CC BY
9
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
УДК 617.55-056.5-001-089.168-0.84
Ocinoe О.С., Малик С.В., Лавренко Д.О.,Безручко М.В.
УЗД - Д1АГНОСТИКА П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ 13 СУПУТН1М ОЖИР1ННЯМ.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я» м. Полтава
Для раннього виявлення тсляоперацшних ранових ускладнень у хворих i3 супуттм ожиртням у тсляоперацшному nepiodi проводилось УЗД дшянки операцшног рани в динамщ1. Виявлено, що KpiM специфiчних УЗ-ознак ранових ускладнень, дiагностичну цтнгсть мае ширина гтоехоген-ног зони. Вiдсутнiсть зменшення ширини гтоехогенног зони тзтше 9 доби та вiдсутнiсть дi-лянок гтерехогенност1 свiдчить про порушення ранозагоення.
Ключов1 слова: ожирЫня, ранов1 ускладнення, УЗД-д1агностика.
Постшне зростання серед па^енпв xipypri4-них стацiонарiв кшькосп хворих, що страждають на супутне ожиршня [1, 4, 5, 6], а також значно вища частота виникнення шсляоперацшноТ' ра-новоТ' шфекци' у ^еТ катеrорiï пацiентiв, порiвняно з хворими з нормальною масою тта [5, 6, 8], спонукають до пошуку доступних методiв ран-ньоТ' дiаrностики пiсляоперацiйних шфекцшно-запальних ранових ускладнень, щоб дозволило оптимiзувати вибiр лiкувальноï тактики.
На сьогодш, ультразвукове дослiдження (УЗД) широко застосовуеться практично у вах роздiлах хiрурriï. З'явились роботи, присвяченi застосуванню УЗД для вивчення ранових процеав та дiаrностики пiсляоперацiйних ранових ускладнень (РУ) [2, 3, 7]. Вищевикладене склало вагому мотивацiю для виконання нашого дослн дження.
Мета дослвдження
Комплексна оцiнка процесу заrоeння опера-цiйноï рани та виявлення змш при УЗ скануваннi м'яких тканин дтянки операцiйноï рани при ви-никненнi пiсляоперацiйних РУ у хворих iз супут-нiм ожирiнням.
Матерiали i методи
Дослiдження базуеться на аналiзi лiкування 75 пацieнтiв, як страждали на рiзнi захворюван-ня черевноТ' порожнини i супутне ожиршня та знаходились на стацюнарному лкуваны в хiрур-riчному вiддiленнi 1 -о'Г мКл м. Полтави. Уах хво-рих було прооперовано в плановому порядку, переважно з приводу триж передньоТ' черевноТ стiнки та хроычного калькульозноrо холециститу. Усi оперативн втручання вiдносидись до
«чистих» та «умовно чистих».
У пiсляоперацiйному пер^ пацieнтам проводилось УЗ сканування передньоТ черевноТ стн нки в зон операцiйноТ рани в динамiцi (на 3, 5, 7, 11, 15, 21 добу). Завданням ультрасонографiч-ного дослщження було визначення ехогенност тканин i ширини гiпоехогенноТ зони дтянки п/о рани, а також специфiчних УЗ ознак шфекцшно-запальних процеав м'яких тканин. Дослiдження проводилося в груп пацieнтiв iз ожиршням iз не-ускладненим перебiгом пюляоперацшного перн оду (група I, п=54) та в групi пацieнтiв iз ожирш-ням, у яких спостер^ались РУ (група II, п=21).
Уах хворих було прооперовано в плановому порядку, переважно з приводу гриж передньоТ черевноТ стшки та хрошчного калькульозного холециститу. Усi оперативнi втручання вщноси-дись до «чистих» та «умовно чистих».
Результати дослвдження та 1хне обговорення
Виявлено, що в груш I ширина ппоехогенноТ зони значимо зменшилась на 9 добу (р<0.05). З цього ж часу почали з'являтися зони пперехо-генносл - ознаки закiнчення I фази i початку II фази ранового процесу, тобто початку процеав регенерацп i формування рубця. На 15 добу спостер^алось переважання гiперехогенних дь лянок над гiпоехогенними.
У па^етчв II групи ширина гiпоехогенноТ зони знижуеться на 9 добу, значимо в^зняеться на 12 добу (р<0.05). В подальшому спостерiгаеться зниження ширина ппоехогенноТ зони, дтянки п-перехогенносп виникають на 21 добу. Про отриман данi iнформуе дiаграма 1.
Д'аграма№ 1.
Ширина гпоехогенноï зони длянки п/рани в дНамц (мм)
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
16 14 12 10 8 6 4 2 0
Хворi без РУ Хворi iз РУ
3 доба 6 доба 9 доба 12 доба 15 доба 21 доба
Зазначимо, що в ранньому шсляоперацшно-му пер^ у вах па^енпв спостер^ались шфшь-тративно-запальн змiни приглеглих тканин, як визначались зниженням ехогенностi м'яких тканин, нерiвними нечiткими контурами, чергуван-ням бiльш та менш щтьних дiлянок («мозаТч-нють» структури) та незначними (до 1 мм) рщин-ними ходами мiж жировими дольками (мал. №1). У хворих iз шсляоперацшним перiодом, усклад-неним серомою чи гематомою, наявнiсть остан-шх при УЗ-дослiдженнi виявлялась у виглядi моно- або полiциклiчних ч^ких обмежених ппоехо-генних утворень овальноТ форми, якi дещо де-формували оточуючi тканини (мал. №2). Вщсут-нiсть вираженоТ капсули свiдчила про нетрива-лий та асептичний переб^ патологiчного проце-су. У хворих iз нагноенням рани визначались ознаки абсцедування: ппоехогенне утворення, що мютить гiперехогеннi включення (некротизо-ванi тканини) та мае пперехогенну оболонку (ш-огенну капсулу) (мал. №3). Наявнють капсули дозволяло диференцiювати нагноення iз скуп-ченням асептичноТ рiдини, що визначало пода-льшу лiкувальну тактику. Порожнинн скупчення розмiром бiльш 3 см потребували проведення швазивних втручань (санацш порожнини рани шляхом пункцш пiд контролем УЗД або «вщкри-того» ведения рани).
Мал. 2. УЗД передньоТ черевноТ ст1нки в б1лянц1 пюляопера-ц/йноГ рани.
Ускладнений переб1г ранового процесу. Серома. Вказано стрлкою.
Мал. 1. УЗД передньоТ черевноТ ст1нки в длянц пюляопера-ц1йноТрани (3 пюляоперац1йна доба). Стрелками в1дм1чен1 длянки р1зноТ ехогенностт
Мал. 3. УЗД передньоТ черевноТ ст1нки в д1лянц1 п'юляопера-ц1йно'Трани. Ускладнений переб1г ранового процесу. Абсцедування запального /'нфльтрату. Стрлками вказан1: 1 -тогенна капсула; 2 - порожнина абсцесу.
Отже, в пюляоперацшному пер^ у па^етчв iз ожиршням, що мають високий ступшь ризику виникнення шсляоперацшних РУ, доцтьно ви-конувати ультразвукове сканування пщшмрно-м'язово-апоневротичного шару в дтянц опера-цшноТ' лапаротомноТ або троакарноТ рани на 3, 6, 9, 12, 15 добу пюляоперацшного перюду. При цьому проводиться оцшка наявност та ширини
Актуальт проблеми сучасно! медицини
3. Ильченко. Ф.Н. Особенности контроля состояния и ведения раны после реконструктивной операции у больных послеоперационными грыжами / Ф. Н. Ильченко, Н. Н. Деркач, М. М. Сер-бул [и др.] // Таврический медико- биологический вестник. -2010. - Т. 13. - № 4 (52). - С. 72-76.
4. Кателях О.В. Особливост лкування операцшноТ' рани у па^ен-m з ожиршням / О.В. Кателях, С.Д. Хiмiч // Клтчна хiрургiя. -2005. - №11/12. - С. 31.
5. Лаврик А.С. Проблеми загоення операцшноТ рани у хворих на ожиршня / А.С. Лаврик, О.С. Тивончук, О.Ф. Бубало [та ш.] // Клтчна хiрургiя - 2007. - №11/12. - С. 37-38.
6. Лупальцов В.К. Профилактика гнойных осложнений в хирургии послеоперационной грыжи у больных, страдающих ожирением / В.К. Лупальцов // Клтчна хiрургiя. - 2003. - №11. - С. 52-53.
7. Сажин В.П. Ультразвуковая оценка течения раневого процесса после эндоскопических операций при гнойно-воспалительных заболеваниях мягких тканей / В. П. Сажин, В. П. Жаболенко, А. В. Сажин [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. - 2008. - № 12. - С. 4-7.
8. Alexander J. Prevention of deep wound infection in morbidly obese patients by infusion of an antibiotic into the subcutaneous space at the time of wound closure / J. Alexander, R. Rahn // Obes Surg. -2004. - V. 14 - Р. 970-974.
Реферат
УЗИ - ДИАГНОСТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАНЕВЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С СОПУТСВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ.
Осипов А.С., Малик С.В., Лавренко Д.А., Безручко М.В.
Ключевые слова: ожирение, раневые осложнения, УЗИ-диагностика.
Для раннего выявления посляоперационных раневых осложнений больным с сопутствующим ожирением в послеоперационном периоде проводилось УЗИ зоны операционной раны в динамике. Выявлено, что кроме специфических Уз-признаков раневых осложнений, диагностическую ценность имеет ширина гипоэхогенной зоны. Отсутствие уменьшение ширины гипоэхогенной зоны позже 9 суток и отсутствие участков гиперэхогенности свидетельствует о нарушении процеса заживления раны.
Summary
ULTRASONIC DIAGNOSIS OF POST-SURGICAL WOUND COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH CONCOMITANT OBESITY Osipov А^., Malik S.V., Lavrenko D. A, Bezruchko M.V. Keywords: obesity, wound complications, ultrasonic diagnostics.
For the early detection of post-surgical wound complications in the patients with concomitant obesity during the post-operative period we conducted US scanning of surgical wounds in dynamics. It has been revealed that in addition to specific US signs of wound complications the breadth of hypoechoic area is of great diagnostic value. No signs in diminishing of the breadth of hypoechoic area after 9 days and the absence of the areas of hypoechogenicity points out the abnormalities in usual course of wound healing.
ппоехогенноТ зони, наявносл пперехогенних дь лянок. Якщо на 9 добу ширина ппоехогенноТ' зони не зменшуеться, при цьому вщсуты дтянки пперехогенносп, це свщчить про порушення нормального переб^у ранового процесу, прогнозу-еться можливе мiкробне запалення в раы, що потребуе корекци лкувально'Т тактики i ретель-ного дiнамiчного спостереження за переб^ом ранового процесу.
Л^ература
1. Галимов О.В. Некоторые аспекты хирургических абдоминальных вмешательств на фоне ожирения / О. В. Галимов [и др.] // Хирургия. Журн. Им. Н.И. Пирогова. - 2008. - № 12. - С. 44-46.
2. Измайлов С. Г. Ультразвуковой метод контроля течением раневого процесса в передней брюшной стенке / С. Г. Измайлов, А. А. Бодров, В. М. Лазарев [и др.] // Хирургия. - 2002. - № 6.-С. 41-45.
УДК 616.233-002.2-071-08
Потяженко М.М., 1щейкЫ К.€., Люлька Н.О., Соколюк Н.Л., Гаевський С.О., Моторна Н.М. КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ТА Л1КУВАННЯ ПОЕДНАНО1 ПАТОЛОГИ: ХОЗЛ I АГ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», Полтава.
В роботi розглянуто особливост1 клтжи та лтування хрончного обструктивного захворюван-ня легень (ХОЗЛ) в поеднанн з артерiальною гinертензiею (АГ). Встановлено, що у 27.6% випад-кгв ХОЗЛ супроводжувалося АГ. У 74 хворих з поеднаною патологiею гiпертензiя дiагностована на 6-8 ротв ранше нж ХОЗЛ. Виявлен взаемообтяжуючi фактори цих захворювань, пов'язанг мiж собою патофiзiологiчними мехатзмами. Дослiджено вплив тривалог комбтованог терапгг амлодиптом та олмесартаном на показники артерiального тиску, гемодинамти та функцп зо-вншнього дихання. Доведено, що таке лтуваня е ефективним та безпечним для пащент1в з ХОЗЛ в поеднанн з АГ.
Ключов1 слова: хронлчне обструктивне захворювання легень, артер1альна ппертенз1я
. особливостей переб^у та лкуванню коморбщних
В щоденнш лкарськш практик все частше сташв, коли поеднуються дектька захворювань, зус^чаються па^енти, в яких виявляеться по- зокрема, серцево-судинноТ системи та оргашв еднання дектькох хвороб, що створюе певн дихання. Для такого мксту е об'ективш переду-труднощi в пiдборi лкарських засобiв, особливо мови: еднють низки патогенетичних механiзмiв, в Тх рацюнальних комбша^ях. наявнють загальних факторiв ризику (в першу
Тому на сучасному рiвнi со^ально- чергу палшня), вк дебюту та маыфестш ознаки економiчних умов та етап розвитку кшшчноТ ме- захворювань.
дицини велика увага придтяеться вивченню в останн десятил^тя в рiзних краТнах св^у
