CC BY
14
Г.П. Михальчишин, П.М. Боднар, Н.М. Кобиляк
Р1ВЕНЬ ЧИННИКА НЕКРОЗУ ПУХЛИН АЛЬФА ТА ЙОГО КОРЕЛЯЦ1ЙН1 ВЗАеМОЗВ'ЯЗКИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ
Нацгональний медичний утверситет гмеш О.О. Богомольця, Ктв
ВСТУП
Неалкогольна жирова хвороба печЫки (НАЖХП) характеризуеться накопиченням жиру у понад 5% гепатоцитт за вщсутносЛ зловживання алкоголем, в1русноТ ¡нфекцГГ або ¡ншого специфтного захворю-вання печ¡нки. НАЖХП включае простий стеатоз (simple steatosis - SS), неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), який характеризуеться SS ¡ некротичним запаленням. НАСГ супро-воджуеться ф^розом (ФП) ¡ цирозом печ¡нки (стад¡я F4) [1, 2]. Поширенкть НАЖХП складае 2-44% у загальнш популяцГТ та 42,669,5% серед хворих ¡з цукровим д¡абетом 2-го типу (ЦД2) [3, 4]. B¡домо, що суттевими чинниками фор-мування НАЖХП е ожирЫня, ЦД2, г¡перл¡п¡дем¡я та ¡нсулшорезистентнкть (IP) [5, 6]. Вважаеться, що важливу роль у розвитку IP вщграють змши про-дукцп адипоцитокшТв, як¡ синтезуються в жиров¡й тканиш, ¡ серед них чинник некрозу пухлин альфа (ЧНП-а) [7, 8].
ЧНП-а, прозапальний циток¡н ¡з молекулярною масою 17 кДа, синтезуеться моноцитами/макро-фагами, нейтрофтами, T-л¡мфоцитами, а також клТти-нами ендотел¡ю та жировоТ тканини. У печ¡нц¡ ЧНП-а продукуеться клТтинами Купфера та у значно мен-ш¡й к¡лькост¡ гепатоцитами [9]. Його д¡я опосеред-ковуеться двома типами рецепторт: TNFR1 (р55) Т TNFR2 (р75). На модел¡ генетично детермЫованого ожир¡ння (ob/ob) вчен¡ продемонстрували протек-торний ефект виключення гент рецептор¡в ЧНП-а (р55 -/- р75 -/-) на розвиток ¡нсул¡норезистентност¡ (IP) пороняно з тваринами з функцюнуючими рецепторами (р55 +/+ р75 +/+). У подальшому вивченн¡ селективного виключення окремих гент виявило-ся, що ключова роль належить гену TNFR1 [10].
На моделях експериментального ожиршня, ¡ндукованого висококалоршною д¡етою та дктою з п¡двищеним вм¡стом жиргё, у мишей ¡з ЧНП-а +/+ ¡ нокаутованим геном ЧНП-а (ЧНП-а -/-) ^остер^ галася надм¡рна маса тта пор¡вняно з контролем. Крм того, у мишей ¡з виключеним геном ЧНП-а визначалася п¡двищена чутливкть периферичних тканин до ¡нсул¡ну [11].
Мета роботи - дослщження «випадок-контроль» для вивчення сироваткового р¡вня ЧНП-а, його зв'язкт з антропометричними даними та мета-бол¡чним проф¡лем у хворих на ЦД2 залежно вщ наявносп НАЖХП.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Досл¡дження проводилось на баз¡ КиТвського м¡ського кл¡н¡чного ендокринолог¡чного центру. Критертми включення хворих були в¡к понад 18 рокт, згода хворого на дослщження, наявнкть ЦД2 та НАЖХП.
Д^гноз НАЖХП виставляли зг¡дно з рекомендации АмериканськоТ гастроентеролог¡чноТ асо^а^'Г (AGA) та АмериканськоТ асоц¡ац¡Т з вивчення захворювань печшки (AASLD) на п¡дстав¡ кл¡н¡чного анал¡зу захворювання, показниюв л¡-п¡дного та вуглеводного обмшу, активност¡ АЛТ, АСТ ¡ р¡зних метод¡в ехограф¡чного обстежен-ня [12].
Обстежеы хвор¡ не зловживали алкоголем, не мали ознак хронтного вкусного гепатиту, асоц¡-йованого з HBV-, HCV-, HDV-шфекцтми, авто¡мун-ного та медикаментозного гепатит^. До дослщження також не включали пац^нтш ¡з хворобою Коно-валова-B¡льсона, ¡д¡опатичним гемохроматозом, вродженою недостатнктю 1-антитрипсину.
П¡д спостереженням перебували 88 хворих. Контрольну групу склали 28 (31,8%) хворих на ЦД2 без НАЖХП, середнш вт хворих був 53,32±1,15 року, тривалкть ЦД - 4,93±0,61 року. До основноТ групи увмшли 60 (68,2%) хворих на ЦД2 ¡з наявн¡стю НАЖХП, яких залежно вщ р¡вня трансам¡наз розпо-дтили на 2 п¡дгрупи. До першоТ п¡дгрупи ув¡йшли 34 (56,7%) хворих ¡з НАЖХП ¡ нормальним ртнем трансам¡наз, Тх середн¡й в¡к склав 55,0±0,99 року, тривал¡сть ЦД - 5,18±0,42 року. До другоТ пщгрупи ув¡йшли 26 (43,3%) хворих ¡з НАЖХП ¡ п¡двищеним р¡внем печшкових фермент¡в, Тх середн¡й в¡к був 57,0±1,02 року, тривал¡сть ЦД - 7,38±0,61 року.
Схема обстеження пафентш включала досл¡д-ження антропометричних показниюв, б¡ох¡м¡чних,
¡муноферментних та ¡нструментальних даних, як дозволили оц¡нити функц¡ональний стан печшки та метабол¡чний проф¡ль хворих.
Ртень загального холестерину (ЗХС), холестерину лтопроте'ыв високо'Г щ¡льност¡ (ХС ЛПВЩ) ¡ тригл¡церид¡в (ТГ) визначали на анал¡затор¡ «Huma-reader» («Human», Ымеччина). Вм¡ст холестерину в склад¡ лтопротеТнт низько''' щ¡льност¡ (ХС ЛПНЩ) обчислювали за формулою W.T. Friedewald:
ХС ЛПНЩ = ЗХС - (ХС ЛПВЩ + ТГ/2,22).
Kонцентрац¡ю холестерину в склад¡ лтопротеТ-н¡в дуже низько''' щ¡льност¡ (ХС ЛПДНЩ) визначали за сптвщношенням ТГ/2,22.
Oц¡нку ртня 1Р проводили за допомогою структурно''' математично''' модел¡ на п¡дстав¡ визначення концентрацй глюкози у плазм¡ та ¡нсул¡ну натще -HOMA (homeostasis model assesment) ¡з визначен-ням ¡ндексу HOMA-IR за формулою:
HOMA-IR = ¡мунореактивний ¡нсул¡н (мкОД/мл) х х глюкоза плазми натще / 22,5.
Концентрацй прозапального цитокшу ЧНП-а визначали ¡муноферментним методом ¡з викори-станням комерц¡йних тест-систем «Проте'новий контур» (Рос¡я). В¡дб¡р кров¡ для дослщження (5 мл) проводили зранку, натще. Плазму кров¡ збер¡гали за температури -20°С. Визначення р¡вн¡в дослщжених циток¡н¡в у кожному зразку (пг/мл) проводили одномоментно.
Статистичний аналв виконували за допомогою стандартного пакету програм SPSS версп 20.0 ¡ Microsoft Excel. Ктьккы зм¡ни наведено у вигляд¡ середньо''' величини та и стандартно'' похибки (M±SE), як¡сн¡ - у вигляд¡ %. Для перев¡рки ппоте-зи про нормальний розподт використовували одновиб^ковий тест Kолмогорова-См¡рнова. Для оц¡нки вщмшносп к¡льк¡сних показник¡в використовували однофакторний дисперайний анал¡з (One-Way ANOVA). Для оцшки в¡рог¡дност¡ р¡зниц¡ концентрацй' ЧНП-а мм р¡зними групами використовували апостерюрний критер¡й найменшо''' в^огщноТ рвнищ (Posthoc LSD test). Для аналву як¡сних зм¡нних застосовували критер¡й х2.
Для виявлення зв'язк¡в р¡вня ЧНП-а з рвними показниками проводили кореляцшний анал¡з за П¡рсоном. Встановлення незалежних зв'язкт м¡ж ЧНП-а та рвними параметрами п¡сля корекцп за вком, статтю та ¡ндексом маси тта (1МТ) проводили за допомогою частково''' кореляцп П¡рсона та множинного регресшного анал¡зу. Р¡вень зна-чущосп вважали в¡рог¡дним за p<0,05.
Групи хворих, включен в досл¡дження, були
однотипними за вком та статтю. Найбтьша тривал¡сть ЦД2 була у хворих з НАЖХП з пщвище-ним р¡внем трансам¡наз, що в^огщно вище, н¡ж у контрольн¡й груш та у пац¡eнт¡в з нормальними показниками трансамшаз (р=0,006).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Виявлено, що концентрац¡я ЧНП-а у сироватц кров¡ була вфогщно вищою у хворих основно''' групи портняно з контрольною. У хворих ¡з НАЖХП ¡ нормальним ртнем трансам¡наз р¡вень ЧНП-а був вищим на 45,5% (р=0,01), у пацкнтт ¡з НАЖХП ¡ п¡двищеним ртнем трансам¡наз - на 137,7% (р<0,001) пор¡вняно з контрольною гру-пою, в якш середне значення концентрацй' цитокшу склало 33,45±1,91 пг/мл. Ртень ЧНП-а у хворих на НАЖХП зростав паралельно з пщвищенням концентрацй' трансамшаз (р<0,001; рис.).
200,00-j. 150,00-
u
с
100,00.
с
X т
50,00
I-р<0,001-1
|— р<0,001—[
,—р=0,010—I
Контрольна НАЖХП з НАЖХП з
група нормальними п1двищеними трансам1назами трансамшазами
Рис. PieeHb ЧНП-а в обстежених хворих (M±SE).
ЧНП-а е ключовим чинником у розвитку рвних стадш НАЖХП в орган¡зм¡ людини та експеримен-тальних тварин. Hotamisligil G.S. ¡ сп¡вавт. вперше довели зв'язок м^ експрес¡ею ЧНП-а та 1Р у ж¡нок з ожир¡нням ¡ НАСГ. В¡домо, що жирова тканина е важливим джерелом прозапальних цитокшт, а ЧНП-а ¡ндукуе запалення та 1Р. На моделях експе-риментального ожиршня виявлено п¡двищену експрес¡ю ЧНП-а [13, 14], а блокада гена ЧНП-а приводила до полтшення чутливосп периферич-них тканин до ¡нсулшу [15]. Проте Lucero D. ¡ сп¡в-авт. не виявили рвниф м¡ж концентрац¡ею ЧНП-а у пацкнтт ¡з НАЖХП ¡ контрольною групою [16].
У нашому дослщжены зростання 1Р супровод-жувалося прогресуванням НАЖХП. Середш зна-
MeHHA HOMA-IR Ta ¡HcyflmeMN öyflM bm^mmm y xbo-pMX ¡3 HAWXn (p<0,001). 3HaqeHHa ¡HfleKcy HOMA-IR noHafl 3,0 cB^MMTb npo pe3MCTeHTHkTb flo ¡Hcyfl^y. nofltöH 3MmM öyflo BMABfleHO y 71,4% вмпaflк¡в y KOHTpoflbHrn гpyп¡, y 88,2% ¡ 100% - y rpynax ¡3 HAWXn ¡ HopMa^bHMM ¡ niflBM^eHMM p¡внeм TpaHC-aм¡нaз b^ob^ho (p=0,009). y кoнтpoflbн¡l/l гpyп¡ ¡HfleKC HOMA-IR flopiBH^BaB 4,13±0,31, a y xbopmx ¡3 HA^Xn cпocтep¡гaflocfl B^oriflHe 36mb-weHHA flaHO-ro пoкaзнмкa Ha 43,3% (p=0,003) y гpyп¡ 3 HopMaflb-hmm ¡ Ha 79,1% (p<0,001) y гpyп¡ 3 mflBM^eHMM pteHeM тpaнcaм¡нaз (Taöfl. 1). B^oriflHe 36mbweHHA IP B^öyBaflocb y xbopmx ¡3 HAWXn пapafleflbнo 3 mfl-BM^eHHAM pteHA пeц¡нкoвмx ^epMeHTte (p=0,016). Bmkt HHn-a b oflHOBMM^HOMy кope^ац¡мнoмy aHa-fl^ He 3a^e»aB b^ Bky, cтaт¡ Ta IMT. B^o^hm! зв'flзoк cepeflHboi cMflM mcfla кopeкц¡í BMABfleHO y xbopmx K0Hтp0flbH0Í гpyпм (r=0,597, p=0,002) Ta y пaц¡eнт¡в ¡3 HAWXn ¡3 mflBM^eHMM p¡внeм TpaHc-aм¡нaз (r=0,566, p=0,006; Taöfl. 2). y xbopmx ¡3 Hop-Ma^bHMM p¡внeм пeц¡нкoвмx ^epMemiB mm pteHeM HHn-a Ta IP BMABfleHO c^aö^i/i зв'aзoк (r=0,443, p=0,013).
y fle^MX flocfl^weHHax He BMABflAflM rape-
^^¡1^0™ зв'aзкy mm IP ¡ cMpoBaTraBMM p¡внeм HHn-a [17], a flkyBaHHA aнтaгoн¡cтoм ¡ aHTM-HHn-a aHTMTmaMM He пpмв0flмfl0 flo пofl¡пweннfl MyTflMBocn пepм$epмцнмx ткaнмн flo ¡Hcyflmy [18, 19].
OflHy 3 кflroцoвмx pofleii y po3BM^y ^.^^BaHo!' HHn-a IP B^Tpae a^MBa^a JNK1 (c-Jun aminotermi-nal kinase). Hirosumi J. ¡ cmBaBT. впepme пpofleмoн-crpyBaflM Ha eкcпepммeнтaflbнмx MOfleflax ¡Hfly^Ba-нoгo fl^TO^ Ta reHeTMMHO fleтepм¡нoвaнoгo (ob/ob) owMprnHA mABM^eHHA aктмвнocт¡ JNK1 y пeц¡нц¡, m'a3obü ¡ »MpoBü ткaнмнax. Bflo^fla reha JNK1 пpм-BOflMfla flo 3MeHweHHA o^mp^ha, 3HM^eHHfl m^MN, pteHA pe3McTMHy Ta IP, mflBM^eHHfl cмpoвaткoвoгo piBHA aflмпoнeктмнy Ha oöox eкcпepммeнтaflbнмx MOfleflax owMprnHA. O6po6кa ^flbTypM гeпaтoцмт¡в HHn-a пpмзв0flмflа flo poзвмткy b hmx IP, ^a Htee-fl^Baflaca rncfla BBefleHHA ¡нг¡6¡тopy JNK1. JNK1 ¡h-flyкye IP wflAXOM ^.abm^ho^ ^oc^opMflroBaHHA 3aflMW^ cepMHy y пofloweнн¡ 307 y cyöcrpaT ¡Hcy-flmoBoro peцeптopa - IRS1, tmm caMMM öflo^^MM loro ö^flomHy aктмвн¡cтb [20].
Ihwmm пocepeflнмкoм b ^.^OBa^i HHn-a IP e IKK-ß [21], ^a e crpy^ypHoro cy6oflмнмцero IkB к¡нaзм (IKK) - ^epMeHTy, raTaflteye ^oc^opM-
AHTponoMeTpMMHi, KnmiHHi Ta na6opaToprn noK33HMKM b o6cremeHMX (M±SE)
Ta6nuu,a 1
noKa3HMK KoHTponb (n=28) P, P2 HAWXn i3 piBHeM TpaHcaMiHa3 P3 p
HopManbHMM (n=34) niflBM^eHMM (n=26)
TpMBafljcrb Ufl, po^ 4,93±0,64 0,743 0,003 5,18±0,42 7,38±0,61 0,005 0,005
IMT, ^/M2 30,33±0,55 0,001 <0,001 34,87±0,80 38,69±1,40 0,005 <0,001
AnT, Ofl/fl 25,52±1,38 0,278 <0,001 28,33±1,26 62,96±2,88 <0,001 <0,001
ACT, Ofl/fl 25,44±1,17 0,680 <0,001 26,41±1,07 55,8±2,73 <0,001 <0,001
IHcyfljH, m^A/MA 12,08±0,85 0,013 <0,001 16,07±1,02 20,64±1,53 0,006 <0,001
Гflroкoзa, MMOflb/fl 7,83±0,26 - - 8,52±0,45 8,23±0,43 - 0,490
HOMA-IR 4,13±0,31 0,003 <0,001 5,92±0,41 7,4±0,52 0,016 <0,001
3XC, MMOflb/fl 5,72±0,10 0,124 <0,001 6,02±0,15 6,54±0,14 0,010 0,001
Tr, MMOflb/fl 1,94±0,06 0,033 <0,001 2,4±0,14 2,98±0,22 0,010 <0,001
nnflH^, MMOflb/fl 0,87±0,02 0,080 <0,001 1,04±0,06 1,34±0,10 0,004 <0,001
nnB^, MMOflb/fl 1,67±0,04 0,117 <0,001 1,54±0,05 1,32±0,07 0,012 0,001
nnH^, MMOflb/fl 3,22±0,12 0,318 <0,001 3,4±0,13 4,03±0,13 0,001 <0,001
npuMimKa: p - ou,iHKa eipoiidHocmi pi3HUW Mix ipynaMu, po3paxoeaHa 3 euKopucmaHHHM odHotyaKmopHoio ducnepciÜHoeo aHani3y (ANOVA; p13 - dna nonapHux nopieHRHb euKopucmaHo anocmepiopHuü mecm (PosthocLSDtest); p1 - pi3Huw Mix KoHmponbHoK zpynoK ma HAMXn i3 HopManbHuM pieHeM mpaHcaMiHa3; p2 - pi3Huw Mix KoHmponbHoK) zpynoK ma HAMXn i3 nideu^eHuM pieHeM mpaHca-MiHa3; p3 - pi3Huw Mix HAMXn 3 HopManbHuMu ma nideu^eHuMu pieHHMu mpaHcaMiHa3.
лювання ¡нпбггорних протешт kB. Ядерний чин-ник kB (NF-kB) у неактивному стану локал¡зований у цитоплазму перебувае в комплекс¡ з ¡нпбп"орни-ми проте'нами kB (IkB), переважно 1кВа. У резуль-тaт¡ фосфорилювання 1кВа чинник транскрипцп NF-kB вивтьняеться з¡ зв'язку з 1кВ, м^руе в ядро кл¡тини та стимулюе транскрипщю багатьох про-запальних гешв, що кодують синтез aдипок¡н¡в ¡ циток¡н¡в (1Л-6, ЧНП-а) [22], ¡ порушуе трaнсдукц¡ю ¡нсул¡нового сигналу шляхом фосфорилювання залишкт серину в IRS-1 [23]. На трансгенних мишачих моделях безперервна експрест IKK-ß на низькому ртш в гепатоцитах призводила до активацп NF-kB ¡з подальшим розвитком пом¡рно виражено''' IP [24]. У хворих на ЦД2 блокування високими дозами астрину (7 г) IKK-ß полшшувало чутлив¡сть периферичних тканин до ¡нсулшу [25].
Ожиршня у людей ¡ тварин характеризуеться пщвищеною експрес¡ею в оргaнaх-м¡шенях ¡ сировaтц¡ концентрацй' ЧНП-а. Dandona P. ¡ сп¡вaвт. в¡дзнaчили в¡рог¡дно вищий ртень ЧНП-а у па-щентт з ожир¡нням (IMT=35,7±5,6 кг/м2) портняно з особами з нормальною вагою (IMT=24,0±3,0 кг/м2). У пaц¡ент¡в з ожиршням зниження IMT до 31,3± ±4,9 кг/м2 (р<0,0001) супроводжувалося в^огщним зменшенням р¡вня ЧНП-а на 25% (р=0,002) [26]. 1нша група авторш [27] продемонструвала зниження на
40% експресй' ЧНП-а у жировш тканин п¡сля змен-шення маси тта. В обох досл¡дженнях зниження ртня ЧНП-а приводило до пол¡пшення чутливосп периферичних тканин до ¡нсул¡ну.
За нашими даними, серед обстежених спо-стер^алося в¡рог¡дне зб¡льшення поширеност¡ ожиршня. У контрольнш груп¡ його виявлено у 53,6% випадкт, серед хворих ¡з НАЖХП ¡ нормальними ртнем трaнсaм¡нaз - у 91,2%, а з пщ-вищеним - у 96,1% (р<0,001). В¡дзнaчено в^огщне зростання середнього значення IMT паралельно з прогресуванням НАЖХП. У контрольнш груп IMT становив 30,33±0,55 кг/м2, що в^огщно нижче на 14,9% ¡ 27,6% в¡дпов¡дно, н¡ж у хворих на НАЖХП ¡з нормальним (р=0,001) ¡ п¡двищеним (р<0,001) рт-нями трaнсaм¡нaз. В ус¡х групах обстежених виявлено прямий статистично в^огщний слабкий зв'язок мм ртнем ЧНП-а та IMT (табл. 2).
Множинний покроковий регрес¡йний aнaл¡з продемонстрував, що ожиршня та IP е незалежни-ми предикторами пщвищення ртня ЧНП-а в ус¡х групах хворих (табл. 3). У контрольнш груп було побудовано 2 регресшн модел¡ для передбачення концентрацй' циток¡ну, згщно з якими незалежними детерм¡нaнтaми, асоцшованими з р¡внем ЧНП-а, були IMT та ¡нсул¡нем¡я (скоригований R2=0,380), а також НОМА-IR (скоригований R2=0,462).
Результат« кореляц1йного анал1зу р1вня ЧНП-а з антропометричними, кл1н1чними та лабораторними показниками
Таблиця 2
Показник Контроль НАЖХП ¡з нормальним р1внем трансамшаз НАЖХП ¡з шдвищеним рiвнем трансамшаз
Вт -0,187 (0,340) -0,062 (0,727) - 0,220 (0,280) -
Стать -0,131 (0,505) 0,004 (0,982) - -0,093 (0,650) -
IMT 0,462 (0,013)* 0,474 (0,005)* 0,455 (0,019)*
Tривaл¡сть ЦД -0,010 (0,962) 0,022 (0,917) -0,013 (0,940) 0,050 (0,790) 0,006 (0,978) -0,125 (0,569)
АЛT -0,029 (0,883) 0,057 (0,790) -0,143 (0,420) 0,041 (0,827) 0,513 (0,007)* 0,418 (0,047)*
ACT -0,280 (0,150) -0,067 (0,754) -0,055 (0,757) 0,039 (0,835) 0,506 (0,008)* 0,428 (0,042)*
!нсулш 0,390 (0,040)* 0,502 (0,012)* 0,400 (0,019)* 0,460 (0,009)* 0,407 (0,039)* 0,528 (0,010)*
HOMA-IR 0,457 (0,015)* 0,597 (0,002)* 0,501 (0,003)* 0,443 (0,013)* 0,552 (0,003)* 0,566 (0,006)*
ЗХС 0,261 (0,180) 0,333 (0,112) 0,026 (0,883) 0,232 (0,209) 0,296 (0,142) 0,206 (0,346)
Tr 0,157 (0,424) 0,281 (0,183) 0,434 (0,010)* 0,528 (0,002)* 0,312 (0,120) 0,312 (0,147)
ЛПВЩ 0,208 (0,289) -0,003 (0,989) -0,401 (0,019)* -0,351 (0,053) -0,210 (0,304) -0,104 (0,637)
ЛПНЩ 0,024 (0,902) 0,148 (0,490) 0,099 (0,577) 0,269 (0,143) 0,223 (0,273) 0,203 (0,352)
Прим1тка: данi наведено у вигляд'1 r (p); * - статистично eipoiidnuü кореляцшний зв'язок.
У груп хворих ¡з НАЖХП ¡ нормальним р¡внем трaнсaм¡нaз було побудовано 3 регресшы модел¡ для передбачення концентрацй' ЧНП-а, згщно з якими и предикторами, кр¡м ожир¡ння та IP, е ри
вень Tr ¡ ЛПВЩ. Було побудовано таю модели HOMA-IR ¡ ЛПВЩ (скоригований R2=0,339); HOMA-IR, IMT ¡ Tr (скоригований R2=0,453); IMT ¡ Tr (скоригований R2=0,399; див. табл. 3).
Даш покрокового множинного регрессного аналiзу з використанням як залежноТ змшноТ сироваткового рiвня ЧНП-а
Таблиця3
Модель
Коефщкнт регресп
SE
Beta
Контроль
Модель 1 (скоригований R2=0,462)
Константа
IMT
HOMA-IR
-35,827 1,875 3,098
15,819 0,493 0,868
0,551 0,516
0,001 0,002
Mодель 2 (скоригований R2=0,380)
Константа -34,564 17,217
IMT 1,864 0,530 0,547 0,002
Ысулшемт 0,975 0,349 0,436 0,010
НАЖХП ¡з нормальним ртнем трaнсaм¡нaз
Mодель 1 (скоригований R2=0,339)
Константа 57,797 12,767
HOMA-IR 3,087 0,934 0,470 0,002
ЛПВЩ -17,741 7,004 -0,360 0,017
Модель 2 (скоригований R2=0,453)
Константа
HOMA-IR
IMT
Tr
-28,932 1,859 1,396 7,455
16,931 0,923 0,464 2,593
0,283 0,409 0,385
0,053 0,005 0,007
Mодель 3 (скоригований R2=0,399)
Константа -31,929 17,678
IMT 1,698 0,460 0,498 0,001
Tr 8,894 2,613 0,460 0,002
НАЖХП з пщвищеним ртнем трaнсaм¡нaз
Mодель 1 (скоригований R2=0,466)
Константа -41,313 26,274
HOMA-IR 6,755 1,991 0,499 0,002
AЛT 1,125 0,363 0,455 0,005
Модель 2 (скоригований R2=0,375)
Константа
HOMA-IR
IMT
-38,014 6,454 1,803
32,981 2,189 0,821
0,477 0,355
0,007 0,038
Mодель 3 (скоригований R2=0,439)
Константа -86,002 36,318
AЛT 0,795 0,405 0,322 0,063
Iнсул¡нем¡я 1,917 0,712 0,412 0,013
IMT 1,936 0,832 0,381 0,030
Mодель 4 (скоригований R2=0,366)
Константа -14,650 25,075
HOMA-IR 5,782 2,298 0,427 0,019
АСГ 0,931 0,442 0,358 0,046
Примтка: SE- стандартна похибка коеф^ентарегреси;R2 - кoефiцieнт детерм'шаци.
У rpyni хворих ¡з НАЖХП i нормальним ртнем трансамшаз виявлено прямий в¡pог¡дний слабкий коpеляц¡йний зв'язок мм p¡внями ТГ i ЧНП-а (r=0,434, p=0,010) ¡ зворотний - з ЛПВЩ (r=-0,401, p=0,019). Пкля корекцп за в¡ком, статтю та 1МТ зв'язок збеp¡гався лише для ТГ (r=0,528, p=0,002).
Досл¡дження лтщного пpоф¡лю продемонст-рувало певн¡ особливосп (див. табл. 1). Дислтще-м^ виявлено в yс¡х групах. Спостеркалося зрос-тання p¡вня ЗХС (р<0,001), ТГ (р<0,001), ЛПДНЩ (р<0,001), ЛПНЩ (р<0,001) ¡ зниження ЛПВЩ (р=0,001) у пац¡eнт¡в паралельно з розвитком НАЖХП. Макси-мальне середне значення p¡вня л¡п¡д¡в виявлено у груп з НАЖХП ¡ п¡двищеним ркнем тpансам¡наз. Ц¡ законом¡pност¡ вказують на роль дислтщемп як провокуючого чинника прогресування неалкогольного стеатозу печшки, що призводить до переван-таження «жиром» гепатоцитк.
ЧНП-а в¡д¡гpaе важливу роль у прогресуванн НАЖХП. Вважаеться, що пщвищений синтез да-ного цитокшу провокуе розвиток у гепатоцитах, перевантажених жирними кислотами, перекис-ного окислення лтщк, aктивaц¡ю реактивних форм кисню ¡, як нaсл¡док, розвиток запалення, некрозу та ф^розу в паренхЫ печ¡нки.
Зменшення запально-некротичних змш ¡ зони ф¡бpозy спостеp¡гaлось у мишей з експеримен-тальним НАСГ пкля терапп aнтaгон¡стом ЧНП-а талщомщом [29] та aнти-ЧНП-а-aнтит¡лaми [30]. У пацкнтк ¡з НАСГ продемонстровано позитивну кореля^ю м¡ж ступенем ф¡бpозy печшки та цир-кулюючим p¡внем ЧНП-а [31]. В ¡ншому дослщ-женн експpес¡я ЧНП-а в печ¡нц¡ та жировш ткaнин¡ у хворих ¡з НАСГ з¡ значним ф¡бpозом була в^о-г¡дно вищою поp¡вняно з тими, в кого фкроз був вщсутшй або незначно виражений [32]. Крм того, л¡кyвaння пентоксиф¡л¡ном (¡нпб^ор ЧНП-а) приводило до зниження ркня aм¡нотpaнсфеpaз у сиpовaтц¡ кpов¡ та справляло гепатопротекторний ефект у пацкнтк ¡з НАСГ [32].
За даними кореляцшного та множинного регресшного aнaл¡зy, тpaнсaм¡нaзи е незалежними предикторами пщвищеного p¡вня ЧНП-а лише у груп пaц¡ент¡в ¡з НАЖХП ¡ п¡двищеним p¡внем печ¡нкових феpмент¡в. Ми виявили незалежний вщ в¡кy, стал та 1МТ прямий в¡pог¡дний слабкий зв'язок мм p¡внями ЧНП-а та АЛТ (r=0,418, p=0,047) й АСТ (r=0,428, p=0,042). Множинна покрокова лшмна pегpес¡я продемонструвала, що вм¡ст АЛТ (скоригований R2=0,466) ¡ АСТ (скоригований R2=0,366) е незалежними в¡д HOMA-IR предикторами змш ркня ЧНП-а.
BMCHOBKM
1. y xbopmx Ha Ufl2 ¡3 nporpecyBaHH^M HAWXn cnocTepiraeTbca rnflBM^eHHfl pkHfl HHn-a. y xbo-
pmx ¡3 HA^Xn ¡ HopMaflbHMM p¡внeм тpaнcaм¡нaз
P¡вeнb HHn-a bm^mm Ha 45,5% (p=0,010), y na^eHTm ¡3 mflBM^eHMM p¡внeм - Ha 137,7% (p<0,001) пopkнflнo 3 KOHTpoflbHoro rpynoro.
2. He3a^e»HMMM fleTepMkaHTaMM, aco^fioBaHMMM 3 HHn-a, e o^MpkHA Ta IP. y xbopmx ¡3 HAWXn ¡ HopMa^bHMM p¡внeм TpaHcaMma3 flOflaTKOBO B^HaqaeTbca aco^aTMBHMM 3B'fl3OK ¡3 pkHAMM
Tr ¡ ^nB^, ^o cB^MMTb npo MO^flMBy poflb HHn-a y po3BMTKy 1цмcfl¡п¡1цeмN Ta nporpecy-вaнн¡ aTepocK^epo3y.
3. y rpym xbopmx ¡3 HA^Xn ¡ njflBM^eHMM p¡внeм тpaнcaм¡нaз He3afle^HO в¡fl ¡hwmx MeTa6oflN-hmx пapaмeтp¡в A^T Ta ACT aco^i/iOBaHO 3 кoнцeнтpaц¡ero HHn-a.
fllTEPATYPA
1. Angulo P. Nonalcoholic fatty liver disease // New England Journal of Medicine. - 2002. - Vol. 346. -P. 1221-1231.
2. BodHap n.M., Muxanb^uuiuH r.n., Ko6unaK H.M. HeaflKoroflbHa WMpoBa XBopo6a neqmKM y xbopmx Ha цyкpoвмм fl^eT TMny 2: naToreHe3, A^mocm^ Ta fl^BaHHA (fleK^fl) // EHflOKpMHOflork. - 2012. - T.17, № 1. - C. 94-101.
3. flpariKUHa O.M., CMupuH B.M., MeaoiKUH B.T. naToreHe3, fleqeHMe m snMfleMMOflorMfl HAWBn - mto HOBoro? 3nMfleMMOflorMfl b poccmm // PMW. - 2011. - № 28. -C. 1717-1722.
4. Blachier M., Leleu H., Peck-Radosavljevic M. The burden of liver disease in Europe: a review of available epidemiological data // J. Hepatol. - 2013. - Vol. 58, № 3. - P. 593-608.
5. Ba6aK O.A., KonecHuKoea E.B. naToreHeTMqecKMe MexaHM3Mbi ^opMMpoBaHMfl HeaflKoroflbHoM WMpo-bom 6ofle3HM neqeHM: $OKyc Ha KflMHMqecKoe npM-MeHeHMe afleMeTMOHMHa // CyqacHa racTpoeHTepo-flork. - 2011. - № 3 (59). - C. 56-63.
6. B3aeM03e'a30K HeaflKoroflbHoi' WMpoBoT xbopo6m ne-qmKM Ta po3BMTKy cyflMHHMX ycKflaflHeHb y xbopmx Ha цyкpoвмм fl^eT 2 TMny, тepaпeвтммн¡ mflxoflM (orflflfl fl¡тepaтypм) / KpaBqyH H.O., noflTopaK B.B., 3eMflflH^MHa O.B. Ta ¡h. // npo6fleMM eHflOKpMHHOi naTOfloni'. - 2011. - № 1. - C. 67-75.
7. Bo6poHHuKoea H.P., Mypaeneea A.K. OaKTopb npor-peccMpoBaHMfl MeTa6oflMMecKMX HapyweHMM b ne^eHM y пaцмeнтoв c coqeTaHHbM TeqeHMeM He-aflKoroflbHoM ^MpoBoM 6ofle3HM пeцeнм m caxap-Horo flMa6eTa 2 тмпa // EHflOKpMHOflork. - 2013. - T.18, № 1. - C. 54-58.
8. £ni3apoea T.O., Ky3Heuoea fl.B. Koнцeнтpaцm пpoзa-пaflbнмx цмтoк¡н¡в y cмpoвaтц¡ кpoв¡ xbopmx Ha Heafl-KoroflMM cтeaтoreпaтмт // iMyHOflorm Ta afleproflorm: HayKa ¡ пpaктмкa. - 2010. - № 3-4. - C. 49-53.
9. Tilg H., Diehl A.M. Cytokines in alcoholic and nonalcoholic steatohepatitis. // N. Engl. J. Med. - 2000. -Vol. 343. - P. 1467-1476.
10. Tartaglia L.A., Goeddel D.V. Two TNF receptors. // Immunol. Today. - 1992. - Vol. 13. - P. 151-153.
11. Uysal K.T., Wiesbrock S.M., Marino M.W. et al. Protection from obesity-induced insulin resistance in mice lacking TNF-alpha function // Nature. - 1997. - Vol. 389.
- P. 610-614.
12. Chalasani N., Younossi Z., Lavine J.E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association // Hepatology. - 2012. - Vol. 55, № 6. -P. 2005-2023.
13. Hotamisligil G.S., Shargill N.S., Spiegelman B.M. Adipose expression of tumor necrosis factor-alpha: direct role in obesity-linked insulin resistance // Science. - 1993.
- Vol. 259. - P. 87-91.
14. Tilg H., Hotamisligil G.S. Nonalcoholic fatty liver disease: Cytokine-adipokine interplay and regulation of insulin resistance // Gastroenterology. - 2006. - Vol. 131. -P. 934-945.
15. Uysal K.T., Wiesbrock S.M., Marino M.W. et al. Protection from obesity-induced insulin resistance in mice lacking TNF-alpha function // Nature. - 1997. - Vol. 389. -P. 610-614.
16. Lucero D., Zago V., Lopez G.I. et al. Pro-inflammatory and atherogenic circulating factors in non-alcoholic fatty liver disease associated to metabolic syndrome // Clin. Chim. Acta. - 2011. - Vol. 412. - P. 143-147.
17. Bruun J.M., Verdich C., Toubro S. et al. Association between measures of insulin sensitivity and circulating levels of interleukin-8, interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha. Effect of weight loss in obese men // Eur. J. Endocrinol. - 2003. - Vol. 148. - P. 535-542
18. Ofei F., Hurel S., Newkirk J. et al. Effects of an engineered human anti-TNF-alpha antibody (CDP571) on insulin sensitivity and glycemic control in patients with NIDDM. // Diabetes. - 1996. - Vol. 45. - P. 881-885.
19. Bernstein L.E., Berry J., Kim S. et al. Effects of etanercept in patients with the metabolic syndrome // Arch. Intern. Med. - 2006. - Vol. 166. - P. 902-908.
20. HirosumiJ., Tuncman G., Chang L. et. al. A central role for JNK in obesity and insulin resistance // Nature. - 2002.
- Vol. 21, № 420. - P. 333-336.
21. Yuan M., Konstantopoulos N., Lee J. et al. Reversal of obesity- and diet-induced insulin resistance with salicylates or targeted disruption of Ikk-ß // Science. -2001. - Vol. 293. - P. 1673-1677.
22. Shoelson S.E., Lee J., Yuan M. Inflammation and the IKK- p /I-kB/NF-kB axis in obesity- and diet-induced insulin resistance // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. -2003. - Vol. 27. - P. 49-52.
23. Gao Z., Hwang D., Bataille F. et al. Serine phosphorylation of insulin receptor substrate 1 by inhibitor kB kinase complex // J. Biol. Chem. - 2002. - Vol. 277. -P. 48115-48121.
24. Cai D., Yuan M., Frantz D.F. et al. Local and systemic insulin resistance resulting from hepatic activation of IKK- p and NF-kB // Nat. Med. - 2005. - Vol. 11. -P. 183-190.
25. Hundal R.S., Petersen K.F., Mayerson A.B. et al. Mechanism by which high-dose aspirin improves glucose metabolism in type 2 diabetes // J. Clin. Invest. - 2002. - Vol. 109. - P. 1321-1326.
26. Dandona P., Weinstock R., Thusu K. et al. Tumor necrosis factor-alpha in sera of obese patients: fall with weight loss // J. Clin Endocrinol. Metab. - 1998. - Vol. 83. -P. 2907-2910.
27. Kern P.A., Saghizadeh M., Ong J.M. et al. The expression of tumor necrosis factor in human adipose tissue. Regulation by obesity, weight loss, and relationship to lipoprotein lipase // J. Clin. Invest. - 1995. - Vol. 95. -P. 2111-2119.
28. Pinto L.F., Compri C.M., Fornari J.V. et al. The immuno-suppressant drug, thalidomide, improves hepatic alterations induced by a high-fat diet in mice // Liver Int. - 2010. - Vol. 30. - P. 603-610.
29. Koca S.S., Bahcecioglu I.H., Poyrazoglu O.K. et al. The treatment with antibody of TNF-alpha reduces the inflammation, necrosis and fibrosis in the non-alcoholic steatohepatitis induced by methionine- and choline-deficient diet // Inflammation. - 2008. - Vol. 31. -P. 91-98.
30. Lesmana C.R., Hasan I., Budihusodo U. et al. Diagnostic value of a group of biochemical markers of liver fibrosis in patients with non-alcoholic steatohepatitis // J. Dig. Dis. - 2009. - Vol. 10. - P. 201-206.
31. Crespo J., Cayon A., Fernandez-Gil P. et al. Gene expression of tumor necrosis factor alpha and TNF-receptors, p55 and p75, in nonalcoholic steatohepatitis patients // Hepatology. - 2001. - Vol. 34. -P. 1158-1163.
32. Lee Y.M., Sutedja D.S., Wai C.T. et al. A randomized controlled pilot study of Pentoxifylline in patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH) // Hepatol. Int. - 2008. - № 2. - P. 196-201.
РЕЗЮМЕ
Уровень фактора некроза опухолей а и его корреляционные взаимосвязи у больных сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени Г.П. Михальчишин, П.Н. Боднар, H.H. Кобыляк
В статье рассмотрены изменения уровня сывороточного ФНО-а и определены его ассоциативные связи с антропометрическими данными и метаболическим профилем у больных СД 2-го типа в зависимости от наличия НАЖБП. У больных с НАЖБП и нормальным уровнем трансаминаз уровень ФНО-а был выше на 45,5% (р=0,01), у пациентов с НАЖБП и повышенным уровнем трансаминаз - на 137,7% (р<0,001) по сравнению с контрольной группой (33,45±1,91 пг/мл). В корреляционно-регрессионном анализе независимыми детерминантами, ассоциированными с ФНО-а, были ожирение и ИР во всех группах. У больных с НАЖБП и нормальным уровнем трансаминаз по сравнению с контрольной группой отмечена ассоциативная связь с уровнем ТГ и ЛПВП, а в группе с повышенным уровнем - с АЛТ и АСТ.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, неалкогольная жировая болезнь печени, ФНО-а, инсулинорезистентность, ожирение.
SUMMARY
Level of TNF-a and its correlations in patients with type 2 diabetes with nonalcoholic fatty liver disease
G. Mykhalchyshyn, P. Bodnar, N. Kobyliak
The article describes changes in serum levels of TNF-a and defines its associative relationships with anthropometric parameters and metabolic profile in patients with type 2 diabetes based on the presence NAFLD. According to our results the concentration of TNF-a in serum was statistically significantly higher in patients with NAFLD compared with the control group. In patients with NAFLD and normal transaminase levels TNF-a was higher on 45.5% (p=0,01) and 137,7% respectively (p<0,001) in patients with elevated transaminases compared to control group, in which the average cytokine serum concentration was 33,45±1,91 pg/ml. In all groups independent determinants associated with TNF-a in regression analysis were obesity and IR. In patients with NAFLD and normal range of liver enzymes compared to the control group showed an association with HDL-C and TG levels, and in the group with elevated transaminases also with ALT and AST.
Key words: type 2 diabetes, nonalcoholic fatty liver disease, TNF-a, insulin resistance, obesity.
Дата надходження до редакцп 21.01.2014 p.
