CC BY
120
ВИПУСК 12(153)
УДК 339.7 иБЬ Р30
О. Булкот, канд. екон. наук, асист.
КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
ВАЛЮТНА МУЛЬТИПОЛЯРН1СТЬ У СИСТЕМ1 ГЛОБАЛЬНИХ Ф1НАНС1В
Розглянуто ключовi детерминанты визначення та розвитку мiжнародного статусу валюти. Виокремлено головнi тенденци формування валютного компоненту сукупних свiтових резерв/'в. Проанал/'зовано параметри основних мiж-народних резервних валют, проведено /х компаративний анал'з. Проаналiзовано кшьксш та яксн параметри розвитку "нетрадицшних" резервних валют. До^джено сучасн тенденци розвитку системи глобальних фнансв та свто-воI валютно/ системи зокрема.
Ключовi слова: валютна мультиполярнсть, резервна валюта, глобальна фiнансова система, мiжнародний статус валюти.
Постановка проблеми. Сучасний еволюцмний етап св^овоТ валютноТ системи особливий не ттьки проявами глобальних кризових шогав, а й беззапереч-ним пануванням двох провщних валют - долара США та евро. Проте сучасна валютно-фжансова криза яск-раво продемонструвала нездатнють бтолярноТ системи валютних вщносин забезпечити належний рiвень мiжнародноТ лквщност для ефективного функцюну-вання системи глобальних фжанав. Вщтак, суб'ектами глобальних фжанав починають активно використову-ватись новi валюти, здатн не тiльки посiсти ключовi позици у свiтовiй валютнiй систему а й докорiнно змжи-ти мехашзм ТТ функцiонування. Означенi тенденци при-зводять до зародження принципово новоТ системи валютних вщносин, побудованоТ на функцiонуваннi декь лькох потужних валют. Тому особливо актуальною е необхщнють дослщження статусу та ролi означених валют у глобальному валютному середовищк
Аналiз ocTaHHix до^джень. Питання визначення мiсця та статусу валюти у свппвм економiцi пщшма-ються у наукових доробках втизняних вчених З.О. Луцишин, О.1. Рогача, Т.С. Шемет, А.С.Фiлiпенка та ж. А дослiдженню мiжнародноТ ролi валюти присвячен працi сучасних зарубiжних економю^в Б. Ейхенгрiна, Ф. Бергстена, Р. Мандела, А. Поусена, Дж. Пiсанi-Ферi та iн. Проте у дослщженнях названих авторiв не знахо-дять теоретичного обфунтування фактори та умови, ra^i сприяють становленню та розвитку статусу мiжна-родноТ валюти у свтовм валютнiй системi.
Мета статт полягае в унiфiкацiТ теоретичних пщхо-дiв до визначення мiжнародного статусу валюти та ви-явленнi сучасних тенденцж i напрямiв розвитку св^овоТ валютноТ системи.
Виклад основного мaтерiaлу. 1снуе декiлька пщ-ходiв до трактування поняття мiжнародна валюта, проте вони переважним чином пов'язан iз визначенням такоТ категорiТ як мiжнародна розрахункова одиниця. Мiжнародною розрахунковою грошовою одиницею при-йнято називати штучну наднацiональну валютну оди-ницю, котра призначена для вимiрювання мiжнародних вимог та зобов'язань, а також для зджснення розрахун-кiв мiж краТнами, установлення валютного паритету та курсу [1]. Проте ми вважаемо таке трактування дещо обмеженим, осктьки, наприклад, така штучна мiжнаро-дна розрахункова одиниця як СПЗ (SDR) не виконуе функци свтових грошей у повному обсязк Цiкавою у цьому аспект е класифiкацiя валют в^чизняного досль дника Т.С. Шемет, яка пропонуе вирiзняти мiжнароднi штучн грошi (або мiжнароднi штучнi валюты одиниц^, тобто це тi валюти, вартють яких розраховуеться за принципом валютного кошика. Цi валюти також назива-ють колективними, оскiльки вони утворюються в межах окремих валютних сок^в i виконують функци жтернацю-нальноТ мiри вартостi нацiональних грошей, мiжнародно-го засобу платежу та засобу нагромадження [2].
Очевидно, що валюти тих держав, нацюнальна еко-номка яких мае найбiльшу вагу у свтовому господарс-твi i значною мiрою впливае на мiжнародну торгiвлю та рух капiталу, набувають статусу провiдних. lншi валюти виконують у мiжнароднiй сферi лише окремi функцií, наприклад, функцiю мiжнародноí торговельно''' валюти.
Тобто, мiжнародна валюта - це, по-суп, втьноконве-ртована нацюнальна валюта розвинуто''' кражи, яка виконуе деяк функцп свiтових грошей (наприклад, зааб платежу, засiб нагромадження, резервна валюта центральних бангав, валюта мiжнародних розрахункiв тощо) за межами кражи-емп"ента. Зрозумiло, що статус мiжнародноí валюти у системi глобальних фжанав мае обов'язково пiдтверджуватись й економiчною могутнiстю краíни-емiтента. Тут доречно навести приклад теорж, якi визначають зв'язок мiж величиною економiки та мiжна-родною роллю валюти. Так, наприклад, Б. Ейхенгрж i Дж. Франкель довели, що зростання частки кражи у ви-робниф^ свiтового продукту (визначеного за ПКС) на 1 пр. пункт викликае зростання на 1,33 пр. пункти частки це''' валюти у сукупному обсязi свтових резервiв [3, 4]. Провiвши зворотне дослщження, Б. Ейхенгрж пiдтвердив цю ппотезу, проте ефекти виявилися меншими. Отже, зростання частки валюти у сукупних свппвих резервах, спричинене зростанням на 1 пр. пункт частки кражи у випуску свппвого продукту (за ПКС), становить 0,9 пр. пункти. Таким чином, роль величини економки в станов-ленн и валюти як ключово' було пщтверджено.
Для краíни-емiтента валюти, яка е домжантною в свiтовiй економiцi, вигоди цтком очевиднi: по-перше, це сеньйораж, по-друге, додатга^ можливостi фжансу-вання бюджетного дефщиту, дефiциту платiжного балансу та стимулювання зайнятост та, по-трете, отри-мання додаткових виграшiв на фiнансовому ринку. Цт-ком зрозумто, що кража, яка досягае монопольного впливу свое' нацюнально''' валюти у свт, не зацкавле-на в тому, щоб вщмовитись вщ отримання зазначених вигод у повному обсяз^ так само як i в тому, щоб дiлити свж мiжнародний успiх з iншими кражами. Проте су-часы дисбаланси глобально' економки породжують об'ективну необхiднiсть не ттьки забезпечення належ-ного рiвня мiжнародноí лiквiдностi, а й формування стало', ефективно' системи свiтових монетарних вщносин, засновано' на валютному полщентризмк
Сучаснi зрушення у свппвм валютнiй системi харак-теризуються появою так званих "нетрадицжних" резервних валют, таких як китайський юань, канадський та авс-тралжський долари, а також зростаючим попитом на них серед провщних банюв свпу, у тому чи^ нацюнальних. Насамперед, тага тенденци можна пояснити швидкими та сталими темпами зростання економк краж-емп"ет1в названих валют, наявнiстю цжово''' стабiльностi у кражах та ефективнютю системи державних фiнансiв. Низький ступжь чутливостi до впливу валютних ризигав, зниження кредитних рейтингiв суверенних цжних паперiв деяких
© Булкот О., 2013
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 12(153)/2013
розвинених краТн е ключовими причинами зростання популярност "нетрадицiйних" резервних валют. Вщсут-нють емного та лiквiдного фiнансового ринку обмежуе реальний потенциал розвитку "нетрадицшних" валют у якостi мiжнародних резервних валют.
МНжнародш резерви центральних бангав традицiйно iнвестуються у високолiквiднi фЫане^ iнструменти (по-над 95 %), деномiнованi у чотирьох провiдних валютах -евро, долар США, фунт стерлЫпв та ена. Очевидно, що назван валюти, а також швейцарський франк, единi офь цiйно визнан домiнантнi резервнi валюти у глобально економiцi. Нагадаемо, що саме ц чотири валюти викори-стовуються для розрахунку СПЗ. Сучасна глобальна валютно-фЫансова криза, а також боргова криза у СС призвели до скорочення частки безпечних аю^в, що викликало загрози стабiльностi функцiонування системи глобальних фЫанав у цiлому [5]. Тага дисбаланси можна пояснити також i змЫою у репозицií структури ключових "надiйних" високолiквiдних активiв, особливо з погляду виконання ними функцм засобу мiри вартостi, резервного активу, i найважливiше, "похiдних" функцiй на ринку деривативiв та спекулятивних Ыструмет1в: як головного засобу забезпечення виконання вимог i основи для цЫо-утворення на iншi фiнансовi активи [6].
Саме тому деякi центральн банки краíн прийшли до ршення про диверсифiкацiю сво'х мiжнародних резер-вiв, що у майбутньому допоможе 'м сформувати запаси мiжнародноí лквщносл та зменшити ризики, викликанi коливаннями курав валют та торгiвлею лквщними ва-
лютними цiнностями. При цьому, наголосимо, що i ка-надський i австралiйський долари зазначаються у стру-ктурi мiжнародних валютних резервiв окремо вiд кате-горп Чнших" використовуваних валют, що очевидно свщчить про 'х майбутне визнання в якосл мiжнародних резервних валют [7].
Якщо розглядати вартюш еквiваленти, то частка "нетрадицшних" резервних валют у сукупному обсязi свiтових резервiв становить 372 млрд. дол. сШа. При цьому частка мiжнародних резервiв кра'н, що розвива-ються у "нетрадицшних" валютах за дослiджуваний перiод зросла з 1,9% у 2007 р. до 7,6% у 2012 р. Частка австралмського та канадського доларiв у сукупному обсязi свтових резервiв на кiнець 2012 року становить 6,2%. Причому вона зросла майже втричi протягом лише останых п'яти рогав - з 2,1% на ганець 2007 р до 6, 2% на ганець 2012 р. Стосовно використання китайсько-го юаня в якосп резервно' валюти, то його частка за-лишаеться невисокою, що головним чином пов'язане з обмеженнями у його конвертацп. Разом з тим, спостерь гаеться тенден^я до використання й Ыших валют, таких як бразильський реал, шдшська рупiя та росмський рубль в якостi резервних, проте ц показники залиша-ються на дуже низькому рiвнi [8].
Далi зупинимось на характеристицi груп кра'н-емiтентiв класичних та "нетрадицiйних" мiжнародних валют за основними макроекономiчними показниками (див. табл. 1).
Таблиця 1. Порiвняльна характеристика груп краТн-eMiTeHTiB резервних валют*
№ за п. Показник Одиниц вимiру, рш Ем^енти класичних резервних валют Ем^енти "нетрадицшних" резервних валют
1 Розм1р економ1ки ВВП, млрд. дол. США, 2011 р. 37,104 4,132
2 Смнють торпвельного ринку Експорт + 1мпорт, млрд. дол. США, 2011 р. 19,859 2,603
3 Смнють ринку обл1гацш млрд. дол. США, 2-й квартал 2012 р. 72.507,331 5.153,637
4 Смнють ринку м1жнародних обл1гац1й млрд. дол. США, 4-й квартал 2012 р. 15,162 2,046
5 1нфляц1я СР1, середнш за с1чень 1999 -вересень 2012 рр. 1,4 2,1
6 Зростання ВВП усереднене за 1999 - 2011 рр. 1,6 2,5
7 Суверенний рейтинг Довгостроковий валютний рейтинг Б&Р АА+ ААА
8 Сукупний валовий держав-ний борг % в1д ВВП 114,6 50,3
* Джерело: складено автором за [8]
* Традицшними резервними валютами у систем! сучасних м1жнародних фшанав вважаються долар США (США), евро (кра'ни еВС), фунт стерлшпв (Велика Британ1я), ена (Япон1я). До "нетрадицшних" резервних валют вщнесено австралмський долар (Авст-рал1я), канадський долар (Канада), юань (Китай).
1снуе численна гальгасть дослiджень, де йдеться, що ммжнародний статус валюти визначаеться TT часткою в сукупних свiтових резервах краТн або часткою TT використання як засобу платежу, особливо що стосуеться об-слуговування ммжнародноТ торгiвлi [9]. Зазначенi пщхо-ди е справедливими, але зауважимо, що необхщно враховувати i економiчнi, фЫансов^ полiтичнi, Ыститу-цiйнi та безлiч iнших умов, якi сприяють зростанню по-пулярностi мiжнародноT валюти.
Ми пропонуемо подтити demepMiHaHmu розвитку мiжнapодного статусу валюти на dei групи:
1. Економ/'чн/' та ф/'нансов/' умови (розмiр економь ки, обслуговування торгiвлi (умови торпвл^, трансакцiйнi витрати, швестування, фiнансовi операци, вартiсть валюти на зовншшх ринках).
2. Пол imuчн i та /'нституц'йн/' умови.
Оцшимо позицп евро, долара США та шших "нетра-дицiйних" резервних валют у статус мiжнародних вщ-повiдно до першо! групи детермiнант розвитку.
Насамперед звернемося до дослщження позицш евро i долара США та проаналiзуемо величини економь ки та зовншньоторговельних потокiв, якi вони обслуго-вують. Очевидно, що чим бтьшою та потужншою е економiка кражи та и торговельнi зв'язки, то бтьш ймо-вiрно, що и валюту будуть застосовувати iншi - меншi кражи, особливо торговельнi партнери. Вщповщно до цього критерiю Сврозона е "великою кра'ною" та при-вабливою не ттьки для головних торговельних партне-рiв, а й для решти свiту. Так, наприклад, на ганець 2007 р. на Сврозону припадало понад 16 % св^ового ВВП (за ПКС) та 18 % сукупного обсягу свппво''' торгiвлi (за поточним валютним курсом). Отже, за цим параметром евро мае значн потужностк Проте е i значний стримувальний фактор - переважна частина розрахун-
~ 8 ~
В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
гав i3 зовнiшньоторговельних операцiй здiйснюeться все ще в доларах США. KpiM того, зауважимо, що понад 70 % розрахункiв за енергоносп в глобальнiй економiцi припадае саме на долар США. Зрозумто, що посунути з домiнантних позицш валюту, яка асоцюеться з низь-кими iнформацiйними та трансакцiйними витратами дуже складно. Тому для Сврозони розвиток та пщтрим-ка внутршньоТ торгiвлi е важливою детермiнантою розвитку глобального статусу едино! валюти [8].
Наступною важливою детермiнантою е трансакцшш витрати, якi е необхщним показником не тiльки при об-слуговуваннi мiжнародноï торгiвлi, а й при виборi валюти для здшснення iнвестицiйних та фiнансових опера-цiй. Вiдповiдно до цього критерю мiжнародна валюта справдi мае бути забезпечена великими, глибокими, лквщними та ефективними фiнансовими ринками. За ^ею ознакою (величина, кредитна спроможнiсть, лквь днiсть) Сврозона поступаеться США, проте цей розрив мае тенденцю до скорочення, причому в перюд розгор-тання кризи виявилося, що европейськ фiнансовi ринки мають бiльшу лквщнють та можливостi своечасного рефiнансування. Разом з тим, ринок державних обл^а-цш США все ще залишаеться найбiльш лiквiдним сегментом глобального ринку обл^ацш [10]. Проте, напри-клад, европейський ринок корпоративних обл^ацш е досить тiсно iнтегрованим, а ефективн спреди мiж цiною попиту та пропозицп подеколи значно нижч^ нiж у США [11]. При цьому, кража - емггент мiжнародноï валюти мае незначний вплив на ршення iнвестора про структуру його жвестицшного портфеля, що створюе додатга^ умови для розвитку конкуренцп мiж валютами.
Важливим е забезпечення стабтьно''' вартостi мiжна-родно' валюти у глобальному валютному середовищi та уникнення ïï рiзкого номiнального знецiнення. Зауважимо, що Ыфля^я та знецження, що супроводжують функ-цiонування мiжнародноï валюти не е природними яви-щами, навпаки - це результат невиважено! макроеконо-мiчноï полiтики та структурно1 слабкостi краïни-емiтента.
Друга група ôemepMÎHaHm е надзвичайно важливою, проте дуже складною для оцнювання. 1сторично склалося, що економiчно розвинут крайни зi стабтьни-ми полiтичними системами та здатнiстю забезпечити в повному обсязi виконання норм права, як на внутрш-ньому, так i на зовншньому рiвнях, мають валюти, яким притаманн значнi торговельн можливостi, а вiдтак, вони можуть стати мiжнародними. Звичайно, вигоди кражи-ем^ента мiжнародноï валюти е однозначними, особливо що стосуеться додаткових можливостей ре-фжансування сво1х зобов'язань.
Пiдтримка валюти з боку економiчно сильноï кражи сприяе подальшому розвитку мiжнародного статусу ïï валюти. Вщповщно до цього критерю Сврозону не мо-жна розглядати як сильну "кражу", проте устх економь чного та валютного союзу забезпечуе ж особливi переваги, що виявляються в поеднанн таких факторiв як використання евро як валюти прив'язки, функцюнуван-ня справдi незалежного центрального банку, розробка та надання техшчно1 допомоги при реалiзацiï валютноï полiтики, ефективне функцюнування платiжних систем, емiсiя банкнот та ж.
Ефективне управлiння економiкою - наступна фундаментальна детермжанта устху мiжнародноï валюти. Для СС цей фактор е слабким. Це пов'язано з тим, що розподт повноважень проведення монетарно! полiтики серед краж - члешв Сврозони та жституцш СС е нечт ким та непрозорим, що, своею чергою, демонструе проблему нест^ едино! ушфковано1 управлiнськоï структу-ри, так званого командного типу. Сучасна валютно-фжансова криза виявила слабкiсть сучасних валютно-
фiнансових органiзацiй у всьому свт, i Свропейський Союз не став винятком. Проте саме СЦБ продемонстру-вав здатнють швидко, адекватно та ефективно реагувати на шоки, що виникають особливо в аспект проблем лк вiдностi. Разом з тим, нацюнальш фiнансовi органи ви-явилися нездатними дiяти спiльно та скоординовано на репональному рiвнi. Розбiжностi в прийнятт управлжсь-ких рiшень рiзними кражами сприятимуть послабленню досить сильного бангавського сектору, що може привести до значно! фрагментацiï единого фжансового ринку.
Ще одним негативним фактором, який обмежуе устх евро, е брак сптьно!, скоординовано), ушфковано! програми усунення наслiдкiв кризи в межах сС, що ро-бить полiтику СС слабкою, вразливою, а ринок - фраг-ментованим. 1ншою важливою iнституцiйною умовою мiжнародного устху валюти е торговельна та фжансо-ва лiбералiзацiя. Лише тi валюти, яга втьно використо-вуються для торговельних чи жвестицшних цiлей, можуть досягнути статусу мiжнародних. До початку ХХ1 ст. в глобально економiцi такi позицiï утримував долар США, проте зараз його частку активно вщвойовуе евро.
Економiчне зростання Китаю, зокрема збтьшення частки його ВВП у сукупному свтэвому випуску продук-цiï та мiжнароднiй торпвл^ монетарна полiтика, спря-мована на популяризацю юаня на свiтовому фжансо-вому ринку (зокрема, торгiвля юанем на валютних бiр-жах за межами Китаю), можуть призвести до зростання попиту на юань з боку жвест^в, а також зростання на нього попиту у ^CT^i глобальних фжанав. Проте, тут також юнують проблеми пов'язан iз вщсутнютю емного та лiквiдного внутрiшнього фжансового ринку, наявнють значних фiнансових обмежень (особливо, що стосуеться монетарно! пол^ики), жорсткий контроль за рухом капралу, неадекватний режим плаваючого валютного курсу, яга унеможливлюють розвиток мiжнародного статусу юаня, залишаючи за ним право бути лише резервною валютою [8, 12].
Пояснити iнтернацiоналiзацiю юаня можна, перш за все, зростанням частки його використання як валюти платежiв та розрахунгав у зовншньоторговельних опера-^ях Китаю (на ганець 2012 р. частка юаня у платежах по зовншньоторговельним опера^ям становила 10%), особливо у аспект зростання частки та обсяпв зовнiшньоï торгiвлi Китаю у сукупних обсягах св^ово! торгiвлi. Ця тенден^я мае висхiдний характер та значно посилюеть-ся використанням юаня у розрахунках по зовшшшм контрактам провщними китайськими компашями-експортерами. При цьому, долар США все ще залишаеться провщною валютою розрахунгав по китайським зовншньоторговельним опера^ям. Стосовно депозитв, деномiнованих у юанях, то !х обсяг у вартюному вира-женнi на кiнець 2011 р. становив 100 млрд. дол. сШа. Теж саме можна сказати i про обл^ацп, деномжоваш в юанях - 1х частка теж стабiльно зростае та становить понад 65 млрд. дол. США. Емiсiя обл^ацш ("dim sum") компанiй-резидентiв створюе додатга^ iнвестицiйнi мо-жливостi для нерезидент, котрi мають депозити у юанях. Наступним пщтримуючим фактором е активiзацiя первинних публiчних розмщень нефiнансовими компань ями в Гонконзк 1ще один фактор, стимулюючий розвиток мiжнародного статусу валюти, який досить часто залишаеться поза увагою дослщнигав - вщведення ключовоï ролi саме юаню в стимулюючiй полiтицi Китаю, спрямо-ванiй на лiбералiзацiю поточного та капiтального рахун-гав платiжного балансу, а також пщписання двостороннiх свопових угод (в юанях) мiж центральним банком Китаю та дегалькома iноземними банками [8, 14].
Проте, не зважаючи на зазначен позитивы тенден-цiï, мiжнародне використання юаня в якост резервноï
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 12(153)/2013
~ 9 ~
валюти усе ще залишаеться обмеженим: лише невелика галькють центральних бангав розмщуе частину сво1х мiжнародних резервiв у активах, деномiнованих в юанях, причому переважним чином це кражи, котрi мають двостороннi торговельн угоди з Китаем. Також викори-стання юаня в азiйському регюш залишаеться обмеженим, порiвняно з доларом США, який традицшно залишаеться домЫантною валютою у цьому репоы, навiть не зважаючи на те, що частка торгiвлi Китаю в сукупно-му обсязi св^овоТ торгiвлi становить 9%, в той час як США - 11%, а цЫова стабтьнють та темпи шфляци в КитаТ протягом останшх рокiв не мали значних коли-вань. Проте обмежений та мало лквщний внутрiшнiй фiнансовий ринок створюе головнi перешкоди до швид-кого перетворення юаня на мiжнародну валюту. Китай намагаеться забезпечити популярнють та лквщнють ринку шляхом створення офшорного фшансового центру в Гонконзi, що дозволить залучати додатга^ фiнансовi Ывестици та створити умови для розвитку внутршнього фiнансового ринку [13].
Лквщнють мiжнародних фiнансових активiв, деномь нованих в юанях, також е невисокою. Наприклад, що-денний оборот юаня на мiжнародному валютному ринку становить менше 1% вщ загальноТ галькосл угод, а частка боргових зобов'язань, деномЫованих в юанях, становить менше 0,3% вщ сукупно'1' кiлькостi боргових цiнних паперiв в об^у [14]. Фiнансовий ринок Китаю переважно закритий для Ыоземних Ывестицш, якi е об'ектом квоту-вання та жорсткого регулювання [8, 13]. Проте, одыею з головних проблем в обмеженн розвитку мiжнародноï ролi юаня залишаеться його неконвертованiсть.
Далi проаналiзуемо проблеми та перспективи вико-ристання канадського i австралiйського доларiв у якостi мiжнародних валют.
Насамперед узагальнимо мотиви, що сприяють розвитку статусу австралшського та канадського доларiв як мiжнародних резервних валют:
1. Мотиви ризику та прибутковостк йдеться про те, що центральний банк, приймаючи ршення про швесту-вання у "нетрадицшш" валюти мае на мет диверсифь кувати свш мiжнародний iнвестицiйний портфель та досягнути таким чином його мУмально!' ризиковосп та ефективноï прибутковостi.
2. Торпвельний мотив: включення "нетрадицiйних" валют до складу мiжнародних резервiв особливо доцть-не тодi, коли кража мае тюш торгiвельнi вiдносини з кра-ïною-емiтентом цiеï валюти, що дозволяе отримувати додатга^ вигоди вiд оплати експортночмпортних опера-цiй та врегулювання сальдо торпвельних балансiв.
3. Зростання вартост та укрiплення курсiв "нетрадицшних" валют, незважаючи на деяке зниження рiвня конкурентоспроможност ïх економк.
4. Впровадження жорстких стандартiв ризик-менеджемту при управлiннi структурою мiжнародних резервiв, особливо у зв'язку зi зниженням суверенних кредитних рейтингiв деяких розвинених краш.
5. Боргова криза у GC та зростаючий обсяг державного боргу США негативно впливають на динамку та позици евро i долара США у свтовм економiцi та довiру до них iнвесторiв, що своею чергою спричиняе зменшен-ня 1х частки у o^ic^i сукупних свiтових резервiв [7].
Але варто визнати, що юнують i обмежувальнi фак-тори розвитку статусу австралшського та канадського доларiв як мiжнародних резервних валют, причому 1х вплив е суттевим. Насамперед, розвиток мiжнародного статусу названих валют обмежений тим фактом, що ринок боргових цжних паперiв, деномiнованих у досль джуваних валютах однозначно менший та менш лквщ-ний, нiж у кражах-емп"ентах домiнантних мiжнародних
валют. Негативний вплив справляe i малорозвинена зовншня ринкова iнфрастрyктyра та наявнiсть внутрь шнiх обмежень на використання означених валют y зовшшшй дiяльностi кражи. Mова йде про те, що якщо кра'1'ш будуть необхiднi кошти для покриття торпвельно-го дефщиту, або фiнансyвання зовнiшнього боргу,чи забезпечення безперебшного руху капiталy, тодi дивер-сифiкацiя мiжнародних резервiв за рахунок включення до них "нетрадицiйних валют" e неефективною.
Висновок. Провiвши дослщження сучасних тенден-цiй розвитку системи глобальних фжанав, доходимо висновку, що вплив валютно! мyльтиполярностi на свь тову валютну систему e неоднозначним. З одного боку тенденци до полщентризму мають забезпечити бтьшу стабтьнють та стшкють до кризових проявiв глобальноï валютноï системи: наявнiсть альтернативних резервних валют, здатних виконувати функци свтових грошей y глобальнiй економщ^ маe створити умови для розроб-лення та впровадження бiльш виважених економiчних полiтик краïн-емiтентiв цих валют. З жшого боку, наяв-нють мyльтиполярностi валютного ринку дозволить жвесторам бiльш гнучко управляти портфелем сво1х iнвестицiй за рахунок включення до них альтернативних валютних жструмен^в, котрим притаманн меншi ризики та ^i валютнi дисбаланси. Разом з тим, ц ж тенденцiï можуть призвести i до зростання волатильно-стi валютних кyрсiв, що в кжцевому пiдсyмкy може створити дисбаланс ydeï глобальноï валютноï системи. Зрозумто, що зростаючий попит на "нетрадицшнГ ре-зервнi валюти може бути послаблений y випадку, якщо розвинеы економiки вироблять та застосують дшсно дieвy систему заходiв боротьби з наслщками сyчасноï валютно-фiнансовоï кризи, а збереження висхщно1 тен-денцiï до використання дослщжуваних валют може спричинити структурну кризу механiзмy iснyючих валютних y вщносин y свт, що y ганцевому пiдсyмкy призве-де до формування системи глобальних фжанав, за-снованоï на валютнш полiцентричностi. Визначенi пи-тання можуть створити основу для подальших наукових дослiджень y окресленому напрямi.
Список використано! лiтeратyри:
1. Mозговий ОМ Miжнароднi фiнанси: Навч. посiб. / ОМ Mозго-вий. - К.: КНЕУ, 2000. - 557 с.
2. Шемет Т.С. Тес^я i практика валютного курсу : навч. поЫбник / Т.С. Шемет ; за ред. О.1. Рогача. - К. : Либщь, 2006. - 360 с.
3. Eichengreen B. The SDR, Reserve Currencies and the Future of the international Monetary System. / B. Eichengreen, J. Frankel. - 1996.
4. The Future of the SDR in Light of Changes in the international Financial System / [ eds. M. Mussa, J.D. Boughton, and P. isard ]. -Washington : international Monetary Fund, 2008.
5. Garcia C. The decline of safe assets // Financial Times. - Alphaville.
- б December, 2011.
6. Safe assets: Financial system cornerstone? // Global Financial Stability Report. - IMF, Washington, DC. - 3 April, 2012.
7. Reserve Management Trends 2012. // Central Banking Publications.
- RBS, 2013.
8. The international Role of Euro. [Електронний ресурс]. - ECB, 2013. - Режим доступу : www.ecb.int
9. Kannan P. On the Welfare Benefits of an international Currency. / P. Kannan. // IMF Working Paper. - 2007. - № 07/49.
10. Galati G. The Euro as the Reserve Currency: a Challenge to the Pre-eminence of the US Dollar? / G. Galati, P. Wooldridge. // BIS Working Paper. - 2006. - № 218.
11. Financial integration in Europe [Електронний ресурс]. - ECB, 2008. - Режим доступу: www.ecb.int/publ/
12. Эпоха валютных войн. // Деловая столица №1-3/503-505. -17.01.2011г.
13. Vallee The internationalisation path of the renminbi // Bruegel Working Paper. - Brussels. - 2012/05.
14. Triennial Central Bank Survey : Foreign Exchange and Derivatives Market Activity in April 2010. Preliminary Results [Електронний ресурс]. -Monetary and Economic Department // BIS, Basle, 2010. - Режим доступу: www.bis.org
Надшшла до редакцм 30.09.13
~ 10 ~
В I С Н И К КИвського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
О. Булкот, канд. экон. наук, ассист. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
ВАЛЮТНАЯ МУЛЬТИПОЛЯРНОСТЬ В СИСТЕМЕ ГЛОБАЛЬНЫХ ФИНАНСОВ
Рассмотрены ключевые детерминанты, определяющие развитие международного статуса валюты. Выделены главные тенденции формирования валютного компонента международных резервов стран. Проанализированы параметры главных международных резервных валют, проведен их компаративный анализ. Исследованы современные тенденции развития системы глобальных финансов и мировой валютной системы в частности.
Ключевые слова: валютная мультиполярность, резервная валюта, система глобальных финансов, международный статус валюты.
O. Bulkot, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
CURRENCY MULTIPOLARITY IN THE SYSTEM OF GLOBAL FINANCE
The key determinants for defining and development of international position of currency are given. The main tendencies of composition of international reserves by currency component are determined. The parameters of main international reserve currencies are comparatively analyzed. The key modern tendencies in evolution of the system of global finance and the international monetary system in particular are examined. Keywords: currency multipolarity, reserve currency, system of global finance, international role of currency.
УДК 339.72
JEL F34
Н. Версаль, канд. екон. наук, доц.
КНУ iMeHi Тараса Шевченка, Кшв
М1ЖНАРОДНИЙ РИНОК ДЕРЖАВНИХ Ц1ННИХ ПАПЕР1В: СПЕЦИФ1КА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Розкрито специфку функцюнування мiжнародного ринку державних цнних nanepie впродовж 1993 - 2012 рр.: осно-вними його гравцями е розвинен кра'/ни (кра'/ни Зaхiдноï Свропи, Канада, США) з посиленням pолi кра'/'н, що розвива-ються; негативний вплив боргових криз не тшьки на розвиток мiжнapодного ринку державних цнних nanepiв, але й мiжнapодного ринку кaniтaлiв загалом; боpговi кризи не е спонтанним явищем, i, як правило, обумовлюються неадекватным зростанню ВВП нарощенням державного боргу.
Ключовi слова: мiжнapодний ринок кaniтaлiв, мiжнapодний ринок державних цнних nanepiв, державн цнн папери, боргова криза.
Постановка проблеми. МНжнародний ринок боргових цжних паперiв може бути використаний урядами краж для залучення коштв, як правило, з наступними цтями: покриття рiзницi мiж видатками та доходами кражи; рефжансування державного боргу; залучення кат-талу для великих проектв, в яких держава бере участь.
МНжнародний ринок державних цжних паперiв (МРДЦП) мае низку характеристик, яга у сукупност до-зволяють визначити його основы вщмжш риси вщ мiж-народного ринку корпоративних боргових цжних папе-рiв, а саме: мУмальний кредитний ризик i вщповщно висока надшнють; лквщнють i можливост жвестування в рiзнi за строками цжш папери; розвинений ринок.
Звичайно, що ц характеристики притаманш не вам державним цжним паперам, осгальки все залежить вщ кражи - емп"ента, або кредитоспроможност кражи -емтента. Поеднання вищевказаних характеристик до-зволяе мiжнародному ринку державних цжних паперiв грати специфiчнi ролi в економщ^ зокрема на думку Метьюсона Д. та Шiназi Г. варто виокремити наступн [7]: МРДЦП е джерелом ждикативних процентних ставок та формування цж на мiжнародному ринку боргових цжних паперiв, продукуе ефективш жструменти хеджу-вання ризику процентних ставок за корпоративними обл^а^ями, дозволяе регулювати лквщнють ринку, пропонуе жструменти для жвестування та хеджування процентних ставок, продукуе "майже грошГ. Саме тому е необхщнють детально проаналiзувати сучасну ситуа-цю на мiжнародному ринку державних цжних паперiв, осгальки останшм часом вж е визначальним показником економiчного розвитку краж.
Анал1з останшх дослщжень i публ1кацш. Детальна характеристика державних цжних паперiв, яга можуть обертатися на мiжнародному ринку цжних паперiв, подана в робот Базилевича В.Д., Шелудько В.М. [2]. Розкриття специфки розвитку мiжнародного ринку обль
гацш подано в роботах Бенц Р., Роуза П., Маргаса М. та жших [3, 4, 5, 6, 10, 11]. Детальна характеристика саме особливостей мiжнародного ринку державних цжних паперiв в контекст його сутнюних характеристик подана в робот Метьюсона Д. та Шiназi Г. [7].
Невир1шен1 рашше частини загальноТ проблеми. Зважаючи на результати попередшх дослщжень, вва-жаемо за необхщне подати аналiтичний зрiз ситуаци на мiжнародному ринку державних цжних паперiв впродовж 1993 - 2012 рр., попередньо розкривши на базi дослiдження Метьюсона Д. та Шiназi Г. [7] його основы сутнюш характеристики.
Метою статт е з'ясування специфiки функцюнування мiжнародного ринку державних цжних паперiв впродовж 1993 - 2012 рр., а також визначення причин розвитку боргових криз в окремих кражах свпу.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Осно-вними сутнюними характеристиками мiжнародного ринку державних цжних паперiв за Метьюсоном Д., Шiназi Г., Роуза П., Маргаса М. е [7, 11]:
По-перше, МРДЦП е джерелом ждикативних процентних ставок та формування цж на мiжнародному ринку боргових цжних паперiв. Кривi прибутковостi за держа-вними борговими iнструментами досить часто е орiен-тирами для формування цж за корпоративними борговими цжними паперами. Це пояснюеться як тим, що ДЦП активно торгуються, так i тим, що вони мають ни-зький рiвень дефолту. Ключовi процентнi ставки е най-бiльш корисними, коли вони дозволяють жвесторам чiтко вiдрiзняти коливання премш за кредитний ризик вщ коливань вiдсоткових ставок.
По-друге, МРДЦП продукуе ефективн iнструменти хеджування ризику процентних ставок за корпоративними обл^а^ями. Як фiнансовi посередники, так i не-фiнансовi компанií мають попит на державы цжш папери для хеджування ризигав вкладень в цжш папери з
© Версаль Н., 2013
