CC BY
17
УДК 35.071
УПРАВЛ1НСЬК1 ТЕХНОЛОГИ КОМУН1КАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
®2018 БОЛОТ1НА е. В., ФОМ1ЧЕНКО I. П., ШАШКО В. О.
УДК 35.071
Болотiна €. В., Фомiченко I. П., Шашко В. О. Управлшсьм технологи комушкативного менеджменту
Грамотне вибудовування комун:кац1й з органами влади, а згодом i анал/з комун/кативних технолог/й, дозволяв отримати яксну конкурентну перевагу на сучасному ринку, де боротьба за кожного тента ведеться на м/кроеконом/чному р/вн/. Дана стаття присвячена анал/зу п/дход/в до визначення поняття «державн/ в/дносини» i розгляду GR як специф/чно! форми комун'шативного управл'шня, яка ниш часто використовуеться корпоративними структурами в пол/тичнихаспектах ïxд/яльност/. Автор/ статт/розглядають основн/ види комун/кац/й GR-менеджменту, що спираеться на певну програму дй / спрямована на створення та п/дтримування сприятливих в/дносин з органами публ/чно'i влади. Акцентуеться увага на тому, що технологи GR, PR недостатньо опрацьован/ на теоретичному рюш, також вид/лено ряд проблем: недов/ра населення до влади; прихован/сть /нформацИ' та в/дсутн/сть необх/дно'iроз'яснювально!роботи; слабка орган/зац/йна структура; погано налагоджен/ зв'язки з гро-мадськ/стю; недол/к ф/нансування. У рамках анал/зу сучасноÏ реал/заци органами влади Government Relations розглянуто основоположн/ аспекти функц/онування не/нституц/йних структур публ/чноÏвлади на приклад/ лоб/зму.
Ключов'! слова: КомушкацИ, Government Relations, органи влади, комун/кац/йна модель, Public Relations, публ/чне адм/н/стрування, лоб/зм. Табл.: 2. Б'бл.: 20.
Болот'ша Свгешя Валерпвна - кандидат ф/лософських наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд/вна академ/я (вул. Академ/чна, 72, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: [email protected]
0OMÏ4eHKO 1нна nempiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд/вна академ/я (вул. Академ/чна, 72, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: [email protected]
Шашко Вiкторiя Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд/вна академ/я (вул. Академ/чна, 72, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail:Shashko_vika@ ukr.net
УДК 35.071
Болотина Е. В., Фомиченко И. П., Шашко В. А. Управленческие
технологии коммуникативного менеджмента
Грамотное выстраивание коммуникаций с органами власти, а впоследствии и анализ коммуникативных технологий, позволяет получить качественное конкурентное преимущество на современном рынке, где борьба за каждого клиента ведется на микроэкономическом уровне. Данная статья посвящена анализу подходов к определению понятия «государственные отношения» и рассмотрению GR как специфической формы коммуникативного управления, которая в настоящее время часто используется корпоративными структурами в политических аспектах их деятельности. Авторы статьи рассматривают основные виды коммуникаций GR-менеджмента, которые опираются на определенную программу действий и направлены на создание и поддержание благоприятных отношений с органами публичной власти. Акцентируется внимание на том, что технологии GR, PR недостаточно проработаны на теоретическом уровне, а также выделен ряд проблем: недоверие населения к власти; скрытость информации и отсутствие необходимой разъяснительной работы; слабая организационная структура; плохо налаженные связи с общественностью; недостаток финансирования. В рамках анализа реализации органами власти Government Relations авторы рассматривают основополагающие аспекты функционирования неинституциональных структур публичной власти на примере лоббизма. Ключевые слова: коммуникации; Government Relations, органы власти, коммуникационная модель, Public Relations, публичное администрирование, лоббизм. Табл.: 2. Библ.: 20.
Болотина Евгения Валерьевна - кандидат философских наук, доцент кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 72, г. Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: [email protected] Фомиченко Инна Петровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 72, г. Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: [email protected] Шашко Виктория Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 72, г. Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: Shashko_vika@ ukr.net
UDC 35.071
Bolotina E. V., Fomichenko I. P., Shashko V. O. The Managerial Technologies of Communicative Management
A competent building of communications with authorities, and later analysis of communicative technologies, allow to get a qualitative competitive advantage in the modern market, where the struggle for each client is conducted at the micro-economic level. This article is concerned with analyzing of approaches to definition of the concept of «Government Relations» and consideration of GR as a specific form of communicative management, which is now often used by corporate structures in the political aspects of their activities. The authors of the article consider the main types of GR-management communications, which are based on a certain program of actions and are aimed at creation and maintenance of favorable relations with public authorities. The attention is drawn to the fact that GR and PR technologies are insufficiently worked out at the theoretical level, the following number of problems is allocated: distrust of the population towards powers; secrecy of information and lack of necessary explanatory work; weak organizational structure; poorly established public relations; lack of funding. As part of the analysis of the implementation of Government Relations by the authorities, the authors consider the fundamental aspects of the non-institutional structures of public authority on the example of lobbyism.
Keywords: communications; Government Relations, authorities, communication model, Public Relations, public administration, lobbyism. Tbl.: 2. Bibl.: 20.
Bolotina Evgenya V. - PhD (Philosophy), Associate Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Aka-demichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine) E-mail: 26taxiigle@gmail. com
Fomichenko Inna P. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Aka-demichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine) E-mail: [email protected]
Shashko Viktoria O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Aka-demichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine) E-mail:Shashko_vika@ ukr.net
Управлшськ технологи, як сукупшсть найбiльш рацюнальних cnoco6iB, прийомiв i процедур реалiзащI функцiй полiтичноi системи, спря-моваш на пiдвищення ефективностi полiтичних про-цесiв i досягнення поставлених щлей, давно стали предметом пильно1 уваги сучасно! полiтичноi науки. До числа таких технологш, що швидко розвиваються, належить напрямок комунiкацiйного менеджменту -«зв'язки з органами державно! влади» або, як його найчастiше називають, - Government Relations (GR).
У сучаснш украшсько! дiйсностi формуються новиш вiдносини держави i сусп1льства, i GR набу-вае в цих умовах шшу якiсть, насамперед шд впливом того, що держава виступае як структура, яка вважае своею головною метою не владу, а управлшня - ре-гулювання, упорядкування сощальних, економiчних та iнших взаемов^дносин людей. Але нормальний GR поки ще не став прозорою технолопею, зрозум1лою i доступною i не ткьки найсильнiшим галузевим асо-щащям, але i середньому та малому бiзнесу, i громад-ським об'еднанням.
Тому стратепя комунiкацiI суспiльства i держави Грунтуеться на принципово новому понятп -взаемодiя. У цьому ключi головними завданнями державно! дiяльностi у сферi комунiкацiй е: сприяння демократизащ! державного управлiння, забезпечен-ня становлення громадянського сусшльства.
1стотний внесок у розробку теоретичних i прак-тичних аспекпв трансформаци системи державного управлшня в умовах шформатизаци та глобалiзацi! зробили Д. Кеттл [1], Р. Бехн [2], К. Худ [3], Я. Кооiман [4], Л. Лшн [5], Г. Штерс [6], К. Полит [7], Р. Рходес [8] та ш. Разом з тим у працях вичизняних учених ця тема не ставала предметом спещального аналiзу, хоча окремi Г! аспекти розглядались у публшащях В. О. Лук'янихша, А. В. Сокура [9], О. П. Кивлюка [10], В. М. Мартиненка [11] та ш.
На думку американських досл^днишв У. Аги, Р. Кемерона, Ф. Олта, Д. У!лкокса, GR являе собою «дiяльнiсть з вибудовування в^дносин мiж рiзними сусп1льними групами i державною владою, що вклю-чае в себе збiр i обробку шформаци про дiяльнiсть уряду, пiдготовку та розповсюдження шформаци про позици груп, вплив на процеси прийняття полiтич-них та адмШстративних рiшень (лобiзм)» [12].
Метою статтi е аналiз сучасних проблем i перспектив управлшських технологiй GR-менеджменту в Укра!ни, а також оцiнка його розвитку в Укра'М.
Перспективи подальших наукових розв^док за напрямом становлення i розвитку GR-менеджменту пов'язуемо з розробкою системи шдикатс^в його за-провадження й ощнювання його ефективностi, а також розробкою заходiв зниження корупцшних ризикiв.
1снуе точка зору, що використання термiна Government Relations (GR) деякою мiрою продиктовано необх^шстю замiни поняття «лобiювання», яке часто перевантажено негативними характеристика-
ми. Однак це не означае, що лобiзм i GR - одне i те ж. Лобiзм виступае як одна з технологш просування штереав в органах влади. GR належить до загального менеджменту.
Найбкьш широке поширення та застосування в сучаснш Украши GR-дiяльнiсть отримала у зв'язку з початком процесу штеграци в 6С. У силу шститу-щональних змiн у моделi взаемовiдносин великих бiзнес-структур та органiв державно! влади, а саме -рiзкого посилення позицш держави, його явного до-мiнування в полiтичнiй i економiчнiй сферах, пред-ставники великого бiзнесу стали стрiмко втрачати свою полiтичну вагу, а разом з ним i вплив на прийняття ключових полiтичних i, що було особливо важливо для них, - економiчних рШень. З цiею метою були створеш майданчики для владно-громад-ського дiалогу, а велик корпораци, звернувшись до захiдного досв^ду, стали все частiше використовувати таи технологи комушкацшного менеджменту, як ре-путацiйний менеджмент, iнвестицiйний менеджмент (IR) i, особливо, GR.
BУкра!нi, безумовно, сформована специфiчна багаторiвнева система управлшня. На перший план виходить не панування, а саме управлшня вама галузями дiяльностi держави та !! громадян: сощальна, економiчна, полiтична, екологiчна, культурна та iншi сфери. У даному випадку взаемодiя мiж державою та громадянами виходять на новий рiвень, вiдповiдно до нових демократичних тенденцш, роз-витком права, гласносп та iн. Досягнення цього рiвня просто неможливо без управлшських технологш ко-мунiкативного менеджменту, тому в даний час активно розвиваються комушкаци з громадянами: прямi та зворотш зв'язки з ними.
У даному випадку застосовувана сощально-комушкативна технологiя носить назву Government Relations (GR). Для бкьш глибокого осмислення про-аналiзуемо ккька визначень даного поняття: «GR являе собою дiяльнiсть по вибудовуванню в^носин мiж рiзними суспiльними групами ^знес-структурами, професiйними спiлками, добров1льними сусшльними органiзацiями тощо) i державною владою, що вклю-чае в себе збiр i обробку iнформацi! про дiяльнiсть уряду, пiдготовку та розповсюдження шформаци про позици груп, вплив на процеси прийняття полiтич-них та адмШстративних ршень (лобiзм)» [13]. Друга назва: «GR - це системно оргашзована дiяльнiсть по управлшню комунiкацiями соцiального суб'екта, що спираеться на певну програму дш i спрямована на створення i шдтримання сприятливих вiдносин з органами публiчноI влади» [14].
Серед в^дмшних рис Government Relations (GR) можна в^дзначити:
•f велику вiдкритiсть при веденш дiалогу мiж владою i бiзнесом;
+ зниження ролi прямих контакпв (так званий
«коридорний лобiзм»); f широке залучення 6i3Hecy i громадських не-комерцiйних структур до вироблення державно! полiтики в рiзних сферах економши; f використання непрямих технологш впливу (робота з громадською думкою, grassroots lobbying, зв'язку з медшно! сшльнотою та 1н.).
Надалi шд GR сл1д розум1ти спец1альн1 технологи' з формування взаемно! дов1ри м1ж б1знесом та органами державно! влади, що представляють сфери публ1чного та б1знес-адм1н1стрування.
Ключовою умовою для забезпечення надання як1сних державних та адмШстративних послуг i про-ведення подальших реформ в Укра!н1 е адаптащя та засвоення публ1чного адмшштрування, яке пережи-вае зм1ни внасл1док його прямування до европейсько! штеграци'. Ус1 ц1 зм1ни привели до необх1дност1 ш-ституц1йного вид1лення ново! категори' управл1нця -менеджера з1 зв'язк1в з органами державно! влади, або GR-менеджера.
Government relations management част1ше трак-туеться як налагодження взаемов1дносин з органами державно! влади. До ще! сфери також в1дносять лобь ювання. GR-менеджмент по сво!й сут1 доц1льно роз-глядати як мистецтво формування взаемно! дов1ри з органами публ1чного адм1н1стрування та ефектив-ного публ1чного лоб1ювання 1нтерес1в оргашзаци без корупцй'. Окрем1 аспекти цившзованого лоб1ювання е складовою GR-менеджменту та можуть бути предметом досл1дження, передус1м галуз1 науки державного управлшня, а також економ1чних, полиолопч-них та правових галузей наук [15].
1снуе к1лька найб1льш ефективних GR-технологш, серед яких: формування громадсько! п1дтримки; лоб1зм; участь у р1зних форумах, сем1нарах, ор-ган1зованих органами державно! влади; анал1тична д1яльн1сть; публкаци' на р1зн1 пол1тичн1 та державш теми; програми соц1ально! в1дпов1дальност1 компани; спонсорство; участь в експертних радах.
На перший погляд, може здатися, зв'язки з державою - це комун1кативна технолог1я, використову-вана т1льки дуже вузьким колом специф1чних орга-н1зац1й. Насправд1, GR може бути корисний кожнш орган1зацй'. Для того, щоб оцшити масштаби ефек-тивност1 GR, наведемо к1лька приклад1в ефективного застосування.
Одним 1з найяскрав1ших приклад1в ефективного використання GR-технологш е Нац1ональна академ1я наук Украши (НАНУ) як орган1зац1я, що бореться за фшансування досл1дницьких проект1в, р1зних державних i недержавних кл1ент1в, замовник1в досл1джень. У боротьб1 за висок1 зароб1тн1 плати, стипендий стаб1льне ф1нансування, постачання матер1а-л1в для досл1джень i т. ш. НАНУ також використовуе GR. Випускаеться велика юльшсть науково! лиерату-
ри, в якш пропагуеться патрiотизм, сильш сторони укра!нсько! держави i т. п., оргашзовуеться безлiч на-укових конференцш, семiнарiв, конкурсiв. Сшвроби1-ники НАНУ постшно дають експертну оцшку рiзним науковим питанням. У результат НАНУ е добре ведомою i високо фiнансуеться.
Ми визначаемо GR-технолоri! як сукупнiсть iнструментiв i методiв, використовуваних у GR-дiяльностi, спрямованих на розвиток взаемоди мiж рiзними суспiльними групами ^знес-структурами, громадськими оргашзащями, неко-мерцiйними органiзацiями, професшними спiлками, добров1льними органiзацiями тощо) та органами державно! влади з метою впливу на процес прийнят-тя державних ршень для отримання як взаемовипд-ного, так i сощально значущого результату.
Як правило, основними етапами GR-дiяльностi е монiторинг, стратепя i тактика, контроль реалiзацГ!. У рамках етапу стратег!! й тактики GR-спецiалiстами застосовуються GR-технологГl', якi представлено в табл. 1.
Сучасш GR-технолоril - це, перш за все, про-зорiсть, вiдкритiсть i шдконтрольшсть суспiльству. Уявляеться, що формування контурiв GR-технологГ! в Укра!ни буде багато в чому визначатися державни-ми органами управлiння, орiентованими на залучення в процес прийняття рiшень активних суб'ектiв со-цiально-полiтичного життя, у тому чи^ iнститутiв громадянського суспiльства, що ниш зароджуються.
Варто зазначити, що кнують проблеми з поня-тiйним полем GR i вiдмiннiстю його в^д iнших, близь-ких за змктом понять. Важлива проблема теори i практики GR - вiддiлення в^д лобiстсько! дiяльностi. У спецiальнiй лиератур^ в основному, використову-ють поняття «GR» i «лобiзм» як тотожш. Часом у нау-ковiй лiтературi одне поняття включае в себе шше. Лобiстську дiяльнiсть можуть розглядати i як техно-логiчну частину GR.
У сучаснiй лiтературi термш «зв'язки з державою» все частше об'еднують з термiном «лобiзм». Безумовно, лобiзм - це одна з найбмьш часто використовуваних методик GR, однак, на в^дмшу вiд усiх iнших iнструментiв, лобiзм мае вже сформовану в суспiльствi асоцiацiю з корупцiею.
GR i лобiзм iнколи асоцiюються з корупцшною дiяльнiстю, яка е протизаконним явищем. Однак мистецтво GR-менеджера полягае в налагодженш не одноразових, а передуам законних i довгострокових взаемовiдносин з органами публiчного адмшштру-вання, не витрачаючи при цьому ресурси компани (оргашзаци) на шдкуп чиновнишв. Замшть цього професiйний GR-менеджер вибудовуе сшвпрацю з рiзноманiтними iнституцiями громадянського су-сп1льства, ЗМ1 чи будь-якими суспiльно-полiтичним органiзацiям, якi впливають на формування думки громадськость
Класифшащя GR-технологiй з комушкативного тдходу
Рецишснт Технологiя Тип каналу комушкацп Види дiяльностi
Органи державно! влади Пряма взаeмодiя з держав-ними владними структурами Ситуацiйний Особиста зустр!ч, прямi переговори
Органи державно! влади Пряма взаeмодiя з держав-ними владними структурами Документальний Листи
Органи державно! влади Пряма взаeмодiя з держав-ними владними структурами Комп'ютернi технологи зв'язку Skype, e-mail та iH.
Органи державно! влади Експертиза Ситуацмний Парламентське слухання, «круглий стт», участь у ро-6oTi ком!ш та iH.
Органи державно! влади Експертиза Документальний Пропозиц!'' та рекомендац!''
Органи державно! влади Експертиза Комп'ютернi технолог!! Спiлкyвання оп-line
Наукова сптьнота Використання експер™ Ситуацмний Орган!зац!я конференцiй, «фабрики щей»
Наукова сптьнота Використання експер™ Документальний Фшансування дослiджень, пyблiкацiя експертних оцн нок та аналiтика
Наукова сптьнота Використання експертiв Комп'ютернi технолог!! Особисте листування
ЗМ1 Media relations Ситуацiйний Брифшг, прес-снiданок, прес-тур, прес-клуб
ЗМ1 Media relations Документальний Розсилка анонсу, speech writing, прес-релiз
ЗМ1 Media relations Комп'ютерш технолог!! Блогинг, м!кро6логинг та !н. Системи шформування ЗМ1 з д!яльност! базисного суб'екта
1нвестори, акцюнери, ауди-тори, партнери, клieнти Комп'ютерш технологи' корпоративно! софально! вщвертос^ Ситуацмний Благодiйнi акц!'' та заходi
1нвестори, акцiонери, ауди-тори, партнери, шенти Комп'ютернi технологи' корпоративно! софально! вщвертос^ Документальний Пyблiкацiя соцiальних звн т!в, спонсорство
1нвестори, акцiонери, ауди-тори, партнери, шенти Комп'ютернi технологи' корпоративно! софально! вщвертос^ Комп'ютерш технолог!! Оргашзафя та координац!я ком'юн!т! за допомогою соц!альних мереж, оп-line фандрайзинг, краудсорсинг
Мобiлiзоване суспiльство Grassroots Ситуацмний Акц!'' вуличного опиту-вання: анкетування, штер-в'ювання. Орган!зац!я во-лонтерсько!' та гумаштарно''' допомоги
Мобiлiзоване сусптьство Grassroots Документальний Петиц!''
Мобiлiзоване суспiльство Grassroots Комп'ютернi технологи On-line платформи збору пщписок. В!русне розпо-всюдження петиц!й в соцн альних мережах
О ш
Лобiзм - це неформальна психолопчна взаемо-д1я з чиновниками. 1накше кажучи, лобiзм спрямова-ний на те, щоб вплинути на рiшення представнишв органiв влади, грубо кажучи, вш являе собою якусь бесiду, що стимулюе чиновника прийняти рiшення, випдне компанГ!. Насправдi цей iнструмент не такий поганий [16]. В Идеальному виглядi компанiя повинна запропонувати випдш умови взаемодГ!, свою допомо-гу, послуги, як будуть кориснi не одному чиновнику особисто, а мшту, району, мунщипальним установам i т. д. в обмГн на лояльне ставлення. На жаль, у нашш краШ дана методика розумiеться i використовуеться неправильно, тому варто видкяти Г! окремо вiд iнших шструментш GR.
Особливу увагу слiд придкити в GR-мене-джментi застосуванню методологи лобшт-сько! дiяльностi як комплексу заходiв, форм i методiв утворення дГлових контактiв з метою за-безпечення впливiв з боку защкавлених корпора-тивних або громадських груп на публiчну владу з метою задоволення або врахування сво!х штересш. Управлiння лобiстською дiяльнiстю е складовою GR-менеджменту i застосовуеться як органами державно! влади, так i шдприемництвом у представницьких органах публiчноí влади. Разом з тим, незважаючи, що лобiзм знайшов достатньо масштабне поширення в полiтичнiй дшльносп багатьох розвинених демо-кратичних кра!н свiту, iнституцiональну основу вiн мае не всюди.
У цьому контексп доц1льно з урахуванням роз-роблених i прийнятих стандарпв бвросоюзу форму-вання правових засад взаемодП парламенпв, органiв публiчно! влади та громадянського суспiльства вре-гулювати на законодавчому рiвнi вплив громадськос-тi на прийняття правових акпв.
При цьому слiд визначити предмет правового регулювання в лобктськш дiяльностi, суб'ектно-об'ектний склад правовГдносин, що пiдлягають вре-гулюванню, принципи GR-менеджменту лобiстською дiяльнiстю, форми i методи И проведення, права, зобов'язання, порядок функцюнування суб'ектiв ло-бктсько! дiяльностi, а також обмеження, що накла-даються на лобiстську дiяльнiсть з метою запобГган-ня корупцшним дiям. Iснуючi законодавчi iнiцiативи мктять пропозици запровадити державну реестра-щю лобiстiв уповноваженими структурами в органах публiчноl влади з метою !х акредитацГ! в тих органах, де буде здшснюватися лобiстська дiяльнiсть.
Сл^д також врегулювати питання розкриття ш-формацГ! щодо лобiстськоi дiяльностi, визначити порядок забезпечення державного i громадського контролю лобговання, а також вГдповГдальшсть суб'ектiв правовiдносин, пов'язаних з лобштською дiяльнiстю в разi порушення ними норм законодавства [17].
1ншими словами, GR - це сфера загального менеджменту, а лобiзм - це технологш. СпещалГсту по GR
зовсiм не обов'язково бути асом кулуарних процесiв: знати потрiбних людей, деталi законодавчого процесу, а також бути в кура ситуацГ! в даний момент iерархii полiтичних мiжособистiсних вiдносин. Вiн повинен знайти i органiзувати юристiв i людей, якi це знають i вмiють, при цьому не обов'язково професшних лобш-тiв, дозволити яких аж ншк не кожному по кишеш.
Для кюстрацГ! рiзницi мiж лобiзмом i GR, зо-крема, можна скористатися к функцюнально-техно-лопчною класифiкацiею [18] (табл. 2).
Застосування управлiнських технологiй в органах державно! влади спрямована не ткьки на
те, щоб забезпечити позитивне i лояльне ставлення суспкьства, але й виршити проблему недовь ри, негативного ставлення до окремих структур i т. д. 1ншими словами, вiдсутнiсть комунiкативних про-пагандистських i PR-зусиль може призвести до па-дiння авторитету чинно! влади. Недовiра до органiв державно! влади з боку громадян виникае найчасть ше через «технiчнi» помилки, тобто при вксутносп роз'яснень дiй оргашв, !х ц1лей i мотивiв, що нередко породжуе хибне, перекручене уявлення i сприйняття громадян. 1нша причина носить «культурно-кторич-ний» характер, у нашш кра'Ы, зокрема, iсторично склалася думка, що влада - друг кра!ни, але ворог громадян [19].
Суспкьство звикло критикувати чиновнишв, полiцiю, протид1яти !м, тому в умовах демократ!! дуже важливо показати громадянам, що влада вчи-няе р1зш дГ! на благо суспкьства. Врегулювання осо-бистого прямого спккування представникiв влади з громадянами, створення сприятливо! обстановки -величезний крок на шляху до шдвищення лояльшсть з боку громадськостi.
Ще одна причина - оргашзацшна, яка пов'язана з недостатньою тдготовкою кадрового складу оргашв влади. В окремих структурах е лише ствробк-ники, яш частково забезпечують зовнГшнГ зв'язки, поряд з шшими основними посадовими обов'язками. Така ж ситуащя склалася в органах мiсцевого само-врядування. Таким чином, лише 3% фахiвцiв мають профкьну освГту. Це свкчить про недостатню тео-ретичну шдготовку спГвро6ГтникГв, вГдсутнГсть квалi-фiкацi! та в шдсумку невiрно застосування комушка-тивних технологiй PR.
1нспектори з пропаганди, яш зобов'язанi здГй-снювати взаемоди зГ ЗМ1, освГтнГми установами, по-ширювати пропагандистськГ та аптацшш матерГали, друк Г розмГщення яких абсолютно не фшансуеться, повиннГ шукати спонсорГв, щоб виконати сво! поса-довГ обов'язки. БГльш того, у вкдках вГдсутнГ технГч-нГ, програмш ресурси, якГ могли б допомогти ство-рити макет агГтацГйних матершлГв чи надрукувати !х, тому навкь у цих питаннях доводиться вдаватися до допомоги спонсорГв.
Порiвнювальна характеристика функцм лобiста и С^спещалкта
Критерш Лобiст GR-спецiалiст
Прибуток Гонорар або вщсоток вiд угоди Заробiтна плата i можливий бонус
leрархiя взаемод!! Взаeмодie з акцюнером компан!! (дови реним представником) У ранзi вiце-президента або заступника голови правлшня зв^уе перед особою, що очолюе компашю
Технолог!! реалiзацiï замовлення Хабара полiтичний торг та обмш, рiзно-го родутиск Експертнi доповiдi на базi позицiй компан!'' перед чиновником
Ктьккть клiентiв Безлiч клieнтiв Безлiч клiентiв
За що цшуеться Будучи довiрено''' особою чиновника або депутата, мае можливiсть «вирн шувати питання» в органах державно!' влади Будучи довiреною особою чиновника або депутата, мае можливiсть «вирн шувати питання» в органах державно'' влади
З якими органами влади взаемодiе Працюе з уама органами державно!' та мунщипально! влади (включаючи судо-ву гiлку влади, а також Генпрокуратура ЦВК i Рахункову палату), на як е попит з боку замовника У бшьшосп випадкiв працюе з органами законодавчо' та виконавчо'' влади, що впливають на галузь або компашю
Мкце роботи Працюе на себе або як партнер. Дозволити собi лобкта може обмежена ктьккть компашй Працюе як найманий менеджер
Фахiвцевi у сферi СК, на вiдмiну вiд лобкта, не обов'язково знати деталi прийняття закону, постанови i т. д. Його головне завдання - створення пози-тивних вiдносин iз владою. Вiн повинен також вмiти пiдiбрати й органiзувати лобiстiв, як володiють осо-бистiсними характеристиками та необх^дними про-фесiйними компетенцiями в рiзних сферах.
Крiм того, розрiзняються i режими роботи СК i лобiзму. GR-спецiалiст, як правило, працюе в струк-турi компани, займаючись розробкою i реалiзацieю стратеги щодо органiв влади. Лобiст часто залучаеть-ся на проектнiй основi за гонорар i виступае зовшш-шм по вiдношенню до органiзацГi професюналом.
Лобiювання - це частiше одиничний проект, хоча i може передбачати щлу систему заходiв. СК -системна робота по вивченню i мониторингу дiй орга-нiв державно! влади i чиновникiв, а також донесення позици компани з того чи шшого питання». Отже, ло-бiзм та СК - сумiжнi, але не тотожнi поняття.
Порiвняно з традицiйними формами лобiзму СК володiе рядом переваг: по-перше, у сус-пiльнiй свiдомостi лобiзм практично став синошмом корупци, оск1льки контакти защкавлених осiб з представниками полiтичного iстеблiшменту вiдбуваються кулуарно. Аура недоступност призво-дить до психологiчного ефекту негативного сприй-няття само! дiяльностi. По-друге, лобiзм призводить до залежност суб'ектiв GR-дiяльностi вiд персоналiй у владних структурах, в^д !х суб'ективних уподобань i побажань. Це не може позитивно позначатися на довгостроковому плануванш, а також ставить учас-
никш ринку в HepiBHe положення, коли державш за-мовлення або законодавчi рiшення розподiляються на користь одного з учаснишв. По-трете, слГд по-годитися з американським досл^дником i практиком Ч. Маком, що GR вiдрiзняeться вiд традицiйного ло-бiзму постiйним упровадженням iнновацiйних кому-нiкативних технологiй маркетингу, PR та електораль-них кампанiй [20].
I, нарешп, проблема виконання прийнятих дер-жавними органами рiшень. Громадська шдтримка, публiчне висвiтлення i коалiцiйна полiтика роблять необоротними рiшення, отриманi в результат GR-дiяльностi, тодi як лобштсьш зусилля можуть бути дезавуйоваш через деякий час пiсля прийняття дер-жавних рiшень.
У технолопчний блок Government Relations вхо-дять таю алгоритмiзованi способи i методи дiяльностi: f монiторинг соцiально-полiтичноï та еконо-
мiчноï ситуацГ!; f полГтичм консультування та бiзнес-консал-тинг;
f загальний, репутацшний та кризовий менеджмент; технологи' переговорного процесу; f технологи' «цившзовано!» лобштако! дГяль-
ностг; f Тм^жмейкиг; f PR-iнструментарiй;
f технологи' реклами та ГншГ шформацшно-ко-мушкацшш технологи'.
Особливо! уваги заслуговують новГ форми вза-емоди мГж бiзнес-структурами i державою: 6Гзмс-форуми, громадськ експертизи, державно-громад-
сью komîcîï. Сукупшсть використання найбiльшого шструментарго з названого арсеналу зумовлюе ефек-тивнiсть GR.
Таким чином, GR-дiяльнiсть здобувае нову якiсть i нове мшце у взаемоди держави i бiзнесy, по-тенцiйно забезпечуючи цившзовану та правову опти-м1зац1ю штереав пол1тичних i економ1чних суб'ект1в. При цьому важливо тдкреслити, що результатив-шсть GR може бути досягнута лише завдяки ефек-тивному застосуванню i реалiзацiï GR-технологiй. Тому поняття «GR» i «GR-технолоriï» нерозривно пов'язаш один з одним.
ВИСНОВКИ
Важлившть розвитку yправлiнських технологiй i GR в Украши полягае насамперед у тому, що, незва-жаючи на декларовану «^вновкдалешсть», бiзнес найбiльших компанш усе ще багато в чому будуеться на прихильност влади. Це реальшсть, яку не мож-на не враховувати. Але нормальний GR поки ще не став прозорою технолопею, зрозумкою i доступною не ткьки найсильнiшим галузевим асощацшм, але i середньому та малому б!знесу, i громадським об'еднанням.
Сучасне розум1ння GR повинно бути засноване на визнанш в перспективi фактс^в, як1, ймов1рно, е се-редньостроковими константами у сфер! розвитку GR: + по-перше, значно'1 рол1 оргашв державного yправлiння для формування домшуючих тен-денцiй в економiчнiй стратеги та практищ; f по-друге, посиленш конкyренцiï м1ж вкчиз-няними та зарyбiжними компан1ями на зо-вшшнк ринках при активiзацiï прагнення вкчизняних компанiй щодо виходу на св1тов1 ринки;
f по-трете, на превалюваннi на ринку при-ватних, обмежених за масштабом проекпв у сферi GR з1 зрозумкими ц1лями i наявшстю чкко сформульованого результату. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кеттл Д. Глобальная революция и государственное управление. Отечественные записки. 2004. № 2. URL: http://www.strana-oz.ru/2004/2/globalnaya-revolyuciya-v-gosudarstvennom-upravlenii
2. Behn, R. D. The New Public Management Paradigm and the Search for Democratic Accountability. International Public Management Journal. 1998. Vol. 1. Issue 2. Р. 131-164.
3. Hood C. Contemporary public management: a new global paradigm? Public Policy and Administration. 1995. Vol. 10. Issue 2. Р. 104-117.
4. Kooiman J. Social-Political Governance : Introduction // In Modern Governance / ed. J. Kooiman. London : Sage Publications, 1993. Р. 1-9.
5. Lynn L. E. Globalization and administrative reform: What is happening in theory? Public Management Review. 2001. Vol. 3. Issue 2. P. 191-208.
6. Питерс Б. Г. Глобализация, управление и его институты. Отечественные записки. 2004. № 2. URL: http:// www.strana-oz.ru/2004/2/globalizaciya-upravlenie-i-ego-instituty
7. Pollitt C., Bouckaert G. Public Management Reform: A Comparative Analysis. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2004. 368 р.
8. Rhodes R. A. Understanding Governance: Policy Networks, Governance, Reflexivity and Accountability. Buckingham : Open University Press, 1997. 252 p.
9. Лук'янихш В. О., Сокура А. В. Оргашза^я зв'язш з громадськктю в органах мкцевого самоврядування // Еко-но!^чш проблеми сталого розвитку : матерiали доповщей Мiжнародно! науково-практичноТ конференций присвячено! 20^ччю науково! дiяльностi факультету економ^и та менеджменту СумДУ : у 8 т. Суми : СумДУ, 2012. Т. 4. С. 155-156.
10. Кивлюк О. П. Сучасн шформацшно-комушкацм-н технологи як ключова передумова гадального та техно-лопчного прогресу: сощально-фшософський аспект. Глея. 2011. Вип. 49 (7). С. 304-310. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/123456789/14656/1/Kyvliuk.pdf
11. Мартиненко В. М. Демократизащя механiзмiв державного управлшня процесами суспшьних трансфор-мацм : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02. До-нецьк, 2005. 36 с.
12. Аги У., Кэмерон Г., Олт Ф., Уилкокс Д. Самое главное в PR / пер. с англ. СПб. : Питер, 2004. 560 с.
13. Lerbinger O. Corporate public affairs: interacting with interest groups, media, and government. New Jersey : Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2006. 496 р.
14. Public Management: Institutional Renewal for the Twenty-First Century / Volume еditors: L. R. Jones and F. Thomp-som. JAI PRESS INC. Stamford, Connecticut, 1999. Vol. 10. 269 р.
15. Дiалог сусптьства i влади: европейськ правовi стандарти та досвщ / за заг. ред. В. М. Литвина. КиТв : Парла-ментське вид-во, 2011. 480 с.
16. Болотша £. В., Мироненко £. В. Лобiзм в публiч-ному адмшктруванш // Матерiали мiжнародно! науково-практично! конференци «Перспективы напрямки розвитку економ^и, обл^у, менеджменту та права: теорiя i практика» (м. Полтава, 25.06.2018 р.). Полтава : ЦФЕНД, 2018. С. 7-9.
17. Рекомендаци ПАСЕ вщ 1908 (2010) р. «Лобтвання в демократичному суспiльствi (Свропейський кодекс про-ведення з лобтвання)». URL: http:www.coe.int
18. Толстых П. А. GR. Практикум по лоббизму в России. М. : Альпина Паблишер, 2007. 384 с.
19. Мединский В. GR-специалистам не хватает знаний и опыта. URL: http://top-manager.ru/?a=1&id=1407
20. Mack C. S. Business, Politics, and the Practice of Government Relations. Westport : Praeger, 1997. 288 p.
REFERENCES
Agi, U. et al. Samoye glavnoye vPR [The most important thing in PR]. St. Petersburg: Piter, 2004.
Behn, R. D. "The New Public Management Paradigm and the Search for Democratic Accountability". International Public Management Journal, vol. 1, no. 2 (1998): 131-164.
Bolotina, Ye. V., and Myronenko, Ye. V. "Lobizm v publi-chnomu administruvanni" [Lobbyism in public administration]. Perspektyvni napriamky rozvytku ekonomiky, obliku, menedzh-mentu ta prava: teoriia ipraktyka. Poltava: TsFEND, 2018. 7-9.
Dialoh suspilstva i vlady: yevropeiski pravovi standarty ta dosvid [Dialogue between society and government: European legal standards and experience]. Kyiv: Parlamentske vyd-vo, 2011.
Hood, C. "Contemporary public management: a new global paradigm?". Public Policy and Administration, vol. 10, no. 2 (1995): 104-117.
Kettl, D. "Globalnaya revolyutsiya i gosudarstvennoye upravleniye" [Global revolution and public administration]. Otechestvennyye zapiski. 2004. http://www.strana-oz.ru/2004/27 globalnaya-revolyuciya-v-gosudarstvennom-upravlenii
Kooiman, J. "Social-Political Governance : Introduction". In Modern Governance, 1-9. London: Sage Publications, 1993.
Kyvliuk, O. P. "Suchasni informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii yak kliuchova peredumova sotsialnoho ta tekh-nolohichnoho prohresu: sotsialno-filosofskyi aspekt" [Modern information and communication technologies as a key precondition of social and technological progress: the socio-philosophical aspect]. Hileia. 2011. http://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/123456789/14656/1/Kyvliuk.pdf
Lerbinger, O. Corporate public affairs: interacting with interest groups, media, and government. New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2006.
Lukianykhin, V. O., and Sokura, A. V. "Orhanizatsiia zviaz-kiv z hromadskistiu v orhanakh mistsevoho samovriaduvan-nia" [Organization of public relations in local self-government bodies]. Ekonomichni problemy staloho rozvytku, vol. 4. Sumy: SumDU, 2012. 155-156.
Lynn, L. E. "Globalization and administrative reform: What is happening in theory?". Public Management Review, vol. 3, no. 2 (2001): 191-208.
Mack, C. S. Business, Politics, and the Practice of Government Relations. Westport: Praeger, 1997.
Martynenko, V. M. "Demokratyzatsiia mekhanizmiv der-zhavnoho upravlinnia protsesamy suspilnykh transformatsii" [Democratization of the mechanisms of public administration processes of social transformations]: avtoref. dys.... d-ra naukz derzh. upr.:25.00.02, 2005.
Medinskiy, V. "GR-spetsialistam ne khvatayet znaniy i opyta" [GR-specialists lack knowledge and experience]. http:// top-manager.ru/?a=1&id=1407
Piters, B. G. "Globalizatsiya, upravleniye i yego instituty" [Globalization, management and its institutions]. Otechestven-nye zapiski. 2004. http://www.strana-oz.ru/2004/2/globalizaci-ya-upravlenie-i-ego-instituty
Pollitt, C., and Bouckaert, G. Public Management Reform: A Comparative Analysis. Oxford: Oxford University Press, 2004.
Public Management: Institutional Renewal for the Twenty-First Century, vol. 10. Stamford, Connecticut: JAI PRESS INC., 1999.
"Rekomendatsii PASE vid 1908 (2010) r. «Lobiiuvannia v demokratychnomu suspilstvi (Yevropeiskyi kodeks proveden-nia z lobiiuvannia)»" [PACE Recommendations, 1908 (2010), "Lobbying in a Democratic Society (European Code of Conduct for Lobbying)"]. http://www.coe.int
Rhodes, R. A. Understanding Governance: Policy Networks, Governance, Reflexivity and Accountability. Buckingham: Open University Press, 1997.
Tolstykh, P. A. GR. Praktikum po lobbizmu v Rossii [GR. Workshop on lobbying in Russia]. Moscow: Alpina Pablisher, 2007.
CL
<C
< £
o
u
BI3HECIHQOPM № 9 '2018 219
www.business-inform.net
