CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 119-128.
УДК 366.63
В1ДМОВА В1Д НАДАННЯ ЧИ НЕСВОСЧАСНЕ НАДАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ШФОРМАЦП
Шурупова К. В.
Кривор1зький нащональний ун1верситет, Кривий Р1г, Украгна
У дослвдженш автор розкривае проблеми адтшстративно! вiдповiдальностi посадових осiб за вь дмову вiд надання чи несвоечасне надання еколопчно! шформацп. Аналiзуючи склад правопорушення, автор визначае можливостi удосконалення адмiнiстративного законодавства, надае визначення понять посадово! i службово1 особи, визначае можливгсть вчинення правопорушення з необережносп. Особлива увага придшена дослвдженню позитивних тенденцiй врегулювання таких видiв правопорушень у законодавствi краiн-сусiдiв. Розробка пропозицш щодо модершзаци законодавства знаходить св1й вияв у визначенi редакцй статтi Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення, якою охоплений його склад.
Ключов1 слова: адмшстративна вiдповiдальнiсть посадових оиб, екологiчна шформацш, вiдмова ввд надання, несвоечасне надання, службова особа, вчинення правопорушення з необережносп.
ВСТУП. Постановка завдання. Конститущя Укра!ни встановила право грома-дян на вшьний доступ до шформацп про стан довкшля, яюсть продукпв харчування та предмет1в.
Вщповщно до Конвенцп про доступ до шформацп, участь громадськосп в про-цес прийняття ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля, Укра!на взяла на себе зобов'язання гарантувати громадськосп надання еколопчно! шформацп за 1! запитом. Громадсьюсть - це одна або бшьше ф!зичш чи юридичш особи, 1х об'еднання, оргашзацп або групи, яю д1ють зпдно з нацюнальним законо-давством або практикою.
Право на доступ до еколопчно! шформацп громадян I громадських оргашзацш також передбачено у Закош Укра1ни «Про охорону навколишнього природного се-редовища» (статп 9, 21, 25, 251). 1нш1 еколопчш закони передбачають право на отримання того чи шшого виду еколопчно! шформацп. Наприклад, Закон Укра1ни «Про вщходи» передбачае право на одержання достов1рно! шформацп про безпеку об'екпв поводження з вщходами - як тих, що вже експлуатуються, так { тих, що плануеться збудувати.
Отже, ми можемо визначити, що украшський законодавець встановив основи надання еколопчно! шформацп громадянам { 1х об'еднанням, але поза увагою зали-шилися питання адмшютративно! вщповщальносп посадових ос1б за порушення законодавства про доступ до еколопчно! шформацп. Основою такого порушення е вщмова вщ надання чи несвоечасне надання еколопчно! шформацп. Тому особлива актуальшсть нашого наукового пошуку пов'язана з видшенням складу правопорушення, визначенням специфши його елеменпв, внесенням пропозицш для вдоско-налення вггчизняного законодавства.
Необхщнють дослщження зазначених питань обумовлена потребою урахування досвщу заруб1жних кра!н для процесу ефективно! \ яюсно! модершзаци норм укра!-нського адмшютративного права.
119
Анатз останшх дослщжень. Загальш питання надання еколопчно! шформацл в Укра!ш в сво!х працях розглядають тaкi вченi: В.Б. Авер'янов, Г.В. Атаманчук, Л.Ю. Гордieнко, В.Г. Афанасьев, А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, Л.П. Полякова, А.Ю. Рaсiнa, Г. Л. Смолян, В.П. Тронь та шшь
Останшм часом правовим питанням iнформaцiйного забезпечення стали прид> ляти досить багато уваги науковщ, про що свщчить видання низки праць, серед яких - колективна моногрaфiя пiд редакщею aкaдемiкa Ю.С. Шемшученка [2]. Не-обхiднiсть проведення подiбних дослiджень зумовлена широким закршленням еко-логiчних прав громадян: Конституцiею Укра!ни (ст. 50), Конвенщею про доступ до шформацл, участь громaдськостi в процесi прийняття рiшень та доступ до правосу-ддя з питань, що стосуються довкiлля (прийнята на Конференцл мшс^в «Навко-лишне середовище для Свропи», Орхус, червень 1998 р., ратифшована Верховною Радою Укра!ни 6 липня 1999 р.), та нaцiонaльним еколопчним законодавством Укра!ни.
При цьому залишаються невизначеними питання щодо адмшютративно! вщпо-вiдaльностi посадових осiб щодо вщмови вiд надання чи несвоечасного надання еколопчно! шформацл.
Метою публшацл е висв^лення проблеми настання вiдповiдaльностi за вщмову вiд надання чи несвоечасне надання еколопчно! шформацл, анатз складу адмшют-ративного правопорушення у цш сферi, розробка пропозицiй щодо вдосконалення вiтчизняного законодавства.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. У своему дослщженш ми проaнaлiзуемо склад правопорушення, визначений ст. 91-4 КУпАП, який передбачае за вщмову вщ надання чи несвоечасне надання за запитами повно! та достовiрно! еколопчно! шформацл, передбачено! законодавством, накладення покарання у виглядi штрафу на службових та посадових оиб вщ трьох до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв до-ходiв громадян. 1нтерес наукового пошуку для нас представляе анатз складу правопорушення як основи адмшютративно! вiдповiдaльностi посадових оиб за пору-шення у сферi надання еколопчно! шформацл.
Приймаючи до уваги дослщження, проведене Калюжним Р.А., Комзюком А.Т., Погрiбним О.О визначимо об'ект правопорушення. [4] Вказаш дослщники пiд об'е-ктом правопорушення розумдать суспiльнi вiдносини у сферi охорони навколиш-нього природного середовища, еколопчно! безпеки.
Такий вид суспшьних вщносин пов'язаний iз визначенням iнформaцi! про стан навколишнього природного середовища (еколопчно! шформацл). У наущ е декшька пiдходiв до визначення тако! шформацл.
Калюжний Р.А., Комзюк А.Т., По^бний О.О пiдтримують позицiю законодав-ця щодо визначення екологiчно! iнформaцi!, представлено! в ст. 25 З.У. «Про охоро-ну навколишнього природного середовища»: шформащя про стан навколишнього природного середовища (еколопчна шформащя) - це будь-яка шформащя в пись-мовш, aудiовiзуaльнiй, електроннiй чи iншiй мaтерiaльнiй формi про:
1.стан навколишнього природного середовища чи його об'екпв - земл^ вод, надр, атмосферного повпря, рослинного i тваринного свiту та рiвнi !х забруднення;
2.бiологiчне рiзномaнiття i його компоненти, включаючи генетично видозм> ненi оргaнiзми та !х взaемодiю iз об'ектами навколишнього природного середови-ща;
120
З.джерела, фактори, матерiали, речовини, продукщю, енергiю, фiзичнi фактори (шум, вiбрацiю, електромагнiтне випромiнювання, равдащю), якi впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
4.загрозу виникнення i причини надзвичайних еколопчних ситуацiй, результати лшвщацп цих явищ, рекомендацп щодо заходiв, спрямованих на зменшення !х негативного впливу на природш об'екти та здоров'я людей;
5.еколопчш прогнози, плани i програми, заходи, в тому чи^ адмiнiстративнi, державну екологiчну полiтику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
6.витрати, пов'язанi iз здiйсненням природоохоронних заходiв за рахунок фон-дiв охорони навколишнього природного середовища, шших джерел фшансування, економiчний аналiз, проведений у процес прийняття рiшень з питань, що стосу-ються довкiлля.
Бшьш обгрунтованою, на нашу думку, е позицiя Козак З.Я., яка надае визначення еколопчно! шформацп, грунтуючись на шести основних елементах.
Дослщник погоджуеться з дефiнiцiею, яку надае законодавець про те, що еколо-пчна iнформацiя - це будь-яка шформащя в письмовш, аудiовiзуальнiй, електрон-нiй чи iншiй матерiальнiй формi i видiляе наступнi складовi елементи тако! шформацп.
1. Стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, !х взаемодiю та рiвнi забруднення. До цього елементу включаються наступш аспекти:
1.1. Стан навколишнього природного середовища.
1.2. Стан об'ектiв навколишнього природного середовища ( земель, грунту, вод, надр, атмосферного повпря, рослинного свпу, тваринного свiту, ландшафту, при-родних об'ектiв, бiологiчне рiзноманiття i його компоненти, включаючи генетично видозмшеш органiзми).
1.3. Взаемодiя мiж об'ектами навколишнього природного середовища.
1.4. Рiвнi забруднення навколишнього природного середовища, його об'екпв.
2. Джерела, фактори, матерiали, речовини, продукцiю, енергiю, фiзичнi фактори, яю впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей. До них вщносяться наступш аспекти: вiбрацiя, електрома-гштне випромiнювання, радiацiя.
3. Дiяльнiсть, що впливае або може вплинути на складовi навколишнього сере-довища.
4. Заходи, що впливають або можуть вплинути на складовi навколишнього середовища. До них належать: адмшстративш заходи, угоди в галузi навколишнього середовища, полпика, законодавство, плани, програми, прогнози.
5. Анатз затрат i результапв та шший економiчний аналiз i припущення, вико-ристанi в процесi прийняття ршень з питань, що стосуються навколишнього середовища. Зокрема, витрати, пов'язаш iз здiйсненням природоохоронних заходiв за рахунок фоцщв охорони навколишнього природного середовища, шших джерел ф> нансування.
6. Стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'екпв культури i споруд нею мiрою, якою на них впливае або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через щ складов^ фактори, дiяльнiсть або заходи. Зокре-
121
ма, загрозу виникнення i причини надзвичайних еколопчних ситуацiй, результати лшвщацл цих явищ, рекомендацiï щодо заходiв, спрямованих на зменшення ïx негативного впливу на природш об'екти та здоров'я людей.
За визначенням Gлiсeeва В.В. [5] еколопчну iнформацiю можна визначити як частину iнформацiï про природу, яка стосусться взаeмодiй бiологiчниx об'eктiв з факторами оточуючого середовища. Тут пiд бюлопчними об'ектами слiд розумiти всi структури оргашзменного рiвня, якi мають ч^ю ознаки живих органiзмiв, а та-кож всi утворення надорганiзменного рiвня (асоцiацiï, популяцiï i т.д.). Пщ факторами середовища розумiються об'екти, процеси та явища, дiя яких на бюлопчний об'ект може змшювати стан останнього безпосередньо або опосередковано через iншi фактори. Комбiнацiю «бюлопчний об'ект - фактор середовища» можна вважа-ти найпростшим екологiчним об'ектом - елементарним джерелом еколопчно1' шформацп.
Як бачимо iз приведеного вище аналiзу думки дослiдникiв розходяться у трак-туваннi поняття еколопчно1' iнформацiï. Оскiльки iнтерес для нашого дослiдження представляе саме доступ до еколопчно1' iнформацiï, ми визначимо еколопчну шфо-рмацiю як комплекс вщомостей про стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, 1'х взаемодiю, рiвнi забруднення та стан здоров'я i безпеки людей, ви-ражений у будь-якш формi (письмовiй, аудiовiзуальнiй, електроннш чи iншiй мате-рiальнiй), що мае вшьний доступ, забезпечений органами державно1' влади та мiсце-вого самоврядування.
Таким чином, об'ект правопорушення охоплюе значне коло суспшьних вщно-син, пов'язаних iз визначенням iнформацiï про стан навколишнього природного середовища (еколопчно1' шформацп). Еколопчну шформащю, при цьому, ми розумiе-мо як комплекс вщомостей про стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, ix взаемодда , рiвнi забруднення та стан здоров'я i безпеки людей, вираже-ний у будь-якш формi (письмовш, аудiовiзуальнiй, електроннiй чи iншiй матерiаль-нiй), що мае вiльний доступ, забезпечений органами державно].' влади та мюцевого самоврядування.
Вщповщно до дослiдження Калюжного Р.А., Комзюка А.Т., Погрiбного О.О об'ективна сторона правопорушення виражена у:
- вiдмовi вiд надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством.
- несвоечасному наданнi за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï шформацп, передбаченоï законодавством.
Росiйський дослiдник Рарога А.1. визначае, що вiдмова вiд надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством полягае у прямш, ясно вираженiй вiдмовi посадовоï особи надати запрошену шформащю. При цьому маеться на уваз^ що вiдмова була неправомiрною, тобто здшснювалася усупереч вимогам закону або шших нормативних актiв, що зобов'язують посадову особу надати наявну у неï офiцiйну iнформацiю. 1ншими словами, у посадовоï особи не повинно бути юридичних пiдстав для вщмови вiд надання запрошеноï iнформа-ци. Якщо такi пiдстави е, то об'ективна сторона складу даного правопорушення вщ-сутня. [7]
Несвоечасне надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством виражаеться в уxиленнi вiд надання шформацп вчас-
122
но, y строк вщпущений зaконодaвством m нaдaння вiдповiдi зa зaпитaми. По суп тaкi дiï предстaвляють собою рiзновид вiдмови, aле нa вщмшу вiд прямо1' вiдмови вирaжaються в зaвyaльовaнiй формi. Iнформaцiя не нaдaeться без зaконних до того шдсгав y строк, визнaчений зaконодaвством для вщповщ нa зaпити, aле шд зовнi шaнобливими приводaми: немae фaхiвця для yзaгaльнення зaпрошених вiдомостей, мaтерiaл ще не готовий, документ не можуть зтайти i тaк дaлi, тому строк нaдaння iнформaцiï aбо вiдклaдaeться, aбо не встaновлений.
Посaдовa особa, що мae необхiднy iнформaцiю, при yхиленнi не збирaeться та-дaвaти ïï зa зaпитом, are в той же чaс не бaжae входити з зaпитyвaчем в пряму кон-фронтaцiю.
З метою нормaтивного пiдкрiплення непрaвомiрностi дiй посaдових осiб, шве-демо приклaди зaконодaвчого зaкрiплення обов'язку нaдaвaти повну i достовiрнy екологiчнy iнформaцiю зa зaпитaми.
Зокремa, ст. 5 З. У. «Про iнформaцiю» зaкрiпилa прaво кожно1' особи нa шфор-мaцiю, що передбaчae можливiсть вiльного одержaння, використaння, поширення, зберiгaння тa зaхистy iнформaцiï, необхiдноï для реaлiзaцiï сво1'х прaв, свобод i зaконних iнтересiв.
Тим же зaконом ст. i3 визшчено прaвовий режим iнформaцiï про стан довкш-ля (екологiчноï iнформaцiï), який встaновлюeться зaконaми Укрaïни тa мiжнaрод-ними договорaми Укрaïни, згодa m обов'язковiсть яких нaдaнa Верховною Paдою Укрaïни.
Основоположним мiжнaродним документом y цш сферi вистyпae Конвенцiя про доступ до iнформaцiï, yчaсть громaдськостi в процесi прийняттi рiшень тa доступ до прaвосyддя з пш^нь, що стосуються довкiлля вiд 06.07.99 р., Зaкон Укрaïни № 832-XIV. Вiдповiдно до ст. 4 Конвенци визнaчено доступ до еколопчно1' iнформaцiï, який кожнa iз Сторш гaрaнтye i зaзнaчae, «що зa умов виконaння нaстyпних пyнктiв ujeï Стaттi держaвнi оргaни y вщповщь нa зaпит про нaдaння еколопчно1' iнформaцiï нaдaвaтимyть громaдськостi тaкy iнформaцiю в рaмкaх нaцiонaльного зaконодaвст-вa».
Звiсно визнaченi нaми прaвовi зaсaди можуть бути розширенi, спирaючись m досвiд прaвового регyлювaння доступу до еколопчно1' iнформaцiï в iнших крaïнaх.
Pеaлiзaцiя прaвa нa свободу iнформaцiï про стaн довкiлля неможливa без всга-новлення прaвових гaрaнтiй, до яких можуть бути вщнесеш : вшьний доступ до екологiчноï iнформaцiï; вiльне фyнкцiонyвaння зaсобiв мaсовоï iнформaцiï; можли-вiсть безперешкодного звернення громaдян i громaдських об'eднaнь в держaвнi ор-гaни. Тому цiкaвим, m нaшy думку буде використaння досвщу i прaктики з нaдaння еколопчно1' iнформaцiï y Pосiйськiй Федерaцiï.
Мехaнiзм нaдaння екологiчноï iнформaцiï в зaгaльномy виглядi y Pосiйськiй Федерaцiï мae нaстyпнi стaдiï:
1. Виникнення прaвa нa достовiрнy iнформaцiю i його iснyвaння. Нaдaне прaво зa Конститущею РФ нaлежить кожнiй особi, що заходиться нa територiï Pосiï незa-лежно вiд вiкy, нaцiонaльностi, рaси, стaтi i тaк дaлi.
2. Нaпрaвлення громaдянином зaпитy y вщповщний держaвний оргaн (чи тдп-риемству, yстaновi, оргaнiзaцiï - зaбрyднювaчy) з прохaнням нaдaти екологiчно зш-чиму iнформaцiю - почaток реaлiзaцiï.
123
3. Отримання необxiдноï шформацп - завершальна стащя реатзацп. Для права на сприятливе природне довкiлля реалiзацiя означае певний фактичний стан суб'ек-та, який безперервно користуеться певною якiстю природного довкшля як благом в усьому ïï рiзноманiттi, причому це користування прямо не пов'язане з дiею або без-дiяльнiстю i не носить майнового характеру.
Отже, право вимагати надання своечасноï достовiрноï i повноï iнформацiï про забруднення довкiлля i заходи його охорони для громадян, суспшьних об'еднань, юридичних осiб передбачено ст.ст. 11 i 12 Федерального закону РФ «Про охорону довкшля», ст. 18 Цившьного кодексу РФ, ст. 3 Федерального закону «Про охорону атмосферного пов^ря», ст. 67 Земельного кодексу РФ, ст. 3 Федерального закону «Про вщходи виробництва i споживання», ст. 6 Федерального закону «Про еколопчну експертизу», ст. 47 Люового кодексу РФ, ст. 92 Водного кодексу РФ, ст. 10 Федерального закону «Про тваринний свт>, ст. 14 Федерального закону РФ «Про кон-тинентальний шельф Росiйськоï Федерацп» та ш
Представляеться необхщним вщм^ити позитивний досвщ Росiйськоï Федерацн, яка не ратифшувала Орхуську конвенцiю, а шшла шляхом створення свого закону «Про еколопчну шформащю», який врегулював не лише понятшний апарат, але i порядок i умови надання i захисту екологiчноï шформацп.
Таким чином, вважаемо, що для Украши, незважаючи на ратифшащю Орхусь-коï конвенци, i встановлення обов'язку надання екологiчноï iнформацiï в З.У. «Про шформащю», «Про доступ до публiчноï шформацп», «Про еколопчну експертизу», «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 91-4 КУпАП, необхщним е розроблення i впровадження власного закону «Про еколопчну шформащю». Це буде найкращий варiант в ситуаци, що склалася. Оскшьки шсля розпорошення врегулювання питання про надання доступу до екологiчноï шформацп серед великоï кiлькостi втизняних i мiжнародниx нормативно-правових документiв, виник ряд правових проблем як по застосуванню норм нацюнального законодавства в област охорони довкiлля, так i реатзацп права на екологiчну шформащю, в тому чи^ - i застосування вiдповiдальностi до порушникiв за вщмову вiд надання чи несвоечасне надання екологiчноï iнформацiï. Щодо об'ективноï сторони правопорушення, то ми вважаемо за необхщшсть розглядати обидва дiяння як такi, що тягнуть за собою на-кладення адмiнiстративниx стягнень на порушника. До них належать: 1) вщмова вщ надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством; 2) несвоечасне надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством.
Повертаючись до аналiзу складу правопорушення, визначимо, що вщповщно до дослщження Калюжного Р.А., Комзюка А.Т., По^бного О.О суб'ектом правопорушення виступають службовi та посадовi особи, як мають доступ до екологiчноï ш-формацн. [4]
Ми погоджуемось з позищею Козак З.Я., яка пропонуе встановити розширене коло суб'екпв правопорушення. Вщповщно до ïï дослщження суб'ектами, як зобов 'язаш надавати екологiчну iнформацiю, е:
1. Кабшет Мiнiстрiв Украïни.
2. Спещально уповноваженi на те державнi органи з охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресурсiв:
124
2.1. Спещально уповноважений центральний орган виконавчо! влади з питань екологп та природних ресуршв - Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища.
2.2. Органи на мюцях спещально уповноваженого центрального органу вико-навчо! влади з питань екологи та природних ресурсiв (державнi управлшня екологiï та природних ресурсiв в областях, еколопчш iнспекцiï).
2.3. Iншi державнi органи, до компетенцiï яких законодавством Украши та Ав-TOTOMmï Республiки Крим вiднесено здiйснення охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресуршв (наприклад, Державний комь тет по водному господарству та його органи на мюцях, Державний компет по люо-вому господарству та його органи на мюцях).
3. Iншi державш органи вщповщно до законодавства Украïни.
4. Органи мюцевого самоврядування (ради, ix виконавчi i розпорядчi органи тощо).
5. Пiдприeмства, установи та оргашзаци, дiяльнiсть яких може негативно вплинути або впливае на стан навколишнього природного середовища, життя i здоров'я людей (наприклад, комунальш водоканалiзацiйнi тдприемства).
6. Фiзичнi особи:
- яю виконують державнi адмiнiстративнi функци згiдно з нацiональним законодавством, включаючи конкретнi обов'язки, види дiяльностi та послуги, що мають вщношення до навколишнього середовища;
- на яю покладено виконання державних обов'язюв чи функцiй, або якi надають населенню послуги, що мають вщношення до навколишнього середовища.
Поряд iз цим суттевоï критики серед науковщв зазнае саме формулювання в Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення суб'ектiв такого правопорушення. Ст. 91-4 КУпАП визначено, що ними е службовi та посадовi особи.
Нечитайленко В.А. у своему дослщженш щодо проблем адмшютративно].' вщ-повiдальностi за правопорушення, пiдвiдомчi органам екологiчного контролю на державному кордош Украïни, визначае незрозумiлим той факт, що встановлення у ст. 91-4 КпАП санкци вiдносно службових ошб за вiдмову вiд надання чи несвоечасне надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï чинним законодавством е, на його думку, неправомiрним. «Адже якщо ст. 14 КпАП хоча й не у вщповщносп до вимог сьогодшшнього дня, але все ж визначае, хто шд-лягае адмшютративнш вiдповiдальностi як посадова особа, то визначення того, кого слщ розумпи пiд службовою особою, в законодавсга взагалi вiдсутне. А тому зако-нодавцевi слiд або встановити ознаки службовоï особи як суб'екта адмшютративно-го правопорушення та адмiнiстративноï вiдповiдальностi, або ж виключити словос-получення «службова особа» з цiеï норми. До того ж, санкщя вказаноï статтi встано-влюе адмшютративну вiдповiдальнiсть у виглядi накладення одного i того ж розм> ру штрафу «на службових та посадових осiб» залишаеться незрозумiлою, коли слщ притягати до вщповщальност особу як посадову, а коли - як службову». На думку дослщника, для досягнення чiткостi у розумiннi цiеï норми необxiдно: 1) доповнити КпАП статтею, яка б визначала поняття службовоï особи як суб'екта адмшютратив-ного правопорушення i адмiнiстративноï вщповщальносп; 2) встановити у ст. 91-4 окремi санкци щодо службових та щодо посадових ошб або ж, 3) замють викладено-го вище, виключити iз санкци цiеï статп слова «службових та».
125
Ми тдтримуемо думку дослщника щодо необхщносп законодавчого визначен-ня термiнiв «посадова особа» i «службова особа», розмежування ïx вщповщальносп при скоеннi правопорушення i детального визначення тдстав для притягнення кожного суб'екта до вщповщальносп. В попередньому роздш ми висловлювали свою позищю щодо рiзного трактування понять «посадова особа» i «службова особа» i зауважували, що дуже часто один термш розкриваеться через шший. Це стосуеться визначення посадовоï особи, що надаеться у ст. 2 Закону Украши «Про державну службу». У визначеному нормативно акт тд посадовою особою розумiють керiв-ниюв та заступникiв керiвникiв державних оргашв та ïx апарату, iншиx державних службовщв, на яких законами або шшими нормативними актами покладено здшс-нення органiзацiйно-розпорядчиx та консультативно-дорадчих функцш».
Таким чином, суб'ектами правопорушення пропонуемо залишити службових та посадових ошб, але при цьому внести до ст. 91-4 КУпАП уточнення i викласти у наступнш редакци:
«Вщмова вщ надання чи несвоечасне надання за запитами повноï та достовiрноï екологiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством, - тягне за собою накладення штрафу на службових ошб вiд трьох до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доxодiв громадян та на посадових ошб вiд п'яти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доxодiв громадян».
Таке розмежування мiри вiдповiдальностi можна буде обгрунтувати шляхом надання законодавчого визначення поняття «службова особа» i «посадова особа», де визначити стушнь вщповщальност i мiру небезпеки, яку несуть дп таких осiб по вiдмовi вiд надання чи несвоечасному наданш екологiчноï iнформацiï.
З метою уточнення запропонованоï редакци ст. 91-4 КУпАП визначимо власш формулювання термiнiв.
Службова особа - це особа, що постшно або тимчасово здшснюе функци пред-ставникiв влади або займае посаду на пщприемсга, установi, оргашзаци i надiлена повноваженнями, виконання яких пов'язане iз здiйсненням органiзацiйно - розпоря-дчих i консультативно -дорадчих функцiй i володiе iнформацiею про стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, ïx взаемодда, рiвнi забруднення, здоров'я та безпеку людей.
Посадова особа - це особа, що постшно або тимчасово займае в оргашзащях не-залежно вiд форми власностi посаду, пов'язану з виконанням :
а) оргашзацшно-розпорядчих функцiй, якi виражаються в здшсненш керiвницт-ва пiдпорядкованиx по службi осiб;
б) адмiнiстративно-господарськиx функцiй, яю виражаються в здiйсненнi пов-новажень по управлшню i розпорядженню майном;
в) функцш представника влади, що виражаються в наданш у встановленому законом порядку розпорядчих повноважень вщносно фiзичниx осiб, що не знаходять-ся в службовiй залежносп, а також юридичних осiб незалежно вiд ïx вiдомчоï пiдле-глостц
г) обов'язкiв особи, що не обшмають посад, пов'язаних з виконанням вщповщ-них функцiй, але здiйснюючi такi функц^ по спецiальному уповноваженню, i воло-дiе iнформацiею про стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, ïx взаемодда, рiвнi забруднення, здоров'я та безпеку людей.
126
Вщповщно до дослщження Калюжного Р.А., Комзюка А.Т., По^бного О.О су-б'ективна сторона виражаеться в тому, що правопорушення може бути вчинене як з умислом, так i з необережносп.
Дослщжуючи такi правопорушення, скоеш з умислом, Рарога А.1. зазначае, що наявнють прямого умислу означае, що посадова особа усвiдомлювала, що без за-конних пiдстав не виконуе сво! обов'язки за запитом шляхом вщмови вiд надання чи несвоечасного надання повно! та достовiрноl еколопчно1 шформаци, i бажае вчини-ти цi дiяння.
Питання щодо скоення зазначеного правопорушення з необережносп не досл> джено в сучаснш правовiй науцi. Тому ми пропонуемо власне роз'яснення норми адмiнiстративного права, викладене таким чином:
Несвоечасне повщомлення повно1 i достовiрноl еколопчно1 шформаци з необе-режностi означае порушення термiнiв И доведення до запитувачiв, коли службова або посадова особа не припускала або не бажала настання негативних наслiдкiв, або повщомила у встановлений термiн лише частину необхщно1 шформаци, що не вщ-повiдае вимогам повноти i достовiрностi запитуваних вiдомостей.
Детальний аналiз вказаного правопорушення, пов'язаний з тим, що питання правового регулювання забезпечення доступу до шформаци достатньо активно об-говорюеться в юридичнш наущ.
ВИСНОВКИ. Таким чином, проаналiзувавши склад правопорушення щодо вщ-мови вщ надання чи несвоечасного надання еколопчно1 шформаци, ми визначили ряд уточнень, як необхщно внести до нацiонального законодавства:
1. Необхщним е розроблення i впровадження власного закону «Про еколопчну шформащю». Оскiльки пiсля розпорошення врегулювання питання про надання доступу до еколопчно1 шформаци серед велико1 кiлькостi вiтчизняних i мiжнародних нормативно-правових документiв, виник ряд правових проблем як по застосуванню норм нащонального законодавства в обласп охорони довкшля, так i реалiзацil права на еколопчну шформащю, в тому чи^ - i застосування вiдповiдальностi до пору-шникiв за вiдмову вщ надання чи несвоечасне надання еколопчно1 iнформацil.
2. Пропонуемо використовувати в майбутньому закош визначення екологiчноl шформаци, викладене наступним чином:
Еколопчна шформащя - це комплекс вщомостей про стан навколишнього природного середовища, його об'екпв, !х взаемодда, рiвнi забруднення , здоров'я i без-пеку людей, виражений у будь-якш формi (письмовiй, аудiовiзуальнiй, електроннiй чи шшш матерiальнiй), що мае вшьний доступ, забезпечений органами державно1 влади та органами мюцевого самоврядування.
3. Суб'ектами правопорушення пропонуемо залишити службових та посадових ошб, але при цьому внести до ст. 91-4 КУпАП уточнення i викласти у наступнш ре-дакцil: «Вiдмова вщ надання чи несвоечасне надання за запитами повно1 та достовi-рно1 екологiчноl iнформацil, передбачено1 законодавством, - тягне за собою накла-дення штрафу на службових ошб вщ трьох до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян та на посадових ошб вiд п'яти до десяти неоподатковуваних мш> мумiв доходiв громадян».
4. Визначити тдстави настання вщповщальносп за вчинення вказаного правопорушення з необережносп. Пщ несвоечасним повщомленням повно1 i достовiрноl екологiчноl шформаци з необережносп розумгги порушення термшв И доведення
127
до 3anrnyBa4iB, коли службова або посадова особа не припускала або не бажала на-стання негативних наслiдкiв, або повiдомила у встановлений термш лише частину необхщно! шформацп, що не вiдповiдаe вимогам повноти i достовiрностi запитува-них вщомостей.
Список лiтератури:
1. Правове забезпечення шформацшно! дiяльностi в Украш: монографiя / [Шемшученко Ю.С., Кресша 1.О., Колодюк А.В.]; за заг. ред. Ю.С. Шемшученка, 1.С. Чижа. - К.: Юридична думка, 2006. -384 с.
2. Еколопчне право Украши. Академiчний курс: тдручник / [Шемшученко Ю.С., Погорiлко В.Ф., Нагребельний В.П.]; за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: Юридична думка, 2005. - 848 с.
3. Мокш В. Б. Розробка моделей вх1дних даних для ггеративного методу пошуку р1зноформатно! еколопчно! шформацп / В. Б. Мокн, Ю. М. Коновалюк // Вгсник Вшницького полггехшчного гнститу-ту. - 2011. - № 5. — С. 44 - 47.
4. Бшявський Г.О. Основи екологп: Шдручник / Г.О. Бшявський, Р.С Фурдуй, 1.Ю. Костжов. - 2-ге вид. - К.: Либщь, 2005. - 408 с.
5. Про ратифжащю Конвенци про доступ до шформацп, участь громадськосп в процес прийнят-тя ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля: Закон Украши в1д 06.07.1999 р. // В1домост1 Верховно! Ради Украши. - 1999. - № 34. - Ст. 296..
6. Грицкевич С.Г. Конституцшш еколог1чн1 права людини й громадянина та !х забезпечення органами внутр1шн1х справ: дис. ... канд. юр. наук: 12.00.02 / Грицкевич С.Г. - К., 2002. - 120 с.
7. Корнякова Т. Охорона довкшля - важлива функцш Укра!нсько1 держави / Т. Корнякова // Право Украши. - 2009. - №12. - С. 202-208
8. Судовий захист еколопчних прав громадян Укра!ни: дов1дник для сyддiв / М.В. Краснова, Н.Р. Малишева, П.1. Шевчук та ш. - К.: КМ Академ1я, 2001. - 178 с
Шурупова К В. Отказ в предоставлении или несвоевременное предоставление экологической информации / Шурупова К.В. // Ученые записки Таврийского национального университета им.В.И.Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013 - Т.26 (65), №1 . - С. 119-128.
В исследовании автор раскрывает проблемы административной ответственности должностных лиц за отказ от предоставления или несвоевременное предоставление экологической информации. Анализируя состав правонарушения, автор определяет возможности усовершенствования административного законодательства, предоставляет определение понятий должностного и служебного лица, определяет возможность совершения правонарушения из неосторожности. Особенное внимание уделено исследованию позитивных тенденций урегулирования таких видов правонарушений в законодательстве стран-соседей.
Ключевые слова административная ответственность должностных лиц, экологическая информация, отказ от предоставления, несвоевременное предоставление, служебное лицо, совершение правонарушения из неосторожности.
Shurupova K.V. Refuse in a grant or ill-timed grant of ecological information / Shurupova K.V.//
Scientific Notes of Taurida NationalV.I. Vernadsky. Series: Juridical sciences. - 2013 - Vol.26 (65), №1 . -P. 119-128.
In research an author exposes the problems of administrative responsibility of public servants for abandonment from a grant or ill-timed grant of ecological information. Analysing composition of offence, an author determines possibilities of improvement of administrative legislation, gives the decision of concepts of public and official servant, possibility of feasance of offence determines from a carelessness. The special attention is spared to research of positive tendencies of settlement of such types of offences in the legislation of countries-neighbours.
Keywords: administrative responsibility of public servants, ecological information, abandonment from a grant, ill-timed grant, official person, feasance of offence from a carelessness.
128
