CC BY
56Удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців на студактивних заняттях
Олексенко В.М., Олексенко Н.І.
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Анотації:
У статті виявлено шляхи і засоби реалізації навчальної діяльності, яка спрямована на удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито основні умови розвитку творчих здібностей студентів. Обґрунтовано залежність
якості знань і рівня професійної підготовки майбутніх фахівців від виду навчальних занять і технологій їх проведення. Доведено високу ефективність сту-дактивних занять у процесі такої діяльності. Встановлено, що новий вид занять несе величезний виховний потенціал.
Ключові слова:
виховання, професійна підготовка, спеціаліст, студактив-не заняття, творчі здібності.
Олексенко В.М., Олексенко Н.1 Усовершенствование профессиональной подготовки будущих специалистов на студактивных занятиях. В статье выявлены пути и средства реализации учебной деятельности, направленной на усовершенствование профессиональной подготовки будущих специалистов. Раскрыты основные условия развития творческих способностей студентов. Обоснована зависимость качества знаний и уровня профессиональной подготовки будущих специалистов от вида учебных занятий и технологий их проведения. Доказана высокая эффективность студактивних занятий в процессе такой деятельности. Установлено, что новой вид занятий несет огромный воспитательный потенциал.
воспитание, профессиональная подготовка, специалист, студактивное занятие, творческие способности.
Oleksenko V.M., Oleksenko N.I. Improvement of professional training of future specialists on studactive classes. The ways and means of realization of educational activity directed at improvement of professional training of future specialists are exposed in the article. The basic conditions of development of students' creative abilities are revealed. The dependence of knowledge quality and level of professional training of future specialists on the type of studies and technologies of their carrying out is grounded. The high efficiency of studactive classes in the process of such an activity is proved. It is established that the new type of classes has a huge educational potential.
education, professional training, specialist, studactive class, creative abilities.
Вступ.
Важливою характеристикою підготовки фахівців у ВНЗ має стати рівень цілісного педагогічного процесу формування особистості, що здійснюється на основі ефективного впровадження наукових інноваційних технологій. Тільки в тісному контакті науки і технології, в динаміці, русі можливий якісний показник підготовки фахівця. Очевидний зв’язок поставленої проблеми з практичними завданнями підготовки фахівців, адже у сучасних умовах реформування освіти і переходу до європейських стандартів навчання недостатньо знати як працювати (know how), а надзвичайно важливо розуміти для чого працювати (know why).
У статті [1] автор доводить необхідність відкриття і виховання поезії “внутрішньої душі металевої людини” в усіх вимірах її особистісного, людського і божественного буття. Очевидно, що стратегію і тактику змін інновацій і реформ в освіті повинна визначити гуманістично-демократична освітня парадигма, а не ринкова ідеологія. У [2] виділені типи навчання та йдеться про необхідність створення нових методів і технологій навчання. Дійсний член НАПН України, професор В.П. Андрущенко, член-кореспондент НАПН України, професор О.Г. Ярошенко та інші вчені підкреслюють важливість вивчення хімії і біології. саме ці дисципліни відіграють важливу роль у підготовці фахівців з фізичного виховання і спорту. Спираючись на їх дослідження в праці [3] розкриті наукові основи парадигми в контексті підготовки фахівців з використанням педагогічних технологій та обґрунтований вибір інноваційних технологій.
Важливою складовою поставленої проблеми є розроблення високоефективних навчальних занять у підготовці фахівців з новою технологією їх проведення. Такий напрям наукового пошуку вже давно є предметом особливої уваги В.П. Андрущенка, І.А. Зязюна, М.С. Корця, Н.Г. Ничкало, І.М. Предборської та ін. Аналіз стану до© Олексенко В.М., Олексенко Н.І. , 2010
сліджень і наукових публікацій з проблеми дозволяє дійти висновку про спрямованість вузівського навчально-виховного процесу, насамперед, на максимальний розвиток здібностей особи, врахування її пізнавальних особливостей, створення сприятливих психологічних умов для співпраці викладача та студента.
За такого підходу неможливо не помітити, що потрібний новий вид занять з новою технологією його проведення, на якому діяльність студента скеровує саморозвиток, а студенти відкривають знання та знаходять істину за індивідуальною траєкторією особис-тісного шляху одержання професії.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета - виявлення шляхів і засобів реалізації такого типу навчальної діяльності під час вивчення хімії на студактивних заняттях.
Результати дослідження.
Поняття “студактивне заняття” уведено в [4], детально проаналізовано й обґрунтовано в [5, 6]. Студактивне заняття - навчальне заняття, під час якого відбувається прогредієнтне, активне, творче, самостійне здобуття студентами компетентностей у взаємозв’язку з саморефлексією, самовдосконаленням, самореаліза-цією під впливом колегіальності. Саме через знання, що ґрунтуються на дослідженні можна активно сприяти продуктивному професійному навчанню, розвиткові неперервної освіти, формуванню конкурентоспроможності та професійної мобільності фахівців. Під час студактивних занять діяльність студента на основі індивідуальних освітніх потреб якнайповніше розкриває можливості особистості, сприяє гармонійному формуванню розумових і моральних якостей. Студактивне заняття віддзеркалює процес становлення і розвитку студента, на якому яскравіше проявляються його громадянські риси. Такі заняття перетворюють знання в переконання, створюють науковий фундамент для
проблеми фізичного виховання і спорту № 11 / 2010
100
80
60
40
20
79
84
92
89
63
68
33
18
31
32
21
Рис. 1. Аналіз результатів експерименту (%)
Експериментальні групи І__І Контрольні групи
1 - кількість відображених
змістових елементів у середньому;
2 - пошук завдань для само-
контролю;
3 - самостійно підготовлені
запитання для активного спілкування та проблемні запитання для аналізу;
4 - самостійно розроблені за-
вдання;
5 - правильно сформульовані
висновки;
6 - самостійно розроблені
проблемні чи виробничі ситуації.
0
1
2
3
4
5
6
самоосвіти, сприяють професійній досконалості, відрізняються новими активними видами діяльності викладача і студента. Домінантна роль на цьому занятті належить активному спілкуванні студента зі студентом, який виступає і в ролі викладача, і в ролі студента.
Встановлено, що технологія проведення студак-тивних занять виходить з проблем подальшої розбудови національної системи освіти, адаптації її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформації та інтеграції освіти у Європейське та світове співтовариство.
Основним завданням нашого дослідження було обґрунтування залежності якості знань і рівня професійної підготовки майбутніх фахівців від виду навчальних занять у ВНЗ і технології їх проведення. Попередні наукові результати дозволили для рівня вірогідності 95 % і абсолютної похибки є=0,05 взяти значення обсягу вибірки 138 студентів. Науковий експеримент включав 276 студентів, які вивчали один і той самий хімічний матеріал навчальної програми. Різниця полягала в видах заняття: 138 студентів навчалися за традиційною лекційно-практичною структурою (контрольні групи), а 138 - з використовуванням студактивних занять (експериментальні групи).
Після експериментального навчання студенти усіх груп мали виконати одні і ті самі контрольні завдання, частина яких вимагала використання засвоєних знань для відкриття нових знань. Запропоновані контрольні завдання вимагали від студентів пошукових досліджень, творчого мислення. Такий тип контрольних завдань найбільш адекватний для вимірювання навчальних досягнень студентів. Творчі завдання дозволяють перевірити не тільки ступінь закріпленого навчального матеріалу в пам’яті, але й одночасно рівень мікророзвитку процесів мислення. За допомогою таких завдань розкриваються можливості подальшого творчого засвоєння матеріалу.
Студенти контрольних груп за їхнім проханням одержали одночасно з завданнями інструктивну картку з детальними рекомендаціями та основними поняттями вивченого матеріалу. Експериментальні групи не
одержали ніяких інструкцій. У результаті понад 70 % студентів контрольних груп не розв’язали творчих задач. Пред’явили свої судження стосовно вивчення нового матеріалу 72 проти 21 і змогли стисло письмово викласти навчальний матеріал в схемах, таблицях, алгоритмах - 81 % проти 36 % на користь студентів експериментальних груп. Ефективність засвоєння знань, зокрема, оцінювалась загальною кількістю відображених змістових елементів у результаті діяльності студентів за індивідуальними творчими тестовими завданнями. Рис. 1 демонструє результати вимірювання навчальних досягнень студентів, де дані у відсотках округлені до цілих частин.
Завдання для самоконтролю, взаємоконтролю, самостійно розроблені задачі у студентів, які брали участь у студактивних заняттях, суттєво відрізняються творчим підходом до їх складання, глибиною розуміння матеріалу. Чимало запропоновано задач та їх розв’язань у віршованій формі. Рівень самостійно підготовлених запитань студентів, які навчались традиційно, значно нижчий. їхні запитання переважно спрямовувались на формулювання правил, законів і визначень і не активізували самостійний пошук істини. У студентів експериментальних груп виявлено здатність порівнювати результати різних підходів до явища та розглядати його всебічно. Аналіз контрольних робіт показав зростання кількості вирішених завдань за відповідний інтервал часу. У тих групах, де студактивні заняття проводились частіше, оцінки вищі.
Здобуті дані показали, що якість знань вища в експериментальних групах, а ефективність засвоєння знань і рівень професійної підготовки залежать від виду заняття, технології їх проведення та інтелектуальної активності студентів. При цьому застосування студактивних занять зменшує кількість незадовільних оцінок. Студенти експериментальних груп відзначають, що зросло бажання самому зрозуміти тему (78 %), і не відставати від інших (48 %). Уважність, зосередженість зросли до 100 %. Ніяких ні в кого побічних справ під час занять, а це сприяє діловій спрямованості студентів.
Результати опитування викладачів дозволили зробити висновок, що вони в цілому схвалюють впровадження студактивних занять у підготовці майбутніх фахівців у педагогічний процес, оскільки це підвищує якість знань студентів з усіх дисциплін. Таке навчання отримало також позитивну оцінку студентів, що пояснюється підвищенням інтересу до навчання. За критерієм Макнамари доведено, що на таких заняттях студенти бажають навчатися і це їм подобається.
Доведено, що новий тип заняття несе величезний виховний потенціал. Для організації виховної праці викладач використовує різноманітні сучасні прийоми та методи особистого впливу, здійснення яких спирається на традиції і національну культуру виховання та розробку і впровадження нових шляхів формування національної свідомості майбутнього фахівця.
Встановлено, що тільки забезпечивши студентів певним мінімумом знань, можна сформувати самостійне створення ними конкретних і різноманітних, оригінальних і творчих продуктів, що сприяє ефективному розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, вміння швидко навчатися, кмітливості й винахідливості, прагнення здобувати знання, самостійності, працелюбивості, здатності бачити загальне, головне в різному й різне в подібних явищах. Основні умови розвитку творчих здібностей такі:
• орієнтовно-мотиваційна діяльність;
• інтенсивно-пошукова діяльність;
• пізнавальна активність, розвиток самостійності;
• регламентована діяльність та її поступове усунення;
• корекційна діяльність;
• контрольно-оцінювальна діяльність.
У ході підготовки фахівців на студактивному занятті ставиться мета формувати у студента здатність самостійно бачити проблему, визначати засоби щодо її практичного вирішення, бути дослідником уже дослідженого, висувати гіпотези й теореми, знаходити шляхи їх перевірки, складати й розв’язувати проблемні й професійні завдання тощо. На такому занятті кожний студент є безпосереднім діяльним учасником навчально-виховного процесу, який знайшов свій шлях активного засвоєння навчального матеріалу. Процес засвоєння знань включає такі основні компоненти: сприйняття, розуміння, усвідомлення, узагальнення, систематизація.
Викладач з любов’ю, а не як стороння людина спостерігає за кроками студентів дорогою пізнання. Саме таке ставлення дає студентам натхнення і навички, потрібні для вивчення хімії. Викладач виступає інтерпретатором фактів, постачальником оригінальних ідей, носієм творчого мислення, викликає в студентів можливість підходу до питання з різних сторін, вміє загострювати й аналізувати різні позиції. Його завдання - надати студентським діям поміркованості і, таким чином, знаходити “золоте зерно”, спільне, об’єднувальне і правильне, спілкуючись зі студентами як з рівними. Необхідність самоосвіти для студента стає зрозумілою, коли він виступає в ролі викладача. Знання треба докласти до діла. Ось що кардинально міняє позицію студента і змінює його. Студент на
очах викладача набуває діловитості, відповідальності, гідності особистої зацікавленості в тому, щоб “запитувати” і в тому, щоб “відповідати”.
Висновки.
Таким чином, проведене дослідження з удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців дає підстави дійти висновку:
по-перше, у результаті обґрунтування залежності якості знань і рівня професійної підготовки майбутніх фахівців від виду навчальних занять встановлено високу ефективність студактивних занять; по-друге, стрижнем студактивного заняття є те, що на такому занятті не лише забезпечується обумовленість навчання суспільним потребам, розвиток інтелекту студента, його творчі здібності, а й головним чином уміння жити і працювати в умовах справжніх ринкових відносин; по-третє, студактивне заняття якнайповніше розкриває можливості особистості, дозволяє здійснювати перехід до особистісно зорієнтованої освіти на основі індивідуальних шляхів освітніх потреб, залежності ефективності засвоєння навчального матеріалу від його застосування, що удосконалює і підвищує професійну підготовку майбутніх фахівців. по-четверте, студактивне заняття сприяє цілісному педагогічному процесу формування громадянина в діяльності. Діяльність скеровує розвиток, завдяки чому в ній формується особистість, її ставлення до дійсності, людей.
Перспективою подальших розвідок у даному напрямку вважаємо детальне дослідження системи впливу на студента, що базується на збереженні здоров’я кожного.
Література:
1. Андрущенко В.П. Педагогічна поезія внутрішнього духу інженера: проблема відкриття, виховання і реалізації / В.П. Андрущенко // Проблеми та перспективи формування гуманітарно-технічної еліти. - Харків: НТУ «ХПІ», 2004. - Вип. 5 (9). - С. 29-40.
2. Морзе Н.В. Підготовка педагогічних кадрів до використання комп’ютерних телекомунікацій / Н.В. Морзе // Комп’ютерно-орієнтовні системи навчання - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 6. - С. 12-15.
3. Олексенко В.М. Сучасна парадигма в контексті підготовки інженерів через інноваційні педагогічні технології / В.М. Олек-сенко // Теорія і практика управління соціальними системами. - Харків: НТУ «ХПІ», 2010. - № 2. - С. 106-116.
4. Олексенко В.М. Енциклопедичний словник з дистанційного навчання / В.М. Олексенко. - Харків, 2004. - 164 с.
5. Олексенко В.М. Інноваційні підходи в організації навчальної діяльності майбутніх інженерів / В.М. Олексенко // Теорія і практика управління соціальними системами. - Харків: НТУ «ХПІ», 2005. - № 3. - С. 32-41.
6. Олексенко В.М. Реалізація інноваційних педагогічних технологій у підготовці фахівців у вищих технічних навчальних закладах: теорія і практика: Монографія / В.М. Олексенко. - Харків: КП Друкарня № 13, 2007. - 280 с.
Надійшла до редакції 09.11.2010р.
Олексенко Вячеслав Михайлович Олексенко Надежда Ивановна [email protected]
