CC BY
7
in the early neonatal period is a serious factor that complicates the hypoxic-ischemic lesion of the Central nervous system in the neonatal period. The concentration of trace elements in blood serum varies depending on the gestational age of newborns. A very low level of trace elements in the early neonatal period was found in newborns born prematurely and after PA. At the end of the neonatal period, the concentration of all trace elements in newborns of this group remains low and does not reach the level of healthy children born in a timely manner.
Conclusion. Deficiency of micro-and macronutrients in children born prematurely and suffered PA leads to metabolic disorders of cells and, subsequently, to a violation of the structural and functional integrity of cells. Key words: newborn, neonatology, asphyxia.
Рецензент - проф. Похилько В. I. Стаття надшшла 25.04.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-228-232 УДК 615.27:547
Соколенко В. М., Пуденко О. Р., Жукова М. Ю., Новосьолова Т. С., Бажан А. Г.
ВИКОРИСТАННЯ ПОХ1ДНИХ САЛЩИЛОВОТ КИСЛОТИ ЯК БЮРЕГУЛЯТОР1В
ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в рамках НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних мехашзм1в для профшактики та л1кування хвороб, пов'язаних i3 системним запаленням», № державно! реестраци 0114U000784.
Вступ. Цукровий дiабет (ЦД) серед захворювань в економiчно розвинених краТнах займае одне з про-вщних мкць. У свт 382 млн. людей страждають на нього. Припускають, що до 2035 р. поширешсть ЦД зросте до 592 млн. 1з загально! кшькосп пащетчв 316 млн. оаб хворiють на ЦД 2 типу, а до 2035 р. перед-бачаеться збшьшення чисельностi пащетчв iз пору-шеною толерантнiстю до глюкози до 471 млн. [1].
Ключною особливiстю цукрового дiабету е фактор зростання серцево-судинних патологш, тромбоф-лебiтiв, ревматоТдних артритiв та атеросклеротичних змш, для профiлактики яких часто застосовують по-хiднi салщилово! кислоти.
За висновком експертiв Всесв^ньо! оргашзацп охорони здоров'я, ацетилсалiцилова кислота е лтар-ським препаратом iз значною кiлькiстю негативних реакцiй [2]. Причиною побiчних ефектiв фармакоте-рапп може бути неврахований вплив л^в на проце-си метаболiзму, тож при лтуванш цукрового дiабе-ту постае питання можливого впливу салщилалв на активнiсть вуглеводного обмiну. Нав^ь короткотри-валий прийом ацетилсалщиловоТ кислоти може ви-кликати серйознi ускладнення. Тому виникае необ-хiднiсть замши синтетичних препаралв природними салiцилатами, активним компонентом яких е натрш салщилат. Актуальнiсть обрано! теми зумовлена можлив^ю використання похiдних салщиловоТ кислоти не ттьки як протитромботичних препаралв для лiкування хвороб серцево-судинноТ системи, що су-проводжують цукровий дiабет, але i як бюрегулято-рiв вуглеводного обмiну, що мають менше побiчних ефектiв.
Мета дослщження встановити можливiсть використання похiдних салщиловоТ кислоти як бюрегуля-торiв вуглеводного обмшу.
Об'ект i методи дослщжень. Для дослiдження було вiдiбрано 15 голiв кролiв у вiцi 3-3,5 мкящв, з яких було сформовано три дослщш групи - по 5 тва-
рин в кожнш. Усi тварини мали однаковий вт, при-близно одну вагову категорш (1,8-2 кг). На момент експерименту тварини здоров^ була проведена пла-нова вакцинацiя. Порiвняльний перiод дослщу три-вав 28 дiб.
З метою встановлення впливу препаралв на ри вень цукру в кровi нами було змiнено харчовий ра-цiон тварин з урахуванням Тх фiзiологiчних потреб, а саме: вiку, живот маси, фiзiологiчного стану, норм повноцшного харчування тварин данот групи та умов експерименту. Так, доро^ кролi в станi спокою спо-живають 27 г сухот речовини на 1 кг живот маси. У зимовий час потреба в сухш речовиш збтьшуеться в середньому на 20%. На 1 кг живот маси кроля в се-редньому потрiбно 0,34-0,42 МДж обмшно'т енерги [3].
При складаннi рацюшв для кролiв та визначенн1 кшькосл корму для одше'т тварини на добу в осшньо-зимовий перюд ми дотримувались наступнот струк-тури: сто - 25%, концентрати або зерновi - 40%, соковитi корми - 35%. Рщину тварини отримували з перекидних напувалок [3].
Перша група була контрольною, тому мала стан-дартний кормовий рацюн, розрахований на осшньо-зимовий перiод для тварин масою 2 кг. Тварини дру-гот дослщно'т групи мали стандартний зимово-осшнш рацiон, до якого додавали розчин натр^ салiцилату у добовш дозi 200 мг.
Третя дослщна група приймала салiцилати рос-линного походження, а саме водний екстракт листя Смородини чорнот (Ribesnigrum). Приготування водного екстракту листя Смородини чорнот проводили за методикою воднот екстракцп лтарсько'т рослиннот сировини [4].
Харчування дворазове: вранц та ввечерi впро-довж одного мкяця у вiдповiдностi до складеного рацюну.
Розчин натрiю салiцилату та водний екстракт листя Смородини давали тваринам двiчi на добу по 10 мл (о 7-8 год та о 17-18 год).
Найважлившим показником, що вщображае стан вуглеводного обмшу, е рiвень глюкози в кровк Вш вказуе на баланс мiж сумарним об'емом вуглеводiв, що надходять до оргашзму з тжею, i об'емом глю-
кози, яка використовуеться тканинами для синтезу АТФ та вщображае ефект одночасного регуляторного впливу нейрогуморальноУ системи. Цей показник ха-рактеризуе вуглеводний обмiн не тшьки здорово'1 лю-дини, але зберкае за собою функцiю визначального показника у випадку патологи. Вимiри рiвня глюкози в кровi натще проводимо за допомогою глюкометра Accu Chek Performa Nano та вщповщних тест-смужок згiдно шструкци до приладу [5] один раз на тиждень протягом 35 дшв.
З метою встановлення толерантност органiзму до глюкози та впливу салщилалв на рiвень цукру в кровi було застосовано глюкозотолерантний тест. Bîm дозволяв аналiзувати динамiку змiн вмiсту глюкози в кров^ вiдображав реакцiю органiзму на введення вуглеводiв. Тест проводили на основi стандартно'!' методики МОЗ [6], штерпретованоУ з урахуванням прискореного метаболiзму кролiв, в результатi чого було зменшено часовi промiжки мiж замiрами рiвня глюкози в кровi до 20 хвилин (на 33%).
Вуглеводне навантажен-ня проводили тшьки тсд коли рiвень глюкози в кров1 натще перебував в межах фи зюлопчноУ норми.
Першим етапом тесту е визначення рiвня глюкози натще. Другий етап тесту - пероральне введення розчину глюкози (2 грами глюкози, розчинеш в 10 мл води, iз розрахунку 1 грам на 1 ктограм живоУ ваги). Розчин глюкози вводили одразу шсля першого контрольного вимiру протягом 2-3 хвилин.
На третьому етат проводили п'ять замiрiв рiвня глюкози через кожш 20 хвилин вiд моменту введення розчину. Тобто, останнш аналiз проводимо через 1 годину 40 хвилин тсля прийому глюкози. Таким чином отримували графiк змш показникiв, почина-ючи вiд аналiзу натще, та протягом наступних 100 хвилин.
Вище описаний лабораторний метод дозволяе вщстежити рiвень глюкози виключно на момент про-ведення, тому тест проводимо на першому, третьому та п'ятому тижн експерименту з метою встановлення змш рiвня глюкози в кровi пiд час системного прийому салщилалв. Для оцшки результатiв викорис-товували непараметричний статистичний критерiй Манна-Уiтнi.
Уся експериментальна частина дослщження була проведена згiдно з вимогами мiжнародних принци-пiв „ЕвропейськоУ конвенцп щодо захисту хребет-них тварин, ям використовуються в експеримент та iнших наукових цшях" (Страсбург, 1985 р.) та вщпо-вщного закону УкраУни „Про захист тварин вщ жор-стокого поводження" (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 р., м. КиУв).
Результати дослiджень та ïx обговорення. Екс-перимент розпочинали з тестового замiру рiвня глюкози в кровi натще до змши рацiону. Норма вмiсту глюкози в кровi кролiв становить 4,44-6,66 ммоль/л (або 80-120 мг/100мл). Як представлено в таблиц 1, вс показники в нормi.
Пiсля контрольних замiрiв тварини були переве-денi на змшений рацiон. Наступнi вимiри показнимв
р|вня глюкози натще проводимо у в1дпов1дност1 до складеного плану експерименту на сьомий, чотир-надцятий, двадцять перший, двадцять восьмий та тридцять п'ятий день.
Так як на тварин контрольно! групи не мали зна-чного впливу екзогенн фактори, показники лишились стабшьними протягом експерименту I варивали в1д 4,8 до 4,9 ммоль/л. Майже незмшними можна вважати I показники третьоУ групи, яка вживала природы салщилати. Середн значення варшються м1ж 4,9 та 5,0 ммоль/л, тобто аналопчш даним контрольно! групи. У тварин другоУ дослщноУ групи, що вживала натрш сал1цилат, з четвертого тижня експерименту спостер1гаемо поступове зниження вм1сту глюкози в кров1 натще на 0,3-0,4 одиниць, що тдтверджуе ппотезу щодо можливого впливу натр1ю салщилату на р1вень глюкози у кров1 (табл. 1).
Таблиця 1.
Змша показникiв рiвня глюкози в кровi натще (в середньому по груп1) протягом експерименту
№ групи День проведення експеременту
1 7 14 21 28 35
1 4,8 ммоль/л 4,8 ммоль/л 4,8 ммоль/л 4,9 ммоль/л 4,8 ммоль/л 4,9 ммоль/л
II 5,1 ммоль/л 5,1 ммоль/л 5,0 ммоль/л 4,9 ммоль/л 4,8 ммоль/л 4,7 ммоль/л
III 5,0 ммоль/л 5,0 ммоль/л 4,9 ммоль/л 5,0 ммоль/л 4,9 ммоль/л 5,0 ммоль/л
Глюкозотолерантний тест проводили на перший, в1с1мнадцятий та тридцять п'ятий день експерименту.
Перш1 вим1ри проводимо на перший день експерименту до змши рацюну тварин з метою визначення даних в нормт
Перший показник записуемо як результат вим1-ру глюкози натще. Другий показник - тсля прийому глюкози (через 20 хвилин). Кожний наступний вим1р через кожш 20 хвилин.
Отриман змши можна умовно подшити на три фази. Перша фаза вщображае д1ю вегетативно! нер-вовоУ системи, коли 1мпульс 1з слизово! оболонки ротово! порожнини та шлунка передаеться на симпа-тичн1 нервов! волокна. Унасл1док цього посилюеться продукц1я адренал1ну та розпад гл1когену у печ1нц1. Цим зумовлюе швидке п1двищення вм1сту глюкози вже через 20 хвилин в1д 4,8 до 6,8 ммоль/л - перша дослщна група; в1д 5,1 до 7,0 ммоль/л - друга дослана група; в1д 5,0 до 7,0 ммоль/л - третя дослщна група.
На другш фаз1 спостер1гаемо максимальне п1д-вищення (на 40-1й хвилиш) п1сля глюкозного наван-таження. На цей час за нормою р1вень глюкози мае бути вищий в1д вих1дного на 35-80%, чому й вщпо-в1дають наш1 показники: 8,0 та 8,2 ммоль/л. Високий показник на цш фаз1 пояснюеться всмоктуванням глюкози в кров 1з кишечника.
Третя фаза - поступове зниження вм1сту глюкози. Саме и показники стають визначальними п1д час ана-л1зу толерантност1 орган1зму до глюкози та можуть свщчити про порушення вуглеводного обм1ну у випадку, якщо вм1ст цукру не знижуеться або починае рости. З даних граф1ка можна побачити, що через годину вм1ст глюкози поступово знижуеться, а через годину сорок хвилин наближуеться до початкового показника в ус1х трьох групах (табл. 2).
П1сля перших, контрольних, зам1р1в тварин переводимо на змшений рацюн.
Таблиця 2.
Глюкозотолерантний тест. Дослiд на початку експерименту
№ групи Натще +20 хв +40 хв +60 хв +80 хв +100 хв
1 4,8 ммоль/л 6,8 мм оль/л 8,0 ммо ль/л 7,4 м моль/л 6,3 м моль/л 5,3 ммоль/л
II 5,1 ммоль/л 7,0 мм оль/л 8,2 ммо ль/л 7,6 м моль/л 6,5 м моль/л 5,4 ммоль/л
III 5,0 ммоль/л 7,0 мм оль/л 8,0 ммо ль/л 7,5 м моль/л 6,5 м моль/л 5,3 ммоль/л
Глюкозотолерантний тест. Третiй тиждень
№ групи Натще +20 хв +40 хв +60 хв +80 хв +100хв
I 4,9 м мо ль/л 6,9 м моль/л 8,0 ммоль/л 7,4 ммоль/л 6,2 мм оль/л 5,3 м мо ль/л
II 4,9 м мо ль/л 6,9 м моль/л 8,0 ммоль/л 7,2 ммоль/л 6,3 мм оль/л 5,2 м мо ль/л
III 5,0 м мо ль/л 7,0 м моль/л 8,1 ммоль/л 7,4 ммоль/л 6,4 мм оль/л 5,4 м мо ль/л
Проаналiзувавши динамту показникiв глюкозо-толерантного тесту третього тижня (табл. 3), необ-хiдно вiдмiтити вiрогiдне зменшення показника вуглеводного обмiну у тварин другоТ групи, як у се-редньому по грут, так i на iндивiдуальному рiвнi. Зо-крема рiвень глюемп натще зменшився в середньо-му на 0,2 ммоль/л. Найбшьше зниження вiдмiчаeмо на третьому замiрi пiсля вуглеводного навантажен-ня. Пкля введення глюкози у тварин на третш фаз1 тесту рiвень глюкози швидше приходить до норми. У тварин третьоТ групи, що приймала екстракт листя смородини, показники змши глюкози в кровi при вуглеводному навантаженш в порiвняннi з даними контрольно! групи та результатами першого тижня суттевих змiн не зазнали. Показники вах дослiдних груп залишаються в межах фiзiолоriчно'! норми.
Глюкозотолерантний тест. П'ятий тиждень експерименту
Задля дослодрноТ оцшки рiзни-ц мiж показниками другоТ дослiдно! групи на першому та на п'ятому тижш експерименту використовуемо непа-раметричний статистичний критерш Манна-Уiтнi [7]. Для цього складаемо единий ранжований ряд з обох ви-бiрок, що зiставляються. Складаемо гiпотези для порiвняння середнiх зна-чень вмiсту глюкози натще (протягом Таблиця 3. першого та останнього тижня) та рiвня толерантностi органiзму до глюкози (перед експериментом та тсля).
Встановлено, що вщмшшсть мiж показниками вмiсту глюкози кровi у тварин другоТ дослщно! групи на початку та в кшщ експерименту е досто-вiрно суттевою (р = 0,01). Вщмшшсть мiж показниками глюкозотолерантно-го тесту (6 вимiрiв) у тварин другоТ до-слщноТ групи на початку та в кшц експерименту можна вважати достодрно несуттевою (р = 0,01). Вiдмiннiсть мiж показниками глюкозотоле-рантного тесту у тварин першоТ та другоТ дослщноТ групи в кiнцi експерименту е достодрно несуттевою.
Отже, можна стверджувати, що натрiй салiцилат, як хiмiчна речовина, мае регуляторний вплив на вуг-леводний обмiн, знижуючи рiвень глюкози до ниж-ньоТ межi норми, ймовiрно шляхом iнгiбування фер-ментативноТ активностi ЦОГ та пригшчення синтезу простагландинiв, тим самим каталiзучи видiлення iнсулiну бета-клiтинами пщшлунковоТ залози.
Рослинш екстракти, що мiстять природы салщи-лати [8], регулярного ефекту на обмш вуглеводiв не мають, що можливо пов'язано iз низькою концентра-цiею активноТ речовини у воднш витяжцi та наявшс-тю шших бiологiчно активних речовин, Таблиця 4. якi можуть мати протилежний ефект.
№ групи Натще +20 хв +40 хв +60 хв +80 хв +100 хв
I 4,9 ммоль/л 6,9 ммоль/л 8,0 ммоль/л 7,4 ммоль/л 6,2 ммоль/л 5,3 ммоль/л
II 4,7 ммоль/л 6,8 ммоль/л 7,9 ммоль/л 6,6 ммоль/л 5,8 ммоль/л 4,9 ммоль/л
III 5,0 ммоль/л 7,0 ммоль/л 8,1 ммоль/л 7,4 ммоль/л 6,4 ммоль/л 5,4 ммоль/л
На п'ятому тижш показники вуглеводного на-вантаження свщчать про статистично значущi змiни у тварин другоТ дослщноТ групи, де спостер^аемо найбiльш виражену позитивну динамiку зниження глтеми протягом вимiрювань толерантностi до глюкози як в порiвняннi з контрольною групою, так i в порiвняннi з першим дослщним тижнем.
Так, рiвень глюкози натще по вщношенню до по-чаткових даних знизився на 0,4 ммоль/л (7.8%), а показники третьоТ фази - на 0,5 ммоль/л (9,2%), що дае можлив^ь стверджувати про регуляторний вплив натр^ салщилату.
Результати третьоТ дослщноТ групи, що вживали екстракт листя смородини, не вщзначаються сутте-вими змшами в порiвняннi з показниками першого та третього тижшв. Показники всiх дослщних груп залишаються в межах фiзiологiчноТ норми (табл. 4).
Виходячи iз отриманих результатiв та даних шших кл^чних дослiджень, можна вважати доцтьним подальше вивчення впливу похщних салiцилово! кислоти, а саме натрш салiцилату, на вуглеводний обмiн та ферментативну актившсть гормонiв пiдшлунково'! за-лози.
Проте використання похщних са-лщиловоТ кислоти для профiлактики та лтування цукрового дiабету е необ^рунтованим. По-перше, практичне дослщження було проведено на здоро-вих тваринах i стверджувати, що натрш салiцилат мав би аналопчний ефект на хворих, ми не можемо. По-друге, при вживанш салщилалв необхiдно врахо-вувати ряд побiчних ефектiв, адже салiцилати мають вплив на вуглеводний обмш лише у великих концен-тра^ях, постшне застосування яких е недоцiльним. Важливим фактором е також можливi алерпчш ре-акцГТ та пiдвищена шдивщуальна чутливiсть до салi-цилатiв як природного, так i хiмiчного походження.
Висновки
1. Натрш салщилат мае вплив на процеси вуглеводного обмшу, а тому високий рiвень глюкози в кровi пiсля вуглеводного навантаження швидше ста-бiлiзуеться.
2. Екстракт листя Смородини чорноТ, природного джерела натрш салщилату, на вщмшу вiд xiMi4HC синтезованоТ речовини, не мае впливу на толерант-шсть органiзму до глюкози.
Перспективи подальших дослiджень полягають у вивченнi впливу натрiй салiцилату на вуглевод-
ний обмш та ферментативну активнiсгь гормошв пщшлунковоТ залози з метою з'ясування мехашзму впливу на рiвень глюкози тд час вуглеводного на-вантаження.
Лiтература
1. Sykal OO. Mineral'na shchil'nist' kistky, ryzyk perelomu ta reparatyvnyy osteohenez u razi tsukrovoho diabetu 2 typu [avtoreferat]. Kharkiv: In-t patolohiyi khrebta ta suhlobiv; 2017. 18 s. [in Ukrainian].
2. Shatylo VB, Stadnyuk LA, Asanov EO, Prykhod'ko VYu. Osoblyvosti zastosuvannya ne steroyidnykh protyzapal'nykh preparativ u lyudey litn'oho viku. Dystantsiyne navchannya. 2010;2(68):7. [in Ukrainian].
3. Kyryliv Yal, Hil' LH, Ostashevs'kyy VI, Myronovych HM. Prohrama vyroshchuvannya kroliv. L'viv; 2012. 61 s. [in Ukrainian].
4. Herush OV. Metodychni vkazivky dlya samostiynoyi poza audytornoyi pidhotovky z temy: «Nastoyi ta vidvary yak vodni vytyazhky z likars'koyi roslynnoyi syrovyny abo rozchyny spetsial'no pryhotovlenykh ekstraktiv. Vyznachennya, kharakterystyka, klasyfikatsiya». Chernivtsi; 2008. 8 s. [in Ukrainian].
5. Instruktsiya korystuvacha. Systema dlya samokontrolyu rivnya hlyukozy v krov. Aku-Chek Performa Nano; 2015. [in Ukrainian].
6. Dedov II, Shestakova MV, Mayorov AYu, redaktor. Klinicheskiye rekomendatsii «Algoritmy spetsializirovannoy meditsinskoy pomoshchi bol'nym sakharnym diabetom». Moskva; 2017. 112 s. [in Russiаn].
7. Rudenko VM. Matematychna statystyka. Navchal'nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv. Kyyiv: Tsentr uchbovoyi literatury; 2012. s. 193-6. [in Ukrainian].
8. Sokolenko VM, Dubrova YeO, Lots'ko MI, Pudenko OR, Mishchenko IV. Vykorystannya ekstraktiv roslyn-salitsylativ yak pryrodnoho dzherela natriyu 2-oksybenzenkarboksylatu v yakosti zaminnyka 2-atsetyloksybenzoynoyi kysloty. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2017;(2):188-92. [in Ukrainian].
ВИКОРИСТАННЯ ПОХ1ДНИХ САЛЩИЛОВО1 КИСЛОТИ ЯК БЮРЕГУЛЯТОР1В ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ Соколенко В. М., Пуденко О. Р., Жукова М. Ю., Новосьолова Т. С., Бажан А. Г.
Резюме. Натрш салщилат мае вплив на процеси вуглеводного обмшу, а тому високий рiвень глюкози в кровi тсля вуглеводного навантаження швидше стабiлiзуеться. Екстракт листя Смородини чорноТ - природного джерела натрш салщилату, на вщмшу вiд хiмiчно синтезованоТ речовини, не мае впливу на толерант-шсть органiзму до глюкози.
Ключовi слова: натрiй салiцилати, вуглеводний обмш, екстракт листя смородини.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОИЗВОДНЫХ САЛИЦИЛОВОЙ КИСЛОТЫ КАК БИОРЕГУЛЯТОРОВ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА
Соколенко В. Н., Пуденко О. Р., Жукова М. Ю., Новоселова Т. С., Бажан А. Г.
Резюме. Натрий салицилат оказывает влияние на процессы углеводного обмена, а потому высокий уровень глюкозы в крови после углеводной загрузки быстрее стабилизируется. Экстракт листьев Смородины черной, природного источника натрий салицилата, в отличие от химически синтезированного вещества, не имеет влияния на толерантность организма к глюкозе.
Ключевые слова: натрий салицилаты, углеводный обмен, экстракт листьев смородины.
SALICYLUC ACID DERIVATIVES APPLYING AS CARBOHYDRATE METABOLISM BIOREGULATORS Sokolenko V. M., Pudenko O. R., Zhukova M. Yu., Novosyolova T. S., Bazhan A. H.
Abstract. Morbidity on diabetes mellitus takes one of the dominant places in the economically-developed countries. Diabetes mellitus clinical peculiarity represents factor of increasing in heart-vascular pathologies, thrombo-phlebites, rheumatoid arthritis as well as atherosclerotic changings for the prevention of which salicylic acid derivatives are applied often.
Health care Worldwide organization experts concluded that acetylsalicylic acid represented medicine with vegetative reaction multiple quantity. That is why there will appear the necessity of synthetic preparations replacement with nature salicylates, the active component of which is sodium salicylate. A given topic actuality is determined by salicylic acid derivatives usage possibility not only as anti-thrombotic preparations for treatment of the heart-vascular system diseases accompanying diabetes mellitus but also as carbohydrate metabolism bioregulators possessing less side effects.
The work aim was to establish salicylic acid derivatives usage possibility as carbohydrate metabolism bioregulators.
15 heads of 3-3,5 monthed rabbits were selected for the investigation. Three investigative groups were formed form them - 5 animals in every. The experiment comparative period lasted 28 days.
The first group was a control one that is why it had a standard feeding ration estimated for autumn-winter period for animals 2 kilograms in weight. The second investigative group animals had a standard feeding ration to which one the investigators added sodium salicylate solution in a dosage 200 mg for 24 hours. The third investigative group received plant-origined salicylates namely Black Currants leaves (Ribesnigrum) watery extract. Sodium salicylate solution and Currant leaves watery extract were given to the animals twice a day in dosages 10 ml every.
Glucose level measurements were performed in blood on an empty stomach as well as glucose-tolerant test was used. Carbohydrate loading was performed only when blood glucose level on an empty stomach was in the physiological norm ranges.
Non-parametric statistic criterium of "Mann-Witney" was applied at the 1st and 5th experimental weeks for valuable assessing the difference between the 2nd investigative group indices.
Thus, one can state that sodium salicylate as a chemical compound has a regulatory influence on carbohydrate metabolism while decreasing the glucose level till norm lower boarder probably by means of inhibiting the cyclooxy-genase (COG) enzymatic activity as well as prostaglandins synthesis diminishing thus when catalyzed pancreas beta-cells insulin release.
Plant extracts containing natural salicylates have no regular effect on carbohydrate metabolism that possibly to be linked with active substance low concentration in a watery extract as well as with other biologically-active substances presence which probably possess an opposite effect.
It is possible to consider further study of salicylic acid derivatives namely sodium salicylate influence on carbohydrate metabolism as well as pancreatic hormones activity as a grounded coming out of the results received as well as other clinical investigations data.
Although salicylic acid derivatives application for diabetes mellitus prevention and treatment is not substantiated. First, practical investigation was performed on the healthy animals and we can not state that sodium salicylate have the same effect on the patients. Second, it is necessary to take into account side effects row at salicylates usage because salicylates possess influence on carbohydrate metabolism only in big concentrations the permanent applying of which is not expedient. Possible allergy reactions and increased individual sensitivity to salicylates both of natural and chemical origin represent also important factor.
Thus, sodium salicylate influences on carbohydrate metabolism processes because why glucose high level in blood stabilizes more rapidly after carbohydrate loading. Black Currant leaves extraction, of sodium salicylate natural source, has no influence on organism tolerance to glucose comparatively to the chemically-synthesized substance.
Key words: sodium salicylates, carbohydrate metabolism, extract of currant leaves.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 03.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-232-236 УДК 616.155.194.8-055.26 Сулейманова Н. М., Шамхалова И. А.
УРОВЕНЬ АДИПОНЕКТИНА У БЕРЕМЕННЫХ С СИНДРОМОМ ПОЛИКИСТОЗНЫХ
ЯИЧНИКОВ В РАННИЕ СРОКИ ГЕСТАЦИИ Азербайджанский Государственный Институт Усовершенствования Врачей им. А. Алиева
(г. Баку, Азербайджан)
Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Данная работа является фрагментом выполняемой диссертации на соискание ученой степени доктора философии по медицине «Прогнозирование течения беременности при по-ликистозе яичников и метаболических нарушениях».
Вступление. Синдром поликистозных яичников (СПКЯ), встречаясь в среднем у 5-18% женщин, может быть самой распространенной причиной ано-вуляции, ранней потери беременности и ее поздних осложнений [1-5]. В Азербайджане это заболевание относится к числу часто встречающихся патологических состояний репродуктивной системы [6,7].
Ряд исследователей считает целесообразным улучшение мониторинга женщин с СПКЯ во время беременности и родов, потому что они более склонны к преждевременным родам, гестационному диабету и преэклампсии [8-10]. По данным многочисленных исследований, СПКЯ часто сопровождается нарушениями метаболизма, в частности, инсулин-резистентностью, дислипидемией, ожирением и др. [9-11].
В настоящее время вызывают интерес адипоки-ны, которые модулируют метаболизм на местном и системном уровнях [12,13,14]. Показано, что продукция адипокинов влияет на чувствительность к инсулину и может быть важным предиктором метаболического синдрома [14]. Наиболее распространенным адипокином является адипонектин, который секретируется, в основном, висцеральны-
ми жировыми клетками [12-14]. Он представляет собой белок плазмы жировой ткани, который участвует в регуляции резистентности к инсулину и гемостазе глюкозы, а также в окислении жирных кислот [12-14]. Исследования in vitro и in vivo показали, что адипонектин оказывает благотворное влияние на репродуктивные процессы и имеет связь с гона-дотропинами и другими гормонами [12-14]. Белок включает 247 аминокислот, состоит из четырех доменов с молекулярной массой 30 кДа, и обладает инсулинсенсибилизирующим, антиатерогенным и противовоспалительным действием [14].
Беременность характеризуется увеличением резистентности к инсулину. Поэтому вполне естественно, что роль адипонектина, модулятора резистентности к инсулину, подвергается исследованию во время беременности. Кроме того, на этот гормон может влиять состояние, связанное с повышенной резистентностью к инсулину, такой как гестационный диабет и преэклампсия. Адипонектин, ключевой модулятор действия инсулина и метаболизма глюкозы, как известно, регулирует рост плода, является вероятным кандидатом на регуляцию внутриутробного развития плода [15,16].
При беременности происходит физиологическое повышение резистентности к инсулину. Поэтому даже нормальная беременность является «диабето-генным состоянием». Несмотря на большое количество доказательств важности адипонектина в регуляции чувствительности к инсулину, информации о
