CC BY
51
Нацюнальний лiсотехнiчний унiверситет УкраГни
УДК 630*231.2
В1ДН0ВЛЕННЯ К0Р1ННИХ ДЕРЕВ0СТАН1В ЯК ОСНОВА ЗАСТОСУВАННЯ ВИБ1РК0В01 СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
М.М. Запоточний1
Формування стшких лiсостанiв, як вiдповiдають вимогам екологiчно орiентова-ного лiсiвництва, е головним завданням ведення люового господарства в сучасних умо-вах за iнтенсивного антропогенного (зокрема i рекреацiйного) впливу. При цьому зас-тосовують iндивiдуальнi та диференцшоваш пiдходи до ведення лiсового господарства, одним з яких е вщновлення коршних деревостанiв. Цi принципи можуть бути ре^зо-ванi на практищ за вибiрковоí системи господарювання, застосовуючи безперервнi рубки лiсовiдновлення i переформування, що забезпечить еволюцiйну динамшу типiв лiсу.
Ключов1 слова: вибiркове господарювання, лiсовiдновнi рубки, рубки переформування, стшюсть лiсiв.
Постановка проблеми. Прогресуючий антропогенний (зокрема i рекре-ацiйний) вплив на довкiлля призвiв до зниження бюлопчно! стiйкостi люових екосистем i небажану змiну !х складу i структури. Посилення рiзних форм такого впливу сьогодт становить iстотну загрозу стабiльностi природним екосисте-мам i збереження бiорiзноманiття. 1снуюча суцiльно-лiсосiчна система господарювання, яка е найбiльш вiддаленою ввд наближеного до природи лiсiвництва, призвела до спрощення структури лiсостанiв та зниження !х життездатностi, стала наслвдком переважання монодомiнантних похiдних ялинових насаджень, яю мають порiвняно низьку еколого-стабтзацшну роль, сприяють розповсю-дженню у хвойних насадженнях iнвазiй ентомошкiдникiв, а також кореневих гнилей, якi спричиняються кореневою губкою i частково опеньком осшшм. Тому потрiбно термшово здiйснити лiсiвничо-оздоровчi заходи в них та вщновлення коршних деревосташв.
Виклад основного матерiалу. У практищ люового господарства е бага-то прикладiв, коли створення чистих люових культур призводило до небажаних насладив. Це стосуеться насамперед похвдних ялинових монокультур у Карпатах [1]. Наявшсть великих площ таких культур потребуе ввдповвдно! системи господарювання i власне тих заходiв, якi змогли б тдвищити стiйкiсть таких ль сiв. Разом з тим потрiбне розроблення бiльш досконалих альтернативних систем ведення люового господарства, хоча жодну iз систем люовирощування не можна рекомендувати повсюдно чи ввдхилити зовсiм через те, що рiзноманiтнi природнi умови потребують диференцiйованих методiв лiсiвництва [5].
Технологiя створення i формування стiйких лiсостанiв Грунтуеться на вирощуванш цiльових насаджень залежно ввд мети господарювання, ктматич-них i Грунтово-гiдрологiчних умов, бюлоги та екологи порiд. Так, у лiсах експлуатацшного значення головним завданням е вирощування максимально! кiлькостi деревини ввдповвдно! якоси i розмiрiв, забезпечуючи при цьому рiст головно! породи. У рекреацшних лiсах, де головним завданням е забезпечення саштарно-гшешчних i естетичних умов, треба забезпечувати рiзноманiтними деревними породами та кущами з високими гшешчними i декоративними якос-
1 наук. ствроб. М.М. Запоточний, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк 1м. П.С. Пастернака, м. 1вано-Франювськ
78
Збiрник науково-техн1чних праць
тями [1]. У першому i другому випадках застосовують рiзm, але якомога ближ-чi до природного люу, шдивщуальш i диференцiйованi пiдходи до планування i ведення лiсового господарства в рiзних умовах.
Усi цi принципи можуть бути ре^зоваш на практищ за ввдповвдно! сис-теми господарювання, насамперед - вибiрково!, застосовуючи при цьому вимо-ги екологiчно-орieнтованого лгавництва. Особливу увагу придiляють апробаци у виробничих умовах сучасних iнтерпретацiй окремих способiв рубок деревос-танiв та прийомiв люовщновлення, властивих екологiчно орieнтованому лгав-ництву, зокрема: проведення вибiркових, поступових i вузько-лiсосiчних спосо-бiв лiсовiдновних рубок; залишення на зрубах дерев-насшниюв; проведення ль согосподарських заходiв зi сприяння появi самосiву головних порвд i збережен-ня природного поновлення [5].
Вважають, що вибiрковi рубки сприяють природному поновленню таких деревних порщ, як ялина европейська, ялиця бша, бук люовий, тобто основних люотворних порiд гiрських лгав, за умови, якщо зiмкнутiсть крон тсля рубки не буде меншою 0,5. Тодi вибiрковi рубки майже не порушують екологiчний баланс люу: захищений вiд ерози Грунт постшно задовольняе лiс у поживних речовинах, посилюються захиснi властивостi насадження, безперервно ввдбу-ваеться лiсопоновлення природним шляхом, а схщчаста зiмкнутiсть пологу дае змогу ефектившше використовувати свiтловий фактор [4].
Вирубуючи частину дерев певних порвд, вiку, розмiру та якоси, даючи при цьому потрiбний просир для росту молодих дерев, створюються сприятли-вi умови для поновлення та оздоровлення люових насаджень. Тому вважають, що вибiрковi рубки цшком вiдповiдають природi лiсу.
Запровадження наближеного до природи лгавництва, за якого дося-гаеться безперервне iснування люового покриву багатофункцiонального приз-начення, збереження бiорiзноманiття i вiдтворення бiологiчно стшких, високоп-родуктивних, рiзновiкових, мiшаних люосташв зi складною вертикальною i горизонтальною структурою, на основi природного насшневого поновлення е ду-же доцшьним, особливо для гiрських лгав Укра!нських Карпат, де лiсова площа мусить бути постiйно покрита насадженнями. Промислово розвинеш кра!ни вже давно прагнуть мати таю покрита люом земл^ надаючи особливого значен-ня багатофункцюнальному призначенню лiсiв. Все це збшьшуе питому вагу ви-бiркових рубок.
Застосування методологи наближеного до природи лгавництва i сприйняття ще! лгавничо! парадигми як тако! е позитивними передумовами впровадження саме вибiрково! системи господарювання. Для досягнення ще! мети потрiбно збiльшувати кiлькiсть рiзновiкових мiшаних лiсiв, а для цього потрiбно запровадити безперервнi рубки люоввдновлення i переформування.
Лiсовiдновнi рубки - це комплексш рубки, яю поеднують елементи рубок головного користування та доглядових рубань для поновлення i посилення захисних, водоохоронних та шших корисних властивостей лiсiв, збереження бь орiзноманiття, пiдтримання i формування складно! породно!, ярусно! i вшово! структури деревостанiв [2]. Найменування рубок люоввдновними вказуе на те,
Нацюнальний лгсотехшчний ун1верситет УкраГни
що внаслвдок !х проведення вiдновлення молодого поколшня лiсу повинно про-ходити тшьки природним шляхом.
Способи лiсовiдновних рубок мають бути комплексними, з поеднанням добровiльно-вибiркових i групово-вибiркових рубок верхнього намету деревос-тану та проведенням доглядових рубань за деревами нижшх яруив. Цi способи диференцiюються залежно ввд породного складу, вiково! структури, повноти деревостанiв, наявностi та життездатноста пiдросту господарсько-цiнних порiд.
Останнiм часом у практищ лiсiвництва часто використовують термiн пе-реформування, його розглядають як процес переструктуризаци вже сформова-них бiоценозiв. Тобто переформувати можна щось вже сформоване неправильно, чи як наслвдок вiдсутностi формування пiсля рубки, або екологiчного сти-хiйного явища, чи антропогенного (зокрема i рекреацiйного) впливу, якщо в цьому е потреба [2].
Переформування апрiорi визначае недосягнення результатав формуван-ням або невiрнi його спрямовувальш завдання. Тобто це процеси спрямованого антропогенного впливу люогосподарськими заходами для отримання певного стану, прогнозованого результату чи утримання ситуаци в певних параметрах. Процес господарського втручання у таких випадках може визначатись як фор-мування, пiдтримки чи забезпечення стшких параметрiв лiсово! екосистеми.
Рубки переформування у похвдних ялинниках проводять у вмх категорь ях лгав зпдно з "Правилами полшшення якiсного складу лiсiв" i поеднують першочергове, одночасне вирубування окремих дерев або !х груп iз сприянням природному лiсовiдновленню з метою формування коршних деревостанiв. Ста-ди переформування похщних ялинникiв - це основт етапи трансформаци по-хiдних ялинниюв у корiннi, якi характеризуються певними розмiрними параметрами деревостанiв i складом порiд та !х змшами, а також особливостями функцiонування коршних деревосташв [3].
Основними завданнями рубок переформування е перетворення одновшо-вих чистих у рiзновiковi мiшанi багатоярусш деревостани та сприяння природному ввдновленню корiнних деревостанiв. Рубки переформування, як складова вибiрково! системи ведення господарства, е економiчно доцiльними для люо-господарських пiдприемств. При цьому зникае потреба у заготiвлi насшня, ви-рощуваннi садивного матерiалу, створенш культур i догляду за ними.
Висновки. Ведення люового господарства вважають еколопчно збалан-сованим, якщо формування насаджень забезпечуе еволюцшну динамiку титв лiсу. Реалiзацiя лiсогосподарських заходiв з вщновлення корiнних деревостанiв, застосовуючи вибiркову систему господарювання у виглядi рубок люоввднов-лення i переформування, дасть змогу в перспективi забезпечити сталiсть лiсоко-ристування в усiх регюнах, значно полiпшити якiсний склад лгав, оптимiзувати вiкову структуру насаджень, домогтися поновлення деревостанiв природним шляхом, тдвищити !х стiйкiсть, естетичну цiннiсть i продуктивнiсть.
Лiтература
1. Генсирук С.А. Люи - багатство i окраса зешп / С.А. Генсирук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 212 с.
80
Зб1рник науково-техшчних праць
2. Порадник Карпатського лiсiвника / за ред. М.В. Чернявського, В.1. Парпана. - 1вано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2008. - 368 с.
3. Рекомендаци з ведення лiсового господарства в похщних ялинниках Укра1нських Карпат / кер. В.1. Парпан. - 1вано-Франювськ : Вид-во УкрНДIгiрлiс, 2013. - 33 с.
4. Свириденко В.£. Лiсiвництво. пщручник / В.£. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок. -К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
5. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення лiсового господарства в Укра1ш / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан // Науковi пращ Лiсiвничоí академй' наук Укра-1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2011. - Вип. 9. - С. 29-35.
Надшшла до редакцп 04.04.2016 р.
Запоточный М.М. Возобновление коренных древостоев как основа применения избирательной системы хозяйствования
Формирование устойчивых древостоев, которые соответствуют требованиям экологически ориентированного лесоводства, является главной задачей ведения лесного хозяйства в современных условиях при интенсивном антропогенном (в частности и рекреационном) воздействии. При этом применяют индивидуальные и дифференцированные подходы к ведению лесного хозяйства, одним из которых является восстановление коренных древостоев. Эти принципы могут быть реализованы на практике при избирательной системе хозяйствования, применяя непрерывные рубки лесовосстановле-ния и переформирования, что обеспечит эволюционную динамику типов леса.
Ключевые слова: производные насаждения, коренные насаждения, рекреационный потенциал, биологическая стойкость.
Zapotochnyi M.M. Restoration of Native Stands as the Basis of a Selective Economic System
Formation of sustainable forest stands that meet environmentally oriented forestry is the main task of forestry management in modern terms under intense anthropogenic and recreational effects. Individual and differentiated approaches to forest management, one of which is the restoration of native stands, are applied. These principles can be implemented in a selective economic system, applying continuous felling of forest regeneration and reorganization, which will provide the evolutionary dynamics of forest types.
Keywords: derivative planting, native planting, recreation potential, biological firmness.
УДК 502.7:631.524:581.55:58.006(477.41)
МОН1ТОРИНГОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НТРОДУКЦ1ЙНО1 ПОПУЛЯЦ11 STAPHYLEA PINNATA L. У Ф1ТОЦЕНОТИЧНИХ УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"
Л.В. Калашткова1
Наведено шформащю про довготривалi монiторинговi дослщження (20042014 рр.) штродукщйно! популяци релжтового виду, занесеного до Червоно! книги Ук-ра1ни, Staphylea pinnata L., яка формувалася в екосистемах дендропарку "Олександрiя" iз 1971 р. Наведено даш, яю вщображають змши площ^ чисельност особин, вжово! ди-ференцiацií в межах локуав популяцп упродовж дослiджень. Надано опис фггоцено-тичних та еколопчних умов iснування та кiлькiсну ощнку морфометричних параметрiв генеративних особин, яю вiдображають 1х життeздатнiсть у локусах з рiзними екологiч-ними умовами.
1 Зав. лаб. природно' флори Л.В. Калашткова, канд. бюл. наук - Державний дендролопчний парк "Олексан-др1я" НАН УкраТни, м. Бша Церква
