CC BY
19
производства с учетом наличия неупорядоченного и независящего от человека природно-климатического и лесоводственно-биологического явления - ветровалов леса. Исходя из данной концепции, предложено проведение научно обоснованного районирования региона по степени ветровалоопасности и особенностям природы их возникновения и выявления.
Ключевые слова: ветровалы леса, стихийные явления, районирование по ветро-валоопасности.
Kalutsky I.F. Forestry-ecological sense of deadfalls and methodology of its knowledge
The cases of considerable forest deadfalls which have taken place in the Ukrainian Carpathians and other countries of the Western Europe are analyzed in the historical aspect. Deadfalls are negatively reflected not just on forest production, but on the social forest function. The concept of necessity of forestry production organization is formulated. With the consideration of disordered and independent from a human being natural-climate and forestry-biological phenomenon availability - it's forest deadfall. Due to the given concept the carrying out of scientific based region zoning along with the signs of deadfall danger degree and nature peculiarities of its rising and disclosure.
Keywords: forest deadfall, natural disaster, zoning due to the deadfall danger.
УДК 502.757+581.52 Проф. П.С. Гнат1в, д-р б1ол. наук - Льв1вський НАУ;
проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
УРБАШЗАЦШШ ПРОЦЕСИ: СУТЬ ЯВИЩА I НАСЛ1ДКИ ДЛЯ Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В ЛЬВ1ВЩИНИ
Проаналiзовано шдходи до трактування урбашзаци i сучасш тенденци и роз-витку. Розкрито взаемозв'язки трансформацшних, еколопчних i сощальних процешв на прикладi прсько! частини Львiвщини.
Ключовг слова: урбашзащя, руралiзацiя, екосистема, природне довкшля.
Вступ. Урбашзацшш процеси у свт лежать у площиш наукового 1 практичного защкавлення у зв'язку з 1хшм масштабним 1 глибоким впливом на стан довкшля 1 природних ресуршв планети [13, 8, 9]. Урбашзащя е прь оритетним напрямом цивЫзацшного розвитку - сталого, екобезпечного, ре-сурсозбалансованого. Явище урбашзаци - системне.
Системою у нашому трактуванш [1] е цЫсна множина природно або штучно взаемопов'язаних елеменпв, яка у взаемодп з навколишшм середови-щем поводиться як особлива (емерджентна) еднють, е елементом у систем! вищого порядку, а елементи системи своею чергою е системами нижчого р1в-ня. Системний шдхщ полягае в тому, що будь-який малий чи великий, склад-ний чи простий об'ект потр1бно розглядати як вщносно самостшну, стшку систему з1 сво1ми особливостями складу, оргашзаци, функцюнування та ево-люци в оточенш шших систем, як формують 11 зовшшне середовище та впливають на внутршне [1].
Аналiз дослiджень та виклад основного матерiалу. Виникаючи як первюш елементарш геосощальш явища, перш1 урбашстичш утвори -стшбища прадавшх людей, поселення, згодом хутори й села, еволюцшно формувалися як самодостатш в сощально-економ1чному плаш шмейш, ро-динш або племшш територ1альш системи. Вони могли довол1 тривал1 перь
оди самостшно iснувати завдяки використанню невичерпних бютичних ре-сурсiв первинних природних екосистем, пдро- й вiтроенергетичного потенщ-алу ландшафпв, а згодом i привласненню територш, об'eктiв та ресурсiв.
За збшьшення чисельностi населення швидко зростала нестача нату-ральних харчових продуклв, що призвело до перетворення екосистем - ни-щення лiсiв, стетв i розорювання придатних земель [3]. Це спричинило ство-рення i розростання рiзноl величини сiльськогосподарських екосистем [2, 3]. Им'1, родини, племена, а загалом сощум, який розвиваеться, використовуючи бютичний, енергетичний i просторовий ресурси, з плином часу захоплюе i змiнюе як зовшшне, так i внутрiшне середовище екологiчних систем. Шдпо-рядкування у такий споиб ландшафтних екосистем соцiальним iнтересам оз-начае захоплення вшьно1 самодостатньо1 та самооргашзовано! екосистеми ш-шою та утворення яюсно ново1 сутностi - соцюеколопчно! системи. Стаючи iерархiчно вищою, соцiоекосистема мiстить у своему складi вже як структур-но-функцiональний елемент первинну природну пiдсистему.
У нашому розумiннi [1, 2] територiальна сшьська (хутiрська) лан-дшафтна екосистема - це функщональна сукупнiсть природних та антропо-хорних (здебiльшого культурних) живих компоненпв (окрiм людини сощаль-но1), освоених для агрокультури Грунпв, яю перебувають у пiдтримуванiй штучно речовинно-енергетичнш взаемозалежносп, а також неживих природних i рукотворних (технiчних споруд, комушкацш i помешкань) елементiв ландшафту у навколишньому природному середовищi.
За поступового збшьшення продуктивной! працi й активiзацil ос-воення речовинно-енергетичних ресуршв, нагромадження матерiальних над-лишкiв у соцiумi виникае обмш, згодом - торпвля i конкуренцiя. Тому сшьсью соцiоекосистеми проявляють тенденцiю до територiального розши-рення, поступово втрачають самодостатнють. Концентрацiя населення вщбу-ваеться не лише за бютичними чинниками (достаток продукпв, народжува-нiсть), а й за сощальними (виробничими, економiчними, культурними тощо). Виникае виробнича спецiалiзацiя, залежшсть вiд ринкiв i суспiльних чинни-кiв. Натомiсть залежнiсть вiд природного середовища послаблюеться (зникае потреба у городах, присадибних дшянках, садах тощо). У надрах соцюеко-системи зароджуеться пiдсистема виробничо-економiчна. Саме вона, спочат-ку наблизившись за потужнiстю ди до соцiуму i природного довкiлля, зумо-вила початок урбашзацп. Зi зростанням економiчноl мотивацп у системi роз-виток вiдбувався у напрямi повного пiдпорядкування та домiнування над природним i соцiальним елементами. Так утворилися мюта - геосоцюсисте-ми, де сконцентроваш трудовi ресурси, сощальш (неприроднi) засоби пере-важно фабрично-промислового виробництва, матерiальнi й культурнi блага i витiснене за 1хш межi с.-г. виробництво. Штучнi агробiоценози задля максимального економiчного зиску змшила суцiльна забудова рiзного функщ-онального призначення i ландшафти зазнають глибокого перетворення. На територп мiст природш екосистеми трансформованi в урбоекосистеми [8-10]. Залежно вiд 11 глибини, урбашстичш екосистеми можуть мiстити як фрагмен-
ти або залишки природних екосистем, так i виключно HOBOCTBopeHi - штучнi елементи у виглядi газонiв, садiв, парюв та iнших насаджень.
Урбанiзацiя екосистем полягае у спричиненiй виробничою дiяльнiстю промисловiй i селiтебнiй трансформацiï ïx внутрiшнього i зовнiшнього природного середовища, яка супроводжуеться поступовою частковою або пов-ною перебудовою структурно-функцiональноï органiзацiï самих екосистем i3 метою замши чи використання людиною корiнноï бiоти й rрунтiв (первинних природних елеменлв) залежно вiд особливостей розвитку мiст. Суть урбо-генноï трансформацп природних ландшафтних екосистем полягае у шдмш ïxнix природних середовищетвiрниx компоненпв антропогенними [1, 2], яку вдаеться описати за допомогою коефiцiентiв трансформацп [9].
Проте в прських районах Львiвщини урбанiстичнi екосистеми е невеликими за площею та й за потужнютю впливу на навколишне природне сере-довище i трансформащю рослинного покриву. Найвагомiшим антропогенним чинником його перетворення на великих прських просторах е створення аг-роекосистем [3]. Тому виникае питання - як аналiзувати причини й наслщки антропогенезу у прськш Львiвщинi, якщо урбанiзацiя, за традицiйним визна-ченням, тут практично давно зупинилася. Що е явище власне урбанiзацiï за сучасними уявленнями?
Найпопуляршшим е шдхщ американського вченого Р. Смiта, який у пращ "Наш дом - планета земля..." [13, 9] описав три стадп урбашзацп. На першш стадп мюта у розумшш автора не вiдрiзнялася вiд сiл. Як для сшьсь-коï, так i для мюь^ форми розселення були властивп тривалий обробiток землi, використання як добрив людських i тваринних екскременпв. Для ви-робництва будували водянi й вiтрянi млини, для транспорту використовували коней та шших тварин, панувала ручна праця. Ця стадiя вiдрiзняеться малою концентрацiею неоргашчних вiдxодiв (скляних, глиняних i металевих), а та-кож вiдсутнiстю забруднення повггря. Величина мiста i кшьюсть населення залежали вiд площ i продуктивносп с.-г. земель. Друга стадiя урбанiзацiï вод-ночас зi збшьшенням концентрацiï населення, пов'язаноï з ростом промисло-вого виробництва, все ж вiдрiзнялася домiнуванням с.-г. (товарного чи тд-собного) виробництва. Природа та довкшля мiста i його ближшх околиць знаходилася ще у стшкш рiвновазi, проте перiодично траплялися спалахи ш-фекцiйниx захворювань. Водночас розпочинаеться помiтне, мiсцями критич-не забруднення вод i повиря. Третя стадiя урбанiзацiï настае з перiодами про-мисловоï i науково-теxнiчноï революцiï (XIX ст.), надае економiчнi i культур-нi переваги мiського способу життя над сшьським, встановлюе стiйке дом^-вання урбанiзованого середовища над природним, вiдрiзняеться трансформа-цiею невеликих урбашзованих територiй у великi - таю, як агломерацп та ко-нурбацп.
Якщо аналiзувати ситуацiю з цих позицш, то абсолютна бiльшiсть на-селених пунктiв Украïнськиx Карпат, зокрема i в прськш частиш Львiвщини, тепер е на першiй стадп урбашзацп. У другу стадт вступили окремi мiста -Турка, Сколе, у третю вщ початку ХХ ст. - мюта Дрогобич i Борислав.
Поверховим е означення I. Дедю [6], яке вказуе, що урбанiзацiя (лат. игЪь - мюький), процес збiльшення чисельносп мiських поселень, властивий 20 ст. Дещо ширше означення е в нових джерелах [11], де урбашзащя - це всесвиньо-юторичний процес тдвищення ролi мiст в розвитку людства, який охоплюе змiни в розмщенш продуктивних сил, передушм в розмщенш насе-лення, його соцiально-професiйнiй, демографiчнiй структурi, способi життя, культурi тощо. Проте в рiзних джерелах [7, 11] знаходимо розвиток цього по-няття. Зокрема звернено увагу на таю явища, як рурбанiзацiя (англ. гигс1 -сшьський, лат. игЫ - мюький) - поширення мюьких форм i умов життя на сшьсью поселення. II розглядають як складову частину процесу урбашзаци в його широкому розумшш. Рурбанiзацiя може супроводжуватися мiграцiею мiського населення в сшьсью поселення, перенесенням в сшьську мюцевють форм господарсько1 дiяльностi, властивих мютам. Залежно вiд рiвня розвитку кра1н цей процес мае виразш вiдмiнностi за своею органiзованiстю, культурою, менталитетом тощо (рис.).
Рис. Нащональш тдходи до урбашзаци лсових екосистем у США (зтва - м. Атланта) i РФ (справа - м. Москва)
Iншi джерела [7, 12] подають такий термш, як руралiзацiя (англ. ги-гс1 - сшьський) - процес, зворотний до урбашзаци - вщтж населення з мют у сшьську мюцевють у зв'язку з попршенням у них економiчноI (передусiм продовольчо1) ситуаци. Руралiзацiю ще розглядають як полиику, спрямовану на зупинку урбашзаци (у кра1нах, що розвиваються) шляхом розвитку сшьсь-ких громад, модершзаци сшьського розселення i пiдйому економiки сшьсько! мiсцевостi. В iншому аспектi руралiзацiею називають заходи щодо включен-ня в мюький ландшафт еколопчних ( естетичних) елементiв сiльського ландшафту - зелених масивiв, вiдкритих просторiв, фауни тощо [7].
Отже, будь-яю поселення виникали iсторично i виникають дотепер у природному довюллг Тому слушно акцентувати, що руралiзацiя - це процес освоення людьми непорушених ландшафпв (екосистем) для життя (мешкан-ня, мисливства, вирощування рослин, тварин, збиральництва, рибальства то-що) i повне або часткове збереження при цьому основних природних функцш первинних екосистем (продукцшно1, бiогеохiмiчноI, середовищетвiрноI, сере-довищестабЫзацшно1, захисно1 та ш.).
Погоджуючись з Т. Нефйодовою [11], пропонуемо розглядати рураль зацiю як початкову стадш процесу урбанiзацiï в широкому розумшш Р. Смь та. Проте маемо визнати, що не всюди ця початкова стадiя переходить у влас-не урбанiзацiю. Це пiдтверджують тенденцп останнix десятилiть у багатьох регюнах Украïни i в Карпатах особливо. Упродовж освоення земель гiрськоï Львiвщини кiлькiсть населення тут до новинього часу лише збiльшувалася. Вiд 1994 р. у Львiвськiй областi почалося його зменшення, яке далi тривае. У прських районах депопулящя почалася дещо ранiше i пов'язана вона iз вiд'емним сальдо мiграцiï. Тенденцп щодо ïx заселеностi полягали у змен-шеннi кiлькостi мешканцiв вщ 1970 р. i дотепер, головно за рахунок депопу-ляцiï сшьсь^ мiсцевостi. Зменшення щiльностi населення, запустшня сiл i xуторiв загалом позитивно позначаеться на чисельност популяцiй багатьох видiв диких тварин [5, 4], супроводжуеться демутацiйними процесами у рос-линному покривi.
За умов знелюднення прсь^ Львiвщини можливi супутнi негативш тенденцiï. У низцi депресивних регюшв Украïни у занедбаних селах i мютах напiвштучнi й штучнi екосистеми стають некерованими, тому небезпечними з огляду на швазп мiкроорганiзмiв, адвентивних (з-помiж iншого й карантин-них) рослини та, навпъ, проникнення небезпечних хижаюв (вовкiв) [4]. Прикладом урбанiстичноï екосистеми, яка перейшла у стадж> дезурбанiзацiï, е територiя, залишених людьми 1986 р. мют Прип'ять i Чорнобиль. Особливу актившсть проявила мюцева, панiвна у корiнниx екосистемах дендрофлора, яка поступово утворюе суцшьний покрив, руйнуе рiзнi наземнi замощення, будинки, формуе притулок для зооценозiв, активно коригуе малий бюгеохь мiчний кругообщ з-помiж iншого радiоiзотопiв, концентруючи у харчових ланцюгах i бiогеоxiмiчниx бар'ерах розшяш вибухом радiонуклiди, нейтралi-затори та детоксиканти.
Висновки. Для урбашзацшних процесiв нашоï доби у селах i мютах прсь^ частини Львiвщини характерний занепад вщдалених поселень, з огляду на швидку депопуляцiю та економiчну м^ащю, активних мешканцiв. Водночас у великих поселеннях, як вигiдно розташованi, тривае тенденщя до ущiльнення забудови, витюнення присадибних продуктивних дiлянок, збiльшення мертвопокривноï площi (замощення, дроги, неугiддя тощо). Цен-три таких поселень набувають суто мюь^ форми планування.
Л1тература
1. Гнапв П.С. Теор1я систем i системний анал1з в екологи : навч. поабн. / П.С. Гнапв, П.Р. Х1р1вський. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2010. - 204 с.
2. Гнапв П.С. Антропогенна трансформащя рослинного покриву в прських районах Льв1вщини / П.С. Гнапв, Б.О. Крок, Г.В. Полив'яна // Промислова боташка: стан та перспек-тиви розвитку : матер. V-ûï М1жнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 105-109.
3. Гнапв П.С. До питання мониторингу Грунтового блоку у трансформованих екосистемах Украïнськиx Карпат / П.С. Гнапв // Вюник Прикарпатського нащонального ушверситету 1м. Василя Стефаника. - Сер.: Бюлопя. - 2008. - Вип. XII. - С. 136-139.
4. Гнапв П.С. Динамжа бютичжй р1зномаштносп та сучасш загрози довкшлю: Украïна i свповий досвщ / П.С. Гнапв // Науков1 пращ Лiсiвничоï академiï наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украïни. - 2008. - Вип. 6. - С. 125-128.
5. Голубець М.А. Концептуальнi засади сталого розвитку прського perioHy / М.А. Голу-бець, П.С. Гнапв, М.П. Козловський та iH. - Львiв : Вид-во "Поллi", 2007. - 288 с.
6. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь / И.И. Дедю. - Кишинев : Гл. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989. - 406 с.
7. Экономический словарь. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ekslovar.ru /slovar/r-/ruralizatsiya. html.
8. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В.А. Кучерявый. - М. : НПО "Информ", 1991. - Ч. I. - 376 с.; Ч. II. - 289 с.
9. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 1999. - 320 с.
10. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 455 с.
11. Нефедова Т.Г. Миграции в сельской местности и агропроизводство в старо освоенной части России / Т.Г. Нефедова. - Ин-т географии РАН. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.migrocenter.ru/science/science019_3.php.
12. Социологический словарь. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.slovari-online.ru/word.
13. Смит Р.Л. Наш дом - планета земля: Полемические очерки по экологии человека / Р. Л. Смит и др. - М. : Изд-во "Мысль", 1982. - 383 с.
Гнатив П.С., Кучерявый В.П. Урбанизационные процессы: сущь-ность явления и последствия для горных ландшафтов Львовщины
Проанализированы подходы к трактовке урбанизации и современные тенденции ее развития. Раскрыты взаимосвязи трансформационных, экологических и социальных процессов на примере горной части Львовщины.
Ключевые слова: урбанизация, рурализация, экосистема, естественная среда.
Hnativ P.S., Kucherjavy V.P. Urbanization processes: essence of the phenomenon and consequence for mountain landscape on Lviv region
Going near interpretation of urbanization and modern tendencies is analysed in development of her understanding. Connection of forms on transformation of landscapes, demographic processes and change of biogeocenotic cover is shown.
Keywords: urbanization, rurbanization, ecosystem, natural environment.
УДК 581.5; 662.613 Проф. В.1. Парпан, д-р б1ол. наук; викл. О.С. Неспляк -
Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника
ПРИНЦИП СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ЕФЕКТИВНИХ КУЛЬТУРФ1ТОЦЕНОЗ1В НА ЗОЛОШЛАКОВ1ДВАЛАХ БУРШТИНСЬКО1 ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЩ1
Охарактеризовано \ запропоновано технологию створення еколопчно ефектив-них культурф1тоценоз1в на золошлаковщвалах Бурштинсько! теплоелектростанцп.
Ключовг слова: флора, культурф1тоценози, золошлаковщвали.
Золошлаковщвали - це своерщш утворення урбашзованого ландшафту, як представлен значними об'емами вiдходiв золи та шлаку, утворених тд час роботи Бурштинсько! теплово! електростанцп. Вщходи практично не ви-користовуються в сумiжних галузях, що призводить до !х нагромадження для чого вщводяться значш площi родючих земель та збшьшуеться негативний вплив на навколишне середовище - атмосферне повпря, Грунтов^ тдземш, поверхневi води, рослинний i тваринний свгт. Важливим напрямом досль джень на порушених промисловютю землях е вивчення динамжи ценопопуля-цш природних i культурних видiв у фиоценозах. Особливу щкавють мають
