1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ У ТРУДОВОМУ ТА ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1
Галина ГОРД1ЙЧУК
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСОБУ П1ДВИЩЕННЯ П1ЗНАВАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 УЧН1В
В статтi аналгзуються шляхи використання мультимедшних технологш та з'ясовуеться алгоритм створення навчальног мультимедшноЧ бази вчителя трудового навчання загальноосвтньоЧ школи з метою тдвищення тзнавальноЧ активностi учтв.
Швидкий розвиток техшчних i програмних можливостей персональних комп'ютерiв, розповсюдження iнформацiйно-комунiкацiйних i креативних технологiй створюють реальнi можливосп для !х використання в системi освiти з метою розвитку творчого потенщалу людини в процесi навчання та тдвищення тзнавально! активностi учтв i студентiв навчально-виховних заклащв освiти рiзних рiвнiв акредитаци. Особливо це стосуеться загальноосвiтнiх шкiл, адже одним з головних завдань сучасно! школи е пiдвищення тзнавально! активносп учнiв, збiльшення iнтересу до навчання, напрацювання навичок аналiзу i самоаналiзу навчально! дiяльностi тощо.
Вирiшити щ питання можливо iз застосуванням сучасних навчальних комп'ютерних систем, що розробляються засобами мультимедiа-технологiй, котрi грунтуються на спещальних апаратних i програмних засобах i мають потужнi функци для зручно! нашгацл, ефективнi засоби ощнки й контролю процесу засвоення знань i набуття навичок.
Питанням застосування мультимедшних технологш в освт присвячет роботи укра!нських та зарубiжних науковщв, зокрема, Р. Гуревича, М. Кадеми [1], Гжегожа Кедровича [2], О. Пехоти [5], О. Полат [4], Г. Селевка [8], С. Сисоево! [6], Л. Солов'йово! [9], I. Роберт [7] тощо.
Метою даноТ статп е з'ясування алгоритму створення навчально! мультимедшно! бази вчителя трудового навчання загальноосвггньо! школи та аналiз шлях1в И використання з метою тдвищення тзнавально! активносп учнiв.
Ще до появи технологi! мультимедiя експерти з маркетингу, за результатами численних експерименпв, виявили залежнiсть мiж методом засвоення матерiалу й здатнiстю вщтворити набутi знання через певний час. Якщо матерiал було подано в звуковому вигляд^ то людина запам'ятовуе близько 25% шформаци. Якщо шформащя була подана вiзуально — близько 30%. При комбiнуваннi впливу (зорового й слухового) запам'ятовування пiдвищувалося до 50%, а якщо людина долучалася до активних дш у процес вивчення, то засвоюванiсть матерiалу тдвищувалася до 75% [3, 4].
Ниш поняття мультимедiа розглядають як сукупшсть комп'ютерних технологiй, в якiй одночасно використовуеться кiлька iнформацiйних середовищ: текст, графша, анiмацiя, вiдео, фотографiя, звуковi ефекти.
Якщо структурувати iнформацiю, з якою може працювати мультимедiя, то можна сказати, що мультимедiя — синтез трьох стихш:
- шформаци цифрового характеру (тексти, графша, ашмащя);
- аналогово! iнформацi! вiзуального зображення (вщео, фотокартки, картини тощо);
- аналогово! шформаци звуку (мова, музика, iншi звуки).
1нтенсивний розвиток мультимедiа-технологiй розпочався у серединi 80-х роюв. Нинi мультимедiйнi технологi! використовуються у рiзних сферах дiяльностi людини:
1нформацШт системи: електроннi книги, енциклопедп, архiви, довiдники.
У медицин!: створення баз даних фармацевтичних препарапв, моделювання методик проведення операцiй тощо.
У б1знес1: розробка дизайну споруд, примщень, садиб тощо.
У втсъковт справ!: створення рiзноманiтноl документаци про системи озброень, що зшмаеться через супутник; створення тренажерiв тощо.
У побутi: моделювання будинюв майбутнього (використання в побутi „розумних" холодильникiв, мiкрохвильових печей, регуляторiв температури тощо), що коригуються й управляються засобами Iнтернет-технологiй.
У мистецтвГ: використання CD-ROM, що дозволяе не тшьки прослухати музику, а й переглянути партитуру твору, видiлити окрему тему певного шструмента, створювати варiацil на окремi теми тощо.
У сферi розваг: комп'ютерш iгри, вiртуальна реальшсть.
У рекламi: рекламнi презентаци, рекламнi фшьми.
Телекомумкацп: створення домашнiх сторiнок у WWW.
В oceimi: використання вщеоенциклопедш, електронних лекторiв, тренажерiв, пiдручникiв, штелектуальних iгор з використанням штучного штелекту; моделювання процесiв i явищ; мультимедшне забезпечення дистанцшно1 форми навчання; проведення штерактивних освiтнiх телеконференцiй; побудова системи контролю й перевiрки знань й умшь учнiв (використання контролюючих програм-тес^в); здiйснення проективно! i дослщницько1 дiяльностi учнiв тощо.
Сучасний урок — це поеднання традицшних технологiй i нових iнформацiйних джерел, що передбачають використання теле- та радiомовлення, перюдики, архiвних матерiалiв, ресурсiв мереж 1нтернет, ашмаци, графiки, звукових ефектiв тощо. Це використання додаткового матерiалу, який можна знайти для рiзних категорш учнiв i для рiзного рiвня 1хньо1 пiдготовки.
Нинi, на наш погляд, е два шляхи шформатизацп навчального процесу:
- використання спещальних навчальних програм, в яких передбачаються матерiали для рiзних видiв навчально1 дiяльностi, також пропонуеться методика 1хнього використання;
- самостiйний вiдбiр окремого матерiалу вчителем вiдповiдно до конкретних цшей навчання.
Найбiльшою перевагою використання комп'ютера в будь-якiй галузi людсько1 дiяльностi е можливiсть збереження значного обсягу рiзноманiтноl iнформацil. Крiм того, такий спошб дае можливiсть швидкого та ефективного пошуку конкретно1 шформаци за лiченi секунди. Яким чином це оргашзувати?
Передусiм, потрiбно створити базову електронну бiблiотеку з певно1 тематики (наприклад, з трудового навчання). Для цього потрiбно знайти, закачати i систематизувати в тематичних папках вщповщний матерiал (тексти, малюнки, ашмащю тощо). Для закачування можна використати вбудовану в браузер Opera качалку, або безкоштовний Download Master (www.westbyte.com/dm). Исля цього можна створити базу даних за допомогою систематизатора BookSeer (www.msolt.chat.ru/), що дозволяе навт початювцям легко створити систематизовану картотеку видань (рис.1)._
I" {:\В|Ы101Ы*л\Ч«»11нсч\Кг110 KotolKWO КОЛО.Ьоп
Рис. 1. Систематизатор лтератури BookSeer
Пiсля створення електронно1' бiблiотеки можна застосувати програму GoogleDesktopSearch. Саме остання дозволяе здiйснювати усерединi текстовий пошук за будь-якими фразами, взятими з тексту. Робочою оболонкою для роботи з бiблiотекою може бути саме GoogleDesktopSearch, котра миттево видае перелiк знайдених текстiв та дозволяе вщкривати цi файли.
Пюля цього всi охочi зможуть знайти тексти, рекомендован для вивчення програмою та вчителем, а за наявносп вдома комп'ютера — записати на цифровий носш файл з текстом для читання вдома. Це особливо корисно за умов неспроможносп шкшьно1 бiблiотеки забезпечити всiх бажаючих необхщною лiтературою. Тут електронна бiблiотека стае просто неощненною, оскiльки вона дае можливють забезпечити "^ртуальними книжками" 100% учтв.
Крiм того, як уже зазначалося, комп'ютер дозволяе здiйснювати пошук усередиш самого тексту, навiть, якщо вш займае в паперовому вигщщ десятки томiв. Бiблiотека завжди готова доповнюватися новими текстами, взятими з 1нтернету чи вiдсканованими з паперових носiïв.
Зауважимо, що останнiм часом активiзуеться видання комплексних електронних тдручниюв-хрестоматш з певноï тематики, в яких, окрiм самого теоретичного матерiалу, наявний обширний довiдково-iнформацiйний матерiал, фото- та аудю матерiали, приклади тощо.
На початку ХХ1 столiття навчання i виховання учнiв у школi мае бути спрямованим на розвиток людини сучасного шформацшного суспшьства, i школа мае навчати користуватись необмеженим джерелом шформаци — 1нтернетом. Отже, наступний крок впровадження мультимедiа — це використання енциклопедш та можливостей мережi 1нтернет як джерела фото-аудiо-вiдеоматерiалiв. Найкращим вирiшенням цiеï проблеми для школи е навчальт програми, котрi перюдично надсилаються Мiнiстерством освiти i науки в школи Украши, а також утверсальш довiдковi видання типу "Великоï енциклопедiï Кирила i Мефодiя". Остання мютить значний матерiал з ушх галузей науки та мистецтва, безлiч звукових фрагментiв, десятки тисяч шюстрацш та фотографiй у цифровому формата Пошук у нiй також надзвичайно швидкий та багаторiвневий, а штерфейс — дружнiй. В енциклопедiю вбудовано десятки мультимедшних додатюв, серед яких на уроках можна використовувати '^блютеку КМ", "Панорами культур", "Хронiки людства та мистецтва", "Словник афоризмiв", "Фонотеку" (роздши "Лiтературнi твори" та "Виступи") та багато iнших.
Завершальним етапом у процес формування мультимедiйноï бази вчителя трудового навчання може бути поступова закутвля дисюв з навчальними програмами, електронними енциклопедiями, тренажерами тощо. Це дае можливють за наявносп всього одного комп'ютера та екрана провести штегрований урок iз застосуванням навчальних програм-тренажерiв, переглядом фрагментiв найкращих кiно-екранiзацiй. Вiдеодиски можна замовити на сайтах www.ukrmusic.com.ua,www.artvertep.dp.ua,kinoclub.com.ua, www.petrovka.com.ua тощо.
Також варто вщм^ити, що "в особГ' комп'ютера вчитель мае i магттофон, i вщеопрогравач, i фотоальбом з несюнченною кiлькiстю шюстрацш. Тому комп'ютер можна "брати iз собою" на кожний урок — урок пояснення навчального матерiалу, урок перевiрки одержаних знань i навичок, комбшований урок. Цiкавою е методика проведення урокiв вiдпрацювання практичних навичок з трудового навчання на фош релаксацшно1', наприклад Enya, чи класично1' музики. Як показують експерименти, музика сприяе кращому самопочуттю та активiзуе розумову дiяльнiсть учнiв.
Якщо е можливють провести заняття в клаш, комп'ютери якого об'еднанi у локальну мережу, то можливостi подачi матерiалу значно збiльшуються. Зокрема, зростае роль i вщповщальнють кожного учня чи групи учтв, яю працюють за одним комп'ютером. Урок може проходити у режимi перегляду презентаци, виконано1' у Microsoft PowerPoint. Так само зручтше i переглядати рiзноманiтнi шюстраци, вiдеофрагменти тощо.
Незамiнним помiчником е комп'ютер тд час проведення вщкритих i iнтегрованих урокiв. Вiн дозволяе використовувати музичт вставки, показувати слайд-шоу портре^в, фотографiй, вiдеороликiв тощо.
На наш погляд, суттевою е проблема оволодшня азами комп'ютера вчителями рiзних предметiв, зокрема, вчителем трудового навчання. Тут на допомогу можуть прийти лаборант комп'ютерного класу або вчитель шформатики. Вони мають допомогти сво1'м колегам, навчити
!х найголовнiшим прийомам роботи з ПК та продемонструвати можливосп навчального програмного забезпечення. Лаборант обчислювально! лаборатори — активний учасник шдготовки вiдкритих занять та створення мультимедшного супроводу уроку з будь-якого предмету.
Як переконуе власний досвiд роботи, ниш майже кожна школа навiть без доступу до 1нтернету може створити власш розробки та напрацювати методики проведення уроюв iз використанням мультимедiа-технологiй. Головне, щоб учителi не «боялися» комп'ютера, вбачали в ньому незамшного помiчника та унiверсального «демонстратора». Якщо немае можливостi проводити урок у кабшет iнформатики, можна видiлити один ПК, який легко демонтуеться та встановлюеться у будь-якому класному примщенш. Розвернувши екран до учнiв та обравши iз числа учнiв оператора мультимедшного супроводу, вчитель зможе зосередитися на процес викладу матерiалу, щоб зробити свш урок неповторним i цiкавим для абсолютно! бiльшостi учшв.
Таким чином, використання мультимедiйних технологш може значно пiдвищити пiзнавальну актившсть учнiв, ефективнiсть i якiсть навчання. Забезпечення можливосп зберiгати й опрацьовувати значну кiлькiсть рiзноманiтноl шформаци (звуково!, графiчноl, текстово! та вiдео), компонувати 11 в зручному видi сприяе, на нашу думку:
- розкриттю, збереженню та розвитку iндивiдуальних i творчих здiбностей учнiв;
- формуванню в учнiв пiзнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення;
- забезпеченню комплексност вивчення явищ дiйсностi, безперервностi взаемозв'язку мiж гуманiтарними, технiчними науками та мистецтвом;
- постшному динамiчному оновленню змiсту, форм i методiв навчальних процесiв;
- розвитку дистанцшно! i проективно! технологи навчання тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С., Кадемш М. Ю. 1нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процес та наукових дослщженнях: навчальний пос1бник для студенпв педагопчних ВНЗ 1 слухач1в шститупв шслядипломно! освгги. — Вшниця: Планер, 2005. — 366 с.
2. Кедрович Гжегож. Теория и практика использования компьютерных технологий в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях Польши / Пер. с пол. Г. А. Цисовской. — К.: Вища школа, 2001. — 355 с.
3. Мультимедш власноруч: текст, графжа, аудю. ашмащя. в1део / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако. — К.: Шшл. Свгг: Вид. Л. Галщина, 2006. - 120 с.
4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; Под ред. Е. С. Полат. — М.: Издательский центр "Академия", 2000. — 272 с.
5. Освггт технологи: Навч.-метод. поабн. / О. М. Пехота, А. З. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; За ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2003. — 255 с.
6. Педагопчт технологи у неперервнш професшнш освт / С. О. Сисоева, А. М. Алексюк, П. М. Воловик, О. Е. Кульчицька, Л. Е. Спгаева, Я. В. Цехмстер та ш.; за ред. С.О. Сисоево!. — К.: Вшол, 2001. — 502 с.
7. Роберт I. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. — М.:Школа-Пресс, 1994. — 344 с.
8. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. — М.: Народное образование, 1998. — 256 с.
9. Соловьева Л.Ф. Компьютерные технологии для учителя. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 160 с.
Юрш СЕМК1В
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАШЗАЦИ ЕФЕКТИВНО1 РОБОТИ УЧН1В КОМП'ЮТЕРНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Свггове ствтовариство переходить на шлях поспндус^ально! (шформацшно!) цившзаци. Основою цього е шформацшш та комп'ютерш технологи. Формування економши, яка будуеться на знаннях, потребуе випереджуючого розвитку осв^и, зокрема професшно-техшчно!. 1нформацшш технологи стають основою формування ринку пращ та ринку осв^шх