CC BY
64
Посилання на статтю_____________________________________________________________
Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Управління регіональною освітою у відповідності до парадигми публічного адміністрування: проектно-орієнтований погляд/ А.Ю.
Борзенко-Мірошніченко // Управління проектами та прозвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ им. В.Даля, 2008. - № 3 (27). - С. 87-92.____
УДК 005.8:005.34
А.Ю. Борзенко-Мірошніченко
УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ ОСВІТОЮ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ПАРАДИГМИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПОГЛЯД
Сформульовані базові принципи концепції формування регіонального освітнього простору. Запропоновано модель інтегрованого регіонального освітнього простору. Рис. 1, табл. 1, дж. 1Э.
Ключові слова: реформування публічного адміністрування, управління
розвитком регіональної освіти, регіональний освітній простір, моделювання, принципи, концепція, проектно-портфельне управління, інтегрований освітній простір.
А.Ю. Борзенко-Мирошниченко
УПРАВЛЕНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫМ ОБРАЗОВАНИЕМ В СООТВЕТСТВИИ С ПАРАДИГМОЙ ПУБЛИЧНОГО АДМИНИСТРИРОВАНИЯ: ПРОЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННЫЙ ПОДХОД
Сформулированы базовые принципы концепции формирования регионального образовательного пространства. Предложена модель интегрированного регионального образовательного пространства. Рис. 1, табл. 1, ист. 13.
Ключевые слова: реформирование публичного администрирования,
управления развитием регионального образования, региональный образовательное пространство, моделирования, принципы, концепция, проектно-портфельное управления, интегрированный образовательное пространство.
A.Y. Borzenko-Miroshnichenko
REGIONAL EDUCATION MANAGEMENT ACCORDING TO PUBLIC ADMINISTRATION PARADIGM: PROJECT-ORIENTED APPROACH
Basic principles of the forming regional educational area conception are given. Model of integrated regional educational area is suggested.
Постановка проблеми та аналіз досліджень. Головною метою проголошення Україною у 1991 році власної незалежності була побудова правової соціальної демократичної держави. Тобто такої держави, де в центр
державної політики поставлено людину [1]. В той час це відповідало зміні парадигми функціонування суспільства.
Зміна парадигми стосунків між владою та людиною передбачала реформування:
- командно-адміністративного управління до рівня демократичного правління;
- одержавленої планової економіки - до ринкової;
- форми управління суспільством та людьми - до надання послуг, до розвитку людини.
Але на думку заступника Голови Національної ради Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України [1] за останні 14 років значних змін не відбулося. Навпаки діюча на сьогодні система публічної адміністрації не є механізмом розв’язання проблем, а сама уже стала проблемою, як наслідок [1]:
- високого ступеню централізації;
- нездатності забезпечити ні людський розвиток, ні соціально-економічний розвиток територій, ні якісний рівень надаваних адміністрацією управлінських і громадських послуг, далеких від європейських стандартів;
- культивування правовим середовищем патерналізму як державного, так і муніципального.
Частково існування проблем дієвості системи публічного адміністрування полягає також у подвійному розумінні її сутності. Публічне адміністрування є поєднанням державного управління та місцевого самоврядування на основі єдиної методології [2].
Однак практика доводить, що сьогодні державне управління у більшості випадків зберегло методи, притаманні командно-адміністративному управлінню, а місцеве самоврядування не отримало достатньої свободи у
децентралізованому виконанні державних функцій на окремих територіях.
Таке становище призвело до необхідності реформування не тільки державних органів управління, а й освітніх програм підготовки магістрів за спеціальністю «Державне управління» шляхом переходу до навчання зі спеціальності «Публічне адміністрування».
В роботі [1] проголошено, що початок реформування публічної адміністрації можливий лише за умови чіткого визначення завдань для кожної підсистеми чи елемента та наділення їх відповідною компетенцією, користуючись принципами децентралізації та субсидіарності.
Так для галузі освіти потрібно виділяти компетенції державних органів (на рівні держави) та місцевих органів (на рівні регіону).
Виділення невирішеної частини проблеми. Управління розвитком регіональної освіти відноситься до перспективних напрямів реформ в межах публічного адміністрування у двох аспектах:
- територіальному - шляхом виділення функціонально-територіальних одиниць (освітніх округів);
- методологічного - шляхом розробки науково-обґрунтованих положень управління розвитком регіональної освіти на основі сучасних підходів та методологій управління, у тому числі й управління проектами.
Якщо перший аспект можна вважати історично визначеним, наприклад, існуючими областями або територіями (Донбас, Слобожанщина і т.ін.), то другий аспект потребує розробки практичного з чистого аркушу. Це зумовлено тим, що на сьогодні регіональні органи освіти фактично займаються реалізацією делегованих функцій органів держаного управління. Відсутність сучасних методів, які б визначали розвиток освіти як рушійну силу регіонального розвитку, є однією з причин такого становища. Саме це визначає сутність проблеми
управління регіональною освітою у відповідності до парадигми публічного адміністрування на основі впровадження проектно-орієнтованого підходу.
Метою статті є формулювання базових принципів концепції формування регіонального освітнього простору та розробка модної інтегрованого регіонального освітнього простору.
Основна частина дослідження. Попит на освітні послуги окремого регіону визначається перш за все потребами підприємств та суб’єктів господарювання, які реалізують свою діяльність на даній території. При чому потреби регіональних підприємств та суб’єктів господарювання формують попит як у якісному аспекті (через сукупність спеціальностей, випускники яких будуть затребувані на ринці праці), так і у кількісному (через кількість фахівців з окремої спеціальності, які потрібні для задоволення кадрових потреб підприємств регіону). Зміни у зовнішньому середовищі (економічні, політичні, соціальні, трансформаційні і т.ін.) обумовлюють адекватні зміни потреб ринку праці регіону у часі. В таких умовах найбільш доцільним є застосування методології проектно-орієнтованого управління для управління розвитком регіональної освіти. В рамках цього підходу першочерговим завданням управління розвитком регіональної освіти повинно бути відстеження змін та моделювання у динаміці стану та потреб регіонального ринку праці (наприклад, на основі методу системної динаміки). Це завдання повинно вирішуватися на рівні органів регіонального самоврядування, які, як було з’ясовано вище, є складовою публічного адміністрування. Вирішення цього завдання дозволить кожному регіону визначати для себе власний унікальний вектор розвитку регіональної освіти, у відповідності до бажаної мети розвитку регіону.
При цьому можливе існування двох протилежних поглядів на регіон: як на замкнуту систему та як на відкриту систему. Сутність обраного погляду буде впливати на вибір моделей, а також визначення особливостей їх застосування. Існуючий вплив оточуючого середовища (наприклад, управлінські настанови Міністерства освіти і науки України, процеси інтеграції у Європейський освітній простір, формування контингенту абітурієнтів, територіальне розшарування працевлаштування випускників і т.ін.) обумовлює доцільність в ході первинного моделювання розглядати регіон як відкриту систему.
Одним з призначень математичного моделювання в методології управління проектами систем є опис змін та прогнозування [3]. В теорії прийняття управлінських рішень у залежності від ступеню невизначеності системи застосовуються відповідні типи моделей: математичне програмування,
статистичні моделі, експертні моделі [4].
Сукупність математичних моделей, які доцільно використовувати для прогнозування розвитку освітньої діяльності регіону, у залежності ступеню невизначеності системи зведено у табл. 1.
Таблиця 1
Сукупність математичних моделей освітнього простору регіону у залежності від
ступеню невизначеності
Ступінь невизначеності
Повністю визначена система Частково невизначена система Повністю невизначена система
Лінійне програмування Кореляційно-регресійні моделі Теорія графів
Нелінійне програмування Трендові моделі Експертні системи
Моделі нечіткої логіки Диференційні рівняння Когнітивні моделі
Моделі системної динаміки
Слід відзначити, що адекватні сьогоднішнім потребам управління математичні моделі повинні базуватися не тільки на традиційних кількісних критеріях (чисельність абітурієнтів, випускників, викладачів, обсяги навантаження, фінансування і т.ін.), але й враховувати якісні критерії, які відображують суспільно-соціальне замовлення, потреби конкретного замовника, головну місію освіти (потенціал освітнього простору регіону, задоволення потреб підприємств у кадрах і т.ін.) [5-6].
Розглянемо більш детально доцільність проектно-орієнтованого підходу до управління розвитком регіональної освіти та формування міцного регіонального освітнього середовища. Причини появи такого проектно-орієнтованого підходу у тезисній формі викладені в роботі [7]. Саме вони зумовлюють реалізацію методологічного аспекту реформування публічного адміністрування будувати на науково-обґрунтованих положеннях проектно-портфельного управління регіональною освітою. Доцільність портфельного управління обумовлено багатоаспектністю проектів, які одночасно повинні реалізовуватися в рамках програми розвитку регіональної освіти. Виконавцями цих проектів в основному повинні бути вищі навчальні заклади регіону. Реалізація таких проектів передбачає досягнення складної цілі - забезпечення розвитку регіональної освіти в цілому завдяки власного розвитку конкретного вищого навчального закладу регіону. Таких проектів може бути достатньо багато. Це підтверджує класифікація проектів вищих навчальних закладів, яку наведену в роботах [8-9].
Таким чином, реформований регіональний державний орган публічного адміністрування з питань освіти повинен реалізовувати функцію управління програмою розвитку регіональної освіти. Метою регіонального державного органу публічного адміністрування з питань освіти повинна стати координація діяльності освітніх закладів регіону щодо розвитку регіональної освіти. Для досягнення цієї мети та виконання функції управління повинна бути розроблена концепція формування регіонального освітнього простору, в основу якої необхідно покласти ряд принципів.
Розглянемо один з можливих варіантів базових принципів концепції формування регіонального освітнього простору.
Принцип задоволення наявних потреб регіону полягає у задоволенні попиту регіонального ринку праці. При цьому динамічне планування попиту у якісному та кількісному аспектах повинен здійснюватися на середньостроковий термін як мінімум на 5-7 років уперед. Такий термін прогнозування обумовлений існуючим терміном підготовки: бакалаврів - 4 роки, спеціалістів та магістрів - це 1-2 роки. Тобто абітурієнти, які вступають в вищий навчальний заклад сьогодні повинні бути впевнені в існуванні попиту на них, як молодих фахівців через 4-5 років.
Підґрунтям для такого прогнозування повинно стати дослідження перспективних напрямів підготовки для регіону, які визначаються станом розвитку галузей господарства відповідного регіону та конкурентоспроможністю вищого навчального закладу на регіональному ринці освітніх послуг. Можливі підходи до врахування означеної умови викладений в роботі [10, с. 81-89; 11, с. 68-72].
Принцип інтеграції передбачає об’єднання освітнього простору регіону. Конкурентна боротьба вищих навчальних закладів в межах одного регіону з одного боку є рушійною силою до підвищення якості освітньої діяльності, але з іншого боку є перепоною до реалізації цілої сукупності проектів. Наприклад, науково - дослідна робота вищих навчальних закладів у період демографічної, економічної кризи та стратегії інноваційного розвитку держави є основою для комерціалізації інноваційних розробок вищих навчальних закладів шляхом формування та управління портфелем інноваційних проектів вищого
навчального закладу [12]. Але у більшості випадків суттєвим обмеженням реалізація проектів портфелю в межах одного вищого навчального закладу є кадровий ресурс та матеріально-технічна база. Реалізація проектів ліцензування в вищий навчальних закладах у більшості випадків супроводжується кадровою невідповідністю встановленим державним умовам поряд з існуванням потужного кадрового забезпечення у сукупності з конкурентним навчальним закладом.
Отже, інтегрування матеріально-технічного, науково-педагогічного, науково-методичного (з урахуванням авторських прав у відповідності до діючого законодавства України) потенціалів окремих вищий навчальних закладів регіону сприятиме зміцненню регіонального освітнього простору.
Сьогодні інтеграційні процеси властиві системі освіти не тільки на рівні регіону, але й на державному та європейському рівні. Прикладом служить створення єдиного європейського освітнього простору в межах Болонського процесу. Таким чином, формування регіонального освітнього простору знаходиться під впливом інтеграційних процесів, які відбуваються на світовому рівні, Європейському, державному.
Принцип проектно-портфельного управління наголошує на ефективності досягнення показників розвитку за допомогою впровадження методології управління проектами. Причому повинен бути здійснений перехід від реалізації окремих проектів до класу цілеспрямованих змін на основі портфельного управління проектами. Саме такому управлінню сприятиме інтегрування потенціалів вищих навчальних закладів регіону у відповідності до попереднього принципу та розподіл інвестицій у відповідності до наступного принципу.
Принцип потенційного розвитку передбачає формування регіонального освітнього простору з орієнтацію на довгострокову перспективу, тобто підвищення ступеню готовності регіональних освітніх закладів до ефективного управління своєю діяльністю та розвитком на основі проектного підходу. Загальні принципи управління освітнім проектним потенціалом регіону: зовнішнього зв’язку, конкуренції, акумулювання викладені в роботі [13].
Принцип пріоритетного фінансування проектів передбачає визначення проектів портфелю, які повинні фінансуватися з державних коштів. Такий розподіл коштів повинен ґрунтуватися на об’єктивному методі визначення пріоритетності проекту портфелю, що потребує додаткових досліджень.
Реалізація діяльності на основі перелічених базових принципів дозволить державному органу публічного адміністрування з питань освіти координувати діяльність навчальних закладів регіону та ефективно управляти процесом розвитку регіональної освіти (рис. 1).
Зона впливу Державного органу публічного адміністрування з питань освіти
Проектно-портфельне управління розвитком регіональної освіти з урахуванням .собливостей регіону
Регіональний \МТ | — освітній простір
Державний освітній простір І Європейский
освітній простір
П - потенціал; К - кадровий потенціал; НМ - науково-методичний потенціал; МТ - матеріально-технічний потенціал
Рис. 1. Модель інтегрованого регіонального освітнього простору Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Отримані наступні наукові результати:
- розроблені базові принципи концепції формування регіонального
освітнього простору: задоволення наявних потреб регіону, потенційного
розвитку, принцип інтеграції, проектно-портфельного управління, пріоритетного фінансування проектів;
- запропоновано модель інтегрованого регіонального освітнього простору.
Подальші дослідження будуть присвячені моделюванню розвитку
регіонального освітнього простору та конкретизації проектів розвитку
регіональної освіти, класифікації регіонів у відповідності до властивих йому проектів розвитку регіонального освітнього простору.
ЛІТЕРАТУРА
1. Куйбіда В.С. Концептуальні засади реформування системи публічної адміністрації
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.municipal.gov.ua/data/loads/2005_zbirnik_probldecentr_statta_kyibida.doc.
2. Методологія публічного адміністрування (державного управління та місцевого
самоврядування) [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.mgu.snu.edu.ua/mag/Metod/Filip/5.htm.
3. Руководство к Своду знаний по управлению проектами. - 3-е изд. (Руководство PMBOK). - Project Management Institute, Inc., 2004. - 402 с.
4. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: навчальний посібник / В.М. Приймак. -К.: Атіка, 2008. - 240 с.
5. Россошанская О.В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях / О.В. Россошанская // Управління проектами та розвиток виробництва:, 2000. - № 2(2). - С.123-127.
6. Россошанська О.В. Системне формування стратегічного потенціалу підприємства: Автореферат дис. канд. економ. наук: 08.06.01 / О.В. Россошанська. - Луганськ, 2006. - 18 с.
7. Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Причини появи проектно-орієнтованого підходу до
розвитку регіональної освіти / А.Ю. Борзенко-Мірошніченко/ Тези доповідей IV міжнародної конференції "Управління проектами: стан та перспективи".
Відповідальний за випуск К.В. Кошкін. - Миколаїв: НУК, 2008. - С. 19-20.
8. Жівотова Т.П. Класифікація проектів вищих навчальних закладів / Т.П. Жівотова, О.О. Григор / Тези доповідей міжнародної конференції "Управління проектами у розвитку суспільства". Відповідальний за випуск С.Д. Бушуєв. - К.: КНУБА, 2008. - С. 71-72.
9. Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Особливості реалізації проектів ліцензування як окремого виду освітніх проектів / А.Ю. Борзенко-Мірошніченко, О.О. Осік / Тези доповідей міжнародної конференції "Управління проектами у розвитку суспільства". Відповідальний за випуск С.Д. Бушуєв. - К.: КНУБА, 2008. - С. 34-36.
10. Бабаев И.А. Инновационная технология в управлении программами развития организаций на основе генетической модели проектов: Дис. докт. техн. наук: 05.13.22 / Бабаев Игбал Алиджанович. - К., 2006. - 332 с.
11. Бушуева Н.С. Модели и методы проактивного управления программами организационного развития: монографія/ Н.С. Бушуева. - К.: Наук. світ, 2007. - 199 с.
12. Рулікова Н.С. Управління портфелем інноваційних проектів вищих навчальних закладів: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22 / Рулікова Наталія Сергіївна. - Миколаїв, 2009. - 162 с.
13. Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Принципи управління освітнім проектним потенціалом / А.Ю. Борзенко-Мірошінченко, О.О. Осік // Управління проектами та розвиток виробництва, 2008. - № 1(25). - С. 151-155.
Стаття надійшла до редакції 30.08.2008 р.
