CC BY
37
Romanchuk Kateryna, 3rd year student of the Faculty of International Trade and Law, specialty foreign trade management, Kiev National University of Trade and Economics Kyoto st., 19, Kiev, Ukraine e-mail: ekvromanchuk@gmail.com
УДК 338.49:339.2 https://d0i.0rg/1 0.31470/2306-546Х-2018-39-121-128
УРБАН1ЗАЦ1Я ЯК ВИКЛИК ПРОДОВОЛЬЧ1Й БЕЗПЕЦ1 КРА1НИ
Шелудько Л. В.
Актуальнсть теми дослдження. На ситуац1ю ¡з забезпеченням / споживанням продовольства, а також на продовольчу безпеку в свт впливае ряд глобальних тенденц1й. Основною з них е зростання чисельност1 населення с&ту за рахунок краУн, що розвиваються / урбан1зац1я населення. Вдповдно тема продовольчоУ безпеки в умовах урбашзацУУ набувае актуального значення.
Постановка проблеми. Слд зауважити, що урбан1зац1я змнюе кльксть та структуру продукт'т харчування, забезпечуе зростання попиту на яксну продукц1ю, справле вплив на продовольчу безпеку та економ'чну безпеку краУни взагал1.
Аналз останнх дослджень / публ'1кац'1й. Урбан1зац1я е дуже складним явищем, тому багато в/'домих заруб/'жних та в/'тч/'зняних вчених р1зних напрям1в науки дослджували р1зноман1тн1 аспекти урбашзацп. Разом з тим, переважна бтьшють публ'1кац'1й здебльшого мае теоретичний характер та висв1тлюе демограф1чн1 та географ1чн1 аспекти урбанстичних процесв, тод/ як питання економ'чного аналзу / вплив урбашзацИ на продовольчу безпеку залишаються недостатньо дослдженими.
Постановка завдання, методи дошдження. Метою статт/ е дослдження процесу урбашзацИяк у св1т1, так ! в УкраУн'!, а також виявлення впливу урбанстичних процес'т на економ'чний розвиток краУн та продовольчу безпеку з метою розроблення рекомендац1й щодо перспектив та можливостей для УкраУни.
Викладення основного матер'алу (результати роботи). В робот/ було проанал'зовано основн процеси урбашзацИ що в'дбуваються окремо по краУнах та у свт вцлому, а також в УкраУн '!. Визначено вплив процес'т урбашзацп на економ'чний розвиток краУн, а саме, що краУни з високим р1внем урбашзацУУ мають високий економ'чний розвиток / вдповдно високий валовий нацональний продукт в розрахунку на 1 жителя. З'ясовано, що урбан1зац1я також впливае на продовольчу безпеку краУн, оскльки чисельнсть мського населення зростае, змнюеться структура споживаючих продукт'т, зростае попит на продовольство.
Висновки. Урбан1зац1я представляе як виклик, так / можливсть для розвитку сльського господарства, а також забезпечення продовольчоУ безпеки. Урбан1зац1я дае можливост/ для УкраУни в умовах зростаючого попиту на продовольство, покращити св/'й експортний потенц1ал.
Ключов'1 слова: урбан1зац1я, продовольча безпека, мське населення, сльське населення, валовий нацональний продукт.
УРБАНИЗАЦИЯ КАК ВЫЗОВ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СТРАНЫ
Шелудько Л. В.
Актуальность темы исследования. На ситуацию с обеспечением и потреблением продовольствия, а также на продовольственную безопасность в мире влияет ряд глобальных тенденций. Основным из них является рост численности населения мира за счет развивающихся стран и урбанизация населения. Согласно этому тема продовольственной безопасности в условиях урбанизации приобретает актуальное значение.
Постановка проблемы. Следует заметить, что урбанизация изменяет количество и структуру продуктов питания, обеспечивает рост спроса на качественную продукцию, производит влияние на продовольственную безопасность и экономическую безопасность страны в целом.
Анализ последних исследований и публикаций. Урбанизация является очень сложным явлением, поэтому многие известные зарубежные и отечественные ученые различных направлений науки исследовали аспекты урбанизации. Вместе с тем, подавляющее большинство публикаций в основном носит теоретический характер и освещает демографические и географические аспекты урбанистических процессов, тогда как вопросы экономического анализа и влияние урбанизации на продовольственную безопасность остаются недостаточно исследованными.
Постановка задачи, методы исследования. Целью статьи является исследование процесса урбанизации как в мире, так и в Украине, а также выявление влияния урбанистических процессов на экономическое развитие стран и продовольственной безопасности с целью разработки рекомендаций относительно перспектив и возможностей для Украины.
Изложение основного материала (результаты работы). В работе были проанализированы основные процессы урбанизации происходящих отдельно по странам и в мире в целом, а также в Украине. Определено влияние процессов урбанизации на экономическое развитие стран, а именно, что
© Шелудько Л. В., 2018
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 39
121
страны с высоким уровнем урбанизации имеют высокое экономическое развитие и соответственно высокий валовой национальный продукт в расчете на 1 жителя. Выяснено, что урбанизация также влияет на продовольственную безопасность стран, поскольку численность городского населения растет, изменяется структура потребляющих продуктов, растет спрос на продовольствие.
Выводы. Урбанизация представляет как вызов, так и возможность для развития сельского хозяйства, а также обеспечение продовольственной безопасности. Урбанизация дает возможности для Украины в условиях растущего спроса на продовольствие, улучшить свой экспортный потенциал.
Ключевые слова: урбанизация, продовольственная безопасность, городское население, сельское население, валовой национальный продукт.
URBANIZATION AS A CHALLENGE FOR THE FOOD SAFETY OF A COUNTRY
Sheludko L.V.
Actuality of the research topic. A number of global trends affects food supply and consumption, as well as food security in the world. The main one is the growth of the world population primarily in emerging countries and urbanization of the population. Accordingly, the topic of food security in the context of urbanization becomes highly relevant.
Problem statement. It should be noted, that urbanization changes the quantity and structure of food products, increases the demand for quality products, impacts on food security and economic security of the country in general.
Review of recent research and publications. Urbanization is a very complex subject; so many well-known foreign and domestic scientists from different fields of science have studied various aspects of urbanization. At the same time, the vast majority of publications are mostly theoretical and cover the demographic and geographical aspects of urban processes, while the issues of economic analysis and the impact of urbanization on food security remain inadequately studied.
Task statement, research methods. The article aims to study the process of urbanization in the world and in Ukraine, as well as to identify the impact of urban processes on the economic development of countries and food security in order to develop recommendations on prospects and opportunities for Ukraine.
Presentation of the main material (results of work). The paper describes the main processes of urbanization, which take place in different countries and in the world as a whole, as well as in Ukraine. The influence of urbanization processes on the economic development of the countries is determined, namely, that the countries with high level of urbanization have high economic development and accordingly the high Gross National Product per capita. It has been discovered, that urbanization also affects the food security of countries, as the number of urban population increases, the structure of consumer products changes, and the demand for food increases as well.
Summary. Urbanization represents both a challenge and an opportunity for the development of agriculture, as well as food security. Urbanization provides opportunities for Ukraine in the face of growing demand for food, to improve its export potential.
Key words: urbanization, food safety, urban population, rural population, gross national product.
JEL Classification: Q18, E21
Актуальшсть теми дослщження. На ситуацш i3 забезпеченням i споживанням продовольства, а також на продовольчу безпеку в свт впливае ряд глобальних тенденцш:
- зростання чисельност населення св^у за рахунок краТн, що розвиваються. Виникае потреба у нарощуванш виробництва стьськогосподарськоТ' продукци;
- урбашза^я населення. В даний час бтьше половини населення св^у проживае в мютах;
- збтьшення масштабiв голоду i недоТдання. За оцшками ООН, число тих, хто недоТдае склало в 2016 роц 815 млн. чоловк (на 38 млн. бтьше в порiвняннi з попередшм роком);
- шдвищення калормносп рацюну харчування населення внаслщок зростання доходiв i урбашзаци в краТнах, що розвиваються. Жителi найменш розвинених краТн споживають з продук^в тваринного походження 7,8% калорш, що розвиваються - 15,1%, розвинених - 23,6% (до 2024 року цей показник складе 8,2%, 17,9% i 24,3% вщповщно);
- орiентацiя споживачiв у розвинених краТнах на пщвищення якост i безпеки харчування;
- скорочення резервiв нарощування стьськогосподарського виробництва. До 2024 року динамка стьськогосподарського виробництва в свт прогнозуеться на рiвнi 1,5%;
- змша ^мату та пов'язане з ним зниження стшкосл стьськогосподарського виробництва.
У цьому перелку урбашза^я займае ключову позицш i в тш чи шшш мiрi представлена у вах пунктах. Тому вважаемо за потрiбне бтьш детально зупинитись саме на питаны впливу урбашзаци на забезпечення населення продовольством.
Урбашза^я - це складний соцiально-економiчний процес, що проявляеться у зростанш мюьких поселень, концентраци населення в них, особливо в великих мютах i притаманного цьому мюького стилю життя та зумовлюе постшну модершзацш сусптьства. Урбашза^я сьогодш суперечливо поеднуеться з викликами, зумовленими необхщнютю реалiзацiТ цтей, завдань та iндикаторiв продовольчоТ безпеки краТн. Глобалiзацiя процесу урбашзаци особливо проявляеться у краТнах що розвиваються. Цьому властива поява псевдомюьких жителiв, чисельнють яких с^мко зростае - це зумовлено вщсутнютю роботи та засобiв юнування на селк Урбашза^я також справляе великий вплив на навколишне природне середовище - це збтьшення кшькосп см^тя, важкють його переробки, забрудненють води, викиди та вихлопи автотранспорту у атмосферу.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Така роль вказаноТ проблематики у сучасному розвитку зумовлюе особливу актуальнють дослiдження питань урбашзацп у ваемозв'язку iз продовольчою безпекою краТни. Урбанiзацiя е дуже складним явищем, тому багато вiдомих зарубiжних та в^зняних вчених рiзних напрямiв науки дослщжували рiзноманiтнi аспекти урбанiзацiТ. Серед зарубiжних учених слiд видiлити таких дослщнимв як: О. Голфер [1], В. Чилде [2], Й. Гуглер, У. Фленеган [3], В. Костелло [4], М. Дiар [5]. Методолопчш та теоретико-методичн проблеми урбашзаци та шляхи Тх регулювання та вирiшення дослiджено в працях таких в^чизняних вчених як: О. М. Гончар [6], Г. О. Комарницька [7], А. Буряченко [8], I. В. Гукалова [9]. Разом з тим, переважна бтьшють публкацш здебтьшого мае теоретичний характер та висв^люе демографiчнi та географiчнi аспекти урбанiстичних процеав, тодi як питання економiчного аналiзу i вплив урбанiзацiТ на продовольчу безпеку недостатньо представлен i залишаються поза увагою вчених.
Постановка завдання, методи дослщження. Метою статтi е дослщження процесу урбанiзацiТ як у свт, так i в УкраТ'ш, а також впливу урбанiстичних процеав на економiчний розвиток краТн та продовольчу безпеку з метою розроблення рекомендацш щодо перспектив та можливостей для УкраТни.
Викладення основного матерiалу (результати роботи). Мiста в усьому свт швидко ростуть, i у величезних масштабах сьогодш, все бтьше людей живуть в мiських районах, жж у сiльських, а до 2050 року двi третини населення св^у буде жити в мютах. Ця урбанiзацiя зосереджена в краТнах, що розвиваються - з 2,5 мiльярдiв людей, якi, як очкуеться, додадуть до мiського населення свггу до 2050 року, 90 вщсотш з них будуть жити в Ази та Африцi [10].
Поряд зi змiнами технологiй, впровадження у виробництво високопродуктивних сор^в рослин i порiд тварин визначальною складовою економки сiльськогосподарського виробництва е люди, що живуть у стьськш мюцевосп й працюють у сiльському господарс^ [11]. Вiдтворення чисельностi населення е умовою виживання людства. Ця проблема стала об'ектом вивчення майже вах наук [12].
Якщо проаналiзувати змши чисельност сiльського населення взагалi у свт, то спостер^аеться чiтка тенден^я до зменшення частки сiльського населення як на св^овому, так i на регiональному рiвнях. Так, якщо у 1950 роц частка стьського населення у свiтi становила 64,4%, то в 2016 роц - вже ттьки 30% [11].
Проаналiзувавши данi по краТнах щодо показнимв урбанiзацiТ, ми з'ясували, що у невеликому вщсотку краТн свiту рiвень урбанiзацiТ зменшуеться - тобто зростае вщсоток сiльського населення i зменшуеться вiдсоток мiського (рис. 1).
90 80 ^ 70
05 I
| 60
<0 о та
о 50 о
т Л
|| 40 та
та ш та
г о
30
20
10
80
82
71
68
70
43
34
38
25 27
Св1т
Сх1дна Аз1я та
Тихокеан1я
Свропа та Центральна Аз1я
Латинська Америка та Карибський
басейн 1990 р.
Близький
Схщ I ГНвычна Африка 2016 р.
Пвшчна Америка
Пвденна Аз1я
Африка на п1вдень в1д Сахари
33
0
Рисунок. 1. Питома вага м^ького населення у свт в 1990 р. та 2016 р., %
Побудовано за даними [13].
До таких краТн восновному належать невелик краТни з невеликою чисельнюю населення такi, як Андорра чисельнють мiського населення якоТ у 1990 роц становила 52 тис. чол., а у 2016 р. - 65 тис. чол., або 95 i 85% вiдповiдно мюького населення вiдносно загальноТ чисельностi населення. Також до ^еТ' групи належать таю краТни, як Антiгуа, Вiрменiя, Аруба, Барбадос, Чеська Республiку, Естошя, Грузiя, Казахстан, Лiберiя, Литва, Македошя, Молдова, Гвiнея, Фiлiпiни, Самоа, Словаш, Шрi Ланка, Таджикистан, Узбекистан. У вах iнших краТнах вiдсоток мюького населення за аналiзований перiод зрю. Наприклад у таких кра'Тнах, як Албашя, Ангола, Бангладешь, Бiлорусь, Болiвiя, Камерун, Китай, Куба, Данiя, ^я, Португалiя, lспанiя та iншi. е краТни, у яких населення мют зросло у декiлька разiв, наприклад якщо у Камерун у 1990 р. було 4,6 млн мюькиж жителiв, то у 2016 р. - 12,9 млн, такаж ситуац у КитаТ (300,2 та 782,9 млн. чол.), Ефюпи (6,1 та 20,4 млн. чол.), Гаш (5,3 та 15,4 млн. чол.), Мадагао^ (2,7 та 8,9 млн. чол.), Непалi (1,7 та 5,5 млн. чол.), Ыгерп (28,3 та 90,4 млн. чол.), Руандi (0,3 та 3,5 млн. чол.), Об'еднаних Арабських Емiратах (1,5 та 7,9 млн. чол.) та н
Невелику групу становлять краТни у яких мюьке населення становить понад 90 %. Це переважно високорозвинеш краТни таю, як Австралiя (90), Бельпя (98), Бермуди (100), Гонконг (100), lсландiя (94), 1зраель (92), Япошя (94), Кувейт (98), Мальта (96), Нщерланди (91), Сшгапур (100), Уругвай (95) та ш.[13].
Провiвши вiдповiдне групування краТн за валовим нацiональним доходом (ВНД) в розрахунку на 1 жителя краТни, ми з'ясували, що прослщковуеться ч^ка залежнiсть мiж ВНД та питомою вагою мiського населення у загальнш його чисельностi (рис. 2). Так у краТнах з високим доходом (вщповщно до методики розрахункуСв^ового Банку такими вважаються краТни в яких ВНД в розрахунку на одного жителя становить 12235 дол. США i бтьше) рiвень урбашзаци становив у 1990 роц 75 %, а у 2016 роц уже 82 %. А у краТнах з низьким ВНД на душу населення (краТни з доходом нижче 995 дол. США на 1 людину) - також найнижчий рiвень урбашзаци - 24 та 32 % вщповщно у 1990 та 2016 рр.
КраТни з низьким КраТни з доходом нижче КраТни з доходом вище КраТни з високим доходом середнього середнього доходом
Питома вага мюького населення
1990 рк ^^2016 рк -Лшшна (1990 рк) ----Лшшна (2016 р.)
Рисунок 2. Питома вага мюького населення по групам за варттю валового нацюнального доходу в розрахунку на 1 людину
Побудовано за даними [13].
Вибуховий рют мют у всьому свт означае демографiчний перехщ вiд сiльськоТ до мiськоТ, i пов'язаний з переходами вiд стьськогосподарськоТ економiки до масовоТ промисловостi, технологи та сервюу. У принципi, мюта пропонують бiльш сприятливi умови для виршення соцiальних та економiчних проблем, шж сiльськi райони. Мiста створюють робочi мiсця та доходи, а також забезпечують освiту, охорону здоров'я та iншi послуги. Про с^мке зростання мiського населення також свщчать показники вiдношення середнього значення ктькосп мiського населення краТни до певноТ групи краТн за доходами (рис. 3).
Найбтьше зростання вiдбулося у груш краТн з низькими доходами - якщо у 1990 р. середне значення чисельност мюького населення по краТ'ш ^еТ групи було 83,6 тис. чол., то у 2016 р. - 228,3 тис. чол., або у 2,7 рази. По груш де дохщ нижче середнього чисельнють мюького населення в середньому по краТ'ш групи зросла бтьше шж у 2 рази, з 558 тис. чол. до 1153,3 тис. чол. По груш з доходом вище середнього мюьке населення зросло на 92,5 %, а по груш краТн з високими доходами мюьке населення зросло на 30,8 %.
Низький дохiд 1800
16
Високий дохiд
1153,3 Дохiд нижче середнього
1990 2016
1651,1 Дохщ вище середнього
Рисунок 3. Сшввщношення валового нацюнального доходу на 1 людину та середньо! чисельностi населення по групах у 1990 та 2016 рр.
Побудовано за даними [13].
Демографiчна ситуа^я, що склалася в УкраТ'ы, цтком обфунтовано викликае стурбованють як владних структур, так i населення вцiлому. Скорочення чисельностi населення, зниження тривалостi життя i с^мкий спад народжуваностi - всi ц характеристики демографiчних процесiв дають пщстави квалiфiкувати Тх як ознаки демографiчноТ кризи [13].
Загострення демографiчноТ ситуаци обумовлене насамперед критичним станом в^чизняноТ' економiки, руйнацiею со^альноТ' сфери, особливо на сел^ зубожiнням мiльйонiв людей, поглибленням майнового розшарування в суспшьс^ [14].
Досягнення сталого демографiчного розвитку, створення належних умов для вщтворення населення е тривалим i складним процесом. При цьому завдання полягае не сктьки в подоланнi депопуляци, скiльки у пiдвищеннi якостi та рiвня життя населення, збереженнi його життевого i трудового потенцiалу [8].
Соцiально-економiчний стан сiльських територiй, як е головними постачальниками робочоТ сили для агарних пщприемств, характеризуеться наявнютю процесiв, що сприяють деградаци трудового потен^алу i розвитку демографiчноТ кризи [9].
Якщо розглядати питання урбашзаци з точки зору УкраТни, то рекордний для УкраТни показник наявноТ кiлькостi населення був зафiксований у 1992 роц - 52,2 млн жителiв, але починаючи з наступного року йде його поступове зменшення. На 1 ачня 2018 року населення УкраТни становить 42,4 млн оаб, що майже на 200 тис. чол. менше жж в 2017 роц (Рис. 4). Що стосуеться чисельност населення, що проживае на стьськш територГТ, то ситуа^я склалася таким чином: починаючи з 1913 р. частка стьського населення у загальнш кiлькостi наявного населення постшно скорочуеться, так, як що у 1913 роц вона складала 80,7%, то в 1981 роц уже 37,5%, починаючи з 1991 року ситуа^я дещо стаб^зувалась i частка сiльського населення коливаеться в межах 32,8 -32,2 %. На 1 ачня 2018 р. часка стьського населення складае 30,7 % вщ загальноТ ктькосп наявного населення.
Головними складовими зменшення ктькосп населення е безумовно низька народжуванють та висока смертнють. Сучасний стан народжуваносп такий, що забезпечуеться лише половина потрiбного для вiдтворення населення, тобто для замши поколшня батькiв тю ж кiлькiстю поколiння дiтей.
Починаючи з 1990 року ктькють народжених на 1000 наявного населення почала с^мко скорочуватись. Так, якщо у 1985 р. цей показник складав 15, то на 1 ачня 2018 р. вш становив - 9 народжених. Ця ситуа^я обумовлена перш за все економiчною кризою, рiзким зниженням доходiв широких верств населення, невпевненютю у майбутньому. До того ж, утворився значний розрив мiж низьким рiвнем життя населення та високими европейськими стандартами. Украй негативний вплив на рiвень народжуваносп справило руйнування системи дошктьного та позашктьного виховання, незадовiльний стан репродуктивного здоров'я населення i насамперед жшок, значна частина яких працюе в шкщливих умовах [15].
Роки
^^ Чисельнiсть наявного населення, млн oci6 Питома вага мюького населення, %
Рисунок 4. Динамка наявного населення та сшввщношення MicbKoro населення до загально! неявно! ктькосл в Укра!ш, %1
Побудовано за даними [17].
Анал1з р1вня i тенденц1й смертност1 населення дае можлив1сть побачити, що перех1дний перюд значно загострив цей показник. 1нтегральний вплив зростання смертност1 та скорочення народжуваност обумовило значне за сво'ми масштабами природне скорочення населення. За останш роки, т1льки у 1990 роц1 природний прир1ст склав 0,5, а у 1995 природне скорочення населення вже становило 5,8 i ця тенденц1я постшно зростала. На сьогодшшнш день природне скорочення населення в Украш1 становить 14 ос1б на 1000 наявного населення. Основними складовими незворотних демограф1чних втрат е високий р1вень смертност д1тей в1ком до 1 року та чоловЫв працездатного в1ку. Цей показник е найвищим у бврош.
Недивляч1сь на те, що демограф1чна ситуац1я в УкраМ вкрай болюча, урбан1стичн1 процеси в свт дають дуже велик! потенц1йн1 можливост1 для росту виробництва стьськогосподарсько' продукци'. Укра'на мае дуже потужний виробничий потенц1ал i може забезпечувати продовольством зростаючий попит в свт. Ф1зична доступн1сть продовольства формуеться за рахунок його виробництва та оргашзаци' постачання.
Вихщною сферою, де формуються продовольч1 ресурси, е стьське господарство. Глобальний попит на продукти харчування i стьськогосподарську продукц1ю зростатиме, оск1льки детерм1нований передус1м демограф1чними процесами i зростанням попиту на продовольство та корми. Прогнозоване зростання споживання продовольства буде пов'язане з дальшою змшою його структури, зумовленою темпами економ1чного зростання, урбан1зац1ею i розвитком ринку бюпалива. Оч1куваним е зменшення споживання хл1ба i хл1бобулочних вироб1в, однак виробництво зерна, з огляду на потреби в кормах i бюпалив1, зростатиме. Достатньо прогнозованим е зростання споживання продукт1в тваринного походження (молоко, м'ясо, яйця), а також рослинно' олiï i цукру. Це може спричинити значний вплив на доступнють продовольства, а отже i на продовольчу безпеку краш св1ту.
Вщповщно до цього урбан1зац1я представляе як виклик, так i можпивють для розвитку стьського господарства, а також забезпечення продовольчо' безпеки. Зростаюч1 м1ста пропонують нов1 ринки для стьськогосподарських товаровиробник1в та стьських п1дприемц1в, а також можливост1 для крупнотоварного виробництва, особливо тому, що роздр1бна торпвля надае б1льше прямих послуг з постачання стьськогосподарсько' продукци до м1ст. В межах мют, урбан1зац1я стимулюе зростання доход1в, дозволяючи людям не т1льки купувати бтьшу к1льк1сть продукт1в, але також вимагати бтьш р1зноман1тних продукт1в харчування високо' якост1. Оск1льки структура споживання продукци' в м1стах зм1нюеться, то також збтьшуеться споживання м'яса, молочних продуклв, фрукт1в та овоч1в, зростае попит на широкий асортимент продукци. Вони також е високоприбутковими стьськогосподарськими продуктами, ям можуть зб1льшити доходи стьськогосподарських товаровиробниш [18].
1 Данi про населення наведено у 1913 та 1939 рр. у сучасних межах mepumopiï Укра/'ни, у 1959 та 1970 рр. - за переписом на 15 с/'чня, у 1979 р. - за переписом на 17 с/'чня, у 1989 р. - за переписом на 12 с/'чня, у 2002 р. - за переписом на 5 грудня 2001 р., у iншi роки - на початок року.
Цi тенденцiï протiкають поряд з шшими проблемами у харчових системах, таких як:
- вибуховий прирют населення, як стьського, так i мюького, вимагатиме вiд 50 до 60 вщсотмв зростання свгтового виробництва продуктiв харчування;
- змша клiмату - це посилення погодних коливань, таких як засуха, повен та стихшш лиха;
- бiженцi мiгрують по всьому свiту найбтьше пiсля Другоï свiтовоï вiйни [13].
З огляду на ц виклики, зрозумто, що для забезпечення глобально!' продовольчо'1' безпеки важливо надати скоординовану пщтримку та прихильнiсть розробцi поживних, безпечних, якiсних, економiчно i фiзично доступних i стiйких харчових систем. Як рекомендацю слiд розробити, впровадити та змщнити полiтику глобально! продовольчо' безпеки. Стрiмко зростаюче населення посилюе попит. Цей попит слiд задовольняти, шакше також стрiмко зростатимуть цши на продовольство, що в свою чергу породить соцГальну напругу не ттьки на рiвнi держави, а i усього свГту. Як вихщ слiд впроваджувати шноваци', розвивати виробничу шфраструктуру, логiстику, культуру землекористування, аграрну полГтику - це швестицп' у довгострокову перспективу. Також слщ сконцентруватись на пщвищены продуктивностi та транспортабельност сiльськогосподарськоï продукцп', ïï якостi та еколопчносп, вдосконаленнi технологи' збирання та зберГгання, утилГзацп'.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Оскiльки мiста зростають i зростають доходи, особливо в кражах, що розвиваються, структура мюьких рацiонiв змiнюеться. Розширюванi мiста споживають величезнi обсяги продуктiв харчування, i з великою ктькютю грошей, як вони витрачають, мiськi жителi купують бiльш дорогi та поживнi продукти - бтьше м'ясних, молочних i оброблених продуктГв, а також менше основних зернових, таких як кукурудза або пшениця.
Проте для вах можливостей, що створюються шляхом урбаызаци', новi мiськi райони ставлять великий попит на харчову систему - до 2050 року глобальне виробництво продуктГв харчування мае подвогшся, щоб задовольнити зростаюче i переважно мюьке населення. Незважаючи на те, що шноваци' в мiських або вертикальних господарствах в^грають роль нiшi, переважна бтьшють ^eï продукцй буде вироблятися в стьськш мюцевостк Тому зростаючi мiськi ринки пропонують значнi новi економiчнi можливостi для фермерiв. Маючи доступ до мют, дрiбнi фермери можуть збiльшити виробництво бiльш високоякюних продуктiв, таких як молочнi продукти та овочГ, i в результат отримувати бiльшi доходи.
Розглянувши проблему загострення демографiчноï кризи в УкраМ, ми можемо сказати, що ïï вирiшення потребуе комплексного пiдходу перш за все на рiвнi держави. Необхщною передумовою кардинального змiнення демографiчноï ситуаци' у напрямку, протилежному тому, яким краша йшла протягом останшх рокiв, може бути тiльки принципово новий курс соцiально-економiчноï полГтики, яка дозволить в найкоротшГ строки пщвищити добробут громадян, знизити 6ГднГсть - саме цГ кроки зможуть забезпечити пщвищення народжуваностi, зменшення смертностi населення, саме економГчна ситуацГя найбГльш ютотно впливае на цГ показники.
Список використаних джерел
1. Golfer Okorie Urbanization Problems In Developing Countries. URL: http://www.ehow.com/info_8220843_ problems-created-due-urbanization.html.
2. Childe, V. G. (1950). The Urban Revolution, Town Planning Review, 21, 3-17.
3. Urbanization and Social Change in West Africa Gugler, Josef Flanagan, William Published: September 1978.
4. Urbanization in the Middle East Costello, V. F. Published: March 1977.
5. Dear, M. J. (2000). The postmodern urban condition, Oxford, Blackwell Publishers.
6. Гончар О. М. Сутнсть урбашзаци як глобального економ'чного процесу // Науковий вюник Мукач'вського державного унверситету. 2016. №2(6). 196 с.
7. Комарницька Г. О. Удосконалення регулювання урбашзацшних процесв у регiонi // Со^ально-економ'чн проблеми сучасного пероду УкраУни. 2014. Вип. 5. С. 497-504.
8. Буряченко А. Урбашзацшш фактори економ'чного росту // Ринок цнних папер/'в УкраУни. 2013. № 78. С. 13-23.
9. Гукалова I. В., Омельченко Н. В. Категорiя «урбашза^я» у понятiйнiй площинi соц'ально'У географУУ та нших наук // Вюник Одеського нацюнального ун'терситету. Серiя : Географiчнi та геологiчнi науки. 2015. Т. 20, Вип. 2. С. 96-108.
10. Urbanization Is Changing the Global Food System: URL: https://www.thechicagocouncil.org/blog/global-food-thought/growing-food-growing-cities-food-security-urbanizing-world.
11. Власов В. I. Динамка чисельностi стьського населення у регонах i кра'Унах с&ту // Економка АПК. 2005. №10. С. 131-134.
12. Буткевич М. Н. Воспроизводство населения и социально-демографическая ситуация в России // Социс. 2005. № 7. С.22-31.
13. World Development Indicators: Urbanization: URL: http://wdi.worldbank.org/table/3.12.
14. РекомендацИ парламентських слухань «<Демографiчна криза в УкраУш: причини та на^дки» // Голос УкраУни. 2003. №115-116. С. 8.
15. Концеп^я демограф'чного розвитку на 2005-2015 роки // Зб1'рник урядових нормативних акт'т УкраУни. 2004. № 43. С. 44-57.
16. Малiк М. Й., Шпикуляк О. Г. Кадровий потен^ал агарних п1'дприемств: управлнський аспект. КиУв : ННЦ «1АЕ», 2005. С. 80.
17. Чисельнють наявного населення Украни на 1 счня 2018 року: Статистичний 36ipHUK. 2018. 82 с.
18. Growing food for growing cities: tackling food waste along the supply chain. URL: https://www.thechicagocouncil.org/blog/global-food-thought/growing-food-growing-cities-tackling-food-waste-along-supply-chain.
References
1. Golfer Okorie Urbanization Problems In Developing Countries: URL: http://www.ehow.com/info_8220843_problems-created-due-urbanization.html.
2. Childe, V. G. (1950). The Urban Revolution, Town Planning Review, 21, 3-17.
3. Urbanization and Social Change in West Africa Gugler, Josef Flanagan, William Published: September 1978.
4. Urbanization in the Middle East Costello, V. F. Published: March 1977.
5. Dear, M. J. (2000). The postmodern urban condition, Oxford, Blackwell Publishers.
6. Honchar, O. M. (2016). Sutnist urbanizatsii yak hlobalnoho ekonomichnoho protsesu [The essence of urbanization as a global economic process] Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Mukachevo State University, 2(6), 196.
7. Komarnytska, H. O. (2014). Udoskonalennia rehuliuvannia urbanizatsiinykh protsesiv u rehioni [Improvement of regulation of urbanization processes in the region]/ Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy - Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, 5, 497-504.
8. Buriachenko, A. Urbanizatsiini faktory ekonomichnoho rostu [Urbanization factors of economic growth] Rynok tsinnykh paperiv Ukrainy - Market of Securities of Ukraine. 7-8. 13-23.
9. Hukalova, I. V. & Omelchenko, N. V. (2015). Katehoriia «urbanizatsiia» u poniatiinii ploshchyni sotsialnoi heohrafii ta inshykh nauk [Category «Urbanization» in the conceptual plane of social geography and other sciences] Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Heohrafichni ta heolohichni nauky - Bulletin of the Odessa National University. Series: Geographical and geological sciences. 20, Vyp.2, 96-108.
10. Urbanization Is Changing the Global Food System. URL : https://www.thechicagocouncil.org/blog/global-food-thought/growing-food-growing-cities-food-security-urbanizing-world.
11. Vlasov, V. I. (2005). Dynamika chyselnosti silskoho naselennia u rehionakh i krainakh svitu [Dynamics of the number of rural population in regions and countries of the world] Ekonomika APK - Economy of agroindustrial complex, 10, 131-134.
12. Butkevych, M. N. (2005). Vosproyzvodstvo naselenyia y sotsyalno-demohrafycheskaia sytuatsyia v Rossyy [Reproduction of population and socio-demographic situation in Russia] Sotsys - Socis, 7. 22-31.
13. World Development Indicators: Urbanization. URL: http://wdi.worldbank.org/table/3.12.
14. Rekomendatsii parlamentskykh slukhan «Demohrafichna kryza v Ukraini: prychyny ta naslidky» [Recommendations of the parliamentary hearings «The Demographic Crisis in Ukraine: Causes and Consequences»] Holos Ukrainy - Voice of Ukraine, 2003, 115-116, 8,
15. Kontseptsiia demohrafichnoho rozvytku na 2005 - 2015 roky [The Concept of Demographic Development for 2005-2015] Zbirnyk uriadovykh normatyvnykh aktiv Ukrainy - Collection of Governmental Regulations of Ukraine. 2004, 43, 44-57.
16. Malik, M. Y. & Shpykuliak O. H. (2005). Kadrovyi potentsial aharnykh pidpryiemstv: upravlinskyi aspekt [Personnel potential of agrarian enterprises: managerial aspect]. Kyiv: NNTs «IAE» - NSC «IAE», 80.
17. Chyselnist naiavnoho naselennia Ukrainy na 1 sichnia 2018 roku Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2004 rik [The number of available population of Ukraine as of January 1, 2018: Statistical collection] Za red. O. H. Osaulenka. 2005. 356-368.
18. Growing food for growing cities: tackling food waste along the supply chain. URL: https://www.thechicagocouncil. org/blog/global-food-thought/growing-food-growing-cities-tackling-food-waste-along-supply-chain.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Шелудько Леся Володимирiвна, кандидат економiчних наук, доцент, докторант Харшський нацюнальний аграрний ушверситет iMern В.В. Докучаева e-mail: lesva10081981@gmail.com
ДАННЫЕ ПРО АВТОРА
Шелудько Леся Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, докторант Харьковский национальный аграрный университет имени В.В. Докучаева e-mail: lesva10081981@gmail.com
DATA ABOUT AUTHOR
Sheludko Lesya,_Ph.D. in Economics, associate professor, doctoral candidate Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchaeva e-mail: lesva10081981@gmail.com
Рецензент: Кошкалда 1рина Вггалмвна, завщувач кафедрою управлшня земельними ресурсами i кадастру, д.е.н., професор, Харшський НАУ iм. В.В.Докучаева.
