CC BY
50
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 616.12-008.331.1:616.133-018.2-007.17]-07
ДеДОВА В.О., ДОЦЕНКО М.Я., Боев С.С., ШЕХУНОВА 1.О.
Державний заклад «Запор'зька медична академ'я пслядипломноi освти МОЗ Укра'ни»
ПРУЖНО-ЕЛАСТИЧН ВЛАСТИВОСТ ЗАГАЛЬНИХ СОННИХ АРТЕРiЙ У ХВОРИХ НА АРТЕРiАЛЬНУ ГiПЕРТЕНЗiЮ
Резюме. Мета дослгдження: виявити закономiрностi змт пружно-еластичних властивостей судин на nрикладi загальних сонних артерш у хворих на артерiальну гтертензт залежно вiд наявностi ознак недиференцшованог дисплази сполучног тканини.
Методи дослгдження. Обстежеш 54 пащенти вком вiд 30 до 59ро^в з артерiальною гiпертензieю з тдвищеним артерiальним тиском 2-3-го ступеня, високим i дуже високим додатковим ризиком. Залежно вiд наявностi ознак недиференцшованог дисплази сполучног тканини хворiрозподыеш на 2 групи. За допомогою сонографи високог роздиьно!здатностi до^джували дiаметр загальних сонних артерш у систолу та дiастолу, товщину комплексу iнтима-медiа, розраховували модулi Юнга та Петерсона, коеф^енти радiального напруження сттки судини, лтшно'г розтяжностi, тдекс жорсткостi, ло-кальну швидксть поширення пульсовог хвилi по загальних сонних артергях.
Результати. Показники пружно-еластичних властивостеш загальних сонних артерш у хворих на ар-терiальну гтертензт з ознаками недиференцшовано'1 дисплази сполучног тканини демонструють мен-шу жорстксть порiвняно з такими у хворих без цих ознак. Виражетсть ознак недиференцшовано'1 дисплази сполучног тканини визначае величину модуля Петерсона, i ця залежшсть мае полiномiаль-ниш зворотно-пропорцшниш характер. Выявлено вiдмiнностi в показниках, що дослiджувалися, пра-вог та лiво'i загальних сонних артерш, яка досягае достовiрно'i величини вiдносно коеф^енту лтшног розтяжностi у вах обстежених пацieнтiв.
Ключовi слова: артерiальна гтертеязгя, пружно-еластичш властивостi судин.
Вступ
В останш роки доведено, що показники пружно-еластичних властивостей судин можуть бути незалеж-ними критерiями прогнозу та ефективносп лшування серцево-судинних захворювань [6, 11, 17, 20]. Зпдно з рекомендащями Укра!нсько! асощаци кардюлопв i3 профилактики та лшування АГ [5] пропонуеться до-слщжувати показники, що характеризують жорстюсть судин, зокрема швидюсть поширення пульсово! хвилi (ШППХ) як один iз критерив ураження оргашв-мше-ней, поруч iз гiпертрофiею лiвого шлуночка, порушен-ням функци нирок, збтьшенням товщини комплексу iнтима-медiа (К1М), мiкроальбумiнурiею тощо. Таю рекомендаци зумовлеш доведеним самостшним про-гностичним значенням та можливютю використання цих показниюв для оцшки сумарного ризику усклад-нень АГ.
Потенцшний штерес для вивчення становлять уш артерiальнi басейни, оскльки кожен iз них мае сво! особливосп. Особливу увагу дослщниюв привертае визначення пружно-еластичних властивостей аорти. Це обумовлено такими причинами: грудний та черев-
ний вiддiл аорти виконують функцш артерiальноi' буферизаций, а збтьшення показника ШППХ по аортi е незалежним прогностичним чинником несприятливо-го серцево-судинного прогнозу. Проте й iншi судинш регiони становять потенцшний науковий iнтерес [3, 4]. Це насамперед стосуеться загальних сонних артерш (ЗСА), оскльки вони е найбтьш доступними для до-слiдження у клшчнш практицi. Визначення пружно-еластичних властивостей ЗСА як представника судин еластичного типу важливе з огляду на те, що ii атеро-склеротичнi змiни асоцiюеться з тдвищеним ризиком як шсульту, так i iнших серцево-судинних подiй [10, 18].
Осюльки оцшка системно! артерiальноi жорсткосп (на прикладi ШППХ по аорп) на сьогоднi визначаеться розрахунковими методами на основi моделей циркуля-ци за допомогою спецiально сконструйованих апаратав та утруднена в повсякденнiй практищ, европейськими експертами пропонуеться вимiрювати репональну та
© Дедова В.О., Доценко М.Я., Боев С.С., Шехунова 1.О., 2014 © «Артер1а^на гтертензш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
мiсцеву артерiальну жорстюсть безпосередньо нешва-зивними методами в рiзних мiсцях упродовж артерiаль-ного дерева. Головною перевагою репонально! ощнки пружно-еластичних властивостей судин е те, що вони базуються на прямих вимiрюваннях параметрiв, що ть сно пов'язаш з безпосередньою жорстюстю стшки судин [1, 12, 17]. В останш роки в цьому плаш вiдбулися iстотнi змiни у зв'язку з широким впровадженням дуплексного сканування судин високо! роздтьно! здатно-стi. Саме остання методика дозволяе детально вивчати жорстюсть судин [9]. Наприклад, дослiдження товщи-ни К1М ЗСА стало повсякденною ктшчною практикою. Однак сонографiя судин мае значно бтьший по-тенщал, нiж тiльки для дослiдження товщини К1М.
Експерти бвропейського товариства кардюлопв (2006 р.) рекомендують до застосування таы показ-ники пружно-еластичних властивостей судин [14, 17]: коефщенти розтяжносп, пiддатливостi, модулi еластичностi Юнга та пружност Петерсона. Серед основних властивостей судинно! стiнки експерти най-бшьшу увагу придiляють шддатливосп, розтяжностi, еластичносп, пружностi та жорсткостi. Шддатливютю вважають змшу напруження судинно! стiнки [13, 19]. Розтяжшсть судинно! стiнки залежить вiд здатностi дiаметра судини у вщповщь на змiну внутршньосу-динного тиску змшюватися. Зворотною величиною до розтяжност вважають жорсткiсть. Еластичнiсть судинно! стшки безпосередньо пов'язана з !"! мор-фологiчною будовою [16]. Пружш властивостi судин визначаються еластином, колагеном та упорядковано розташованими гладком'язовими клггинами. Сшввщ-ношення мiж ними в рiзних дiлянках судинного русла рiзне. Вмiст та взаеморозташування структурних еле-ментiв в основному визначають бюмехашку судинно! стiнки. Крiм цього, слщ зазначити, що пружно-ела-стичнi властивост артерiй рiзнi та зменшуються вщ проксимальних бiльш еластичних судин великого дiаметра до бiльш жорстких дистальних артерiй. Це, без сумнiву, зумовлено особливостями структури сть нок артерш, що вiдрiзняються в рiзних частинах ар-терiального дерева [15].
И I I I
Модуль Юнга Модуль Петерсона Модуль Юнга Модуль Петерсона
< о
2-га група |1-ша група
< о
4-4-/
500 1000 1500 2000
мм рт.ст. на одиницю
Рисунок 1. Показники пружно-еластичних властивостей ЗСА з обох сторiн в обстежених хворих на АГ залежно вд наявност ознак НДСТ
Недиференцшована дисплазiя сполучно! тканини (НДСТ) мае високу поширешсть у загальнш популяци, особливо серед осiб молодого працездатного вшу. Ведомо, що НДСТ впливають на перебiг багатьох захворю-вань [2]. Основною структурно-функцiональною озна-кою НДСТ е зниження показниюв мiцностi сполучно! тканини з пдвищенням Г! еластичностi, у тому чи^ i судинно! стiнки. Проблема НДСТ, пружно-еластичних властивостей судин тюно пов'язана з АГ.
Мета дослщження: виявити закономiрностi змiн пружно-еластичних властивостей судин еластичного типу на прикладi ЗСА у хворих на АГ залежно вщ наяв-ностi ознак НДСТ
Матерiали i методи
Обстеженi 54 пащенти з АГ з шдвищенням АТ 2-3-го ступеня, високим i дуже високим додатковим ризиком (39 жшок, 15 чоловiкiв) вiком вщ 30 до 59 роив. Хворi на АГ з ознаками НДСТ становили 1-шу групу (п = 34), а без ознак НДСТ — 2-гу групу (п = 20). Критерiями виключення були наявшсть ендокринно! патологи, iшемiчно! хвороби серця, хрошчно! серце-во! недостатностi, хрошчно! хвороби нирок, вираже-не ожиршня, резистентна АГ. АГ дiагностували зпдно
Таблиця 1. Показники пружно-еластичних властивостей ЗСА у хворих на АГ (M ± m)
0
Показник, одиниця вимiрювання Права ЗСА Лiва ЗСА
1-ша група (n = 34) 2-га група (n = 20) 1-ша група (n = 34) 2-га група (n = 20)
К1М, мм 0,78 ± 0,04 0,89 ± 0,04* 0,82 ± 0,03 0,90 ± 0,03*
Ep, мм рт.ст. на одиницю вщносно! деформацií 442,01 ± 31,27 547,63 ± 33,33* 467,41 ± 33,11 582,62 ± 31,23*
RWS, ум.од. 0,13 ± 0,01 0,11 ± 0,01** 0,12 ± 0,01 0,10 ± 0,01**
LE, ум.од. 0,0023 ± 0,0002 0,0018 ± 0,0002** 0,0021 ± 0,0002 0,0017 ± 0,0002**
Es, мм рт.ст. на одиницю вщносно'1 деформацií 1503,9 ± 119,4 1838,1 ± 114,2* 1589,1±121,9 1931,8 ± 118,7*
Р, ум.од. 4,19 ± 0,29 4,93 ± 0,23* 4,49 ± 0,33 5,41 ± 0,28*
Локальна ШППХ по ЗСА, м/с 5,17 ± 0,18 5,76 ± 0,22* 5,32 ± 0,18 5,93 ± 0,24*
Примтки: р1зниця м'жпоказниками 1-i та 2-iгрупи достов/рна: * — р < 0,05; ** — p < 0,01.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
з рекомендацiями Украшсько! асоцiацiï кардiологiв i3 профiлактики та лкування АГ (2008 р.) [5]. НДСТ дiаг-ностували при виявленш у хворого не менше 6 феноти-пових та/або вiсцеральних критерй'в ДСТ, пiсля виклю-чення синдромiв ДСТ, що можна класифiкувати [2]. За допомогою сонографй' високо! роздтьно! здатностi на апаратi LOGIQ 5 (General Electric Medical Systems, США) мультичастотним датчиком у дiапазонi 3— 12 МГц дослщжували дiаметр ЗСА в систолу та дiастолу, К1М, усереднену максимальну швидкiсть кровотоку по ЗСА та розраховували модулi Юнга (Es) та Петерсона (Ep), коефщенти радiального напруження стiнки су-дини (RWS), лiнiйноï розтяжностi (LE), шдекс жор-сткостi (ß), локально!" ШППХ по ЗСА [1].
Результати та ïx обговорення
Пiд час порiвняння груп пацiентiв виявлено р!з-ницю за морфометричними параметрами i показни-ками пружно-еластичних властивостей ЗСА (табл. 1). Встановлено вiрогiднi розбiжностi таких показниюв, як модулi Петерсона (p < 0,05), Юнга (p < 0,05), лшш-но! розтяжностi (p < 0,01), шдекс жорсткосп (p < 0,05) та локально! ШППХ по ЗСА (p < 0,05). При цьому не встановлено ютотно! рiзницi мiж показниками радiаль-ного напруження стшки у хворих, як! були обстежеш.
Загалом виявлено, що показники пружно-еластич-них властивостей ЗСА у хворих на АГ з ознаками НДСТ змщеш в бш зменшення жорсткосл (рис. 1).
Виявлено р1зницю дослiджуваних показник1в право! та л!во! ЗСА в пащенпв обох груп. Р!зниця кое-фщента лшшно! розтяжносп злiва та справа досягае значно! величини (р < 0,05). Поясненням цього е ана-том1чш особливосп судин: права ЗСА бере початок в!д плечеголовного стовбура, а лiва — безпосередньо в!д дуги аорти. Завдяки цьому лiва ЗСА на кiлька сантиме-тр1в довша за праву [7]. Саме тому швидюсть кровотоку та властивосл судин вщр1зняються. На наш погляд, це важливо i потребуе врахування, щоб показники р!зних дослщниюв можна було порiвнювати.
Вивчена залежнiсть показниюв пружно-еластичних властивостей ЗСА в!д ступеня тдвищення АТ у хворих
Таблиця 2. Показники пружно-еластичних властивостей ЗСА у хворих на АГ залежно вд ступеня пщви-
щення АТ (M ± m)
Показник, одиниця вимiрювання АГ 2-го ступеня АГ 3-го ступеня
1-ша група (n = 17) 2-га група (n = 8) 1-ша група (n = 17) 2-га група (n = 12)
К1М, мм 0,81 ± 0,03 0,88 ± 0,02* 0,80 ± 0,03 0,91 ± 0,04*
Es справа, мм рт.ст. на одиницю вщно-choï деформаци 1455,3 ± 160,3 1421,3 ± 162,1 1692,7 ± 204, 1 2160,9 ± 478,9
Es злiва, мм рт.ст. на одиницю вщно-choï деформацiï 1528,5 ± 162,5 1325,9 ± 191,6 1785,1 ± 212,3 2439,8 ± 276,6
Ep справа, мм рт.ст. на одиницю вщно-choï деформаци 424,4 ± 40,7 432,9 ± 42,1 480,1 ± 48,6 578,7 ± 113,1
Ep злiва, мм рт.ст. на одиницю вщно-сноï деформацiï 447,9 ± 44,2 432, 9 ± 65,6 503,8 ± 48,1 699,8 ± 80,8*
Примтка: р1зниця м1ж показниками 1-Ï та 2-Ï групи достов'рна: * — р < 0,05.
Петерсона = 1116,7374 112,3508хх+3,580бУ
Бали
Рисунок 2. Д1аграма розсювання за результатами регресйного анал'зу взаемозв'язку м'ж значеннями модуля Петерсона i бальною характеристикою НДСТ у хворих на АГ
на АГ з ознаками НДСТ та без них (табл. 2). Виявлено рiзницю мiж величинами К1М у хворих iз 2-м та 3-м ступенем шдвищення АТ у пащентав з ознаками НДСТ порiвняно з тими, яю !х не мають, та модуля Петерсона по лiвiй ЗСА у хворих iз 3-м ступенем п!двищення АТ (р < 0,05).
За даними кореляцшного анал1зу в груш хворих на АГ з ознаками НДСТ встановлено прямi зв'язки з обох боюв модуля Петерсона (г = +0,35), щдексу жорсткосп (г = +0,36) та локально! ШППХ по ЗСА (г = +0,35) з К1М (р < 0,05) та обернет зв'язки модуля Юнга (г = —0,28), коефщента радiального напруження (г = —0,35) та лшшно! розтяжносп (г = —0,37) з К1М (р < 0,05). У груш хворих на АГ без ознак НДСТ встановлено обернет зв'язки модуля Юнга (г = —0,38) та коефщента радiального напруження стшки (г = —0,38) з К1М (р < 0,05). Мiж шшими дослщжуваними показниками та К1М кореляцшний зв'язок не встановлено. Такого спрямування кореляцшних зв'язюв мiж дослщжуваними показниками можна було оч^вати. Потовщення К1М призводить до значного пщвищен-
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
ня жорсткостi судини. Саме тому встановлено прямi зв'язки мiж К1М та показниками, що характеризуюсь пiдвищення жорсткостi, та обернет зв'язки з показниками, що характеризуюсь еластичшсть. Слiд констату-вати, що кореляцшш зв'язки у хворих на АГ з ознаками НДСТ та без таких вiдрiзняються. Звщси можна зро-бити висновок, що мехашзми змiн пружно-еластичних властивостей ЗСА в обстежених груп хворих певною мiрою вiдрiзняються, що ще раз тдтверджуе рiзнi ме-ханiзми розвитку та перебиу АГ.
Для шдтвердження цiеï гiпотези нами проведено кореляцшний аналiз мiж показниками пружно-ела-стичних властивостей судин в обох групах з усередне-ною максимальною швидыстю кровотоку по ЗСА злiва та справа. Так, у груш пащенпв з АГ без ознак НДСТ встановлено достовiрнi сильш оберненi зв'язки усереднено! максимально!' швидкостi кровотоку по лiвiй ЗСА з дiаметром лiвоï ЗСА в систолу (г = —0,71, р < 0,05) та дiастолу (г = —0,77, р < 0,05) та достовiрнi обернет зв'язки середньо! сили усереднено! максимально!' швидкостi кровотоку по правш ЗСА з дiаметром право! ЗСА в систолу (г = —0,52, р < 0,05) та дiастолу (г = —0,62, р < 0,05). У груш пащенпв з ознаками НДСТ кореля-щйно! залежносп мiж показниками пружно-еластич-них властивостей ЗСА та усередненою максимальною швидистю кровотоку по ЗСА з обох сторш не встановлено. Це можна пояснити таким чином: у пащенпв без ознак НДСТ зменшення дiаметра ЗСА призводить до збтьшення лiнiйноï швидкостi кровотоку по нш зпд-но з основними постулатами фiзичноï гiдродинамiки. У випадку наявносп НДСТ, коли порушуеться структура циркулярних волокон судин еластичного типу, тако! залежносп не виявляеться, тобто зменшення дiаметра судини не призводить до збтьшення усереднено'1' максимально!' швидкосп кровотоку по нiй.
Враховуючи той факт, що на початку обидвi групи були порiвняннi за клiнiко-демографiчними особли-востями захворювання i розрiзнялися лише наявнiстю НДСТ у 1-й груш, ми провели бшарний регресшний аналiз для оцiнки взаемозв'язку бального показника НДСТ (зпдно з опитувальником) [8] i загальнопри-йнятого маркера порушення пружно-еластичних властивостей артерiальноï стiнки — модулем Петерсона (права ЗСА).
Особливий штерес становить розгляд дiаграми розсiювання (рис. 2) наведено!' регресшно! моделi мiж величиною модуля Петерсона i бальною характеристикою НДСТ у хворих з АГ 1-ï групи. 1нтерпретащя отри-мано! моделi дозволила встановити, що залежнють мае полiномiальний зворотно-пропорцiйний характер (модуль Петерсона = 1116,74-112,35 • x 3,58 • x2). Ко-ефiцiент детермiнацiï свiдчить, що в наведенш моделi бальна величина вираженосп НДСТ статистично значимо описуе близько четверп всiеï дисперсй' загально-прийнятого маркера ремоделювання судин — модуля Петерсона (R = 0,49, R2 = 0,24, нормований R2 = 0,24 при F = 37,19, стандартна помилка 0,126, p < 0,001).
Отже, враховуючи достатньо високий рiвень втно-шення Фiшера для наведено!' регресшно! моделi, що
охоплюе до 24 % випадив, можна думати про значний вплив наявносп НДСТ на зменшення пружних властивостей судинно'1' стшки.
Таким чином, за даними сонографй' високо! ро-здтьно! здатностi, пружно-еластичнi властивостi ЗСА у хворих з АГ II стадй' з ознаками НДСТ вiдрiзняються вщ таких у хворих без ознак НДСТ, яы е порiвнювани-ми за основними клiнiко-демографiчними характеристиками.
Висновки
1. Показники пружно-еластичних властивостей ЗСА, що дослщжувалися, у хворих на АГ з ознаками НДСТ демонструють меншу жорстысть втносно таких у хворих без ознак НДСТ.
2. Виражешсть ознак НДСТ визначае величину модуля Петерсона, i ця залежнють мае полiномiальний обернено пропорцшний характер.
3. Виявлено вщмшносп в показниках, що досль джувалися, право! та лiвоï ЗСА, яка досягае достсгар-но! величини втносно величин коефiцiента лiнiйноï розтяжносп як у пацiентiв з АГ та ознаками НДСТ, так i при втсутносп останшх.
Список лператури
1. Агафонов А. В. Клинические и структурно-функциональные особенности состояния сердца и сосудов эластического и мышечного типов, их прогностическая значимость у больных артериальной гипертензией старших возрастов: Автореф. дис... д-ра мед. наук : спец. 14.00.06 — кардиология/А.В. Агафонов. — Пермь, 2007. — 47с.
2. Наследственные нарушения соединительной ткани: российские рекомендации ВНОК 2009 г. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2009. — № 8(6). — Прил. 5. — 24 с.
3. Никитин Ю.П. Артериальная жесткость: показатели, методы определения и методологические трудности / Ю.П. Никитин, И.В. Лапицкая// Кардиология. — 2005. — № 11. — С. 113-120.
4. Олейников В.Э. Клиническое значение исследования ригидности артериальной стенки/В.Э. Олейников, И.Б. Матросова, Н.В. Борисочева//Кардиология. — 2009. — № 1. — С. 59-64.
5. Рекомендаци Укратськог асоцшцйкардiологiв зпрофилактики та лжування артерiальноï апертензи: посбник до Нацiональноï програми профыактики i л^вання артерiальноï гтертензи. — Четверте видання, виправлене i доповнене. — Кшв, 2008. — 55 с.
6. Оренко Ю.М. Пружно-еластичт властивостi артерш: визначення, методи дослiдження, значення у практищ лжаря-кардюлога / Ю.М. Оренко, Г.Д. Радченко // Укр. кардюл. журнал. — 2008. — № 11. — С. 72-81.
7. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: В 4 т. — Т. 3/Р.Д. Синельников, Я.Р. Синельников, А.Я. Синельников. — М.: Новая Волна, 2008. — 216 с.
8. Смольнова Т.Ю. Клинико-патогенетические аспекты опущения и выпадения внутренних половых органов и патологии структур тазового комплекса у женщин при диспла-зии соединительной ткани. Тактика ведения: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.00.01 — «Акушерство и гинекология» / Т.Ю. Смольнова. — М., 2009. — 57с.
9. Трипотень М. И. Сравнительная оценка ультразвуковых методов определения жесткости общих сонных артерий (М-ре-
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
жим и Echo-Tracking-метод) / М.И. Трипотень, Т.В. Балахо-нова, А.Н. Рогоза // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2011. — № 6. — С. 50-56.
10. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management ofarterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC)// J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.
11. Arterial stiffness evaluated by measurement of the QKD interval is an independent predictor of cardiovascular events / P. Gosse, R. Lasserre, C. Minifie [et al.]// Am. J. Hypertension. — 2005. — N. 18. — P. 470-476.
12. Aursulesei V. A Model for studying arterial stiffness in essential arterial hypertension / V. Aursulesei, G. Datcu, M.D. Datcu // Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. — 2009. — Vol. 113, № 3. — P. 667-672.
13. Braunwald E. A Textbook of Cardiovascular Medicine. — 8th ed. / E. Braunwald. — Philadelphia: Saunders, An Imprint of Elsevier, 2007. — 1134p.
14. Clinical applications of arterial stiffness: definitions and reference values / M.F. O'Rourke, J.A. Staessen, C. Vlachopoulos [et al.]//Am. J. Hypertension. — 2002. — № 15. — P. 426-444.
15. Collagen type — I degradation is related to arterial stiffness in hypertensive andnormotensive subjects/ M. McNulty, A. Mahmud, P. Spiers [et al.]// J. Hum. Hypertens. — 2006. — Vol. 20, № 11. — P. 867-873.
16. Elasticity/distensibility of the ascending aorta: basal conditions and simulated conditions from space flights / N. Alessandri, F. Tufano, M. Petrassi [et al.] // Eur. Rev. Med. Pharmacol Sci. — 2010. — Vol. 14, № 5. — P. 421-426.
17. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications /S. Laurent, J. Cockkroft, L. Van Bortel [et al.]// Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27, № 21. — P. 2588-2605.
18. Importance of pulsatility in hypertensive carotid artery growth and remodeling/ J.F. Eberth, V.C. Gresham, A.K. Reddy [et al.]// J. Hypertens. — 2009. — Vol. 27, № 10. — P. 2010-2021.
19. Influence of cardiovascular risk factors on total arterial compliance/ B.A. Haluska, L. Jeffriess, M. Downey [et al.]// J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2008. — Vol. 21, № 2. — P. 123-128.
20. Prognostic value of aortic pulse wave velocity as index of arterial stiffness in the general population / T. Willum-Hansen, J.A. Staessen, C. Torp-Pedersen [et al.]// Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 664-670.
OTpuMaHO 20.12.13 □
Дедова В.О., Доценко М.Я., Боев С.С., Шехунова И.О.
Государственное учреждение «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
УПРУГО-ЭЛАСТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ОБЩИХ СОННЫХ АРТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Цель исследования: выявить закономерности изменений упруго-эластических свойств сосудов на примере общих сонных артерий у больных артериальной гипертензией в зависимости от наличия признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани.
Методы исследования. Обследованы 54 пациента с артериальной гипертензией с повышенным артериальным давлением 2—3-й степени, высоким и очень высоким дополнительным риском в возрасте от 30 до 59 лет. В зависимости от наличия признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани больные разделены на 2 группы. С помощью сонографии высокого разрешения исследовали диаметр общих сонных артерий в систолу и диастолу, толщину комплекса интима-медиа, рассчитывали модули Юнга и Петерсона, коэффициенты радиального напряжения стенки сосуда, линейной растяжимости, индекс жесткости, локаль-
ную скорость распространения пульсовой волны по общим сонным артериям.
Результаты. Показатели упруго-эластичных свойств общих сонных артерий у больных артериальной гипертензией с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани демонстрируют меньшую жесткость относительно таковых у больных без этих признаков. Выраженность признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани определяет величину модуля Петерсона, и эта зависимость имеет полиномиальный возвратно-пропорциональный характер. Выявлены различия в показателях, которые исследовались, правой и левой общих сонных артерий, которая достигает достоверной величины относительно коэффициента линейной растяжимости у всех обследованных пациентов.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, упруго-эластические свойства сосудов.
Dedova V.O., Dotsenko M.Ya., BoyevS.S., Shekhunova I.O.
State Institution «Zaporizhya Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Zaporizhya, Ukraine
ELASTIC PROPERTIES OF THE COMMON CAROTID ARTERIES IN HYPERTENSIVE PATIENTS
Summary. Objective: to identify patterns of changes in elastic properties of vessels on the example of the common carotid artery in patients with hypertension, depending on presence of signs of undifferentiated connective tissue dysplasia.
Methods of the Study. The study involved 54 hypertensive patients with high blood pressure of 2—3 degree, high and very high additional risk, aged 30 to 59 years. Depending on the presence of signs of undifferentiated connective tissue dysplasia patients were divided into 2 groups. Using high-resolution sonography we investigated common carotid artery diameter in systole and diastole, the thickness of the intima-media complex, calculated Young's and Peterson's modulus, the coefficients of the radial tension of vascular wall, linear
elasticity, stiffness index, the local velocity of the pulse wave in the common carotid artery.
Results. Indicators of elastic properties of the common carotid arteries in hypertensive patients with signs ofundifferentiated connective tissue dysplasia show lower stiffness relative to those in patients without such symptoms. Severity of symptoms of undifferentiated connective tissue dysplasia determines the size of Peterson's modulus, and this dependence is polynomial inversely proportional. The differences between indicators that were studied, the left and right common carotid arteries, which achieves reliable value in relation to value of the coefficient oflinear extensibility in all studied patients.
Key words: hypertension, elastic properties of vessels.
