CC BY
72Рівні сформованості в учнів загальноосвітньої школи операційної мобільності як виконавчої складової довільного управління руховою діяльністю
Артюшенко А.О.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотації:
Метою дослідження є визначення поняття «особистісна мобільність» у світлі уявлень про довільне управління поведінкою і діяльністю людини. Розглянуто питання діагностики сформованості в учнів загальноосвітньої школи операційної мобільності як діяль-нісної складової довільного управління. Визначені чотири рівні сформованості операційної мобільності в учнів молодших класів, у підлітків і у старшокласників. Доведено, що за період навчання в загальноосвітній школі показники операційної мобільності учнів змінюються не суттєво.
Артюшенко А.А. Уровни сформированности у учеников общеобразовательной школы операционной мобильности как исполнительной составляющей произвольного управления двигательной деятельностью. Целью исследования является определение понятия «личностная мобильность» в свете представлений о произвольном управлении поведением и деятельностью человека. Рассмотрены вопросы диагностики сформированности у учеников общеобразовательной школы операционной мобильности как деятельностной составляющей произвольного управления. Определены четыре уровни сформированности операционной мобильности у учеников младших классов, у подростков и у старшеклассников. Доказано, что за период учебы в общеобразовательной школе показатели операционной мобильности учеников изменяются не существенно.
Artyushenko A.A. The levels of forming at students of general school operating mobility as executive component of arbitrary management of moving activity. The aim of researches is to determine concept «Personality mobility» in the light of pictures of arbitrary management conduct and activity of man In the article is considered question of diagnostics of forming operating mobility for the students of general school as activity of constituent of arbitrary management. It is certain four levels of formed operating mobility for lower boys, for teenagers and for senior pupils. It is well-proven that for period of studies at general school the indexes of operating mobility of students are not change substantially.
Ключові слова:
операційна мобільність, особистісна мобільність, рівні сформованості, довільне управління.
операционная мобильность, личностная мобильность, уровни сформированности, произвольное управление.
operating mobility, personality mobility, levels of formed, arbitrary management.
Вступ.
Здатність до свідомого і ефективного управління власною поведінкою і діяльністю пов'язується з поняттям довільне управління [5, 6]. Поняття „довільність” визначає навмисність і свідомість дії, тобто ці дії виконуються за волею самої людини [4, 8]. В основі будь-якої довільної дії знаходиться свідомість людини, її розум, чітке уявлення мотиву-мети майбутньої діяльності, її значущості і доступності, а також аналіз зовнішніх труднощів і власних можливостей [5, 8]. Все це розглядається як здатність до діяльності взагалі, як готовність до довільного управління власною поведінкою і руховими діями. Все це вписується в поняття особистісна мобільність [2]. Найбільш детально механізм управління рухами і діяльністю представлений у схемі П. Анохіна [1], яка, на думку Є. Ільїна [6], цілком докладається і до довільного управління.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що складності в розумінні проблеми, яка розглядається, пов’язані з відсутністю єдиної загально визначеної термінології, яка використовуються різними авторами при описі одних і тих же або близьких понять. Введене нами поняття особистісна мобільність підкреслює вирішальне значення у процесі довільного управління саме психологічної складової (свідомості, розуму) [2].
Особистісну мобільність ми визначаємо як здатність людини в результаті глибокого усвідомлення мети, аналізу зовнішніх умов та імовірності її досягнення приймати оптимальні рішення про спосіб дії, створювати у внутрішньому плані програму дій, свідомо мобілізувати власні індивідуально-психологічні можливості для досягнення мети, корегувати їх у контексті специфіки дії колективних суб’єктів, здійснювати самооцінку, самокорекцію по ходу виконан-© Артюшенко А.О., 2011
ня дії і проводити самоаналіз результатів діяльності в цілому [2].
Вважаємо, що результативність рухової діяльності, ефективне управління довільними руховими діями є функцією саме особистісної мобільності, яка в свою чергу повністю вписується в уявлення П. Анохіна [1] про функціональні системи.
Аналіз психолого-педагогічної літератури за темою показує актуальність подальшого вивчення теоретичних і методичних питань формування особистості, її здатності до активної і результативної діяльності, тобто особистісної мобільності. Подальшого вивчення потребує змістова сутність поняття особистісна мобільність.
В результаті теоретичного аналізу вивчення функціональної структури особистісної мобільності ми вважаємо за доцільне розглянути три її види (складові): мотиваційну мобільність, змістово-орієнтаційну мобільність і операційну мобільність.
В рамках даної статті ми обмежимося вивченням рівнів сформованості в учнів загальноосвітньої школи операційної мобільності як діяльнісної складової довільного управління руховою діяльністю.
Дана робота є складовою теми лабораторії морального виховання Інституту проблем виховання АПН України «соціально-педагогічні засади виховання особистості у сучасних умовах», державний реєстраційний номер 0103Ш0П63.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вивчити рівні сформованості в учнів загальноосвітньої школи операційної мобільності як діяльнісної складової довільного управління руховою діяльністю.
З метою дослідження рівнів сформованості операційної мобільності учнів загальноосвітньої школи,
а також з’ясування чинників, які впливають на її виховання нами було проведено констатувальний експеримент. Усього експериментом було охоплено 1037 учнів загальноосвітньої школи, серед яких 347 учнів початкової школи, 362 підлітка, 328 учнів старших класів.
До показників, які визначають рівень сформова-ності операційної мобільності і фактично є її складовими нами були віднесені: психомоторні якості, рухові уміння і навички, фізична підготовленість і здатність до самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей. З метою вивчення сформованості в учнів загальноосвітньої школи показників операційної мобільності. Було підібрано комплекс діагностичних методик, зокрема:
1) метод педагогічного спостереження і експертної
оцінки;
2) бесіди з учнями, батьками, учителями;
3) анкетування, інтерв’ювання, тестування;
4) метод самооцінки;
5) метод кількісної обробки отриманих даних.
Рівні сформованості складників (показників) операційної мобільності визначали за спеціально розробленою шкалою оцінки результатів тестування, які переводились в бали. До 8 балів - низький рівень сформованості; 8-9 балів - середній; 10 балів - достатній, 11-12 - високий.
Результати дослідження.
У процесі нашого дослідження спочатку з’ясувався рівень сформованості операційної мобільності за кожним показником, потім знаходилося середнє арифметичне шляхом поділу суми всіх коефіцієнтів на їх кількість за кожним рівнем.
Рівні сформованості показників операційної мобільності в учнів молодших класів, у підлітків і у старшокласників загалом за всіма показниками показані в таблицях 1-3.
Результати проведеного дослідження дали змогу виділити умовно чотири групи учнів загальноосвітньої школи, які мають різний рівень сформованості операційної мобільності ( рис. 1-3).
До першої групи з високим рівнем сформованості операційної мобільності, ми віднесли тих учнів, які мають високі показники психомоторних і фізичних якостей, відрізняються добре сформованими руховими уміннями і навиками виконання фізичних вправ різної спрямованості - загальнороз-виваючих і спеціальних (ігрових, легкоатлетичних, гімнастичних). Учні цієї групи демонструють високий рівень прояву самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей. Рухові дії учнів цієї групи характеризуються рішучістю, раціональністю і результативністю.
До другої групи учнів, які демонструють достатній рівень сформованості операційної мобільності, ми віднесли тих, хто має достатньо високий рівень прояву психомоторних якостей, достатньо володіють руховими навиками виконання більшості фізичних вправ, які передбачені навчальною програмою з фізичної культури в загальноосвітній школі.
Представники цієї групи достатньо добре підготовлені фізично, виконують навчальні нормативи з фізичної культури на «добре» і «відмінно», а також демонструють достатньо високий рівень готовності до самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей.
Третю групу складають учні, у яких ми фіксуємо середній рівень сформованості операційної мобільності. Ці учні мають не високий рівень сформованості психомоторних якостей, Які проявляються не завжди однаково і стабільно. Рухові уміння і навички в учнів цієї групи в цілому сформовані, але у процесі виконання різних видів фізичних вправ спостерігається недостатня стабільність. Рухові дії таких учнів особливо у процесі виконання ігрових вправ характеризуються не високою результативністю, недостатньою рішучістю, ініціативністю. Іноді проявляється недостатня впевненість у власних силах, що в цілому не сприяє формуванню готовності до самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей. Здатність до самомобілізації у процесі виконання різних тестових фізичних вправ і завдань проявляється не рівно і не однаково в різних спробах.
Четверта група учнів з низьким рівнем сформованості операційної мобільності відрізняються недостатньою ступінню прояву психомоторних якостей. Недостатньо володіють відчуття часу, зусиль, простору, демонструють слабо виражену пам'ять на час, на зусилля, на простір. Рухові уміння і навики виконання фізичних вправ, які входять до змісту навчальної програми з фізичної культури сформовані недостатньо. Рівень фізичної підготовленості цих учнів як правило не дозволяє їм виконувати навчальні нормативи з фізичної культури на позитивну оцінку.
Здатність до самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей проявляється на низькому рівні і не стабільно. Рухові дії таких учнів на уроках фізичної культури характеризуються невпевненістю у власних силах, нерішучістю, невдалим виконанням багатьох фізичних вправ і завдань, низькою результативністю.
Першу групу молодших школярів, що характеризуються високим рівнем сформованості операційної мобільності складають 10,3 % учнів ЕГ і 11,2 % КГ. В другу групу включені учні, у яких ми констатували достатній рівень сформованості операційної мобільності (22,2 % ЕГ і 22,1 % КГ). Молодші школярі з середнім рівнем сформованості операційної мобільності склали 45,2 % ЕГ і 44,2 % КГ. Кількість учнів молодших класі з низьким рівнем операційної мобільності складає 22,3 % в ЕГ і 22,5 в КГ.
У підлітків в першу групу, яка характеризується високим рівнем сформованості операційної мобільності, ввійшло 14,3 % в ЕГ і 14,5 % в КГ. В другу з достатнім рівнем умовно віднесено 28,0 % в ЕГ і 28,4 % в КГ. В третій групі з середнім рівнем відповідно 41,8 % в ЕГ і 41,6 % в КГ. В групі з низьким рівнем прояву операційної мобільності залишилось 15,9 % підлітків в КГ і 15,5 % в КГ. У старшокласників це співвідношення незначно змінюється. У порівнянні з
Таблиця 1
Рівні сформованості показників операційної мобільності учнів молодших класів (у %)
№ п/п Показники операційної мобільності Рівні
Високий Достатній Середній Низький
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Психомоторні якості 10,2 11,4 20,9 21,2 43,2 43,0 25,7 24,4
2. Рухові уміння та навички 8,7 9,5 19,6 20,1 42,7 42,1 29,0 28,3
3. Фізична підготовленість 11,4 12,7 24,3 23,6 47,8 45,9 16,8 17,8
4. Здатність до самомобілізації 11,0 11,9 24,0 23,1 47,1 45,2 17,9 19,8
5. Загалом за всіма показниками 10,3 11,2 22,2 22,1 45,2 44,2 22,3 22,5
45,2%
22,2% к
10,3%
22,3%
44,2%
□достатній □достатній
□ низький 22,1% □ низький
11,2%
Експериментальна група
Контрольна група
Рис. 1. Рівні сформованості операційної мобільності учнів молодших класів (у %)
Рівні сформованості показників операційної мобільності підлітків (у %)
Таблиця 2
№ п/п Показники операційної мобільності Рівні
Високий Достатній Середній Низький
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Психомоторні якості 12,6 12,9 26,2 25,9 40,6 41,1 20,6 20,1
2. Рухові уміння та навички 13,9 14,2 27,1 27,4 39,9 39,4 19,1 19,0
3. Фізична підготовленість 15,3 15,1 30,4 31,2 44,8 43,8 9,7 9,9
4. Здатність до самомобілізації 15,4 16,1 29,3 29,1 42,1 42,4 13,2 12,4
5. Загалом за всіма показниками 14,3 14,5 28,0 28,4 41,8 41,6 15,9 15,5
44,8%
□ високий
□ достатній
□ середній
□ низький
Експериментальна група
Контрольна група
Рис. 2. Рівні сформованості операційної мобільності підлітків (у %)
□ високий
□ достатній
□ середній
□ низький
підлітками у старшокласників зменшується кількісний склад учнів з високим рівнем сформованості операційної мобільності на 2,5 % в ЕГ і на 2,3 % в КГ і збільшується кількість респондентів з низьким рівнем - на 6,8 % в ЕГ і на 6,7 % в КГ. В другу групу з достатнім рівнем операційної мобільності умовно віднесено
23,3 % респондентів ЕГ і 22,2 % в КГ. Середній рівень сформованості операційної мобільності мають 42,2 % старшокласників ЕГ і 42,4 % в КГ.
В цілому ж рівні сформованості показників операційної мобільності в учнів молодших класів, у підлітків і у старшокласників відрізняються не суттєво. У
більшості випадків різниця між показниками в учнів різних вікових груп знаходяться у межах 2-3%.
Таким чином, можна вважати, що за весь період навчання від молодших до старших класів показники операційної мобільності учнів змінюються не суттєво. Це свідчить про недостатню ефективність навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітній школі. На нашу думку, динаміка вікових змін операційної мобільності учнів більшою мірою залежить від природних особливостей вікового розвитку і від додаткових самостійних та організованих занять в групах дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Таблиця 3
Рівні сформованості показників операційної мобільності учнів старших класів (у %)
№ п/п Показники операційної мобільності Рівні
Високий Достатній Середній Низький
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Психомоторні якості 12,4 12,7 22,8 22,9 41,7 41,4 23,1 23,0
2. Рухові уміння та навички 12,7 11,5 23,1 23,4 40,9 41,2 23,2 22,9
3. Фізична підготовленість 11,0 10,7 23,7 23,9 43,0 43,3 22,3 22,1
4. Здатність до самомобілізації 11,2 12,9 23,8 22,6 42,8 43,9 22,2 20,6
5. Загалом за всіма показниками 11,8 12,2 23,3 23,2 42,2 42,4 22,7 22,2
42,2%
%т
23,3%
11,8%
22,7%
42,4%
□ високий □ достатній
□ високий
— □ достатній □ середній □ низький
□ низький 1 о4 С\І со С\І
12,2% 22,2%
Контрольна група
Експериментальна група Рис. 3. Рівні сформованості операційної мобільності учнів старшого шкільного віку (у %)
Висновки.
1. Результати проведеного дослідження дали змогу виділити умовно чотири групи учнів загальноосвітньої школи, які мають різний рівень сформованості операційної мобільності.
Першу групу молодших школярів, що характеризуються високим рівнем сформованості операційної мобільності складають 10,3 % учнів ЕГ і 11,2 % КГ. У другу групу зараховані учні, у яких ми констатували достатній рівень сформованості операційної мобільності (22,2 % ЕГ і 22,1 % КГ). Молодші школярі з середнім рівнем сформованості операційної мобільності склали 45,2 % ЕГ і 44,2 % КГ. Кількість учнів молодших класів з низьким рівнем операційної мобільності складає 22,3 % в ЕГ і 22,5 в КГ.
У підлітків в першу групу, яка характеризується високим рівнем сформованості операційної мобільності, ввійшло 14,3 % в ЕГ і 14,5 % в КГ. У другу з достатнім рівнем умовно зараховано 28,0 % в ЕГ і
28,4 % в КГ. У третій групі з середнім рівнем відповідно 41,8 % в ЕГ і 41,6 % в КГ. У групі з низьким рівнем прояву операційної мобільності залишилось 15,9 % підлітків в КГ і 15,5 % в КГ.
У старшокласників це співвідношення незначно змінюється. У порівнянні з підлітками у старшокласників зменшується кількісний склад учнів з високим рівнем сформованості операційної мобільності на 2,5 % в ЕГ і на 2,3 % в КГ і збільшується кількість респондентів з низьким рівнем - на 6,8 % в ЕГ і на 6,7 % в КГ. У другу групу з достатнім рівнем операційної мобільності умовно зараховано 23,3 % респондентів ЕГ і 22,2 % в КГ.
Середній рівень сформованості операційної мобільності мають 42,2 % старшокласників ЕГ і 42,4 % в КГ. У більшості випадків різниця між показниками операційної мобільності учнів різних вікових груп знаходиться у межах 2-3%.
2. Можна вважати, що протягом періоду навчання в загальноосвітній школі показники операційної мобільності учнів змінюються не суттєво. Це свідчить про недостатню ефективність навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітній школі. На нашу думку, динаміка вікових змін операційної мобільності учнів більшою мірою залежить від природних особливостей вікового розвитку і від додаткових занять в групах дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми готовності особистості до довільного управління поведінкою і руховою діяльністю. Перспективним є розробка теоретико-методичних основ формування в учнів особистісної мобільності у процесі навчально-фізкультурної діяльності в загальноосвітній школі.
Література:
1. Анохін П. Очерки по фізіології функціональних систем / П. Анохін. - М., 1975. - 447 с.
2. Артюшенко А. Особистісна мобільність як довільне управління поведінкою і діяльністю. / А.О. Артюшенко //Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 5. - С. 6-9.
3. Бернштейн Н. О построении движений / Н.А. Бернштейн. - М.: Медгиз, 1947. - 255 с.
4. Выготский Л. Педагогическая психология / Л. Выготский. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
5. Запорожець А. Избранные психологические труды / А.В. Запорожець //Развитие произвольных движений. - М.: Педагогика, 1986. - 296 с.
6. Ильин Е. Психология воли / Е. Ильин. - СПб.: Питер, 2000. -288 с.
7. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность / А. Леонтьев. - М., 1977. - 183 с.
8. Пуни А.Ц. Проблема произвольной (психической) регуляции двигательной деятельности в спорте / А.Ц. Пуни //Теория и практика физической культуры. - 1966. - № 1. - С. 21-29.
Надійшла до редакції 25.01.2011 р Артюшенко Андрей Александрович [email protected]
