CC BY
27
галом показники якостi води вищi в тих водоймах, в яких висока фiторiзно-маштшсть, що свiдчить про значну роль гiдрофiльного рослинного покриву у формуванш екологiчного стану водних екосистем КЗЗ м. Львова.
Лггература
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропро-миздат, 1990. - 239 с.
2. Гончарук Е.И., Габович Р.Д., Рудейко В.А., Циприян В.И. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - 448 с.
3. Дубына Д.В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.
4. Кроткевич П.Г. Роль растений в охране водоемов. - М.: Знание, 1982. - 64 с.
5. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
6. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть I. Урбоэко-логия. - М.: НПО "Информация", 1991а. - 375 с.
7. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть П. Фитоме-лиорация. - М.: НПО "Информация", 1991б. - 288 с.
8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2002. - 440 с.
9. Лаптев О.О. Еколопчна оптим1защя бюгеоценотичного покриву у сучасному ур-боландшафть - К.: Укр. екол. акад. наук., 1998. - 208 с.
10. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. - Л.: ЗИН АН СССР, 1974. - 53 с.
11. Мережко А.И. Роль высших водных растений у самоочищении водоемов// Гид-роб. журн. - 1973. - 9, № 4. - С. 118-125.
12. Новиков Ю.В., Ласточкина К.О., Болдина З.Н. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990. - 400 с.
13. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Окс1юк О.П. та ш. Методика встановлення i використання еколопчних норматив1в якосп поверхневих вод суш1 та естуарив Украши. -К.: Наука, 2001. - 48 с.
14. Якубовський А.Б., Мережко А.И., Шиян П.Н. Поглощение биогенных веществ и пестицидов тростником и рогозом// Формирование и контроль качества поверхностных вод. - К.: Наук. думка, 1975. - С. 109-114.
1 2
УДК 595.42:628.516 1.В. Давидова ; Е. О. Аристархова ;
В.В. Щирський3; 1.В. Шульга4
використання грунтових кл1щ1в омвате1 для бюшдикацп та б1отестування загально1
токсичност1 Грунту
Розглянуто можливють використання грунтових клiщiв для бюшдикацп та бь отестування загально! токсиччносп грунту. Дослщжено !хне розповсюдження у субстратi у вщповщносп iз рiвнем забруднення зразюв грунту викидами транспорту. Встановлено залежшсть видового та кiлькiсного складу клiщiв вiд токсичностi дов-кiлля. Запропоновано особливий метод бютестування забруднення грунту нафтопро-дуктами. Проаналiзовано рiвень чутливосп окремих видiв клiщiв до традицшних та альтернативних типiв нафтопродуктiв.
1 студентка прничо-еколопчного факультету Житомирського державного технолопчного ушверситету
2 канд. бюл. наук, доцент кафедри природничих наук Житомирського державного технолопчного ушверситету
3 вихованець Житомирського обласного еколого-натуралютичного центру учшвсько! молодо член МАН
4 канд. с.-г. наук, доцент кафедри геотехнологш та промислово! екологи Житомирського державного технолопчного ушверситету
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
I. V. Davydova1; E.A. Arystarkhova2; V. V. Shchyrsky3; I. V. Shulga4
The use of soil-inhabiting mites oribatei for bioindication and biotesting of
the general soil toxicity
The article deals with the opportunity of using soul-inhabiting mites as bioindicators and biotesters of general soil toxicity of soil. Their distribution amid substrata in accordance with the contamination of soil samples with diesel exhausts is investigated. The dependence of species and quantity structure of mites of soil environment toxicity was discovered. The extraordinary method of by biotesting modeling of diesel fuel soil contamination is suggested. The oribateis' level of sensitivity to the traditional and alternative kinds of diesel fuel is analyzed.
У Грунт формуються умови, завдяки яким HaBiTb при штенсивному антрошчному Bnnmi чисельшсть i рiзноманiття фауни збер^аються на до-сить високому piBm. Тому цей комплекс характеризуемся властивостями, що сприяють чггкому визначенню антрошчного навантаження на бюценози. К^м того, акарофауна займае важливе мюце у процесах кругооб^у речовин та Грунтоутворення [1].
В урбашзованих системах внаслщок особливо iнтенсивного впливу антрошчних чинникiв мае мiсце значне порушення фаунiстичного комплексу. Переважно такого, який пов'язаний з пiдстилкою. Це призводить до нега-тивних змш у процесах функцiонування сапротрофно1 системи Грунту, круго-обiгу речовин i бютрансформацп енеpгiï. Насамперед, антpопiчнi чинники впливають на наступнi види структурних компоненпв: чисельнiсть, видове багатство та piзноманiття Грунтових бiоценозiв. Ступiнь зниження цих показ-никiв характеризуе piвень забруднення уpбанiзованих теpитоpiй. До того ж, щ показники тiсно пов'язаш зi стiйкiстю Грунтових оpганiзмiв [2]. Проте не вс види акарофауни однаково реагують на антpопiчнi змши, що вщбувають-ся у навколишньому сеpедовищi. Одним з найбiльш чутливих до негативних впливiв дiяльностi людини на довкiлля виявились панциpнi кшшд. Тому саме ïx доцiльно використовувати для бюшдикаци i бiотестування piвнiв забруднення повiтpяного та Грунтового середовища в мютах.
Панциpнi кшшд завдяки широкому розповсюдженню, великiй чисель-ностi, значнiй видовiй piзноманiтностi, швидкш pеакцiï на змiни Грунтових i рослинних умов зарекомендували себе перспективною групою для проведен-ня дослщжень в умовах антрошчного навантаження. У цшому антpопiчний вплив призводить до piзного ступеня пригшчення та збiднення орибатидних комплексiв. Вщомо, що на пpикладi цiеï групи мшроартропод ще за довго до чорнобильсь^ катастрофи проводилась iндикацiя шдвищеного фону юшзу-ючих випpомiнювань, а також вмюту штучних i природних радюнуклщв у довкiллi [3].
В останш 17 pокiв з використанням Грунтових клiщiв досить успiшно визначають стан теpитоpiй, забруднених pадiонуклiдами чорнобильського по-
1 student of Department of Geotechnology and Industrial Ecology of Zhytomyr State Technological University
2 c.b.s., Ph. D. of Natural Sciences Department of Zhytomyr State Technological University
3 student of Zhytomyr Regional ecological-naturalistic centre of school youth; member Junior Academy of Sciences
4 c.a.s., Ph. D. of Natural Sciences Department of Zhytomyr State Technological University
ходження. Результати дослiджень свдаать про те, що метод бюшдикаци грунту за участю орибатид простий у виконанш, не потребуе складного обладнан-ня i значних витрат кош^в. Вiн може бути придатним для визначення таких видiв забруднень, яю, як i радiоактивне забруднення, мають плямистий характер. У зв'язку з цим, доцiльно проаналiзувати можливють використання пан-цирних клiщiв для бюшдикаци та бютестування iнших видiв забруднень [4].
Одним з найбшьш небезпечних забруднень навколишнього середови-ща е автотранспорт. Токсичнi викиди автомобшв забруднюють не лише по-вiтря, але й грунт та воду, ютотно впливають на порушення клiматичних умов. В останнi роки розроблено багато варiантiв альтернативних видiв пали-ва. Тому iснуе потреба у визначенш показникiв ix токсичность З щею метою створюються моделi виливiв палива та викидiв вщпрацьованих газiв з авто-мобiльниx двигушв у навколишне середовище. При моделюванш забруднення грунтового покриву у виглядi тест-об'екту можливо використовувати пан-цирних клiщiв.
Матер1ал i методика дослщжень
При використаннi клiщiв як бiоiндикаторiв та бiотесторiв загально! токсичност грунту необxiдно перш за все визначити, яю саме групи кшшдв е найбiльш чутливими до дп токсикантiв. З цiею метою було вщбрано 4 змь шаних (усереднених) проби субстрату: 2 з них - проби грунту (перша проба -вщбрана поряд iз автомобшьною трасою, друга - у мющ, вщдаленому на 500 м вщ найближчо! автотраси), 2 iншi - проби опалого листя, яю вщбирали в радiусi 30 см вщ мiсця вiдбору грунтових проб. Вигонку кшшдв з вiдiбраниx проб субстрату здшснювали в лабораторних умовах за допомогою приладу Берлезе-Тульгрена (термоеклектора). За рахунок температурно! стратифжаци грунту шд час вигонки, клiщi через нижнш отвiр приладу потрапляли в чашку Петрi з водою. Потм за допомогою голки ïx збирали i виготовляли мж-ропрепарати.
Метою подальших дослiджень було використання орибатид для бь отестування загальноï токсичност грунту, забрудненого рiзними видами палива. Для цього, починаючи з 4.03.03 через кожш чотири дш п'ятикратно, здiйснювали вiдбiр змiшаниx проб грунту (по 2 паралельш проби за один вщ-бiр). Одну з цих проб залишали як контрольну. 1ншу пробу застосовували для моделювання забруднення поверхш грунту дизельним паливом (з розрахунку 5 мл на 200 г грунту). Проби помщали у два однакових термоеклектори i здшснювали вигонку кишдв за вказаною методикою. Шсля цього з 24.03.03 провели аналопчш дослiдження з альтернативним паливом, яке являло собою сумш дизельного палива та рiпаковоï олiï у спiввiдношеннi 70:30.
Результати дослщжень
На основi цих дослщв у забруднених пробах грунту було виявлено кшшдв менше, шж у контрольних, як за юльюстю видiв, так i за чисельшстю самих особин. У субстратах, яю дослiджувались, домiнували три основнi групи кшшдв: орибатиди, тромбiдiформнi кшшд та мезостигмати. Найбiльш широко представлен панцирнi клiщi, серед них - орибатиди. Осюльки орибати-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
ди присутш в усiх пробах i досить чутливо реагують на забруднення субстрату, саме !х найкраще використовувати як бiоiндикаторнi органiзми.
Результати дослщжень показали, що орибатиди е чутливими до ди дизельного палива, яке мiститься на поверхнi грунту у зазначенш концентраци. Скорiше за все, виявилась !х чутливiсть до токсичного впливу нафтопродуктiв. Тому, кшьюсть клiщiв в усiх контрольних пробах була значно бшьшою, нiж у дослщних (табл. 1). Основною причиною цього необхщно вважати загибель або iммобiлiзацiю значно! частини орибатид шд впливом токсикантiв, що мю-тяться у дизельному паливь Крiм загибелi клiщiв безпосередньо в грунтi, спос-терiгалась загибель деяких з них вже шсля вигонки з субстрату (2-5 %).
Табл. 1. Розподт кльщьв по субстратам залежно в'к) ¡абрудненост'с проб
Кшьшсть Проба Субстрат
Грунт Листя
Орибатиди Тромбо-д1формт Мезос-тигмати Орибатиди Тромбо-д1формт Мезос-тигмати
особин Чиста 27 6 11 19 8 2
Забруднена 17 2 5 14 4 0
вид1в Чиста 7 2 4 4 3 1
Забруднена 6 1 4 4 1 0
Табл. 2. Чисельтсть орибатид у пробах tрунту при тестувант забруднення
дизельним паливом
Групи М Е Проби грунту
1 2 3 4 5
К (контрольна група) 48,8±6,6 244 (100 %) 28 (11,6 %) 41 (16,8 %) 46 (18,9 %) 58 (23,8 %) 71 (29,1 %)
Д (дослвдна група) 4,2±0,7* 22 (100 %) 2 (9,1 %) 3 (13,6 %) 5 (22,7 %) 5 (22,7 %) 6 (29,1 %)
К/Д 12,1 ±0,9 - 14,0 13,7 9,2 11,6 11,8
(1 - Д/К)-100 % 90,9 % - 92,9 % 92,7 % 89,2 % 91,4 % 91,5 %
Примггка: *р1зниця м1ж контролем та дослщом в1ропдна при р<0,001
Змша чисельност клiщiв протягом експерименту була обумовлена ко-ливаннями температури та вологост грунту (табл. 2,3). При цьому варшван-ня значень К/Д у рiзнi термiни взяття проб були порiвняно незначними (Су=15,9 та 14,3 %). Так, для проб з дизельним паливом К/Д змшювалось у дiапазонi 9,2-14,0, а з альтернативним - 3,8-5,3.
В обох експериментах з бютестування було виявлено, що дослщна група за чисельшстю "вигнаних" з грунту кшшдв iстотно вiдрiзнялась вщ контрольно!: у першому варiантi - у 12,1 разiв (табл. 2), у другому - у 4,3 рази (табл. 3). Це свщчить про токсичну дда обох видiв палива на орибатид. Однак альтернативне паливо виявилось менш токсичним, шж дизельне. Так, вiдносна кшьюсть кищдв, що "вийшли" з грунту у другому дослад була на 65 % бшьшою порiвняно з першим дослщом.
Таким чином, запропонований метод бютестування за результатами проведених дослщжень можна вважати придатним для визначення токсич-ност грунту за допомогою грунтових клiщiв. Орибатиди можуть бути вико-
Табл. 3. Чисельтсть орибатиду пробах tpyHmy при тестувант забруднення _альтернативним паливом_
Групи М 7 Проби грунту
1 2 3 4 5
К (контрольна група) 34,0±3'7 170 (100 %) 23 (13,6 %) 28 (16,5 %) 40 (23,5 %) 42 (24,7 %) 37 (21,7 %)
Д (дослГдна група) 7,8±0'7* 39 (100 %) 6 (15,4 %) 7 (17,9 %) 10 (25,6 %) 8 (20,5 %) 8 (20,5 %)
К/Д 4,3±0'3 - 3,8 4 4 5,3 4,6
(1 - Д/К)-100 % 77,1 % - 73,9 % 75 % 75 % 80,9 % 78, 4 %
Примггка: *рiзниця мiж контролем та дослiдом вГрогщна при p<0,001
ристанГ для визначення токсичностГ палив та iнших засобГв, що мiстять наф-топродукти. У подальших дoслiдженнях на oснoвi методу бГотестування до-цiльнo в одному експериментГ бiльш детально вивчити чутливГсть клiщiв до альтернативних видiв палива з piзним спiввiднoшенням кoмпoнентiв i зроби-ти розрахунки основних показникГв ïx тoксичнoстi.
Л1тература
1. Гиляров М.С. Методы количественного учета почвенной фауны// Почвоведение. - 1941, № 4. - С. 48-77.
2. Пилипенко О.Ф., Жуков О.В., Смирнов Ю.Б. Вплив антропогенних чинникiв на структуру i функцюнування комплексу грунтових opгaнiзмiв в умовах уpбaнiзaцГï/ Урбатзащя як чинник змши бioгеoценoтичнoгo покриву. - Львгв: Акaдемiчний експрес, 1994. - С. 54-55.
3. Меламуд В.В. Комплекси грунтових панцирних клщГв уpбaнiзoвaниx букових фь тoценoзiв/ Урбашзащя як чинник змГни бГогеоценотичного покриву. - ЛьвГв: АкадемГчний експрес, 1994. - С. 46-47.
4. Бизова Ю.Б., Гиляров М.С., Дунген В. и др. Количественные методы у почвенной зоологии. - М.: Наука, 1987. - 326 с.
УДК 581.522.4 О.О. Сфремова, С.Б. Рибак, 1.Г. Мелешко, Г.М. Павлюк,
Т.В. Ган - Ботатчний сад УкрДЛТУ
особливост1 вирощування сугайника отруйного з
метою використання в озелененн1 львова
Подаш результата робГт з штродукцп Doronicum pardalianches L. рщкюного виду природно'1' флори Захщного репону Украши. РГзке скорочення ареалГв i повГльне природне поновлення рщюсних видГв вимагають вивчення бГологГчних особливостей розвитку у культурГ, способГв ïx розмноження. ДанГ матерГали можуть бути викорис-таннГ при озелененнГ.
O.O. Efremova, S.B. Rybak, I.G. Meleshko, G.M. Pavlyuk, T. V. Gan
Features Of Cultivation Doronicum Pardalianches L. With The Purpose Of
Usage In Lviv Region
The result from the work of introduction Doronicum pardalianches L. - of the rare kind and of natural complication and it grows at the West region of Ukraine. Sharp reduction aerial and slow natural renewal of rare kinds demand study of biological features of development in culture, ways of their division and germination. This material can be used at gardening. Doronicum pardalianches L.
