CC BY
12
ЛНУВМБТ теш С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 208
УДК 619:615.9.015
Кравщв Р.Й., академк УААН, професор ©, Буцяк В.1., доктор с.-г. наук, професор, Буцяк Г.А., ассистент, Черевко М.В., кандидат бюл. наук, доцент Лъв1всъкий нацюналъний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З.Тжицъкого, м.Лъв1в, Украгна
ВИКОРИСТАННЯ ЕНТЕРОСОРБЕНТ1В ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТ1 ТВАРИННИЦЬКО1 ПРОДУКЦП
Вивчено вплив цеолтового борошна на ятст показники продуктгв забою молодняку худоби, яка використовуваласъ в локалънш зош техногенного навантаження. Встановлено, що використаний цеолт як кормова добавка сприятливо впливае на ф1зюлого-бюх1м1чш показники продуктгв забою.
Ключовi слова: важт метали, молодняк худоби, ентеросорбенти.
Вступ. Сучасний стан функцюнування сшьськогосподарського виробництва та переробних галузей перебувае в умовах зростання техногенного навантаження на довюлля. Антропогенна дiяльнiсть супроводжуеться розсшванням значно! кшькост хiмiчних елеменив, залучених до мiграцiйного процесу. Особлива роль серед них належить важким металам, якi е високотоксичнi i можуть впливати на живi органiзми навт у малих концентрацiях. Досить гостро ця проблема постае у промислово розвинутих регюнах, де розташованi велик iндустрiальнi пiдприемства, зосередженi численнi автотранспортш засоби. У таких районах формуються бiогеохiмiчнi провшцп з пiдвищеним вмютом важких металiв у rрунтi, водi та рослинах [1].
Важкi метали не тшьки знижують бiологiчну цшшсть кормiв, а й призводять до поступового нагромадження токсикантiв у тканинах оргашзму тварин, що е причиною гострих i хронiчних iнтоксикацiй тварин, яке призводить до попршення яюсних показникiв тваринницько! продукци. Токсична дiя проявляеться повiльно i на фош iнших захворювань погано розпiзнаеться. Висловлюеться припущення, що раптова поява нових хвороб, як негативно впливають на реалiзацiю генетично обумовлених продуктивних якостей сшьськогосподарських тварин, безпосередньо пов'язана з антропогенним фактором [4].
Зумовлена важкими металами складна та несприятлива, а в рядi регюшв i катастрофiчна екологiчна ситуацiя вимагае лiкувальних ^ особливо,
©
Кравщв Р.И., Буцяк В.1., Буцяк Г. А., Черевко М.В., 2008
ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 209
профшактичних заходiв, спрямованих на полшшення та збереження здоров'я тварин та людей [3]. Використання в даному випадку традицшних медикаментозних заходiв не завжди корисне, а iнколи навiть протипоказане. З огляду на це, сьогодш значна увага придiляeться речовинам природного походження або препаратам, створеним на !х основа Пiдвищення якостi тваринних продуктiв харчування вважаеться одним iз обов'язкових крокiв, здiйснення яких е необхщним для вступу до Свропейсько! спiльноти [5]. В умовах зростання техногенного забруднення довкiлля важкими металами, низькою виробничою i побутовою культурою, за недостатност програм захисту природи та населення вiд дп цього фактора, а також при мiзерному фшансуванш, пiдвищену увагу до дано! проблеми слщ вважати цiлком обгрунтованою i актуальною.
Матер1ал 1 методи. Дослiднi тварини утримувались у зош техногенного навантаження в стандартних примщеннях i одержували типовi рацiони, як забезпечували !х потребу в основних елементах живлення. Годували тварин тричi на день упродовж усього перюду дослiду. Для оцiнки ролi оргашзму тварин у мiграцiйному процесi сполук важких металiв було проведено контрольний забш тварин i вивчено !х вмiст в органах i тканинах корiв, де визначали вмiст Cd, Pb, Hg та Zn методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометра використовуючи режим абсорбци у пов^ряно-ацетиленовому полум'! на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi ЛЛ8 -30. З метою корекци вмiсту важких металiв у органах i тканинах, тваринам дослщних груп упродовж дослщного перiоду додатково до основного ращону разом з комбiкормом згодовували цеол^ове борошно дрiбного помелу в дозi 4 г на кг живо! маси.
Вмкт жиру в м'язовш тканинi визначали за Сокслетом. Кшьюсть вiльних амiнокислот дослiджували на амшокислотному аналiзаторi НД-1200 Е, рiвень оксипрол^ в бiологiчних рiдинах [2], глжоген за Головацьким. Одержанi чисельнi даш обробляли математично за загальновизнаними методами варiацiйно! статистики. Вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж показниками дослiдноl i контрольно! груп оцшювали за допомогою t-критерiю Стьюдента [6].
Результати досл1джень. Порiвняння одержаних показникiв хiмiчного складу найдовшого м'язу спини мiж контрольною i дослщною групами (табл.1) засвiдчило, що згодоване цеолiтове борошно сприятливо впливае на яюсть найдовшого м'язу спини молодняку велико! рогато! худоби. Так, у дослщнш групi вих1д сухо! речовини збшьшився на 0,4% за рахунок зростання на 0,4% бiлка та на 0,1% жиру, з одночасним зменшенням на 0,05% мшеральних речовин. Таке м'ясо, яке мiстить не менше 20% бiлка i не бшьше 3-4% жиру, тобто м'ясо низьких категорiй вгодованостi тварин е найбшьш придатним для переробки. Яловичина е зв'язуючим матерiалом, що забезпечуе монолiтну структуру фаршу. В'язк1сть яловичини тим вища, чим бiльше в складi м'яса м'язово! тканини. 1з збiльшенням кiлькостi жиру в'язк1сть зменшуеться.
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 1 0 Таблиця 1. Х1м1чний склад найдовшого м'язу спини дослщних кор1в _(М ± т, п = 5)_
Показники Контрольна група Дослiдна група
Волога, % 77,3 ± 0,42 76,8 ± 0,41
Суха речовина, % 22,9 ± 0,02 23,3 ± 0,005*
Бiлок, % 19,4 ± 0,12 20,3 ± 0,16
Жир, % 1,18 ± 0,07 1,28 ± 0,03*
Зола, % 1,08 ± 0,06 0,93 ± 0,04*
Гшкоген, мг% 418,5 ± 10,4 512,6 ± 12,4*
Примггки: в табл.1-4* - змiни показникiв, що вiрогiднi вщносно контрольних параметрiв (Р<0,05).
У дослщнш групi молодняку худоби рiвень глжогену зрiс на 21,9%, який використовуеться для забезпечення енергiею у процесах м'язових скорочень та синтетичних потреб живого оргашзму. 1снуе кореляцiйний зв'язок мiж передзабiйним фiзiологiчним станом оргашзму тварин та вмктом у м'язовш тканиш глiкогену i нагромадженням молочно! кислоти в процесi дозрiвання м' яса.
У м'язовш тканиш молодняку велико! рогато! худоби (дослщна група) рН м'яса шсля дозрiвання було на 1,4 одинищ менше за контрольнi показники (табл.2). В процесi дозрiвання такого м'яса штенсивно утворюеться молочна кислота i значно знижуеться рН. У тварин, що постшно утримувалися в зош з пщвищеним вмiстом важких металiв у кормах спостерiгаеться зменшення кiлькостi глiкогену порiвняно р нормою. В процес дозрiваннi такого м'яса пригшчуються посмертнi окиснювальнi процеси (тобто нагромадження молочно! кислоти), що безпосередньо впливае на рН. М'ясо, отримане вiд молодняку худоби, пiсля дозрiвання мае бiльш високе рН, розвиток гнильних бактерiй в ньому пригшчуються слабо. В процес зберiгання таке м'ясо швидко псуеться.
Таблиця 2. Вплив згодованого цеолггу на змши рН м'яса шсля дозр1вання
Показники Контрольна група Дослiдна група
Кiлькiсть глiкогену в м'яа 418,5 ± 10,4 512,6 ± 12,4*
рН м'яса пiсля дозрiвання 6,7 ± 0,1 5,3 ± 0,1*
Важливим показником поживно! цiнностi м'яса е рiвень збалансованостi його за незамiнними факторами живлення - вмiсту в оптимальних спiввiдношеннях незамiнних амiнокислот у м'язовш тканиш.
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 211
Таблиця 3. Амшокнслотннй склад найдовшого м'язу спини молодняку худоби, в % до бшка (M ± m, n=5)
Амiнокислоти Контрольна Дослщна Вщношення
група група дослiдноï до контролю
Аргiнiн** 3,39 ± 0,18 3,08 ± 0,12* - 0,31
Валiн** 2,58 ± 0,12 2,22 ± 0,11* - 0,36
Гiстидин** 2,09 ± 0,11 2,24 ± 0,10 + 0,15
1золейцин** 1,39 ± 0,10 1,21 ± 0,10 - 0,18
Лейцин** 5,88 ± 0,27 5,21 ± 0,22* - 0,67
Лiзин** 6,87 ± 0,56 6,94 ± 0,31 + 0,07
Метiонiн** 0,58 ± 0,05 0,87 ± 0,05* + 0,19
Треонiн** 2,09 ± 0,32 2,38 ± 0,08* + 0,29
Феншаланш** 1,32 ± 0,18 1,43 ± 0,14 + 0,11
Аланiн 4,78 ± 0,28 5,96 ± 0,22* + 1,08
Аспарагiнова к-та 7,62 ± 0,51 7,05 ± 0,31 - 0,57
Глiцин 3,02 ± 0,21 3,38 ± 0,22 + 0,36
Глутамшова к-та 21,8± 0,55 23,9 ± 0,21* + 2,10
Пролiн 2,42 ± 0,16 2,12 ± 0,16 - 0,30
Серин 1,88 ± 0,14 2,07 ± 0,10 + 0,19
Тирозин 1,74 ± 0,14 1,89 ± 0,08* + 0,15
Цистин 0,69 ± 0,06 0,88 ± 0,06* + 0,19
Сума амiнокислот 70,87 73,17 + 2,30
Примiтки: ** - незамшш амiнокислоти.
Вшъш амшокислоти, що мктятъся у м'яа, визначають смаков1 якост м'яса i його аромат (табл.3). Р1венъ вшъних амшокислот щойно забитих тварин незначний i збiлъшуeтъся в процес автолiзу та технiчноï обробки м'яса i субпродуктiв. У найдовшому м'язi спини контролъноï групи молодняку вели^ рогатоï худоби рiвенъ вшъних амiнокислот е неоднаковий i коливаеться вiд 0,62 до 22,4%. Найвища концентрацiя глутамiновоï (22,4%) та аспарапново'' (7,62%) амiнокислот, лiзину (6,84%), лейцину (5,96%), а найменша цистину (0,68%) та метюншу (0,62%). У дослщнш групi корiв, яким додатково згодовували цеолiтове борошно, вмiст вiлъних амшокислот зрiс на 2,20%, хоча концентращя окремих амiнокислот дещо знизиласъ. Найбшъш суттево пiдвищився рiвенъ глутамiновоï амшокислоти, а також глюкогенних амiнокислот (алашну, глiцину, серину, треонiну та цистину).
Яюсть продукцiï забою оцiнювали за бшковим якiсним показником (спiввiдношення незамiнноï амiнокислоти триптофану до замiнноï оксипрол^) (табл.4).
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 1 2
Таблиця 4. Бшковий якчсннй показник найдовшого м'язу спини _дослщних кор1в, (М ± т, п = 3)_
Показники Контрольна I дослщна
Триптофан, мг% 356,2 ± 8,46 431,6 ± 5,56*
Оксипролш, мг% 75,8 ± 1,96 76,3 ± 1,43
Бiлковий яюсний показник 4,55 5,54
За умов нашого експерименту, корекцiя цеолiтом суттево не впливае на концентрацiю оксипролiну, однак рiвень триптофану в найдовшому м'язi спини молодняку велико! рогато! худоби дослщно! групи зрiс на 21,7% вщповщно контролю, що дало можливкть значно покращити бiлковий якiсний показник. Аналiзуючи показник бiлково! цiнностi м'яса, виявлено, що у тварин дослщно! групи бшковий яюсний показник був на 20,6% вищим за вщповщний показник контрольно! групи.
Висновок. Використання цеол^ового борошна як мiнерально! добавки до рацюну молодняку велико! рогато! худоби, яю експлуатуються у локальнш зонi техногенного навантаження, сприятливо впливае на клЫчний стан i фiзiолого-бiохiмiчнi показники продуктiв забою, а також посилюе пластичнi та енергетичнi процеси в органiзмi.
Л1тература
1. Буцяк В.1. Сорбцiйна активнiсть i профшактична ефективнiсть цеолiтiв у живленi корiв // Передгiрське та гiрське землеробство i тваринництво.-Львiв-Оброшино, 2002 -В.-44.-С.119-124.
2. Запорожець М.Ф., Солдатенко В.О. Вдосконалення методу визначення оксипролiну в бюлопчних матерiалах//Вiсник сiльськогосподарсько! науки.-1986.-№2.-С.85-88.
3.Калачнюк I., Мароунек М., Грабовенський I. та iн. Природнi сорбенти у живленш тварин // Тваринництво Укра!ни.-1997.-№8.-С.21-22.
4.Кравцiв Р.Й., Буцяк В.1. Вплив цеолiтiв на трансформацию важких металiв органами i тканинами корiв за умов антропогенного навантаження //Бюлопя тварин. - 2003. - Т.-5, №1-2.-С.306-310.
5.Криштофорова Б. В., Максаков В.Я. Проблеми продуктивной тваринництва в умовах наростаючо! дi! антропогенних факторiв//Вiсник аграрно! науки. - 1998. - № 6. - С. 31-34.
6. Кокунин В. А. Статистическая обработка при малом количестве опытов // Укр.биохим.журн.-1975.-Т.47. -№6. -С.776-791.
flHYBMET iMeni C.3. f^ицbкого TOM 10 №1(36) nacmuna 1,2008 2 1 3
Summary
Influencing of tseolites flour on the high-quality indexes of products of coalface is trained to the sapling of cattle which was used in the local area of the technogenogenic loading. It is set, that the used zeolite as forage addition favorably affects the fiziologo-biochemical indexes ofproducts of coal-face.
Key words: heavy metals, sapling of cattle, enterosorbents.
Cmammn ntadmwna do peda^ii 14.04.2008
