у мускусних качок була вiрогiдно нижчою (р<0,05), нiж у 20-добовому.
Таблиця
Вщносна кiлькiсть Т- i В-лшфющтв у дослщжуваних качок (М±т; п=3)
Показники В1к качок
20-денш 60-денш 120-денш 360-денш
Т-загальш (Е-РУЛ), 0 42,0±0,57 47,66±0,88** 47,33±0,33** 44,66±2,18
3-5 47,3±0,33 44,0±0,57 45,66±0,33 50,0±1,0
6-10 10,33±0,88 8,0±0,57 6,33±0,33* 8,33±0,33
М 0 1,0±0 1,0±0 1,0±0
% 58,0±0,57 52,33±0,88** 52,66±0,33*** 55,33±2,18
Т-активш (А-РУЛ), 0 53,0±2,08 57,0±1,0 56,33±0,33 50,66±1,33
3-5 38,0±1,52 36,66±0,33 38,0±0,57 40,33±0,88
6-10 7,33±1,20 5,66±0,33 5,33±0,33 7,33±0,33
М 1,66±0,33 1,0±0 1,0±0 1,6±0,33
% 47,0±2,08 43,0±1,0 43,66±0,33 49,33±1,33
та (теоф.-резист.), 0 55,33±0,88 56,0±0 56,0±0,57 51,66±0,33
3-5 33,66±0,88 32,33±0,88 32,0±0,57 37,66±0,33
6-10 9,33±0,66 10,0±0,57 10,33±0,33 9,33±0,66
М 1,66±0,33 1,66±0,33 1,66±0,33 1,33±0,33
% 44,66±0,88 44,0±0 44,0±0,57 48,33±0,33***
Тs (теофшн-чутлив1) 13,33±0,33 8,33±0,88 8,66±0,66 7,0±2,08*
В-л1мф. (ЕАС-РУЛ), 0 71,0±1,0 70,0±0,57 72,66±0,66 66,66±0,66***
3-5 21,33±0,33 23,33±0,88* 20,0±0,57 25,66±0,88**
6-10 7,66±0,88 6,66±0,66 7,33±0,88 7,66±0,33
% 29,0±1,0 30,0±0,57 27,33±0,66 33,33±0,66
Примггка. Р1знищ в1ропдт вщносно до каченят 20-ти денного в1ку: * — р<0,05; ** — р<0,01;*** — р<0,001.
В-лiмфоцити е ефекторними клiтинами гуморального iмунiтету, попередниками антитшоутворюючих плазматичних клiтин, основних продуцентiв антитш (iмуноглобулiнiв). Наявнiсть на В-лiмфоцитах поверхневих мембранних
pe^nTopiB до комплементу, дае можливкть виявити так зваш комплементарш «розетки», тобто ri лiмфоцити, що утворюють «розетки» з еритроцитами барана, яю несуть на сво1х мембранах еритроцит-антиген-комплекс (ЕАС-РУЛ) [13]. Проведен дослiдження показали, що вiдносна кшькють В-лiмфоцитiв у кровi мускусних качок у 20-, 60-, 120- i 360-ти добовому вщ була на одному рiвнi. При цьому кшьккть низькоавiдних форм ЕАС-РУЛ у кровi качок у 60- i 360-ти добовому вщ була вiрогiдно бшьшою, нiж у 20-ти добовому. Разом з тим, кшьккть недиференцiйованих форм В^мфоцитав у кровi качок у 360-ти добовому вщ була вiрогiдно меншою, нiж у 20-ти добовому.
Загалом отриманi результати дослiджень свщчать, що загальна кiлькiсть Т-активних i В^мфоциив у кровi мускусних качок iз вiком суттево не змшюеться. Проте у 60- i 120-ти добовому вщ, порiвняно з 20-ти добовим встановлено зниження кшькост Е-РУЛ за рахунок зростання недиференцшованих форм даних клггин кровi. Разом з тим, у кровi качок у 360-ти добовому вщ встановлено зростання кшькост Т-хелперiв i зниження кшькост Т-супресорiв i недиференцiйованих форм ЕАС-РУЛ.
Висновки. Встановлено вiрогiдне зниження кiлькостi загальних Т-лiмфоцитiв у 60-ти та 120-ти добових качок, зростання Т-хелперiв та зниження Т-супресорiв у 360-ти добовому вщ у порiвняннi з даними показниками у 20-ти добових каченят. Кшьккть низькоавщних форм В-лiмфоцитiв у кровi качок у 60- i 360-ти добового вжу вiрогiдно вища, а кшьккть недиференцiйованих форм у 360-ти добовому нижча, шж у 20-ти добових каченят.
Л1тература
1. Рекомендаци щодо спрямованого вирощування, утримання i вiдгодiвлi водоплавно! птицi / I. I. 1вко, Д. М. Микитюк, В. О. Мельник, О. В. РябЫна, Н. I. Братишко. — Бiрки. — 2009. — 112 с.
2. Сендецька О. В. Мускусш качки / О. В.Сендецька // Дiм, сад, город. — 2001. —№ 5. — С. 18-19.
3. Косьяненко С. В. Выбор породы утки для разведения. Мускусные или пекинские? / С. В. Косьяненко // Ефективне шж!вництво. — 2007. —№ 5. — С. 49-50.
4. Яю й звщки мускусш та мулардш качки / Б. Кружель // Тваринництво Украши — 2007. —№ 8. — С. 40-42.
5. Вщур О. I. Онтогенетичш особливост гематолопчного профшю кровi та показниюв фагоцитозу у мускусних качок та качок-бройлерiв / О. I. Вщур, Н. З. Огородник, Д. I. Мудрак, Н. А. Брода, Ю. Р. Яцкевич // Наук.-техн. бюл. !н-ту бюл. тварин та ДНДК! вет. преп. та корм. доб. — 2010 — Вип. 11, № 1. — С.246-249.
6. Мудрак Д. I. Вiковi особливост формування гуморальних факторiв природно! резистентностi органiзму мускусних качок / Д. I. Мудрак, Н. А. Брода, М. I. Рацький, Н. М. Лешовська // Материалы XI Украинской конференции по птицеводству с международным участием «Актуальные проблемы современного птицеводства». — Алушта. — 2010. — С.146-149.
7. Гаврилш П. М. Особливост постнатального морфогенезу та структурно-функцюнально! спецiалiзацiï паренхiми лiмфатичних вузлiв птицi / П. М. Гаврилш,
О. В. Перетятько // Наук.-техн. бюл. НДЦ бюбезпеки та еколопчного контролю ресурсш АПК — 2011. — Т. 1, № 1. — С. 8-14.
8. Вершигора Ф. Е. Иммунология — К.: Вища школа. — 1993. — 504 с.
9. 1мунолопя / За ред. £. У. Пастера — К.: Вища школа. — 2005. — С. 422429.
10. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и алергология / Г. Н. Дранник — М.: ООО "Медицинское информационное агентство". — 2003. — 604 с.
11. Иммунология / Под ред. Е. С.Воронина — М.: Колос-Пресс. — 2002. —
408 с.
12. Кирилiв Я. I. Методи контролю повнощнност комбiкормiв для птищ та ощнка кшькосп i якост ïï продукци / Я. I. Кирилiв, I. Б. Ратич // Методичш рекомендаци — Львiв. — 2004. — 186 с.
13. Передерий В. Г. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушенпий / В. Г.Передерий, А. М. Земсков, Н. Г. Бычкова, В. М. Земсков — К.: Здоров'я. — 1995. — 211 с.
Summary
Mudrak D., Broda N., Vischur O., Ratskiy M., Ohorodnyk N. AGE-OLD DYNAMICS OF FORMING OF T- AND B- SISTEM OF CELLULAR IMMUNITY OF ORGANISM OF MUSK DUCKS
In the article the data dynamics forming T- and B-sistem of cellular immunity of organism of musk ducks in 20-, 60-, 120- and 360-days age. Reliable growth is set of theophyllin-resistant T- lymphocytes in blood of musk ducks in 360-days age and decline amounts general T-lymphocytes in 60- and 120-days age in comparing to these indexes in 20-days ducklings. The amount nizkoavidnikh forms B-lymphocytes in blood of ducks in 60- and 360-days age was significantly greater and amounts undifferentiated forms less, than 20-days ducklings.
Keywords: musk ducks, blood,immunity, lymphocytes.
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.