CC BY
11
15. Про затвердження Положення про единий казначейський рахунок». Державне казначейство: Наказ. Положення вщ 26.06.2002 р. № 122 [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0594-02.
16. Податковий кодекс Украши. Верховна Рада Украши; Кодекс вщ 02.12.2010 № 2755-У1 [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
17. Бюджетний кодекс Украши. Стаття 24-1. Державний фонд регюнального розвитку [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page3.
18. Про внесення змш до Бюджетного кодексу Украши щодо реформи мiжбюджетних вщносин: Закон Украши вщ 28.12.2014 р. № 79-УШ [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/79-19.
Надшшла до редакци 01.12.2016р.
Г.Ю. Попова, к.е.н
УПРАВЛ1ННЯ СТУПЕНЕМ Л1КВ1ДНОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ IX РЕАЛВАЦП
Економiко-органiзацiйнi аспекти швестування знаходяться в центрi уваги багатьох дослщниюв. У роботах I. А. Бланка, I. Р. Бу-зько, Г. I. Вели^ваненко, В. В. Вгглшського, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, Н . Н. Клименюка, С. I. Наконечного, Ю.З. Драчука, А. А. Пересади, А. I. Сухорукова, Д. М. Черванева, А. I. Яковлева та шших учених закладеш основи управлiння ризиками катталовкла-день. Однак роботи, де розглядаються ризики, пов'язанi з можливою лiквiдацiею iнвестицiйних проектiв на тш чи iншiй стади 1х реатза-цИ, нечисленнi. Системний, комплексний шдх1д до обгрунтування стратеги зниження ризиюв швестицшно! дiяльностi поки не реат-зований i е однiею з найбшьш актуальних проблем у сферi оргаш-заци управлiння, планування i економiчного регулювання.
Проблеми зниження ризиюв iнвестування знаходяться у цен-трi уваги авторiв. Так, С. С. Зражевець пiдкреслюе, що у процес
© Г.Ю. Попова, 2016
свого юнування швестицшний проект повинен забезпечувати дося-гнення двох головних цшей бiзнесу - здобуття прибутку на вкладе-ний капiтал i тдтримку стiйкого фiнансового стану [1, с. 1301. Бухгалтерию аспекти формування шформаци для аналiзу рiвня лшвщ-ностi проекту розглянуто у публшащях О.В. Усатенко [2-31. У пе-рiод фшансово! та економiчноl нестабшьносп втизняно1 еконо-мiки ризики банкрутства швестицшно! дiяльностi суб'eктiв госпо-дарювання потребують дослiдження з метою !х своечасного попе-редження, в тому чи^ через використання аудиторських процедур [4-5]. Але важливо не лише проанатзувати фактори ризику та скла-сти обгрунтований план, але, як зазначае Н.О. Пар'ева [6, с. 66], ор-гашзувати вiдповiдну його реатзащю, тобто розглядати швестицш-ний процес як об'ект мошторингу. Деяю аспекти управлiння ризи-ками швестицшно! дiяльностi розглянуто автором [7-8 та ш.]. Але проблема пiдвищення ступеня лшвщност проекту на рiзних стащях його реалiзацil потребуе бiльш детального розроблення.
Метою статтг е розгляд специфши управлiння лiквiднiстю швестицшного проекту у процесi його реалiзацil на пiдприемствi. Досягнення ща мети потребуе виршення таких завдань: аналiз можливостей структурування активiв проекту за ступенем лшвщно-стi; удосконалення оргашзацшних пiдходiв до застосування шфор-мацшно! iнфраструктури бухгалтерського облiку в цьому процесц розгляд особливостей формування резервiв як iнструменту тдви-щення лшвщностц обгрунтування заходiв щодо ошташзаци управ-лiння лiквiдацiйними резервами проекту.
Одна iз причин пiдвищеного ризику кашталовкладень - низь-кий ступiнь лшвщносп промислових iнвестицiй, особливо наукое-мних проектiв, що вiдносяться за сукупшстю основних ознак до венчурних. У зв'язку з цим можна сформулювати найбшьш акту-альнi завдання у сферi розробки стратеги зниження ризиюв венчурних iнвестицiйних проектiв:
аргументована ощнка лiквiдностi проекту за стадiями його життевого циклу iз включенням у технiко-економiчне обгрунту-вання;
органiзацiя оперативного контролшгу рiвня лiквiдностi; опе-ративний контролшг фiнансового стану пiдприемства-реципiента;
аналiз можливостей застосування методiв регулювання ризи-кiв, якi вiдповiдають ситуаци, що склалася;
обгрунтування технологи ризик - менеджменту для проекту, що розробляеться, в цшому.
Пщ лшвщшстю проекту розумiють можливiсть використання його активiв як засобiв платежу або 1х швидкого перетворення на зашб платежу без iстотних збитюв. Кожнiй стадп життевого циклу проекту вщповщае певна структура активiв, а значить, рiвень лш-вiдностi, який визначаеться спiввiдношенням високолiквiдних i ни-зьколiквiдних активiв. Вiдповiдно до класифшацп 1.А. Бланка, у процесi реатзаци промислових iнвестицiйних проектiв можна ви-дiлити чотири типи активiв: швидколшвщш, якi трансформуються у засоби платежу протягом максимум 7 дшв; високолшвщш - вiд 8 до 30 дшв; середньолшвщш - вiд 30 дшв до трьох мюящв; малолш-вiднi, для реалiзацil яких потрiбно бiльше трьох мiсяцiв [9].
Для визначення рiвня лiквiдностi проекту на будь-який момент часу пропонуеться розраховувати коефщент лiквiдностi за формулою
n n / n n
КЬ = £ Б1 + £ £ + £ 8к *Ю0,
1=1 /=1 / т=1 к=1
де КЬ - коефiцiент лiквiдностi проекту реальних iнвестицiй, %;
N - кшькють перiодiв (мюящв, роюв, днiв);
Б1 - балансова вартють 1-го швидколiквiдного активу, тис. грн;
Б/ - балансова вартють_/-го високолiквiдного активу, тис. грн;
Бт - балансова вартють т-го середньолiквiдного активу, тис. грн;
Бк - балансова вартiсть к-го малолiквiдного активу, тис. грн.
Якщо прийняти за аналогiю банкiвську практику створення резервiв пiд стандартну заборгованють, можна розрахувати оптима-льний розмiр резерву за кожним видом активiв проекту - бистро-лiквiдних, високолшвщних, средньолiквiдних i малолiквiдних (див. рисунок).
Як встановити кшькюний взаемозв'язок мiж вартютю активiв того чи iншого рiвня лiквiдностi (51,Б/, Бт, Бк) i величиною резерву, який формуеться пiд цi активи (Я1, Я/, Ят, Як)? Останнiй залежить не тшьки вiд вартостi та строковосп лшвщацл активiв, але й вщ розмiру витрат i фшансових збиткiв, якi пов'язанi з лшвщащею.
Позначимо витрати i фiнансовi збитки, яю пов'язанi з лшвща-щею активiв, як II, I/', 1т, 1к, Ь1, Ь], Ьт, Ьк вiдповiдно.
Тодi
?1 + < Я1 < Б1
и + Ь] < Я] < Б]
1т+ Ьт < Ят < Бт
Iк + Як < Як < Бк
э 'ш и итк Швидкoлiквiднi (у стpoк до l днiв) активи, Sk
rt ■¡з с o н Bисoкoлiквiднi (у стpoк вiд S до 30 днiв) активи, Sj
.3 'ч Сepeдньoлiквiднi (у стpoк вщ 30 до 90 днiв) активи, Sin
M Maлoлiквiднi (у стpoк понад 90 днiв) активи, Sk
Облж змш y стpyктypi aктивiв Epoeoy
Оцiнкa нaявниx джepeл фopмyвaння peзepвiв i ïx змiн
Miнiмaльний peзepв, /<7
Рeзepв за висoкoлiквiдними активами,
Рeзepв за сepeдньo-лiквiдними активами, Я/п
Максимальний peзepв, Як
м и
Sp®
и о m ч
Опepaтивний кoнтpoлiнг пoкaзникiв фiнaнсoвoгo стaнy пiдпpиeмствa - peципieнтa iнвeстицiй
Kopигyвaння стpaтeгiï знижeння pизикiв iнвeстицiйниx пpoeктiв на piзниx eranax ïx peaлiзaцiï
Рисунок. Формування pe3epeie на тдтримку лiквiдностi по групам axmmie проекту
Як джepeлa фopмyвaння peзepвiв можуть викopистoвyвaтися кошти iнвeстopa, кошти peципieнтa та дoxoди вiд пpoeктy (на eœ-плyaтaцiйнiй стaдiï). Алe oстaннi нaлeжaть або iнвeстopy, або peци-тенту, зaлeжнo вiд умов iнвeстицiйнoï угоди, та за своею eкoнoмi-чною сyтнiстю е peiнвeстoвaними дивiдeндaми. Тому мoжливi тpи вapiaнти фopмyвaння дивepсифiкoвaниx peзepвiв: за paxyнoк irae^ TOpa, за paxyнoк peципieнтa та за пайовою участю пepшoгo i дpy-гого. Biдшкoдyвaння витpaт i збитюв, якi пoв'язaнi зi згopтaнням ^oe^y, вiдбyвaeться вiдпoвiднo до умов ствopeння peзepвiв.
Якщо в peaлiзaцiï ^oe^y бepyть участь кiлькa iнвeстopiв, яю пo-piзнoмy визначають для сeбe граничний piвeнь пpипyстимиx втpaт, то юнуе кoмпpoмiсний вapiaнт фopмyвaння peзepвiв. Koжeн iнвeстop частину кoштiв вкладае у ^oe^, а частину peзepвye. Чим бiльшe його частка в peзepвax, тим мeншe pизик, aлe i мeншe частка пpибyткy вiд peaлiзaцiï пpoeктy. Iнвeстopи, якi нe бepyть участь у фopмyвaннi peзepвiв, ж мають пpaвa на кoмпeнсaцiйнi виплати в paзi лiквiдaцiï пpoeктy, aлe oтpимyють максимальну частку ^ибу-тку.
Венчурний каттал, величину якого можна позначити як Б1, розподiляеться на двi частини: ^Х1 - сума кош^в, якi спрямову-ються безпосередньо на реалiзацiю проекту, та £17 - кошти, за ра-хунок яких формуються резервнi фонди. Внесок кожного швестора, таким чином, становить Б1=Х1+Г1. Кошти резервiв розмiщуються у малодохщних i низькоризикових активах (наприклад, у банкiвських депозитах), i у разi виникнення збиткiв служать джерелом компен-сацiйних виплат учасникам проекту, кожен з яких отримуе вщшко-дування збитку, прямопропорцшно Х1. Чим бшьше Х1, тим вище ри-зик i вiдповiдно вище можливий прибуток; чим бшьше 17, тим менше ризик i менше можливий прибуток швестора, який може ш-дивщуально вирiшувати проблему величини допустимого ризику i при цьому використовувати переваги колективного самостраху-вання.
Необхiдними умовами ефективного використання резервiв як методу зниження непередбачуваних ризиюв е:
1) своечасшсть регулювання розмiру резервiв у зв'язку з тра-нсформацiею одного виду активiв в iнший у ходi реалiзацil проекту;
2) надiйнiсть розмщення зарезервованих коштiв;
3) врегулювання питань використання резервних фондiв i порядку компенсацшних виплат (розпорядження резервами).
Таким чином, створення диверсифiкованих резервiв дозволяе пiдвищити рiвень лiквiдностi венчурних iнвестицiйних проектiв на рiзних стадiях !х життевого циклу та покращити фiнансове обгрун-тування цих операцш, а значить, ступiнь швестицшно! привабливо-стi пiдприемства-реципiента.
У процесi економiчноl та маркетингово! експертизи проекту формуеться iнформативна основа для вiдстеження рiвня лiквiдностi активiв iнвестицiйного проекту i розробки вiдповiдних регулюючих заходiв. Одним iз важливих аспектiв фiнансового аналiзу проекту е визначення ступеня лшвщносп iнвестицiй, тобто !х здатностi бути реалiзованими протягом короткого перiоду часу без втрати свое! реально! ринково! вартосп при змiнi рашше прийнятих iнвестицiйних рiшень i необхвдносп реiнвестування капiталу. Чим нижче лшвщ-нiсть активiв iнвестицiйного проекту, тим вищим повинен бути не-обхщний рiвень прибутковостi. Тому в технiко-економiчному об-грунтуваннi проекту необхiдно враховувати фактор ризику, який пов'язаний iз рiзним ступенем лiквiдностi активiв. Розглянемо це на приклада Для цього проаналiзуемо активи умовного iнвестицiйного проекту з точки зору !х лшвщность
У таблиц наведена структура активiв швестицшного проекту залежно вiд ступеня !х лiквiдностi. Основним вiдносним показни-ком оцшки рiвня лiквiдностi iнвестицiй е коефiцieнт лiквiдностi, який визначаеться як вщношення технiчного перiоду конверси ш-вестицiй з абсолютною лiквiднiстю в грошовi кошти (до 7 дшв) до можливого перiоду конверси конкретного об'екта в грошовi кошти (в днях).
Таблиця
Структура активiв швестицшного проекту залежно _вiд ступеня Их лiквiдностi__
Група лквщ-ност1 Види актив1в 1-й рш 2-й рк 3-й рк
Варткть, грн % Варткть, грн % Варткть, грн %
I Грошов1 активи в нацюна-льнш валют (на кшець року) 127039,67 16,57 132533,99 16,25 94640,08 11,67
Грошов1 активи в шоземнш валют - - - - - -
II Короткостроков1 фшансов1 вкладення - - - - - -
Короткострокова деб1тор-ська заборговашсть - - - - - -
III Деб1торська заборговашсть, кр1м короткостроко-во! та безнадшно!
Запаси готово! продукцп 12224,40 1,60 12783,00 1,57 13338,90 1,65
IV Запаси сировини, нашвфа-брикат1в [ МБП 440766,56 57,50 471947,86 57,85 503982,18 62,16
Незавершене виробництво 5295,63 0,69 5575,94 0,68 5866,47 0,72
Основш засоби 181251,00 23,64 192981,00 23,65 192981,00 23,80
Незавершен! каштальш вкладення - - - - - -
Устаткування до монтажу - - - - - -
Нематер1альш активи - - - - - -
Довгостроков1 фшансов1 вкладення - - - - - -
V Безнадшна дебггорська заборговашсть - - - - - -
Витрати майбутшх перю-д^в - - - - - -
Збитки - - - - - -
Всього 766577,26 100,00 815821,79 100,00 810808,63 100,00
Визначимо коефщент лшвщносп по групам активiв досль джуваного швестицшного проекту. У першш груш активiв KJIi III = 1, або 100%. Аналопчно
KJIi III = 7/180 х 100% к 3,89%,
ЮИ IV = 7/360 х 100% к 1,92%.
Таким чином, у дослщжуваному проект частка активiв з абсолютною лшвщшстю становить 16,57; 16,25% та 11,67% (по роках реалiзацi! проекту); високолшвщш активи (II група) вщсутш; час-тина активiв з коефiцiентом лiквiдностi 3,89% дуже мала: 1,60; 1,57 та 1,65% вщповщно; а бшьшу частину складають низьколiквiднi активи: 81,83; 82,18 та 86,68% вщповщно; нелiквiднi активи вщсутш. Мае мiсце тенденцiя до зниження частини абсолютно лiквiдних ак-тивiв за роками реалiзацi! проекту.
Чим нижче рiвень лiквiдностi проекту, тим вище мае бути до-хщ. Премiю за лiквiднiсть визначимо за формулою
ПЛ = ЗПл * Дн / 360,
де ПЛ - необхщний рiвень преми за лiквiднiсть, у вiдсотках;
ЗПл - загальний перiод лiквiдностi проекту, в днях;
Дн - середня рiчна норма прибутковостi по швестицшним ш-струментам з абсолютною лшвщшстю, у вiдсотках.
У нашому випадку загальний перiод лiквiдностi проекту можна прийняти за 360 дшв, оскшьки бiльш нiж 80% активiв належать до IV групи лшвщность Тодi ПЛ ~ Дн, тобто премiя за лiквiднiсть за сво!м рiвнем може наближатися до рiчно! процентно! ставки за банкiвськими вкладами. Розрахункова ж рентабельшсть дослщжу-ваного проекту становить 25%, тобто нижче необхщно!.
Висновки. Обгрунтування iнвестицiйного проекту з урахуван-ням ризикiв, яю пов'язанi з рiвнем лiквiдностi активiв, дозволяе ви-значити мiнiмальне значення преми за ризик i виявити доцiльнiсть вкладення коштiв у цей проект. Крiм того, аналiз структури швес-тицiйних активiв з точки зору !х лiквiдностi дае можливють об-грунтовано сформувати резерви на покриття можливих збиткiв вiд лшвщаци проекту на рiзних стадiях його життевого циклу (напри-клад, на будь-якому рощ реалiзацi!). З огляду на невигiднiсть вилу-чення з обшу зарезервованих коштiв, важливо точно розрахувати суми резерву, яка залежить вщ структури активiв проекту. Зокрема, в розглянутому прикладi iнвестору необхщно буде виконати додат-кове нарахування резервних кошлв вiдповiдно до зниження рiвня лiквiдностi проекту по роках реалiзацi!.
Облiк фактора лiквiдностi е важливою частиною обгрунтування стратеги зниження ризиюв швестицшно! дiяльностi, в тому чи^ щодо наукоемних венчурних проектiв, i вимагае подальшого, бшьш детального розроблення.
Л^ература
1. Зражевець С. С. Ощнка ефективност венчурних iнвестицiй / С. С. Зражевець // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 10. - C. 127-132.
2. Усатенко О. В. Венчурна дiяльнiсть в №CTeMi об'екпв бух-галтерського облшу та економiчного аналiзу / О. В. Усатенко // Бiз-нес 1нформ. - 2014. - № 10. - C. 306-311.
3. Усатенко О. В. Методика бухгалтерского облшу отри-мання венчурного фшансування / О. В. Усатенко // Бiзнес 1нформ. -
2015. - № 2. - C. 184-190.
4. Сапоговська О. В. Анал^ичне забезпечення аудиту швес-тицшних проектов / О. В. Сапоговська // Економiчний аналiз : зб. наук. праць / Тернопшьський нацiональний економiчний ушверси-тет. - Тернопiль, 2015. - Т. 19. - № 1. - С. 200-205.
5. Сапоговська О. В. Особливосп аудиту ощнки ризиюв шве-стицiйних проектов / О. В. Сапоговська // Бiзнес 1нформ. - 2015. -№ 7.- C. 108-113.
6. Пар'ева Н. О. 1нвестицшний процес виробничого тдпри-емства як об'ект монiторингу / Н. О. Пар'ева // Бiзнес 1нформ. -
2016. - № 10. - C. 66-70.
7. Драчук Ю З. Тенденци та закономiрностi iнвестування шновацшного розвитку вточизняно! добувно! промисловостi / ЮЗ. Драчук, 1.М. Кочешкова, Н.В. Трушкiна // Управлiння економiкою: теорiя та практика: зб. наук. праць. - Ки1в: 1ЕП НАН Украши, 2015. - С. 14-30.
8. Останкова Л. А. Повышение рискоустойчивости системы планирования / Л. А. Останкова, А. Ю. Попова, Н. Ю. Шевченко // Школа бизнеса. Научный журнал. Высшая деловая школа по специальностям г. Нови Сад. - Сербия, 2012. - № 1. - С. 1-7.
9. Попова Г. Ю. Еволющя ризикологп в процес модершзацп економши / Г. Ю. Попова, А. О. 1васечко, М. В. Леонова // Актуальш проблеми економши, сустльства, особистосп сучасно! Укра!ни : матерiали XII Мiжвузiвськоl наук.-практ. конф. - Краматорськ: КЕГ1, 2016. - С. 40-43.
10. Бланк И. А. Управление активами / И. А. Бланк. - К.: Ника - Центр, 2000. - 720 с.
Надшшла до редакци 30.11.2016р.
