CC BY
13
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
Moreover in order to terminate development gap between countries author adds to the survey data form such countries as GB, Canada, USA, Germany and other. The survey conducts that state financing of higher education is needed social function that allows people to get access to free higher education. Although, government expenditures are to be based on forecast of economy development in order not to fulfill the unreasonable social demand on popular specialties.
To provide the abovementioned affectivity in many countries there are special agencies that calculates forecast need on labor market. Although, as the survey showed, the main advantage of so called "developed countries" is multichannel offinancing sources. In Canada, US and others wide network of personal educational grants. In Great Britain block-grants are the main tool of governmental high educational financing.
Thus, as we can see form the survey, while governmental financing still plays important role for the universities of all examined countries the main tendency of the modern educational philosophy is budget multichannel, that is to increase efficiency of social spending's on education.
Kay words: procurement specialists training, public funding of higher educatin, accessible higher education, free higher education, financial support for students
УДК 332.14
I. А. Василенко, А. А. Годлевська
СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕГ1ОНУ В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО ОР1СНТОВАНО1 ЕКОНОМ1КИ
np0aHani30eaH0 суттсть дефтщй «регюн», «сталий розвиток регюну» в умовах сощально орiентовано'i економти, враховуючи стал^ть системи. Обхрунтовано те, що ознакою територiального розвитку е соцiально-економiчна орieнтацiя, тобто ощнка вектора i кшьк1сних параметрiв регюнальних ситуацт, насамперед по тому, як вони впливають на рiвень i яюсть життя населення. Уточнено склад функцт регюну як соцiально-економiчноi системи. Запропоновано поняття «регюн» та дано комплексне визначення поняття «сталий розвиток». Визначено специфту ^wm^i регiонально'i соцiально-економiчноi системи, яка залежить не ттьки вiд зовмшмх чиннишв, а й внутршшх, що характеризують економiчнi, сощальт та екологiчнi аспекти регюнального розвитку.
Ключов1 слова: регюн, сталий розвиток, соцiально-економiчний розвиток, функцИ регюну.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток Укра!ни, його стан та тенденцп, ощнка спроможносп регюшв не можливий без урахування необхщносп сталого розвитку кра!ни. В цьому питанш надзвичайно важливий саме регюнальний рiвень, на якому виршуються питання вщтворення продуктивних сил, реалiзуються проекти сощально-економiчного розвитку, задовольняються ключовi сощальш потреби населення, а показники розвитку регюнально! економши е ^m^ieM визначення рiвня економiчного розвитку держави в цшому. Тому обгрунтування поняття сталий розвиток регюну, визначення напрямiв сталого та соцiально-економiчного розвитку регюну, а також виявлення !х функцюнальних особливостей визначають актуальшсть питання.
Анал1з останшх дослщжень i результат1в. Питаннями сощально направленого розвитку регюну в умовах стало! орieнтащi займалися таю вчеш, як А.Гальчинський, Ю.Гладкий, В.Геиц, А.Стфанов, Д.Стеченко, А.Чистобаев та ш., однак питання залишаеться не виршеним.
З метою вир1шення науково"1 проблеми, пов'язано1 з пошуком мехашзму та шструменпв розвитку регiонiв в умовах сощально ор1ентовано1 економiки, враховуючи сталiсть системи, характерною i вiдмiнною рисою яко"1 е розвиток людини, науковий i практичний iнтерес представляе уточнення сутносп поняття «регюн», «сталий розвиток регюну» в умовах шноващйно"1 економiки.
Термш «регюн» з'явився в украшськш мовi порiвняно недавно. Вiн пов'язаний, насамперед, з новим напрямком в економiчнiй наущ - регiональною економiкою, визначення яко'' дав академiк Н.Н. Некрасов в 1975 р. Зпдно з його трактуванш «пщ регiоном розyмiеться велика територiя кра'ни з бшьш-менш однорiдними природними умовами i характерною спрямованютю розвитку продуктивних сил на основi поеднання комплексу природних ресурав з вiдповiдною сформованою i перспективною матер1ально-технiчною базою, виробничою i соцiальною iнфрастрyктyрою. Основний критерiй видшення регiонy - спiльнiсть нацiональних завдань - заснований на сукупносп природних ресурав, iсторично сформованiй стрyктyрi господарсько' дiяльностi або планово'' структури економiчного розвитку». [1, с. 22]
PerioH
ц1л1сне природно-територ1альне або природно-соц1альне об'ективне утворення, у межах якогов1дбуваеться взаемод1я i взаеморозвиток ус1х природних та соц1ально-економ1чних об'ект1в i процес1в, ареал якого визначаеться в1дпов1дно до певнихцшей - економ1чних, природних, демограф1чних тощо [2]
територ1альне утворення, яке сформовано у законодавчому порядку на р1вн1, що е безпосередньо нижчим п1сля загальнодержавного, та над1лене пол1тичним самоврядуванням [3]
неч1тко заф1ксоване просторове утворення, що охоплюе певн1 реалп, як1 е надзвичайно р1зноман1тними за масштабом i зм1стом [4]
ц1л1снад1лянка територп, яка в1др1зняеться деякою однор1дн1стю у сво'й основ1, але нев1дзначаеться ч1ткими кордонами [5]
територ1ю, що в1др1зняеться в1д 1ншихтеритор1й за сукупн1стю елеменпв, як1 ii наповнюють, та в1дзначаеться едн1стю,взаемопов'язн1стю складових елемент1в, ц1л1сн1стю, яка е об'ективною умовоюй законом1рним результатом розвитку даноi територп [6]
Рис.1. Сутшсть поняття «регюн»
На рис. 1 представлеш формулювання поняття «регюн», якi можна зустрiти в сучаснш економiчнiй лiтературi.
На нашу думку, при характеристик поняття «регiон» необхщно враховувати три обставини. Перше: регюн - це, насамперед, територiальне явище, i тому територiальна ознака повинна бути вщображена в ньому як базова. Друге: регюн - це частина цшсно! сощально'1 та адмшютративно! системи, а тому вiн повинен волод^и !х основними рисами, хоча i не зводитися до них. Трете - регiон повинен мати замкнутий вщтворювальний цикл i певну економiчну специфiку та форми п прояву.
В економiчнiй теорп юнують два пiдходи до поняття «регюн»: регюн як суто
99
економiчна система i регiон як соцiально-економiчна система.
Суто економiчний пiдхiд припускае розвиток в регюш галузей виробництва з метою отримання економiчного ефекту в масштабах усього нащонального господарства краши, причому без урахування рiвня розвитку в самому регiонi сощально'1 сфери та безпеки виробництва. Основне завдання регионального комплексу полягала у розвитку таких виробництв, яю за даних умов (природний та трудовий потенщал регюну, його географiчне положення, транспорты можливостi) дають найбiльший економiчний ефект в масштабах усього нащонального господарства.
Соцiально-економiчний пiдхiд до регюну найбшьш очевидний i досi найменш врахований. Ознака територiального розвитку - соцiально-економiчна орiентацiя, тобто оцiнка вектора i кiлькiсних параметрiв регiональних ситуацш, насамперед по тому, як вони впливають на рiвень i якють життя населення. Про це красномовно свщчать сучаснi риси багатьох регюшв, а саме: високий промисловий потенщал поеднуеться з низькими показниками рiвня життя населення i нерозвиненiстю сощально'1 сфери. I, як результат, в рядi регiонiв мають мiсце несприятливi демографiчнi показники, високий рiвень забруднення навколишнього середовища, слабке матерiально-технiчне та кадрове забезпечення сощально'1 iнфраструктури, зростання м^рацп квалiфiкованих кадрiв в iншi регiони [7, с.89]. Ця несприятлива соцiально-економiчна ситуацiя посилюеться причинами, характерними для краши в щлому i властивими трансформацiйному перiоду: порушення цшсносп господарського механiзму та економiчного простору; спад виробництва; загострення соцiально-демографiчних проблем i вiдсутнiсть державних i регюнальних програм з питань соцiального захисту населення; зниження схильносп до швестування i заощадження. У цьому зв'язку виникае необхщшсть посилення уваги саме до цього соцiально-економiчного пiдходу до регюну, який стае все бшьш значущим в умовах становлення ринково'1 оргашзацп господарства.
Незважаючи на велику кшьюсть робiт, все ще не розроблена не тшьки методологiя i теоретична база, а й принциповi позицп для реалiзацii сощально-економiчного та кластерного пiдходiв до регюнального управлiння. На наш погляд, для цього необхщно вирiшити наступну задачу - обгрунтувати принципи та мехашзми забезпечення вiдповiдностi рiвня i якосп життя населення регiону його рiвнем i темпами соцiально-економiчного розвитку. В умовах сощально орiентованоi економiки основними критерiями мають стати валовий регюнальний продукт (ВРП) в розрахунку на душу населення, який виступае в якосп узагальнюючого iндикатора якостi життя населення, i рiвень розвитку людського капiталу в регiонi, що характеризуе здатшсть регiону до розвитку. Даш таблиц 1 характеризують соцiально-економiчний розвиток регюшв Укра'ши.
Факторами, що впливають на розвиток регюшв, е:
• особливосп юторичного вiдрiзка часу, пол^ично'1, економiчноi та сощально'1 ситуацп в крш'ш;
• специфiка конкретного регюну, яка характеризуеться ушкальним природним, виробничим, трудовим i фiнансовим потенцiалом територii, а також географiчним положенням;
• функщональна роль регiону [9].
Розкриття сутностi поняття «регiон» та розгляд його як предмет наукового дослщження передбачае огляд тих функщй, яю об'ективно притаманнi цьому адмiнiстративно-територiальному утворенню. Без виявлення останшх неможливо зрозум^и роль i значення регiону в соцiально-економiчному розвитку кра'1'ни. Можна видшити наступнi функцii регiону:
> попиту i пропозицii;
^ регiональноi активностi;
> спецiалiзацii;
^ регiонального управлiння;
> господарювання;
> демографiчну; ^ екологiчну:
^ сощально-побутову.
Регiональна функцiя пропозицп виражае залежшсть обсягу товарiв i послуг вщ числа пiдприемств в регiонi, 1'х виробничо'1' потужностi i фшансово'1' стратеги. Региональна функцiя попиту характеризуе залежшсть платоспроможносп всiх суб'ектiв регiонального ринку (домогосподарства, тдприемства, державнi та мунщипальш iнститути) вiд рiвня 1'х доходiв i цiн. Вищенаведенi функцп пов'язаш з регiоном як цiлiсною господарською системою, локалiзованою адмiнiстративно-територiальними кордонами i регiональним ринком.
Таблиця 1.
Характеристика сощально-економ1чного розвитку рег1он1в УкраУни __(станом на 2012 р1к) . ___
Регюни Украши ВРП на душу нас., грн. на р1к Рейтинг Р1вень доходу на душу населення, грн. в мюяць Рейтинг Р1вень безроб1ття населення, % Рейтинг
УкраУна 32002 - 25206,4 7,5
Автономна Республша Крим 22675 - 20751,0 5,8
рег1они
Вiнницька 20253 18 21734,9 15 8,8 16
Волинська 19249 21 18806,9 23 8,1 12
Дншропетровська 44650 2 28771,6 3 6,6 6
Донецька 38907 4 29336,6 2 8,0 11
Житомирська 19551 20 21288,0 17 9,7 18
Закарпатська 17088 24 17191,4 26 8,7 15
Запорiзька 30656 6 27107,6 4 7,0 8
1вано-Франювська 23379 14 20148,4 20 7,9 10
Кшвська 40483 3 26541,7 5 6,3 4
Кiровоградська 22082 16 20553,7 19 8,4 13
Луганська 25950 9 24024,1 8 6,4 5
Львiвська 24387 13 21992,3 14 7,5 9
Микола'1'вська 24838 11 22878,0 10 7,9 10
Одеська 27070 8 22224,4 13 5,8 2
Полтавська 38424 5 24027,2 7 8,6 14
Рiвненська 18860 22 19859,8 22 9,8 19
Сумська 21722 17 22582,3 12 8,6 14
Тернопшьська 16644 25 18560,6 24 9,8 19
Харкiвська 29972 7 24870,0 6 6,8 7
Херсонська 17910 23 19939,9 21 8,7 15
Хмельницька 19920 19 21590,6 16 8,6 14
Черкаська 24558 12 20717,9 18 9,0 17
Чершвецька 14529 26 18107,5 25 8,0 11
Чернiгiвська 22096 15 22769,6 11 9,8 19
м.Кшв 97429 1 52708,9 1 5,5 1
м. Севастопiль 25872 10 23186,0 9 5,9 3
*--
Складено за даними [8]
Щодо ново'1 функцп perioHy виступае ïï регiональна активнiсть, яка е похщною вiд трудово'1 активностi населення, його мотивацп та орiентyвання. Дана функщя виражае залежнiсть трудово'1' активностi населення вщ його «сощального характеру» i здатностi регiонy фyнкцiонyвати як самозбережна система. У цш якостi дана функщя приймае вид дощльно'1 дiяльностi, по перетворенню простору та умов господарсько'1 дiяльностi в регiонi.
Важливою фyнкцiею регiонy е його спецiалiзацiя, яка виступае у формi як внутршньо!, так i зовнiшньоï функцп. У першому випадку внyтрiшня функщя виражаеться в прюритетному розвитку будь-яко! одта або декiлькох галузей, що мають домшуюче значення в регюнальному господарському комплексi. Зовнiшня фyнкцiя спещалiзащï регiонy визначаеться тим об'емом i структурою виробництва товарiв i послуг, яю йдуть не тiльки на задоволення внутршньорегюнальних потреб, а й на ïx реалiзацiю в шших регiонаx краши i на зовшшшх ринках.
Однiею з найбiльш важливих загальних функцш регiонy е функщя регюнального yправлiння, головним завданням якоï е вiдтворення соцiально-економiчноï регiональноï системи. Регюн як система (з теорп соцiальниx систем Т. Парсонса) мае в цьому сена чотири функцп: адаптивну, щледосяжну, iнтегративнy й функщю регулювання прихованих напрямкiв розвитку системи.
До приватних слщ вiднести господарську функщю регюну, яка свохм впливом повинна забезпечити досягнення стшкого економiчного зростання, ефективне використання виробничого i наукового потенщалу, створення в регюш необхщнох ринковох кон'юнктури i конкуренцп, а також його швестицшнох привабливосп.
Демографiчна фyнкцiя регiонy включае забезпечення повнох зайнятостi населення, активiзацiю сощальних факторiв, що впливають на природний прирют, вiдтворення населення i формування трудового потенщалу регюну.
В еколопчну функщю регюну входить виршення проблем, пов'язаних з yтилiзацiею вiдxодiв, зниженням матерiаломiсткостi виробництва, очищенням стiчниx вод i т.д. Метою данох функцп е узгодження природних вщтворювальних ци^в бiосфери та господарських циклiв регионального вiдтворення. Значення вдосконалення якостi навколишнього середовища обумовлено ще й тим, що вщ нього залежить як яюсть життя, так i яюсть населення, в першу чергу, здоров'я жшешв.
До сощально-побутовох функцп регюну можна вщнести житлове бyдiвництво.
Слщ визнати, що розглянут функцп розкривають сyтнiсть регiонy достатньо. Разом з тим, серед них вщсутш, ri, якi вiдображають специфiкy iснyючого юторичного перiодy i сyчаснi теорп тзнання дiйсностi. Головною характеристикою сучасного юторичного перiодy е розвиток iнформацiйного суспшьства, основу якого складають об'ективнi закони розвитку економши, заснованох на шноващях i на знаннях. Серед сучасних теорш пiзнання дiйсностi слiд видшити трудову теорiю споживчох вартостi, теор^ розвитку людського капiталy як основи формування нематерiального капiталy, джерелом якого е штелектуальна дiяльнiсть. Трудова теорiя споживчох вартост пояснюе природу розвитку сучасних соцiально-економiчниx систем, в тому чист регiональниx, заснованих на домшуванш штелектуальнох трудовою дiяльнiстю в порiвняннi з фiзичною працею. Теорiя розвитку людського катталу пояснюе природу i джерело активiзацiï штелектуальнох працi.
У зв'язку з даними положеннями слщ уточнити склад функцш регюну як сощально - економiчноï системи, що розвиваеться за шновацшним сценарiем розвитку за рахунок активiзацiï використання його нематерiального капiталy в умовах ринковох моделi господарювання:
> попиту i пропозицп,
> освiти та розвитку кластерiв,
^ регiонального yправлiння,
> швестицшнох привабливостi,
^ реалiзацii iнновацiйного потенцiалу, > демографiчну, ^ духовну, ^ екологiчну, ^ соцiально-побутову.
Функцiя освiти та розвитку кластерiв полягае у вiдтвореннi матерiальних умов життедiяльностi на територп конкретного регюну. Функцiя швестицшног привабливостi спрямована на полшшення даних умов, а також створення нових технологiй, товарiв i послуг, що вiдповiдають зростаючим потребам жителiв регiону. Регiональна функщя реалiзацii iнновацiйного потенцiалу полягае в тому, щоб забезпечувати необхiднi умови та шфраструктуру для розвитку людського потенцiалу. Духовна функцiя регюнальног системи необхщна для морального, етичного i культурного розвитку жителiв регiону. Сощально-побутову функщю репональног економiки слiд розширити необхщшстю розвитку також сфери побутових послуг.
Виходячи з виявлених функцш регюнальног соцiально-економiчноi системи, що вщображають 11 значення, та враховуючи специфшу iсторичного перiоду i досягнення в розвитку теорш пiзнання дiйсностi, слщ дати таке визначення поняття «регюн» - це територiальне утворення, що мае ч^ко окресленi адмiнiстративнi кордони, яке володiе унiкальними властивостями, умовами та матерiальною базою, в межах яких вщтворюються соцiально-економiчнi вiдносини, спрямоваш на пiдвищення якостi життя населения за рахунок формування та рацюнального використання нематерiального капiталу, зумовленi мюцем регiону в нацiональнiй економiцi.
Виконання регюном свого призначення визначаеться обов'язковою реалiзацiею всiх функцiй в 1х взаемозв'язку i взаемозумовленостi. Ступiнь ефективносп розвитку регiону залежить вiд ряду факторiв, основними з яких е:
1) стратепчна орiентацiя регiону;
2) рiвень розвитку кластерiв в регюш;
3) ступiнь забезпеченостi трудовими ресурсами та рiвень 1х квалiфiкацii;
4) ушкальш властивостi регiону, що мають цiннiсть в масштабах краши i за загальносвiтовими мiрками (наприклад, запаси вугшля в Донецькiй та Луганськш областi, запаси бурштину в Рiвненськiй областi, рекреацiйнi ресурси АР Крим, ^ано-Франювсько! та iн. областей, юторико-музейш елементи «Золото! пiдкови Черкащини», штелектуальш ресурси Киева, Львова i т.п.);
5) ступшь забезпеченостi регiону матерiальними i фiнансовими ресурсами;
6) сощальна стабiльнiсть в регiонi;
7) геопол^ичне становище регiону:
8) нацiональнi та етнографiчнi особливостi.
Стратегiчна орiентацiя розвитку, заснована на шновацшному сценарii, е актуальною для вах росiйських регюшв, але вони рiзною мiрою до нй готовi.
Перерахованi фактори не тiльки визначають ефективнiсть виконання функцш системою регионального управлiння, а й забезпечують нормальне вiдтворення регiону.
Останшм часом з'явилося багато дослiджень, присвячених стшкосп розвитку соцiально-економiчних систем. На рис. 2 представлеш сучаснi тдходи до сталого розвитку регiональноi сощально- економiчноi системи.
Економiчний простiр Украши характеризуеться високою внутрiшньою неоднорiднiстю. Це стосуеться не тшьки рiзноманiтностi природно-ресурсного потенщалу, а й досягнутого рiвня економiчного i соцiального розвитку окремих регюшв. В останш роки особливо серйозною проблемою стае збiльшення кшькосп економiчно проблемних, дотацiйних регiонiв, для яких необхщна фшансова пiдтримка.
Проблема стшкосп регiонiв поставлена на та таких процесiв, як глобалiзацiя, диверсифшащя та iн. В даний час видшяються, щонайменше, три пiдходи до виявлення сутностi сталого розвитку регюнальних систем. У першому випадку мова йде про
iнтегральну стiйкiсть територiальних систем, з точки зору збалансованостi !х пiдсистем, стабшьности динамiки показникiв, позитивностi структурних змш. Другий пiдхiд пов'язаний з стшким розвитком в регiональному контекстi, з точки зору безпеки. I в третьому випадку в якости ведучого критер^ сталого розвитку виступае рiвень досягнення еколопчно'1 безпеки.
1ндикаторами сталого розвитку називають критерп та показники, за допомогою яких оцiнюеться рiвень розвитку того чи iншого географiчного регiону (мiста, краши, регiону, континенту, усього свггового спiвтовариства), прогнозуеться його майбутнш стан (економiчний, полiтичний, екологичний, демографiчний i т.д.), робляться висновки про стшюсть цього стану. 1ндикатори служать базою для планування дiяльностi в напрямку сталого розвитку, розробки пол^ики в цiй галузi.
Концепщя сталого розвитку (Ян Тшберген, Г. Мюрдаль)
т
Гармошчний п1дх1д до розвитку (Клейнер Г.Б.)
70-т рр. ХХ ст. (кшець ХХ ст.)
Кшець ХХ ст. -початок ХХ1 ст.
Початок ХХ ст.
1 Введення еколо на р1вш з шши регюнально пчно1" складово1' гми факторами го розвитку
Розвиток репону на основ1 гармошчного шдходу, який визначае темпи розвитку не по галуз1 з найвищим потенщалом, а по можливосп всих галузей, як1 складають репональний комплекс
Розвиток репону на основ1 гармошчного шдходу за рахунок розвитку галузей, яю визначають його спещал1защю, а також мають шновацшний потенщал
Рис. 2. Шдходи до теорн сталого розвитку репошв
Таким чином, можна зробити висновок, що шдходи до визначення сталого розвитку вiдрiзняються рiзноманiтнiстю точок зору, iнодi прямо протилежних. Характерна навт якась суперечливiсть категори «сталий розвиток». Однак слiд зазначити, що сталий розвиток - фундаментальний термш, що вщноситься до едности глобально'1 екологп, сощально'1 та економiчноi сфер i позначае обгрунтований розвиток, який потрiбно пiдтримувати.
Виходячи з цього i не забуваючи про те, що «сталий розвиток» - це новий принцип оргашзацп життедiяльностi, що вiдноситься до глобальних процеав у свiтi, можна запропонувати наступне визначення: сталий розвиток репону - це цшеспрямований процес стабшьного розвитку регионального спiвтовариства, що забезпечуе економiчно та екологiчно обгрунтоване, соцiально орiентоване, розширене вiдтворення, пiдвищення рiвня та полшшення якостi життя населення територп на основi довгострокових стратегiй. Представлене визначення сталого розвитку региону включае базиснi складовi: соцiальну, економiчну, екологичну, iнституцiональну i вiдповiдае наступним основним вимогам: обумовлюе певнi критери i показники сталого розвитку по кожнш з складових розвитку i територп в цшому i несе сутшсш характеристики, що
Труднощi, що виникли у зв'язку 3i свiтовою кризою, спричинили за собою коригування державно'1 регюнально'1 полiтики, в частинi зсуву акцешйв з забезпечення пропорцiйного розвитку регюшв на переважне фiнансування стiйких, шновацшно активних територiй, здатних стати локомотивами зростання i виведення економiки вйе'1 краши з кризи, з урахуванням того, що е життево важливим для кожного регiону. Основнi напрями сталого соцiально-економiчного розвитку регiону вщображеш на рис. 3.
Рис. 3. Напрями сталого сощально-економ1чного розвитку регюну
Отже, специфша стiйкостi регюнально'1 сощально-економiчноï системи полягае в тому, що вона залежить не тшьки вщ зовнiшнiх чинникiв, а й внутршшх, що характеризують економiчнi, соцiальнi та еколопчш аспекти регiонального розвитку, впливаючи на якi можна управляти стшкютю соцiально- економiчного розвитку регiонiв. Сформована в даний час ситуащя в дослщженш проблеми сталого розвитку регюшв характеризуеться наявшстю цiлого ряду рiзноаспектних пiдходiв до вибору критерпв стшкосп - вiд прiоритету еколопчно'1 складово'1, вiдбору факторiв рiвноваги економiчноï системи регюну, виявлення вщцентрових i доцентрових векторiв територiальноï оргашзацп та шших до визнання особливо'1 важливостi вщтворювального пiдходу, забезпечуе реалiзацiю принципу системност у вивченнi шляхiв вирiшення даного питання.
Спшьним для всiх цих пiдходiв е те, що до числа основних принцитв формування i реалiзацiï стратеги сталого розвитку регiону вщносяться: упор на найбiльш важливi проблеми в соцiально-економiчнiй сферi, адекватнiсть оргашзацшно-виробничих i забезпечувальних структур здiйснюваним на територп регiону бiзнес-процесам (у тому чист шновацшно'1 спрямованостi), активiзацiя швестицшно'1 дiяльностi, iнтеграцiя регiону як в нацюнальний, так i свiтовий економiчний прост1р, досягнення збалансованостi розвитку системоутворюючих елементiв регiонального господарства.
Список використаноУ л1тератури
1. Некрасов HH Регiональна економiка. - М .: Економша, 1975. - С. 22-23.
2. Енциклопедичний словник з державного управлшня / уклад. : Ю. П. Сурмш, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ш. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П.Сурмша. - К. : НАДУ, 2010. - 820 с.
3. Декларащя щодо регiоналiзму в Gвропi / Асамблея Свропейських Регiонiв, 1996. -
4. Lacoste Y. Dictionnaire de §йороНйдие / Y. Lacoste. - Paris : Flammarion. - 1995.,
105
с. 112
5. Джеймс П. Все возможные миры. История географических идей / П. Джеймс, Дж.Мартин. - М. : Прогресс, 1988. - 672 с.
6. Алаев Э. Б.Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. - М. : Мысль, 1983. - 350 с.
7. Геець В.М. Структуры змши та економiчний розвиток Украши : монографiя В.М. Геець, Л.В. Шинкарук, Т.1. Артьомова [та ш.]. - К.: 1н-т економши та прогнозув, 2011. -696 с.
8. Державна служба статистики http://www.ukrstat.gov.ua
9. Даншенко А.1. Ризики та перспективи розвитку Украши у перюд посткризового вщновлення : монографiя А.1. Данiленко, В.В. Зiмовець, В.1. Сiденко [та iн.]. - К.: 1н-т
економши та прогнозув. 2012. - 348 с.
Стаття надшшла до редакцп 04.10.2014.
I. A. Vasylenko, A. A. Godlevska
SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN THE REGION SOCIALLY ORIENTED
ECONOMY
The essence of the definitions of "region", "sustainable development of the region" in a socially oriented economy, taking into account the sustainability of the system. Presented defining "region," which can be found in modern economic literature. Determined that the socioeconomic approach to the region's most obvious and yet least considered. Proved that the sign of territorial development is a socio-economic orientation, it score vector and quantitative parameters of regional situations, especially on how they affect the level and quality of life. Composition of functions specified region as a socio - economic system that develops in an innovative scenario by enhancing the use of its intangible capital in a market economy model. Investigated and the functions that are objectively inherent regional administrative-territorial entity. Without revealing the past is impossible to understand the role and importance of the region in socio-economic development. Highlight the new feature of the region, which is the regional activity. It is derived from the labor participation rate, motivation and orientation. The concept of "region" as a territorial entity that has a clearly defined administrative boundaries, which has unique properties, conditions and material resources within which reproduced the social and economic relations aimed at improving the quality of life due to the formation and management of intangible capital due to the location of the region in the national economy. Defined new approaches to sustainable development of regional socio-economic system. On the basis of the information offered comprehensive definition of "sustainable development" as a purposeful process of sustainable development of regional community, providing economically and environmentally sound, socially oriented, expanded reproduction, enhance and improve the quality of life of the territory on the basis of long-term strategies. The present definition of sustainable development in the region include basic components: social, economic, environmental, institutional and meet the following basic requirements: causes certain criteria and indicators of sustainable development for each of the components of the development and the area in general and bears the essential characteristics of contributing to the development of organizational and economic measures sustainable development of the region. It was determined that the specific stability of regional socio-economic system is that it depends not only on external factors, but also internal, describing the economic, social and environmental aspects of regional development, affecting the stability of which can be controlled socio-economic development of regions. In a further study of the principles and possible mechanisms ensure that the level and quality of life in the region of its level and pace of socio-economic development for the implementation of socio-economic and cluster approaches to regional governance.
Key words: region, sustainable development, social and economic development, function area.
